Реферати українською » Этика » Соціальна Відповідальність та етика в менеджменті


Реферат Соціальна Відповідальність та етика в менеджменті

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>АКАДЕМІЯВНУТРІШНІХВІЙСЬК

Факультетекономіки та менеджменту

Кафедра менеджменту та військовогогосподарства


>КУРСОВАРОБОТА

НА ТЕМУ: «>СОЦІАЛЬНАВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТАЕТИКА УМЕНЕДЖМЕНТІ»


>Виконала: студенткагрупи 567 Величко А.А.

>Перевірила: доцент, Черкашина М. В.



ПЛАН

 

>Вступ

1.Соціальна відповідальність

1.1Поняттясоціальноївідповідальності

1.2Видисоціальноївідповідальності

1.3Переваги танедолікисоціальноївідповідальності

2.Соціальнізобов’язання

3.Соціальний контракт

3.1Поняттясоціального контракту

3.2Формуваннясоціального контракту

4.Сутністьетики менеджменту

4.1Визначенняетики менеджменту тавидиетичнихпідходів

4.2Фактори, щовизначаютьетичнийвибір

5.Механізмформуванняетичноїповедінки

6.Стандартиетики менеджменту

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури

 


>ВСТУП

>Сучасна організаціяєскладовоючастиноюоточення, щовключає багатоскладових (місцевіспілки,споживачів,постачальників,засобимасовоїінформації,робітників,акціонерів), від якізалежитьсамеіснуванняорганізації.Вонапов’язана нелише іздосягненнямекономічного результату,якийвимірюєтьсяпередусімобсягамивиготовленоїпродукції(послуг),рівнемприбутку підприємства.

>Важливезначеннямає іетикаділовогоспівробітництва,виявомякоїєдотримання правил й норм партнерства,конкурентноїборотьби,турбота проділовурепутаціюфірми та людей,причетних донеї. Неменшзначущими дляпідприємців,менеджерівє відповідальність передсуспільством,соціальнаетика.Аджекожна організаціявикористовує усвоїйдіяльностіматеріальні,фінансові татрудовіресурси держави й тому виннаусвідомлюватисвійобов’язок, нести відповідальність передсуспільством,спрямовуючичастинусвоїхдоходів тазусиль для йвдосконалення.


1.СОЦІАЛЬНАВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

1.1Поняттясоціальноївідповідальності

Уповсякденнійроботіменеджерів все понадмісцепосідаютьгромадські справ й запитаннясоціальнихзмін.Експерти менеджментупідкреслюють, щосоціальніпроблемисьогоднітакі жважливі, як й запитанняприбутку,хоча в недалекомуминуломубізнесменацікавивлишеприбуток.

>Вивчаючизмісткатегорії «відповідальність», миповиннівиходити із того, щосоціальну відповідальність не можназводити до одного ізїїрізновидів:моральної,політичної,юридичної,професійної таін. Упроцесівивченняцихрізновидіввідповідальностінеобхідно матір тих, щоспіввідношеннясоціальноївідповідальності ізїїрізновидамиможливоуявити якдіалектичнийзв'язокзагального таособливого.

>Соціальна відповідальністьєродовимпоняттямстосовноїїрізновидів.Найбільшсуттєвіриси таознаки, котріпритаманнісоціальнійвідповідальності,властиві йїїокремимрізновидам:

Так, Л.Білецькавизначаєсоціальну відповідальність якобов'язок особиниоцінитивласнінаміри таздійснювативибірповедінкивідповідно до норм, щовідображаютьінтересисуспільногорозвитку, а й увипадкупорушення їхні —обов'язокзвітувати передсуспільством й нестипокарання.

>Схоже, але й болееємкевизначеннясоціальноївідповідальностізнаходимо у Р.Хачатурова та Р.Ягутяна.Підсоціальноювідповідальністю смердотірозуміютьдотриманнясуб'єктамисуспільнихвідносинвимогсоціальних норм, а й увипадкахбезвідповідальноїповедінки, що невідповідаєвимогам норм чипорушуєсуспільний порядок, смердотізобов'язані нестидоповнюючийобов'язокособистого чимайнового характеру.

Про.Плахотнийвважає, щопоняттявідповідальностіпоєднуєдвіформи, дварізнихвидивідповідальності:

1) відповідальність якреакціясуспільства наповедінкуіндивіда (>суспільна відповідальність);

2) відповідальність як системавідповідейіндивіда навимогисуспільства (особіста відповідальність).

ЗаОсовською жсоціальна відповідальність —цеготовністьвідгукнутися напотребисуспільства,жертвуючи при цьомукороткостроковимприбутком.Вкладення вбудівництволікарень йшкіл,філантропічніпрограми, безпека йвисокаякістьпродукції беззабрудненнянавколишньогосередовища - всецетакожпідпадає подкатегоріюсоціальноївідповідальності.

1.2Видисоціальноївідповідальності

>Соціальна відповідальністьвідображаєпевнеспіввідношенняміжособистістю тасуспільствомінтегрально. якзазначає Про.Ростигаєв,соціальна відповідальністьєвиразомвсієїбагатоманітностісоціальнихвідносин таузагальненийвираз всіх формвідповідальності.Специфікаконкретнихвидіввідповідальностіобумовленаприродою тихийсуспільнихвідносин,всередині які смердотівиникли таіснують увласнійякіснійвизначеності.

М.Бахтінимвиділяютьсянаступнівидисоціальноївідповідальності: моральна,персональна,політична,соціальна. Р.Хачатуроввважає, що усуспільствііснує скількирізновидівсоціальноївідповідальності, стільки вньомудієрізновидівсоціальних норм.

>Доситьобґрунтованоювважаюкласифікаціюсоціальноївідповідальності на неправову таправову.

1) Не правовасоціальна відповідальність немаєюридичного характеру тавиступає уформіморальної,політичної,корпоративної,релігійної,етичної таін.

>Моральна відповідальністьнастає увипадкупорушеннятрадицій,звичаїв, норм культури таестетичних норм.Вонавідображається усуспільномуосуді тасоціальномувідмежуванні відсуб'єкта, щопорушує чиухиляється відвиконаннянормиповедінки.Моральна відповідальністьмаєважливезначення,оскількизабезпечуєвідповідністьсуб'єктівприйнятим усуспільствіуявленням про добро та зло,справедливість танесправедливість.

Політична відповідальністьнастає припорушенні норм,дотримання якіпокладаєтьсясуспільством напублічного політика.Їїпризначеннямє забезпеченняупорядкуванняполітичноїсферисуспільнихвідносин шляхомдемонстраціїнедовіри, необрання політика нановийтермін допредставницького органу,виключення ізпевноїорганізації.

>Корпоративна відповідальністьнастає увипадкупорушеннякорпоративних правил, котріприйнятіпевноюсоціальноюструктурою та немають правовогозначення.Відображається уосуді членамикорпорації чивиразінедовірипорушнику.

>Релігійна відповідальністьзасновується на нормах, щорегламентують порядоквідправленнярелігійнихкультів, та навірі у Бога.Забезпечуютьорганізаціюрелігійноїсфери шляхомвизначенняможливихзасобіввпливу досуб'єктів, щопорушуютьвимогирелігійних норм.

>Всізгаданівищевидисоціальноївідповідальностімаютьпасивний характер,оскільки негативнареакція із боцісуспільства уцихвипадках непередбачаєпримусовоговпливу нанормопорушника.Вона незаснована направівимагативідповідноїповедінки, авідображається убажаннівисловитинегативнеставлення шляхомвідмови успілкуванні чидистанціювання.

2)>Правова відповідальністьнастає увипадкупорушення нормдержавно-організованого права.Вонамаєактивний характер,оскількипередбачаєактивнийпсихологічнийвплив напорушника аж дозастосуванняпримусовогофізичноговпливу.

>Юридична відповідальність.Підюридичноювідповідальністюрозумієтьсянеобхідність дляорганізаціївстановленимсуспільством правилам,досягненняїїекономічнихцілей у рамках закону.Закониможутьвидаватисямісцевою чицентральноювладою.

>Також довидівсоціальноївідповідальностівідносять

>Економічна відповідальність. Уграничномувипадкуекономічна відповідальністьфірмизводитьсявинятково домаксимізаціїприбутку. Дануконцепціюзапропонував йрозробляєнобелівський лауреат,економістМілтонФрідмен.Згідно М.Фрідмена діяльністькомпанії винна бутипідлеглаодержаннюприбутку, аїїєдинамісіяполягає впідвищенніприбутку (>доти,поки діїорганізації не було за рамки закону).

>Етична відповідальність .Етичновідповідальнаповедінкакомпаніїозначаєсуспільнокорисні дії, що непередбачені законами чи невідповідаютьпрямимїїекономічнимінтересам. Ащобповедінкаорганізації буветичною,їїменеджериповиннідотримуватисяпринципіврівності,чесності йнеупередженості,дотримувати праваспівробітників. якнеетичніоцінюютьсярішення, щодозволяютьлюдині чивсійорганізаціїодержувативигоди зарахуноксуспільства.

>Прийнята у собі відповідальність.Прийняття у собівідповідальності носити длякорпораціївинятководобровільний характер йзв'язана ізбажаннямкомпанії внестисвійвнесок урозвитоксуспільства, доякогоїї незобов'язують аніекономічнімотиви, анізакони, аніетика. як правило,маються наувазірізні діїфілантропічного характеру, якініхто невимагає й котрі неприносятькомпаніївідчутноївигоди.

 

1.3Переваги танедолікисоціальноївідповідальності

>Визначенняпідприємцями та менеджерамисоціальноївідповідальності івідповіднаповедінкамають своїпреваги танедоліки;зокремаКузьмінО.Євизначаєтакіпереваги :

-забезпечуєдовгостроковіперспективирозвиткусуспільства;

-створюєможливостівпливу назмінисуспільства;

-допомагаєрозв’язуватисоціальніпроблеми, до тогочислі іпрацівниківорганізації;

-формуєнормиморалі ворганізації;

-забезпечуєвстановленнядоброзичливихвідносинміжпідприємцями(менеджерами) таіншими членамисуспільства тощо;

>Недоліки:

-порушенняпринципівмаксимізаціїприбутку;

-зростаннясобівартостіпродукції узв’язкузізбільшеннямвитрат насоціальніпотреби;

-неможливість забезпеченнявисокогорівняпідзвітностісуспільству

Під час перебуваннячергуОсовськаІ.В.додає перед тим:

>Переваги:

- зміну потреб йнадійширокоїпубліки

-наявністьресурсів длянаданнядопомоги увирішеннісоціальних проблем.

>Недоліки:

-нестачавміннявирішуватисоціальніпроблеми,тобтоневміннязадовольнитисоціальніпотреби,непрофесіоналізм.

-застосуваннясоціальноївідповідальності лише ізрекламноюметою.

Концепціюсоціальноївідповідальностіохоплюєп’ятьключовихположень:

1.Органи державної владимаютьстворюватиумови йпоказуватиприкладитурботи просоціальну відповідальність.

2.Бізнесмаєдіяти якдвосторонньовідкрита система: - із одного боцівраховуватипотребисуспільства, а ізіншого – бутивідкритим передсуспільством усвоїйдіяльності длягромадськості.

3.Соціальнівитратимають бутиретельнообчислені ірозглянуті ізметоюобґрунтуванняправомірності їхньоговіднесення дособівартостівиготовлення того чиіншого продукту,наданняпослуг.

4.Соціальнівитрати, щорозподіляються закожним продуктом,послугою, виглядомдіяльності, вкінцевомупідсумкуоплачуютьсяспоживачем.

5.Діловіорганізації, як й населення,залучаються довідповідальності зарозв’язанняпоточнихсоціальних проблем, котріперебувають за межами сферїхньоїдіяльності. Нацих результатахстворився «>Залізний законвідповідальності», заякимфірми, котрі йогопорушують, удовгостроковійперспективічекаєфіаско через втрачуіміджу врайонісвоєїдіяльності.

Таким чином, яктрактуєО.Є.Кузьмінсоціальна відповідальність -добровільнареакціяорганізації насоціальніпроблемисуспільства.

>Соціальна та правова відповідальністьспіввідносяться якзагальне таособливе. Дляцихвидіввідповідальностіпритаманнінаступніспільніриси:

1. якбудь-якасоціальна, то йюридична відповідальністьєзасобомгарантування таохоронисуспільнихвідносин.

2.Вонивстановлюютьсяпевнимисуб'єктами тагарантуютьсяпевнимизасобами.

3.Єзасобамигарантування правлюдини тасуспільнихінтересів.

4.Єелементаминадбудовисуспільства, щозалежать відрівнярозвиткуекономічних,політичних тасуспільнихвідносин.

5.Маютьдинамічний характер,тобторозвиваються татрансформуються разом зсуспільнимивідносинами.

6.Існують упевній сфері тарегламентуютьсяпевнимрізновидомсоціальних норм.

7.Переслідуютьдосягненняпевної мети тамаютьфункціональнуспрямованість.

8.Передбачаютьнастанняпевнихнаслідків дляпорушника.

9.Забезпечуютьсистемністьсуспільства яксоціальногоутворення.

10.Виробляютьповагу до прав та свободлюдини йєпроявами культурисуспільства.


2.СОЦІАЛЬНІЗОБОВ’ЯЗАННЯ

>Серйозноюпроблемоютеорії й практикименеджеризмуєсуперечностіміжкомерційноюефективністюкорпорацій йрівнемсоціальногодобробутусуспільства. Мовайде про ті, щовисокимекономічнимпоказникамгосподарськоїактивностіфірм далеко ще незавждивідповідаютьзміни всоціальномустановищі населення.Відоміприклади, коли діяльністькорпорацій Веде людям.Протесамедобробут людей, а чи некорпоративніперевагиздавнарозглядалися якпріоритетна позначка,основоположний принцип справедливогокерування всуспільстві.

Уповсякденнійроботіменеджерів все понадмісцепосідаютьгромадські справ й запитаннясоціальнихзмін.Експерти менеджментупідкреслюють, щосоціальніпроблемисьогоднітакі жважливі, як й запитанняприбутку,хоча в недалекомуминуломубізнесменацікавивлишеприбуток.

>Американськіспеціалісти вгалузі менеджментуговорять, що внинішнійперіод менеджмент якщоформуватися поддієюсоціальнихпріоритетів надметоюбізнесу.Вжеєменеджери, котрі всвоїйдіяльностіорієнтуються насуспільну мітку йберуть у собібільшу відповідальність передсуспільством зарезультати приватно -підприємницької практики, ніжце було бвластивопопереднімпрофесійнимуправлінцям чивласникам.

>Поступово в очахсуспільної думивидозмінюється й сам статус менеджменту.Ранішевважали, що менеджмент —цепевна система влади, анинівінвиступає якважливий ресурссуспільства.

сучасний менеджмент неможеігноруватисправедливівимоги трудящихщодополіпшення свогосоціального стану.

>Прийшлоусвідомлення того факту, що конструктивнасоціальна політикафірм йкорпорацій - не видблагодійноїдіяльності, аінвестиція в персонал, всоціальнийпотенціалвиробництва,значимістьякої длямайбутньоговажкопереоцінити.

>Суперечки про рольбізнесу всуспільстві породили численніаргументи за йпротисоціальноївідповідальності.

>Аргументи накористьсоціальноївідповідальності:

1.Сприятливі длябізнесудовгостроковіперспективи.

>Підприємства,соціальні дії якіполіпшують життя місцевого населення йліквідуютьнеобхідність державногорегулювання,можуть матірвласнийінтерес черезвигоди, щозабезпечуютьсяучастю вжиттісуспільства.

2.Зміна потреб йнадійширокоїпубліки.

>Наявністьресурсів длянаданнядопомоги увирішеннісоціальних проблем.

>Моральнізобов'язання бутисоціальновідповідальними.Аргументипротисоціальноївідповідальності:

1.Порушення принципу максимумуприбутку.

2.Витрати насоціальніпотреби.

3.Недостатнійрівеньзвітностіширокійпубліці.

4.Нестачавміннявирішуватисоціальніпроблеми,тобтоневміннязадовольнитисоціальніпотреби,непрофесіоналізм.

5.Застосуваннясоціальноївідповідальності лише ізрекламноюметою.

>Підприємці таменеджериповиннівибиратитакийваріантсоціальноївідповідальності,якийзабезпечував біпереваги тасприявусуненню чипослабленнюнедоліків.

>Найбільшоюперешкодою врозробціпрограм у межахсоціальноївідповідальностікерівникиназиваютьвимогирядовихпрацівників йменеджерів з збільшеннядоходів наакцію в поквартальномуобчисленні.Намагання підвищитиприбуток йдоходизмушуєкеруючихвідмовитися відпередачічастинисвоїхресурсів напрограми,зумовленісоціальноювідповідальністю.

>Організаціїповинніспрямуватичастинусвоїхресурсів йзусиль накористьмісцевих товариств, в якіфункціонуєпідприємство, йогопідрозділи та сус-пільство вцілому.

Дляуспішногоуправління організація виннавмітипристосовуватися йвідгукуватися напроблеми, котрівиникають всоціальномусередовищі,щобзробитицесередовище болеесприятливим дляорганізації.Витрати насоціальну відповідальністьвиправданікращимвідношеннямсуспільства дофірми. Це винне вести допідвищеннялояльностіспоживачів довиробниківпродукції,зниженнярівнярегулюючоговтручання держави тазагальногопокращання станусуспільства.

>Важливотакожпідкреслити, що несліддумати,нібито насоціальновідповідальнуповедінкуздатні лишевеликіорганізації.Організація поприбираннюсміття чипідприємство, якуторгуєпіцою й яку стало спонсоромспортивноїкоманди, ймаленькеоброблювальнепідприємство, якудозволяє школярамекскурсії дляознайомлення із йогороботою, — усі смердотієсоціальновідповідальними.

Невикликаєсумніву, щоприбутокважливий длявиживанняпідприємств.Якщопідприємствонездатне вестисправуприбутково, то запитаннясоціальноївідповідальностістаєакадемічним. Аліорганізаціїзавждиповинні вести свої справ увідповідності досуспільнихочікувань

>Одже як бі там не було б,організаціїповинні вести свої справвідповідно досуспільнихочікувань.Інакшекажучи,соціальнезобов’язання для підприємстваозначає щось більше, ніж простофілантропічну діяльність.Мається наувазі, що організаціядієвідповідально й взлагоді ізтурботами йсподіваннямиширокоїпубліки.Ця точказорувідображена внаступномувисловіЕдуарда Дж.Харнеса,главифірми «Проктеренд Гембл»:

«>Керівництвокомпаніїзобов'язаневикористовувати весьсвій талант,щобвіддаватинайвищіпріоритетиприбутку,розвитку. Однакйомупотрібнотакож матірдостатньоширокі подивися,щоб вінтересахсвоєїкомпаніїусвідомитиважливістьвиконаннякомпанієюбудь-якогорозумногоочікування, щосформувався повідношенню донеївсерединімісцевоїгромади тарізнихзацікавленихверствсуспільства.Відкритевизнанняпріоритетів йсоціальновідповідальнаповедінказабезпечуютькомпаніїдосягненняважливихвториннихцілей.Прибутковість йрозвитокйдутьпліч-о-пліч ізчеснимставленням допрацівників,споживачам всіхрівнів тамісцевійгромаді ».

 


3.СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРАКТ

Історіязамовчує коли й в якісуспільствахвпершевиниксуспільнийдоговір. Однак вжедавньогрецькийсофіст Протагор,вказував, щоніхто неє абсолютносамодостатнім, й що людипов'язані один із однимвзаємнимспівробітництвом.

>Багатостоліть тому,такіфілософи як Жан-Жак Руссо та Томас Гоббс, котрідотримувалися в цьомупитанніпротилежнихпозицій,прийшли до схожих з висновками.Заради світу,виживання таотриманняресурсів,кожнійлюдинінеобхідновіддатичастинусвоїх прав йвзяти у собіпевнізобов'язання повідношенню людям - такз'являється «>соціальний контракт» чи ж «>суспільнийдоговір».

>Соціальний контракт -цедоговір, щоукладаєтьсяміжзамовником тавиконавцемсоціальногозамовлення напідставірезультатіввідкритогопублічного конкурсу, вякомурегулюютьсявідносинизамовника йвиконавця шляхомвизначення прав та обовязківсторін.

«Суть ідеїсуспільного договору можнависловити просто:кожен із наспоміщає собі под уладовізагальноїволі, й групарозглядає шкірногоіндивіда якчастинуцілого». Книжка Руссо «>Соціальний контракт, чипринципиполітичних прав»надихалареволюціонерів йполітичнихреформаторів уПівнічнійАмериці таФранції 18-гостоліття, аусьому світі.

>Соціальний контрактзмінювався уженеодноразово,навітьпротягомневеликого, із точкизоруісторії, рядокіснуваннянезалежної України, й ми будемопроходити черезцезнову йзнову. Однак однимудосконаленням правовим полем проблем, щопостали передкраїною, невирішити.Необхідна зміну характерувідносинміжвладою й народом, до тогочислі,підвищеннявзаємноївідповідальності влади й народу один перед одним.

Аліхтосьогоднівізьме у собі рольсуворого,неупередженого йнепідкупногоарбітра внабридлому усімпоєдинкові «Владапроти Народові»?Адже 13 років із дняприйняттяКонституції 1996 року «>вдосконалення»суспільного договоруйшло у бікукладеннянегласнихдомовленостейміжвладою й народом про ті, що «>трішки»порушуватиОсновний Законнікому незабороняється.

Ілишебезпліднінамаганнязупинити процеснаростаючогозаперечення прав й свободгромадян йвседозволеності владипоказують, як далекозайшла нашакраїна на шляху досамознищення.Сьогоднізрозумілимє лишеодне,якщо мисправдіхочемозберегтикраїну,необхідно облишити усіспробиузаконити йвидати за громадськийдоговірпартійні такорпоративні ціності йцілі.Минулезависає на всіма намиважкимтягарем, але й Україна винна,нарешті,повернутисяобличчям домайбутнього. Тому в новомусуспільномудоговорі не проти того, щосуперечитьінтересамсуспільства,всьогосуспільства.

3.1Формуваннясоціального контракту

>Особливістюпроцесувпровадженнясоціальногоконтрактуванняє організація конкурентногосередовища.Тобто,виграють тендер,якийорганізовуємісцева влада, найкращіпостачальники.Саме із ними іукладаєтьсятакий контракт. Іцей процесмаєкількаетапів.

першийетап –визначеннямісцевоювладоюпотреби впевнихпослугах. Для цогоміська владавидаєвідповідний документ (наказ), демає бутивказано: видпослуг,цільовааудиторія,термінинаданняпослуг,вимогищодо статусу йкваліфікації,певногодосвідуорганізації, котраподається на тендер. У цьомунаказіможуть бутипевніобмеженнящодо виду й статусу тихийорганізацій, котрі будутьподаватися на тендер.

>Постачальникамисоціальнихпослугможуть бути якбізнесові, то йнеприбутковіорганізації. Здеяких причинболгарськімуніципалітетинадаютьперевагуроботісаме ізнеприбутковимиорганізаціями.Наприклад,торікорганізуваликількатендерів, котрі буливідкритілише длянеприбутковихорганізацій. Тому внаказіможутьобмежитиможливістьучасті лише такихорганізацій. Цеможуть бутифонди чиасоціації,метоюдіяльності якієзадоволеннясуспільних потреб, а чи неотриманняпевного прибутку.

Унаказітакожвказуєтьсятермін,протягомякогопостачальникиможутьподавати своїпропозиції, йостаточнийтермін – коли владамаєоголоситирезультати дляширокоїгромадськості. Унаказі (щодужеважливо)муніципалітетивказують бюджет йкількістьпослуг,розмірвнеску (увідсотках),якийможезробити сампостачальник.Аджемуніципалітетинайбільшецікавитьцячастинавнеску і ті, как она якщорозподілена.Містотеждає своючастинукоштів й разом смердотіформуютьзагальний бюджет, заякий йнадаютьсяпослуги.

Іншийетап –призначення мероммістакомісії, Яка якщооцінюватитендерніпропозиції. Доїї складуобов’язкововходятьпредставникирегіональноговідділенняАгенціїсоціальноїдопомоги.Можутьтакожзалучатисяпредставникидержавних структур (>наприклад, департаментуохорониздоров’я) татретього сектора.Всіінші членикомісіїпризначаються мером.

>Третійетап –оцінюванняподанихпропозицій наосновізаконодавчовизначенихкритеріїв (>є лишемінімальнікритерії тавимоги).Місцева владаможе підвищити їхнірівень, але й, якпоказує практика, цого неробить,оскільки немає практичногодосвіду тастандартів, на якібазувалася брозробка такихкритеріїв.Оджесоціальний контракт,укладенийміжзамовником тавиконавцемсоціальногозамовлення.

>Процесформуваннясоціального контрактумає 3етапи:

>1)визначеннямісцевоювладоюпотреби впевнихпослугах

>2)призначення мероммістакомісії, котра якщооцінюватитендерніпропозиції.

>3)оцінюванняподанихпропозицій наосновізаконодавчовизначенихкритеріїв.


4.ЕТИКА МЕНЕДЖМЕНТУ

менеджментетикасоціальний відповідальність

4.1 >Визначенняетики менеджменту тавидиетичнихпідходів

>Етика —ценабірморальнихпринципів йцінностей, котрікеруютьповедінкоюлюдини чигрупи людей йвизначаютьпозитивні йнегативніоцінкиїхніх думок йдій.Етика менеджментузв'язана ізвнутрішнімицінностями, а смердоті у своючергуєчастиноюкорпоративної культури йвпливають наприйнятірішення,визначаютьїхнюсоціальнудопустимість у рамкахзовнішньогосередовища.

>Відповідноетичноюповедінкоюєсукупністьвчинків,дій людей, котрівідповідають нормамморалі,свідомості,порядку,щосформувалися всуспільстві, чи до які воно тапрямує. Упроцесіпідприємницької тауправлінськоїдіяльностіспостерігаютьсявипадкивідхилення відсуспільних норм,тобтонеетичноїповедінки,вонаможе бутизумовленарізнимичинниками:

1.конкурентноюборотьбою

2.прагненням великихприбутків

3.невмілимстимулюваннямкерівників заетичнуповедінку

4.недооцінкоюетичних норм усуспільстві

5.намаганнямдосягнути мети тареалізуватимісіюорганізаціїбудь-якоюціною

6.неетичноюповедінкоюпартнерів

7.конфліктними,стресовимиситуаціями ворганізації

8.невдалимпідбором таневмілимзастосуваннямстилівкерівництва

9.занадтоскладноюсистемою розробка таприйняттярішень ворганізації…

Для забезпеченняетичноїповедінкисучасний менеджментпропонуєтакі заходь:

>запровадженняетичних норм, котрівідображають системузагальнихцінностей,суспільнихуподобань, правилповедінкипрацівниківорганізації.

>Створеннякомітетів ізетики

>Застосуваннямеханізмівстимулювання , котрі бпротидіялинеетичнійповедінці тавчинкам

>Здійсненнясоціальнихревізій дляз’ясуваннявпливусоціальнихфакторів наорганізацію

>Організаціюнавчанняетичноїповедінкикерівників йусього персоналу

>Постійнеінформуванняпрацівників провипадкивисокоетичноїповедінки

>Проведеннянарад,конференцій,симпозіумів, тощо із проблеметичноїповедінки

>Сформованінормиморальностіє результатомтривалого за годиноюпроцесустановленнявзаєминміж людьми. Бездотриманняцих нормнеможливіполітичні,економічні,культурнівідносини, бо не можнаіснувати, неповажаючи один одного, ненакладаючи у собіпевнихобмежень.

>Зіштовхуючись зпроблемоюетичноговибору,менеджери, як правило,опираються нанормативнійточцізору ,тобтовизначених нормах йцінностях, увідповідності ізякими йприймаютьсярішення. Унормативнійетицівиділяютьдекількапідходів доопису системцінностей йвідповідноприйняттюетичноскладнихрішень, щоможуть бутизастосовані впрактиці менеджменту:утилітарнийпідхід,індивідуалістичнийпідхід,морально-правовийпідхід,концепціясправедливості.

>Утилітаристськийпідхід.Основніпринципиутилітаристськогопідходуговорять, щовідповідна нормаммораліповедінка приноситинайбільшукористьнайбільшому числу людей.Приймаючийрішенняіндивідповиннийрозглянутивплив шкірного йоговаріанта на усізацікавленісторони йвибративаріант, що приноситизадоволеннянайбільшому числу людей.

>Індивідуалістичнийпідхід:припускає, що моральноприйнятнимиє діїлюдини, котрійдутьїй накористь удовгостроковійперспективі.Головноюрушійною силоювважається самоконтроль, а усізовнішнісили, що йогообмежують,повинніприпинятися. Кожна людинавибирає для собінайбільшвигідне вдовгостроковійперспективірішення, наоснові чого й судити проякістьсвоїхрішень.Індивідуалізмзводиться доповедінки,вигіднійіншим людям,тобто діїлюдинипочинаютьвідповідатибажаним длясуспільства нормам. Одна ізособливостей цогопідходу до того, щовіндопускає (>якщотакінеобхідні) діїіндивіда,спрямовані напридбанняособистихкороткостроковихвигод,узагалі ж невідповіднимсуспільним нормам.

Моральноправовийпідхід.Морально-правовийпідхід утверждает, що людинаспоконвічнонаділенафундаментальними правами йволями, що неможуть бутипорушені чиобмеженірішеннямиінших людей. Упроцесіухваленнярішенняможуть бутиврахованінаступніморальні права:

1. Право за гратизгоди

2. Право наприватне життя

3. Право за гратисовісті

4. Право наналежнезвертання

5. Право на життя, і безпечу.

Концепціюсправедливості.Існуєрозподільнасправедливість (>рівним –рівне),процедурнасправедливість (>відповідність правилам),компенсаційнасправедливість (>відшкодуваннязбитку).

4.2Фактори, щовизначаютьетичнийвибір

Приприйняттіетичновірнихрішень менеджерорієнтуєтьсянасамперед наокреміособистісні характеристики,такі яквласне його,впевненість усвоїх силах,розвинутепочуттянезалежності. Одна ізнайбільшважливихособистих характеристик менеджера —стадія його моральногорозвитку.

Настадіїпопередньогорозвитку людейцікавлятьнасампередзовнішнівигоди (йпокарання).Підпорядкування владиґрунтується напогрозінегативнихнаслідків увипадку непокори. Уорганізаційномузмістіцієїстадіївідповідаютьменеджери, щовикористовуютьавторитарний чипримусовийстилікерівництва, атакожменеджери, щоорієнтуються нагарантіївиконання окремих завдань.

Надругійстадіїзагальногорозвитку людиадаптуються до чекань позитивногоповодженняколег (родини,друзів,суспільства).Кращим способомдосягненняцілейстаєспільна робота вгрупах.Найбільш адекватним стилемлідерствастаєзаохоченнявзаємодій йкооперації .

Настадіїнаступного, чипринципового,розвитку людикеруютьсянасампередвнутрішнімицінностями й нормами, убагатьохвипадкахігноруючи правила йзакони, щовимагаютьпорушенняцих норм.Внутрішні ціностістають болееважливими,чимнавітьістотнізовнішні. На цьомувищомурівнірозвиткуменеджеривикористовуютьтрансформаційний чиобслуговуючийстилікерівництва ,увагаконцентрується напотребахпослідовників йстимулюваннінавколишніх досамостійногомислення,рішеннювиникаючих проблемвиходячи ізпринципівморалі.

Таким чинометична чи аморальна практикаведеннябізнесуєвідображеннямсистемицінностей, Якасформувалась усуспільстві,певнійсоціальнійгрупі чиорганізації. Томуетичнінормиповедінкинеобхідновпроваджувати на засідкахвихованнявисокогорівня культури танавчанняетикету шкірного члену колективу.


5.МЕХАНІЗМФОРМУВАННЯЕТИЧНОЇПОВЕДІНКИ

Ащобетичніпринципи,норми, правила тастандартиперетворились вреаліїділового життя, смердотіповинні бутивключені в процесприйняттярішень на всіхрівняхуправління, а практику роботи всіхспівробітників,тобто бутичастиною реальногокадрової політики.

Усвітовійекономіцііснуєсімосновнихмеханізмів, задопомогою яких, можнавпровадити в практикуетичнінорми. До нихвідносяться:

1)етичнікодекси; 2)комітети ізетики;

3)тренінг; 4)соціальніаудити;

5)юридичнікомітети; 6)служби, щорозглядаютьпретензіїгромадян ізетичнихпитань;

7)зміни вкорпоративнійструктурі.

>Найбільш частозастосовуваниммеханізмомєетичний кодекс.Вінрозробляєтьсяспеціальноствореним органом -комітетом,комісією тощоблизько 90%закордоннихкомпанійвпроваджувалоетичніпринципи задопомогою такихкодексів.Вониможуть бутирозроблені длякомпанії вцілому йміститизагальні для всіхетичні правила.

>Щобзробити кодексефективним,зазвичайбуваютьприйнятіпевнідисциплінарні заходь, щонаправляються напокаранняпорушників кодексу йзаохоченнявчинків,здійсненихвідповідно до правилетичного кодексу.

>Комітет ізетикикорпораціїмаєпевнийнабірфункцій, до яківідносятьсянаступні:

1.винесенняетичнихпитань дляобговоренняправлінням чи топ-менеджерами;

2.доведенняосновнихвимогетичного кодексу довідомаменеджерів всіхрівнів тарядовихспівробітників;

3.розробказаходів, щопідтримують кодекс;

4.аналіз йперегляд кодексу наосновіщорічнихзвітіввнутрішньо-корпоративних йзалежно відзмінзовнішньогосередовищаорганізації, особливосистемидуховнихцінностей й думигромадськості;

5.складаннязвітів про діяльністькомітету для зарадидиректорів;

6. забезпеченнявищогорівня менеджментуконсультаціямифахівців ізетичнихпитань.

>Управлінськийетичнийтренінгєщеоднієюможливістювпровадженняетичнихпринципів в діяльністькорпорацій. Ценабориетичних норм,своєрідніетичнімодулі, котрівключаються взагальнупрограмупідготовкименеджерів низового йсередньої ланки.

>Тренінгсприяє практичномувпровадженнюетичнихпринципів до структуриприйняттякорпоративнихрішень.

>Соціальний аудитпокликанийперевірити йдатиінформацію про ті,якоюмірою діїкорпораціївідповідаютьочікуваннямсуспільства.Вінможе бутивикористаний укорпорації длявнутрішнього контролю заступенеметичностідій корпусуменеджерів, завиконанняметичного кодексу, зараціональнимвикористаннямресурсів, длязвітності передвласникамиакцій й т.п.

>Юридичнийкомітетзаймається контролюватидотриманнямкорпорацією всіх законів йпідзаконнихактів із всіхнапрямківдіяльності;частина роботи такогокомітетустосуєтьсяспостереження завідповідністюдійкорпорації законам йпідзаконним актам, щоносятьетичний характер: ізохоронинавколишньогосередовища, захист правлюдини й т.п.

>Лишедеякі підприємствамаютьспеціальніслужби поврегулюваннюетичнихпретензій.Зазвичай працівники таких служброзглядаютьскарги тапретензії ізетичнихпитань, котрінадійшли як із боці, то й відпрацюючих вданоїкорпорації.

>Останнім, щохарактеризуєсвітовуекономіку,лишенезначне числокорпораційробитьвнутрішніструктурнізміни ізметоюпристосування доетичнимвимогам.

>Отже,чи можна задопомогоюпевнихмеханізмів йважелів менеджментузробитиповедінкукорпораціїетичним?

- Так, можна.

>Урядовіпостанови убагатьохкраїнахзмусиликорпорації болеегнучкореагувати намінливісуспільні ціності,витрачатикошти для контролювання зазабрудненнямнавколишньогосередовища,забезпечуватирівніможливостітрудитисянаціональнимменшинам йжінкам й т.п.Етичнікодекси,розроблені набазіцихпостанов, неодноразоводопомагали менеджерамкорпораційзнаходитивихідзіскладнихетичнихситуацій, атакожстворюватикорпоративну культуру.

>Характерноюособливістюсучаснихкодексіветикиє ті, щорозділи, щомістятьрекомендаціїщодоусуненняетичних проблем, щовиникають у зв'язку ізконфліктамиінтересів,розроблені более детально йретельно, ніжіншірозділи.

>Самеіснуванняетичного кодексукорпорації якколективногоетичного стандартудопомагає менеджерамкорпораціїперейнятисярозумінняметичностісвоїхділовихрішень. Іписьмова форманадаєкодексівщебільшузначимість.

Кодексдаєзагальнийорієнтир в тихийситуаціях, коливажко однозначновизначити, щоетично, а щонеетично вдіях менеджментукорпорації,тобто коли всуперечністьприходятьуніверсальнаетика тапрофесійнаетика.

Однак уетичнихкодексівє ряднедоліків:

A.Вонивимагаютьзначнихвитрат години й грошей.

Б.Вонивимагаютьвисокоїкваліфікації тихий,хто їхньогоскладає.

B.Іноді їхньогорекомендаціїзанадторозпливчасті, й із їхні поміццю насилу можнавирішитиконкретнуетичну проблему.

Р.Своїміснуваннямкодексипередбачаютьнеобхідністьзастосуванняпокарань дляпорушників.

Д. разом із тім всі ті, про що вкодексі нейдеться, можнаоцінити якдопустимі дії.

>Є.Етичнікодекси негарантують менеджерам ані контролю надзовнішніми (повідношенню докорпорацій)впливами наділовуетику, аніспособіввирішенняглобальнихетичних проблем.

Усвітовійекономіці багатокомпаній в даний годинустворюютьпідрозділи чинаймають окремихспівробітників для розробкиетичнихкодексів:вживаються заходьщодоознайомленняменеджерів ізположеннямицихкодексів;створюєтьсятакож системазаохоченняменеджерів заумовиврахування нимипитаньетики приприйняттірішень йвідповідності їхніслужбовогоповедінкиетичним нормам,зафіксованим у кодексах.

Приконтроліслужбовихдійспівробітниківкомпаніївикористовують тесті на детекторахбрехні, тесті наприйняттянаркотиків й т.п.

>Більшпродуктивним, напоглядменеджерівбагатьохфірм таїхніхвласників,є шляхприйняття на роботувипускниківнавчальнихзакладів, де був велика йрозгалуженапрограманавчання основаметики. У такомувипадкуетичністандартизакладаються усвідомість (йпідсвідомість)майбутньогоспівробітника якчастинасвітоглядного комплексу й,навіть можнасказати, якнепорушніаксіоми, що непідлягаютьоскарженню.Тодігроміздка й дорога система розробкикодексівкомпаній,навчанняспівробітниківетичним нормам контролю задотриманняметичнихвимогвиявляється взначніймірінепотрібною. Томувеликі йбагатіфірми, щомаютьвласніділові школи, школибізнесу,впроваджують вонитакіпрограми длянавчаннястудентів, якпрограмиетики менеджменту,етикибізнесу,етикиділовихвідносин,етикимовноговпливу.Інодіценабіретичнихпринципів, котрієетичністандарти втеорії,іноді-конкретніприклади йситуації,вивчення йрозбір якідаєможливість студентам самимсформулюватитеоретичніпостулати,визначаютьетичнімежідій йповедінки в їхнімайбутньоїділової практики.


6.СТАНДАРТИЕТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ

>Стосовнобізнесуетикавизначаєтакіморальнікритерії йпараметривідносинміжвиробниками йспоживачами,службовцями йкеруючимикомпанії, самимикомпаніями й Державою, котріутворюють системувзаємних обовязківіндивідуумів.

Бездотриманняетичних норм всяінфраструктурабізнесу, котра вбагатьохвипадкахбудується наосновінеформальнихугод,неформальнихконтрактів,довірипартнерів один до одного, якщопорушеною. Томуступіньдовірипартнерів один до одноговідіграєсуттєву рольбізнесі.

>Існуєчималоетичнихкритеріївцивілізованогопідприємництва, але йособливуцінність вділовихвідносинахнабуваєчесність йпорядністьпартнерів.Американськийпідприємець До.Редолл писавши, що вбізнесінеобхіднопокладатися насумлінністьіндивідуума:це тієї біксвободи, котраназиваєтьсявідповідальністю.

>Однією ізнайпопулярніших формзакріпленняділовоїетикиєпроголошенняетичнихкодексів чикодексівповедінки, котріприймаєкорпорація.Вониє спискомзаповідей й правил дляслужбовців (незловживатислужбовимстановищем, недаватихабарів, неприйматиподарунків), чидекларуваннямзагальнихпринципів.

>Етичнікодексирозробляються не лишефірмами. У,наприклад,існуютьцеховікодекси, котрізастосовуютьгрупипрофесійнихбізнесменів (>спеціалісти ізреклами й маркетингу,маклери,брокери,збутовики таін.). Удеякихгалузяхродинніфірмизастосовуютьгалузевіетичнікодекси. Цедозволяє, із одного боці,розробитиєдиніетичнікритерії впевній сферібізнесу для всіхпідприємців, котріведутьвласнусправу вцій сфері, ізіншого -спрощуютьвиявленнянеетичноїповедінкиконкурентів,створюютьконкурентністимули дляпідвищеннядоброякісностівиробів.

Насучасномуетапі,дедалі понадкомпанійвводять посаду ">посередниказіскаргпрацюючих". Уфункціїпосередниківвходятьдослідженняетичнихпитань,консультації дляслужбовців,аналізпотенційнихпроблемнихгалузей.

>Виховання вперсоналі таких рис, якчесність,уважність,надійністьформуєвисоку культуруобслуговуванняклієнтів.Пояснюючи думку пропідлеглістьвиробництваінтересамспоживача, До.Мацусіта - главаяпонськоїкорпорації ">МацусітаДенкі"відмічає, щоспоживач - король. Рольвідданогопідлеглогополягає до того,щобдопомогти королюприйнятиправильнерішення.Тоді разом,мудрий правитель й йоговірніпіддані, встані забезпечитипроцвітаннясуспільства йнації.Таке кредобагатьохкомпаній увідношенні доспоживача.

>Складовоюпідприємницькоїетикиє культураведенняділовихпереговорівміжпотенційними партнерами.Ділові переговорипроводяться ізметоювстановленняконтактів,обговоренняпроектівмайбутніхугод,суміснихдій,вирішенняпитань, котрістановлятьвзаємнийінтерес длясторін.

>Організаціяділовихпереговоріввимагаєретельноїпідготовки,вивченняможливостейпотенційного партнера,вмінняспілкуватися вбудь-якому культурномусередовищі,знаннянаціональнихтрадицій,звичок, правилетикету.Оволодінняетикоюведенняпереговорівєосновою длявстановленнящирих йміцнихвідносинміжбізнесменами.

>Якщо взахідноєвропейських йамериканськихфірмах дляналагодженняділовихзв'язківдостатньообмінуофіційними листами, тояпонськимбізнесменамважливийбезпосередній контакт ізпотенційним партнером й особістазустріч.Уснаугодамає дляяпонського партнерабільшу ваги, ніжписьмовий контракт. Цевипливає ізорганізаціїяпонськогоділовогоспілкування надосягненнягармонії, консенсусу йкомпромісів.

Длядосягненняуспіхів у переговорахнеобхідно,щобспілкуваннявелосяміж людьми, котрімаютьприблизнорівне становище вділовому світі, абудь-якезнайомство ізпредставникамибізнесу виннепочинатися ізобмінувізитними картками. Уходіпереговорівважливодотримуватисятерпимості,коректних йдоброзичливихстосунківміжспівбесідниками, які бісуперечливихпоглядів смердоті недотримувалися.

Привстановленніділовихконтактів ззахіднимибізнесменамислід матір наувазі їхньогопевнийінфантилізм,небажанняперетворюватибізнес у науку чиважку роботу.Крім телефонного іособистогоспілкування,проведенняділовихобідів,британськіпідприємціпідтримуютьділовіконтакти, регулярновідвідуючиконгреси,семінари тавиставки,беручи доля вроботіпрестижнихклубів. На переговорахпозиціядеякихзахіднихбізнесменівдоситьжорстка,торгово-політичніфакторипереважають над сутокомерційними. Передпочаткомділовихпереговорівнаприклад ізанглійськимибізнесменами партнерунеобхідновияснити структуруринкутоварівтієї чиіншоїфірми,їїкомерційне йкорпоративне ">обличчя".Починати переговоридоцільно ззвичнихлюдських проблем: погода, спорт,діти.Проводити їхньогослід не так набазісутокомерційної догоди, а сферілюдськихвідносин. Передпочаткомзустрічінеобхіднопоцікавитись годиною,якийє врозпорядженні партнера.Слідпам'ятати, що колианглійський партнер запросивши Вас наобід,необхідно взручний длянього годину провеститакий жзахід увідповідь. У

>Німеччині дляналагодженняділовихзв'язківдостатньообмінуофіційними листами ізпропозиціями проспівробітництво йпроханням про особистузустріч ізпредставникамифірми.Доцільно приукладенніконтрактіввикористовувати практику роботи черезагентськіфірми.

>Необхіднимиелементамиетикиділовогоспілкуванняєподаннязнаківповаги до тихий, із кім велися переговори.

УАнгліївідправленняпоздоровноїлистівки доРіздва чи досінародження,привітиблизькимрозцінюються якпроявввічливості йдобрихлюдськихякостей, що якщодопомагатизміцненнюділового авторитету.

Уанглійськомусуспільстві йділових сферахрозроблений ритуалдарування йвизначене колотоварів, котрівважаютьсяподарунками, а чи нехабарами.

УФранції неприйнятовручатиподарунки партнеру входіпершоїзустрічі. Коліукладенаугода,може бутиорганізована вечеря на честьуспішногозавершенняпереговорів. Прибажанні можнавручитисувенір, книжку, котравідповідаєсмакам партнера, чиплатівку.

Однакетикабізнесузачіпає не лише проблемусоціальновідповідальноїповедінки.Воназосереджена на широкомуспектріваріантівповедінкикеруючих й тихий. кімкерують.Більше цього уфокусіїїуваги йцілі, йзасоби, щовикористовуються длядосягнення метиобома сторонами.Наприклад,майже усіамериканцівважають, щонеетичнодавати хабаріноземному чиновнику зазарадиодержання контракту.Діїкерівників чирядовихпрацівників, котріпорушують закон,такожслідрозцінювати якнеетичні.

Таким чином,дужеважливо,щобкерівникивисокогорівня служилирольовими моделяминалежноїетичноїповедінки, аорганізації маліможливість підвищити своїетичністандарти.


>ВИСНОВОК

>Оджесоціальна відповідальність —цеготовністьвідгукнутися напотребисуспільства,жертвуючи при цьомукороткостроковимприбутком.Вонадопомагає

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація