Реферат Чернівецькі некрополі

>Міністерствоосвіти й науки

>Чернівецькийнаціональнийуніверситет

>Реферат

>Чернівецькінекрополі

>ТоненькоїНадії

(>1-курсу,121гр.)

>Чернівці 2003


>Християнські таіудейськіцвинтарі –невід’ємнаскладовачастинаЧернівців.До цогоспричинилисяжвавідемографічніпроцеси,течія якіселила вміськихмурахрізнінароди, які жили засвоїмизвичаями,сповідувалипритаманнуїмвіру. Томукожна громадамолилася усвоємухрамі,відсилаладітей дозапровадженої нею школи,ховалапомерлих наоблаштованомуїї силамицвинтарі.

>Розташоване наторговельному шляхуКраків – Львів –Коломия – Сучава –Білгород наЧорномуморі,головне містобуковинського краюприймало до собіпредставниківрізнихнародів. Уньому гаялисяукраїнці тарумуни,німці таєвреї, поляки тавірмени,угорці, чехи, словаки,словенці, турки,татари, греки,росіяни .Цідинамічні спільнотинаклалисвійвідбиток наісторичнийрозвитокЧернівців,залишилинемалийспадок пособі.Цвинтарі безсумніву одна із йогоознак.

>Досіспеціалізованого йкваліфікованогодослідженнячернівецькихнекрополів непроводилося,хочаокремізгадки прокладовищамістазустрічаються украєзнавчихпрацяхмісцевихісториків, як-от Ф. А.Віккенгаузера, Ф.Ціглауера,Р.Ф.Кайндля, І.Гроніха, Про.Масана таІ.Чеховського

>Історичнатрадиціярозпорядилася так, що прикожномучернівецькомухристиянськомухрамііснувавцвинтар, наякомупокоїлисяприналежні доньоговіруючі.Ховали всіх, незвертаючиуваги тих, помер небіжчикприродноюсмертю чи відякоїсьінфекційноїхвороби, що часто-густотягнуло за собоюспалахи вмістірізнихепідемій.Такаситуаціязберігалася вЧернівцях до70-их роківХYІІІстоліття.ПісляпідписанняКючук-Кайнарджійського мирного договору, що завершивширосійсько-турецькувійну 1768-1774 рр., Буковина,котрадосі входила у складМолдавськогокнязівства,відійшла доАвстрійськоїімперії

Упершійполовині ХІХ ст.спостерігаєтьсязначнийприплив доЧернівців новихжителів,чисельність якізростала.Вонибезкоштовноотримувализемельнінаділи,кредити подзабудову тощо.

>ХочЧернівцізростали, але й смердотідовгозалишалисяневпорядкованими. І якнаслідок, умістівиникласерйознасанітарно –епідеміологічна проблема,пов’язаназіспалахомхолери наБуковині, а усікладовищазнаходилися вмежахміста, що було бдуженебезпечним для йогомешканців. Узв’язку ізцимпідшуковуютьсямісця,зручні дляоблаштуваннякладовищ, котрі були ббезпечні зсанітарно-епідеміологічнихміркувань.

У 1848 р., колигромадськістьмістазвернулася домуніципалітету ізпроханням перенестимісця погребениеєвреїв наіншіпристосовані дляцихцілей ділянки,виникло запитаннястосовно старогохристиянськогокладовища, яку було бпереповнене йзнаходилосяблизько відпомешкань. Уквітні 1850 р., згідно ізрішеннямБуковинськоїокружноїуправи, бувстворенаспеціальнакомісія, щоскладалася зпредставників всіхіснуючих тоді уЧернівцяхрелігійнихконфесій,якій далидорученнярозглянутисправущодо переносу йрозширеннякладовищ. 25вересня1855р.крайовий начальникВінклердомагавсярозташуватикладовища дляпомерлих відхолери напагорбіГореча й вкінці міськіДомінік. У1866р. наГоречірозмістилитакікладовища :Римо-, греко- тавірмено -католицьке ;Православне ;Євангелістське ;Іудейське .

>Ще в 1831 р. под годинуепідеміїхолери напагорбіГореча булизакладені Перші погребениепомерлих відцієїхворобигородян .

Одним знайстарішихпохованьсеред тихий, котрізбереглися на цьомуцвинтарі,є могила ЙосифаШнірха, що помер в1836р. У40-ихроках ХІХ ст.кількість могилзбільшується. Уцейперіод тутховають ЛазаряМіхаловича (>1840р.кв.№61),ЛюдвігаДенаровського (1840 р. кв. №54). таінших. У60-ихроках ХІХ ст.австрійськекомандування ухвалилозбудувати вЧернівцяхвеликіскладиамуніції.ТодішнійбургомістрЯків Петровичвирішив перенести погребение, якіпідпадали подвійськовузабудову, нацвинтар доГоречі. Це був лишеідея, якоїрозвинув йогонаступник АнтонКохановський. І у 1866 р.перепоховано наГоречівеликукількістьостанківпомерлих.Цього ж рокуновийцвинтар було босвячено йофіційнозареєстровано.

>Починаючи ізсередини60-их років ХІХ ст.,померлиххристиянховали лише наГоречі. З годиноюцвинтаррозширювався,територіязагущуваласяновими могилами.

>Насампередвулиця, наякійрозмістивсяцвинтар,отрималаназву „>Фрідгофсгассе”.Відповідно до „>Особливоїпостанови прокладовище ”, нацвинтаріпередбачалосяп’ятьвидівпоховань :Родовий склеп,Сімейнемісце погребение;Власнемісце погребение;Окремемісце погребение;Загальнемісце погребение.Всі безвинятку погребениеповинні булиотриматисвійпорядковий номер,якийзаносився до протоколупоховань.Написи на монументи,пам’ятниках чихрестахпідлягализатвердженню Управлінням .

ЗарозробкоюбудівельногоінженераРеллітериторіяхристиянськогоцвинтарястановила ансамбльсадово -паркової архітектури.Проводилися роботи поосушуванню територї, котрідоручалисяфірмі Є.Таубера .

>Розширенняміського некрополяпродовжувалось й вперіодрумунськогоправління. В частности у 1942 р. начальниктехнічного відділенняпримаріЕп.Осадецьрекомендувавадміністраціїкладовищазайнятиділянкуплощею 2,9 га, що перебувалапозадукладовищаміжвулицеюАвіаторілор (>теперМосковськоїОлімпіади) йстароюдерев’яноюцерквоюУспенняБогородиці наКалічанці.Цимземельнимнабутком процесформування Сучасноїцвинтарної територїфактично йзавершився.

>Ще в 1783 р.цісар Йосиф ІІвидав рескрипт,якимдозволявспоруджуватинадмогильніпам’ятникинайбільшзаслуженим передвладою особам. Усередині ХІХ ст.надгробокміг Дозволитисобікожний.Внаслідок цогоцвинтарчимраз понаднабирав репрезентативного характеру,стававцариною творчостибудівничиххудожників,скульпторів,поетів.

Дляоздобленняцвинтарянайбільшеприслужилисямісцевімайстри: КарлКундль,ЛаврінКукурудза (виготовивнадгробки на могилах СидораВоробкевича, Франциска Вайди таМіхалаРегвалда), МиколаЖемна (>надгробки ГугоЖуковського,Георге деРеус-Мірзи,гробівецьМорошкевичів).

БатьківщинаМоскалюків малакаменотеснумайстерню, Яка перебувала навулиціРуській. Карл Москалюк був головоюфірми.Вонапроіснувала до початку40-их років ХХ ст.

Нацвинтарізбереглися роботи ііншихчернівецькихмайстрів: КарлаГоттмана, М.Легерлеца,БетонаРебана, Д.Дюкштайна-Чізека.

Дляспорудженнячисленнихнадгробків,гробівців,каплицьпотрібен бувматеріал.Вінзавозився ізТрансільванії,Добруджі,Поділля.Розробкакам’янихкар’єрівпроводилася вдолиніДністра,поблизусілЧунькова, Васілєва,Дорошівців,Самушина, лише уЧернівцяхпрацюваликерамічні тацегельнізаклади.Оздобленнянадмогильнихпам’ятників булиобійтися безметалевихвиробів:хрестів,огорожі,ліхтарів,вазонів тощо.Виготовленнямцих таінших промовзаймаласяробітняВолодимираБудзинського.

Нахристиянськомуцвинтарізнайшлисвійпочинок людирізнихнаціональностей,професій йконфесійноїприналежності, які гаялися вЧернівцях. Тутзнаходятьсямогиливчених: ГугоЖуковського, ФранцаВікенгаузера,ФердинантаЦіглауера;педагогів: З.Шпойнаровського,В.Корна, Ю.Кобилянського;п’ятьохчернівецькихбургомістрів таінших. Великучастинупохованьхристиянського некрополястановлятьмогилицерковнихдіячів,інженерів,літераторів, котрісвоєюпрацеюпримножували славубуковинського краю. Тутзнайшовсвійспочинок „>буковинськийсоловейко”Юрій Федькович (>1888р.). Засвідченнямсучасників, день погребениеписьменникавидавсяморозним, але й похорону бувбагатолюдний.

На цьомукладовищіпохованіписьменники:братиГригорій йСидірВоробкевичі, ОльгаКобилянська,ЄвгеніяЯрошинська. Відразуспочиваєнімецький письменник, авторбагатьохрозвідок ізісторіїБуковини ФранцВіккенгаузер.

У 1905 р. вЧернівцях бувзаснованийперший Український театр,котрий із 1907 р.називавсяБуковинськимнародним театром.Вінпроіснував до 1910 р.Йогоорганізатором йкерівником бувакторІван Захарко.Уродженець Львова,опанувавшипрофесіюдрукаря,він ізюнацьких роківзахоплювавсясценічниммистецтвом. УЧернівцяхорганізувавтеатральне життя.Помер у 1919 р. йпохований нахристиянськомуцвинтарі.

>ОкремасторінкаісторіїЧернівецького некрополяналежитьвійськовимпохованням – якмеморіальним, то йіндивідуальним. Доперших належатимогили вояківавстрійськоїармії, якізагинули уПершійсвітовійвійні 1914-1918 рр.,радянськихвоїнів тамогили намісцістрати фашистамимирнихжителів тапідпільників.Іншугрупустановлять погребение вояківрізнихармій.

Великаувагаприділяєтьсяпоховальному ритуалу,котрийдовгий годинузберігавпритаманнійомуформи йознаки.Організацієюпохоронівзаймалисявідповідніспеціальнізаклади .Найдавнішим йнайавторитетнішим із них бувЕнтерпріз де помпіфунебре,заснований у 1884 р.Проведення жалобного ритуалу вважалосьвідповідальною йпочесноюсправою.Водночасще іприбутковою.

>Є накладовищі іціла низькапоховань 1945-1947 рр. Заданимиреєстраційних книжокорганівНКВС вцейперіод тут було б поховано 58осібобох статей.

Хочацвинтарю 160 років, але йвін неперестаєвиконуватипризначенуйомуфункцію йсьогодні.Зараз йогоплощавимірюється 20,96 га.Перетини червоній йдоріжокутворюютьквартали, число якісягає 80.Їхоздоблюютьрізноманітнінадгробніпам’ятники, щомаютьвеликуісторичну тамистецькуцінність й якізафіксованомайже 1400.Створені урізні рокта смердотівіддзеркалюютьрозвиток йзмінустилістичних йхудожніхнапрямків вархітектурі тамистецтві.

>Перші погребениехристиянськогоцвинтаря не маліхарактернихнадмогильнихпам’ятників. На могилахвстановлювалисяпростіхрести із дерева чиметалу.Спорудженнянадмогильнихпам’ятниківрозпочалося в60-ихроках ХІХ ст.одночасно зщоразінтенсивнішимосвоєннямцвинтарногопростору. Уцей годинувиробився їхньогонайпростіший тип.Хрествстановлюється начотиригранний постамент,обидвіскладовічастинивиконуються ізпісковику. асаме такимизбереглисянадгробкиМаріїМонтум йМаріїГубець.Цей типутримувавсядоситьдовго,хочазазнавпевнихмодифікацій.

>Насампередурізноманітнювавсяматеріалпам’ятників.Поруч ізпісковикомзастосовувалисяграніт,мармур,білийкамінь.Пам’ятникиоздоблювалисьвінками, ликамисвятих, портретамипомерлих (МіхалПельцер,1904 р.; ЖозефЛедвінка, 1894 р.,НіколаєГормузакі,1909 р.). На70-ті рокта ХІХ ст.припадаєспорудженняобелісків.Найдавніші із них –цеколони,усічені йповні,оздобленівінком,хусткою, факелом,рушницею (>МаріонОнчул, 1907 р.; ФранцискУрбанський, 1879 р.).

Знаступногодесятиліттянабулипоширенняпірамідальніобеліски, якірозсіянімайже по всіх кварталаххристиянськогокладовища.Чисельнопредставленітакож стели.Пам’ятники цого типупочалиспоруджуватися на початкуХХ-го ст. Одним ізпершихтакийз'явився намогилі родиниДенаровських ( 1900 р.). Це стела, щоімітує курган,викладений ізламаногокаменю, завершеньхрестом.Ще однарізновидність цого типунадгробок ЛазаряМіхаловича (1840 р.),котрийспроектовано якскелю.

Доособливостейхристиянського некрополяналежитьприсутність наньомузначноїкількостірізних заформою тарозмірамиедикул: великих,наближених докаплиць,ротонд,споруд уформіпотужних арок,портиківрізнихордерів,порталів (>гробівці родиниНевечерелів,1885 р.,Скібінських, 1881 р.,Сембратовича, 1884 р.

>Набагатоскромнішепредставлені саркофаги.Своїмвиглядом смердотінагадуютьдомовини, що легковідкриваються (надгробки родиниКниш, 1872 р., ФердинандаГілберта, 1882 р.)

>Скульптурнимикомпозиціямицвинтар ненадтоперенасичений.Найчастіше смердотівиступають якдекоративне тазнаковедоповнення до стели,едикули чиобеліска. У їхнього формахпомітнаантична тахристиянськапосмертнасимволіка.Характерніприкладиповторюютьпостатіжалібнихангелів,жінок,обіймаючи саркофаги,журливихплакальниць, котрісимволізуютьбіль,смуток, шкода, атакожхристиянськийвиявскорботи,віри,надії,любові.

>Характернугрупухристиянського некрополястановлятькаплиці-спорудималоїцвинтарної архітектури.Переважають,звичайно,родиннікаплиці. Таких нацвинтаріодинадцять йусіпозначеніоригінальністю.

>Діючихкаплиць нацвинтарівсьогодві,причомуобидві належати донайдавнішихпам’яток некрополя. Наголовнійалеїкладовищарозташованаквадратна впланіспоруда –каплиця ізшестигранноюапсидою призадньомуфасаді.Вхідмаєпівкруглезавершення йоздобленийліпним порталом.

>ЧудовозберегласякаплицяСвятихАрхангелівМихаїла йГавриїла,будівництвоякоїзавершилося в 1884 р.Спорудакаплицівитягнута завіссюзахід – схід.Цегляна,тинькована,тридільна.Вхідначастина оформлена порталомтрадиційноговирішення: напристінних колонах –півциркульна арка.Обабіч порталу –монументальнийрозпис ззображеннямпостатейСвятихАрхангелівМихаїла йГавриїла.

Ансамбльхристиянського некрополяформуютьтакожмеморіальні погребение. Такихчотири.Найдавніше із них погребение „СестерРодиниМарії”.Вонопочалоскладатисяще вавстрійськічаси. Тутпохованічерницізгромадженняфеліціанок, котріутримували вЧернівцяхнавчально –виховний заклад длядівчат.ЙогозаснувавваршавськийархієпископЩенсниЗелінський у80–хрокахХІХ-го ст.. У цьомузакладінавчалисяморальності,патріотизму,любові довітчизни,інтелігентності.Могили „сестер”доволіскромні,здебільшогоцепростілатинськіхрести,зрідкатрапляютьсяхрести напостаменті.

>Найпізнішествореномеморіал вояківавстрійськоїармії.Йогоорганізаціюзініціювалотовариство «>АвстрійськийЧорнийХрест»,здійснившиідею у 1996 р. Процеговорятьнаписи накаменях,встановлених при головномувході некрополя (німецькою та російськоюмовами).

>Відразу запохованням вояківавстрійськоїарміїрозташованиймеморіалвоїнівЧервоноїармії,створенняякогорозпочалося в 50- xроках ХХ- го ст. У 1974-1976 рр. Проведенореконструкція могил.Домінуючимкомпозиційнимелементом комплексує велика стела,змонтована в горизонтальномуположенні, ізгорельєфнимзображенням смертельнопораненоговоїна вкомпозиції ізвічнимвогнем ” талатунноюп’ятикутноюзіркою,розташованимибіляпідніжжя стели.

За нею,власне,розпочинаєтьсяголовна червоніючицвинтаря, вкінціякогорозміщенийще одинмеморіал. Тутпохованіжертвифашистськоїокупації -керівникипідпільного руху,хотинськікомсомольці, атакожблизько 100мирнихжителів,розстріляних у Першіднівійни.

>Важливим атрибутомнадмогильнихпам’ятниківєнаписи таепітафії.Особливоюсвоєрідністювідзначаютьсяепітафії,написані російською мовою.Текстиепітафійпочерпнуті зпсалмів,творів Т.Г.Шевченка, йогопослідовників чи простозіщирихбатьківських йсинівськихвуст.Привертаєувагуепітафія нанадгробку Ю. Федьковича ( 1888 р.).

Намармурових плитах ізтрьохбоківнижньоїчастини пам'яткивикарбовано слова звіршів самогоСоловія:

«Бо я для Українилишежию,

>Її й душу ітілозавдаю,

За нюрікоюкозацька моя притулок.

Се моязаповідь.

За ті жти честь й слава, витязю,

Не лише тут, але й іпоки поцілім світі.

Не лишенині, але й іпокисвіта.

Іхто святу Русьлишспом’яне,

Тієї свою честь й славу не міні.

Спи жти, руськусоловію,

Смик тобі тужу,

А яктуткизазоріє,

Я тобіпробуджу».

Написи таепітафії нанадгробкахпишуться й внашідні,однак смердотіпоступаються якзадумом, такманерою й стилемвиконання тім, якіз’явилися тутнабагатораніше.

>Християнськекладовище повулиціЗеленійзалишаєтьсячастководіючим, тутпродовжують погребениепомерлих.Територіякладовищаповсякчасупорядковується,доглядається. Це невипадково,аджецвинтар -складовачастинаісторико – культурногозаповідника,створеного в 1995 р. згідно ізрішеннямвиконкомуЧернівецькоїміської заради народнихдепутатів від 07.02.1995 року за № 83/3. У 1997 р. проведенореорганізацію „Заповідника йствореноміськекомунальнепідприємство „>Історико -культурнийзаповідник „>Кладовища повул..Зеленій”.

>Розмаїття форм,стилів, манервиконання,оригінальністьзадумів уствореннібагатьохпам’ятниківдозволяютьвіднестихристиянськийцвинтар наГоречі доунікальноїпам’яткисередіншихнекрополів України.

УстановленніЧернівців якмістазробилосвійвнесок йогоєврейське населення. Упевніперіодиісторичногорозвиткувін бувнеоднаковим, але йзагаломзначним, особливо вавстрійськийперіод.

>Першіізраїліти (такуназвуєвреївнадибуємо вісторичнихджерелах)з’явилися наБуковині, природно, й вЧернівцях, уХY-му ст.Сюди смердотіпереселилися ізТрансільванії.Крім них, тут гаялисяпереселенці ізПольщі таНімеччини.Тодішніхприбульців було бнебагато,позаякмолдавськігосподарі , яківолоділикраєм,всілякоунеможливлювалиїхнєперебування нацих землях.Відомо, щоавстрійці, якізайняли Буковину у 1774 р.,нарахували тут 562єврейські родини.

>Єврейське життяскупчувалося вокремомукварталі,якийназивався гетто.Чернівецьке геттознаходилося внижнійчастиніміста,ближче до району, дениніпролягаєзалізничне полотно.Цяєврейськадільниця не буллаобмежованааніпарканом,ані муром,лишеформуваласягрупоюбудинків, якіоточувалиневеликуплощу.Найважливішими ізцихбудинків були синагога (чибожниця), далі –кагальнийдім,лазня, школа,торговіятки, атакожцвинтар.

>Прихідавстрійськоїадміністрації на Буковинуістотновплинув на становищетутешніхєвреїв.Особливоцестосується години, коли наімператорськомутроніцісарював Йосиф ІІ (1780 – 1790 рр.).Цей „>революціонер натроні”, як йогоназивалисучасники,відразу заявивши, щопрагнеперетворитиєвреїв „ укориснихгромадянмонархії”.

>Незважаючи тих, що політика йогонаступників натроністосовно єврейськийлюдності бувменштолерантною,їїчислельність не переставалазростати.Особливо багатоізраїлітівпотягнулося на Буковину послереволюції в 1848 р. йотримання неюавтономії в 1949 р.Євреїпрацювали уфінансовихурядах,поштово –телеграфічних,судових йкомунікаційних сферах. Активнозаймалисянаукою.Безсумнівно,кінецьХІХ-го - вухоХХ-го .–періоднайбільшогорозвиткуєврейського життя вЧернівцях.

>Вонодещопогіршилося в роктарумунськогоперіодуісторії краю таміста (1918 -1940 рр.):послабилисяпозиціїєвреїв уполітиці,промисловості та ремеслах,кредитнійсправі,науці,протеце булинезначнівтрати.Їхчисельністьпродовжувалапереважатисередміського населення.

>Тількивоєннелихоліттяперетворилося їм усправжнюжиттєву катастрофу. Однакце –широковідомийісторичний факт,котрий непотребуєзайвихкоментарів.

>Найважливішими із –поміж всіхскладників життя єврейськийгромади були три :лазня, синагога йцвинтар.Найдавнішийєврейськийцвинтар уЧернівцяхвиник ізпоселенням тутпершихізраїлітів.Він перебувавнеподалік гетто, на томумісці, де теперрозташованікорпуситрикотажної фабрики.Проіснував до 1946 р., коли,власне, фабрикарозбудовувалася,внаслідок чогоцвинтарліквідовано.

>Справді,щезадовго доцієїподії (>протягоммайже 80 років) наньому погребение непроводилося.Відтак кагал постановившизакластиновий .Померлиходноплемінниківспочаткуховали наневеликому земельномуклаптику уверхнійчастиніхристиянськогоцвинтаря наГоречі, акінці60–х роківХІХ-го ст.з’явилися Першімогили на новомуєврейськомуцвинтарі (>АбрагамаШльоссмана, 1866 р.,СариМеєрзанд, 1867 р.,ІліллесаВайзельгіля, 1868 р).

>Сусідствохристиянського таєврейськогокладовищспричинилося доти, щомагістратопікувався якпершим, то й іншим. І унаступнідесятиліттявінприділявєврейськомуцвинтарю чималоуваги,всілякосприяючи йоговпорядкуванню йрозширенню.

>Першіцвинтарніоздоби –надмогильніпам’ятникиз’явилисяодночасно ззаснуваннямцвинтаря, в 1860-хроках.Їхриси –традиційні дляєврейського погребение. Це для населенняЧернівцівпомітнопозначилося навлаштуваннінадмогильнихпам'ятників.Вониперегукуються ізнадгробками,спорудженими насусідньомухристиянськомуцвинтарі. Тутзустрічаються саркофаги,обеліски,колони,едикули,гробівцісакральнихтипів,розкішнімавзолеї.

Ансамбльєврейського некрополяформувавсяпоступово, але йфахово. До цогопроцесу булипричетні людирізнихпрофесій,уподобань, ізнеоднаковимифінансовимиможливостями. Тутзнайшлисвоємісцеспочинкуєвреїрізногосоціальногопоходження,слави йпошанівку: БеноШтраухер – депутатавстрійського парламенту табуковинського сеймові, прирумунськійвладі - депутат парламентуРумунії, головасіоністської партії та єврейськийгромадиЕдуард Райс-першийєврейськийбургомістрЧернівців (1905 – 1907 рр.); МаксФокшанер - головачернівецькоїпалатиадвокатів,відомийполітик.Власне, смердоті за своїкоштизбудувалиєврейський громадський такультурний центрБуковини «>Тойнбіхалле».

>Єврейськийцвинтар йнадалізаймаєзахіднучастинуГоречівськогопагорба.Цвинтармає два входь: один ізвулиціЛубенської,інший ізвулиціЗеленої.Йогоакцентуємасивнаспоруда,збудована ізцегли,прямокутна вплані.Їїформують тричастини –однаковоївисотибічнікрила йвищецентральне,котремаєзавершення,типове для єврейський архітектури, купол.Цябудівля - БейтКадішін (>Дімпрощання»,покійницька). Безнеї необходивсяжоденєврейськийцвинтар.

Устильовомувідношеннінадмогильніпам'ятникиєврейського некрополяпредставленізразками,характерними для архітектури добиісторизму,сецесії,модернізму.

>Кріміндивідуальнихнадмогильнихпам'ятників,середовищеєврейського некрополяформуютьщеп’ятьмеморіальнихпоховань. Напершомуспочиваютьєвреї, якізагинули уПершійсвітовійвійні 1914- 1918 рр. (81 могила) . Друга погребениетакожчасівПершоїсвітовоївійнивключає 11 окремих могил. Натретьому –російськівояки-мусульмани, які так самезагинули тоді ж . 900розстрілянихмирнихжителів – жертвДругоїсвітовоївійни –поховані увеликійбратськіймогилі, кв.№ 95.

На територїєврейськогоцвинтаря привході ізвулиціЛубенськоїзнаходиться невеликаділянка,зайнятахристиянськимипохованнями. До й под годинуДругоїсвітовоївійни тутзнаходилисяцивільний тавійськовийцвинтарі, щозаймалиплощублизько 1 га. У 1941 – 42 рр. тутрозмістили «кладовищегероїв», депохованіблизько 400румунськихгромадян, щозагинули відбільшовицькоїокупації.

>Творчийдоробокмайстрів, котрівиготовлялинадгробки тавстановлювали їхнього на могилах,сягнуввисокогохудожньогорівня.Окрімнаукової йкультурної ціності,єврейський некропольстановитьзначнийінтерес длязарубіжних та українськихгромадян, котрісповідуютьіудаїзм.

>Чернівецькепередмістя Садгора (>колишнєокремемістечко)прилягає ізпівночі доміської територї.Своїмвиникненням воно тазавдячуєросійсько -турецькійвійні 1768- 1774 рр., под годинуякоїросіянизайняли Буковину танаддунайськікнязівства.Імператриця Катерина ІІзажадалазаснувати тутмонетнийдвір.Опіслясюдипотягнулися люди,абизамешкатицюмісцину. Ос-кількипереважнабільшість новихпоселенців булинімці, смердоті іприйнялиназву,споріднену ізпрізвищемзасновника -Гартенберг,котрапізнішетрансформувалась у “ Сад гора” (>Садагура).Протенайбільшоїслави зажиломістечко послепоселення тутєвреїв -хасидів усерединіХІХ-го ст..

Хасидизм –церелігійнатечія віудаїзмі.Початково хасидизмнагадував секту,власне,сприймали його так противники.Одначеподальшийрозвиток показавши, щовіннадавався у тому,щоб статісправдінародноюрелігією. Саму жСадгору популярноназивали «>Єрусалимом наПруті»,адже 90%всього населеннястановилихасиди-ізраїліти.Більшість із нихзнайшлисвійвічнийспочинок намісцевомуцвинтарі. Один ізнайдавнішихнадгробківсадгірськогоцвинтарязнаходиться намогилі СимонаМайзільмана (1823 р.)

Історіясадгірськогоокопищавимірюєтьсящонайменше 150роками. Останні погребение наньомуздійснювалися на початку 1940-х років.Післявійни йогозакрили.

>Сьогоднівстановитизагальнийвиглядсадгірськогоцвинтарядужеважко,оскількиосновна йогочастинавтрачена. В частности,західназруйнованаповністю под годинубудівництвастадіону.Відсутнінадгробкизісхідного боці.Лише вцентральнійчастинізбереглися виряджайнадмогильнихпам'ятників.

>Надмогильніпам’ятники так самемаютьтрадиційнукомпозицію, смердотіпредставленівертикальнимистелами - мацевами,виконаними ізпісковику.Модернихнадгробків немаєзовсім.Найдавніший тип-повністюпрямокутнамацева (КлараФіндлер, 1909 р.СуреРайш,ФакеГінгольд).

>Композиціюнадмогильноїплити, як правило,творять триелементи:верхнячастина,заповнена декором, обрамленаплощина таепітафія.Єврейські митцізастосовувалиоригінальнімотиви тасимволи, якізакарбувалися влюдськійпам’яті віднайдавнішихчасів. Джерелоцихмотивів тасимволівкриється врелігійномуєврейськомуписьменстві, тому нанадгробкахзустрічаютьсяхарактернідекоративніознаки, як від:грона винограду,пальми, плоди граната,повні колосся,леви,олені тощо.

>Майстри, якіпрацювали насадгірськомуцвинтарі, природно, були доброобізнані ізцієютрадиційноюдекорацієюнадмогильнихпам’ятників.Вонизалишили пособічималохарактернихприкладів.Приміром, двалеви,симетричнорозміщені,зображені нанадгробку КларіФіндлер (1909 р.).Надгробки ЯковаБрундмана, НорбераКульхаоздоблюютьолені.

>Всісимволи малічітковизначенемісце йрозміщувались уверхнійчастинінадмогильної стели.Під нимкарбувалисянаписи –епітафії.

На старихєврейськихцвинтарях,окріммацев,споруджувалисянадмогильніпам’ятникиіншого типу – саркофаги,хочадужерідко. Сад-гірський некропольмаєлише одинпам’ятник такого типу.Віноздоблюєгробівець цадикаІзраїляФрідмана. З мистецькогопогляду саркофаг немаєзначноївартості.Йогопервіснийвиглядвтрачено.

>Дослідженнятрьохчернівецькихнекрополівуможливилорозкриття запитання про годину їхньоговиникнення,місцерозташування,становлення таоформлення,розглядпоховального ритуалу,якийвідповідавнаціональнимтрадиціям,релігії тавіросповіданню населення.


Списоквикористанихджерел талітератури

>кладовище некропольчернівці

1.ДержавнийархівЧернівецькоїобласті ( далі -ДАЧО),магістрат. м.Чернівці . – Ф. 39. – ВП. 1. –Спр.15.ДАЧО.Примарія м.Чернівці. – Ф. 43 . – ВП. 1. –Спр. 1543.

2.ДАЧО.Примарія м.Чернівці. –Ф.43. – Раз. 5 –Спр. 155

3.ДАЧО. 10-їокружнийінспекторатміністерстваторгівлі тапромисловості. –Ф.311. – Раз. 1. -Спр.89.

4.ДАЧО.Чернівецькаєврейськарелігійна громада. – Ф. 325. –Оп.1. –Спр. 817.

5.ДАЧО.Чернівецькаєврейськарелігійна громада. Ф. 325. – Раз. 1. –Спр. 580.

6.ДАЧО.Довідка №1/377 від 15.12.1996 р.

7.Православнийкалендар зазвичайнийрік 1913 (річник 41).Чернівці, 1913.

8.Демочко До.Першівогники /Радянська Буковина, - 1963. - № 256.

9. Історія міст йсілУкраїнськоїРСР.Чернівецька область. – До., 1969.

10.Масан Про.,Чеховський І.Чернівці : 1408 – 1998. –>Чернівці, 1998.

11. Павлюк Про. М., СкорейкоГ.М. Зісторіїрозвитку м.Чернівці (>кін. 19 ст. –поч.. 20 ст.). //Матеріалинауковоїконференціївикладачів тастудентів,присвяченої120-річчюзаснуванняЧернівецькогоУніверситету, 4-6травня, 1995рік .-Чернівці , 1995 , -Т.1. –Кн.. 1.

12.Чернівці.Екомічно –географічнийнарис. – Львів, 1957.


Схожі реферати:

Навігація