Реферати українською » Экономика » Формування механізмів ринкової конкуренції


Реферат Формування механізмів ринкової конкуренції

Страница 1 из 10 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ 3

Глава I. Характеристики і завдання конкуренції в перехідний час розвитку............................................................................. 12

1.1. Сутність й особливо ринкової конкуренції у сучасній економіці. 12

1.2. Характеристика конкуренції промислового виробництва, у перехідний пе-ріод розвитку Російської Федерації. 21

1.3. Загальна проблема і завдання переходу промислових підприємств до ринкової конкуренції. 34

Глава II. Формування конкурентного ринку з урахуванням організаційно-економічних перетворень галузей, що випускають товари виробничого споживання..... 47

2.1. Розвиток виробничого апарату галузей, сформованих на початковий період перебудови. 47

2.2. Формування структурної моделі промислового виробництва з урахуванням одиничного організаційно-економічного перетворення. 56

2.3. Механізм формування організаційно-економічних структурних перетворень. 68

Глава III. Методика формування конкурентних виробництв в одиничних організаційно-економічних перетвореннях і вибір антимонопольної політики........................................................................ 79

3.1. Визначення типів ринкових взаємин у моделі одиничного організаційно-економічного преоразования. 79

3.2. Напрями антимонопольної політики при реалізації структурних перетворень. 87

3.3. Оцінка економічну ефективність варіантів антимонопольної політики і розробок із формування одиничних структурних перетворень. 97

СПИСОК, ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛІТЕРАТУРИ............................................. 106

Малюнки й ілюстрації...................................................................................... 119

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ   

Процес розвитку ринкових взаємин у Росії досить складний і ефективний. Почасти, ринкові інститути вже створені і продовжують створюватися. Державна власність значною мірою приватизована, а сама держава, практично, відмовилося від цілеспрямованої планової політики. Отримавши ліберальну ринкову чи підлоги економіку, можна було б очікувати бурхливого розвитку. Проте за практиці цього немає. Навпаки, хоч і з не меншою інтенсивністю, але триває спад виробництва. Проблема неплатежів, як наслідок дефіциту оборотних засобів, не втрачає своєї гостроти. Наявні країни фінансові ресурси, слабко впливають в розвитку виробництва. Криза, який вразив фінансову систему у серпні 1998 р. відбив крах здійснюваної державної політики.

Не справдилися також надії уряду залучення іноземного капіталу. Непевна, неясна політику держави віддзеркалюється в законодавстві, яке гарантує безпеку іноземних інвестицій. З іншого боку, держава забезпечує підтримку вітчизняних виробників в галузях матеріального виробництва, що також сприяє зниження фінансових ресурсів.

У зв'язку з цим виникає об'єктивна потреба коригування державної політики, чіткіша її цільова орієнтація. Відчувається гостра потреба у подальших наукові дослідження, здатних додати імпульсу у розвитку економіки Росії. Вочевидь, що чимало економічні проблеми Росії у значною мірою обумовлені також її історичним спадщиною. Проведені країни наукових досліджень, створені задля подолання кризових явищ, обумовлених об'єктивними і суб'єктивними чинниками, досить різноманітні. Проте, засвідчує практика, де вони охоплюють багато питань боку виробничу краще й фінансової політики. Передусім що це стосується визначення ролі й функцій держави у перехідний пе-ріод. Вони у тому, що державну підтримку вітчизняних виробників, по крайнього заходу, спочатку виходу з кризи, є неминучою. Адже саме у рамках державної структури можлива концентрація обмежених фінансових наукових і виробничих ресурсів. Хоча що така позиція суперечить становищем МВФ, є досить дуже багато наукових робіт, підтверджують позицію автора, а діяльність, наприклад, Уряди Архангельської області чи Москви, може бути прикладом забезпечення успіху вольовий і цілеспрямованої політики.

Ця політика повинна мати такі важливі ринкові важелі, як конкуренція, механізми підвищення ефективності ресурсів немає і ін. Помилково було б вважати, що, створені російські ринки автоматично утворюють конкуренцію. Вона й справді утворюється, проте існує низка моментів, які його неефективною. З іншого боку, є і монопольні виробництва. Проблема конкуренції, та антимонопольної політики, хоч і має достатню теоретичну базу, тим щонайменше належить країн із усталеної ринковою економікою. Її розвиток за умов конкуренції породжує процеси злиття фірм і, і навіть ту законодавчу базу, з урахуванням якої реалізуються банкрутства, здійснюється структурна і технічна модернізація виробничого апарату. Що стосується особливостям затяжного перехідного періоду нашій країні, а тим паче завданням структурної перебудови економіки, опікується цими питаннями розроблено дуже слабко. Звідси, актуальність даної дисертаційної роботи визначається недостатністю теоретичних і прикладних розробок із формування конкурентного ринку за умов структурного перетворення економіки, здійснюваного урядом Російської Федерації.

Коли йдеться конкуренцію і конкурентних ринках, слід, передусім, зупинитися на роботах класиків, як-от А. Сміт, Дж. М Кейнс, А. Маршалл, Курно, Дж. Робінсон та інших. З іншого боку, коли казати про державній валютній політиці у сфері заохочення конкуренції, то тут вони зіштовхуються лише з практикою застосування антимонопольного законодавства надають у США, Великій Британії та інших країнах, причому що така досвід не узагальнити у межах якихось закономірностей. Що ж до питань управління, структурних змін і розвитку, то цій галузі вітчизняна наукова база представлена дуже вагомо. Сюди слід віднести праці таких вітчизняних учених як Абалкин Л.И., Бунич П.Г., Богомолов О.Н., Лівшиць А.Я., Лисичкин В.А., Львів Д.С., Мильнер Б.З., Петраков М.М., Попов Г.Х., Черніков Д.А., Шаталин С.С., Шмельов Н.П., Явлінський Г.А., та інші. Серед вітчизняних учених, які досліджували проблеми формування та розвитку організаційних структури народному господарстві, проблемам управління і планування, і навіть програмного розвитку промислових комплексів, найвідоміші роботи Евенко Л.И., Рапопорта В.С., Викторова Н.І., Подлесных В.І., Титова В.В., Франчука Ф.И. та інших.

У дисертації було використано також закордонних авторів, присвячені проблемам функціонування господарських систем. Це И.Ансофф, М.Альберт, М.Мескон, Ф.Хендуори, Т.Коно.

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета праці полягає у формуванні конкурентних ринків промислової продукції і на механізмів управління з урахуванням організаційно-економічних структурних перетворень. Задля реалізації цього було поставлені і вирішені такі:

n досліджувана значення й особливо різної форми конкуренції у розвитку сучасної економіки;

n проведено аналіз ефективності конкуренції, яка виникла Російському ринку промислової продукції і на наведено характеристики що формується конкурентного середовища;

n містять поняття і розроблено принципи і механізми одиничних організаційно-економічних перетворень з урахуванням різної форми конкуренції;

n розроблено напряму, і моделі антимонопольної політики при практичної реалізації одиничних структурних перетворень;

n дано оцінку економічну ефективність методичних розробок із формування одиничних структурних перетворень.

ПРЕДМЕТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ є комплекс організаційних проблем із формування конкурентних виробництв і антимонопольної політики, здійснюваної при реалізації цілеспрямованої Урядової програми з структурної перебудови економіки Російської Федерації. Їх особливість пов'язана з специфікою затяжного перехідного періоду, пережитого російської економікою, інвестиційний комплекс якої потребує істотному технологічному і організаційному відновленні, що включає механізми конкуренції, антимонопольної політики і державному цілеспрямоване вплив й підтримки.

ОБЪЕКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ виступає багатогалузевий промислово-виробничий комплекс Архангельської області, організований для цільової, конкурентоспроможної продукції, споживання якої має збільшити ефективність виробничого апарату галузей народного господарства.

ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ОСНОВОЮ  цього дослідження з'явилися праці вітчизняних і зарубіжних провідних вчених різних шкіл і напрямків, фундаментальні становища сучасної економічної науки, концепції урядових органів прокуратури та наукових колективів Російської Федерації з економіки. Вона містить у собі:

n узагальнення світового досвіду у частині подолання кризових і перебудовних перетворень;

n вітчизняний досвід, зокрема пов'язані з діяльністю Уряди Архангельської області з підтримки і розвитку виробництва;

n теоретичні положення з утворенню відкладень і функціонуванню різних типів ринків;

n досвід вітчизняної промисловості, у області конкурентних ринкових відносин;

n основні тези довгострокової Урядової програми у частині структурної перебудови економіки;

n досвід моделювання організаційних структури частковості з урахуванням теорії графів;

n узагальнення загальнотеоретичних принципів функціонування ринкової економіки та їх додаток до моделювання антимонопольної політики.

МЕТОДОЛОГИЧЕСКОЙ ОСНОВОЮ дисертації послужило використання комплексу діалектичного, історичного й будь-якого логічного методів системного аналізу, управління і планування. Інформаційній основою є роботи, монографії, публікації вітчизняних і іноземних авторів по досліджуваної проблемі, дані періодичної преси.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертаційної праці полягає у наступному:

n обгрунтована концепція формування ефективного конкурентного ринку капітальних товарів з урахуванням сформованій структури виробничого апарату за активної підтримки з боку держави;

n сформульовано визначення поняття одиничного організаційно-структурного перетворення, у якого виділяються всі типи ринкових взаємин держави і характер конкуренції між ланками цієї структури;

n розроблена структурна модель одиничного організаційно-економічного перетворення з урахуванням теорії графів;

n розроблено принципи і механізми організації одиничних перетворень з урахуванням різної форми конкуренції;

n розроблено напряму, і моделі антимонопольної політики при реалізації політики структурних перетворень.

n розроблений методичний підхід до моделювання й оцінки економічну ефективність рішень щодо антимонопольної політиці при реалізації одиничних організаційно-структурних перетворень.

ОСНОВНІ ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕЗУЛЬТАТИ зводяться до чого:

n виходячи з порівняльного аналізу ринкових відносин розвинених держав й Росії затяжного перехідного періоду робиться основний висновок про неефективність конкуренції найголовніше капиталопроизводящих галузях економіки Російської Федерації; в гнітючому числі виробництв, що відносяться до монопольної середовищі, відсутні для розвитку і удосконалення технології, отже обмежені їхні можливості щодо самостійно розв'язувати питання структурну перебудову;

n розробити концепцію одиничного організаційно-структурного перетворення з урахуванням положень Урядової програми структурної перебудови економіки. Його ланки утворюють конкурентні і монопольні виробництва, а стосунки між ними – ринкові зв'язку;

n виявлено різні напрями антимонопольної політики і обгрунтовані методи стимулювання монопольних ланок підтримки їх продуктивності на максимально ефективному рівні;

n розроблена мережна модель одиничного структурного перетворення, вершинами якої є ефективні нинішній момент технологічні перетворювачі, а дуги відбивають їх послідовність загалом, технологічно пов'язаному виробництві;

n проведено експериментальне моделювання, що з формуванням комплексу міжгалузевих виробництв з конкурентними технологічними ланками і одного монопольним ланкою, причому отримане перетворення відбиває політику завантаження вільних машинобудівних потужностей у межах програми розвитку малого підприємництва Архангельської області; 

n виходячи з експериментального моделювання показано працездатність захищуваних методичних положень та зокрема можливість використання їх задля реалізації антимонопольної політики та формування одиничних структурних перетворень;

n виходячи з розроблену концепцію одиничного структурного перетворення надаються практичні рекомендації розвитку промисловості Архангельської області з різних форм конкуренції у результаті розширення участі бізнесу у цих програмах.

n розроблений підхід для оцінювання економічну ефективність застосування цієї методики на практиці господарську діяльність Правительственных органів як у Федеральному рівні, і на рівнях суб'єктів федерації.

ПРАКТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ праці полягає у тому, основні методичні становища, розроблені в дисертації, доведені до конкретних користувачів різних рівнях управління економікою.

РЕАЛИЗАЦИЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

На підставі експериментального моделювання виявлено основні закономірності, пов'язані з формуванням організаційно-структурних одиничних перетворень, побудованих за принципами конкуренції між його ланками. Показана економічну доцільність і зокрема можливість використання даних розробок на практиці розвитку продуктивних сил як регіонів, і лише на рівні країни.

СТРУКТУРА РОБОТИ

  Дисертація складається з запровадження, трьох глав, укладання, списку літератури із назвами, 24 малюнків, 1 таблиці.


Глава I. Характеристики і завдання конкуренції в перехідний пе-ріод розвитку.

1.1. Сутність й особливо ринкової конкуренції у сучасній економіці.

Ринкова конкуренція є одним із найважливіших категорій совре менной економічної теорії. Без цього поняття не обходиться жодна модель механізму функціонування ринку. Понад те, теорія ринкової конкуренції, на відміну багатьох інших розділів економічної теорії, знаходить і знаходила раніше, протягом по меншою мірою трьох останніх століть, саме широкого практичного додаток. Від меркантилістів і закінчуючи сучасними законодавчими положеннями у сфері антимонопольної політики, держав з традиційної ринковою економікою намагаються регулювати ринок, забезпечуючи його певну конкурентне середовище.

  У принципі, беручи меркантилізм за початковий хронологічний період, доводиться полишати традиції, оскільки західні історики економічних навчань заперечують по них внесок у економічну теорію, а фізіократи, що їх утвердилася ця роль, розглядали конкуренцію як природну форму ринкових відносин [ ]. Зате політика меркантилізму, спрямовану обмеження ввезення іноземних товарів хороших і забезпечення пільг тих чи якихось інших форм торгівлі, простіше, спрямовану обмеження конкуренції, стоїть донині, причому у Росії і близько країн СНД [ ].

  Конкуренція, як наукове поняття, пов'язують із ім'ям А. Сміта. Ринковий механізм регулювання, під назвою їм “невидимою рукою”, формує ціни товарів під впливом попиту, пропозиції з конкуренції. Зауважимо, що його працю “Дослідження про природу і причини багатства народів.“, який приніс А. Сміту світову популярність, направили, передусім, проти політики меркантилізму, митних обмежень і фіскальної політики держави, яке, з його поняттям, взагалі не має відмовитися від держави втручання в економічне життя.

  З початку, конкуренції відводилася як функція ринкового регулювання, а й котра стимулює роль. Інакше висловлюючись, вона розглядали як чинник розвитку, вдосконалення виробництва та якості виробленої товарної маси. Хоча фізіократи, виходячи з своєї теорії природного порядку, не розглядали купецтво і промисловців як продуктивний клас, А. Сміт подолав цю обмеженість, що дозволило класикам розширити “функціональні можливості” конкуренції, надавши їй роль продуктивної сили та чинника у суспільному розвиткові чи прогресу, витлумаченого відтоді, як зростання громадського добробуту.      

 Ідеальний ринок, відповідно до теорії А. Сміта не відбувся. Виявилося, що звільнити держава від держави втручання в до ринкових процесів неможливо. Суперечності між найманими працівниками та власниками капіталу змусили, зрештою, держава приймати певні регулюючі законодавства. Аналогічні явища стались і у сфері митної політики й області підтримки стійкого конкурентного ринку. Остання обставина потребує докладнішого розгляду.

  І теорія, і практика протягом тривалого часу показує, ринковий механізм перестав бути ідеальним тому, що він породжує певні несталі явища. Тут можна розрізнити два роду нестійкості. По-перше, нестійкість, породжувану замкнутим характером регулюючого ринкового механізму. Інакше висловлюючись, це система підпорядковується законам автоматичних системам управління, якої, у принципі властива тенденція до колебательным явищам, як і реєструється фактами періодичних спадів, підйомів і криз виробництва. Хоча у час і вироблено більш-менш ефективна антикризова політика, проте наявність нестійкості, як іманентно властивою ринкової системи, поза сумнівом. Інший тип нестійкості стосується аналізованої

Страница 1 из 10 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація