Реферати українською » Этика » Службовий етикет Як засіб впливим на Формування мотівації діяльності спеціальніх категорій державних службовців


Реферат Службовий етикет Як засіб впливим на Формування мотівації діяльності спеціальніх категорій державних службовців

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Службовийетикет якзасібвпливу наформуваннямотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців


>Вступ

Усучасній Україні роль йзначення державноїслужбипостійнозростають.Вонавимагає нелишеспеціальних знань,професійнихнавичок, а іглибокоїерудиції,уміння комплексно,зваженовирішуватискладніпроблемисуспільногорозвитку. >Мотиваціядіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівмає бутизорієнтована нанорми демократичногогромадянськогосуспільства й винна статідієвимінструментомпобудови такогосуспільства. Ісьогоднівиявляється,щобвирішитиціпроблеми,необхіднозробитинаголос наформуваннівисокої культури роботиспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців. А,щобдержавна службавпливала наформування тарозвитокпрогресивної культури всуспільстві, вон самамаєформуватися якетична система, бутиносіємпрогресивноїсуспільноїморалі таїїцінностей.

сучаснийперіодрозвиткусуспільствавимагаєзначноговдосконаленняпроцесівмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців йорганіввиконавчої влади [2, з. 141]. Культураспілкування людейґрунтується надотриманніпевних правил,виробленихлюдствомпротягомбагатьохстоліть.

Слово “>етикет” скидатися ізфранцузької йперекладається як “манераповедінки”, аще – як “>ярлик,етикетка”.Сформованінормиморальностіє результатомтривалогопроцесустановленнявідносинміж людьми як усуспільному, то й всімейномужитті. Бездотриманняцих нормполітичні,економічні,культурні тасімейнівідносининеможливі. Доетикету належати,насамперед, правилаввічливості,прийняті впевномутоваристві. сучаснийетикетувібрав у собізвичаї йтрадиціїбагатьохнародів відсивоїдавнини до відома нашихднів.Ці правилаповедінкиєзагальними,оскільки їхньогодотримуються не лишепредставникиякогосьпевного товариства, а ірізнихсоціально-політичних систем.Водночас,вимогиетикету неєабсолютними: їхнідотриманнязалежить відмісця, години іобставин.Поведінка,неприпустима в одномумісці й запевнихобставин,може бутидоречною віншомумісці та заіншихобставин [6, з. 253].


>Нормиетикету, навідміну від нормморалі,єумовними

 

>Вониначенеписані догоди про ті, уповедінці людейвважатиприйнятним, а що ані. Кожна культурна людинамає нелише знаті ідотримуватисяосновних норметикету, але й ірозумітинеобхідністьвизначених правилвідносин.Манери багато вчомувідображаютьвнутрішню культурулюдини таїїморальні іінтелектуальніякості.Уміння правильноповодитися утовариствімаєдужевеликезначення: воно таполегшуєвстановленняконтактів,сприяєдосягненнюпорозуміння,створюєдружні тастійкістосунки [7, з. 246].

>Етикетдужетіснопов’язаний ізетикою, Якавідрізняється віднього тім, щорозглядаєморальну бік життялюдини, аетикетзводитьсялише дозовнішньоїповедінки.Етикет –ценабір правилповедінки,прийнятих усуспільстві.Етичніпочуття –цедуховнеджерелокожноїлюдини, йогорушій,природнаневід’ємнаякість.Сутність цогопочуттяполягає до того, що потреба в тихий чиіншихдіяхвиникає в особинивнаслідокнеобхідностідосягненнявнутрішньоїдуховноїрівноваги черездоброчинну діяльність тавтіленнясправедливості. Стимулом до добраєсаме добро, а чи не правовимогиіншої особини напевні дії.Професійнаетика удіяльностіправоохороннихорганівєісторичносформованоюсукупністюморальнихнаказів,вимог,науковихтеорій проповедінку,зумовленуспецифікоюпрофесійнихобов’язків.Говорити пропрофесійнуетикубудь-якоїпрофесійноїгрупи можна тоді, коли ужесклалисяпевнітрадиціїїїдіяльності [18, з. 57].

>Специфікамотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, у томучислі іміліцейськоїслужби,зумовлюєнеобхідністьдослідженняїїморальнихаспектів.Діяльністьміліціїрегламентованаправовимидисциплінарними нормами,закріпленими вЗаконі України “Проміліцію”,Дисциплінарномустатуті,присязі,наказах йінструктивних актах. Алі лишеправових норммотиваціїдіяльності длярегулюванняповедінкиспівробітниківміліції (як й для всіхгромадян)недостатньо.Соціальніфункціїправових нормобмежені,оскільки всуспільствііснуютьвідносини,пов’язані ізнеповторністюпроявуповедінкиособистості, та ізростаючадинамікагромадського життязумовлюєшвидкезростання йзміну характеру потреб. Тутнерідковступають у сферурегуляціїморальнінорми, що, порівняно ізправовими, болееуніверсальні усвоїхсуспільнихфункціях,нерідко впрофесійнихгрупах смердотімаютьназву “>неписаних законів” умотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,.

>Етикамотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівбазується на законах України, щостосуютьсядіяльностіправоохороннихорганів, у томучислі ОВС (>закони проміліцію, ОРД,пенсійне забезпеченняпрацівниківміліції тощо). Наоснові законіввидаютьсянормативніакти МВС України,статути,положення,накази таінструкції.Деякі із нихзатверджуєКабінет міністрів України.Наприклад, насьогодні баченоДисциплінарний статут ОВС України,Положення пропроходженняслужбирядовим йначальницьким складом ОВС України, Присягапрацівника ОВС України, Кодексчестіпрацівника ОВС України, Директива № 8 “Про запитанняслужбовогоетикетупрацівників ОВС України” таін.Певну роль урегулюваннімотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовціввідіграютьнакази,розпорядження тарішенняколегій УВС таструктурнихпідрозділів МВС (>Етичний кодекспрацівника ОВС України) [5].

>Найбільшповно запитанняслужбовогоетикету внормативних актах ОВС Українирозроблені вдирективі № 8 “>Питанняслужбовогоетикетупрацівниківорганіввнутрішніхсправ України”.Вонавизначаєосновні засадидотриманняпрацівникамиміліції правилслужбовогоетикету,субординації,взаємноїповаги таввічливості устосунках згромадянами йєобов’язковою длявиконання всіма безвинятку особами пересічного йначальницького складуорганіввнутрішніхсправ України [17].

>Кожнийпрацівникзобов’язанийвиконуватислужбовіобов’язки, щовизначаютьобсягвиконаннязавдань,дорученихйому запосадою.Дисципліназобов’язує,зокрема,кожну особу пересічного йначальницького складу:додержуватисязаконодавства,виконувативимоги присяги,статутів танаказівначальників;додержуватися нормпрофесійноїетики (>етикету), невчинятидій, щоможутьпризвести довтратинезалежності іоб’єктивності привиконанніслужбовихобов’язків;постійновдосконалювати своюпрофесійнукваліфікацію,підвищуватирівень культури вроботі;сприяти начальникам узміцненнідисципліни та забезпеченнюстатутного порядку,виявлятиповагу доначальників, старших послужбі і зазванням, бутиввічливим,додержуватися правилносіння установленоїформиодягу йвіддаваннявійськовоїчесті; ізгідністю тачестюповодити собі позаслужбою, бути прикладом удодержаннігромадського порядку,утримуватиінших відпорушень правопорядку, що, у своючергу,єрушійною силоюмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [7].

>Вищевикладенедаєпідставистверджувати, щооднією ізнайважливішихскладовихслужбовоїдисципліни всистемімотиваціїдіяльностієдотриманняслужбовогоетикету.

>Етикетспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців –складова їхньогоморально-естетичної культури, щовключаєрегламентованіформиповедінки йспілкуваннязісвоїмиколегами тагромадянами.Етикетрегулюєманери, аманери –цездатністьтримати собі,зовнішня формаповедінкиособливостімови (>інтонація), жерсті,міміка, ходу.

>Службовийетикет узагальномурозумінні –цезвід правил й норм, щорегулюють порядоквідносинпрацівниківміж собою тапрацівників згромадянами.Відмітноюрисоюслужбовогоетикетуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівє йогонормативний характер. Порядоквідносинрегламентований законами тапідзаконниминормативно-правовими актами,виконання якієобов’язковим. При цьомуосновними принципамислужбовогоетикетуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівє:сувораслужбовасубординація;свідомадисципліна;взаємнаповага;повага до старших заспеціальнимзванням,посадою,віком;ретельність,пунктуальність,ініціатива,витримка,спокій, щовиражається впозитивніймотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [4].

>Водночасдоситьцікавою й такою, щозаслуговує наувагує думка У.Темченко про ті, щодисциплінарний йетичнийкодексимаютьрізну природу. перший –правову (>імперативно-атрибутивну), адругийетичний кодекс, –цезавждидодатковийпрофесійнийобов’язок, щомаєсуб’єктивно-ціннісний характер ймеханізмреалізації, тому неможе бути норм правового характеру,якимпритаманназагальнообов’язковість йзастосуванняспособів йзасобівзовнішньогопримусу таюридичноївідповідальності [19, з. 26].

>Вінпропонує й зцим не можна непогодитися,розглянути тавіднести доосновнихсистемоутворювальнихпринципів тадеяких норметичного кодексу, щовиступають якнормимотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,такі:етична норма –цеобов’язок особини, що непередбачаєвзаємнихетичнихвимог йобов’язків та їхніматеріальнузацікавленість; смердотіопосередковані принципомпрагнення доідеалу, необ’єктивовані й немаютьзовнішнього державного чисуспільногопримусу;етичнийобов’язок –цевнутрішня потребалюдини внеобхідностічинити добро,справедливість,досягненняособистоїдуховноїрівноваги, щоможеперебувати вмежах правовогообов’язку чидоповнювати його, але йвибірздійснюєтьсяодносторонньо тадиспозитивно завласнимбажанням;зміст цогообов’язкуполягає впевніймоделіповедінкиетичного характеру, Якаопосередкованаетичнимипочуттями особини;сутністьетичногообов’язку – всамоусвідомлюванійустановці до діїціннісного характеру (особіста воля), щовиражаєглибокіпочуттяособистоїгідності,етичноїрівноваги ідосконалості;етична відповідальність особини немає характерузовнішньогопримусу йпов’язана ізособистимусвідомленням добра, зла,справедливості тавідповідальності за дії (>відсутністьсудової,дисциплінарної чиіншоїправовоїпроцедурипритягнення довідповідальності занеетичнийвчинок);етична позначка –це йдобродійнийвчинок, й йогорезультати (>наприклад,соціальнадопомогабагатодітнимсім’ям, де батькизловживаютьспиртниминапоями, не виннастворюватиматеріальнихможливостей для збільшенняцихсімей);реалізаціяетичної метиобумовлює, але й непокладаєобов’язки наадекватні діїіншоїсторониетичного ставлення;співробітникміліціїзавждивикористовує принципетичнихочікувань,маючи наувазі, щоюрист-професіоналпокладає у собіобов’язок незастосовуватинедосконалістьсоціально-нормативногорегулюваннявідносин, авикористовувати своїзнання длядосягненнясправедливості;реалізаціяетичногопочуття занаявностізаборониіншоїсторониспростовує самуетичнусутність дії (>наприклад,приниженняблагодійністю), принципвзаємноїетичноїупередженостіпередбачаєвизнання закожноюлюдиноюприродноїякості іпотреби усправедливості тадоброчиннійдіяльності (>презумпціядоброчинності);співробітникміліції усвоїйдіяльностікеруєтьсяпочуттямособистоїетичноїгідності,рівноваги іпотреби удосконалості тавизнаєце заіншими [14, з. 27-28].

Отже,аналізджерелпрофесійноїетики, щорегламентуютьмотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,даєуявлення про ті, котріморальніякостімають бутипритаманніспівробітникамміліції, що вподальшому якщовпливати намотивуваннядіяльності шкірногоправоохоронця.Переважнабільшістьджерелнаголошує, щосучаснийпрацівникорганіввнутрішніхсправмаєволодітицілим поручособистіснихякостей, котрі іформуютьмотиваціюособистості доправоохоронноїдіяльності. Цечесність,освіченість, особістамужність йвисока культура;сумліннеставлення дослужбовогообов’язку іемоційнастійкість;принциповість йспостережливість;високапрофесійнамайстерність;високапрацездатність;гуманізм,нетерпимість донайменшихпорушень закону й нормморалі,чуйне іуважнеставлення людям [12, з. 124].

>Працівникміліції уставленні догромадянмаєвиявлятиповагу,звертатись на “Ві”, своївимоги тазауваженнявикладати впереконливійформі.Звертаючись до громадянина,вінмаєпривітатися, после чого,приклавши руку до головного убору,назватийомусвоєпрізвище,звання тапред’явити на йоговимогуслужбовепосвідчення іповідомити мітку [1, з. 131].

>Працівникміліції убудь-якійситуаціїзобов’язаний ізчестю тагідністю нести своюпочесну службу, бути прикладомвисокої культуриповедінки йдисципліни,увічливогоставлення догромадян,кожним своїмвчинком й словомсприятизміцненню авторитетуміліції України йглибокоїповаги донеї із боці населення [2, з. 143].

Увипадкупорушенняпрацівникомміліції прав тазаконнихінтересів громадянина передбаченепублічневибачення.Ця моральнадіямаєглибокийзміст.Вонадисциплінує,змушує критичнооцінювативласнуповедінку ізастерігає відподібнихвчинків, що вподальшому негативновпливає намотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.Спеціальнікатегоріїдержавнихслужбовцівповинні матірвисокіособисті,ділові таморальніякості,освітнійрівень,оскільки привиконанніслужбовихобов’язків смердотікеруються законом, їхньогоправозастосовна діяльністьповністюзалежить не лише відправової культури, а і відособистоїдисципліни,фаховогорівня, щовідображається вмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [15].

>Сьогоднівиникаєнагальна проблемапідвищення авторитетуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, зміну негативногоставлення перед тим із боці населення надоброзичливіпартнерськівідносини.

Отже,службовийетикетспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців –це системавстановлених законами тапідзаконниминормативно-правовими актами правил й норм, котрірегулюють порядоквідносинспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівміж собою та ізгромадянами тадотримання івиконання якієобов’язковим.Слідпам’ятати, щодотримання всіма безвинятку особами пересічного йначальницького складуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців правилслужбовогоетикету,службовоїсубординації,увічливості устосунках ізколегами послужбі тагромадянамиєневід’ємноюскладовою йзапорукоюформування позитивногоіміджуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,необхідноюпередумовоюпоглибленняпартнерськихвідносин ізнаселенням.

>Цівимогизасновані наморальних нормах.Етика державногослужбовця –це система нормповедінки, порядокдій й правил,відносин йпринципів удержавно-службовихвідносинах, щоявляють собоюсукупністьнайбільшпридатних,глибокоусвідомлених йконкретизованих, котрі належатиданомусуспільству йє нормамизагальнолюдськоїморалі.Етикаспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівтіснопов’язана зсоціальноюструктурою конкретногосуспільства йчітковизначається нею. У цьому, як правило,відображаютьсятрадиційніуявленнясуб’єктів того чиіншогосуспільства про статус свогосуспільства вцілому, проперевагусвоєїцивілізації тощо. разом із тіметика державноїслужбиявляє собоюоб’єднанняуніверсальних правил, щозастосовуються вусьомуцивілізованому світі [16, з. 149].

>Керівник органувиконавчої владизобов’язаний забудь-яких умівзалишатисястриманим,тактовним,ввічливим,контролювати своюповедінку таволодітисвоїминастроєм йпочуттями, у томучислі впроцесімотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,.Керівників, котрівміютьпрацювати із людьми, органіввиконавчої владибільшість. Однак напрактиціщетрапляютьсяфакти грубогоадміністрування, котрідопускаютьокремікерівники. Цевиникаєздебільшого черезневмінняповодити собі уконкретнійситуації через нестачу культури й знань.Неприпустимо,щобкерівниквтрачав самоконтроль,щоб йогоповедінкаставалабрутальною [14, з. 180–181].

Унауковомуплані проблемаслужбовогоетикету якзасобувпливу наформуваннямотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців хочповністю й непіддавалась комплексномудослідженню, але й багатоїїаспектіврозглядались.Спочаткуця темаосмислюваласьпереважнодореволюційнимиросійськимивченими, котрізаймалисьполіцейським правом. УпрацяхІ.І.Андрієвського, В.Ф.Дерюжинського, В.В.Івановського,І.Т. Тарасова таінших “>поліцеїстів”аналізувалисьпроблемипрофесійноїпідготовкикадрівполіції, їхніматеріальноїзабезпеченості тадеякіінші запитання.

Узв`язку ізвикладенимзауважимо, щовикористаннядосягненьдосоціалістичноїправової думи всучаснійюридичнійтеорії йпрактицієпринципововажливим. як правильнозазначено, багатодосліджень тогоперіодуобігнали годину,перевершилизахідноєвропейськийрівень, аголовне –виразилиморальні ігуманістичнітрадиціївітчизняноїфілософії [6, з. 230].Заразці роботи болеецінні, ніжрадянські,оскільки смердотієоб’єктивними,адженауковці тихийчасівкерувалися неєдиноправильнимвченням, анауковоюметодологієюмотиваціїдіяльності.

Насьогодніщенаївнорозраховувати, щоспеціальнікатегоріїдержавнихслужбовців, котрівчинилипорушення, будутьзвільнені відвідповідальності чи якінезаслуженозвинуватять уперевищенніслужбовихповноважень,можутьскористатися правомоскарження.

Для цоготребавитратити не лише годину йсили,переборотипомилковусором’язливість, бути готуємо допевноїнапруженості увідносинах ізвласнимкерівництвом, але й і матірдостатнююридичнупідготовку ненижчетієї, якоїмаютьпредставникиконтрольних йнаглядовихінстанцій [8, з. 21].

>Відсутністьвіри до закону, правованестійкість,небажання, а годиною йневміння боротися за свої права за всіма правилами законупризводить доти, щодержавнийслужбовець,намагаєтьсянеправовимизасобамивирішитиконфлікт, щовиник.Такі діїможутьвиражатись унегативніймотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців. У цьомувипадку, яквідомо, сила права не працює, а діїпрацівника годиноюмежують вже ізправопорушеннями [18, з. 140; 17, з. 103].

Уумовахформування в Україніправової держави йгромадянськогосуспільствавзаємодіяспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців і, власнеформоюсоціального контролю задіяльністюдержавнихорганів.Сьогоднізагальновідоміфактинетактовноїповедінки,бездушності табезкультурності под годинувиконанняслужбовихобов’язків,порушеннязаконності,зволікання прирозглядізаяв йповідомлень проправопорушення,зловживаннявладою, щонаявнісередособового складуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,інодінабуваютьзначного резонансу,підриваютьмотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,довіру донеї,викликаютьзаконніскарги із боцігромадян.Саме томунеобхідністьствореннясистемисоціального контролю задіяльністюорганів правопорядкудиктуєтьсяпотребамизахисту прав й свободгромадян, щозростають [2, із сьомої].

>Вихованнякадрів –цеважливийелемент роботи йскладовакадровоїфункції.Сьогодні вонпотребуєособливоїуваги. Узв’язку ізліквідацієюпідрозділівполітико-виховної роботистворивсяпевний вакуум уздійсненнітакоїскладовоїкадровоїфункції, яквиховання. Так,наприклад, згідно із наказом МВС України “Пропідвищеннярівнязагальної йпрофесійної культури,службовоїетикипрацівниківорганіввнутрішніхсправ та ролькерівників ворганізаціївиховної роботи” від 12.09.92 р. органіввнутрішніхсправмаютьрозроблятисякомплексніпрограми,спрямовані напідвищеннязагальної йпрофесійної культуриособового складу [19].Відповідальність за станвиховної роботи ізособовим складомпокладена накерівниківорганіввнутрішніхсправ, їхнізаступників,начальниківструктурнихпідрозділів й служб.Зазначенотакож, що особіста долякерівників увихованніпідлеглихєневід’ємноюскладовою їхньогослужбовоїдіяльності.Методичне забезпеченняцієїдіяльностіпокладено наапарати пороботі ізособовим складом. УКонцепціїрозвиткусистемиМіністерствавнутрішніхсправ, на шкода,проблемівиховання неприділеноналежноїуваги, уційКонцепціїнавітьвідсутній самтермін “>виховання”. Безвирішенняцієїпроблемисподіватися назначнепокрашення роботиорганіввнутрішніхсправважко [8].

>Виконанняскладних йвідповідальнихзавданьбазується,перш на, надотриманніособовим складомслужбовоїдисципліни.Самецейчинникзабезпечуєналежнумотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,організованість йготовність дошвидких йрішучихдій ізохорони правопорядку. Аефективний результатборотьбизізлочинністю –цезапорука престижуспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, у томучислі наміжнароднійарені, томуважливістьцихпитаньпостійнозростає.Будь-якевідхиленняпрацівника від нормповедінкитягне втрачудовіри доспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,стримуєзверненнягромадян до відома нашихорганів [12, з. 108].

>Особливемісце всистемікомунікативнихякостейправоохоронцівзаймаєтолерантність,тобтовміннянеупередженооцінювати людей, їхнівчинки,події,явища, котрі частомаютьсуперечливий характер.Толерантністьдаєзмогувідзначатипозитивні танегативнірисиподій йявищ,співвідносячивласні подивися ізусієюнаявноюінформацією й невіддаючи при цьомупереваги укінцевійоцінцівласномуставленню.Толерантністьправоохоронця –цеознака йогорозуму, культури,професіоналізму. Ядромсистемиякостейправоохоронця, “констант”, щовизначають йогопрофесіоналізм,єособистісний блокмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [9, з. 108].Требавідзначити, що внауковійлітературі неіснуєєдиногоуніфікованого набору такихякостей,протебільшістьдослідниківпідкреслюютьнеобхідністьнаявності вструктуріособистостіправоохоронця такихелементів, якздатністьспівчуватиіншійлюдині;доброзичливість;чутливість;безкорисливість;терпимість;полегкістьщодорізнихнестандартнихпроявівповедінки,зовнішньоговигляду й способумисленнябудь-якоїлюдини;принциповавимогливість до собі таінших;переконаність унеобхідностіслужіння народу вцілому, а чи неокремим йогопрошаркам;творчий складрозуму;здатністьпрораховувативаріантиможливихнаслідківдій людей, їхніпротистоянь чи,навпаки,об’єднань. Доти жпідкреслимо, що така діяльністьпотребує великогосамовладаннянавіть унайскрутнішихситуаціях,співвідносити своюповедінку,спрямовану наінших людей, зсуспільнимиморальними таправовими нормами впроцесімотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.

Таким чином,константніелементи феноменупрофесіоналізму (>сукупністьпрофесійно-особистісних характеристик)визначаютьнеобхідні тадостатнісуб’єктивніумови йогостановлення,тобтостворюють “форму”мотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.Наповнити жцю “форму”реальним “>змістом”,розкритимеханізмформування тареалізаціїпрофесіоналізму вправоохороннійдіяльності можналишезавдякиваріативнимелементам –професійнійкультурі таетиці [7, з. 109].

Унауковійлітературііснуєдекількатрактуваньпоняттяпрофесійної культуриправоохоронця.Одніавторивизначаютьїї яксукупністьвластивостей йякостей (>загальнодюдських,класових,професійних тощо), щознаходятьзовнішнійпрояв управоохороннійдіяльності [14, з. 157];інші –прихильникидіяльнісногопідходу: допрофесійної культуривідносятькваліфіковане,сумлінне йретельневиконаннятрудовихпроцесів [5, з. 98];третідодаютьтудищеелементипсихологічної тапедагогічної культури [1]. Мирозглядаємопрофесійну культуруспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців якрівеньоволодінняспівробітникомзнаннями, способами та методамиправоохоронноїдіяльності тавикористання їхні напрактицівідповідно дорівнярозвиткувласноїмікрокультури вмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.

яквважає Н.П.Матюхіна,головнимнапрямкомсоціальної роботи ізособовим складомспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівє:створення адекватнихсоціальних умів дляпрофесійноїдіяльностіпрацівників, їхнівідпочинку; організаціявиховної,культурно-дозвільної таспортивно-оздоровчої роботи; доля впрофорієнтаційнідіяльності тапрофвідборі;сприянняпрофесійнійадаптаціїпрацівників;профілактикаявищпрофесійноїдеформації в їхньогосередовищі;проведеннямедико-соціальної роботи;соціальнареабілітаціяпрацівників, щозазналипсихічної тафізичноїтравми,стресу,переживаютькризовіситуації; забезпечення дійовогосоціального та правовогозахистуособового складу;соціальний патронажветеранівпохилоговіку,працівників, щоотрималипоранення,сімейзагиблих; забезпечення впідрозділахспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівморально-психологічногоклімату,формування упрацівниківпевнихсоціальнихумінь танавичок [15, з. 65-70].

У ст. 7Дисциплінарного статутуорганіввнутрішніхсправ Українизазначено, щослужбовадисциплінабазується нависокійсвідомості тазобов’язуєкожну особу пересічного йначальницького складу:дотримуватисязаконодавства,неухильновиконувативимогиПрисягипрацівникаорганіввнутрішніхсправ України,статутів йнаказівначальників;захищати іохороняти відпротиправнихзамахів на життя,здоров’я, права тасвободигромадян,власність,довкілля,інтересисуспільства й держави;поважатилюдськугідність,виявлятитурботу прогромадян й бути готуємо убудь-який годинунадатиїмдопомогу;дотримуватися нормпрофесійної таслужбовоїетики;берегтидержавнутаємницю; услужбовійдіяльності бутичесним,об’єктивним йнезалежним відбудь-якоговпливугромадян, їхньогооб’єднань таіншихюридичнихосіб;стійкопереносити усітруднощі таобмеження,пов’язанізіслужбою;постійнопідвищуватисвійпрофесійний такультурнийрівень;сприяти начальникам узміцненніслужбовоїдисципліни, забезпеченнюзаконності тастатутного порядку;виявлятиповагу доколег послужбі таіншихгромадян, бутиввічливим,дотримуватися правилвнутрішньогорозпорядку,носіння установленоїформиодягу,вітання таетикету; ізгідністю йчестюповодитися за годину, бути прикладом удотриманнігромадського порядку,припинятипротиправні діїосіб, котрі їхньогоучиняють;берегти та підгримувати вналежномустаніпереданіїй вкористуваннявогнепальнузброю,спеціальнізасоби,майно йтехніку [8].

>Дисциплінарна відповідальністьполягає внакладенні наспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, котрі порушилислужбовудисципліну,дисциплінарнихстягнень,передбаченихДисциплінарним статутом.Слідзауважити, щопідставидисциплінарноївідповідальностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців унауковійлітературівизначаютьсяпо-різному.Найчастіше такоюпідставоюназиваєтьсядисциплінарнапровина, подякоюрозуміється якпорушеннявстановленихслужбових правилповедінки, то йпорушення норм права чиетики впобуті, що, у своючергуможе негативновпливати намотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [8, з. 11].

>Дисциплінаохоплює усінапрями таформидіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,виконанняпрацівникамислужбовихобов’язків;поведінку їхнього упобуті,громадськихмісцях. Тому мипогоджуємося іздумкоюЮ.П.Битяка,якийзазначає, що “й поза годиноювиконанняслужбовихобов’язківдержавнийслужбовецьзобов’язанийдотримуватисяслужбовоїетики” [3, з. 97-103].Вважаємо, щопідвищенівимоги до способу життя,мотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців упозаслужбовий годинупояснюютьсяпідвищеноюувагоюгромадян додіяльностіцихорганів. У очахпересічнихгромадян діяльністьспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівпоєднує всобіриси як громадянина, то йсуб’єкта державноїдіяльності (>посадової особинидержавнихорганів) ізурахуваннямспецифікиостанньої управоохоронній сфері тапов’язаних ізцимособливихвимог.

>Повсякденна діяльністьспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовціввідбувається на очах у населення, й авторитетцихорганів багато вчомузалежить відповедінки їхньогопрацівників, що особливовиявляється под годинуспілкування із людьми.Керівникиорганів йпідрозділівспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівповинніорієнтуватиособовий склад тих,щобвін особливоуважно йтактовноповодився под годинуспілкування ізнаселенням.Саме вспілкуванні ізнаселеннямформується авторитетпрацівниказазначенихорганів.Вимогищодотактовногоставленняспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців догромадянмістяться вЕтичномукодексі, що, у своючергуєпозитивним мотивом вдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, України [5].

В частности, уньомузазначено, що привиконаннісвоїхфункціональнихобов’язків працівникиспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівзобов’язані:ставитися догромадян справедливо,уважно,доброзичливо,неупереджено, ізпочуттямповаги до їхнілюдськоїгідності, недопускаючи при цьому жаднихпроявівдискримінації наґрунтістаті,раси,віку,мови,релігії,національності,громадянства,соціальногопоходження,освіти,матеріального стану,політичних таіншихпереконань; недопускатипроявівжорстокого чипринизливогоставлення людям,поважати їхніприродне декларація про життя,законні права волю думи,совісті,самовираження,збереженняздоров’я, мирногозібрання,володіння майном тощо;повсякчас бутиготовими донадання людямдопомоги йзахисту вмежахслужбовихповноважень тавиходячи ззагальнолюдськихморально-етичнихпозицій; услужбових тапозаслужбовихстосунках із людьми, вособистійповедінці бутизразкомчесності,чемності,тактовності,зовнішньоїохайності івнутрішньоїдисциплінованості, культуриспілкування,зокремамовної [4].

Доти ж уКодексічестіспівробітникаорганіввнутрішніхсправ України говоритися: “>своїмивчинками йповедінкою, способом життяпідтверджувативисокіпринципибезкорисливості,чесності йскромності всуспільному таособистомужитті, нетерпимо ставитися дояких-небудьаморальнихпроявів” [7].

яквідомо, ефективногоправоверегулюванняпевних групсуспільнихвідносинадміністративно-правовими нормамиможе бутидосягнутолишевнаслідокодночасноговдосконаленнязмісту іформинормативно-правовихприписів,тобто шляхомздійснення їхнісистематизації, у томучислі і норм, котріпередбачаютьдисциплінарну відповідальністьрізнихкатегорійдержавнихслужбовців, й,кріміншого,мотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.Звичайно, робота зсистематизаціїнормативно-правовихактів через своюособливістьзаймає багато години, практикаправозастосування таїїузагальненнявідстає віднормотворчогопроцесу в окремихгалузяхуправління.Звідсицілкомзрозумілациклічність урозвитку нормативно-правовогорегулюванняінститутівюридичноївідповідальності в Україні [8, з. 177].

>Слушноювидаєтьсятакож думка В.Б.Авер’яноващодоздійсненняпоетапноїкодифікації заокремими сферами чипідгалузями іінститутамиадміністративно-правовогорегулювання тастворення внайближчійперспективі Кодексуповедінки йдисциплінарноївідповідальностідержавнихслужбовців, аподальшійперспективі – Кодексу державноїслужби, що будуть позитивновпливати намотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців [1, з. 71].

>Потреба упроведеннівиховної роботи,підвищенніпрофесійного, культурного таосвітньогорівняпрацівниківвизначала внаказі МВС України “Пропідвищеннярівнязагальної тапрофесійної культури,службовоїетикипрацівниківорганіввнутрішніхсправ таролікерівників ворганізаціївиховної роботи” від 12.09.92 р.Підкреслюючизначення та відповідальністьвиховноїдіяльності в ОВС, унаказізазначалось,зокрема, що долякерівників увихованніпрацівниківпотрібновважатиневід’ємноюскладовою їхніслужбовоїдіяльності.Відповідно до наказу,керівний складорганів,підрозділів танавчальнихзакладів МВС Українизобов’язувавсяпроводитиіндивідуальнувиховну роботу ізпідлеглими,контролювати запитанняпідвищенняпрофесійного,освітнього та культурногорівняпрацівників,поведінку наслужбі та впобуті,застерігати віднебажаних та таких, щокомпрометують,зв’язків [19].

На думку Н.П.Матюхіної, уроботі ізособовим складомрекомендувалось активновикористовуватирізніформипрофесійногонавчання йслужбовоїпідготовки,інструктажі,аналітичнийрозглядконфліктнихситуацій,наставництво.Відпідлеглихвимагалосяпідвищуватирівень культуриспілкування йповедінки угромадськихмісцях,покращуватистройовувиправку йзовнішнійвигляд,виявлятитурботу про духовний йморальний станпрацівників. Унаказізверталасьувагатакож нанеобхідністьрозвивати тавдосконалюватитакіформиетичного іестетичноговихованняпрацівників ОВС, як школи йуніверситети культури,читацькіконференції йклуби заінтересами,фестивалісамодіяльної творчоститощо[16, з. 18-19].

>Важливемісце впроцесіпідвищеннямотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівмаєзаймати системавиховної тасоціально-психологічної роботи, Якасьогодністворюється,їїтребарозуміти як комплексзаходів, щоздійснюютьсяпрактичними органами, атакожспеціальнимипсихолого-педагогічнимипідрозділами із такихпитань:професійно-орієнтаційна роботасеред населення ізметоюпропагандидіяльностіправоохороннихорганів тапрофесійнийвідбіркадрів длянавчання та роботиспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців;психолого-педагогічнапідготовкаспівробітників;психолого-педагогічнийсупровіддіяльностіпрацівників на всіхетапахнавчання таслужби;психологічне забезпеченнязаходів ізохоронигромадського порядку,розробкатекстівзвернень,листівок,пам’яток;проведенняпереговорів ізнаселенням;навчанняучасників такихзаходів методам таприйомамсамомобілізації;розробкарекомендацій ізформуванняготовностіособового складу додій векстремальнихумовах;психологічнареабілітаціяспівробітників, щопостраждали привиконанніслужбовихобов’язків;соціально-психологічний захистпрацівників та їхньогосімей тощо [21, з. 65].

>Слідзазначити, щовиконанняспеціальнимикатегоріямидержавнихслужбовцівсвоїхоперативно-службових тавиховно-профілактичнихфункцій проходитисьогодні вумовахпостійнопідвищеногопсихоемоційногонапруження,характеризуєтьсячастимвиникненнямекстремальнихситуацій, щозумовлюєзначнезростанняпсихічнихнавантажень на шкірногоспівробітника. Так,навантаження наосновнийоперативний складорганіввнутрішніхсправ заминулийрікзбільшились у 2–5разів й всередньому по Україні в 2–3 разиперевищуютьнауковообґрунтованінорми.Наприклад, однієїслідчогоприпадає всередньому 80справ, щоперебувають упровадженні. Заданими МВС України,щобзменшитинавантаження однієїпрацівникаорганіввнутрішніхсправ,потрібновиділити 124тисячіштатниходиниць.Вирішенняцієїпроблеми,підбір тапідготовкакваліфікованихкадрів убажанійкількості позиці,звичайно, багато години. Томунеобхідношукатишляхипозитивноїмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівщодоформування умайбутніхпрацівниківпсихологічноїстійкості доможливихфізичних тапсихічнихперевантажень [9, з. 48].

яквідомо, діяльністьспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівналежить докатегоріїнайбільшстресовихявищ.Якщо частотустресовихситуаційвиразитизалежно відпрофесії задесятибальноюсистемою, то, згідно ізпроведенимидослідженнями,професіяміліціонеразаймає одномумісце – 7,7 балу (>професіяшахтаря – 8,3 балу).Дійсно, діяльністьбагатьох службспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,перш наоперативних,пенітенціарних, проходити умінливихумовах,характеризуєтьсячастимвиникненнямекстремальнихситуацій,пов’язана ізризиком для життя.Впливцих умів,психічніперевантаженняпризводятьспівробітників до стану,якийназивається “>стрес”.Вінвиникає вперіоднебезпеки, страху,невдач,втратинадії,перспективи,спричинюєвкрайнегативнийвплив наорганізм,гальмуєпродуктивну діяльністьспівробітника,принижує йогопрацездатність,травмуєпсихіку, а ще черезнеї ііншісистемиорганізму, й вцілому Веде допсихологічної тапрофесійноїдеформації [9, з. 49].

>етикетслужбовецькадримотивація


>ВИСНОВОК

Отже,дослідившице запитання, можназробитивисновок, щодотримання правилетикетудопоможеспеціальнимкатегоріямдержавнихслужбовцівдоситьуспішновизначати своюповедінку вповсякденномуспілкуванні нароботі,вдома, угромадськихмісцях,створитьіміджінтелігентноїлюдини такваліфікованогоюриста-професіонала тавпливати науспішнумотиваціюдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,Суворедотримання правилетикету –важливаумовависокої культуриповедінкиспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців, але йнавітьскрупульознезнання йдотримання правилетикету негарантуєналежноїповедінкилюдини,боконкретніобставининастількирізноманітні, щожодні правила інорми надзмозіохопити їхніповністю.Щобуникнути всіхпомилок вмотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців,необхідновиробити всобівідчуттяемоціональногоспівпереживання людям;ценазивають тактом, йлишерозвинутепочуття тактудастьзмогуправоохоронцювизначитиналежніміру за тими словами йвчинках, увиявіінтересу йповаги догромадяннашогосуспільства. Насьогодні призакріпленні комплексуслужбовихобов’язків й правспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовцівприписи законуґрунтуються напринципіповаги йдотримання правлюдини, щовідповідає нормам Кодексуповедінкипосадовихосіб ізпідтримання правопорядку,який було бзатвердженоРезолюцієюГенеральноїАсамблеї ООН від 17.12.79 р.Оцінюючи своїможливостістосовнослужби вправоохоронних органах, молодьприміряє їхнього не дуже довсієїсистемиправоохороннихорганів вцілому, стільки домотиваціїдіяльностіспеціальнихкатегорійдержавнихслужбовців.


>ЛІТЕРАТУРА

1.Пєтков С.В.Ефективний менеджмент органіввнутрішніхсправ :монографія / С.В.Пєтков. –Сімферополь :Таврія, 2004. – 564 з.

1.Пєтков С.В.Сучасніменеджери й менеджмент у державномууправлінні / З. У.Пєтков //ВісникЗапорізькогоюридичногоінституту. – 2003. – №4.– З. 84–94.

2.Пєтков С.В.Шляхипідвищенняефективностіуправлінськихрішень в ОВС України / З. У.Пєтков //ВісникЗапорізькогоюридичногоінституту. – 2005. – №3. – З. 48–56.

3.Положення проНаціональну раду ізпитань державногоуправління та місцевого самоврядування :затверджено Указом Президента України від 03.05.2006 р. № 340/2006 [>Електронний ресурс] – Режим доступу:rada.gov.ua.

4.Положення проорганізаціювиховної роботи ізособовим складоморганів йпідрозділіввнутрішніхсправ України :затверджене наказомМіністерствавнутрішніхсправ України від 25.11.2003 р. №1458 [>Електронний ресурс] –

5.Положення пропідготовкунауково-педагогічних йнауковихкадрів :затвердженопостановоюКабінету міністрів України від 01.03.1999 р. № 309 [>Електронний ресурс] – Режим доступу :rada.gov.ua.

6. Савченка А.В. Мотив ймотиваціязлочину :монографія / А. У. Савченка. – До. :Атіка, 2002. – 144 з.

7.Серьогін З.Організаціякар’єри державногослужбовця якзасібпопередження йзапобіганнякорупції / З.Серьогін, У.Хлуткова //ВісникУАДУ. – 1999. – № 4 . – З. 100–105.

8.СинявськаО.Ю.Організаційно-правові засади забезпеченняжиттєдіяльності персоналуорганіввнутрішніхсправ України : автор.дис. наздобуттянауковогоступенядокт-ра. юр. наук за спец. : 12.00.07 /О.Ю.Синявська ;Харківськийнац. ун-твнутрішніхсправ. – Х., 2008. – 42 з.

9. СливкаС.С.Професійнаетикапрацівникаміліції /С.С. Сливка. – Л., 1995. – 97 з.

10. ТейлорФ.У.Наукова організація роботи /Ф.У. Тейлор // Наукауправляти: ізісторії менеджменту.Хрестоматія :навч.посібник / [>упоряд. Л. І.Козій, М. І.Матрохіна, П. Л. Пироженко]. – До. : Ли-бідь, 1993. – 304 з .

11.Темченко У.Психологічніосновитеорії тапринципиетикипрацівниківміліції / У.Темченко // Право України.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація