Реферати українською » Краеведение и этнография » Історико-краєзнавче Дослідження Міста Рівне


Реферат Історико-краєзнавче Дослідження Міста Рівне

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Реферат

«>Історико-краєзнавчедослідженнямістаРівне»

 


>Географія таприроднийпотенціал

>Рівнерозташоване умежахлісостеповоїзони України наВолинськійвисочині.Площа 5824 га.МістоперетинаєрічкаУстя,ліва припливурічкиГоринь.

>Переважнівідміткиміста – 187–220 м. (>мінімальнавідмітка – 180 м., максимальна -235 м.).

>Переважнісхилиміста – 1,6%.Мінімальнийсхил – 0,6% (>північно-західначастинаміста врайонівул.Млинівської),максимальний – 33% (>схили балок йдолинирічокУстя).

>Клімат –атлантично-континентальний,помірнотеплий йвологій.Літо теплімалохмарне, зима м» котра, частопохмура.

Угеологічномувідношеннітериторіямістаєобластюпоширеннячетвертиннихвідкладень, щозалягають напокладахкрейди йпротерозою.Відкладенняпротерозоюпредставленіаневритом,сланцем,пісковиком. Надвідкладеннямипротерозоюзалягаютьвідкладеннякрейдовоговіку –крейда, глина. Надвідкладеннямикрейдовоговікузалягаютьсуглинки,супіскищільні йліроподібні, глина,піски, торфчетвертинноговіку.Потужністьчетвертиннихвідкладень – 130 м.

>Ґрунтові водизустрічаються наглибині 14 м.Високестоянняґрунтових водхарактернелише длязаплавирічкиУстя.

Наосновіінженерно-геологічних умівтериторіямістарозділена втричібудівельнихтипи:сприятливий,меншсприятливий йнесприятливий длязабудови.

>Ґрунти –чорноземинеглибокі, а й узаплаві р.Устя –лугово-чорноземні талугово-болотні.Чорноземимістять 2,7–3,2% гумусу.Всіґрунтимаютьвисокуприроднуродючість йпридатні для зростанню всіхвидівзеленихнасадженьхарактерних длялісостеповоїзони України.

>Кориснікопалиниміста йРівненськогоадміністративного районупредставленікарбонатними породами (>крейда),цегельно-черепичноюсировиною (>суглинки, глина), торфом.

>Автошляхи: >Львів-Київ,Київ-Брест,Київ-Чернівці,Київ-Тернопіль.

>Залізничнімагістралі: >Київ-Варшава,Київ-Берлін,Львів-Санкт-Петербург.Львів-Мінськ,Ковель-Москва,Ковель-Одеса,Ковель-Сімферопіль.

 

>Населення

ЗаданимиВсеукраїнськогоперепису на 05.12.2001 р.загальначисельність населенняскладала 248,8 тис. Чоловік, до тогочислі чоловіків – 115,3 тис. Чоловік,жінок – 133,5 тис. Чоловік.Щільність населення в м.Рівнестановить 4290осіб/км2. На територїмістапроживаютьпредставники 70національностей. Унаціональномускладіпереважнабільшістьукраїнці,чисельність якістановить 224,6 тис.осіб, чи 91% відзагальноїкількості населення.Віковий склад населенняхарактеризується такимиданими:

>Вік

>К-стьпостійного населення, тис.чол.

У% до >підсумку 2001 1989

>Молодший запрацездатний

>Працездатний

Старший запрацездатний

48,1

163.5

33,7

19,6

66,6

13,8

28,8

63,8

10,6

 

>Промисловість (>загальнаінформація)

УмістіРівне 66промисловихпідприємств (>основне коло), на які працює 23.9 тис. Чоловік. За 2002ріквиробленопродукції вдіючихцінах на 639,4 млн. грн. Упорівнянні із 2001 фатальністюріствиробництвасклав 3,9%.

УмістіРівневиробляється 31,1%промисловоїпродукціїобласті.

Структурапромисловоговиробництва заосновними видамиекономічноїдіяльності. У%:

>Хімічна танафтовапромисловість – 40,3

>Виробництвоелектричного таелектронногоустаткування – 13,1

>Харчовапромисловість – 7,6

>Текстильна тапошиттяодягу – 2,9

>Виробництво тарозподіленергоносіїв – 26,8

>Найбільші підприємстварегіону

(>назва,координати, напрямидіяльності)

>Хімічнапромисловість

ВАТ «>Рівнеазот»

33017, м.Рівне, 17

тіл.: (03622) 172–03, 170–00

>продукція:мінеральнідобрива,адипінова кислота,аміакводний,рідкій азот,рідкавуглекислота,циклогексанон,товарипобутовоїхімії.

>Машинобудування

ВАТ «Рівненській заводвисоковольтноїапаратури»

33001, м.Рівне,вул.Біла, 16

>продукція:силовівимикачі,комплекснірозподільчіпристрої.

>ТзОВ «>Акватон»

33027, м.Рівне, б-рХмельницького, 50

тіл.: 62–05–65, 62–05–43

>продукція:круглийміднийемальованийпровід,електродвигуни.

>Легкапромисловість

ВАТ «>Рівненська фабриканетканихматеріалів»

33016, м.Рівне,вул.Фабрична, 2

тіл.: 24–75–17

>продукція: полотна ізнетканихматеріалів,технічні тапобутові.

>Харчовапромисловість

>АВКТВТ «>Рівненськакондитерська фабрика»

33000, м.Рівне,вул.Хмільна, 30

тіл.: 63–61–27

>продукція:кондитерськівироби (карамель,цукерки, драже,вафлі,печиво).

Маліпідприємництво

(>загальніпоказники за 2002рік)

>Кількістьпідприємств – 2399 зокрема.підприємств, щовипускалипродукцію й надавалипослуги – 1808.

>Обсягвиробництвапродукції намалихпідприємствах, млн. грн. – 211,1 у% дозагальногообсягувиробництва – 17,0

>Кількістьпрацівників,зайнятих намалихпідприємствах (>штатні йпозаштатні), тис.осіб -18,5 у% допопереднього року – 109,6

>Середньомісячназаробітна плата, грн. – 211,8 у% допопереднього року – 125,9

 

>Зовнішньоекономічна діяльність

>РішеннямвиконкомуРівненськоїміської заради від 8.07.2003 р. №165затверджено проектінвестиційноїпрограми м.Рівне на 2003–2010 рр. « Про проектінвестиційноїпрограми м.Рівне на 2003–2010 рр.»,який носитисоціально-комунальний характер.

>Соціальні запитання

>Середняосвіта

(>кількістьнавчальнихзакладів)

У м.Рівне 39деннихзагальноосвітніхзакладів, до тогочислі 26загальноосвітніхшкіл, 2гімназії, 4ліцеї, 1колегіум.

>Професійнаосвіта

(>загальнаінформація)

>Робітничімспеціальностямнавчаються у 4 заставахпрофтехосвіти:

-Рівненськийторгово –професійнийліцей (ПТУ -5);

-Рівненськевищепрофесійне училище №1;

-Рівненськийпрофесійнийліцей (ПТУ – 11);

-Рівненськийпрофесійнийліцейсферипобуту (ПТУ – 5).

 

>Медичніустанови (>загальнаінформація)

У м.Рівнеобслуговуютьмешканцівміста таобласті 13лікувальнихзакладів зстаціонарними та 19закладів ізамбулаторно-поліклінічнимипідрозділами.

На 01.01.2003 р. умістіфункціонує 8закладівохорониздоров’я, котріфінансуються ізміського бюджету йнадаютьмедичніпослугинаселеннюміста:центральнаміськалікарня (зокрема.поліклініки №№1,2, таполіклініка «>Північна»),поліклініка №3,пологовібудинки №№1,2,станціяшвидкоїдопомоги,дитячаміськалікарня, 2стоматологічніполіклініки.

Умістіпрацюютьтакож 9обласнихспеціалізованихдиспансерів:

–обласнийпротитуберкульозний;

–кардіологічний (приобласнійлікарні)

–ендокринологічний;

–психоневрологічний;

–шкірно-венерологічний;

–наркологічний;

–радіаційногозахисту населення;

–лікарсько-фізкультурний.

>Крім цього у м.Рівнезнаходитьсядіагностичний центр та 56платнихзакладівмедичногообслуговування населення.

>Фізична культура та спорт (>загальнаінформація)

На територїміста длянаданняфізкультурно-оздоровчих йспортивнихпослугнаселенню працює 22спортивнихклуби, 5стадіонів, зокрема.мототрек, 4критих плавбасейни, 11футбольнихполів, 119майданчиків, 29стрілецькихтирів.Функціонує 16дитячо-юнацькихспортивнихшкіл, атакожфізкультурно-спортивніорганізаціїінвалідів. У 2002році 7спортсменівмістаРівного були призерамипершості України,Європи та світу із окремихвидів спорту.

Умістіфункціонує18фізкультурно-спортивнихзакладів, із нихпідпорядковані:

– відділенняфізичної культури й спортуміськвиконкому – 2,крім тогостадіон Авангард,шахово-шашковий клуб «64»;

–управліннюосвітиміськвиконкому – 4;

–управліннюосвіти й наукиоблдержадміністрації – 1;

–облраді спортивного товариствапрофспілок «Україна» – 3;

–облраді спортивного товариствапрофспілок «Колос» – 3;

–обласному центруінвалідного спорту «>Інваспорт» – 1;

–рівненськійобласнійорганізації спортивного товариства «Спартак» – 2.

>Найбільшрозвиненими видами спортує: футбол, волейбол, баскетбол,греко-римськаборотьба,плавання, велоспорт. Умістіпроживає 12чемпіонів України, 3чемпіони світу та 2призеричемпіонатуЄвропи.Серед команд світунайбільшвідомимиєбаскетбольний клуб «>БК-93» тафутбольнийміні-клуб «>Рівне».

 

Культура тадозвілля (>загальнівідомості)

>МістоРівнемає 15масовихбібліотек,філармонію, 2театри, 2кінотеатри, 12закладів культури клубного типу,краєзнавчий музей, 2дитячімузичні школи,дитячухудожню школу. Умісті працюєдержавний зоопарк таДКП «>Міськеоб’єднанняпарків культури тавідпочинку».Проводяться 5Міжнароднихфестивалів та телеконкурсмолодихестраднихвиконавців України «>Прем»єр-Ліга».Міжнароднийфольклорний фестивальтрадиційного народногомистецтва «>Древлянськіджерела»,слов’янськийфольклорний фестиваль «Коляда»,міжнародний фестивальдуховноїмузики «>Сурма»проходять подегідоюорганізаціїЦІОФ та ЮНЕСКО.

>Інформаційнийпростірміста

>Газети

«>Вільне слово».Державнареєстрація – 15.08.1995 р.Засновник:Рівненськаоблдержадміністрація,журналістськийколективредакції. Наклад 19200.

«ВістейРівненщини».Державнареєстрація – 10.06.1994.Засновник:Рівненськаобласна рада,трудовийколективредакції. Наклад 20920.

«>Сімднів».Державнареєстрація – 16.12.1997.Засновник:Рівненськаміська рада. Наклад 8030.

«Слово й годину».Державнареєстрація – 23.03.1997 р.Засновник:Рівненськарайонна рада,райдержадміністрація,трудовийколективредакції. Наклад 2320.

«НоваВолинь».Державнареєстрація – 23.03.2000 р.Засновник:Народний рух України. Наклад 5000.

«Червоній прапор».Державнареєстрація –26.07.1995.р.Засновник:Рівненський обком КПУ. Наклад 5000.

«За Русь єдину».Державнареєстрація – 23.01.2002 р.Засновник:Рівненськаміськапартія «За Русь Єдину» тираж 500.

«>Рівненськійдіалог».Державнареєстрація – 26.04.2001р..Засновник:ТОВ «>Наукововиробничафірма «>СОТЕК» (>соцпартія). Наклад 4900.

«>Волинь».Державнареєстрація – 01.04.1999р..Засновник:Підрозділукраїнського козацтва «>Волинська Сич» (УНР). Наклад 13200.

«Завідродження».Державнареєстрація – 21.02.1994 р.Засновник: РадафедераціїпрофспілокРівненськоїобласті. Наклад 5840.

«Крапказору.Рівне».Державнареєстрація – 22.02.2001 р.Засновник:Рівненськаобласна організація «>Комітетвиборців України». Наклад 5000.

«Панорама».Державнареєстрація – 13.05.2002 р.Засновник:Редакціяобласної газети «Панорама». Наклад 800.

«>Рівне – Ракурс».Державнареєстрація – 21.09.2001 р.Засновник:ТОВфірма «>Лемарт». Наклад 25000.

«>Рівне-експрес».Державнареєстрація – 03.09.1997 р.Засновник: ПФ «>Боремель». Наклад 5200.

«>Провінційна газета».Державнареєстрація – 19.09.2002 р.Засновник:ТОВ «>Видавничийдім «>ОГО».

«>Рушійна сила».Державнареєстрація – 30.09.2002 р.Засновник:Рівненськаобласнамолодіжна організація «>Молодий РУХРівненщини». Наклад 200.

«>Рівненський кооператор». >Державнареєстрація – 22.11.2002 р.Засновник:обласна спілкаспоживачів товариств. Наклад 5460.

«>Вісникслужбизайнятості».Державнареєстрація – 20.12.1993 р.ЗасновникРівненськійобласний центрзайнятості. Наклад 2100.

«Трибуна студента».Державнареєстрація – 24.11.2000 р.Засновник: РекторатРДТУ. Наклад 300.

«Нашмедичний коледж».Державнареєстрація – 07.11.2002 р.ЗасновникРівненськийдержавнийбазовиймедичний коледж. Наклад 100.

«Безсекретів».Державнареєстрація – 29.11.2002 р.Засновник:Рівненськаміськагромадська організація «>Сприянняпозашкільнійосвіті тасоціальногозахистудітей йпідлітківПалацудітей тамолоді». Наклад 1000.

«>Медичнийвісник»Державнареєстрація – 03.08.1998 р.Засновник:Управлінняохорониздоров’яоблдержадміністрації. Наклад 5945.

«>Цілитель(ка)» «>Целительниця».Державнареєстрація – 24.09.2001 р.Засновник:ПМП «>Цілитель». Наклад 11200.

«Вован».Державнареєстрація – 07.08.2002 р.Засновник: МедведчукАндрійВолодимирович. Наклад 2000.

«>ОГО».Державнареєстрація – 28.12.1999 р.Засновник:ТОВ «>Фірма «ГазетаОГО». Наклад 25500.

«>Контакти».Державнареєстрація – 26.01.1999 р.Засновник: ППЧимшин О.В.;БочкоО.П. Наклад 7000.

«>Рівне йрівняни».Державнареєстрація – 21.02.2000 р.Засновник:ТзОВ «>КраяниПолісся». Наклад 65000.

«>ІМІДЖ».Державнареєстрація – 09.07.2000 р.Засновник:ТзОВ «>Волар». Наклад 5250.

«>Скринька».Державнареєстрація – 19.09.2002 р.Засновник:Видавничийдім «>ОГО». Наклад 73000.

«Новаоселя».Державнареєстрація – 22.05.2000 р.Засновник:РОГО «>Рівненськіймедіа-клуб». Наклад 50000.

«>Місто плюс реклама».Державнареєстрація – 03.10.2002 р.Засновник:ТзОВ «>Місто плюс». Наклад 60000.

«>Духовна нива».Державнареєстрація – 24.02.2003 р.ЗасновникРівненськаєпархія УПЦ КП. Наклад 2400.

>Телебачення та радіо

ЗАТ «ММЦ СТБ,Рівненськафілія «СТБРівне».

>ТзОВ «>ТелерадіокомпаніяРівне 1», «Наше радіо».

ЗАТ «>Радіо Трек».

>Рівненськадержавнателерадіокомпанія:

>Творчо-виробничеоб’єднаннятелемовлення

>Творчо-виробничеоб’єднання «>Першапрограма радіо «Край»

>Творчо-виробничеоб’єднання «Другапрограма радіо «Край».

>Радіо «>Довіра».

>Радіо «Новахвиля».

>Вуличнетелебачення

>рівнерегіонпромисловістьінформаційний

Історіядослідженьнаселеного пункту

>ВивченнямісторіїРівногозаймались багатовчених.Найвизначнішими із нихє:ГурійВасильович Бухала таІван Григорович Пащук.

За правом >ГурійВасильович Бухалавважається ветераноммузейної справ нелишеРівного йобласті, а і України:адже працює уРівненськомуобласномукраєзнавчомумузеї із апреля 1963 року. протягом годинисвоєї роботи вмузеївін щодень із великимбажанням вивчав йпропагувавбагатуісторію України,Стародавньої Волині,Рівненськоїземлі.

>ГурійВасильовичкерувавствореннямекспозицій відділенняісторії музею з початку убудинку повул.Червоноградській (>нинішня З.Петлюри),згодом у новомуприміщенні повулиці Драгоманова, 19. активнодопомагаворганізовуватиекспозиціїмузею-заповідника «>Козацькімогили» уселіПлюшеваРадивилівського району, музеюім.М.І. Кузнєцова уРівному,меморіальному музеюписьменника М.Острозького ус.ВіліяОстрозького району,керувавоновленнямекспозиційДубенського,Костопільського,Сарненського,Корецького,Острозькогорайоннихкраєзнавчихмузеїв,цілого ряду нагромадянських засідках.

>Іван ГригоровичПацула >нині добро знань уобласті.Регіоні й Україніфілолог,журналіст йкраєзнавець.

>Беручиактивну доля впершомуустановчомуз’їзді,якийпроходив уКиївському «>Українському домі», уже як головаРівненськогокраєзнавчого товариства, що було борганізоване 31березня 1989 року,самевінзапропонував,хоча булирізніпропозиції удискусійнихвиступахделегатів,назвуновоствореноїгромадськоїорганізації в Україні.Був делегатом йвиступав наїї двохнаступнихз’їздах,чітко йпринциповонаголошуючи навирішеннібагатьохзлободенних проблемкраєзнавчого руху.Вінпостійнообирається членомправління Всеукраїнськоїспілкикраєзнавців.Єїїпостійним членом.

>ЗавдячуючиІ.Г.Пащуку,Рівненськеобласнекраєзнавчетовариство, уякомуниніналічується понад 260членів,є одним зкращих у нашіймолодійдержаві, за що ужовтні 2001 рокуІван Григорович буввідзначенийПодякоюкабінету міністрів України заособистийвнесок урозвитоккраєзнавчого руху в Україні.

Історіянаселеного пункту записемнимиджерелами

>Першаписемназгадка про містоРівнедатується 1283 фатальністю.Йдеться про ті, щопольській корольЛєшкоЧорнийпереміглитовські зажени,очолюваніВіттеном, котріспустошилиСандомирську землю.Литовціпочалитікати йопинилисяпоблизуволинськогоміста Лукова.Звідтипішлигустимлісом ізупинилисянеподалікмісцевості Яканазивається Рівно.

>Низкарочників (>короткі записинайважливішихподій)опублікована в іншомутомі монументальноговиданнядругоїполовини 19 ст. «>Історичніпа’яткиПольщі».Написанийлатиною напергаменті, почерком 13 ст. (якповідомляєвидавець), «>РочниккапітульнийКраківський под 1283 р.сповіщає: «КнязьЛешко, вступивши убій ізлитовськими царями у Рівне,переміг їхні йбагатьох із них вбивши.». у цьому жтомі «>Історичнихпам’ятокПольщі»вміщеноінший «>рочник» – «>РочникКраківський», щоохоплює 966–1291 рр. І,отже написань «погарячихслідах»Лешкового походу наВолинь.Цяпа’яткатеждоситьлаконічнооповідає процейпохід: «>Лушко у Рівно вбивши багатолитовців». Записицих «>рочників» непов’язанітекстологічноміж собою й, таким чином, непоходять відспільногоджерела. Церобить їхнісвідчення болеевагомими.Особливуувагутребаприділитинаписаннюлатинськоюабеткою слова: «Рівно»: упершомувипадку через W, у іншому – через «V».Напевне,робилисяспробиякомогаточнішепередатидавньоруськоє «>Ровьное».Саме такреконструює йогомовознавець Про. Стрижак.

Отже,одержаневагомепідтвердження того, що Рівно ужеіснувало в 1283році.

Ахто ж тодізаснувавРівне?Вчений й наці запитаннядаєвідповідь: «На шкода,джерела неуточнюють,чим воно та тоді було бмістом чифортецею. Ясхиляюсь до думи, що Рівнозбудував насхідних рубежах свогокнязівстваволинський князьВолодимир Василькович,племінник Данило Галицького.Галицько-Волинськийлітописповідомляє, щоВолодимирінтенсивнобудувавновіміста йзміцнювавстарі, особливо наокраїнахкнязівства.Певно, такоюфортецею було бспочатку Рівно».

>Вченийдаєвідповідь й на запитання «якз’явилась на світло дата 1282рік?». «>Можувисловититакийздогад. УГалицько-Волинськомулітописі под тім фатальністюрозповідається, якВолодимир Васильковичзібрався впохідпроти польського князя Болеслава, щопограбувавзахіднепограниччяВолинськогокнязівства. Уцейпохід князь запросившисоюзнихйомулитовців. Аліпокилитовськікнязізібраливійсько,волинськийпохідпроти Болеславапереможнозакінчився. Усі жлитовціприйшли одВолодимира йдоповідали, щоготовійомуслужити. «Князь ж начадумати, –коментуєлітописець, – а куди повісті» їхнього йвирішивударити наіншого польського князяЛєшкаЧорного,котрийтакожчинивнабіги наВолинь.Литовськевійськовдерлось уЛюблінську землю й із великоюздобиччю повернулося додому.

як,бачмоповіданаГалицько-Волинськимлітописомісторіязовсім ненагадує ту, якоїрозповідаютьпольські «>рочники» йДлугош. Упольськихджерелахлитовцінападають наСандомирщину йпотімЛушкозаганяє їхні ууглиб Волині.Здається, ті, щосамецейзаписГалицько-Волинського літописуще о 19-й ст.кимсьміг бутипов’язаний ізповідомленнямДлугоша (чи «>рочників») й, таким чином,безпідставно був «уточнень» годинуЛєшковоїекспедиції под Рівно. Однак,хронологічнасіткаГалицько-Волинського літописуприпасована доньогонабагатопізніше, аж у 15 ст., томуєдуже йдуженеточною. Отже, 1983-гороцімісту Рівновиповнюється 700 років».

Українськаназваміста «>Рівне»

Удавнину жителінаселеного пункту,якийрозкинувся нарівнинніймісцевостіміх горбами надрічкою,називали йогопостарослов’янськіРовное, що російськоюозначаєрівнемісце. Тут мешкалиукраїнці, смердоті йназивали так своюмісцину.Цяназвавпершезафіксована в документах, котрівідносяться до 1283 року.

Аліназвацязмінювалась вміру того,пічию уладовіпотрапляло місто.

Так колицейнаселений пунктвходив доРосії, то носившиназву Рівно,Ровное.Лише в роктавизвольнихзмаганьукраїнського народу 1917–1920 років місто малосправдіукраїнськуназву –Рівне. А колимайже на 20 роківВолиньпотрапилапі уладовіПольщі, містоотрималоофіційнуназвуRowne.

>Протеофіційнозареєстровані укра-їнськіорганізації,об’єднання, котрі умістіпрацювали у 1920–1939роках поднедремним окомпольськоїполіції («Просвіта», «Пласт», СоюзУкраїнок, ОУН,українськаприватнагімназія тацілий рядінших)користувалисялишеназвоюРівне, про щосвідчать численнідокументи, котрінинізберігаються у фондах державногоархівуРівненськоїобласті.

З 1939 року по 1941рік, коли містоувійшло у склад СРСР йРівне сталообласним центром, його наросійськійкшлат сталиіменувати Рівно.Під годинугітлерівськоїокупації укра-їнськіорганізації, котрі тодіпрацювали уРівному, та і населенняпродовжуваливживатиназвуРівне. З лютого 1944 року, коли містовизволили відгітлерівціврадянськівійська, воно тазновуотрималоофіційнуназву Рівно.

>Дослідження показали, щоназвамістасвідчила про йогоукраїнськість, чогонайбільше боялисякомпартійнікерівники та їхньогоприспішники намісцях – вобласті.Інакше бути були:російська формавживаласьпротягомпануванняросійськихможновладців на територї Волині ізкінця 18 ст. ізперервами до 1917 року й із 1939 докінця 80-х років 20століття. Доцієїназви. Отже, булипризвичаєніціліпоколінняукраїнців.

>Тому-тонавіть національносвідомим нашимспіввітчизникамважкоподолати було бмовнузвичку, котра в їхніпідсвідомості працює ужеавтоматично. А що уже говорити про тихийжителівРівного йРівненщини, котрісюдимасовоприбули свого години ізРосії,Білорусії,іншихт.зв.союзнихреспублікколишнього СРСР,навіть ізінших, упершучергу,східних областей України?

УРівномуще зачасіврадянської влади вже 1988-гороцістворюєтьсяодне ізперших У Україні Товариствашанувальників українськоїмови, якуочолив ВасильЧервоній.Піднедремним оком цого товариства, якузгодом переріс утовариство ім. Т.Г.Шевченка,потім у «>Просвіту», виборюваливідродження державного статусу України.Шанування йплекання нелише українськоїмови, а іїїбагатющоїбагатовіковоїісторії, культури тощо. І одним зсвоїхнайголовнішихзавдань члени товариства Бачили у відродженняісторичноїсправедливості – Поверненняобласному центру його українськоїназви –Рівне.

>Почаласяборотьба заузаконення українськоїназвиміста. Зініціативизгадуваноговище товариства українськоїмови ім. Т.ШевченкаРівненськаміська Рада народнихдепутатівдвадцять Першогоскликання 25грудня 1990 рокуприймаєрішення, вякому говоритися: «>Враховуючинеодноразовізверненняпредставниківширокоїгромадськості, Товариство українськоїмови ім. Т.Шевченка ізвимогоюповернути йогоісторичнуназву,спираючись нарезультатинауковоїекспертизи, проведеноюспільновідділом ономастики таправописноюкомісієюІнститутумовознавства ім. Про.ПотебеніАкадемії наук України,такожкеруючисьстаттею 38 Закону УСРР «Промови вУкраїнськійРСР», – « УУкраїнськійРСР…назвинаселенихпунктів…утворюються йподаються російською мовою»,Ровенськаміська Рада народнихдепутатів

>ВИРІШИЛА:

1.Визнати, що російськоюназвоюнашогомістає формаРівне, апохідним віднеїприкметником –рівненський.

2.КеруватисяформоюРівне приперекладіназвимістаіншимимовами.

3.Порушитиклопотання передобласноюРадою народнихдепутатів про Поверненняобласному центру його українськоїназвиРівне.

4.Датидорученнянародним депутатамВерховної Заради УРСР відмістаРівне В.М.Пилипчуку та В.М.Червоніюпорушити передПрезидієюВерховної Заради запитання про ПоверненнямістуЙого українськоїназви».

>Крім цого, насесіїміської Заради було бприйнятозвернення доРівненськоїобласної Заради народнихдепутатів, уякому говоритися: «>Прийшла час уже статіобличчям до народу,інтереси,національнусамобутність йкультурнуспадщинуякогопокликаніборонити Заради народнихдепутатів. Рада народнихдепутатів м.Рівнезвертається доРівненськоїобласної Заради народнихдепутатів ізпропозицієюпорушити передПрезидієюВерховної ЗарадиУкраїнськоїРСРклопотання про Повернення нашомумісту йогосправжньої українськоїназвиРівне. Голова Заради У. Марчук. 25грудня 1990 року. м.Рівне».

ІРівненськаобласна Радапротягом…трьохмісяціврозглядалацезвернення. Аж 27березня 1991 рокуприймаєрішення №56 «Проукраїномовнуназвуміста Рівно», уякому говоритися»: «>1.РішенняРовенськоїміської Заради народнихдепутатів від 25грудня 1990 року тависновкикомісії,утвореноїпрезидієюобласної Заради народнихдепутатів, ізвивченняматеріалівщодозміниназвиміста Рівно наРівне,взяти довідома.

>Вважатиісторичноюназвоюміста Рівноназву Рівно, аназваРівневідповідаєзакономірностямрозвитку українськоїмови».

Отже,обласна Рада народнихдепутатів вособіїї голови П.Прищепи непідтрималарішенняРівненськоїміської Заради.Більше того – вмісцевійпресі, а вона був представлена тодітрьомаофіційнимиобласними газетами – органамикомуністичної партії та комсомолу – газетами «Червоній прапор», «>Зміна» тановонародженим «>Діалогом», і пообласному радіо буворганізована контрпропаганда, Яка мала наметі ані за межі недопустити того, що містоотримало своюукраїнськуназву –Рівне. Так,наприклад, газета «>Діалог»відвелацілусторінку (21грудня 1990 року)розглядуцієїпроблеми.Післябагатьохрозмірковувань пронедоцільність Повернення українськоїназвимісту, авторлякаєсвоїхчитачів фактом, щоцевимагатиме великих,якщо невеличезнихкоштів: «Коли якщо, колицівитрати будутьвіднесені нарахунокміського бюджету –аджеце –ініціативадепутатівміської Заради…Скількице тодікоштуватимесереднійРовенськійродині? Чи по 40 чипо50карбованців?»

>Офіційнувідповідь авторудає «>Довідка проочікуванівитрати приперейменуванніміста Рівно наРівне тавідповіднозміниназвиобласті», якоїпідписало 9керівниківрізних служб таустанов обласного центру. Удокументі говоритися: «>проведенірозрахункивитрат, котрівиникнуть вразізміниназвиміста Рівно наРівне тавідповідноїзміниназвиобласті.

У основномурозрахунківкомісією взято –кількістьпідприємств,організацій,установ згідно ізстатистичнимиданими 1.01.1990 року пообласті, у Рівне;

–прейскурантнуцінувиготовленняштампів, печаток,вивісок.

>Крім того, буливрахованівитрати, котрівиникнуть ззміноюназвимістаобласті впідприємствах транспорту,зв’язку, вшляхових такомунальних службах тапаспортних столах».

>Комісіяпідрахувала, що навиготовленняштампів й печаток пообластіпотрібно якщо 534 тис.карбованців,виготовленнявивісок – 2.214 тис.Додатковівитратипідприємств транспорту,зв’язку,шляхових йкомунальних служб,паспортнихстолів 625 тис.Всьоговитрат пообласті 3.373 тис.карбованців.

Надокументі приписка:»Згідно ізінформаційнимиматеріалами впресі змінуназвилише одногонаселеного пункту накаріпотребуєвитрат в масштабах країни 400 тис.карбованців. (газета «Щоправда» від 6вересня 1990 року)

Отже,вийшла сума фантастична за своїмобсягом того годину. А девзятикошти? Отже, ані про якунайменування неможе бути імови.Рядовий читач,ознайомившись із такими цифрами,задумається…

>Післяопублікування насторінкахобласної газети «Червоній прапор»повідомлення проскликаннятретьоїсесіїобласної Заради народнихдепутатів й порядкуденногоїї роботи вобласну Раду народнихдепутатівнадійшло багатоусних йписьмовихзаяв,зміст якісвідчить пронеоднозначну думкужителівміста йобласті. Убільшості аркушахвисловлюється думка пронедоцільністьперейменуванняназвиміста іобласті.

>Авторилистівцілком резонновідмічають, що вінформації,опублікованій в газеті «Щоправда» за 6вересня 1990 року,повідомляється, що змінуоднієїназвиміста вназви картах –цемінімум 400тисячвикинутих навітеркарбованців йпросятьназватиматеріальнізатрати, щопов’язані ізперейменуванням.

>Окреміавторилистіввимагаютьвивчитигромадську думку шляхом референдуму й лише после цогоприйматирішеннясесії із запитаннязміниназвиміста Рівно чиРівне йвідповіднозміниназвиобласті».

ЗанаполяганнямдепутатівВерховної Заради України та засприянням голови ВРУ Л. Кравчука до порядкуденногозасіданняПрезидіїВерховної Заради було б включено запитання проперейменуванняміста. Нацезасідання було б попросили А.А. А.Бурячка, В.М.Червонія й В.М. Пилипчука. котріаргументованимивиступамипідкріпиливисновоквчених-мовознавців.Президіяпроголосувала за «>Рівне».

11червня 1991 року ГоловаВерховної ЗарадиУкраїнськоїРСР Л. КравчукпіписавПостанову №1183–12ПрезидіїВерховної ЗарадиУкраїнськоїРСР «Проприведенняназвиміста Рівно йРовенськоїобласті увідповідність до правилукраїнськогоправопису»: –ПрезидіяВерховної ЗарадиУкраїнськоїРСРПОСТАНАВЛЯЄ:

Зврахуванням правилукраїнськогоправописунадалііменувати місто Рівно –Рівне, аРовенську область –Рівненська».

>Цей документназавждиувійшов вбагатовіковуісторіюмістаРІВНЕ.

>Рівне вархівних документах із 13 до 20 ст.

>ДержавнийархівРівненськоїобластієнайбільшоюджерельною базою ізвивченняісторіїнашогоміста. І тому не чудово, що втиші йогочитальнихзалівпостійнороблятьсяцікавівідкриття,дослідникизнаходять,щеневідомісторінкирозвиткуміста.Двадцять років минуло із годинивиходузбірникадокументів «Рівно 700 років»,який було бпідготовленодержархівомобласті. Зацей годинувиявлено багато новихдокументів.

На шкодадуже великачастинадокументів, щозберігаються в державномуархівіРівненськоїобласті,єлишезалишкиціннихфондів.Пояснюєтьсяце тім, щопротягомбагатьох роківРівненщина бувареноюжорстокихбоїв та битв,знищували місто й численніпожежі. Тутпрокотивсявогняний валфронтівПершоїсвітовоївійни;подіїгромадянськоївійни,вторгненнябілопольськихвійськще болеепосилилисумне становищеархівнихдокументів.Під годинугітлерівськоїокупації вобластізнищено 1 млн. 217 тис. од.зб. та 19 тонннерозібранихматеріалів. Томудокументи,вміщені взбірник,хоча й неможутьвідкрити всіхсторінокісторіїміста,є,безперечно,унікальним.

Авзагалі,завдячуючинаполегливій роботиархівістівбагатьохпоколінь,зібрано тазбереженовеликукількістьбезціннихдокументів. У яківміщеніподії 5сторіч й без нихнеможливодоторкнутися доісторіїРівного.

Основузбірникаскладаютьдокументи ізфондів державногоархівуРівненськоїобласті.Більшість їхніпублікуєтьсявперше йподається заоригіналами.

>Усідокументиподані вхронологічному порядку ймаютьредакційні заголовки, в якізазначені: дата,різновидність документа, автор, адресат йзміст.Документискановані, із великих заобсягомдокументівподаютьсявитяги, а заголовки такихдокументівпочинаються ізприйменника «з».Окремідокументипольською мовоюдаються уперекладі російською мовою.

Зметоюстворення вданійдобірціцілісного комплексудокументів,якийвідображаєосновніетапиісторичногорозвиткуРівне від маленькогопоселення досучасного обласного центру,сюдивміщенінайстарішідокументи,виявлені в центральнихісторичнихархівахще дозбірника «Рівно 700 років» у 1983році.

>Археологічніпам’яткиРівненщини

>Археологічніпам’яткиРівненщинирізноманітні за своїм характером. На територїобластівиявлено более як 800археологічних про»єктів, у томучислі: стоянки,поселення, селища, городища, могильникикурганні та безкурганні ізтрупопокладеннями;копальні тамайстерні,культовімісця таскарби, щоскладаються іздорогоцінностей чи наборузнарядь роботи тазброї.

Предметомархеологічногодослідження на стоянках,поселеннях.Селищах й городищахєзалишкижител,господарськихспоруд,фортифікацій (на городищах), атакожкультурний кулю,тобто кулюземлі.Насичений предметами,кинутими чизагубленими вдавнинунавкололюдськихжител (>цілі таполаманізнаряддя, черепки посуд,кісткитварин тощо). У особливозручних дляпоселеньмісцях люди оселялися урізніперіоди.Кожномуетапові такогозаселеннявідповідаєокремийкультурний кулю.Відповідно до цогорозрізняємопам’ятки одне-,дво – чибагатошарові, а порядокзалягання окремихшарівназиваємостратиграфієюпам’ятки.

>Ще впершійполовиніминулогостоліття археологи у «>дописемному»періодіісторіївиділиликам’яний,бронзовий йзалізнийвіки. У основуцієїперіодизаціїпокладенийматеріал, ізякого людинавиготовляла своїзнаряддя.Згодомкам’янийвік було бподілено надавньо-,середньо- йновокам’януепохи –палеоліт,мезоліт йнеоліт.Кінцевийетапнеоліту названомідно-кам»янимперіодом чиенеолітом.

>Палеоліт –першийетаплюдськоїісторії.Вінтривавприблизно відкількохмільйонів до 10 тис. років тому. Зацей годинувідбувався процесвиділеннялюдини ізтваринного світу,сформувавсясучаснийфізичний тип населенняземноїкулі, людинаоволоділадобуванням вогню й,постійновдосконалюючи своїкам»яні такістянізнаряддя,зробила Першікроки на шляхупідкоренняприроди.Дослідникиподіляютьпалеоліт наранній,середній йпізній. Останнідвіепохиприпадають нальодовиковийперіод.Основнимизаняттямипалеолітичного населення було бзбиральництво (>збиранняїстівнихрослин,молюсків,яєцьптахів) йполювання намамонтів,північнихоленів таіншихтогочаснихтварин.Примітивнізнаряддяпарці інедосконалазброя

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Основні стереотипи Велікобрітанії
    >Курсова робота на задану тему: >Основні >стереотипи >Великобританії План >Введення >1.Основні
  • Реферат на тему: Різдво в Німеччині
    Різдво Німеччини різдвяний святковий адвент ярмарок Різдво надзвичайно популярно в усьому світу і
  • Реферат на тему: ФК "Ротор-Волгоград"
    Федеральне агентство за освітою Державне освітнє установа вищого професійної освіти >Волгоградский
  • Реферат на тему: Евенки як народ, їх звичаї і традиції
    Запровадження Чисельність — 29901 чол. Населяють >Эвенкийский АТ, >Якутию, Іркутську область.
  • Реферат на тему: Український народ
    >ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ >ГОСУДАРСТВЕННОЕ >ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ >УЧРЕЖДЕНИЕ ВИЩОЇ

Навігація