Реферати українською » Экономика » Аналіз беззбитковості в маркетингової діяльності


Реферат Аналіз беззбитковості в маркетингової діяльності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Ивахник Д.Е., аспірант Амурського державного університету

Однією з потужних інструментів рішення великого класу маркетингових завдань є аналіз беззбитковості виробництва. З допомогою такого аналізу можна визначати точку беззбитковості, планувати цільової обсяги виробництва, встановлювати ціни на всі продукцію, вибирати найефективніших технологій виробництва, розробляти оптимальні виробничі плани.

Як відомо, є дві моделі аналізу беззбитковості: економічна і бухгалтерська [1]. З допомогою теоретичної залежності виручки від, витрат і чистого прибутку від обсягу виробництва будується економічна модель, що дозволяє створити основи бухгалтерської моделі і з'ясувати механізм його дії

Економічна модель поведінки витрат, обсягу виробництва та прибутку представлена на рис. 1. Відповідно до даної моделлю підприємство може нарощувати обсяги продажу лише шляхом зменшення ціни реалізації одиниці виробленої продукції, у результаті лінія виручки від, зростаюча спочатку, поступово уповільнює підйом, та був опускається вниз. Це з тим, що якийсь момент позитивний ефект від участі збільшення обсягів продажів виявляється нижче негативного впливу зниження цін.

Як очевидно з мал.1, лінія виручки від перетинає лінію загальних витрат у двох точках. Це означає, що у економічної моделі без-убыточности існує два рівня випуску та її реалізації продукції, у яких загальні витрати рівні виручці від, тобто. дві точки беззбитковості. На поведінка сукупних витрат у цієї моделі найсильніше вплив надають перемінні витрати, изменяющиеся відповідно до відомим ефектом масштабу.

При побудові бухгалтерської моделі робиться припущення про незмінність змінних витрат і реалізації одиниці виробленої продукції, у результаті залежність виручки від і спільних витрат через зміну обсягу виробництва та реалізації має лінійний характер. Діаграма беззбитковості по бухгалтерської моделі відбито на мал.2.

З мал.2 видно, що у бухгалтерської моделі, на відміну економічної, - одна, а чи не дві точки беззбитковості. Тому зі збільшенням обсягу виробництва зона прибутку розширюється й найприбутковіших стає виробництво за максимальної завантаженні виробничих потужностей.

При аналізі беззбитковості по бухгалтерської моделі використовується як графічний, а й математичний підхід до відсічі та їх обробки вихідної інформації про витрати і результатах діяльності підприємства [1]. Відповідно до даної моделлю математична залежність між прибутком, обсягом виробництва та витратами має такий вигляд:

PR = pq - з - vq , (1)

де PR - прибуток від продукції, грошових одиниць;

p - ціна реалізації одиниці виробленої продукції, грошових одиниць;

q - кількість проданих одиниць продукції, натуральних одиниць;

з - сукупні постійні витрати, грошових одиниць;

v - перемінні видатки одиницю продукції, грошових одиниць.

За підсумками формули (1) легко проводиться рішення основних цілей аналізу беззбитковості: визначення точки беззбитковості; визначення обсяги виробництва щоб одержати цільової прибутку; визначення ціни на аналізі беззбитковості.

Крапка беззбитковості - це таке обсяг продукції, при реалізації якого прибуток від реалізації покриває сукупні витрати. У цьому точці виручка Демшевського не дозволяє підприємству одержання прибутку, проте збитки теж відсутні. Відповідно до ніж відповідно до (1) формула визначення точки беззбитковості Qk прийме такий вигляд:

 (2)

Аналіз беззбитковості дозволяє визначення кількості одиниць продукції Q пл , що слід зробити і реалізувати щоб одержати запланованого прибутку PRпл . З (1) шуканий обсяг продукції Q пл визначається так:

 (3)

З допомогою аналізу беззбитковості можна також ознайомитися ухвалювати й цінові рішення. За підсумками (1) (враховуючи, що у точці беззбитковості PR = 0) мінімально допустима ціна за одиницю продукції, забезпечує покриття сукупних витрат, визначатиметься так:

 (4)

Формула (4) служить відправною до розрахунку ціни, яку потрібно встановити отримання запланованого розміру прибутку PR пл :

 (5)

Слід зазначити, що математичний апарат щодо аналізу беззбитковості розроблений лише стосовно бухгалтерської моделі, з урахуванням якої може і ведуться все практичні розрахунки [1]. Разом про те припущення, призначені основою даної моделі, можуть спотворювати достовірність результатів проведеного аналізу.

До найістотніших у бухгалтерській моделі належить припущення щодо незмінності ціни реалізації одиниці виробленої продукції. З погляду адекватності дійсності таке припущення який завжди прийнятно підприємствам. Це, зокрема, результати авторського моніторингу низки організацій р. Благовещенска, коли зміна ціни продукцію останніх викликало моментальну реакцію ринку. За таких умов, що характеризуються високим рівнем цінової еластичності попиту, застосування бухгалтерської моделі беззбитковості веде до некорректному рішенню відповідних маркетингових завдань, у зв'язку з ніж буде актуально пошук досконаліших підходів до вирішення аналізованої проблеми.

З метою проведення аналізу беззбитковості, вільного від створення низки допущень, належних у основу бухгалтерської моделі, автором розроблено й представлений нижче відповідний математичний інструментарій.

Базовим вираженням щодо аналізу беззбитковості є формула визначення прибуток від реалізації продукції, представлена так:

PR( q , x 1 , х2, ... , хn , y1, y2, ... , ym ) = P(х1, х2, ... , хn ) q -С(y1, y2, ... , ym ), (6)

де P(х 1 , х2,..., хn ) - функція залежності ціни одиниці виробленої продукції від які впливають неї чинників (де х1, х2,..., хn - чинники, учитываемые в моделі, n - число трьох чинників);

С(y1, y2,..., ym ) - функція загальних витрат (де y1, y2,..., ym - чинники, учитываемые в моделі, m - число трьох чинників).

Далі показано застосування висловлювання (6) на вирішення основних цілей аналізу беззбитковості.

Оскільки беззбитковим є обсяг, у якому прибуток від реалізації дорівнює сукупним затратам, формула визначення точки беззбитковості Qk відповідно до (6) прийме такий вигляд:

 (7)

У цьому під час проведення розрахунків визначення прогнозного значення ринкової ціни продукції емпіричну функцію P(х 1 , х2,..., хn ) підставляються прогнозні значення відповідних чинників.

Відповідно до вираженням (7) обсяг продукції Q пл , який підприємству необхідно зробити і реалізувати щоб одержати запланованого розміру прибутку PRпл , визначиться за такою формулою:

 (8)

Для розрахунку ціни, встановлення якої забезпечує отримання запланованого розміру прибутку PRпл , необхідно знайдений з формули (8) обсяг продукції Qпл підставити до функцій P(х 1 , х2,..., хn ).

Відповідно до передумов описуваного підходу зростання обсягу виробництва та реалізації супроводжується постійним зниженням ціни. Тому мінімально допустима ціна за одиницю продукції, забезпечує покриття сукупних витрат, відповідатиме другий точці беззбитковості; максимально допустима - першої точці беззбитковості. Аналитически визначення даних цін здійснюється шляхом відповідних підстановок розрахованого за такою формулою (7) безубыточного обсягу виробництва, у функцію P(х 1 , х2,..., хn ).

Проте зауважимо, що формула визначення прибуток від реалізації продукції то, можливо представлена і з використанням функції залежності обсягу попиту від які впливають нього чинників Q(х 1 , х2,..., хn ) (замість функції залежності ціни одиниці виробленої продукції від сукупності чинників, які її величину):

PR( q , x 1 , х2, ... , хn , y1, y2, ... , ym ) = Q(х1, х2, ... , хn ) p - С(y1, y2, ... , ym ). (9)

Вибір тієї чи іншої ознаки (ціни або обсягу попиту) як результативного (що врешті-решт визначає подальше проведення аналізу за такою формулою (6) або за формулі (9)) актуальним, передусім, для випадку множинної регресії. Це було пов'язано, переважно, з труднощами математичного плану, виникаючими при побудові багатофакторних моделей. Зокрема, при побудові таких моделей нерідко доводиться зіштовхуватися з проблемою мультиколлинеарности , тобто. такою ситуацією, коли він між факторными ознаками може існувати значна лінійна зв'язок, викликаючи кінцевому підсумку до недопустимому зростанню помилок оцінок регресії [2]. Однією з способів вирішення цієї проблеми є вибір відповідного чинника як результативного, і навіть належний відбір які включаємо в модель регрессоров.

Що стосується , якщо формула визначення прибуток від реалізації продукції визначена у вигляді (9), аналіз беззбитковості проводиться так. Критична (тобто. мінімально і максимально допустима) ціна перебувають розслідування щодо формулі

 (10)

Ціна одиниці виробленої продукції, яку потрібно встановити отримання запланованого розміру прибутку PR пл , перебуває в застосуванням наступній формули:

 (11)

Через те, що функція загальних витрат у будь-якому разі залежить від обсягу виробництва та реалізації q , до відома формул (10) і (11) до рівнянням з одного невідомої, необхідно зробити заміну величини q на функцію залежності даної величини від які впливають неї чинників, тобто. на Q(х 1 , х2, ... , хn ).

Крапка беззбитковості перебуває шляхом підстановки знайденою з формули (10) критичної ціни Pк до функцій Q(х 1 , х2,..., хn ). При підстановці у цю функцію величини P пл визначається кількість одиниць продукції Qпл , що слід зробити і реалізувати щоб одержати прибутку на запланованому рівні.

Слід зазначити, що став саме уявлення формули визначення прибуток від реалізації продукції у вигляді (6) або (9), а чи не у жорстко детерминированном з постійними значеннями змінних витрат й цін на одиницю продукції, дозволяє подолати основні припущення бухгалтерської моделі беззбитковості.

Висловлювання (6) і (9) описують загальний випадок залежності прибуток від реалізації продукції з які впливають неї чинників. На основі, з урахуванням конкретних умов і особливості функціонування підприємств, ні з урахуванням ступеня дефіциту маркетингової й інший інформації, легко виводяться приватні та поодинокі випадки аналізованої залежності. Так було в разі, коли функція залежності ціни одиниці виробленої продукції визначена у вигляді P( q ) (тобто. передбачається, що у ціну впливає лише обсяг продажу) й третя функція загальних витрат представленій у вигляді З ( q ), формула (6) є математичної інтерпретацією економічної моделі беззбитковості. Так описує цю модель і формула (9), коли функція попиту представленій у вигляді Q( p ), а функція загальних витрат - як З ( q ).

Разом про те, і це потрібно відзначити, заперечується можливість і правомірність використання (у умовах) бухгалтерської моделі беззбитковості, що також сприймається як окреме питання висловів (6) і (9), коли перемінні витрати на одиницю продукції і на ціна реалізації постійні.

Для автоматизації розрахунків з формулам (6)-(11) зручно скористатися програмою електронних таблиць. Для цього може підійти, зокрема, програма Microsoft Excel .

У табл. 1 представлений з порівняльного аналізу результатів беззбитковості провадження у бухгалтерської моделі і з запропонованого підходу з прикладу продукції П 1 , випущеної однією з підприємств р. Благовещенска. У цьому аналіз по запропонованого підходу походить з основі синтезованих функцій від попиту й загальних витрат продукції П 1 , а, по бухгалтерської моделі - з сформованих показників з цієї своєї продукції момент дослідження: обсяг продажу ( q ) - 29 од., ціна продукції ( p ) - 300 крб.

Під час проведеного дослідження для продукції П 1 була синтезована наступна функція попиту:

Q = 179,491 - 148,739 . lgP + 71,575 . lgY ,

де Q - щомісячний обсяг продажу продукції, натур . е буд.;

P - ціна реалізації одиниці виробленої продукції, крб.;

Y - величина середньодушових грошових доходів населення, крб.

Для визначення прогнозного значення обсягу продажу продукції необхідно проводити варіантні розрахунки, зафіксувавши прогнозне значення величини грошових доходів населення Y і відповідно змінюючи величину ціни P.

З використанням методу найменших квадратів для продукції П 1 було виявлено функція загальних витрат: З = 3280,04 + 102,61.q (де 3280,04 - рівень постійних витрат (крб.); 102,61 - рівень змінних витрат за одиницю продукції (крб.)).

Дані табл. 1 показують, що "застосування описуваного підходу проти бухгалтерської моделлю за даними продукції П 1 дозволяє істотно підвищити достовірність результатів проведеного аналізу без-убыточности . Це досягається, по-перше, з допомогою обліку під час розрахунків той факт, зміна обсягів продажу продукції П 1 практично можливе лише за відповідному зміні ціни реалізації однієї одиниці, а по-друге, з допомогою обліку додаткового чинника, впливає на попит цієї категорії продукції, - середньодушових грошових доходів населення. З табл. 1 слід також, що під час розрахунків видається пара значень для низки аналізованих показників - за аналогією з економічної моделлю беззбитковості. Достовірність результатів аналізу беззбитковості, отримані з використанням розробленого підходу, підтверджується даними, відбитими в табл. 2.

Таблиця 1

Результатів аналізу беззбитковості виробництва П 1

Розрахунки, наведені у табл. 2, показують, що перехід від збиткового до прибутковому виробництву має місце при обсязі 12 одиниць - це точка беззбитковості, друга точка беззбитковості має місце при обсязі 75 одиниць. Рассчитанные пороговими значеннями продукції задають, в такий спосіб, область обсягу виробництва та реалізації, у межах якої забезпечується беззбитковий діяльність підприємства. У той самий час, як свідчать розрахунки, застосування бухгалтерської моделі дає стільки варіантів точок беззбитковості на одне й того виду продукції, скільки варіантів можливих цін піддається аналізу. Ця особливість викликана припущенням сталості ціни реалізації. Приміром, за ціни 200 крб. очікуваного обсягу продажів становитиме 55 одиниць продукції місяць. У цьому точка беззбитковості по бухгалтерської моделі становить 34 од. Проте ця величина розрахована з наступного припущення: за ціною 200 крб.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація