Реферати українською » Этика » Соціально відповідальне інвестування


Реферат Соціально відповідальне інвестування

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>ГОУВПО

«Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет»

Міжнародна вища школа управління

Курсова робота з дисципліни «Ділова етика»

На тему «Соціально відповідальне інвестування»

>Виполнил:

Студент грн. 2154/1Прямицин М. В.

Перевірила:

Доцент,к.е.н.СайченкоО.А.

Санкт-Петербург

2008 рік


Запровадження

Етику реклами можна з'ясувати, як все позитивне чи правильне у процесі здійснення рекламної функції.Этичной називається діяльність, відповідна як законодавству, а й моральним принципам. Хоча етична сторона приховано присутній майже переважають у всіх рекламних рішеннях, про цю тему йдеться лише в небагатьох навчальних матеріалах про політичну рекламу. На тих нечисленних матеріалах, де всі ж мимохіть згадують про етику, аналіз теми зазвичай обмежений розглядом законів, регулюючих рекламу, чи етичних норм, якими керуються в рекламної практиці. Хоча нормальна етика розглядає виконання законів як, чи мінімальний, рівень будь-яких рішень, етична сторона реклами виходить далеко межі простого виконання законів.

У основі етичних рішень лежить ряд концепцій.

Перша – це зобов'язання. Як окремі особи, і компанії утворюють складний вузол взаємовідносин. З останніми пов'язані відповідальність, зобов'язання й обов'язки. Так, рекламна галузь має зобов'язання служити суспільству, у якому вона функціонує. Працівники рекламної галузі мають численні обов'язки: дотримуватися вимог законодавства, допомагати своєї фірмі отримувати прибуток, добре обслуговувати клієнтів, сумлінно поводитися з постачальниками; зобов'язання перед своїм роботодавцем, людьми, котрим необхідно служити більш як однієї зацікавленій стороні і коли особисті цінності людини входять у суперечність до потреб компанії, де він працює, виникають етичні дилеми.

Друга концепція, складова серцевину процесу прийняття етичного рішення, - цеподотчетность. Люди, котрі приймають рішення про політичну рекламу, підзвітні різним зацікавлені сторони, як внутрішнім (у ж фірмах), і зовнішнім (які мають громадськість). Під час створення, з розробки й реалізації рекламних проектів, необхідне враховувати інтереси своїх матимуть різні погляди всіх зацікавлених сторін.

Намір - представляє останню ключову концепцію. Щоб дії вважалися етичними, у намірі особи, який приймає рішення, на повинен входити заподіяння шкоди сторонам, яких торкнеться це рішення. Щоправда, деякі критики реклами стверджують, ніби намір виступає недостатнім критерієм для рішень щодо рекламі.

Оскільки реклама настільки усепроникаюча – за своєю природою вони можуть розглядатися елемент довкілля, - етичні рекламодавці повинні враховувати гадані і можливі ненавмисні наслідки своєї діяльності.

Сучасна реклама переживає період бурхливого розвитку, характеризується розробкою нових технологій і освоєнням як реального, а й віртуального простору, і становить багатогранне, економічно -, соціально - ікультурно-значимое явище, якого показати життя суспільства от уже майже неможливо.

Спочатку реклама мала виконувати чотири основних функції:

- інформувати споживачів про товарі,

- порушувати інтерес до торгову марку,

- сприяти пам'ятанню торговельну марку,

- стимулювати процес збуту товарів.

Однак на цей час можна говорити, що перетворилася на самостійний соціальна інституція і набрав можливість впливати до процесів, які у суспільстві. Так, із наслідками такого впливу відносять, наприклад:

- формування споживчої культури,

- стандартизацію повсякденного буття людей,

- переклад жорстко фіксованою ієрархії класових взаємин у ієрархію соціальних статусів, що виражається у спроможності чи нездатності придбати «престижний» товар.

Мета роботи.

Розуміючи під рекламної діяльністю «сукупність коштів, методів та способів поширення інформацією певній сфері економічної й суспільного діяльності людей метою притягнення уваги потенційних споживачів об'єктарекламирования»4, слід визначити мета даної роботи, як вивчення системи універсальних (загальнолюдських) і специфічних (культурно-національних) вимог, і норм поведінки, реалізованих під час створення і розповсюдженні рекламних повідомлень. Сказане обумовлює необхідність виявлення культурно-національних етичних норм що у Росії, задля забезпечення соціальної відповідальності реклами, як кінцевий продукт рекламну діяльність.

Актуальність даної роботи залежить від розгляді специфічних етичних питань, які стосуються рекламі, і навіть етичних принципів, і моральних норм, якими керуються учасники рекламного бізнесу, в доказі затвердження, що етика реклами – це поєднання взаємовиключних понять, а здорова практика бізнесу. Результатів аналізу сучасної ситуації над ринком реклами, і навіть виявлення специфічних російських критеріїв етичною реклами може допомогти в розробці й законодавчому визначенні поняття «>социально-ответственная реклама» і тих вимог, яким вона відповідати.


1. Законодавче й суспільне нормування етичної складової рекламну діяльність

1.1 Етика реклами як процес, регульований законодавчо

Відомо, основним документом, регулюючим рекламну діяльність в усіх країнах світу, є Міжнародний кодекс рекламну практику, прийнятий у 1937 р. Він неодноразово переглядалося (в 1949, 1955, 1966, 1973 і 1982 рр.) в останній раз був перероблений у 1987 р. відповідно до рішенням 47-й сесії Виконавчої комітету Міжнародній торговій палати у Парижі. Більшість змін торкнулися формулювань, але й серйозні доповнення. Так було в нову редакцію кодексу було включено основні тези прийнятих Виконавчим комітетом в 1982 р. Правил, регулюючих рекламу і рекламну діяльність, спрямовану на дітей.

Цей документ прийнятний і таким видам діяльності, як маркетингові дослідження, пряме розсилання реклами й продаж товарів поштою. У цьому основний функцією Міжнародного кодексу рекламну практику є з'ясування тих етичних стандартів, «якими мають керуватись всі ставлення до реклами, включаючи рекламодавців, виконавців реклами, рекламні агенції та засобу масовоїинформации»5. Документ відповідає зобов'язанню Міжнародній торговій палати «підтримувати високі етичних стандартів маркетингу у межах національних законів та Міжнароднихправил»6.

Отже, Міжнародний кодекс рекламну практику є тією документом, у якому основну увагу приділено саме етики рекламну діяльність, і який, крім того, є якийсь еталон до створення державних законів і національних кодексів про політичну рекламу.

Другий документ, що у інтересах даної роботи може бути докладно розглянутий, - це Російський рекламний кодекс, ухвалений Радою асоціацій медійної індустрії (далі – САМІ) в 2002 р. До основним функцій Основних напрямів ставляться:

- формування цивілізованого ринку реклами,

- розвиток здоровій конкуренції,

- підтримка сумлінної реклами,

- створення професійних понять і єдиною термінології для рекламного ринку Росії.

Примітний те що, що це нормативний акт сформований з урахуванням Міжнародного кодексу й «доповнює його етичними нормами і положеннями, враховують особливості ринку реклами й культурно-історичні традиціїРоссии»7. Інакше кажучи, російський документ приділяє етики рекламну діяльність ще більше уваги, ніж міжнародний стандарт. Проте, попри наступність, на відміну Міжнародного кодексу рекламну практику, це результат зобов'язань Міжнародній торговій палати, Російський рекламний кодекс є добровільною для суб'єктів рекламну діяльність.

Як третього юридичного документа, обов'язкового виспівати усіма учасниками рекламного процесу (російських і закордонних громадян, фізичних юридичних осіб), необхідно розглянути Федеральний закон «Про рекламу» від 2006 року. Цей закон націлений право на захист від недобросовісної конкуренції з, і навіть на запобігання і припинення неналежною реклами. поняття»). До неналежною рекламі слід зарахувати таку рекламу, яка

- ввела споживачів на оману, тобто недостовірна або завідомо удаваної;

- може зашкодити (здоров'ю, майну, честі, гідності або ділової репутації громадян, і навіть навколишньому середовищі);

- зазіхає на інтереси суспільства, принципи гуманності і тієї моралі, тобто є неетичної;

- порушує законодавство Російської Федерації.

>Рассматриваемие нормативні документи спрямовані встановлення етичних стандартів рекламну діяльність, які прагнуть здобуття права будь-яке рекламне послання має бути складено з урахуванням чинного законодавства і з почуття відповідальності перед суспільством. У цьому ключовими поняттями етики, обмежують рекламну діяльність є:

- законність,

- благопристойність,

- чесність,

- коректність,

- достовірність.

Треба зазначити ще й попри те, що Федеральний закон чітко розмежовує всі види можливих порушень, виділяючи неетичну рекламу на окрему категорію. У цьому до неетичної закон відносить таку рекламу, яка:

1) містить текстову, зорову, звукову інформацію,нарушающую узвичаєні норми гуманності і тієї моралі шляхом вживання образливих слів, порівнянь, образів щодо раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, філософських, політичних вимог і інших переконань фізичних осіб;

2) принижує об'єкти мистецтва, складові національне чи світове культурне надбання;

3) принижує державні символи (прапори, герби, гімни), національну валюту Російської Федерації чи іншої держави, релігійні символи;

4) принижує якесь фізичне чи юридична особа, якусь діяльність, професію, товар.

Виділені вище ключові поняття етики, дотримання котрих необхідне реалізації рекламну діяльність, переважно знаходять свій відбиток переважають у всіх аналізованих документах. Проте, стаття про коректності реклами, що міститься в Російському рекламному кодексі, доповнює вимоги Міжнародного кодексу рекламну практику про заборону дискримінацію за ознакою раси, релігії чи статі, забороною на дискримінацію за ознакою чи з приналежність до тій чи іншій соціальної групи. З іншого боку, реклама має загострювати комплекси, пов'язані із зовнішністю, особливо в підлітків. Натомість, Федеральний закон додають ще одну вимогу до коректності реклами, саме заборона дискредитацію громадян (зокрема, юридичних), не які мають рекламованим товаром.

Однією з постулатів норму закону про ідентифікації реклами, найповніше представленій у законі «Про рекламу», є обов'язкове наявність ліцензії напроизводство/распространение товарів чи надання послуг. У цьому номер ліцензії обов'язково має бути зазначений реклами, а повідомленнях не рекламного характеру забороняється цілеспрямовано зважати споживачів на конкретну торгову марку чи його виробника без попереднього сповіщення звідси, наприклад, з допомогою позначки «на правах реклами».

У Російському рекламному кодексі вимога про безпеку й перешкоджанню насильству передбачає як заборона будь-які зображення чи описи ситуацій, які можуть опинитися спонукати споживачів до агресивної поведінки чи небезпечним діям, як протягом двох інших аналізованих документах. Особливо підкреслено також теза у тому, що має виправдовувати насильство «тоді або за діях, які можуть опинитися суперечити законам і/або загальноприйнятим правилам соціального поведінки».

Окрему увагу слід приділити взаємовідносинам реклами й дітей. У цілому нині норми Міжнародного і Російського кодексів збігаються з тими положеннями, зафіксованими Федеральному законі, проте й відмінності. Так було в законі «Про рекламу», наприклад, містяться такі вимоги: по-перше, - реклами заборонена розміщення вербальної, візуальної чи звуковий інформації, яка б показала неповнолітніх в небезпечних місцях, чи ситуаціях. По-друге, - заборонено використання вербальних, візуальних і звукових образів неповнолітніх реклами товарів та послуг, що безпосередньо не призначені для неповнолітніх. Рекламний кодекс Росії додає до зазначеним вимогам ще одне, у тому, що у рекламі не дозволяється заохочувати закликати дітей до підвищення кількості прийомів їжі або заміні основного харчування кондитерськими виробами.

Що стосується реклами окремих товарів, слід зазначити, що у Російському кодексі і Федеральному законі «Про рекламу» вказуються групи товарів «підвищеної небезпеки»:

1) алкогольна продукція і тютюнові вироби,

2) медикаменти, вироби медичного призначення і медична техніка,

3) зброя терористів-камікадзе і боєприпаси.

Перелічені вимоги до реклами виробів медичного призначення, насамперед, безумовно, спрямовані на дотримання етики, оскільки порушення однієї чи кількох із них веде до створення в споживачів враження про рекламованому засобі чи метод лікування як і справу панацеї. З іншого боку, повідомлення, у якому порушено норми Російського кодексу, здатне переконати людей, нужденним у допомоги, необгрунтовану сподіватися одужання (особливо що це стосується серйозних захворювань, таких, наприклад, як алкоголізм, наркоманія, рак, СНІД тощо.), у своїй невиправдані надії можуть призвести до негативних наслідків від депресії до загострення захворювання і навіть летального результату.

Висновок.

Отже, можна назвати, у цілому вимоги, які пред'являються рекламну діяльність Російським рекламним кодексом і Федеральним законом «Про рекламу» збігаються до міжнародних стандартів, зафіксованими в Міжнародному кодексі рекламну практику. З іншого боку, здебільшого російські нормативи докладніше і докладно описують правила ведення рекламного бізнесу, ніж зазначений документ Міжнародній торговій палати. Винятком є лише стаття про доказах і свідоцтвах Міжнародного кодексу, де йдеться, що рекламне повідомлення на повинен утримувати доказів чи свідчень, які пов'язані з кваліфікацією і досвідом засвідчує особи.

1.2 Етика рекламну діяльність як процес, регульований «по громадському договору»

Положення, зафіксовані у нормативні документи, задовольняють потребам бізнесу й суспільства завжди почасти, тому що ці потреби постійно змінюються у часі. Але неможливо заперечити, що з законодавчо закріпленими вимогами до етики та моралі, у суспільстві завжди існує стійка стосовно чиннику часу величина – погляди стосовно питань етики й основі моралі й відповідні їм моделей поведінки, розділяються більшістю членів товариства, що потенційно можуть, як збігатися, і перебувати у антагоністичному суперечності з законодавчими актами.

Якби рекламісти-практики у своїй професійній діяльності повністю ігнорували вказаний вище чинник, ефективність своєї діяльності було б вкрай незначною. Необхідно, тому розглянути думку професіоналів, приймаючих особисту участь у створенні і поширенні рекламних повідомлень. Особливо цікавими видаються поглядирекламистов-практиков на взаємовідносини реклами й загальноприйнятої моралі, і навіть на дотримання норм у рекламному бізнесі.

На початку 2003 року в сайтіadvertology було відкрито дискусія на задану тему «Соціальна відповідальність реклами», основна мета якої стала з'ясування взаємовідносин реклами й російського суспільства. У ході цієї дискусії фахівцям – теоретикам і практикам рекламного бізнесу – до обговорення було запропоновано п'ять розгорнутих питань, доцільність яких зводиться ось до чого:

- Що такесоциально-ответственная реклама?

- У чому причини появи «>социально-безответственной» реклами?

- У якому етапі створення рекламного повідомлення слід думати його соціальній відповідальності?

- Якої ролі має відігравати закон?

- Чи можливо саморегулювання рекламну діяльність?

Більшість експертів, які взяли що у обговоренні, визнають те що, що – це найпотужніший інструмент, має значний вплив на суспільство. Нині вона становить собою особливий соціальна інституція, яка формує смак, стереотипи поведінки, створює нові традиції, руйнуючий чисозидающий моральний світ людини. Серед інших було й висловлено думка у тому,

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація