Реферат Заробітну плату

Страница 1 из 3 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра міжнародної економіки


КУРСОВАЯ РОБОТА

По дисципліни: «Розміщення продуктивних сил суспільства».

На тему : «Основні форми зовнішньоекономічних зв'язків України».


науковий консультант Выполнил:

Гончар В.В. студент I-го курсу

економіко-правового факультету спеціальності «Міжнародна економіка»

Колесников І. З.


Маріуполь, 2000 рік.


Зміст


Запровадження..................................................……………………………….. …..3

Глава I. Роль зовнішньоекономічних зв'язків економіки Украины…4

Глава II. Передумови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків Украины………………………………………………………………………..6

II.1Природные предпосылки…………………………………….6

II.2Демографические предпосылки……………………………..7

II.3Историко-экономические предпосылки…………………….7

II.4Геополитические предпосылки………………………………9

Глава III. Форми зовнішньоекономічних зв'язків Украины……….…10

Глава IV. Проблеми та перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України …………………………… ………………………………..16

Укладання.......................................................……………………………..22

Використовувана литература..................................................………………….24



Запровадження


Об'єктивна необхідність вимагає поступового, але неухильного включення економіки України у міжнародні інтеграційні процеси. Нинішня ситуація характеризується глобальної трансформацією всіх країн світу до новогму типу цивілізації третего тисячелетия.

У найближчому майбутньому велике значення матиме інтеграція України до Європи. Україна широким фронтом входить у заподноевропейский соціально-економічний простір.

Отже самостійність України пропонувалося значить її самоізоляції на міжнародній арені. Сучасні тенденції світового розвитку ставлять перед Україною нові ж проблеми і вимагає від неї активної участі у тому решеннии.

Мета роботи – вивчення, аналіз економических відносин України із країнами Заподной Європи та світу.

Діяльність відповідно даної мети поставлені такі:

  • роскрыть основних напрямів взаємовідносин

  • дати характеристику сучасного стану зовнішньоторговельного обороту України з країнами Заподной Європи

  • проаналізувати динаміку розвитку зовнішньоторговельних зв'язків

  • намітити основні шляху, дати рекомендації з удосконалення економических взаємовідносин.

Об'єктами опитування є торгові, інвестиційні, фінансові зв'язок між Україною і країнами Заподной Європи та світу.

Теоретичною й методологічною основою роботи послужили закони та нормативні акти, публікації, переодические видання.


Укладання.

Працюючи ми з сучасним становищем зовнішньоекономічних зв'язків України з західноєвропейських країн, проаналізував стан і надасть динаміки розвитку товарообігу з ними, розкрив проблеми, які перешкоджали розвитку співробітництву, увеличениюю обсягів торгівлі.

У роботі дано рекомендації з подальшого розвитку співробітництва, підвищення ефективності співробітництва у різних облостях економіки.

Формування зовнішньоекономічних зв'язків потягнуло у себе виникнення, многочисленых проблем, подолання котрих необхідно задля її подальшого успішного функціонування зовнішніх економічних зв'язків.

У цьому розрізі можна виділити такі ключові проблеммы розвитку зв'язків України з країнами Західної Європи, які прагнуть першочергового рішення.

  1. Подолання господарського кризи, політична і соціальна нестабільності.

  2. Поліпшення якісних характеристик вітчизняних товарів.

  3. Підвищення роль держави.

  1. Поліпшення якості продукції і на забезпечення товарного виду.

  2. Зниження рівня інфляції з української економіці.

  3. Перебування нових ринков збуту українським товарів.

Україна самотня у прагненнях вирішувати наочні завдання економічних відносин із країнами Західної Європи. Консультації з цього приводу свідчать про принципову готовність України з її товарами до ЄС та розширення існуючих квот за групою про «чутливих товарів» : стали, текстилю, ядерних товарів сільськогосподарської продукції. Ці країни підтримують раціональне і прагматичне ставлення України залучені до її інтеграції в західноєвропейські структури.

Безумовно, підхід до організації “прориву України до Європи” має бути обов'язково комплексним. Без конкретних сис темних змін вони можуть лише імітувати активність України загалом напрямі. Майбутнє покаже, чи здатна Україна піти далі міжнародно-правових декларацій, у відносинах із ЄС і створити справді эффек тивный і взаємовигідний механізм еко номического співробітництва.


Список использованой літератури:


  1. Віче №6 1998 Майком минулого четверга - “Без іcтотних проривiв”

  2. “Усе десятини: цей багатоликий податковий світ”, Вид. “ПРОГРЕС”, М. 1992 рік.

  3. Усі про зовнішньоекономічну діяльність . Діло 1-2.1998

  4. Економіка зарубіжних країн ; Київ «Ли-бідь» 1996

  5. Економіка України у 1997 році. Документи.

  6. Орієнтир, інформаційний додаток. Урядовий кур''єр. 10.98

  7. Педос М “ Торгові партнери України ” Киів 1998

  8. Політика й годину 1997 № 8 Сiденко В.Р «Прорив в Європу»

  9. Політика й годину 1996 № 12 Крупп Р. “ Якщо процес реформ триватиме”

  10. Политическа економія - словарь;Москва политиздат 1979

  11. Розміщення продуктивних сил - До.: Вища школа, 1997

  12. Соціально-економічна географія України .Львів. "світ". 1995

  13. Спецвипуск. Зовнішня торгівля. Бізнес №15 20 квітня 1998 року

  14. «Україна - Європейський Союз : зовнішньоекономічна діяльність й перспективи співробітництва» ;Київ 1995

  15. Український промисловець 1999 № 7 Секаркв “Торговельнi вiдносини України із країнами ЄС”

  16. Фішер З., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. - Економіка: Пер. з анг. з 2 вид. - М.: "Річ ЛТД". - 1993.


I. Роль зовнішньоекономічних зв'язків економіки України.


Західна Європа – одні з головних тор говых партнерів України, Експорт у ЄС становив 1998 р. більш ,3 млрд., імпорт - ,1 млрд. Це можна з показниками зовнішньоторговельних операцій України з державами СНД. Але якщо негатив в обмінах із СНД обумовлений імпортом енергоносіїв, то європейський негатив – резуль тат недоліків нашої зовнішньоторговельної політики у цілому, а конкретно - пасивністю експортного сектора, його неготовністю працювати у умовах, пере груженностью експорту бартерними операціями, неадекватним менедж ментом.

Як західні політики і науковці, і засобу масової ін формації звертають уваги те що, що виборів свій державного суверенітету, Україна ще не домоглася повної еко номической незалежності. «Формально суверенна, але эконо мически піддається тиску» — така характеристика до вільно часто з'являється на рядках видань.


Серед орієнтацій України мусить бути активізація зовнішньої торгівлі.

Вага України у світовій економіці досить помітний. По економічним потенціалом Україна входить у провідну шістку Європи (крім неї – Росія, Німеччина, Франція, Італія, Великобританія). Об'єктивно цей має позначати значної ролі нашої країни у міжнародному територіальному розподілі праці. Проте, насправді, недостатньо використовуються змогу міжнародної кооперації, зовнішніх інвестицій. Не дивлячись цього українська продукція відома у багатьох країнах: декому країн і – Україна важливий партнер би в економічному співробітництві.

Неоднозначне становище України у міжнародному територіальному розподілі праці пояснюється впливом низки передумов, передусім природних, демографічних, историко-экономических, геополітичних.


II. Передумови розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України.


2.1. Природні передумови.

На відміну від найбільших країн світу (Росія, США, Китай, Канада) Україна здатна себе цілком забезпечити мінеральними ресурсами; проте вона має значним природно-ресурсным потенціалом й у відношенні більш-менш вигіднішому становищі, чим окремі економічні розвинених країн (Японія, Італія). Говорячи про природні передумови, необхідно виділити агрокліматичні умови, які здавна сприяли перетворенню України у величезний регіон сельскогосподарского виробництва, особливо зернового, бурякового, скотарства, свинарства. Ці умови забезпечуються унікальними чернозёмными ґрунтами, достатню кількість тепла, помірної вологістю, переважно рівнинним характером території. В Україні чималі ресурси з корисними копалинами; окремі мають світове значення: залізничні й марганцеві руди, поварена сіль, кам'яне вугілля.

Значний реакриационный потенціал країни – це узбережжя теплих морів (Чорного і Азовського), горно-ландшафтные комплекси Карпат та Криму, мінеральні джерела, лікувальні грязі лиманів.

Деяких ресурсів ми мало, як-от нафту, газ, більшість руд кольорових металів, деревини. Впродовж останнього десятиліття значно скоротилися рибні ресурси Чорного і Азовського морів.

Загалом, по природних ресурсів Україна перебуває у стані певного рівноваги: дефіцит (отже, імпорт) одних видів ресурсів компенсується достатню кількість інших, щонайменше важливих.


2.2. Демографічні передумови.

Маючи 50 млн. чоловік населення, Україна використовує значні працю і потенційно широкий ринок збуту споживчих товарів. У працездатному віці перебуває 56% населення, у соціальному виробництві зайнято 25 млн. людина. Трудові ресурси країни характеризуються високий рівень кваліфікації, і освіти; високе кількість спеціалістів із вищою та середнім освітою становить 29%, все доросле населення створено. У 159 вищі навчальні заклади навчається понад 800 тис. студентів.

Високий інтелектуальний потенціал країни: в науково –дослідницьких мереж і исследовательско – конструкторських роботах (НИИКР) зайнято майже 250 тис. фахівців. Всесвітньо відомі такі наукові центри, як Інститут електрозварювання їм. Е.О. Патона, Український фізико-технічний інститут звертаються і багато інших. Чималі заслуги українських і інженерів у ракето- і авіабудівництві, кібернетиці, біофізиці і біохімії, а т.ж. у дослідженні проблем циклу гуманітарних наук. Значна частина коштів інтелектуальної еліти, донедавна, зайняв в ВПК. Високий професійний рівень трудових ресурсів, наявність розвиненою науково-дослідної бази сприяє виробництву складної наукомісткої продукції, яка є попит на світові ринки.

Що ж до внутрішнього ринку збуту споживчих товарів, зокрема імпортних, він формується як простий чисельністю населення, але його купівельною спроможністю. З поліпшенням життєвий рівень населення і ринок України, що дозволить залучити іноземних виробників товарів народного споживання.

2.3. Историко-экономические передумови.

Протягом двох століть територія України перебував під владою інших держав. У цій її економіка змушена була працювати на внутрішній ринок тієї країни, до складу якої вона входила цілком або частково. Отже території України розміщувалися ті галузі виробництва, які найэффективнее діяли з погляду міжрегіонального обміну. Так, наявність високоякісної залізної руди і коксівного вугілля, щодо щільна мережу залізничних доріг, достатньо трудових ресурсів, вигідне економіко-географічне становище сприяло перетворенню Донецко-Приднепровского району головну металургійну базу, неіснуючого нині держави, СРСР. Ці самі чинники сприяли розвитку металлоёмкого машинобудування, теплоенергетики, основний хімії. У цьому виробництво набагато перевищувало розумні потреби України. Зокрема межі її території йшло 43% - чорних металів, 25% - залізної руди, 82% - марганцевих руд, 20% - коксопродуктов, значної частини тепловозів, гірничодобувного устаткування, азотних добрив, кальцієвої солі, цементу, вугілля, електроенергії. За багатьма найважливішим видам виробництва важкої промисловості участь України була вищою в валовому громадському продукті колишнього СРСР. З іншого боку, Україна вивозила 42% виготовленого цукру, 25% олії, як і м'ясо, зерно, овочі, вино.

Одночасно країні давалося розвивати деяких видів, галузі виробництва. Маючи високу щільність населення, висококваліфіковані працю, вона помітно відставала по трудоёмким видам виробництва, особливо – текстильному справі, автомобілебудуванню, електроніці (крім виробництва телевізорів). Не відповідав трудовому і загальноекономічному потенціалу України та рівень розвитку машинобудування.

Україна перетворилася на базу материалоёмкого і энергоёмкого виробництва. З погляду загальносоюзного поділу праці це виправдовувало, але тільки згодом ефективність функціонування початку падати. Призвело до того:

  • потреби НТР менш материалоёмкой (металлоемкой) і більше наукоёмкой продукції

  • черезмрная концентрація важкого виробництва зумовило екологічну напруженість

  • недостатнє використання кваліфікованих кадрів інтелектуального потенціалу.

Другий складовою историко-экономических передумов розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України її орієнтація на країни Східної Європи, особливо після створення Ради Економічною Взаимопомощи. Україна поставляла туди залізничні й марганцеві руди, прокат чорних металів, електроенергію, азотні добрива й устаткування. Натомість, вона отримувала продукцію машинобудування, легкої і харчової промисловості, фармацевтичні товари. На країни РЕВ доводилося 70% українського зовнішнього товарообігу. Щодо успішно розвивалися торговельні відносини зі Індією.

2.4. Геополітичні передумови.

Экономико-географическое становище України вже вдосталь вигідна активної участі в міжнародному територіальному розподілі праці. Вона поблизу економічно високорозвиненої регіону – Західної Європи, в безпосередній наближеності з Росією, Білоруссю, країнами Східної Європи. Морськими шляхами пов'язана з Средиземноморьем, Близьким Сходом і країнами басейну Індійського океану. Через Україну проходять важливі транзитні магістралі країн СНД до Європи і чорноморські порти.

Сучасна геополітична ситуація у Україні змінюється у зв'язки Польщі з орієнтацією на світові ціни. Поліпшилися перспективи економічного співробітництва з країнами Європи, США, Японією, Канадою. З'явилися можливості активного торгового співробітництва з країнами Близького Сходу, Південній Азії. У обмін метал, машини, збіжжя та цукор ми можемо отримувати нафту, чай, кави, натуральний каучук.

Структура зовнішньоекономічних зв'язків України характеризується зовнішньої торгівлею, як основний її формою. До іншим формам належить створення спільних підприємств, фрахтування, міграція робочої сили в, що у економічних союзах, та інших.


III. Форми зовнішньоекономічних зв'язків України.

До основним формам зовнішньоекономічної діяльності ставляться: торгівля, кредитування, науково-технічну співпрацю, створення спільних підприємств, реалізація проектів на компенсаційній основі, культурне співробітництво, туризм.


Міжнародна торгівля. Найбільш історично сформованій характеристикою торгівлі, є товарообіг – оборот товарів, що забезпечує пересування товарних мас зі сфери виробництва, у споживчу сферу. Це сукупність актів купівлі-продажу товарів, а показниками міжнародного товарообігу, є експорт нафти й імпорт товарів.

Для кожної країни дуже важливим є ставлення суми експорту від суми імпорту – зовнішньоторговельне сальдо. Він повинен бути позитивним, щоб країна бувальщина вільні кошти. У 1997 року, України цей показник був негативним.

У Світовому торговому обороті лідирують США (хоча сумарний товарообіг країн ЄС перевищує США), другою місці Японія. Високими темпами розвивається торгівля ряду розвинених країн «третього світла». На Республіку Корея, Сінгапур, Гонконг і Тайвань доводиться половина експорту країн і 1/3 імпорту.

Про

Таблиця III.1. Структура світового товарообороту.

КРАЇНИ

%

Західна Європа

40

Північна Америка

20

Азія

20

Латинська Америка

5

Середній Схід

5

Африка

4

Інші

7


коло 60% світового експорту посідає розвинених країн, у цих країнах реалізується до 60% світового експорту товарів хороших і лишь14% вступають у що розвиваються. ( див. таб. III.1. стр.10)

Країни ЄС збільшили імпорт енергоносіїв, зменшивши ввезення сировини й продуктів. У зовнішній торгівлі країн ЄС переважають партнери по Європейської асоціації вільної торгівлі (ЕАВТ), хоча товари США т.ж. активно проникають на європейський ринок.

Зниження материало- і енергоємності виробництва, у розвинених країн світу, призвело до зниження попиту сировину, що змусило країн, що спеціалізуються з його експорті, шукати нові сфери діяльність у межах міжнародного поділу праці. Зростає значення хімічної промисловості, у міжнародну торгівлю; це пов'язано з значним розширенням асортименту синтетичних матеріалів.

М
аибольшие зміни у торгівлі пов'язані з значним скороченням рівня сировинних товарів хороших і збільшенням ролі готової продукції. Якщо 1970-х років у торгівлі йшли два зустрічних потоку: товари – з розвинутих країн, сировину – із, то все більше товарів, зокрема складної наукомісткої продукції, постачається з країн. (див. рис.III.1. стор. 11)

1995 року створена Світову організацію торгівлі (СОТ). Її членами є 125 країн; найближчим часом туди можуть ввійти ще 25 країн, зокрема Богария, Саудівська Аравія, Алжир. Функція СОТ – підписання багатосторонніх угод щодо загальноприйнятим торговим правилам.
Кредитування і інвестування. Кредитування – надання кредиту. Кредит – позику в грошах або у формі
Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація