де f(t) - тренд (довгострокова тенденція розвитку);
S(t) - сезонна компонента;
n(t) - коливання щодо тренду із більшою чи меншою регулярністю;
e(t) - випадкова (нерегулярна, несистематическая) компонента;
m ( et ) = 0
cov (et1,et2)=0
("t1 і t2)
Випадкова компонента яка задовольнить цих умов називається “білим шумом”, т.к. її спектр нагадує спектр білого кольору.
Отже завдання аналізу часових рядів зводиться до визначеності наявності тій чи іншій компоненти, розчленовування деякі компоненти синтезу моделі, використання моделі для прогнозування та управління процесу.
3.2. Джерело інформації.
Дані для моделювання було взято з “прайс-листов” провідною комп'ютерної фірми “ВИСТ-АРСЕНАЛ”. Об'єктом моделювання виступає комп'ютер моделі Pentium166, що базується на платформі Triton (430VX Chipset), з процесором ADM в корпусі MiniTower, до комплекту також входить клавіатура, миша Mitsumi, монітор Sumsung-14”3Ne.
Дата |
Pentium166 |
T |
Дата |
Pentium166 |
T |
14.10.96 |
6.509 |
1 |
19.05.97 |
5.450 |
32 |
21.10.96 |
6.468 |
2 |
26.05.97 |
5.442 |
33 |
28.10.96 |
6.351 |
3 |
02.06.97 |
5.431 |
34 |
04.11.96 |
6.289 |
4 |
09.06.97 |
5.422 |
35 |
11.11.96 |
6.193 |
5 |
16.06.97 |
5.410 |
36 |
18.11.96 |
6.115 |
6 |
23.06.97 |
5.342 |
37 |
25.11.96 |
6.103 |
7 |
30.06.97 |
5.298 |
38 |
02.12.96 |
5.989 |
8 |
07.07.97 |
4.899 |
39 |
09.12.96 |
5.973 |
9 |
14.07.97 |
4.585 |
40 |
16.12.96 |
5.889 |
10 |
21.07.97 |
4.422 |
41 |
23.12.96 |
5.861 |
11 |
28.07.97 |
4.395 |
42 |
30.12.96 |
5.689 |
12 |
04.08.97 |
4.297 |
43 |
06.01.97 |
5.601 |
13 |
11.08.97 |
4.215 |
44 |
13.01.97 |
5.632 |
14 |
18.08.97 |
3.985 |
45 |
20.01.97 |
5.590 |
15 |
25.08.97 |
3.765 |
46 |
27.01.97 |
5.588 |
16 |
01.09.97 |
3.653 |
47 |
03.02.97 |
5.580 |
17 |
08.09.97 |
3.672 |
48 |
10.02.97 |
5.571 |
18 |
15.09.97 |
3.665 |
49 |
17.02.97 |
5.563 |
19 |
22.09.97 |
3.660 |
50 |
24.02.97 |
5.571 |
20 |
29.09.97 |
3.652 |
51 |
03.03.97 |
5.569 |
21 |
06.10.97 |
3.650 |
52 |
10.03.97 |
5.563 |
22 |
13.10.97 |
3.643 |
53 |
17.03.97 |
5.552 |
23 |
20.10.97 |
3.640 |
54 |
24.03.97 |
5.542 |
24 |
27.10.97 |
3.632 |
55 |
31.03.97 |
5.531 |
25 |
03.11.97 |
3.612 |
56 |
07.04.97 |
5.530 |
26 |
10.11.97 |
3.593 |
57 |
14.04.97 |
5.522 |
27 |
17.11.97 |
3.564 |
58 |
21.04.97 |
5.502 |
28 |
24.11.97 |
3.514 |
59 |
28.04.97 |
5.500 |
29 |
01.12.97 |
3.510 |
60 |
05.05.97 |
5.480 |
30 |
08.12.97 |
3.508 |
61 |
12.05.97 |
5.463 |
31 |
15.12.97 |
3.498 |
62 |
3.3 Принцип збирання цих.
Дані було зібрано шляхом перегляду “прайс-листов” із 14.10.97 по 15.12.97 , які фірма зберігала як і базі даних комп'ютера, у глобальній мережі Internet, а також і в “подшитом” вигляді.
Графік вихідних даних.
ГЛАВА 4. Компонентный аналіз.
Оцінка Тренда.
Тренд - це деяка функція часу. Тренд характеризує основну закономірність руху під часу, вільну переважно (але цілком) випадкових впливів.
Зазвичай отримана траєкторія пов'язується виключно згодом. Передбачається, що розглядаючи будь-яке явище як функцію часу, можна сформулювати вплив решти чинників. Механізм їхнього впливу вочевидь до уваги береться. Відповідно до вищезазначеного під трендом розуміється регресія тимчасово. Більше загальне поняття тренду дуже зручне практично, - це детермінована складова динаміки розвитку, обумовлена впливом постійно діючих чинників. Відхилення від тренду є випадкової складової.
Оцінка тренду можлива з урахуванням двох підходів:
оцінка з урахуванням гладких функцій x = f(x); (параметричні методи)
з урахуванням різноманітних що ковзають середніх (непараметричні методи)
Я оцінювала тренд методом других разностей.
X - 0.000-1.00*X(t-1); X-0.000-1.00*x(t-1)
Видалення Тренда
Іноді з деяких часових рядів потрібно видалити лінійний мул повільно змінюваний тренд . Такі тренди спостерігаються серед, наприклад, при підсумовуванні одній або кількох компонент, що призводить до помилок двох типів. По-перше при неправильної калибровке нульової точки кожен момент відбору даних виникатиме невеличка помилка. Після підсумовування ця стала величина дасть пряму. Такий лінійний тренд можуть призвести до великим помилок щодо щільності спектра потужності й у пов'язаних із цим обчисленнях . Помилка другого типу виникає через зростання у процесі підсумовування потужності, відповідної низкочастотному галасу. Зазвичай гвалт у цих є. При підсумовуванні в неї з'являються форму випадкового, але повільно мінливого тренду. Наскільки швидко змінюється такий тренд, до певної міри залежить від інтервалу квантування.
Найкращим способом видалення тренду служить застосування високочастотних фільтрів. Полимиальный тренд можна видаляти методом найменших квадратів. Якщо потрібно видалення багаточленів лише низьких порядків, те решіння відповідної системи методом зворотної матриці можна зводити до безпосередньому вирахування коефіцієнтів з допомогою пам'яті ЕОМ.
Коли видалили тренд, то отримали стаціонарний ряд.
На графіці помітні залишки після видалення тренду.
Стаціонарний ряд виглядає як і зовсім регулярні коливання, близько деякого середній рівень.
Стаціонарний випадковий процес то, можливо подано у вигляді суми гармонійних коливань різних частот, званих гармоніками.
Функція, яка описувала розподіл амплітуд цього процесу з різним частотах, називається спектральною щільністю. Графік називається спектром.
Спектр (періодична шкала).
Спектр показує, яких коливання переважають до цього процесу, яка її внутрішню структуру.
Стаціонарна випадкова функція Х(t) то, можливо представлена ввиде канонічного розкладання:
Ґ
X(t) = е (UkCOSWkT + VkSINWkT)
k=0
де Uk,Vk - некоррелированные випадкові величини з математичними очікуваннями, рівними нулю, і однаковими дисперсиями, тобто.
D(Uk) = D(Vk ) = Dk.
Таке розкладання називається спектральним розкладанням стаціонарного випадкового процесу X = Х(t). Спектр стаціонарної випадкової функції описує розподіл дисперсій різноманітні частотах.
Дисперсия стаціонарної випадкової функції дорівнює сумі дисперсій всіх гармонік її спектрального розкладання.
Звідси бачимо, що дисперсія величини Х(t) належним чином розподілено різноманітні частотах: одним частотах відповідає велика дисперсія, іншим - менша дисперсія.
Функціяx(w) = Dk/W називається спектральною щільністю дисперсії чи спектральною щільністю стаціонарної випадкової функци Х(t).
При аналізі часових рядів застосовується спектральний аналіз стаціонарних випадкових функцій.
Метою спектрального аналізу часових рядів є оцінка спектра низки. Спектром тимчасового низки, є розкладання дисперсії низки за частотами визначення істотних гармонійних складових.
Значення спектра оцінюється за такою формулою:
m
f (Wj ) = 1/2p {hoco+2 е hk ck cos Wj k}
k=1
де Wj - частоти, котрим оцінюються спектри:
Wj =p j/ ; j = 1,2,...m;
де ck - автоковариационная функція;
hk - спеціально підібрані ваги значень ковариационной функції,
залежать від частоти m;
hk - ще називають кореляционным вікном;
m - ціла кількість зване точкою усечения чи числом
використовуваних зрушень і що було число частотних
смуг, котрим оцінюється спектр.
Чим більшийm , то більше вписувалося точок що оцінюється спектра, отже, і більше дисперсія оцінки на кожній точці.
Чим меншийm, краще оцінка.
Розмірm залежить від довжини тимчасового низки.
На графіці де зображений спектр можна простежити зростання і убування спектра, на графіці теж можна спостерігати піки тобто. відхилення від тренду.
Але і виходячи з того, помітні що тимчасової ряд немає періодичності, т. е. немає вихідних повторюваних особливостей низки.
З іншого боку, спектральний аналіз ще розглянути шляхом вивчення сезонних коливань. Це давало б дозволило виявити періодичні складові досліджуваного низки з метою підвищення точності прогнозування.
У цьому роботі видалення сезонної компоненти технічно нескладне можливості, оскільки досліджуваний ряд немає сезонності.
Башкирский Державний Університет
Кафедра фінансів України й оподаткування
Виконала: студентка дн.от.
эк.ф-та,3-го курса,гр. 3.4ЭЮ
Хакимова Д.І.
Перевірила: науковий рук-ль,
доцент ,к.э.н.
Саяпова Г.Р.
р. Уфа 1997 р.
Видалення тренду в різний спосіб використовувані програмою Statistika версії 4.3
Модель Holt (a =0.300,a=0.800)
Модель Winters (a =0.300,a=0.800)
Модель Брауна (a =0.300,a=0.800)
Видалення тренду в різний спосіб використовувані програмою Statistika версії 4.3
Я працював у програмі Statistica 4.3 що дозволяє видалити тренд, з нижче запропонованих графіків можна побачити різні способи щодо його видалення. Але це способи не з'явилися більш підходящими, і тому подано аналізу виконану курсової роботі.
У цьому графіці використовувався метод Trend subtract
(x=x-(a+b*t)), де а= 6.606, b = -0.52 .
Тренд у разі неудалился, оскільки тренд не лінійний.
Зробивши висновок, що тренд не лінійний, я виконала спробу видалити тренд в Nonlinear Estimatoin отримала следущее:
Model: PENTIUM = b1+b2/t+b3/t**2 | |||
N=62 |
Dep.var: PENTIUM loss (OBS - PRED)**2 FINAL loss:31.852464424 R=.67433 variance explained: 45.473% |
||
b1 |
b2 |
b3 |
|
Estimate |
4.34597 |
11.85681 |
-10.0804 |
Графік видалення тренду не лінійним способом:
Вище описаним способом тренд також пішов.
Модель Holt (a =0.300,a=0.800)
Прикладом адаптивної моделі настановленим прогнозування сезонних процесів, є модель Хольта. Ця модель передбачає мультиплікативне об'єднання лінійного тренду і сезонні складові в часі ряду.
Модель Хольта при a = 0.300
Exp.smoothing: SO=6.534 TO = 0.49
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.300 Gamma=0.1 PENTIUM Error |
Mean error |
.00731672825436 |
Mean absolute error |
.13134104302219 |
Sums of squares |
1.96424677027454 |
Mean squares |
.03168139952056 |
Mean percentage error |
.26328877539247 |
Mean abs. pers. |
3.01698849598955 |
Графік по Хольту з a = 0.300
Exp.smoothing: SO=6.534 TO = 0.49
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.379367 |
17.12.97 |
3.343613 |
18.12.97 |
3.307860 |
19.12.97 |
3.272107 |
Модель Хольта при a = 0.800
Exp.smoothing: SO=6.534 TO = 0.49
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.800 Gamma=0.1 PENTIUM Error |
Mean error |
.00315177373958 |
Mean absolute error |
.05706002635321 |
Sums of squares |
.48259413419920 |
Mean squares |
.00778377635805 |
Mean percentage error |
.12944834490985 |
Mean abs. pers. |
1.26337346085392 |
Графік по Хольту з a = 0.800
Exp.smoothing: SO=6.534 TO = 0.49
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.457111 |
17.12.97 |
3.423383 |
18.12.97 |
3.398655 |
19.12.97 |
3.355927 |
Модель Winters (a =0.300,a=0.800)
Модель Уйнтерса при a = 0.300
Exp.smoothing:Multipl.season(12) SO=6.433 TO = 0.52
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.300 Delta=.100; Gamma=0.1 PENTIUM Error |
Mean error |
.00850967552279 |
Mean absolute error |
.13196744584935 |
Sums of squares |
2.02519074270767 |
Mean squares |
.03266436817876 |
Mean percentage error |
.27239869561423 |
Mean abs. pers. |
3.02001823889308 |
Графік по Уинтерсу з a = 0.300
Exp.smoothing:Multipl.season(12) SO=6.433 TO = 0.52
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.373012 |
17.12.97 |
3.337162 |
18.12.97 |
3.309019 |
19.12.97 |
3.283079 |
Модель Уйнтерса при a = 0.800
Exp.smoothing:Multipl.season(12) SO=6.433 TO = 0.52
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.800 Delta=.100; Gamma=0.1 PENTIUM Error |
Mean error |
.00387269483310 |
Mean absolute error |
.06040575200437 |
Sums of squares |
.54276104822497 |
Mean squares |
.00875421046649 |
Mean percentage error |
.14058659957529 |
Mean abs. pers. |
1.32624409579650 |
Графік по Уинтерсу з a = 0.800
Exp.smoothing:Multipl.season(12) SO=6.433 TO = 0.52
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.453841 |
17.12.97 |
3.429777 |
18.12.97 |
3.407928 |
19.12.97 |
3.380729 |
Модель Брауна (a =0.300,a=0.800)
Модель Брауна може відображати розвиток у вигляді лінійної тенденції, нои як випадкового процесу, котра має тенденції, і навіть ввиде изиеняющейся параболічної тенденції.
Модель Брауна при a = 0.300
Exp.smoothing: SO=4.982
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.300 PENTIUM Error |
Mean error |
-.0780414476807 |
Mean absolute error |
.1978141110028 |
Sums of squares |
6.8610393089365 |
Mean squares |
.1106619243377 |
Mean percentage error |
-2.2104491142263 |
Mean abs. pers. |
4.0726990990745 |
Графік по Брауну з a = 0.300
Exp.smoothing: SO=4.982
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.530736 |
17.12.97 |
3.530736 |
18.12.97 |
3.530736 |
19.12.97 |
3.530736 |
Модель Брауна при a = 0.800
Exp.smoothing: SO=4.982
TIME SERIES Summury of error |
Lin.trend; no season; Alpha= 0.300 PENTIUM Error |
Mean error |
-.0298811251614 |
Mean absolute error |
.08804695430620 |
Sums of squares |
3.1058602054085 |
Mean squares |
.05009465809765 |
Mean percentage error |
-.90807550618029 |
Mean abs. pers. |
1.70449937474829 |
Графік по Брауну з a = 0.800
Exp.smoothing: SO=4.982
CASE | SMOOTHED SERIES |
16.12.97 |
3.500203 |
17.12.97 |
3.500203 |
18.12.97 |
3.500203 |
19.12.97 |
3.500203 |
Прогнозування по вищевказаним моделям виходить зовсім стабільним.
Регрессионная модель
У фундаменті економічної діяльності часто-густо потрібно лише одержувати прогнозні оцінки досліджуваного показника, а й кількісно охарактеризувати ступінь впливу нього інших чинників.
Розглядаючи залежність ціни на всі комп'ютер Pentium166 і інфляції я отримую:
REGRESSION SUMMARY for Dependent Variable: PENTIUM
R=.68998993 RI=.47608611 Abjusted RI=.45593557 F(1,26)=23.626 p<.00005 std. Err of estimate
BETA
St.Err. of BETA
B
St.Err. of B
t(26)
p-level
6.701069
.537806
12.46001
.000000
-6.89990
1.41953
-.345470
.071074
-4.86071
.000049