Реферати українською » Экономико-математическое моделирование » Прогнозування розвітку дінамікі України Як господарської системи


Реферат Прогнозування розвітку дінамікі України Як господарської системи

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Українськаакадеміябанківської справ

>Національного банку України

Кафедраекономічноїкібернетики

>КУРСОВАРОБОТА

іздисципліни «>Моделюванняекономічноїдинаміки»

«>Прогнозуваннярозвиткудинаміки України якгосподарськоїсистеми»

>Виконала: студентка 5-го курсу

>групиЕК-21

МалюкД.Г.

>Нормоконтроль:канд.фіз.-мат. наукБратушкаС.М.

>Перевірила: ас.ХайлукС.О.


>ЗМІСТ

>Вступ

1.Економічнепрогнозування

1.1Види йпризначенняпрогнозів

1.2Принципи йметодипрогнозування

2.Моделіпрогнозуваннясоціально-економічнихоб’єктів

2.1Принципивибору моделей такомбінуванняпрогнозів

2.2Створення системдержавнихпрогнозів йпрограмсоціально-економічногорозвитку України

3.Прогнозуваннярозвиткудинаміки України якгосподарськоїсистеми

>Висновки

>Перелікпосилань

>Додатки


>ВСТУП

>Державний прогнозекономічного йсоціальногорозвитку України>це системакількіснихпоказників йякісних характеристикрозвиткумакроекономічноїситуації в стране навизначенийперіод, щоохоплюєформуванняструктуриекономіки йсоціальноїінфраструктури,обсягіввиробництватоварів йпослуг йїхньогоспоживання,зовнішньоекономічноїдіяльності.Прогнозніпараметривизначають ізурахуваннямрезультатіваналізуекономічного йсоціальногорозвитку України запопереднійперіод йприпущень прозовнішнюекономічнуситуацію йвнутрішнюекономічнуполітику вперспективі.

>Державніпрогнозиекономічного йсоціальногорозвиткурозробляють надовгострокові,середньострокові йкороткостроковіперіоди вцілому по Україні,регіонах йгалузяхекономіки.Їхвикористовують дляприйняття органамизаконодавчої йвиконавчої владиконкретнихрішень у сферіекономічної політики,зокрема, для розробкизагальнодержавних,регіональних,галузевихпрограм.

>Проведенняекономічного йсоціальногопрогнозуванняприпускаєвивченнязагальногопотенціалу України (>регіону,галузі, підприємства). Придослідженні можнавиділититаківиди:економічний йсоціальнийпотенціал (>сукупністьдемографічних йтрудовихресурсів);природнийпотенціал (>розвідані,нерозвідані йвикористаніприродніресурси,джерелаенергії);науково-технічнийпотенціал (>сукупністьтрудових,матеріальних,фінансовихресурсівсфери науки йнауковогообслуговування,накопиченізнання вобластісуспільних,природних,технічних наук, атакожпередовийдосвід),промислово-виробничийпотенціал (>сукупністьгалузейпромисловоговиробництва,будівельнаіндустрія, транспорт йзв'язок,виробничіпотужності,основніфонди йтрудовіресурси),сільськогосподарськийпотенціал (>сукупністьтрудовихресурсів,зайнятих всільськогосподарськомувиробництві,технічнізасоби,ресурсирослинництва,лісові йводянібагатства,потенціалсоціальногорозвитку (>охороназдоров'я, культура ймистецтво, спорт, туризм,загальне йпрофесійнеутворення,підготовкафахівціввищоїкваліфікації,різнівидисуспільноїдіяльності,об'єктисоціальноїінфраструктури).

>Метоюєпрогнозуваннядинамікирозвитку України, якгосподарськоїсистеми.Об’єктомєкраїна, вданомувипадкуце – Україна.Предметамиєметоди тазасоби задопомогою які миреалізовуємопрогнозування.


1.ЕКОНОМІЧНЕПРОГНОЗУВАННЯ

 

1.1Види йпризначенняпрогнозів

>Прогнози можнаумовнорозділити втричівиди:загальний прогноз –відповідає назапитання проможливість чинеможливістьнастаннядеякіподії;якісний прогноз –передбачаєописмайбутньоїситуації;кількісний прогноз –передбачаєвизначеннячислових характеристикмайбутньоїситуації наосновіточкових чиінтервальнихоцінок, якізображені на малюнку 1.1.

Малюнок 1.1 –Видипрогнозів

>Більшдокладнакласифікаціяекономічнихпрогнозів, щозображені натаблиці 1.1,будується зарізнимикритеріями (>класифікаційнимиознаками) узалежності відцілей, характеру,періодупопередження,методів і т.ін.


>Таблиця 1.1 –Класифікаціяпрогнозів

>Ознакикласифікації

Природа

>Масштабність

>Складність

>Детерміно-ваність

>Тренд

>Періодпопередж.

>Кількіснаоцінка

>наук.-техн. >сублокальний >понадпростий >детермінов. >дискретний >оперативний >інтервальний
>техн.-екон. >локальний >простий >стохастичний >аперіодичний >короткостр. >точковий
>соц.-екон. >субглобальний >складний >змішаний >циклічний >середньостр.
>військ.-пол. >глобальний >понадскладн. >довгостр.
>природні >суперглобальний >далекостр.

а) >Відповідно допроблемно-цільовогокритерію(змістом прогнозу)розрізняють дватипипрогнозів:пошуковий (>дослідницький,трендовий,генетичний) інормативний(програмний,цільовий):

1)Пошуковий прогноз –визначенняможливихстанівявища вмайбутньому.Вінзаснований навикористанні принципуінерційностірозвитку, заякогоорієнтація прогнозу скидатися відсьогодення домайбутнього.Такий прогнозвідповідає назапитання: щоімовірніше навідбудеться заумовизбереженняіснуючихтенденцій?

2)Нормативний прогноз –визначенняшляхів йтермінівдосягненняможливихстанівявища,прийнятих як позначка.Такий прогнозвідповідає назапитання:якимишляхамидосягтибажаного?Орієнтація нормативного прогнозу вчасі – відмайбутнього досьогодення.Наприклад, напідставіінформації прозростанняспоживанняпродуктівхарчуванняпошуковий прогноздозволяєвизначити,наскільки воно тазросте за данийперіод. При нормативномупрогнозідосліджуютьсяшляхизмінитенденції зарахунокінтенсифікаціївиробництва,поліпшення йогоструктури,підвищенняпродуктивності роботи й т.ін.

б) Закритеріємприродиоб'єкта >виділяютьпрогнози:

1)науково-технічні (>перспективирозвитку науки йтехніки,впливцихдосягнень наекономіку);

2)ресурсні (>природні,матеріальні,трудові,фінансові);демографічні (рухнародонаселення йвідтвореннятрудовихресурсів);

3)соціальні (>попит,споживання окремихтоварів,потреби воб'єктахутворення,охорониздоров'я, культури й т. буд.) іін.

в) Заперіодомпопередження >розрізняютьоперативні (>поточні), коротко-,середньо-,довго- йдалекостроковіпрогнози.Оперативніпрогнози (до 1місяця)містять, як правило,кількісніоцінки,короткострокові (від 1місяця до року) –загальнікількісні,середньострокові (від 1 року до 5 років) –кількісно-якісні,довгострокові (від 5 до 15 років) –якісно-кількісні,далекострокові (понад 15 років) –загальніякісніоцінки.

р) Закритерієммасштабностіоб'єкта >розрізняють:

1)сублокальні (числозмінних – від 1 до 3);локальні (числозмінних – від 4 до 14);

2)субглобальні (числозмінних – від 15 до 35);глобальні (числозмінних – від 36 до 100);

3)суперглобальні (числозмінних – понад 100).

буд) Закритеріємскладності >розрізняютьпрогнози:понадпростий,простий,складний,надскладний.Ціпрогнозирозрізняютьсянаявністювзаємозалежнихзмінних у їхніописі:

1) упонадпростомупрогнозівідсутніістотнівзаємозв'язкиміжзмінними; у простомумістятьсяпарнівзаємозв'язкиміжзмінними;

2) унадскладномувраховуютьсявзаємозв'язкиміжусімазмінними.

е) Заступенемдетермінованостіоб'єкта >прогнозиможуть бути:

1)детермінованими;стохастичними, у яківраховуєтьсявипадковаскладова;

2)змішаними,тобто такими, щовключають характеристики якдетермінованого, то йстохастичного характеру.

ж) Закритерієм характерурозвиткуоб'єкта вчасірозрізняютьпрогнози:

1)дискретні, для які трендзмінюєтьсястрибками;

2)аперіодичні, для які характернарегулярнаскладова увиглядінеперіодичноїфункції години;

3)циклічні, щомаютьрегулярнускладову увиглядіперіодичноїфункції години.

із) Закритеріємкількісноїоцінки >результатіврозрізняютьпрогнозиінтервалові таточкові.Інтервальний прогноз уявлень результатом увиглядідовірчогоінтервалу.Точковий – увиглядієдиногозначення характеристики вмайбутньому.

й) Заступенемінформаційноїзабезпеченості >об'єктипрогнозуванняможуть бути: ізповнимзабезпеченнямкількісноюінформацією,тобто внаявностієретроспективнаінформація; ізнеповнимзабезпеченнямкількісноюінформацією – у цьомувипадку незабезпечується заданаточність; ізякісноюретроспективноюінформацією; ізповноювідсутністюретроспективноїінформації.

>Укрупнену схемувикористаннярозглянутихвищепрогнозів укеруванні наведено вДодатку А.

>Застосуванняпрогнозівдозволяєвирішититакіосновнізадачі:

-визначитиможливісоціально-економічніцілі, котрі сус-пільство

-можепоставити йвирішитипротягомпрогнозованогоперіоду;

-виявитиоб'єктивносформованітенденціїнауково-технічногопрогресу й йогосоціально-економічнінаслідки;

-виявитиальтернативирозвитку науки,економіки,техніки, культури,сформувати йвибратидоцільнішляхирозвитку;

-визначититрудові,матеріальні,природніресурси,якими якщоволодіти сус-пільство;

-виявитипотреби народногогосподарства увизначених видахпродукції.

Так,пошуковіпрогнози в системахуправліннядаютьможливістьвизначитиперспективніумовирозвитку,формуютьобмеження по ресурсах, анормативніпрогнозивизначаютьрівень потреб.


1.2Принципи йметодипрогнозування

>Економічнепрогнозуванняповиннеґрунтуватися за принципами:системності,погодженості,варіантності,безперервності,верифікованості іефективності:

а)Системність упрогнозуванніозначаєвзаємопов’язаність йспівпідпорядкованістьоб'єкта, та йогоелементів.Підсистемністюметодів й моделейекономічногопрогнозуваннярозуміється їхньогосукупність, щодозволяєрозробитипогоджений йнесуперечливий прогноз закожнимнапрямком.

б)Погодженість упрогнозуванніозначаєпогодженістьнормативних йпошуковихпрогнозіврізноїприроди йрізногоперіодупопередження.

в)Варіантність –розробкадекількохваріантів прогнозу,виходячи із постановки мети (у нормативномупрогнозуванні) йваріантів прогнозноготла.

р)Безперервність упрогнозуванніполягає вкоректуванніпрогнозів принадходженні новихданих прооб'єктпрогнозування.

буд)Верифікованість >означаєперевіркувірогідності,точності іобґрунтованостіпрогнозів.

е)Ефективність (>рентабельність) >прогнозуваннявизначаєнеобхідністьперевищенняекономічногоефекту відвикористання прогнозу надвитратами по йогорозробці.

Доосновнихфункційекономічного прогнозу >відносяться:

- науковийаналізекономічних,соціальних йнауково-технічнихпроцесів йтенденцій,об'єктивнихзв'язківцихпроцесів уконкретнихумовах увизначеномуперіоді;

-оцінкаоб'єктапрогнозування;

-виявлення альтернативрозвиткупроцесів;

-нагромадженняекономічноїінформації дляухвалення оптимальногорішення.

>Нижчерозглянемозмістдеяких ізфункцій:

а)Науковий >аналіз >здійснюється у трьохетапи:ретроспекція,діагноз,проспекція:

1)Підретроспекцією >розумієтьсяетаппрогнозування, наякомуздійснюєтьсяоптимізація яксполукиджерел, необходимих дляпрогнозування, то йметодіввиміру йнаданняретроспективноїінформації,уточненнясполуки характеристикоб'єктапрогнозування;

2)Діагноз –етаппрогнозування, наякомувизначаютьсятенденціїрозвиткуоб'єктапрогнозування,моделі йметодипрогнозування;

3)Проспекція –етаппрогнозування, наякому заданими прогнозурозробляютьсяпрогнозирозвиткуоб'єктапрогнозування,здійснюєтьсяоцінкавірогідності,точності прогнозу (>верифікація).

б)Оцінкаоб'єктапрогнозування >базується насполученніаспектівдетермінованості йневизначеності. Приабсолютнійдетермінованостізникаєможливість альтернативноговиборурішень.

Приабсолютнійневизначеностіконкретнеуявленнямайбутньогонеможливо. Тому привідсутності одного ізаспектівпрогнозуваннявтрачаєзміст.

в)Виявленняоб'єктивних альтернатив >досліджуваногопроцесу йтенденцій йогорозвитку з перспективиприпускаєнеобхідністьвиборуміжвзаємовиключнимиможливостями. Для цогонеобхідний контрольекономічнихпроцесів,визначеннявідповідно допоставленихперспективнихцілейоптимальнихпропорцій натривалийперіод.

>Послідовністьоперацій розробки прогнозузводиться до такихосновнихетапів:

а)Передпрогнознаорієнтація (>програмадослідження)включає:

1)уточнення заподіяння на цей прогноз (масштаб,об'єкт,попередження й т.д.);

2)формулюванняцілей йзадачі прогнозу;

3)визначенняструктури іорганізаціїдослідження.

б)Прогнознаретроспекція –дослідженняісторіїрозвиткуоб'єктапрогнозування й прогнозноготла ізметоюодержання їхньогосистематизованогоопису.

в)Прогнознийдіагноз –дослідженнясистематизованогоописуоб'єктапрогнозування й прогнозноготла ізметоювиявленнятенденції їхньогорозвитку йвибору (розробки) моделей йметодівпрогнозування.

буд)Прогнознапроспекція –розробка прогнозу за результатами прогнозногодіагнозу.

е)Верифікація прогнозу –оцінкавірогідності іточності, атакожобґрунтованості прогнозу, тадодатковихданих.

ж) Синтезпрогнозів –розробка системного прогнозу.

У даний годину, заоцінкамифахівців,нараховується более 150різнихметодівпрогнозування, але й напрактиці якосновнівикористовуєтьсяблизько 20.Під методамипрогнозуваннярозумієтьсясукупністьприйомів йспособівмислення, щодозволяють наосновіретроспективнихданих,екзогенних (>зовнішніх) йендогенних (>внутрішніх)зв'язківоб'єктапрогнозування, атакож їхнізмінвивестисудженнявизначеноївірогідностівідносномайбутнього йогорозвитку.

До числанайбільшважливихкласифікаційнихознакметодівпрогнозуваннявідносяться:

а)ступіньформалізації;загальніпринципи дії;

б)спосібодержання іобробкиінформації;напрямок йпризначенняпрогнозування;

в) процедураодержанняпараметрівпрогнозування й так далі представленакласифікаційна схемаметодівпрогнозування, що наведена вДодатку Б.

Заступенемформалізації >методиекономічногопрогнозування можнарозділити наінтуїтивні йформалізовані. У тихийвипадках, коли череззначнускладністьоб'єктапрогнозуваннянеможливоврахувативпливбагатьохфакторів,використовуютьсяінтуїтивніметоди,тобтометоди,засновані наоцінкахекспертів.Розрізняютьіндивідуальні йколективніекспертніоцінки.Індивідуальніекспертніоцінки >включають:

- метод «інтерв'ю», приякомуздійснюєтьсябезпосередній контакт;

-експерта ізфахівцем засхемою «запитання –відповідь»;

-аналітичний метод, приякомуздійснюєтьсялогічнийаналізякої-небудьпрогнозованоїситуації;

- методнаписаннясценарію,заснований навизначеннілогікипроцесу чиявища вчасі зарізнимиумовами.

До складуколективнихекспертнихоцінок >входять:

- методкомісій;

- методДельфі;

- методколективноїгенераціїідей («>мозкова атака»);

-матричний метод (методсценаріїв).

>Застосуванняцихметодів,засноване наколективномумисленні,дозволяє,по-перше, підвищититочністьрезультатів, й,по-друге, приобробцінезалежнихоцінокекспертівможутьвиникнутипродуктивні ідеї.

Угрупіформалізованихметодіввиділяютьдвіпідгрупи:екстраполяції ймоделювання. Допершоїпідгрупивідносятьсяметодинайменшихквадратів,експонентногозгладжування,ковзнихсередніх. До іншого –структурне,мережне,матричне іімітаційнемоделювання.

Узалежності від способуодержанняпрогнозноїінформаціївиділяютьекспертні йфактографічні >методи. Останнізасновані нафактографічнійінформації,тобтоінформації прооб'єктпрогнозування й йогоминулийрозвиток.Експертніметодибазуються наінформації,отриманій відекспертів.

Заступенемпросторової йчасовоїпогодженостірезультатів прогнозувиділяють:

-одномірнепрогнозування –рівнобіжнепрогнозування окремихоб'єктів безподальшогоузгодженнярозрізненихпрогнозів;

-багатомірнепрогнозування –рівнобіжнепрогнозування окремихоб'єктівзіспробоюподальшогоузгодженнярезультатів;

-перехреснепрогнозування –установленняпричинно-наслідковихзалежностейміжекзогеннимизмінними й їхнівпливом напрогнозованийоб'єкт;

-наскрізнепрогнозування –імітаціяповодженнясистеми вцілому,включаючипросторове йчасовеїїдослідження йповнеузгодженнярезультатів.

>Значнемісцесередметодівекономічногопрогнозуваннязаймають такзванікомбінованіметоди. До нихвідносятьсяметодизізмішаноюінформаційноюосновою, у які якпервиннувикористовують якфактографічну, то йекспертнуінформацію.Наприклад, припроведенніекспертногоопитуванняможе бутивикористаніфактографічнаінформація й,навпаки, приекстраполяціїтенденції,поряд ізфактичнимиданими, –експертніоцінки. Так,наприклад,реалізаціякомбінованогопідходу довикористаннярізнихметодівпрогнозування представленій уДодатку У.

>Комбінованіметодивикористовують припобудовідоситьскладнихсоціально-економічнихпрогнозів, дедужеважливаобробка якякісної, то йкількісноїінформації.

Узалежності від типу >задачіпрогнозування (>прогнозування характеристикфункціонуваннясоціально-економічних систем (>СЕС),прогнозування стануСЕС,прогнозуванняповодження йрозвиткуСЕС), способуїї формальноговизначення (>структуровані,слабоструктуровані,неструктуровані)можуть бутивикористанірізніметодиапаратапрогнозування втаблиці 1.2.


>Таблиця 1.2 –Рішення завданьпрогнозуваннярізними методами

>Задачіпрогнозування

>Структуровані

(Дужеформалізовані)

>Слабоструктуровані (>слабоформалізовані)

>Неструктуровані (>неформалізовані)

>тенденції (>стани)стійкі

>тенденції (>стани)нестійкі

ХарактеристикафункціонуванняСЕС >Екстраполяція наоснові темпузростання; тренду йрегресійнихдинамічних йлагових моделей;згладжування йковзнихсередніх (КС);авторегресії (АР); моделейАРКС Прогноз наосновівипадковихфункцій,генетичнихалгоритмів, задопомогоюметодів спектрального йгармонічногоаналізу >Імітаційніметоди;методистатистичногомоделювання (метод Монте-Карло) >Експертніметоди (методекспертнихоцінок, методДельфі)

>Задачіпрогнозування

>Структуровані (Дужеформалізовані)

>Слабоструктуровані (>слабоформалізовані)

>Неструктуровані (>неформалізовані)

>тенденції (>стани)стійкі

>тенденції (>стани)нестійкі

>СтаниСЕС Прогноз стану наосновиланцюгів Маркова Прогнозстанів наосновінапівмарковськихпроцесів;мережПетрі,кінцевих танескінченнихавтоматів >Імітаційніметоди (методсистемноїдинаміки), прогноз наосновінейроннихмереж >Експертніметоди (метод „>мозкової атаки”, методсценаріїв),використанняекспертних систем йсистемипідтримкиприйняттярішень (>СППР)
>Поведінка йрозвитокСЕС Прогноз наосновністійкихрішеньдиференціальних ікінцево-різніцевихрівнянь Прогноз наосновінестійкихрішеньдиференціальних йкінцево-різніцевихрівнянь(визначенняточокбіфуркації,знаходження „>дивних” >Імітаційніметоди (наосновікусково-лінійнихагрегатів), прогноз наосновінейроннихмереж >Визначення „>каналівеволюції” наосновіекспертних думок,використанняекспертних систем йСППР

Длярішеннясувороформалізованих завданьпрогнозуваннявикористовуютьсятрадиційніметодиматематичногомоделювання іекстраполяції. При цьому привиборіметодівпрогнозування вартовраховуватинаявність чивідсутністьстійкоїтенденції (стану)соціально-економічноїсистеми.

>Чим меншеСЕСпіддана діївипадковихфакторів, тім болеестійкатраєкторіяїїповодження й тихстани, у якіможеперебувати система. У цьомувипадку дляпрогнозування характеристикфункціонуванняСЕСзастосовуютьсяметодианалізучасовихрядів,засновані навивченнідетермінованої (>об'єктивної)складовоїтенденційзміниїїпоказників. ДляпрогнозуваннястанівСЕСвикористовуютьсяланцюги Маркова, у якіімовірностіпереходів із одного стану вінший й самперелікможливихстанівсистеми незмінюються.Прогнозуваннястійкогоповодження йрозвиткуСЕС увипадку, колиіснуєвідомадинамічнаматематична модель, представлена увиглядідиференціальних чикінцево-різницевихрівняньґрунтується наперебуванністійкихрішень, щовідбиваютьтраєкторіюповодження чирозвиткуСЕС.

У томувипадку,якщорішеннядиференціального (>кінцево-різницевого)рівняннянестійке, вартошукати точки, деіснуютьрізніінтегральнікриві.Ці точки (точкибіфуркації)вказують наможливірізніваріантипрогнознихтраєкторійповодження чирозвиткусистеми.Якщоповодженнясистеми, змінуїїстанів, процесрозвиткупротікають за болеескладними законами,наявнінелінійні,стрибкоподібніефекти, то якдосить адекватнийматематичнийапаратописуСЕС вартовикористовуватирізнітипиповерхонь, щопредставляють рядможливих катастроф, Увипадку,якщо приматематичномуописізмінстанів й характеристиксистемиїїповодження йрозвитоквказують наумови так званого «>детермінованого хаосу», тієїпрогнозний станСЕС вартошукати вобласті такзваних «>дивних»аттракторів. Длярішенняслабоформалізованих завданьпрогнозування вартовикористовуватиметодистатистичного (метод Монте-Карло) йімітаційногомоделювання,засновані нарізнихконцептуальнихположеннях (>елементівфункціонування,кусково-лінійнихагрегатів,мережмасовогообслуговування,потоків). Для ряду завданьпрогнозування, щовідносяться до класуслабоформалізованих,доцільнозастосовувативідносноновийпідхід,заснований навикористанніконцепціїфункціонуваннянейроннихмереж. Урезультатідослідженнясхованихкореляційнихматриць йсистемипідборавипадковихфункцій упроцесісамонавчання понейронніймережі можнаодержуватидоситьоб'єктивніпрогнози дляскладнихявищ йпроцесів. Для >рішеннянеформалізованих завданьпрогнозуваннядоцільновикористовуватирізнікласиекспертнихметодів,експертнісистеми йсистемипідтримкиприйняттярішень (>СППР).


2.МОДЕЛІПРОГНОЗУВАННЯСОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНИХОБ’ЄКТІВ

 

2.1 Принципвибору моделей такомбінуванняпрогнозів

Одним ізпринциповихпитаньєобґрунтування видумоделі такласівметодів, що булизастосовані приїїпобудові. З одного боці,дуже сильнадеталізаціяпотребуєзначногоінформаційного забезпечення тадовгихчасовихрядів. Зіншого боці,використаннялишеякіснихоцінок припрогнозуванні недаєможливостіоцінитикількісніефекти відпередбаченихсценаріїврозвиткупроцесів. Томунеобхіднозбалансуватиякісні йкількісніпідходи ізпобудовимоделі прогнозускладнихявищ тапроцесів.

>Наведемо приклад.Центральні банки всіхкраїнповинні матірсистеми дляотримання,розподілу тааналізуекономічних тафінансовихданих, котрідозволяютьшвидкореагувати назміни длядосягненнязагальної мети вмонетарнійполітиці. Цереагуванняможездійснюватися навеликійкількостісуджень чи напобудовідеякихматематичних,статистичних,економетричних моделей.Основнимзавданнямбільшості центральнихбанківєдосягненняцінової тагрошовоїстабільності, для цогорозробляєтьсявідповідна політика,створюютьсянеобхідніструктури дляїїпроведення.Ціпідрозділизбираютьінформацію,обробляютьїї,аналізують,розробляютьпропозиціїщодопокращанняїїобробки,розповсюджують.Головна завдання –зрозуміти, щосамевідбувається векономіці йчомусаме так.Основна проблемаполягає до того, щорезультатибудь-якихвпровадженьстаютьвідомілише за годину, томудужеважкочітковизначити, яксаме й коливпливає тієї чиіншийінструмент, котрізовнішнісилиможутьзбільшити чизменшитиочікуванийефект.Першимиспробамипояснитивзаємовпливекономічнихданих булимакроекономічнімоделі, котріпочали широкозастосовуватися ізкінця 1960-х років.Перші із них булидужемалими ймістиливсьогодекількарівнянь йдекільказмінних, але й ізрозвиткомкомп'ютерноїтехніки,програмного забезпеченняцімоделіпочалирозростатися.З'явилисяновізмінні, котрі немаютьреальноїекономічноїоснови, якнаприклад,очікуванняінфляціїіндивідами.Взагалі,дужеважкомоделюватиіндивідуальнуповедінку,оскільки,якщонавіть доскональновідомаповедінка шкірногоіндивіда, тофізичнонеможливо усіцідані разомвключити домоделі.Якщонавітьприпустититакуможливість, тозалишилась б проблемазміни такихданих уразізміниіндивідуальнихуподобань. Алі напрактиціеконометристможезнайти багатоінформації прианалізіминулихданих векономіці вцілому, в одному ізїїсекторів безвивченняіндивідуальноїповедінки.

>Моделіможуть бутивикористаніцентральними банками вбудь-якійчастинімакроекономічногоаналізу,якиймістить:

-розуміння тачисельну характеристику того, якпрацюютьекономіка тамонетарна політика;

-дослідження, вякомустані теперперебуваєекономіка й котрікороткостроковіпередбаченнянайбільшімовірні;

-розробкудовгостроковихпередбачень у тому,якоїсамемонетарної політикисліддотримуватися.

перший ізцихпунктівзазвичайвключаєеконометричнетестуваннягіпотезщодорізнихаспектівекономічноїповедінки.Наприклад,центральний банкможеспробуватидослідити тавимірятиефективпливузміни ставкипозичкового відсотка наекспорт таімпорттоварів. Для цого, як правило,використовують низкурівнянь, котрівідображаютьзмінивідповіднихекономічнихзмінних.Такірівнянняможуть бутинеоб'єднаними дооднієїмоделіекономіки, алишевикористовуватися дляспостереження заекономічнимиявищами,протенавітьнайбільшвдалірівняння неможутьповністювідновити залежністьміжекономічнимиданими. Таким чином,кожне ізрівняньбудь-якоїмоделі чиїїчастини виннеміститипохибку.Вивчаючи,яким чиномзмінюється величинацієїпохибки взалежності від години тадеякихіншихобставин, можназробитидекілька з висновками.По-перше,наскільки адекватна модель (чи групарівнянь)процесу, щоспостерігається.По-друге,яким чиномзмінюєтьсяповедінкаіндивідів,реакціясуб'єктівекономіки назовнішнісили.Такийаналізможливийлише заумови, колианалітиквпевнений увідповідностіобраноїмоделі до практики.Такавпевненістьможе бутидоволісуб'єктивною, томунеобхідновиробитикритеріївизначенняступеняадекватностімоделі. Для розробки такихкритеріїврозглянемоспочаткуосновнітипи моделей, котрівикористовуються длямоделюванняекономічнихвзаємозв'язків.

>Особливоїувагизаслуговуютьструктурнімоделі, смердотіскладаються іззалежностей,основаних наекономічних засідках.Наприклад, ВВПмоделюється як сума приватногоспоживання,інвестицій,державнихвитрат та балансуторгівлі.Взагалі, усучаснійєвропейськійринковійекономіці, немаєніякої заподій у тому,щобтакімоделі були великими.Достатньопобудувати модель, Якаскладається ізтрьохрівнянь ймістить триендогеннізмінні (>реальнийвипуск,рівеньцін та ставкукредитування) й однуекзогеннузмінну –пропозицію грошей. Алі для детальногоаналізуекономічнихзв'язківтакоїмоделізамало, донеїнеобхідновключитиобмінний курс,основні з статтеюплатіжного балансу, бюджетнийдефіцит й т. буд.Основнівимоги доструктурноїмоделіпотребуютьпобудовиблизько 30рівнянь,причому,якщотребадослідити болееретельнодеякий секторекономіки,кількістьрівняньзначнозбільшується. Урезультаті модельстаєгроміздкою,важкозрозумітиїїосновніознаки, аїїпрогнознаточністьможевиявитисягіршою заелементарну модель. Історіябагатьох моделейскладається із того, що їхньогопоступовопокращували,збільшуючи при цьомукількістьрівнянь,модифікуючи їхні, й после цого модельвідкидалася, як така, що не адекватнореагує назміни векономіці чи неможезгенеруватиприйнятніпрогнози.

Одним ізприкладівє модель, якої до 1994роцівикористовував БанкВеликоїБританії.Вона буврозроблена у 1970-хроках уЛондонськійШколіБізнесу.Протягом 1980-х років модель широковикористовувалася,економістипокладалися нанеї прирозробціпрогнозів,аналізіекономічноїситуації. Для более детальногоаналізу,деяківідділи Банкурозширювали модель, врезультаті чогодеякий годину модельмістилабіля 600економічнихзмінних. На початку 1990-х роківцякількість бувзменшена до 350, із якібіля 100 булиекзогенними.Інші 250змінних булиендогенними, із які 170описувалиекономічнізалежностіміжзмінними, а 80 –тотожності.

>Прогнози, ізгенерованіцієюмоделлю булидостатньоточними, але йїїрозмір не лишеробивпрацюаналітиківдужеважкою:завдякийомувтратилисяключовізалежностіміжзмінними.Булоприйняторішеннязменшити модель домінімуму,який бівідповідаввимогамрозробниківекономічної політики.Тепер модельміститьлише 22 сутоекономічнірівняння, более як 50екзогенних таприблизнотаку жкількістьтотожностей, таким чином,загальнакількістьзміннихдорівнювала 130, але й модельзалишаєтьсяскладною дляаналітичногопрогнозування.Аналітикивимагаютьпобудовималих моделей намікроекономічних принципах, колиосновнаувагаприділяєтьсявизначеннюзалежностей, а чи неточностіпрогнозів.Такімоделіповинніміститибіля 30змінних.

>Враховуючице,слідвизначити, що позначкапрогнозуваннятіснопов'язана ізвибором типу моделей. Атеоретичнімоделі, ненамагаютьсяпояснитиекономічнуповедінку.Якщо,наприклад,структурна модельможевключатирівняння, котріпояснюютьпопит тапропозицію грошей, то атеоретична модельвключатимелишерівняння, якувизначаєкількість грошей взалежності відіншихфакторів (>наприклад,рівняцін чипопередніхзначенькількості грошей). УАКмоделі як разкомбінуютьтакі атеоретичнізв'язки. УАК модельєсистемоюрівнянь, декожназміннавикористовується длявизначенняіншоїзмінної вмоделі. Кожназмінназалежить відсвоїхпопередніхзначень тапопередніхзначень всіхіншихзміннихмоделі. Навідміну відекономічнихзалежностейУАЕмоделініколи ненамагаютьсязробитиякі-небудьобмеження про залежністьзмінних. Ос-кількиУАЕмоделівикористовуютьпопереднізначеннязмінних, тотакімоделіпридатні длякороткостроковогопрогнозування,протеіснує двасуттєвихнедоліки таких моделей:по-перше, великакількістьданих, необходимих дляпобудовимоделі;по-друге, смердоті непояснюютьекономічноїсутізалежностіміжзмінними.Обидватипиструктурних та УАК моделейможуть бутивикористані дляпрогнозуваннярозвиткуекономічнихзмінних. якзазначеновище, УАКмоделівиробляютьпрогнози на короткийперіод години, але й смердотінадтозалежні відструктуриекономіки.Лишенезначна зміну вструктуріпризводить дозначнихпохибокпрогнозів. Навідміну від УАК моделейструктурнімоделі болеегнучкі, щодозволяє їхнього легкорозуміти тавносити перед тимкорективи.

>Нарешті,прогнозирозробляються йспеціалістами уданійгалузі.Використаннясуб'єктивнихпрогнозівєдоцільним,оскількиекспертимаютьінформацію пронещодавніподії,ефект якіще невпливав начасові виряджай, чиподій, котрітраплялися уминулому, але й неочікується їхніпоява умайбутньому, чиподій, що нетраплялися уминулому, але й котрідужеімовірно виявлятися умайбутньому.Наприклад,експертиможутьпередбачити, якзміниться політика центрального банкупротягом прогнозногоперіоду, чи смердотіочікують великихзмін векономіці взалежності відзміни,наприклад,податків. Однакхибою такихоцінокє ті, щонавіть один й тієїсамийексперт урізний годинуможедаватирізніпрогнознізначення надеякийвизначенийперіод. Навідміну відпрогнозівекспертів,статистичніметодинадійні до тогоплані, що заоднаковоїпочатковоїінформації,дослідникотримаєзавждиоднаковіпрогнознізначення, Аліціметоди невикористовуютьвпливостанніхподій, котріще невідображені уданих.

>Єдинимвиходом ізситуації, колиобидватипипрогнозів немаютьзадовільноїточностіє їхніпоєднання. Це можназробитибагатьмашляхами.По-перше,експертивизначають, котрісамеданніважливі припрогнозуванні.По-друге,експертиможутьвизначити,якийсамепідхідслідвикористовувати припрогнозуваннісамецихрядівданих.Наприклад,якщоекспертиочікуютьпостійного спаду ВНП, то смердотіпропонуютьтрендову модель.Нарешті,експертиможутьвказатиосновнітенденції прогнозу,такі як: спад,зростання, беззмін, тощо, чивказатимаксимальнівідхилення прогнозу від поточногорівня.

Армстронгвиділяєп'ять процедур, котріутвореніпоєднаннямекспертнихсуджень йстатистичнихметодів:

а)Перероблений прогнозексперта,якийутворений наосновістатистичного прогнозу.

б)Комбінований прогноз,якийутворений наосновівиборуекспертомвідповідногостатистичного методу, чиутворений яклінійнакомбінаціяпрогнозів.

в)Переробленийекстрапольований прогноз,якийутворений наосновістатистичного прогнозу, але йекспертизмінили величину прогнозу взалежності відполітичних чиіншихсподівань.

р) Підстав наспецифічнихзнаннях.Цей прогнозбудується якстатистичнаекстраполяціясудженьекспертів вданійгалузі.Наприклад,якщоекспертвважає, щоекспорт упершомукварталімаєспадати, то ми неможе бутиобранийстатистичний метод, приякомувідбуваєтьсязростання уцейперіод.

>д)Економетричний прогноз,побудований наосновірегресійногоаналізу чиструктурноїмоделі поданих, котріобраніекспертами.Цідані вдеякихвипадкахпоказують не лишеекономічнуінформацію, але й ідеякіполітичнівпливи.

Длявиборуоптимальноїмоделівраховується багатофакторів,серед якінеобхідновиділити:

а)Наявністьдостатньоїкількостіспеціалістів дляпідтримкивідповідного типумоделі, котрімаютьвводитипотрібнуінформацію домоделі,редагуватиїї,виводитипрогнознізначення.Якщоприпустити, щокількістьданихзначноперевищуєможливості введення, товиникаєнеобхідністьскласти планагрегації чимодифікаціїданих.

б) Структураданих, котрі будутьвикористовуватися вмоделі.Необхідночітковизначити, котрівідділи чиустанови, за годинугенеруютьвідповіднідані, як саме їхнітребаобробляти. Усязайваінформація винна бутивиключена.

в)Створеннячітковизначених процедураналізу новихданих.Перш нанеобхіднопобудуватиграфіки новихданих у тому,щобшвидкоусвідомитиприблизну залежністьданих, їхнінаповненість, структуру.

р)Необхідністьбудування впершучергузалежностіміжмалоюкількістюзмінних длязнаходженняступенявзаємовпливуміж ними,спостереження йогозмінипротягом години.Можливістьствореннямалоїмоделіекономіки чидеякогопроцесу, наосновіякоїотримуютьпрогнознізначення.Поступовоця модель якщовидозмінюватися, щопідвищитьточністьпрогнозів.

>Всіціфакторивплинуть навибірадекватноїмоделі.Найбільшімовірно, що прикористуванніцими принципами якщопобудованазмішана модель, вякійчастинарівняньєструктурними,частинарівнянь –представляєVERмодель, ащеіснуютьдеякізмінні, на котрівпливаєголовнийспостерігач замоделлю.Такийвпливможездійснюватися наосновідосвіду чиінтуїції.

>Особливоактуальнимєстворенняподібних моделей у НБУ. Відомо, що заостаннідекілька років,прогнозування у НБУускладнювалосявнаслідокзміниполітичної чиекономічноїситуації. Тому можнаконстатувати, що в моделях невраховуваласясамецячастина, якої бмігімітуватиголовнийспостерігач.

Усівищесказанепідводить до алгоритмувиборунайбільшраціональноїстратегіїпрогнозування:

а)Визначитинеобхіднуінформацію таціліпрогнозування.

б)Визначити награфічномузображенніданихнаявність тренду,сезоннихколивань, структуруданих.

в)Позбавитись задопомогоюдодатковоїінформації відданих, котрієнехарактерними дляданого ряду йймовірністьповторення їхньогоєнезначною.

р)Визначити характер тренду (без тренду,повністюлінійний, локальнолінійний,інший),сезоннихколивань (неіснує,мультиплікативні,адитивні,інші) тощо.

буд)Обчислитикоефіцієнтимоделі.

е)Перевірити модель наадекватність. Принеобхідності внести додатковіобмеження задопомогоюекспертів.

ж)Підрахуватипрогнози. Принеобхідності внести поправки наекспертніпрогнози задопомогоюлінійноїкомбінаціїзначень. Удеякихвипадках можнаутворюватикомбінаціїдекількохстатистичних таекспертнихпрогнозів.

Ос-кільки дляпрогнозування можнавикористовуватинабіррізнихметодів, тослідвизначитипідходи докомбінуванняпрогнозів.Дійсно, напрактицідослідникизастосовують багатометодівпрогнозування,користуючисьсвоїмиуподобаннями,навичками,володіннямпрограмнимзабезпеченням,замовленням назастосуваннявизначеної методики тощо.Звичайно, привикористаннібудь-якого методуспеціалістинамагаютьсядобитисямінімальноїпохибки припрогнозуванні.Критеріївизначення величинпомилок булирозглянуті впершомурозділі.Інодібуває, що один ізметодів,який доброзарекомендував собі уминулому, давшипоганіпрогнози, йнавпаки.Щобзастрахуватися відподібнихситуацій, атакожполіпшититочністьпрогнозуваннянеобхідновикористовуватикомбінаціїпрогнозів.

>Найбільшвідомимиєдві методики:

а)дисперсійно-коваріаційний метод, щодозволяєзводитидекільканезміщенихпрогнозів влінійнукомбінацію ізнайменшоюдисперсією, вагиякоїзалежать віддисперсій таковаріаційпохибокпрогнозів;

б)регресійний метод,якийєузагальненнямдисперсійно-коваріаційного навипадокзміщеностіпрогнозів.

>Розглянемодисперсійно-коваріаційний метод.

>Нехайіснує дванезмішанихпрогнози наперіодt: F>1t та F>2t.Нехайтакождисперсіїпрогнозів 21 та 22,коваріація 12.Новийнезміщенний прогнозбудується за правилом:


.                                                                              (2.1)

>прогнозування модельдинамікагосподарський

>Дисперсіяпохибкистановитиме:

.                                   (2.2)

>Мінімізуючивираз по ,отримуємо:

.                                                                                (2.3)

>Звідси:

,                                                             (2.4)

Де:

.                                                                                                 (2.5)

Ос-кільки та , токомбінований прогнозє негіршим, ніжнайкращий із двохпрогнозів.

Напрактиці частозначеннядисперсій таковаріаційпохибок прогнозуєневідомими, томузамість нихвикористовують їхніоцінки. Таким чиномобираються ваги дляпобудови новогокомбінованого прогнозу.

Увипадку NпрогнозівN-мірний вектороптимальнихвагіввизначається заформулою:


,                                                                                               (2.6)

де V –коваріаційнаматрицяпохибокрозмірностіN*N; I –N-мірний вектородиниць.

Звищесказаногоробимовисновок про ті, щовикористаннядисперсійно-коваріаційноїкомбінаціїєкращою, ніжвибірнайкращого ізпрогнозів ізнайменшоюдисперсією.

>Тепервизначимоособливостізастосуваннярегресійного методу.

>Регресійний методєузагальненнямпопереднього методу,якийінтерпретується якоцінкакоефіцієнтіврегресійногорівняннявигляду:

.                                              (2.7)

>Новийкомбінований прогноз F>t >єлінійноюкомбінацією Nпрогнозів.Коефіцієнти ,>i=0,1,2,...,Nоцінюються за методомнайменшихквадратів.Якщо усіпрогнозиєнезміщеними, тододанок можнаопустити. У цьомувипадкуоцінкикоефіцієнтів будутьспівпадати ізоцінками вектора ізпопереднього методу.

2.2Створення системдержавнихпрогнозів йпрограмсоціально-економічногорозвитку України

Прискладаннімакроекономічних йсоціальнихпрогнозівприпускаютьвикористання системногопідходу. Зобліком цогорозробляють системудержавнихпрогнозів йпрограмсоціально-економічногорозвитку, котрівиділяютьнайбільшважливі напрями дляперспективнихдосліджень векономіці надагрегованомуаспекті, але й йдокладновивчаютьвзаємозв'язокміжрізнимискладовимимакроекономічноїсистеми, секторамиекономіки,галузями,регіонами.

>Проведенняекономічного йсоціальногопрогнозуванняприпускаєвивченнязагальногопотенціалу України (>регіону,галузі, підприємства). Придослідженні можнавиділититаківиди:економічний йсоціальнийпотенціал (>сукупністьдемографічних йтрудовихресурсів);природнийпотенціал (>розвідані,нерозвідані йвикористаніприродніресурси,джерелаенергії);науково-технічнийпотенціал (>сукупністьтрудових,матеріальних,фінансовихресурсівсфери науки йнауковогообслуговування,накопиченізнання вобластісуспільних,природних,технічних наук, атакожпередовийдосвід),промислово-виробничийпотенціал (>сукупністьгалузейпромисловоговиробництва,будівельнаіндустрія, транспорт йзв'язок,виробничіпотужності,основніфонди йтрудовіресурси),сільськогосподарськийпотенціал (>сукупністьтрудовихресурсів,зайнятих всільськогосподарськомувиробництві,технічнізасоби,ресурсирослинництва,лісові йводянібагатства,потенціалсоціальногорозвитку (>охороназдоров'я, культура ймистецтво, спорт, туризм,загальне йпрофесійнеутворення,підготовкафахівціввищоїкваліфікації,різнівидисуспільноїдіяльності,об'єктисоціальноїінфраструктури).

>Розглянемосутність й структурусистемидержавнихпрогнозів йпрограмсоціально-економічногорозвитку.

>Державнепрогнозуванняекономічного йсоціальногорозвитку>науковообґрунтованепередбаченнянапрямківрозвитку країни, окремихгалузей чиекономіки окремихадміністративно-територіальниходиниць,можливого стануекономіки йсоціальноїсфери вмайбутньому, атакожальтернативнихшляхів йтермінівдосягненняпараметрівекономічного йсоціальногорозвитку.

Прогнозекономічного йсоціальногорозвиткує способомобґрунтуваннявиборутієї чиіншоїстратегії йприйняттяконкретнихрішень органамизаконодавчої йвиконавчої влади, органами місцевого самоврядуваннящодорегулюваннясоціально-економічнихпроцесів.

Програмуекономічного йсоціальногорозвитку України – документ, уякомувизначаються позначка йпріоритетиекономічного йсоціальногорозвитку,способи йшляхиїхньогодосягнення,формуєтьсявзаємопогоджувана й комплексна системазаходіворганівзаконодавчої йвиконавчої влади,органів місцевого самоврядування,спрямованих на ефективногорозв'язання проблемекономічного йсоціальногорозвитку,досягненнястабільногоекономічного зростанню, атакожхарактеризуютьсяочікуванізміни встаніекономіки йсоціальноїсфери.

>Прогнозні йпрограмнідокументиекономічного йсоціальногорозвитку –документи, щовідповідаютьвимогамзаконодавства України продокументи йвідбиваютьпрогнози йпрограмиекономічного йсоціальногорозвитку.

>Учасники державногопрогнозування й розробкипрограмекономічного йсоціальногорозвитку України>органи державної влади, щорозробляють,стверджують йвиконуютьпрогнозні йпрограмнідокументиекономічного йсоціальногорозвитку, асаме:Кабінет міністрів України,уповноваженийцентральний органвиконавчої влади ізпитаньекономічної політики,іншіцентральніорганивиконавчої влади, Рада міністрівАвтономноїРеспубліки Крім,місцевідержавніадміністрації йоргани місцевого самоврядування.

>Головніфункціїпрогнозування >такі:

- науковийаналізекономічних,соціальних,науково-технічнихпроцесів йтенденцій;

-дослідженняоб'єктивнихзв'язківсоціально-економічнихявищгосподарськогорозвитку вконкретнихумовах;

-оцінкасформованогорівнярозвиткуконкретноїситуації йвиявленнятенденцій, щоможутьскладеться вмайбутньому,передбачення новихситуацій йїхняоцінка;

-виявленняможливих альтернативрозвиткуекономіки вперспективі,нагромадженнянауковогоматеріалу дляобґрунтованоговиборувизначенихрішень.

Системупрогнозівекономічного йсоціальногорозвитку можнарозглядати за такимикритеріями, яксукупність группрогнозів поякісномузмісті, по окремихелементах йнапрямкамвідтворення, по засобах й методампрогнозування.

У роботівросійськихекономістівА.І.Анчишкина, В.М.Мосіна,Д.М. Крука ііншихпрогнозикласифіковані пооб'єктахпрогнозування,якісномузмісту,елементам йнапрямкамвідтворення. Зацимиознакамивиділяють триголовнігрупипрогнозів:

а)прогнозиресурсів (>природнихресурсів,запасівприродноїсировини й стану природногосередовища,демографічного йнауково-технічногопрогресу);

б)прогнозирозвиткуекономіки (>галузей чиекономікинародногосподарськихкомплексів,динаміки,темпів йфакторівекономічного зростанню,міжгалузевихструктурнихзрушень,розміщенняпродуктивних сил);

в)прогнозисоціальнихнестатків (>виробничих,особистих,загальнодержавнихнестатків,підвищенняжиттєвогорівня населення,процесівсоціальногорозвитку,зовнішньополітичних йвоєнно-стратегічних).

>Якщорозглядати прогноз як схемуресурси – процес – позначка, тоголовнівидиекономічнихпрогнозів та їхньоговзаємозалежність можнавідобразити на малюнку 1.2.

Малюнок 1.2 –Взаємозв’язокекономічних йсоціальнихпрогнозів

Усистемісоціально-економічнихпрогнозівважливимиєпрогнозиспоживчогопопиту населення,рівня й способу життя,соціально-економічнихнестатків населення,соціального складусуспільства й т.д.

Узалежності відрівняагрегуванняпоказниківрозрізняютьпрогнозимакроекономічні,макроструктурні (>укрупненігалузеві) йгалузеві.

>Макроекономічніпрогнози >охоплюютьпрогнозиресурсів йнародногосподарського комплексу держави вцілому.Макроструктурніпрогнозискладають пономенклатурідвох-трьохдесятківгалузей йпризначені дляуточнення прогнозусуспільноговідновлення. їхні заподіяння –пошукальтернативнихваріантівзміниструктуриекономіки.Галузевіпрогнозирозробляють у якихпоказниківрозвиткугалузей,потрібних для переходу до

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація