Реферати українською » Экономика » Облік і оподаткування кредитів на іноземній валюті


Реферат Облік і оподаткування кредитів на іноземній валюті

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Васильєв

Валютний кредит – ефективний інструмент над ринком короткострокового кредитування. Залежно від коливань курсу валюти стосовно рубаю сумарні виплати за кредиту у відповідній еквіваленті може стати значно менше виплат по аналогічним зобов'язанням в рублях. У статті ми розповімо про наявність у бухгалтерському обліку зобов'язань, виражених у іноземній валюті, і навіть про особливості оподаткування.

Отже, фінансовий відділ проаналізував тенденції зі зміни курсу валюти (нині найбільш затребувані кредити - у доларах США), становив певний прогноз й необхідні розрахунки, виходячи з яких керівництвом підприємства це було прийняте рішення залученні позикових засобів у вигляді валютного кредиту. Далі необхідно визначитися з вибором банку. Одержати валютний кредит можна як і російському, і у іноземному банку. У цьому необхідно враховувати деякі особливості чинного законодавства стосовно здійснення валютних операцій на частини взаємодії з іншими особами (банками, кредитними організаціями та таке інше).

Кредит отримано у російському банку

Нормативне регулювання

Усі валютні операції у території РФ здійснюються у відповідність до Федеральним законом № 173-ФЗ[1](далее - Закон № 173-ФЗ). Для цілей цього закону юридичних осіб, створені відповідно до законодавством РФ, і навіть фізичні особи - громадяни РФ (крім які живуть іноземному державі) й іноземним громадянам, котрі живуть у РФ виходячи з виду на проживання, зізнаються резидентами. З п. 1 ст. 9 Закону № 173-ФЗ валютні операції між резидентами заборонені, крім переказаних у даному пункті. Зокрема, без обмежень здійснюються валютні операції між резидентами і уповноваженими банками, пов'язані із отриманням і поверненням кредитів, сплатою сум відсотків і штрафних санкцій по відповідним договорами (пп. 1 п. 3 ст. 9 Закону № 173-ФЗ). У цьому уповноваженими банками відповідно до пп. 8 п. 1 ст. 1 Закону № 173-ФЗ зізнаються кредитні організації, створені відповідно до законодавством РФ і з правом виходячи з ліцензій Банку Росії здійснювати банківські операції з коштами іноземній валюті, і навіть які діють підставі ліцензії ЦБР біля Росії філії кредитних організацій, створених у відповідно до законодавства інших держав, з правом здійснювати банківські операції з коштами іноземній валюті.

З кредитної заявки, складеної потенційним позичальником, уповноважений банк приймають рішення про видачу йому валютного кредиту. Після винесення позитивного рішення виходячи з договору банківського рахунки організація відкриває поточна валютна рахунок у банку. Поруч із поточним валютним рахунком в обов'язковому порядку відкривається транзитний валютний рахунок.

З п. 2 ст. 23 НК РФ організації зобов'язані письмово повідомляти в податковий орган про відкриття чи закритті рахунків в десятиденний термін, якщо ці рахунки відкриті виходячи з договору банківського рахунки, і кошти можуть зараховуватись і витрачатися. Інакше кажучи, про відкриття поточного валютного рахунки організації необхідно повідомити в ИФНС.

Зверніть увагу: про відкриття транзитного валютного рахунки окремо інформувати податкові органи годі було зважаючи на те, що:

договір для відкриття даного рахунки не полягає;

зазначений рахунок відкривається банком й без участі імені клієнта й його волевиявлення;

ці гроші неспроможна використовуватися клієнтом для зарахування і витрати коштів.

Бухгалтерський облік

У бухгалтерський облік операції з отриманню валютних кредитів регулюються ПБУ 15/01[2] і ПБУ 3/2000[3].

З п. 4 ПБУ 15/01 организация–заемщик приймає до бухгалтерського обліку суму фактично які поступили по кредитному договору коштів б і відбиває її складі кредиторську заборгованість в останній момент отримання.

Заборгованість организации–заемщика позикодавцю за отриманими кредитами бухгалтерський облік підрозділяється на короткострокову і тривалу (п. 5 ПБУ 15/01).

Короткострокова заборгованість – це заборгованість, термін погашення якої відповідно до умов договору вбирається у 12 місяців.

Довгострокова заборгованість – це заборгованість, термін погашення якій із умовам договору перевищує 12 місяців.

Відповідно до Інструкцією щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського учета[4] для узагальнення інформації про стан кредитів, отриманих організацією, призначені рахунки 66 «Розрахунки по короткотерміновим кредитів і допомог» і 67 «Розрахунки за довгостроковими кредитів і допомог». Для відображення інформації про наявність і рух коштів у іноземних валютах використовується рахунок 52 «Валютні рахунки». При здійсненні операцій з купівлі (продажу) іноземної валюти, необхідно застосовувати рахунок 57 «Переклади їсти дорогою».

Відповідно до п. 7 ПБУ 3/2000 вартість зобов'язань, виражених у іноземній валюті, підлягає пересчету на рублі за курсом, встановленому Банком Росії:

На дату отримання.

На дату погашення.

На кожну звітну дату.

З отриманням валютного кредиту, і навіть при погашенні зобов'язань по кредитному договору у позичальника виникла потреба купівлі (продажу) валюти, оскільки розрахунки здійснюються у тому самому грошовому еквіваленті, у якому укладено договори. У процесі купівлі (продажу) валюти в обліку підприємства неминуче утворюється різниця, що з відзнакою курсу ЦБР і внутрішнього курсу банку, виступав на ролі кредитора, а під час проведення переоцінки зобов'язань – різниця, що з зміною курсу ЦБР. Розглянемо докладніше порядок відображення виникаючих різниць у бухгалтерському і податковому обліках.

Облік курсових різниць

Відповідно до п. 3 ПБУ 3/2000 курсова різниця – це відмінність між рубльової оцінкою відповідного активу чи зобов'язання, вартість яких виражена в іноземній валюті, исчисленной за курсом ЦБ РФ, на дату виконання зобов'язань за оплатою чи звітну дату складання бухгалтерської звітності за звітний період, і рубльової оцінкою цих активу і реструктуризувати зобов'язання, исчисленной за курсом ЦБ РФ на дату прийняття їх до бухгалтерського обліку у звітній періоді чи звітну дату складання бухгалтерської звітності попередній звітний період.

Нагадаємо, що звітним періодом з метою бухгалтерського обліку є місяць (п. 48 ПБУ 4/99[5]).

Курсова різниця підлягає зарахуванню на фінансові результати організації, як позареалізаційні доходи чи позареалізаційні витрати (п. 13 ПБУ 3/2000).

На відміну від курсової, різниця, що з відзнакою курсу ЦБР і внутрішнього курсу банку, називається фінансовим результатом від купівлі (продажу) валюти, і відповідно до п. 7 ПБУ 9/99[6] і п. 11 ПБУ 10/99[7] вводиться до складу операційних доходів (витрат) організації.

Для цілей оподатковування прибутку на склад позареалізаційних доходів (витрат) виходячи з п. 2, 11 ст. 250 НК РФ і п. 5, 6 ст. 265 НК РФ включаються:

різниця, що з зміною курсу ЦБР, яка утворювалася внаслідок переоцінки зобов'язань, виражених у іноземній валюті;

різниця, що з відхиленням курсу продажу (купівлі) іноземної валюти від курсу ЦБР на дату переходу права власності на іноземної валюти.

Датою визнання прибутків і витрат від продажу (купівлі) іноземної валюти буде день переходу права власності на іноземної валюти (пп. 10 п. 4 ст. 271 і пп. 9 п. 7 ст. 272 НК РФ). Курсова різниця, що виникає внаслідок переоцінки майна України та зобов'язань, вартість яких виражена в іноземній валюті, визнається останнього дня поточного місяці (пп. 7 п. 4 ст. 271 і пп. 6 п. 7 ст. 272 НК РФ).

Курсові різниці (позитивні й негативні), виниклі при переоцінці сум непогашеного кредиту на іноземній валюті у зв'язку з зміною офіційний курс іноземної валюти до карбованця РФ, встановленого Банком Росії, враховуються й визначаються з оподаткування прибутку російської организацией-заемщиком на дату повного чи часткового припинення (виконання) зобов'язання в поверненню кредиту зі сплатою відсотків (передбачених кредитним договором) і (чи) на останній день минулого звітного (податкового) періоду залежно від цього, що сталося раніше (Лист УФНС по р. Москві від 23.11.04 № 26-12/75448).

Облік витрат з кредитах

Відповідно до п. 11 ПБУ 15/01 у складі витрат, що з отриманням та використанням кредитів, зокрема включаются:В відповідність до п. 11 ПБУ 15/01 у складі витрат, що з отриманням та використанням кредитів, зокрема включаються:

відсотки, належні до оплати кредиторам за отриманими від нього кредитах;

курсові і суммовые різниці, що стосуються на належні до оплати відсотки за кредитами іноземній валюті, які утворюються починаючи з нарахування відсотків з умовам договору до їх фактичного погашення (перерахування).

Витрати за отриманими кредитах зізнаються видатками у той час, де вони зроблено, крім:

витрат з кредитах, отриманим на придбання чи будівництва інвестиційних активів (об'єктів основних засобів, майнових комплексів та інших аналогічних активів). Вони збільшують вартість цих активів (п. 12 ПБУ 15/01);

витрат з кредитах, отриманим реалізації попередньої оплати матеріально-виробничих запасів, інших цінностей, робіт, послуг чи видачі авансів і задатків має значення її оплати. Такі витрати ставляться збільшення дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з попередньої оплатою чи видачею задатків на вищезазначені мети (п. 15 ПБУ 15/01).

Відповідно до п. 14 ПБУ 15/01 у решті випадках витрати з кредитах входять у склад операційних витрат у сумі належних платежів згідно з укладеними організацією кредитним договорами незалежно від цього, як і форми і коли фактично виробляються зазначені платежі.

Для цілей оподатковування прибутку відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 265 НК РФ витрати на вигляді відсотків з борговим зобов'язанням враховуються у складі позареалізаційних витрат незалежно від характеру наданого кредиту (поточного чи інвестиційного). Розмір відсотків, врахованих у складі витрат, які зменшують оподатковуваний прибуток, встановлено у ст. 269 НК РФ. У повному обсязі зізнаються відсотки, нараховані по борговому зобов'язанню за умови, що й розмір істотно не збочує з середній рівень відсотків, стягнутих по борговим зобов'язанням, виданими у тому кварталі (місяці) на порівняних умовах. Під борговими зобов'язаннями, наданими на порівняних умовах, розуміються боргові зобов'язання, видані у тій валюті ті ж терміни, в порівняних обсягах, під аналогічні забезпечення. Для визначення порівнянності умов використовуються кошти, одержані від різних кредиторів. У цьому істотним відхиленням розміру нарахованих відсотків вважається відхилення понад 20% у бік підвищення або зниження від середній рівень відсотків.

За відсутності боргових зобов'язань, виданих у тому самому кварталі на порівняних умовах, і навіть за вибором платника податків, закріпленому в облікову політику, гранична величина відсотків, визнаних витратою по борговим зобов'язанням в іноземній валюті, приймається рівної 15%.

Сьогодні середня ставка по валютним кредитами адресу юридичних коштує від 10% до 15%. Проте клієнту залежно від суми кредиту та термінів його погашення, і навіть що був забезпечення (заставу майна, поручництво тощо.) можуть бути запропоновані індивідуальні умови її кредитування, зокрема і відсоткову ставку. Якщо ставка за кредитами перевищує 15%, то обліку підприємства відповідно до вимог ПБУ 18/02[8] виникає стала різниця, що призводить до формування постійного податкового зобов'язання (ПНО).

Приклад 1.

ТОВ «Дельта» 01.04.2005 р. одержало короткостроковий (1 рік) валютний позику поповнення оборотних засобів розмірі 1 000 000 доларів під 16% річних. Офіційний курс ЦБР на дату отримання становив 27,8548 крб. за 1 долар США. Внутрішній курс купівлі, встановлений банком, дорівнює 27,70 крб. за 1 долар США. Сплата відсотків за кредитом виробляється у останній день минулого кожного місяці, а основну суму боргу мусить бути погашена не раніше 01.01.2006 р. Інших кредитних зобов'язань суспільство немає.

На 30 квітня 2005 р. курс ЦБР становив 27,7726 крб. за 1 долар США, внутрішній курс продажу банку – 27,88 крб. за 1 долар США.

Бухгалтер відіб'є операції в обліку так:

Зміст операції Дебет Кредит Сума, крб.
1 квітня 2005 р.
Зачислен валютний позику транзитний валютний рахунок (1 000 000 $ x 27,8548 крб.) 52-1-1 66 27 854 800
Зачислена валюта сучасний валютний рахунок (1 000 000 $ x 27,8548 крб.) 52-1-2 52-1-1 27 854 800
Отражена продаж валюти за дорученням організації (1 000 000 $ x 27,8548 крб.) 57 52-1-2 27 854 800
Отражена виручка в рублях від продажу іноземної валюти (1 000 000 $ x 27,70 крб.) 51 57 27 700 000
Визначено фінансовий результат від продажу іноземної валюти (27 854 800 - 27 700 000) крб. 91-2 57 154 800
30 квітня 2005 р.
Нараховано відсотки за кредитами (13 150*$ x 27,7726 крб.) <*> 91-2 66 365 210
Отражена купівля валюти за дорученням організації (13 150 $ x 27,88 крб.) 57 51 366 622
Зачислена валюта сучасний валютний рахунок (13 150 $ x 27,7726 крб.) 52-1-2 57 365 210
Перелічено відсотки за кредитами 66 52-1-2 365 210
Визначено фінансовий результат від купівлі іноземної валюти (366 622 – 365 210) крб. 91-2 57 1 412
Проведено переоцінка зобов'язання в валютному кредиту і відбито позитивна курсова різниця (1 000 000 $ x (27,8548 – 27,7726) крб.) 66 91-1 82 200
Отражено постійне податкове зобов'язання (22 802 <** > крб. x 24%) 99 68 5 473

<*> - сума нарахованих відсотків дорівнює 13 150 $ (1 000 000 $ x 16% / 365 дн. x 30 дн.).

<** > - з оподаткування у складі позареалізаційних витрат вжито величина у вигляді 15%, саме 342 408 крб.:

1 000 000 $ x 15% / 365 дн. x 30 дн. = 12 329 $ – гранична величина відсотків, визнаних витратою з оподаткування.

12 329 $ x 27,7726 крб.= 342 408 крб. – сума податкових витрат.

Отже, отримуємо постійну різницю у

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація