Реферати українською » Экономико-математическое моделирование » Статистичний аналіз інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні)


Реферат Статистичний аналіз інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні)

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Статистический аналіз інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні)

 

Анотація

інвестиційний інноваційний статистичний

Курсова робота складається з теоретичної і аналітичної частин.

У теоретичної частини розглянуті поняття і сутність інвестиційних та інноваційних процесів, система статистичних показників інвестиційних та інноваційних процесів і джерела статистичної інформації. Обсяг теоретичної частини становить 10 сторінок.

У аналітичної частини вивчені динаміка і структура інвестиційних та інноваційних процесів в Новосибірській області протягом період 2000-2009 рр., дана характеристика інвестицій у інноваційну діяльність за 2001 р., вивчена міжрегіональна варіація обсягів інвестицій, проаналізоване вплив обсягу інвестицій на обсяг відвантаженої інноваційної продукції.Рассчитани основні індекси і показаний приклад розрахунку в прикладної статистиці. Обсяг аналітичної частини становить 26 сторінок.


План курсової роботи

 

1. Теоретичні основи статистичного вивчення інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні)

1.1 Поняття і сутність інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні), завдання їх статистичного вивчення

1.2 Система статистичних показників вивчення інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні), їх інформаційне забезпечення

>2.Экономико-статистический аналіз інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні) в Новосибірській області протягом період 2000-2009 рр.

2.1 Вивчення динаміки і структури витрат за інноваційну діяльність й виявлення основних тенденцій

2.1.1 Аналіз динаміки витрат за інноваційну діяльність

2.1.2 Аналіз структури інвестицій у інноваційну діяльність

2.2 Характеристика інвестицій у інноваційну діяльність у Новосибірській області протягом 2001 р.

2.3 Вивчення міжрегіональної варіації рівня інвестицій у інноваційну діяльність

2.4 Аналіз впливу інвестицій у інноваційну діяльність обсяг відвантаженої інноваційної продукції

>3.Вичисление індексів і їх використання в економіко-статистичних дослідженнях. Товар

4. Показники й ефективні методи розрахунку, використовувані в прикладної статистиці

Укладання

Список літератури


Запровадження

 

Інновації є нові або удосконалені продукти або ж послуги, впроваджені над ринком, нові або удосконалені технологічні процеси, використовувані в практичної діяльності, нові підходи до соціальних послуг. Цей термін може мати різні значення різних контекстах, і вибір їх залежить від конкретних цілей виміру чи аналізу.

Інновації в якості основи стратегію розвитку фірми включають не лише технічні чи технологічні розробки, а й пошук і освоєння використання нових форм бізнесу, методів ринку, нових товарів та послуг, нових фінансових інструментів. Вони характеризуються вищим технологічним рівнем, вищими споживчими якостями товару чи послуг порівняно з попереднім продуктом. Інновації є найважливішим чинником якого стабільного функціонування підприємницьких, фінансових, кредитних, будь-яких інших структур, які забезпечуватимуть їхню економічне зростання і конкурентоспроможність.

Метою курсової роботи є підставою проведення статистичного аналізу грошового обігу євро і кредиту. У цьому заплановано вирішити такі:

· Оцінка впливу технологічних інновацій

· Визначення розмірів інвестицій та його структура

· Статистичне вивчення інвестицій і інновацій

· Характеристика інвестиційно-інноваційної діяльності

Предметом дослідження виступають показники, що характеризують інвестиційні і інноваційні процеси в Новосибірській області.

>Теоретическую і методологічну базу дослідження представляють праці вітчизняних і зарубіжних провідних вчених з аналізу і прогнозу інвестицій, питанням статистики.

Як дослідницького інструментарію використовувалися статистичні методи кореляційного, регресійного, аналізу часових рядів і прогнозування, табличні і графічні методи уявлення результатів дослідження.

Для обробки даних використовувався прикладна програма «Microsoft Excel».

 


1.  Теоретичні основи статистичного вивчення інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні)

 

1.1 Поняття і сутність інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні), завдання їх статистичного вивчення

 

Поняття "інвестиції" використовують як у широкому, і у вузькому значенні цього терміну. Однозначно визначити її утримання і сутність дуже складно. У різних розділах економічної науки, і навіть стосовно різним напрямам практичної діяльність у нього вкладається різний зміст, з особливостей сфери, і об'єктів докладання. Дослівно у перекладі латинського слово ">invest" позначає "вкладати". Зміст поняття "інвестиції" окреслюється "матеріальні і нематеріальні блага і право ними, вкладені в об'єкти економічної й інший діяльності". На макроекономічному рівні під інвестиціями розуміють частина витрат, вкладених у відтворення коштів виробництва, приріст житловий фонд, товарних запасів тощо. п., тобто не спожиту нинішнього року періоді частина валового внутрішнього продукту, спрямовану на приріст капіталу. На мікрорівні й у теорії виробництва під інвестиціями мають на увазі процес організації відтворення нового капіталу, зокрема коштів виробництва та інтелектуального потенціалу. Інвестиції диференціюються з урахуванням найрізноманітніших ознак: виділяють чисті, пов'язані із необхідністю збільшення основний капітал, і валові, зумовлені необхідністю відшкодування зносу основних фондів. Інвестиції виділяються з об'єктів докладання. Цими об'єктами може бути: майно, фінансові інструменти, нематеріальні цінності. По напрямку дії інвестицій, можна виділити: заміну, розширення, раціоналізацію, відновлення складу фондів тощо. п. З погляду цілей і що з ними ризиків бувають інвестиції: венчурні (ризикові) прямі, портфельні і ануїтет. Формою венчурного капіталу є виготовлення нових акцій, які вироблялися нових сферах діяльності, що з великим ризиком. Ризикований капітал включає у собі різноманітні форми: позичковий, акціонерний,предпринимательский.Прямие інвестиції є вкладення статутний капітал економічного суб'єкта з метою добування прибутку і отримання прав щодо участі під управлінням даним господарюючим суб'єктом.Портфельние інвестиції є сукупність зібраних воєдино різних цінностей, службовців задля досягнення інвестором конкретної мети.Аннуитет - інвестиції, які дають інвестору певний дохід через регулярні часові відтинки. З погляду суб'єктів інвестування розрізняють приватних інвестицій, здійснювані з допомогою власного приватного капіталу, позик (включаючи облігаційні), і навіть залученого капіталу; і державні інвестиції, реалізовані з допомогою бюджетних асигнувань, довгострокових позичок та інших залучених ресурсів. Економісти поділяють інвестиції на:

• реальні (>капиталообразующие) прямі;

• портфельні;

• фінансові;

• інтелектуальні нематеріальні.

У законі "Про інвестиційної діяльності" інвестиції диференційовані щодо об'єкта призначення. Відповідно виділяються :

• капітальні (у реальні активи);

• інноваційні - (розробці й освоєння нової генерації техніки і нових технологій);

• соціальні (у розвиток людського потенціалу, навичок, виробничого досвіду, в якихось інших форм нематеріальних благ).

Інвестиційні рішення, прийняті на мікрорівні, зазвичай, щодо автономні. Ці рішення різні за мотивами, масштабам і цілям і приводять до відповідним фінансовим наслідків, які, зазвичай, прораховуються, прогнозуються і служать критерієм вибору. З погляду вибору сфери діяльності її фінансової політики для фінансиста і інвестора важливо мати інформацію про рівень впливу макроекономічного циклу на стан справ у стійких, циклічних і зростаючих галузях. Цю інформацію необхідна прийняття рішень у сфері інвестиційної політики лише на рівні підприємства, т. до., обираючи той чи інший інвестиційну політику, воно реалізує свої можливості у прогнозуванні довгострокових тенденцій економічного розвитку та адаптацію ним.

Вкладення коштів у виробництво, в цінні папери т. п. доцільно, якщо:

• чистий прибуток від цього вкладення перевищить чистий прибуток від приміщення коштів у банківський депозит;

• рентабельність інвестицій перевищить рівня інфляції;

• рентабельність цього проекту з урахуванням тимчасової вартості грошей вище рентабельності альтернативних проектів;

• рентабельність активів підприємства після реалізації проекту збільшиться (чи, по крайнього заходу, не зменшиться) і у будь-якому разі перевищить середню розрахункову ставку по запозиченим засобам;

• аналізований проект відповідає генеральної стратегічної лінії підприємства з погляду формування раціональної асортиментної структури виробництва, термінів окупності витрат, наявності фінансових джерел покриття витрат, забезпечення стабільних, але скромних, або, навпаки, концентрованих, алеоттянутих у часі надходжень тощо. п.

Разом про те слід підкреслити, що, попри наявність подібних загальних принципів, визначення головних у тому чи іншого господарюючого суб'єкту критеріїв вибору інвестиційної політики завжди дуже суб'єктивно і від переслідуваних цьому конкретному етапі стратегічних фінансових цілей. Проте за будь-якого рівня суб'єктивності фінансовий менеджер, приймаючи рішення, має враховувати тимчасову вартість грошей, ризикованість проекту й його привабливість проти альтернативними можливостями вкладення засобів у плані максимізації доходів населення і збільшення майна при прийнятною ступеня ризику. Отже, прийняття рішень про інвестиції полягає в аналізі співвідношення очікуваної дохідності і ризику. Тому, визначаючи сутність інвестицій, слід пам'ятати у тому, що вони пов'язані з різноманітних ризиками і очікуваними доходами. Зі сказаного вище випливає, що інвестиції - поняття значно більше ємне, ніж "капітальні вкладення". Інвестиції втягуються до процесів руху капіталу. Вони зв'язуються на певний час під конкретні активи. Їх головна мета - збереження вартості капіталу або його примноження, які головна відмінність від капіталу у цьому, що за ними прогнозується ризик та визначається норма віддачі. Інвестиції, як відомо, є з найважливіших показників життєдіяльності суспільства загалом. Тому, розгляд цього моменту з погляду комплексності і системності дії його елементів у структурі ринку логічніше було б розпочати з розглядів інвестицій у стосунках з іншою, але йому дуже близькій ним суті величиною.

У разі такий “величиною“ вважатимуться інновації. Інвестиції та інновації дуже близькі області ринку, отже, будь-яка інвестиційна тактика, яку переслідує фірма, прямо спрямовувати інноваційну діяльність цієї організації ж цільову область життєдіяльності організацій.

Статистика вивчає кількісні параметри явищ і процесів у сфері інвестицій і інновацій у єдності зі своїми якісної природою. Головне завдання статистики інвестицій і інновацій є задоволення потреб суспільства на достовірної і найнадійнішою статистичної інформації величину, структуру і динаміку ресурсів немає і результатів інвестиційної й інноваційної діяльності, їх вплив соціально-економічному розвитку країни. Предметом статистики інвестицій і інновацій є розробка визначень і класифікацій, системи відповідних показників і методології їх обчислення.

Концепція статистичного вивчення інвестиційного і інноваційного потенціалу виходить з системний підхід до дослідження його суті Доповнень і структури, обгрунтуванню завдань, та напрямів і методів статистичного аналізу. Тільки комплексне розгляд всіх аспектів інвестиційної й інноваційної роботи і необхідні її здійснення ресурсів - трудових, матеріальних, інформаційних, фінансових - у взаємозв'язку з результатами їх використання дозволяє їм отримати об'єктивне уявлення тенденції науково-технічного розвитку. Це можна буде інтегрувати розрізнені, іноді непорівнянні між собою показники, що характеризують окремі елементиинвестиционно-инновационного циклу, в цілісну систему.

Завданнями статистики інвестицій і інновацій є:

· Оцінка впливу технологічних інновацій

· Визначення розмірів інвестицій та його структура

· Статистичне вивчення інвестицій і інновацій

· Характеристика інвестиційно-інноваційної діяльності

1.2 Система статистичних показників вивчення інвестиційних та інноваційних процесів у галузі (регіоні, країні), їх інформаційне забезпечення

 

Моніторинг гніву й тенденцій розвитку інноваційного потенціалу економічної системи у межах поданих у другий - главі компонентів передбачає кількісну оцінку певних показників, разом які мають інноваційний потенціал.

У світовій є дуже багато різних показників, оцінюють рівень розвитку інноваційної діяльності: починаючи з оцінки тієї людського капіталу, показників,измеряющих знання, НТП, і до окремими показниками ринку. Різні міжнародних організацій розробляють власні системи показників, що відбивають рівень інноваційного потенціалу (регіону). Як таких прикладів можна навести такі системи показників:

1). Індекс науково-технічного потенціалу (Всесвітня економічна форум) як складова інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності країни.

Відповідно до методики експертів ВЕФ, можливість досягти стійкого економічного зростання середньостроковій і довгостроковій перспективі однаково залежить від 3 категорій змінних: макроекономічної середовища, державних та технології. У довгостроковому періоді зростання економіки неможливий без НТП. Індекс науково-технічного потенціалу розраховується з урахуванням таких даних: і кількість патентів на 1млн.населения; позиція країни з рівню розвитку; внесок іноземних інвестицій у інноваційну діяльність місцевих фірм; число користувачів Інтернету на 10 000 чоловік і т.д.

2). Система показників оцінки інноваційної діяльності Комісії європейські суспільства (>КЕС), використовувана для порівняльного аналізу оцінки розвитку інноваційної діяльність у країнах ЄС, і навіть зіставлення його з показниками навіть Японії.

ЗапропонованаДиректоратом із підприємництваКЕС система інноваційних показників включає у собі 16 індикаторів, розділених чотирмагруппи:1) людські ресурси; 2) генерація нових знань; 3) трансфер і знань; 4) фінансування інновацій, результати інноваційної діяльності. Оцінка інноваційної діяльності з запропонованої методиці дозволяє зіставити успіхи різних країн і побачити області, які прагнуть додаткових зусиль із боку приватних організацій корисною і держави. Разом про те запропоновані параметри на охоплюють таких показників, як інвестиції в людський капітал, можливості і якість освітніх систем, новий устаткування (нових технологій) тощо

3). Щороку опубліковані ОЕСР показники, що характеризують рівень добробуту й динаміку розвитку інноваційної економіки по розвиненим і окремих країнам.

У складі системи індикаторів ОЕСР представлені такі показники: питому вагу високотехнологічного сектору економіки у продукції обробній в промисловості й послугах; інноваційна активність; обсяг інвестицій у сектор знань (суспільний лад і приватний), включаючи Витрати вищу освіту, НДДКР, соціальній та розробку програмного забезпечення; розробка й випуск інформаційного і комунікаційного устаткування, програмного продукту та надання послуг; чисельність зайнятих у сфері науку й високих технологій та інших.

Подані системи показників спрямовані переважно оцінку досить розвиненого інноваційного потенціалу розвинутих країн і тому враховують ряду факторів, притаманних ринків інакладивающих обмеження чи інноваційної діяльності (наприклад, рівень розвиненості інноваційного законодавства, пріоритети державної влади з питань інноваційного розвитку та ін.). І тут крім традиційних показників доцільно розраховувати ряд індикаторів, оцінюють результативність інноваційних процесів, які впливають соціально-економічному розвитку країни (окремих регіонів). Наприклад, такі як частка інноваційної діяльність у економіці регіону, показник соціально-економічної корисності інновацій, частка інновацій у бюджеті регіону (країни) тощо. Проте розрахунок і аналіз таких показників у вітчизняній практиці обмежений як недоліком відповідної інформації (особливо у регіональному розрізі), і відсутністю власне методики їх розрахунку у межах основних складових інноваційного потенціалу. Відсутня також наукове обгрунтування необхідного і достатньої числа і складу показників, оцінюють інноваційний потенціал. Звісно ж, що таким питанням за умов формування глобального інноваційного суспільства необхідно приділяти більше уваги.

У Росії її у складі системи показників інноваційного потенціалу виділяються характеристики ресурсів немає

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація