Реферати українською » Экономика » Проблемный трикутник. Рахункова помилка під час звільнення


Реферат Проблемный трикутник. Рахункова помилка під час звільнення

Проблема. Робітник під час звільнення з організації отримав розрахунок. Пізніше з'ясувалося, що сталася переплату. Як така помилка позначиться в обліку? Для чого вплинуть виправлення?

Н.В. Афанасьєва, експерт «УНП»

УЧЕТ

Неправильне нарахування зарплати працівникові потрібно ліквідувати. Знайдена помилка виправляється в періоді її виявлення. Підставою служитиме довідка бухгалтера.

Приклад.

Робітник звільнився 30 червня. По розрахунку і було виплачено 42000 крб. 12 вересня бухгалтер організації з'ясував, що сталася помилка. Через війну працівникові була нарахована зайва сума розмірі 7000 крб.

У бухгалтерських регістрах сталося завищення показників з кількох рахунках. Тож у обліку раціонально буде застосувати метод «червоного сторно».

12 вересня бухгалтер робить проводки:

Дебет 20 (26, 44) Кредит 70

42000 крб.

- сторнировано нарахування розрахунку під час звільнення;

Дебет 20 (26, 44) Кредит 70

35000 крб.

- нарахування розрахунку під час звільнення;

Дебет 70 Кредит 68

5460 крб.

- сторнировано нарахування НДФЛ з виплат під час звільнення;

Дебет 20 (26, 44) Кредит 68 (69)

10920 крб.

- сторнированы нараховані податки з виплати під час звільнення;

Дебет 70 Кредит 68

4550 крб.

- нарахований НДФЛ з виплат під час звільнення;

Дебет 20 (26, 44) Кредит 68 (69)

9100 крб.

- нараховані податки з виплати під час звільнення.

Сума витрат організації у результаті внесених виправлень зменшилася. Отже, сталося спотворення фінансового результату. Що теж необхідно відкоригувати в обліку:

Дебет 90-2 Кредит 20 (26, 44)

52920 крб.

- сторнировано списання витрат з з нарахованих податках;

Дебет 90-2 Кредит 20 (26, 44)

44100 крб.

- списані витрати з з нарахованих податках.

На суму лічильної помилки з урахуванням відкоригованого НДФЛ колишньому працівникові пред'являється вимога:

Дебет 76 субрахунок «Розрахунки за претензіями» Кредит 70

6090 крб.

- пред'явлена сума необгрунтованого збагачення.

Коли звільнений співробітник добровільно повертає зайве виплачену суму, в обліку це так:

Дебет 50 (51) Кредит 76

6090 крб.

- внесено зайве виплачена під час звільнення сума.

Інакше повернути гроші стягнення звертається щодо колишнього працівника за рішенням суду. У обліку визнана судом сума збитку відбивається у складі позареалізаційних витрат (п. 12 ПБУ 10/99 «Витрати організації»):

Дебет 91-2 Кредит 94

6090 крб.

- визнано до відшкодування сума необгрунтованого збагачення.

У час погашення боргу позову що надійшли кошти зізнаються внереализационным доходом організації (п. 8 ПБУ 9/99 «Доходи організації»):

Дебет 51 (50) Кредит 76

6090 крб.

- отримана сума необгрунтованого збагачення;

Дебет 94 Кредит 91-1

6090 крб.

- віднесена з доходів відшкодована сума необгрунтованого збагачення.

ПОДАТКИ

Робітник, погодився повернути переплату, внесе у касу організації саме ту суму, що одержав. Тобто, протягом мінусом НДФЛ. Це означає, що коли частина податку, що припадає на переплату, роботодавець оплатив рахунок власних коштів. І її повернути чи зарахувати (ст. 78 НК РФ).

Изменившаяся сума нарахування по «зарплатовим» податках відкоригують в звітності за 9 місяців. Переплату по ЄСП і внескам Пенсійного фонду можна врахувати при наступних розрахунках із бюджетом (п. 1 ст. 78 НК РФ).

Після виправлення помилки сума витрат, прийнятих у податковому обліку, зменшилася. Отже, податку з прибутку виявився заниженим. Тому треба її донарахувати і перерахувати до бюджету. До того ж розрахувати і сплатити пені. якщо платник податків справив всіх цих дій до виявлення податкової перевіркою, штрафних санкцій немає (п. 4 ст. 81 НК РФ).

ПРАВО

Як зазначалося, повернути зайве видану зарплату без суду можна тільки якщо працівник згоден за показ такої повернення. Річ у тім, що роботодавець проти неї утримувати кошти тільки з зарплати співробітників (ст. 137 ТК РФ). У означеному випадку виходить, утримувати не із чого. Адже працівник звільнився, отже, зарплату у створенні отримувати не буде.

Тому в роботодавця залишається єдиний шлях для примусового стягнення зайвих грошей - звернення до суду. Проте й тут є нюанси. Подать до суду заяву Трудової кодекс дозволяє тільки в чітко обумовлених випадках (год. 4 ст. 137 ТК РФ). Під наші терени там влаштовує тільки повернення грошей, зайве виплачених внаслідок лічильної помилки. У цьому поняття «лічильна помилка» більше у законодавстві не розкрито. Тож у кожному конкретному випадку доведеться довести документально обгрунтувати, що помилка була присвячена саме лічильної, тобто допущеної під час проведення арифметичних підрахунків.

У інших випадках, зокрема і за неправильне застосування адміністрацією законів чи інших нормативних правових актів повернути зайве видану зарплату не можна. Про це йдеться у частини 4 статті 137 Трудового кодексу. Не вийде у разі й повернути зайві гроші через позов про витребування неосновательного збагачення. Річ у тім, що ДК РФ прямо каже: не повертаються гроші, видані як зарплати за відсутності недобросовісності із боку працівника і лічильної помилки (п. 3 ст. 1109 ДК РФ).

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту http://klerk.ru/

Схожі реферати:

Навігація