Реферат Хуліганство

Страница 1 из 8 | Следующая страница

ТЕМА:


ХУЛІГАНСТВО


З М І З Т


  1. Вступ...............................................................................................................


  1. Глава І. Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства.........................


1.Обєкт хуліганства.......................................................................................


2.Обєктивна сторона хуліганства.................................................................


3.Субєкт хуліганства......................................................................................


4.Субєтивна сторона хуліганства.................................................................


ІІІ. Глава ІІ. Види хуліганства.............................................................................


1.Злісне хуліганство......................................................................................


2.Особливо злісне хуліганство.....................................................................


ІV. Глава ІІІ. Застосування покарання за хуліганство......................................


  1. Висновок.........................................................................................................


  1. Законодавство й практика його застосування..............................................


  1. Список використаної літератури..................................................................


  1. Додаток до дипломної роботи.....................................................................

У З Т У П


Кримiногенна ситуацiя, котра склалася в Украiнi, перетворилася у найбiльше небезпечне соцiальне хвацько, що створюе серйозну загрозу розбудовi незалежноi держави, а небувале зростання злочинностi зу мовлене кризовими явищами в полiтичному і економiчному розвитку в усiх сферах суспiльноого життя, правоовим нигiлiзмом, фактичною безконтрольнiстю за пiдприемницькою, кредитнофiнансовою та банкiвською дiяльнiстю.

Здiйснюванi заходь виявились недостатнiми для ефективного впли ву на стан справ, закони, що приймаються, виконуються незадовiльно і не забезпечують своечасного задоволення незрiлих потреб ринкових вiдносин.

Розбалансованiсть економiки, спад виробництва та прогресуюче зростання цiн призвели до падiння життевого рiвня і як наслiдок втягнення у незаконне пiдприемництво значноi частини населення. Спав виробництва та пов"язане із ним зростання безробiття зумови чи стрiмке зростання крадiжок, грабежiв, розбiйницьких нападiв, ві магательства, убивств; скоєння корисливих злочинiв все частiше поєднується із використанням вогнепальноi та холодноi зброi.1

Одним із небезпечних і все ще досить поширеним посяганням на громадський порядок е хулiганство. Так згiдно довiдки із iнфор мацiйного бюро УМВС Украiни в Тернопiльськiй областi за 1993-1998 рокта на територii Тернопiльськоi областi зареестровано 1463 кримiнальні справ, порушені за ознаками статтi 206 КК Украiни, і лише 595 iз них спрямоване до суду. Майже 9% цих кримiнальних справ зупинено згiдно пункту 3 статтi 206 КК Украiни до встановлення особини, котра вчинила злочин.2 Крiм того, скоюючи хулiганство, винна

особа наносити шкоду громадському спокою і моралi, здоров"ю і тiлеснiй недоторканостi громадян, державному та приватного майну. Нерiдко, хулiганство переростае в iншi, бiльш важкi злочини: вбивс тво, нанесення тiлесних ушкоджень із хулiганських спонукань та iнш. Скоюючи хулiганськi дii, особа грубо протиставляе собі суспiльству, прийнятим вньому правилам поведiнки. Усі це сприяе формуванню в ii свiдомостi антисоцiальних мотивiв, якi пiзнiше проявляються у ско еннi iнших, бiльш важких злочинiв. Тому, боротьба iз злочиннiстю не мислима без активiзацii боротьби із хулiганством.

Нема за ті, що боротьбi із хулiганством придiщено увагу, багато ii питань продовжують залишатись спiрними, iншi із них розробленi не досить глибоко і повно. Це стосуеться розумiння об"екта, об"ективноi сторони, суб"екта, суб"ективноi сторони хулiганства, його квалiфiкуючих ознак, вiдмежування даного злочину вiд сумiжних делiктiв. Мае певнi проблеми, а деколи і допкскае помилки при застосуваннi cтаттi 206 КК Украiни і практика. Покращення потребуе і саме кримiнальне законодавство, регулюючи вiдповiдальнiсть за хулiганство. Викладене і обумовило вибiр даноi тими в якостi дип ломноi роботи.

Звернемося ж ближче до самоi тими роботи і спробуемо з"ясувати найбiльш двозначнi, суперечливi одну годину запитання.

II. ГЛАВА I. Поняття і юридичний аналiз складу хулiганства.

Стаття 62 Конституцii Украiни встановлюе: "Особа вважаеться не винуватою у вчиненнi злочину і не може бути пiддана кримiнальному покаранню, доки ii провину не якщо доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду".

У вiдповiдностi до статтi 3 Кримiнального кодексу Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi пiдлягае лише особа, винна у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно чи із необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно небезпечне дiяння. Отож, пiдставою кримiнальноi вiдповiдальностi е наявнiсть передбачених кримiнальним законом об"ективних і суб"ективних ознак, якi характе ризують певне суспiльнонебезпечне дiяння як злочин. Сукупнiсть таких ознак травні назву "склад злочину".

Квалiфiкацiя злочину, передбаченого кримiнальним законом, здiйснюеться шляхом характеристики чотирьох елементiв суспiльно не безпечного дiяння, якi утворюють склад злочину: об"екта, об"ектив ноi сторони, суб"екта і суб"ективноi сторони злочину. Визначення складу злочину шляхом встановлення в законi його об"ективних і суб"ективних ознак е однiею із найважливiших гарантiй обгрунтованого притягнення особини до кримiнальноi вiдповiдальтностi.

Юридичний аналiз складу хулiганства, як і будь-якого iншого злочину, здiйснюеться, виходячи iз законодавчоi характеристики його делiкту. Диспозицiя статтi 206 Кримiнального кодексу Украiни, віз начае цей злочин наступним чином: "Хулiганство, тобто умиснi дii, що грубо порушують грормадський порядок і виражають явну неповагу до суспiльства".


1. Про Б " Є До Т Х У Л I Р А М З Т У А .

Перш нiж розкривати поняття об"екта хулiганства, необхiдно розкри ти змiст взагавлi об"екта посягання. У системi основних ледве ментiв складу злочину, об"ект посягання займае важливе мiсце, вiн в значнiй мiрi допомагае розкрити змiст і суспiльну небезпечнiсть злочину.

Об"ектом злочину прийнято вважати тобі й маєш що посягае злочин. У науковому розумiннi об"ектом злочину е суспiльнi вiдносини, на якi посягае злочин, яким вiн спиричинюе шкоду, наносити збитки і якi захищаються нормами кримiнальноого закону.1

У науцi кримiнальноого права розроблена класифiкацiя об"ектiв злочинiв: Загальний, родовий і безпосереднiй. Така класифiкацiя травні не тiльки пiзнавальне, але й і кодифiкацiйне і правозастосовче значення.

Загальним об"ектом злочину виступають всi суспiльнi вiдносини, охоронюванi нормами кримiнального закону. Цей об"ект е сталим, але й до тихий пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).2

Родовий об"ект бiльш детальнiше конкретизуе об"ект посмягання, вiн е частиною загального об"екту. Пiд ним прийнято розумiти визначену групу однорiдних суспiльних вiдносин, на якi посягають в принципi однорiдна група злочинiв. Родовий об"ект травні велике практичне значення. Система Особливоi частини Кримiнального кодексу будуеть ся, виходячи iз родового об"екту.3

У правовiй лiтературi запитання про родовий об"ект хулiганства е спiрним. Ряд авторiв визнають родовим об"ектом хулiганства суспiльний порядок.4


На думку ж авторiв одного із пiдручникiв Особливоi частини кримiнального права, родовим об"ектом злочинiв об"еднаних в десятiй главi Кримiнального кодексу, е сукупнiсть близьких мiж собою суспiльних вiдносин, що складають змiст громадського порядку, громадськоi безпеки і здоров"я населення.1

На мою думку, найбiльш обгрунтованою е позицiя авторiв, що віз нають родовим об"ектом хулiганства громадський порядок. Ця позицiя базуеться по-перше на бо поняття громадський порядок, громадська безпека і здоров"я населення не тотожнi і навiть не однорiднi, хоча близькi і взаемообумовленi. Кожному із них притаманна певна самостiйнiсть. По одному, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених главою десятою не посягае одночасно на громадський порядок, громадську безпечу і здоров"я населення. У тому годину, кожному із цих злочинiв притаманна певна самостiйнiсть,тобто, якщо громадський порядок втiлюеться в створеннi стану громадського спокою, прийнятих зовнiшнiх умів життедiяльностi людей, що забезпечуе нормальний ритм суспiльного життя, то громадська безпека проявляеться в створеннi безпечних умів при користуваннi джерелами пiдвищеноi небезпеки і проведеннi робiт пiдвищеноi небезпеки, а народне здоров"я - це вiдособлена група суспiльних вiдносин, що виникають і складаються при реалiзацii належних населенню сукупних фiзичних і психiчних благ, що забезпечують нормальне функцiонування і розвиток людськоi спiльностi.2

Таким чином, на мою думку, родовим об"ектом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.

Пiд безпосереднiм об"ектом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняе збитки, наносити шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй

об"ект е частиною родового об"екту.1 Встановлення його при квалiфiкацii злочину е обов"язковим. По безпосередньоому об"екту проводитися розмежування подiбних складiв злочинiв.

У правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про ті, що вважати безпосереднiм об"ектом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаев, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об"ектом хулiганства, завжди е громадський порядок.2 На думку iнших вчених, безпосереднiм об"ектом хулiганства, крi громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон),3 громадську безпечу (Н.Ф.Кузнецов)4 та iнше.

Бiльшiсть вчених - юристiв вважають усе ж таки таки об"ектом хулiганства громадський порядок, тобто взаемовiдносини громадян мiж собою і суспiльством, заснованi на правилах спiвжиття. I на мiй погляд це е вiрне твердження, так як важко уявити громадський порядок, який бі не опирався на суворе дотримання правил спiвжиття. Слiд також погодитись і із тім, що хулiганство може наносити шкоду не тiльки громадському порядку але й і здоров"ю, честi і гiдностi окремих громадян, а також державнiй, колективнiй і приватнiй власностi. Алі не слiд ототожнювати безпосереднiй об"ект злочину із будь-якими суспiльними вiдносинами, яким злочин може завдати шкоду. Так, при хулiганствi порушуеться громадський порядок, а здоров"ю громадян власностш та iншим вiдносинам школа може бути і не нанесена.

Тому, на мою думку, безпосереднiм об"ектом хулiганства слiд вважати громадський порядок. Дане твердження опираеться також і на диспозицiю статтi 206 КК Украiни, із тексту якоi видно, що хулiганство - умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок.

Для правильного застосування ст. 206 КК Украiни треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюеться поняттям "громадський порядок". Законодавець позбавити її чiткого поняття. Воновироблене в наукових працях вчених - юристiв, і iснуе багато рiзних визначень громадського порядку.

Усю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляе втричі групи:

а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;

б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;

в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших чи описання його із допомогою однiеi, і доти ж не головноi ознаки.1

Коли стосуеться поняття громадського порядку в широкому розумiннi, з дохідними статтями також не травні едностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiе пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всієї системи громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовуеться і пiдтримуеться в державi2. В.I.Ткаченко вважае, що громадський порядок - це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами і правилами спiвжиття.3 М.Л.Наклович висловлюе думку, що пiд громадським порядком в широкому розумiннi потрiбно розумiти врегульовану юридичними нормами і правилами спiвжиття сукупнiсть громадських вiдносин, що склалися в державi і ставлять свою метою подальший розвиток і укрiплення цих вiдносин.4 Висловлюються і iншi визначення. Алі iх аналiз доводитися в загальному доти, що прихильники погляду на громадський порядок у широкому розумiннi вважають, що вiн складаеться при здiйсненнi не тiльки правових норм, але й і iнших правил поведiнки - правил спiвжиття, норм моралi і т.п.


Визначення громадського порядку у широкому значеннi е неконкретним. I.Н.Даньшин вважае, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носити надто загальний характер, із нього немає, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку травні певнi теоретичнi переваги, бо дозволяе окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло складаючих його суспiльних вiдносин.1

Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також визначають по рiзному. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiе пiд цим вiдносини, що створюють в державi стан спокою і безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких, можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова.2 М.А.Ефремов говорити про громадський порядок як про систему взаемовiдносин, що встановились в суспiльстивi мiж громадянами, що регламентуеться не лише нормами права, але й і нормами маралi і забезпечуючих здiйснення державними і громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв і виеконання ними своiх обов"язкiв. Алі найчастiше всього кримiналiсти пiд громадським порядком у вузькому значеннi розумiють врегульовану юридичними нормами і правилами спiвжиття сукупнiсть лише тихий суспiльних вiдносин, якi мають забезпечувати нормальне функцiонування державних і громадських установ, пiдприемств і органiзацiй, цiлiснiсть майна громадян, безпечу, честь і гiднiсть людей, а також нормальнi умови для iх роботи, побуту і вiдпочинку. I це визначення, на мiй погляд, найбiльш правильне.

2. ОБ"ЕКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА


Об"ективна сторона складу злочину - сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягае на об"єкти кримiнально правовоi охорони, а також об"ективнi умови, пов"язанi із цим посяганням.1 Тобто об"ективна сторона це ті, у чому злочин травні зовнiшне вираження. Об"ективна сторона травні значення для оцiнки суспiльноi небезпеки злочину.2

Об"ективна сторона хулiганства виражаеться в активному дiяннi, яким грубо порушуеться громадський порядок iвиражаеться явна неповага до суспiльства. Законодавством не визнвчений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. У зв"язку із цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.

Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi втричі групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi грормадського порядку без безпосереднього зв"язку із посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi галасу, аморальнi вчинки і т. п. Другові групу складають дiяння, що порушують громадський порядок і одночасно супроводжуються посяганням на особу. У цих випадках хулiганство вчиняеться шляхом образи, нанесення ударiв, побоiв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включае у собі дiяння, що виявляються над порушеннi громадського порядку, а і у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.3

П.I.Грiшаев, наприклад, об"еднуе другий і третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський.1 Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй і мають певне теоретичне значення, смердоті усе ж таки носять умовний характер, так як хулiганськi дiян ня часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супровод жуеться посяганням на особу чи власнiсть.

Так, наприклад, грн. М. та Е.засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi свої,

Страница 1 из 8 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація