Реферати українською » Экономика » Сучасний механізм інфляції й методи її подолання


Реферат Сучасний механізм інфляції й методи її подолання

Страница 1 из 6 | Следующая страница

I. ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Хотілося б сказати, що інфляція є дуже складним соціально-економічним явищем. Як економічне явище інфляція існують вже тривалий час. Вважається, що що з'явилася хіба що з появою грошей, з функціонуванням яких нерозривно поєднана. Але адже раніше інфляція виникала, зазвичай, в надзвичайних обставин, (наприклад, в часи війни держава випускало дуже багато паперових грошей на фінансування своїх військових витрат), то останні десятиліття у багатьох країнах вона почала хронічної.

Сучасною інфляції справді притаманний ряд відмінних рис: раніше інфляція носила локальний характер, той зараз — повсюдний, всеохоплюючий; і раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто. мала періодичний характер, той зараз — хронічний і став постійним чинником відтворювального процесу.

Явище інфляції властиво у тому чи іншою мірою будь-якої ринкової та перехідною до неї економікам, зокрема і економікам промислово розвинутих країн.

Процес інфляції відрізняється завзятістю, здатність до небезпечному розширеному самовідтворенню і неприємними соціально-економічними наслідками, пов'язані з перерозподілом багатства і доходу нації. Практична актуальність цієї проблеми підтверджується цифрами щорічного приросту споживчих цін промислово розвинених країн (в %, %):[1]

роки

країна

1961-1970 рр. 1971-1980 рр. 1981-1990 it.
США 2,7 7.8 4.7
Японія 5.8 9.0 2.0
Великобританія 4.1 13.7 6.5
Італія 4.0 13 8 9.6
Франція 4.1 9.7 6.3
ФРН 2.7 5.1 2.6

Росії з початком переходу її до ринків інфляція перетворилася на однією з найбільш хворобливих проблем.

Зростання цін становив:

1992 р. - 30 раз,

в 1993 р. - 10 раз,

1994 р. - 3 разу,

в 1995 р. - 2 раза[2].

І хоча темпи зростання щодо знижуються, тим щонайменше за 4 року зросли на 180.000%.

Хвороблива інфляційна практика свідчить складність цього явища, про незавершеності теоретичних розробок, які дають поки однозначних відповіді багато запитань, якими тут дискусії тривають, Відмінність підходах до проблеми розпочинаються з визначення суті інфляції. "Не всякий зростання цін - інфляція..." - стверджує "Курс економічної теорії" під редакцією Чепурина М. Н. і Кисельової Е.А.. "Будь-яке підвищення означає інфляцію", - стверджує Сажина М.А. і Чибриков Г.Г.[3] Різняться підходи й західних економістів. Ні єдності й у відповіді питанням у тому, як ставитися інфляцію і його очевидним наслідків: мати з ними непримиренну боротьбу за будь-яку ціну або ж вважати помірну інфляцію неминучою платою за економічного зростання, даниною за результати антициклічного регулювання, за пом'якшення економічних циклів? Щоб управляти інфляцією, стримувати їх у поміркованих межах, проводити системну антиінфляційну політику з передбаченими та прорахованими наслідками, треба добре уявляти собі її сутність, механізми і психологічні чинники, що призводять ці механізми на дію. Поки економічної наукою досить достовірно виявлено лише зовнішні причинно-наслідкових зв'язків, що характеризують пряме і зворотне вплив від грошей і цін друг на друга. Інфляція безпосередньо зачіпає інтереси кожного. Інтригуюче загадкова, оманливе доступна і тому приваблива проблема інфляції породжує безліч поверхневих суджень.

Поняття "інфляція" виникла після громадянської війни Північній Америці (1861-1865гг.). Інфляція була властива для грошового звернення: Росії - з 1769 до 1895 р. (крім періоду 1843 - 1853 рр.); США - під час війни за незалежність 1775 -1783 рр. і громадянської війни 1861-1865 рр. Англії - в часи війни з Наполеоном на початку в XIX ст.. Франції - під час Французькій революції 1789 - 1791 рр. Особливо високих темпів інфляція досягла у Німеччині після першої Першої світової, коли восени 1923 р. грошова маса у спілкуванні досягала 496 квинтиллионов марок, а грошова одиниця знецінилася в трильйон раз.

Наведені історичні приклади доводять, що інфляція перестав бути породженням сучасності, а повинна була і торік.

Інфляція, зазвичай, проявляється у зростанні товарних цін, і відносному знеціненні національної грошової одиниці. Що причиною цього? І будь-який зростання цін є інфляційним? Прибічники класичної (монетаристської) концепції, вважають ринок саморегулюючим системою, належать до інфляційному лише те зростання цін, який викликаний розладом грошового обігу євро і переповненням каналів грошового звернення надлишкової грошової масою. Решта зміни, викликані природними сезонними та інші коливаннями попиту й пропозиції, змінами умов виробництва товарів, впливом зовнішньоекономічних зв'язків тощо., вважаються неинфляционными, підвладними механізму ринкового самоурегулирования без державного втручання. Класична концепція, в такий спосіб, вважає інфляцію суто грошовим феноменом, однофакторным явищем. Кейнсианская думка на ринковий механізм підкреслює обмеженість його адаптаційних можливостей, односторонню еластичність цін. У умовах будь-яке підвищення цін досить необоротно і означає початок інфляції, передаючи інфляційний імпульс всієї системи цін. Це - многофакторная теорія інфляції як макроекономічного, системного явища. Намагаючись домогтися універсального і всеосяжного поняття інфляції, з його ознак доводиться виключити зростання цін, що у практиці централізовано регульованого планового господарства ціни фіксувалися прейскурантами, а інфляція виявлялася у вигляді товарного дефіциту, надлишкових грошових заощаджень і наявність "чорного" ринку. На відміну від цінової ця інфляція проявляється як неценовая, пригніченою, прихована інфляція.

Звідси я доходжу висновку, що інфляція - це відносне знецінення національної грошової одиниці, яка виявляється у формах, залежать від особливостей національної економіки.

Хотілося б сказати, що Енциклопедія сучасної інфляції притаманний ряд відмінних рис: раніше інфляція носила локальний характер, той зараз - повсюдний, всеохоплюючий; раніше вона охоплювала більший і менший період, тобто. мала періодичний характер, той зараз - хронічний; сучасна інфляція перебуває під впливом як грошових, а й негрошових чинників.

Звідси я доходжу висновку, сучасна інфляція відчуває вплив багатьох чинників.

Вважаю, що інфляція одна із найважливіших в сучасно економіці, з успішним чиїм рішенням безпосередньо пов'язаний процвітання - і однієї держави, усього світу загалом. Одночасно, інфляція — одне з найгостріших проблем сучасного розвитку практично в усіх країнах світу.

Також я хотів сказати, що проблему інфляції є найактуальнішою нині, після серпневого стрибка цін, і потрясінь з нашого російської економіці. Тому мені вибрав цю тему.

Отже, у моїй доповіді розглядатиметься теоретична частина проблеми, і навіть, освітлені деякі складові питання з прикладу як Російської Федерації, і досвіду іноземних держав

II. ПРИЧИНИ І СУТНІСТЬ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ІНФЛЯЦІЇ

Історія інфляційних процесів.

Важко з упевненістю сказати, коли проблема інфляції вперше виникла людством. Проте, розуміючи, що інфляція пов'язана з грішми і грошовим обігом, можу сміливо стверджувати, що виникнення інфляції пов'язані з досить високої фазою розвитку ринкових відносин, коли регулярні господарські зв'язку з приводу обміну товарів зажадали виділення з їхньої безлічі універсального еквівалента.

Багато правителі давнини з перемінним успіхом шукали рішення вічної проблеми балансування бюджетних доходів з постійно зростаючими видатками. Відомо кілька шляхів розв'язання цієї проблеми:

обмеження державних витрат;

збільшення податків, мит і тарифів;

позику грошей усередині країни чи там.

Але самообмеження огидно людської природі. Збільшення податкового преса має об'єктивні межі. А борги потрібно повертати. Тоді економічна думку древнього світу відкрила четвертий шлях балансування державних бюджетів:

випуск в звернення додаткової кількості грошей.

У давнину роль грошей виконували зливки дорогоцінних металів, вага і проба яких удостоверялась купецькими гільдіями, храмами, правителями міст. Такі гроші мали ходіння у Давньому Єгипті та Вавилоні в IV-II тисячоліттях до зв. е., але вперше стали чеканиться у Лівії в VII-VI століттях до нашої ери. Карбування монет з дорогоцінних металів, а згодом з міді заліза стала найважливішої державної монополією

Але це не приносило жодних грошей державі, якщо зміст монети повністю відповідало номіналу. Але варто зменшити зміст дорогоцінних металів, зберігши колишній номінал, і уряд отримує новий джерело поповнення бюджету. Цей процес відбувається отримав назву "псування монет" Можливо, їх у Афінах вперше ввів Гиппий, який ще VI столітті до нашої ери уполовинил зміст срібла в монеті. Достеменно, що псування грошей широко практикували римські імператори. Так було в період правління Нерона (54-68 рр. зв. е.) вагу золотий монети зменшився на 10%, а срібного денария на 12%, ще, його проба зменшилася через додавання 10% міді. При імператорі Трояне (98-110 рр.) зменшення срібної проби денария тривало, а зміст мідної лигатуры зросла до 15%. Імператор Каракалла (211-217гг.) санкціонував збільшення частки міді в денарии до 50%. Згодом зміст срібла в монеті впала до 5%, а імператор Авреліан (270-275гг.) перетворив денарий в доти чисто мідну монету. Дошедшие по наш час історичні хроніки свідчать, що ще у Стародавньому Римі існували інфляційні процеси, і особливо різкий злет цін спостерігався при імператорі Киракалле і пізніше за наростаючою.

Перша ж приклад гіперінфляції можна зарахувати до періоду раннього середньовіччя у Китаї, коли спостерігався процес витіснення бронзових грошей дешевшими у виробництві - залізними, проте номінал зберігався колишній. Як свідчать історичні хроніки, дійшла навіть доти, що останніми роками правління Путун (520-527гг.) було вирішено повністю припинити ходіння мідної монети і відливати лише залізну монету. На час правління Датун (535-545гг) і пізніше всюди нагромаджувалися гори залізних монет, а ціни товарів різко підскочили. Торговці возили монети, грузя їх у вози, і що у стані порахувати їх, вели рахунок тільки зв'язки монет.[4]

З сказаного я доходжу висновку, що успішний розвиток інфляційних процесів стимулювалося, переважно, суто грошовими чинниками, а чи не змінами у вартості товарів. Інфляційні процеси, зумовлені необхідністю перерозподілу користь держави чи окремих секторів господарства, ще до запровадження паперових грошей ("псування" може), але масштаби інфляційного перерозподілу були скромніше. Періоди великомасштабного підвищення цін, часто совпадавшие згодом тривалих воєн та соціальних потрясінь, змінювалися періодами стабілізації чи зниження (інфляційні хвилі). У довгостроковому ж плані рух цін відрізнялося досить високою стабільністю.

Визначення інфляції

Як економічне явище інфляція існують вже тривалий час. Вважається, що що з'явилася хіба що з появою грошей, з функціонуванням яких нерозривно поєднана.

Термін інфляція (від латинського inflatio - здуття) вперше став вживатися у Північній Америці період громадянську війну 1861-1865 рр. виявив процес разбухания паперово-грошового звернення. У ХІХ в. цей термін вживався й у Англії та Франції. Широке поширення економічної літературі поняття інфляції отримала XX столітті після першої Першої світової, а радянської економічної літературі - з середини 20-х.

Найбільш загальне, традиційне визначення інфляції - переповнювання каналів звернення грошової масою понад потреб товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці, і відповідно зростання товарних цін.

Є й інші визначення інфляції:

Інфляція – це знецінення грошової одиниці, зменшення її купівельної спроможності.

Інші - вважають, що інфляція – це зростання цін, викликаний переповненням грошей, сфер звернення паперовими грошима понад їх нормальних потреб.

Інфляція – це зростання рівня цін країні, що у зв'язки й з тривалим нерівновагою більшості ринків на користь попиту.

Інфляція – це соціально-економічне явище, що породжується диспропорціями відтворення.

Інфляція – це перевищення кількості грошових одиниць на зверненні над сумою товарних цін.

Інфляція - є многофакторное явище, обумовлене дією низки причин, які ведуть зростанню диспропорцій громадського виробництва та що впливають ціни у бік їхнього підвищення.

Слід зазначити, хоч скільки було визначень інфляції, не одне з яких неспроможна охопити все зміст інфляції як явища економічного життя. Вони лише відбивають її черты.[5]

Хвороблива інфляційна практика свідчить складність цього явища, про незавершеності теоретичних розробок, які дають поки однозначних відповіді багато запитань, якими тут дискусії тривають, Відмінність підходах до проблеми розпочинаються з визначення суті інфляції. "Не всякий зростання цін - інфляція..." - стверджує "Курс економічної теорії" під редакцією Чепурина М. Н. і Кисельової Е.А.. "Будь-яке підвищення означає інфляцію", - стверджує Сажина М.А. і Чибриков Г.Г.[6] Різняться підходи й західних економістів. Ні єдності й у відповіді питанням у тому, як ставитися інфляцію і його очевидним наслідків: мати з ними непримиренну боротьбу за будь-яку ціну або ж вважати помірну інфляцію неминучою платою за економічного зростання, даниною за результати антициклічного регулювання, за пом'якшення економічних циклів? Щоб управляти інфляцією, стримувати їх у поміркованих межах, проводити системну антиінфляційну політику з передбаченими та прорахованими наслідками, треба добре уявляти собі її сутність, механізми і психологічні чинники, що призводять ці механізми на дію. Поки економічної наукою досить достовірно виявлено лише зовнішні причинно-наслідкових зв'язків, що характеризують пряме і зворотне вплив від грошей і цін друг на друга.

Проте визначення інфляції як переповнювання каналів грошового звернення обесценивающимися паперовими грошима не вважається повним. Інфляція, хоча він і проявляється у зростанні товарних цін, може бути зведена тільки в суто грошовому феномену[7].

Це складне соціальне явище, що породжується диспропорціями відтворення у різноманітних галузях ринкового господарства. Інфляція є ще однією з найгостріших проблем сучасного розвитку в багатьох країн світу.

Інфляція - це зростання рівня цін країні, які виникли у зв'язку з тривалим нерівновагою більшості ринків на користь попиту. Інакше кажучи, інфляція - це дисбаланс між сукупним попитом і сукупним розпорядженням. Незалежно стану грошової сфери товарні ціни можуть зрости унаслідок змін у поступовій динаміці продуктивність праці, циклічних і сезонны коливань, структурних зрушень на системі відтворення, монополізацію ринку, державного регулювання економіки, запровадження нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лиха

Страница 1 из 6 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація