Реферати українською » Экономика » Феномен будівельного комплексу у сучасних економічних умов


Реферат Феномен будівельного комплексу у сучасних економічних умов

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Асаул Анатолій Миколайович, професор, доктор економічних наук, дійсний член Міжнародної академії інвестицій і економіки будівництва (Санкт-Петербург)

Нині діяльність будівельних організацій самостійна, а державне вплив з їхньої функціональне і економічне поведінка може здійснювати аж опосередковано з обов'язковим законодавчим забезпеченням. Галузеве управління, яке склалося в післяреформений період, відбиває законодавчі становища, найважливішим елементом якого є розмежування предметів ведення й розширенні повноважень між федеральними органами і органами влади суб'єктів РФ.

Напевно, у останнім часом зі сторінок професійних журналів (1) й у наукових дискусіях (2) обстоюється думка, що зі зміною загальноекономічних умов функціонування будівництва як галузі матеріального виробництва поняття будівельного комплексу зникає. Не то, можливо будівельного комплексу, й лише на рівні регіону, тим паче інвестиційного. Безумовно з цим твердженням можна погодитися в тому разі, якщо розглядати будівельний комплекс з погляду «національного управління капітальним будівництвом» (3), бо демонтаж адміністративно-командної системи, розукрупнення і масова приватизація будівельних об'єднань справді сприяли вакууму на середній рівень управління, функції якого виконували міністерства та їх підрозділи: головні і територіальні управління.

Поняття «будівельний комплекс», як об'єкт державного управління час як не відбиває сутність реальних економічних відносин, і навіть стає у відомої мері економічної абстракцією, якщо йдеться про федеральному рівні (як і «федеральний ринок будівництва»).

А в тому, що феномен будівельного комплексу у сучасних умовах зникає не можна погодитися, оскільки він зараз має іншим сущностным економічним і організаційним наповненням.

У архітектурно-будівній енциклопедії будівельний комплекс окреслюється «сукупність галузей, виробництв і закупівельних організацій, що характеризується тісними стійкими економічними, організаційними, технічними і технологічними зв'язками отриманні кінцевого результату - забезпеченні виробництва основних фондів народного господарства» (4). Так! Саме кінцевий результат організаційно пов'язує будівельні організації та виробництва, і навіть організації інших галузей у одне. Саме з погляду кінцевої продукції необхідно розглядати комплексне управління будівництві.

За логікою розвитку у будівництві, тобто. створення кінцевої продукції, її продаж і сервісне обслуговування (кінцевим сукупно це дає будівельна продукція, що створюється і експлуатується у регіоні), можна стверджувати, будь-які дослідження, у цій галузі чітко виражений регіональний аспект, тим більше регіональні власті мають можливість створювати істотно различающуюся економічне середовище діяльності у своїй території. Для посилення цю позицію варто звернутися до світової досвіду (5), де організація процесів регулювання та розвитку инвестиционно-строительной діяльності вирішується лише на рівні регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів, і навіть особливостей та потреб регіонів.

Основне завдання регіонального органу управління розробки стратегії і тактики розвитку регіону на сучасних умовах - це створення режиму сприяння процесу формування, розвитку та функціонування регіональних товарних ринків, зокрема і ринку нерухомості, заснованих на виключно обліку як федерального господарського права, і всієї сукупності регіональних особливостей (демографічних, соціальних, економічних пріоритетів і екологічних).

Що стосується будівництва регіону це означатиме: активне впливом геть процес створення виробничу краще й соціальної інфраструктури регіону; формування та жорстке проведення життя регіональної екологічної політики; що регулює впливом геть економічну політику природних монополій, функціонуючих біля регіону, з єдиною метою обмежити всіма засобами їхні можливості щодо по необґрунтованого підняття ціни базові виробничі ресурси (енергетичні, водні, послуги залізничного транспорту, й ін.); формування та втілення активної містобудівної політики у регіоні; створення сприятливих умов формування регіонального будівельного комплексу, її складу і структури як технологічної, і за формами власності коштом виробництва; активне формування інвестиційної політики біля регіону.

Безумовно, ряд перелічених заходів має загальноекономічний характер, проте стосовно будівництва їх розробка й використання мають першочергову значущість регіону.

Позитивна інвестиційна політика регіональної влади створює передумови залучення інвестицій і забезпечення програми сталого розвитку регіонів і сприяє формуванню їх нормального інвестиційного клімату.

Зазвичай, законопроектний влади регіону охоплюють такі основних напрямів формування сприятливого інвестиційного клімату: розвиток регіонального інвестиційного законодавства і нормативно-правової бази на у сфері підтримання підприємництва; формування інформаційної відкритості регіону; створення розвиненою спеціалізованої ринкової інфраструктури, підтримує інвестиційний процес; реструктуризація підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості й конкурентоспроможності.

У різних регіонах, зокрема у Санкт-Петербурзі й Ленінградської області розроблено й впроваджено систему заходів, вкладених у збільшення притоку інвестицій у економіку регіонів й попередження їх відпливу. Це - підтримка інвестиційної діяльності (включно з наданням податкових пільг), створення прозорою процедури здійснення інвестиційної роботи і механізму роботи з регіональними інвестиційними проектами (6). Залучення реальних інвестицій у регіональний инвестиционно-строительный комплекс (ПОЗОВ) - процес багатофакторний.

Для розкриття змістовної боки управління Санкт-Петербургским ПОЗОВ у сучасних умовах звернімося ретроспективі її формування в Ленинграде-Санкт-Петербурге.

У дореформений період органами управління Ленінградського будівельного комплексу були: Головне управління капітального будівництва (ГлавУКС); Головне Архитектурно-планировочное управління; Технічне управління; Главленинградстрой; Главленинградинжстрой; Главленстройматериалы; ГлавЗапстрой, які входили у складі виконкому Лєнсовєта.

Із початком перетворення народного господарства, відповідно до ринковими відносинами, у складі Мерії Санкт-Петербурга (травень 1992 року) утворюється Інвестиційний комітет, головне завдання якого став формування ринкових взаємин у ПОЗОВ: формування інвестиційної політики мерії; розробка пропозицій з джерелам інвестицій і їх; розробка пропозицій з формуванню муніципального замовлення для будівництва і реконструкцію об'єктів комунального господарства, житлового і культурно-побутового призначення; формування адресних програм будівництва та реконструкції об'єктів, розміщених біля, підвідомчої мерії міста; забезпечення ефективної використання земель, відведених на період будівництва та реконструкції; забезпечення ефективної використання матеріальних ресурсів, централізовано виділених під виконання соціальних програм мерії у сфері капітального будівництва та реконструкції; забезпечення високого технічного рівня та якості житлово-цивільного будівництва; створення економічних умов і регуляторів для ефективної реалізації муніципального замовлення для будівництва і реконструкцію об'єктів комунального господарства, житлового і культурно-побутового призначення; координація політики та методичне керівництво організаціями ПОЗОВ щодо реалізації соціальних програм мерії у сфері капітального будівництва та реконструкції об'єктів комунального господарства, житлового і культурно-побутового призначення вироблення необхідних управлінські рішення; узгодження програм розвитку підрядних організацій корисною і організацій будівельної індустрії із збалансування їх потужностей.

Наступний етап перетворень структури управління ПОЗОВ Санкт-Петербурга належить до квітня 1994 року. У цей час часу, вже повною мірою починається створення сприятливих умов інвестування й ефективного функціонування будівельного комплексу у Санкт-Петербурзі, що робить Департамент будівництва, безпосередньо підпорядкований Комітету з управлінню міським господарством. Згодом, у грудні 1996 року у складі Адміністрації Санкт-Петербурга структура органів управління ПОЗОВ знову перетвориться, й головним органом управління цим комплексом стає Комітет із будівництва, який, відповідно до наказом губернатора, державне установою Санкт-Петербурга і структурним підрозділом Адміністрації міста. Основне завдання, створеного Комітету є проведення державної політики і державного управління у сфері будівництва, капітального ремонту й реконструкції, і навіть координація діяльність у цій сфері територіальних та інших галузевих органів Адміністрації Санкт-Петербурга.

Предметами ведення Комітету з будівництва Адміністрації Санкт-Петербурга є: розробка та реалізація регіональної економічної політики у сфері будівництва з урахуванням федеральних програм, з економічних інтересів та специфіки регіону; створення конкурентного середовища; сприяння зміцненню договірної дисципліни в інвестиційної діяльності; прискорення формування та створення необхідних умов конкурсних комітетів і інжинірингових фірм по підрядним торгів; вдосконалення регіональної структури управління у сфері будівництва з метою створення оптимальних об'єднаних органів реалізації державного регулювання за умов; створення сприятливих умов вітчизняних і іноземних інвесторів; надання підтримки створенню й діяльності лізингових компаній; організація конкурсів розміщення державних будівельних замовлень; проведення роботи з обстеження і паспортизації сформованій забудови й оцінки відповідності вимогам безпеки; контролю над виконанням умов ув'язнених від імені Санкт-Петербурга інвестиційних договорів; підготовка технічної документації інвестиційних проектам; контролю над дотриманням федерального законодавства і законодавства Санкт-Петербурга у сфері капітального будівництва та реконструкції не більше компетенції Адміністрації Санкт-Петербурга; здійснення інших функцій Адміністрації Санкт-Петербурга у сфері капітального будівництва та реконструкції відповідно до чинним законодавством.

Особливе ланка під управлінням регіональним ПОЗОВ займає Санкт-Петербурзький Союз будівельних компаній («Союзпетрострой»). Це - некомерційна, невиробнича, громадська організація добровільно які об'єдналися організацій. Первостепенной завданням союзу стало вираз інтересів організацій, що працюють у ПОЗОВ регіону, органів державної влади певною мірою впливом геть неї. Створення Союзпетростроя забезпечило певною мірою заміну середньої ланки управління адміністративно-командної економіки. У ринковій економіці цю нішу займають громадські організації та корпоративні структури.

Сьогодні, Союзпетрострой об'єднує понад 300 організацій різного профілю і організаційно-правових форм. У його складу входять як малі будівельні організації Санкт-Петербурга й Ленінградської області, а й корпоративні структури «ЛенСпецСМУ», «Балтійська Будівельна Компанія», «ДСК-3», «Метробуд», «Трест-36», «Мостострой-6», «Строймонтаж», «Спецстрой», «Севэнергострой», «Монолитстрой», «Инжпетрострой» та інші. Більше чверті членів спілки - це організації з виробництву будівельних матеріалів і конструкцій. До Спілки входять також: вищі навчальні заклади (Санкт-Петербурзький архітектурно-будівельний університет, Санкт-Петербурзький військовий інженерно-технічний університет) видавництва, кілька великих банків Санкт-Петербурга: «Промстройбанк», «Балтійський банк», «Гута-Банк», «Балтонексимбанк», ріелтерські організації - «Ітака», «Петербурзька нерухомість», страхові організації - «Росгосстрах», «Ингосстрах-Санкт-Петербург», іноземні організації - «Сканска», «Оннинен», «Лахті» і ще 25 іноземних організацій. За 6 років існування членів «Союзпетростроя» зросла у 10 раз (7).

Світовий досвід розвитку ринкової економіки свідчить про існування таких різноспрямованих базових явищ, як вільна конкуренція і концентрація капіталу. Расширению вільної конкуренції сприяє розвиток малого підприємництва, що можна назвати своєрідним індикатором конкуренції економіки. Нині, у будівництві 96 % організацій є малими (тобто. до 100 людина), що говорить як про існування вільної конкуренції у галузі, а й самостійності малого підприємництва формуванні галузевої структури. Проте десятирічний досвід роботи будівельної галузі ринкових умов свідчить у тому, що мале підприємництво перестав бути достатнім сталого економічного зростання. Великі організації необхідні малого підприємництва як джерело факторів виробництва, як ринок збуту готової продукції і на (що дуже несподівано) як джерело особистої підприємницької ініціативи (8).

Індикатором концентрації капіталу економіці є корпоративні структури, економічний чий потенціал значно вища ніж в підприємств. За природою діяльність корпоративного сектора спрямовано отримання підвищеного економічного ефекту, а діяльність малого підприємництва, у вищості своєму, вирішує соціальні завдання.

З юридичної погляду корпорація - це організація осіб, що має як економічний суб'єкт певними правами, привілеями і зобов'язаннями, які від прав, привілеїв та зобов'язання, властивих кожній члену корпорації у окремішності. До основним характеристикам корпорації можна віднести її самостійність як юридичної особи, обмежену відповідальність індивідуальних інвесторів, можливість передачі іншим особам акції, що належать індивідуальним інвесторам, і навіть централізоване управління.

Отже, корпорація - це інструмент задля досягнення певних цілей, головною функцією якого є забезпечення роботи корпорації у інтересах учасників корпоративних відносин. До найвідоміших корпоративним структурам холдингової організації на будівельному ринку Петербурзького регіону ставляться: «Ленстройреконструкция», «Ленстройматериалы», «ЛенСпецСМУ», «Строймонтаж», «Петербургстрой», «Росстро», «Трест-36», «Компакт», «Воїн», «Тріада Холдинг» та інших. Корпоративні організації у формі асоціацій - «Монтажспецстрой», «Спецстрой», «Ленпромстрой» та інших. З ініціативи «Союзпетростроя» за підтримки адміністрації Санкт-Петербурга створили перший регіоні инжиниринговый консорціум, виконує такі функції: маркетинг інвестиційних проектів, у Санкт-Петербурзі, Ленінградській області за, Північно-Західному регіоні хоч і інших Росії та СНД (включно з іноземними інвестиції та кредити Світового банку), розробка бізнес-планів та інших необхідні документи; створення тимчасових консорціумів з банківських, страхових, проектних і підрядних структур, здатних брати участь у тендерах на великих проектів, здійснюваних насамперед у Санкт-Петербурзі й Ленінградської області; підготовка тендерної документації до участі в інвестиційних та підрядних торгах на обрані проекти, і навіть виготовлення тендерної документації, бізнес-планів, оцінка нерухомості, консалтинг на замовлення із боку; висновок контрактів, із замовником (інвестором) учасники консорціумів у разі на тендерах; здійснення функцій координатора - генеральному підрядчику до виконання контракту; організація тендерних торгів на замовлення інвесторів. Засновниками «Инжпетростроя» стали майже 50 будівельних організацій, дві страхових фірм та інших.

Значне місце у Петербурзькому ПОЗОВ займають об'єднання професійних комерційних організацій та підприємств в асоціації. Так було в 1997 р. у Петербурзі для оперативного і комплексного виконання будівельно-монтажні роботи було створено Асоціація «Спецстрой», об'єднала провідні будівельно-монтажні організації міста. Нині у асоціацію входять 15 різнопрофільних фірм, які виконують найширший спектр робіт. Завдяки об'єднанню спеціалізованих підприємств у Європейську асоціацію з професійної діяльності багато організаційні питання, розв'язання проблеми маркетингу і з правової захисту покладено на виконавчу дирекцію асоціації.

Майнові зв'язку грають дуже істотну роль при інтеграції будівельних фірм. Нагадаємо, що керованість розвитку такі групи підтримується тим, що контрольний пакет акцій учасників групи або розподілено у тому числі, або належить провідною компанії, у групах холдингового типу. Проте, як свідчить проведений нами аналіз, будівельні фірми можуть групуватися і опертя ці зв'язку. Це правда звана інтеграція у вигляді індустріальних мереж (СИО) - кластерів («industrial networks» чи «clusters») (9).

СИО, як і вышерассмотренные корпоративні структури, поєднують елементи ринку України і ієрархічної координації дій. Проте, першому плані в мережевий організації виходять коопераційні і інформаційні зв'язку, а майнові зв'язку можуть бути присутні у вигляді дольової участі.

Варто зазначити, що що входять до СИО організації зберігають свою автономність, та за входження у цю групу: активізується поява нових управлінських ідей рішень; послаблюється стримуюче впливають межорганизационной і внутрішньофірмової субординації у цих

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація