Реферат Статистика оборотних фондів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Запровадження

Тема теоретичної частини курсової роботи «Статистичне вивчення оборотних фондів». Одна з головних призначень оборотних засобів – забезпечення ними виробничого процесу. Недостатність в забезпеченості оборотними фондами (засобами), як свідчить практика, причина втрат виробничого потенціалу до цілому, укладеного у матеріальних, а й у основні фонди і трудових ресурсах. Наявність в підприємства мала достатніх обігових коштів є необхідною передумовою для нормального функціонування умовах ринкової економіки. Тому розгляд цієї теми у межах курсової роботи вважатимуться актуальним.

З-поміж питань, які розкривають цю тему, необхідно виокремити такі:

> Показники наявності та збільшення використання оборотних фондів;

> Визначення потреби у оборотних фондах.

У розрахункової частини курсового проекту вирішені такі:

· Дослідження структури сукупності організацій за ознакою середньорічна вартість матеріальних оборотних фондів;

> Виявлення наявності кореляційної зв'язок між ознаками середньорічна вартість матеріальних оборотних фондів й випуск продукції, встановлення напрями зв'язку й вимір її тісноти;

> Застосування вибіркового методу в фінансово-економічних завданнях;

> Використання статистики оборотних фондів в фінансово-економічних завданнях.

У аналітичної частини курсової роботи проведено аналіз оборотних засобів ВАТ «Вартовий завод». Для автоматизованого статистичного аналізу даних використовувався пакет MS Excel.


Показники наявності і перспективи використання оборотних фондів

Від основних фондів слід відрізняти оборотні фонди, які включають такі предмети праці, як, основні допоміжні матеріали, паливо, тара тощо. Оборотні фонди споживаються щодо одного виробничий цикл, речовинно входить у продукт й цілком переносять нею свою вартість.

Сукупність основних виробничих фондів і оборотних виробничих фондів підприємств утворює їх виробничі фонди.

Наявність оборотних фондів, наявних у розпорядженні тієї чи іншої підприємства, то, можливо розраховане як у стану на певну дату, і у середньому за минулий звітний період.

Наявність оборотних фондів за станом звітну дату визначається безпосередньо за даними бухгалтерського балансу або як детально – за даними синтетичного і аналітичного обліку.

З метою оперативно керувати для підприємства треба зазначити середній залишок оборотних фондів за даний місяць.Исчисляется якполусумма залишків початку і поклала край цього місяця за такою формулою:

Коли стається необхідність визначити середні залишки оборотних фондів у період часу, до складу якого кілька рівних тривалості відрізків (наприклад, за даними протягом року про залишках початку і поклала край кожного кварталу), то використовується формула середньої хронологічної:


де () – число проміжків часу.

Зміна залишків оборотних фондів відбувається через те, що що у початку виробничого циклу запаси споживаються у процесі виробництва, які поновлення, необхідне забезпечення безперервного виробничого процесу, відбувається поза рахунок фінансових ресурсів, які виникають у результаті продукції.

На початку циклу обороту оборотних фондів відбувається споживання з вже наявного запасу, тож під кінець – відшкодування (поновлення запасу), оплачуваної з виручки від.

Схематично це можна зробити зобразити так:

де МОЗ – запас матеріалів;

МП – споживання матеріалів виробництві;

ПР – процес виробництва;

ВР – прибуток від реалізації.

Для характеристики швидкості обороту оборотних засобів (числа оборотів) застосовується коефіцієнт оборотності оборотних фондів, який становить, як ставлення вартості реалізованої продукції за певний період на середній залишок оборотних фондів за ж період:

Звідси легко й показник на середні терміни обороту в днях:


де Д – тривалість (число календарних днів) періоду, протягом якого визначаються показники.

Підставляючи в формулу вираз для , маємо:

 

Приклад 1. Нехай прибуток від реалізації становила протягом року 4 млн. крб., а середній залишок оборотних фондів – 500 тис. крб., то:

• коефіцієнт оборотності оборотних фондів:

Допро = 4000: 500 = 8 раз;

• тривалість одного обороту, днів:

Упро = 360: 8 = 45;

чи

Упро = 360–500:4000 = 45.

Коефіцієнт закріплення оборотних фондів – величина назад пропорційна коефіцієнта оборотності:

Він характеризує суму середнього залишку оборотних фондів, що припадає однією карбованець виручки від.

У прикладі

До>закр =1:8=0,125руб./руб.,

тобто. однією карбованець реалізованої продукції середньому за аналізований період доводилося 12,5 коп. вартості запасів оборотних фондів.

Коефіцієнт оборотності за змістом еквівалентний показнику фондовіддачі основних виробничих фондів, коефіцієнт закріплення основних фондів – показнику фондоємності.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва та по речовинному складу є предмети праці, і навіть знаряддя праці,учитиваемие у складі малоцінних і швидкозношувані предмети.

·  Оборотні фонди сфери матеріального виробництва – виробничі запаси товарно-матеріальних цінностей, складові основну частина їх, і навіть незавершене виробництво і незавершене будівництво. Склад оборотних фондів багато чому визначається особливостями тих чи інших галузей економіки. Так було в промисловості, у склад оборотних фондів включають такі їх види: сировину, основні матеріали і куплені напівфабрикати; допоміжні матеріали; паливо і; тару і тарні матеріали; запчастини на ремонт; інструменти, господарський інвентар; незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення; незавершене промислового виробництва; запаси й незавершене виробництво підсобного сільського господарства.

·  Оборотні фонди невиробничій сфери – запаси тих матеріальних цінностей, необхідні поточного споживання організаціях невиробничого характеру, задля забезпечення їх нормальною роботи (наприклад, запаси продуктів у лікарнях та дитячих установах, матеріальні запаси наукових і т.д.).

Результатом прискорення оборотності оборотних фондів є відносне вивільнення з обороту коштів.

Суму коштів, котрі вивільняються з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних фондів>висв), практично часто визначають за зміни коефіцієнта закріплення, бо як різницю умовного значення середнього залишку оборотних фондів, який буде необхідний отримання фактичного обсягу виручки від за планової (базисної) швидкості їх обороту в днях і фактичного середнього залишку оборотних фондів, тобто. за такою формулою:

.

оборотний фонд матеріальний кореляційний

Прискорення оборотності оборотних фондів є важливий чинник підвищення ефективності виробництва.

 

Визначення потреби у оборотних фондах

Ефективне використання оборотних фондів великою мірою залежить від правильного визначення потреби у оборотних фондах. Для підприємства важливо визначити оптимальну потреба у оборотних фондах, що дозволить з мінімальними витратами одержання прибутку, заплановану при даному обсязі виробництва. І тому можна використовувати три методу: аналітичний,коеффициентний і метод прямого рахунки.

Аналітичний метод передбачає визначення потреби у оборотних фондах у вигляді їхсреднефактических залишків з урахуванням зростання обсягу виробництва.

>Коеффициентний метод – запаси поділяються на:

1) залежні безпосередньо через зміну обсяги виробництва (сировину, матеріали, незавершене виробництво, готову продукцію складі);

2)независящие від цього (запчастини, малоцінні ібистроизнашивающиеся предмети).

За першим групі потреба у оборотних фондах визначається виходячи з їхньої розміру в базисному року і темпів виробництва наступного року. За другою групі оборотних фондів, які мають пропорційної залежність від зростання обсягу виробництва, потреба планують рівні їхсреднефактических залишків за кілька років.

Метод прямого рахунки передбачає нормування оборотних фондів. Норма оборотних фондів виявляється у відносних величинах (зазвичай, в днях). Вона розраховується за кожному елементу оборотних фондів і характеризує величину запасу товарно-матеріальних цінностей визначений період, яке необхідне забезпечення безперервного виробничого процесу.

Кругообіг оборотних засобів

Оборотні кошти перебувають у постійному русі. Протягом одного виробничого циклу вони роблять кругообіг, трійка стадій (змінюючи свою форму).

У першій стадії підприємства витрачають кошти оплату рахунків за що їх предмети праці (оборотні фонди). І на цій стадії оборотні кошти з грошової форми переходить до товарну.

У другий стадії, придбані оборотні фонди переходять у процес виробництва та перетворюються на початку виробничі запаси й напівфабрикати, а після завершення виробничого процесу – в готової продукції (товарна форма).

На третьої стадії готову продукцію реалізується, у результаті оборотні фонди зі сфери виробництва переходить до сферу обігу євро і знову приймають грошову форму. Ці цифри скеровуються в придбання нових предметів праці та входять у новий кругообіг (>Д-Т-П-Т-Д-Т-П-Т-Д) тощо. Але але це означає, що його оборотні кошти послідовно переходять із однієї стадії кругообігу до іншої. Навпаки, вони відразу перебувають переважають у всіх трьох стадіях кругообігу, що забезпечує безперервність і безперебійність виробництва та реалізації продукції.

У цьому слід пам'ятати, що у кожної стадії час перебування оборотних засобів неоднаково. Воно залежить від споживчих і технологічних властивостей продукції, особливостей її виробництва та реалізації. Збільшення тривалості кругообігу оборотних засобів призводить до відволікання власних коштів і до потреби залучення додаткових коштів у безперервності виробництва.

Для характеристики оборотності оборотних засобів застосовується ряд показників:

>Простейшим є коефіцієнт оборотності оборотних засобів. Він визначається за такою формулою:

,

де – вартість реалізованої продукції (прибуток від реалізації) за певного періоду;

- середній залишок оборотних засобів за ж період, що визначається за такою формулою:

Це свідчить про кількість оборотів, що завдають його оборотні кошти у період створення конкретного обсягу реалізованої продукції.

Якщо прибуток від реалізації, наприклад, береться протягом року, те й середній залишок оборотних засобів також береться протягом року. У цьому середньорічний залишок оборотних засобів протягом року розраховується як середня хронологічна величина із залишків по місяців.

Звідси легко й показник на середні терміни одного обороту в днях. У практиці фінансових розрахунків при обчисленні показників оборотності для деякого їх спрощення прийнято вважати тривалість будь-якого місяці 30 днів, будь-якого кварталу 90 днів і пора року 360 днів. Тривалість ж обороту в днях то, можливо обчислена за такою формулою:

де - тривалість періоду (число календарних днів), протягом якого визначаються показники;

- коефіцієнт оборотності.

Підставляючи в формулу значення , маємо:

> .

 

Приклад: Нехай прибуток від реалізації становила протягом року 8 млн. крб., а середній залишок оборотних фондів – 500 тис. крб., то:

– коефіцієнт оборотності оборотних фондів:

=;

– тривалість одного обороту, днів:

Коефіцієнт закріплення оборотних фондів – це величина назад пропорційна коефіцієнта оборотності:


.

Він характеризує суму середнього залишку оборотних фондів, що припадає однією карбованець виручки від.

 крб.

Тобто однією карбованець реалізованої продукції середньому за аналізований період доводилося 6,25 коп. вартості запасів оборотних фондів.

Суму коштів, котрі вивільняються з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних фондів (ЗІ>висв), визначають за коефіцієнтом закріплення і з тривалості одного обороту в днях:

 

ЗІ>висв.= (До1-До0)* РП1, де

До1 – коефіцієнт закріплення звітному періоді,

До2 – коефіцієнт закріплення базовому періоді,

РП1 – реалізація продукції звітному періоді.

 

ЗІ>висв.= (У10)* РП1, де

У1 – тривалість одного обороту в днях у звітній періоді,

У2 – тривалість одного обороту в днях в базовому періоді,

Д – число календарних днів.

Величина середнього залишку оборотних засобів залежить від ефективності їх використання коштів і обсягу реалізації. Отже, вплив зміни чинників можна визначити, використовуючи такуиндексную систему:


Оборотні кошти після основних фондів займають зі своєї величині друге місце у загальному обсязі ресурсів, визначальних підприємства. З позиції вимог ефективного ведення економіки підприємства, обсяг оборотних засобів має вистачати для продукції асортименті і кількості,запрашиваемом ринком, й те водночас мінімальним, не провідним до підвищення витрат виробництва з допомогою освіти наднормативних запасів.

Достатність оборотних засобів встановлюється з урахуванням нормування витрати оборонних коштів за кожному виду продукції, і навіть визначення оптимального обсягу поточного складського запасу, який буде необхідний безперервності виробництва.

За підсумками визначення як загальної кількості товарно-матеріальних цінностей, і кожного виду продукції розраховується необхідний обсяг оборотних засобів. Особливість визначення у тому, що й величина залежить тільки від обсягу оборотних фондів, а й від часу виділення коштів, необхідні забезпечення безперервності виробництва. Це досягається шляхом їх нормування.

Норма оборотних засобів є щось інше, як збільшується кількість днів, протягом яких його оборотні кошти відвернені в матеріальні запаси, починаючи з оплати рахунки за матеріали і закінчуючи моментом їх передачі у виробництво. Вона містить у собі:

– транспортний запас (різницю між часом вантажообігу і часу документообігу);

– час на розвантаження, прийомку і складську обробку які поступили матеріалів визначається фактично;

– час на лабораторний аналіз матеріалів береться з урахуванням хронометражу;

– час підготовка матеріалів до виробництва (це матеріали, які можуть відразу у виробництво);

– поточний складської запас, задля забезпечення безперервності виробничого процесу між двома суміжними поставками матеріалів;

– гарантований запас, необхідний у разі непередбачених обставин.

Норма оборотних засобів за кожним видом матеріалів дорівнює сумі розрахованих вище днів запасу, куди відволікаються кошти. А, щоб отримати норматив обігових коштів у грошах, необхідно помножити отриману норму на середньодобовий витрата цього виду матеріалів рублях. Потім ці приватні нормативи складаються. Отриманий загальний норматив ділиться на сумарний середньодобовий витрата. Внаслідок цього дії визначається середня норма оборотних засобів за матеріалами. Аналогічно нормуються його оборотні кошти, вкладені у допоміжні матеріали і дизельне паливо.

Норма оборотних засобів по тарі визначається роздільно по тарі разової і зворотному, покупною і власного виробництва. Середня норма встановлюється в рублях на певну суму товарної продукції оптових цінах підприємства.

Далі розраховуються норми оборотних засобів, вкладених у запчастини на ремонт, в малоцінні ібистроизнашиваемие предмети, нормативи по незавершеного провадження й за витратами майбутніх періодів (освоєння нової техніки, продукції).

При визначення норми оборотних засобів на готової продукції складі враховується час на добірку іподсортировку виробів на замовлення, упаковку і маркірування продукції, накопичення продукції до розміру партії відвантаження, доставку до станції.

Після всіх вироблених вище розрахунків обчислюється загальний норматив оборотних засобів підприємством, являє собою суму нормативів щодо окремих (приватним) елементам оборотних засобів.

Оскільки його оборотні кошти є значну величину, то раціональне їхнє відання є важливим вимогою успішного ведення економіки підприємства. Раціональне ведення коштів передусім віднаходить своє прояв у пришвидшенні їх оборотності: що швидше відбувається кругообіг, тим меншу суму товарно-матеріальних цінностей і надходження коштів обслуговує процес виробництва.


Розрахункова частина

Для аналізу використання матеріальних оборотних фондів підприємств одній з галузей економіки зроблена5%-ная механічна вибірка й отримані такі дані, млн. крб.:

Таблиця 1

№ підприємствап/п Середньорічна вартість матеріальних оборотних фондів Випуск продукції № підприємствап/п
Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація