Реферати українською » Экономика » Реконструкція та модернізацію як способи відновлення основних засобів


Реферат Реконструкція та модернізацію як способи відновлення основних засобів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Ю. А. Васильєв

Основні способи відновлення об'єктів основних засобів викладені у п. 66 Методичних вказівок по бухгалтерського обліку основних засобів і містять у собі: ремонт (поточний, середній, капітальний), модернізацію структури і реконструкцію.

Різниця між ремонтом та інші видами відновлення об'єктів основних засобів у тому, що це види ремонту ставляться до поточним затратам, а реконструкція та модернізацію – до капітальним. І це визначає особливості відображення у бухгалтерському і податковому обліку витрат, здійснюваних у зв'язку з проведенням реконструкції й модернізації ОС.

Відповідно до п. 1 ст. 260 НК РФ Витрати ремонт основних засобів, вироблені платником податків, розглядаються як інші витрати і зізнаються з оподаткування у цьому звітному (податковому) періоді, де вони було здійснено, у вигляді фактичні витрати. Проте за віднесення робіт, що з відновленням ОС, до ремонту (поточному, середньому, капітального) або модернізації (реконструкції) необхідно враховувати норми п. 2 ст. 257 НК РФ, відповідно до якими випадках добудови, дооборудования, реконструкції, модернізації, технічного переоснащення об'єктів основних засобів змінюється їх початкова вартість.

До добудові, дооборудованию, модернізації ставляться роботи, викликані зміною технологічного чи службового призначення, будинку, споруди чи іншого об'єкта амортизируемых основних засобів, підвищеними навантаженнями і (чи) іншими новими якостями.

З метою глави 25 НК РФ до реконструкції належить перебудову існуючих об'єктів основних засобів, що з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічних показників і здійснюване у проекті реконструкції основних засобів із збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та номенклатури продукції.

До технічного переоснащення належить комплекс заходів із підвищення техніко-економічних показників основних засобів чи його окремих частин з урахуванням впровадження передовий техніки і технології, механізації і автоматизації виробництва, модернізації існуючих і заміни морально застарілого й фізично зношене устаткування новим, більш продуктивною.

З сказаного до ремонтним роботам (затратам, не яке підвищує інвентарну вартість об'єкта) ставляться такі види робіт, після чого не поліпшуються (не підвищуються) показники об'єкта. Практика, проте, показує, що це є каменем спотикання відносин між платниками податків і податковими органами, оскільки оцінка показників об'єкта основних засобів після робіт, пов'язані з їх відновленням, здійснюється сторонами суб'єктивно. Наприклад, організація справила такі види робіт: заміна напольного покриття і віконних блоків, монтаж навісного стелі, забарвлення приміщень, оклейка стін шпалерами, установка гіпсокартонних перегородок, і кваліфікувала їх як перегляд. Проте податкові органи можуть скласти ці види робіт за реконструкцію. Такі розбіжності, зазвичай, дозволяються через суд знову. Налогоплательщикам для обгрунтування свою політичну позицію при віднесення витрат з відновленню об'єктів ОС до іншим видатках за 57-ю статтею «Ремонт ОС» необхідно запастися додатковими аргументами.

Якогось нормативного акта, який би однозначно відносив вироблені роботи до реконструкції або до ремонту, нині немає, у зв'язку з цим необхідний аналіз документів, які тією мірою стосуються цього питання. Можуть, наприклад, застосовуватися поняття, наведені у Інструкції щодо заповнення форм федерального державного статистичного спостереження щодо капітального строительству[2] (далі – Інструкція). Відповідно до п. 8.4 Інструкції до реконструкції діючих підприємств належить перебудову існуючих цехів та основного, підсобного і що призначення, зазвичай, без розширення наявних будинків та споруд основного призначення, що з удосконаленням виробництва та підвищенням його техніко-економічного рівня життя та здійснюване по комплексному проекту на реконструкцію підприємства у цілому у цілях збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості та номенклатури продукції, переважно без збільшення кількості працюючих за одночасного поліпшенні умов його праці та охорони навколишнього середовища.

При реконструкції діючих підприємств може здійснюватися розширення окремих будинків та споруд основного, підсобного і що призначення до випадках, коли нове високопродуктивне і більше що за технічними показниками устаткування може бути розміщено в існуючих будинках; будівництво нові й розширення існуючих цехів та підсобного і що призначення до цілях ліквідації диспропорцій; будівництво нових будинків й споруд тієї самої призначення замість ліквідованих біля чинного підприємства, подальша експлуатація яких за технічною освітою і економічним умовам визнана недоцільною.

Застосування зазначеної Інструкції нині підтверджено Листом МФ РФ від 24.08.04 № 03-03-01-04/1/9, у якому, зокрема, говориться, що за повідомленням Держкомстату Росії Інструкція нині є діючої і його перегляд чи зміну Держкомстатом Росії у найближчим часом не передбачається. Отже, під час вирішення питання про віднесення сум вироблених витрат до витрат капітального чи поточного характеру слід керуватися зазначеної Інструкцією Держкомстату Росії.

Ті ж становища Інструкції , пов'язані з визначенням реконструкції, відтворені в п. 3.4 Методики визначення вартості будівельної продукции[3].

Що ж до видів робіт, які стосуються ремонтним, можна порекомендувати використовувати Постанова № 279[4] (Додаток № 3 «Перелік робіт науковців за поточного ремонту будинків та споруд» і Додаток № 8 «Перелік робіт науковців на ремонт будинків та споруд»).

Окремої уваги вартий судова практика з розмежування понять «ремонт» і «реконструкція» об'єктів основних засобів. Відповідно до Постановою ФАС МО від 16.01.03 № КА-А40/8739-02 як із капітальний ремонт, і при реконструкції можлива перепланування об'єкта, але за капітальний ремонт це без зміни основних техніко-економічних показників будинку, а при реконструкції – саме з цими змінами, що є відзнакою аналізованих термінів. Отже, під час капітального ремонту може здійснюватися перепланування приміщень. Отже, істотним ознакою реконструкції є зміна техніко-економічних показників будинку. Однак у матеріалах податкової перевірки, соціальній та матеріалах справи відсутні будь-які дані про поліпшення (підвищенні) раніше виданих нормативних показників функціонування будинку (термін корисного використання, потужність, якість застосування тощо.) чи про зміну техніко-економічних показників будинку (кількості й Бессарабської площі приміщень, будівельного обсягу й загальній площі будинку, місткості, пропускну здатність тощо.). При такі обставини судова колегія доходить висновку у тому, що відповідач (у разі податкова інспекція) з порушенням п. 6 ст. 108 НК РФ і ст. 53 АПК РФ не довів, що спірні роботи носять характер реконструкції.

У Постановлении ФАС МО від 12.05.05 № КА-А40/3443-05 висновок суду у тому, що роботи, виготовлені підставі договорів підряду є ремонтно-будівельними роботами, а чи не роботами з реконструкції об'єкта, розроблений з архітектури аналізу предмета укладених угод, кошторисів, актів про приймання робіт. <…> Проект реконструкції спірного об'єкта не розроблявся і затверджувався, а виконані роботи, як встановлено судом, відповідають поняттю «реконструкція», наведеній в п. 2 ст. 257 НК РФ.

У Постановлении ФАС СЗО від 12.01.05 № А52/3025/2004/2 зазначено, що визначення понять «реконструкція», «модернізація» дано у Спільній тому-таки листі від 08.05.84 Держбуду, Стройбанка і ЦСУ СССР[5], соціальній та Листі Мінфіну СРСР № 80[6]. Відповідно до названими листами модернізація є одним із форм технічного переоснащення діючих підприємств. До технічного переоснащення підприємств належить комплекс заходів із підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і земельних ділянок з урахуванням впровадження передовий техніки і технології, механізації і автоматизації виробництва. Суд першої інстанції відповідно до ст. 71 АПК РФ досліджував всі подані сторонами докази декларативності й дійшов обгрунтованого висновку у тому, що проведені суспільством роботи, вказаних у рішенні податкової інспекції, є капітальним ремонтом, а чи не реконструкцією чи модернізацією. Зазначений висновок підтверджується матеріалами справи, зокрема актами виконаних робіт, договорами, счетами-фактурами, проектної документацією, актом центру судової експертизи, листами підрядників про фактично виконаних роботах. ФАС СЗО ухвалив, що розв'язання цієї суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, й підстав його скасування немає.

Як очевидно з прикладів, суди для прийняття рішень спираються як на поняття, дані в НК РФ, а й користуються галузевими документами з будівництва. Налогоплательщику щоб уникнути розбіжностей з високою податковою інспекцією або у разі, коли такі розбіжності виникли й справа не дійшла до суду, необхідно запастися відповідними документами, виходячи з яких можна однозначно сказати, що зроблено: ремонт чи модернізація.

Документальне оформлення

Для оформлення і врахування приймання-здавання об'єктів основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації застосовується Акт про приеме-сдаче відремонтованих, реконструйованих, модернізованих об'єктів основних засобів (форма № ОС-3[7]). Акт підписується членами приймальній комісії або посадовою особою, уповноваженим на прийомку об'єктів основних засобів, і навіть представником організації (структурного підрозділи), що ремонт, реконструкцію, модернізацію. Він стверджується керівником організації, або уповноваженим їм лицем і дивитися можна здавати у бухгалтерію. Якщо ремонт, реконструкцію і модернізацію виконує стороння організація, то акт складається у двох примірниках. Перший примірник залишається у створенні, другий – передається організації, що ремонт, реконструкцію, модернізацію.

Дані ремонту, реконструкції, модернізації вносять у інвентарну картку обліку об'єкта основних засобів (форма № ОС-6).

Форма № ОС-3 і двох сторінок. У першій сторінці є дві таблиці. Перша називається «Відомості про стані об'єктів основних засобів на даний момент передачі у ремонт, на реконструкцію, модернізацію». У ньому вказують назва основного кошти, інвентарний, паспортний, заводський номери, термін експлуатації, залишкову вартість об'єкта.

У другій таблиці наводять інформацію про витратах, що з ремонтом, реконструкцією, модернізацією об'єктів основних засобів. Заповнюючи форму, бухгалтер має чітко розмежувати помешкання і роботи з реконструкції й модернізації.

У другий сторінці форми № ОС-3 наводиться висновок комісії, яка проводила приймання-передачу основного кошти. Тут має бути вказано, завершено чи з відновлення об'єкта, записують, які зміни відбулися.

Другу сторінку форми підписують голова і члени приймальні комісії, працівники, які здавалися основне засіб, і навіть головний бухгалтер.

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 14 ПБУ 6/01[8] зміна початкової вартості основних засобів, у якій прийняті до бухгалтерського обліку, допускається у разі добудови, дооборудования, реконструкції, модернізації. У цьому видатки модернізацію устаткування та реконструкцію об'єкта основних засобів після їх завершення можуть збільшувати початкову вартість такого об'єкта, тоді як результаті модернізації існуючих і реконструкції поліпшуються (підвищуються) спочатку прийняті нормативні показники функціонування (термін корисного використання, потужність, якість застосування тощо.) (п. 27 ПБУ 6/01).

Якщо за результатами добудови, дооборудования, реконструкції й модернізації об'єкта основних засобів приймають рішення про збільшення його початкової вартості, то коригуються дані в інвентарній картці цього об'єкта. Якщо відбити коригування в інвентарній картці неможливо, замість відкривається нова інвентарна картка (зі збереженням раніше привласненого інвентарного номери), у якій відбиваються нові показники, що характеризують недобудований, дооборудованный, реконструйований чи модернізований об'єкт (п. 40 Методичних вказівок з обліку основних засобів).

Витрати на добудову, дообладнання, реконструкцію, модернізацію об'єкта основних засобів враховуються на рахунку 08 «Вкладення у внеоборотные активи». Після закінчення робіт із добудови, дооборудованию, реконструкції, модернізації об'єкта основних засобів витрати, враховані на рахунку 08, збільшують початкову вартість цього об'єкта основних засобів, тому їх або списують в дебет рахунки 01 «Основні кошти», або враховують на рахунку 01 осторонь, у разі відкривається окрема інвентарна картка у сумі вироблених витрат (п. 42 Методичних вказівок з обліку основних засобів).

При відображенні витрат за реконструкції об'єктів основних засобів застосовуються форми інвентарних карток № ОС-6а «Инвентарная картка групового обліку об'єктів основних засобів» (ведеться на групу об'єктів основних засобів), № ОС-6б «Инвентарная книга обліку об'єктів основних засобів» (складається на об'єкти основних засобів підприємств), № ОС-6 «Инвентарная картка обліку об'єкта основних засобів» (інші об'єкти основних засобів). Відомості про реконструкції об'єктів основних засобів позначаються на розділі 5 «Зміни початкової вартості об'єкта основних засобів» форми № ОС-6. За інших формах інвентарних карток інформацію про витратах з відновлення окремо не відбиваються. У зв'язку з цим саме у частини тих об'єктів, у яких ведуться форми № ОС-6а і ОС-6б, витрати на реконструкції можуть відбиватися в окремо заведених інвентарних картках.

Що стосується поліпшення (підвищення) спочатку прийнятих нормативних показників функціонування об'єкта основних засобів внаслідок проведеної реконструкції організація відповідно до п. 20 ПБУ 6/01 може переглянути термін корисного використання у цій об'єкту (див. п. 60 Методичних вказівок з обліку основних засобів). Причому на відміну від податкового обліку у бухгалтерському обліку немає обмежень, до якого показника можна продовжити термін їхньої служби об'єкта ОС.

Приклад 1.

Об'єкт основних засобів вартістю 360 000 крб. і строком корисного використання 6 років (72 міс.) після 4 років (48 міс.) експлуатації піддався дооборудованию вартістю 48 тис. крб. Термін корисного використання переглянутий у бік зростання на 1,5 року.

Залишкова вартість об'єкта ОС становитиме: 360 000 крб. - (360 000 крб. / 72 міс. x 48 міс.) + 48 000 крб. = 168 000 крб. Новий термін корисного використання – 3,5 року (чи 42 міс.). Місячна сума амортизаційних відрахувань становитиме 4 000 крб. (168 000 крб. / 42 міс.).

Податковий облік

Якщо реконструкція (модернізація) триває більш 12 місяців

Відповідно до п. 3 ст. 256 НК РФ кошти, які перебувають у вирішенні керівництва організації на реконструкції й модернізації тривалістю понад 12 місяців, виключають із складу амортизируемого майна незалежно від факту використання їх у цей період реконструируемого об'єкта у діяльності, спрямованої отримання доходу.

Термін проведення реконструкції спочатку встановлюється рішенням керівництва. Продовження цього часу також складає підставі рішення керівництва. У цьому при

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація