Реферат Економіка Єгипту

Економіка Єгипту

Економічна історія

Сільськогосподарське виробництво існувало в Єгипті протягом 8 тис. років, але лише з середини 70-х років вона перестала бути із єдиним джерелом існування більшість єгиптян. Аж по середини 20 в. переважна більшості населення країни мешкало у сільській місцевості.

Міська цивілізація Єгипту дуже давня. Олександрія була ще Олександром Македонським, і було офіційної датою підстави Каїра вважається 969 рік, міські поселення на цьому ж районі існували з часів перших фараонів. Протягом двох століть Каїр цей був політичним, а й торговий центр і відігравав величезну роль ролі перевалочну базу на перехресті шляхів Африки, Аравії, Індії, Сирії, Балкан і Північного Середземномор'я.

Основи сучасної єгипетської економіки було закладено при Мухаммеда Алі, який правив країною в 1805–1849. Тоді почалося вирощування бавовни для експорту до європейські країни, інтенсивнішу будівництво дамб і каналів. Завдяки великомасштабним громадським роботам уміли цілком змінилася система зрошення, що дозволило цілий рік вирощувати сільськогосподарські культури. До епосі правління Мухаммеда Алі належить і будівництво перших залізниць та модернізація портів.

Відсутність стимулів до виробництва, доступу до сучасних технологіям наплив дешевих промислові товари із Європи сковували розвиток промисловості, у 19 в. Місцеве текстильне виробництво обмежувався запровадженням англійської адміністрацією спеціального податку єгипетських виробників. Починаючи з 20-х років єгипетські й іноземні підприємці розпочали творення текстильних й інших підприємств. У значною мірою розвитку місцевої промисловості сприяло те обставина, що останніми роками Другої світової війни країна опинилася ізольованій від зовнішнього світу.

Після революції 1952 одним із головних завдань національного поступу стала індустріалізація Єгипту. На початку 90-х років в промисловому виробництві зосереджена 22% трудових ресурсів країни. Насер значно посилив роль держави у економічного життя Єгипту, націоналізував спочатку іноземні, та був і належали місцевому капіталу підприємства міста і банки і переорієнтував національну торгівлю на бартерні угоди із країнами соціалістичного табору. Хоча втілення у життя амбіційних планів індустріалізації Єгипту зіштовхнулося з труднощами вже безпосередньо до 1965, найсерйозніший удару економіці завдало поразка у війні з Ізраїлем у червні 1967. Через війну було втрачено такі важливі райони, як зона Суецького каналу та Сінайський п-ов, де зосереджені основні нафтові родовища країни. Уся промисловість Єгипту була розгромлена переведено військові рейки на підготовку до повернення цих територій.

Після часткової перемоги Єгипту війні 1973 і чотириразового збільшення світових нафтових цін в 1973–1974 процес економічних перетворень у країні прискорився. У результаті реалізації політики «відкритих дверей» були либерализованы банківська і валютна сфери економіки. На думку Президента Анвара Садата, це мало сприяти залученню у країну іноземного капіталу і полегшити сам експорт єгипетської робочої сили такі основні нафтовидобувні арабських країн, як Лівія і Саудівська Аравія. Темпи економічного зростання прискорилися, стан державного платіжного балансу поліпшилося.

У 1991 за домовленістю з МВФ уряд Єгипту оголосило початок реалізацію програми реформування економіки. Була заморожена вести, поступово скорочені субсидії на продукти харчування і житлово-комунальні послуги, забуті запевняння, дані ще Насера, у тому, кожен випускник коледжу буде забезпечено робочим місцем.

У 1993 почалася реалізація програми приватизації, що до 1997 передбачала передачу до приватних рук 85 з 314 державних підприємств. Реформаторські зусилля Єгипту увінчалися успіхом позиками від МВФ.

Програма реформ в Єгипті була в напрямі прискорення темпів розвитку, створення близько півмільйона робочих місць щороку й тіснішу інтеграцію зі "світовими ринками. Видное місце у системі реструктуризації економіки займали приватизація, лібералізація торгівлі, зниження роль держави у сфері інвестиційної діяльності.

Був скорочено бюджетний дефіцит, резерви іноземної валюти 1996-го досягли 17 млрд. дол. США. У тому ж року темпи інфляції знизилися до 7%. Успіхи в реструктурування економіки було закріплено під час Третьої конференції країн Близького Сходу, і Північної Африки (листопад 1996, Каїр), де було укладено угоди про інвестиції єгипетську економіку у сумі 10 млрд. дол. США. У 1997 ВВП перерахунку одну особу становив 1180 дол. США, що дозволило Світовому банку включити Єгипет у категорію держав із середнім доходом.

Однією з найсерйозніших економічних труднощів продовжує залишатися безробіття. За оцінками на 1999, безробіття становив прибл. 12%, а щорічний приріст трудових ресурсів – 3%. За даними Всесвітнього банку, 3,2% єгиптян перебуває поза межею бідності.

У 1991 створили Соціальний фонд розвитку (СФР), покликаний пом'якшити негативні наслідки реалізації економічних реформ. Аналіз фахівцями від Світового банку діяльності СФР призвів до висновку, це щороку таким чином фонду країни створювалося від 50 до70 тис. робочих місць (майже четверту частину всіх місць внесельскохозяйственной сфери діяльності) здебільшого дрібні підприємства.

Географічна диференціація господарської діяльності

Близько 97% території Єгипту займає пустеля, і ведення сільського господарства можливе лише кількох оазах. Для неорошаемого землеробства придатна вузька смуга землі вздовж середземноморського узбережжя. Загальна площа родючих земель 2,5 млн.га, 97% зосереджено долині і дельті Ніла. Вирізняють п'ять основних сільськогосподарських районів. Найбільш важливий – дельта Ніла, що займають понад трохи менше половини родючих земель і прибл. 60% сільського населення. Тут вирощують рис, бавовну, пшеницю, фрукти й овочі. Навколо Каїра населення займаються переважно овочівництвом, в Середньому Єгипті обробляють бавовну, кукурудзу, сорго, цукрова тростина (обмежено), фрукти й овочі. На землях Файюмского оазису, зрошуваних водами Ніла системою іригаційних каналів, виробляються бавовну, конюшину, кукурудза, сорго й овочі. На території Верхнього Єгипту (від Асьюта до Асуана) вирощують цукрова тростина, і навіть пшеницю, конюшину і бавовну. По периферії всіх таких сільськогосподарських районів завдяки меліорації земель поступово освоюються значні площі. З офіційно зареєстрованих приблизно 405 тис. га в такий спосіб відновлених земельних угідь приблизно третину виявилася реально придатної для землеробства. Країна поступово втрачає певну частку найбільш родючих в результаті міського будівництва у долині Ніла.

Хоча у Верхньому Єгипті є кілька заводів із переробки цукрової тростини, переважна більшість промислових підприємств зосереджена навколо Каїра і у містах в дельті Ніла. У промисловій зоні Каїра, де живе майже чверть усього населення, розташовані такі індустріальні гіганти, як металургійний комбінат у південному передмісті Хелуане, і сотні невеликих ремісничих майстерень, які виробляють меблі, дрібні вироби з металу і різноманітні предмети повсякденного попиту. Провідні текстильні підприємства перебувають у дельті Ніла – в Эль-Махалла-эль-Кубре й інших містах. У другому за величиною місті країни, Олександрії, діють нафтопереробні заводи й українські підприємства харчової промисловості.

Організація виробництва

У змішаної економіці Єгипту домінуюча роль досі належить державного сектора, що поступово скорочується у реалізації програми реформування економіки та триваючого процесу колишніх державних підприємств. Приватний сектор економіки включає б

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Економіка Азербайджану
    Структура господарства. Економічні реформи. Трудові ресурси. Транспорт й зовнішня торгівля.
  • Реферат на тему: Економіка Албанії
    Планування і індустріалізація. Паливно-енергетична база. Горнодобывающая промисловість.
  • Реферат на тему: Економіка Стародавнього Китаю
    Із середини I тисячоліття до зв. е. історія древнього Китаю настає епоха, ознаменована важливими
  • Реферат на тему: Економіка Австрії
    Економічний стан. Трудові ресурси, і структура виробництва. Організація виробництва. Сільське
  • Реферат на тему: Економіка Австралії
    Сучасне економічне становище. Енергетика. Транспорт. Сільське господарство. Обрабатывающая

Навігація