Реферати українською » Краеведение и этнография » Методи збору и поиск інформації, Що застосовують у сучасній етнології


Реферат Методи збору и поиск інформації, Що застосовують у сучасній етнології

>Методизбору йпошукуінформації, щозастосовуються всучаснійетнології


>Вступ

>Провідним методомзборуетнографічнихданихє методбезпосередньогоспостереження. Однак, ізогляду наприналежністьетнографії доісторичних наук,етнографічнимджереломможуть бути якпольові (>експедиційні)матеріали, то йфакти,зібранісуміжнимигуманітарними йсуспільними науками.

>Найбільшповні йцінніетнографічніматеріали булиздобуті методомекспедиційногодослідження,якийотримавназвустаціонарного.Вінпов'язаний ізтривалимперебуванням йвживанням удосліджувануетнічнусередовище.Причомутермінстаціонарної роботи винен бутиетнографічнийрік,якийвидатнимрадянськиметнографом У. Р. Богоразвизначається на два-тримісяці більше, ніжкалендарнийрік.Збільшеннятерміну роботи на два-тримісяціприпадає наперіодпервинногознайомства йадаптацію до нових умів.Після чогоетнографспостерігаєетнічноїспільності чиїїчастини вусічасовіперіодирічного циклу.

Напрактицівиділяютьнаступніметодививченняетнографії:польоваетнографія,опитування,спостереження,анкетування, інтерв'ю, методпережитків,структурно-функціональний,порівняльно-історичний,типологічний йкомпонентний.


1.Типизборуінформації

>Існує дваосновніметодиетнографічнихспостережень:

1)Стаціонарний, щодаєможливістьзблизитися ізнаселенням,вивчити йогомову йглибокодослідитиособливості його культури йпобуту. При цьомуметодінеобхідноуважновибрати районспостереження ветнографічномувідношеннінайбільшцікавий й маловивчений йдативичерпнийописнаміченихоб'єктівдослідження.Стаціонарний методдастьможливістьзайнятися такиминайважливішими темами, щомаютьвеликезначення длярадянськоїетнографії, якмонографічнедослідженняколгоспу чипромисловоїартілі, їхнігосподарства,громадської, життя,побуту. Так самовиключноважливимпитаннямєетнографічнедослідження культури йпобутуробітників окремих фабрик,заводів,копалень,лісорозробок й т. буд.,

2)Маршрутний методзастосовується прививченніявища навеликій територї й порівняно ізпершим малоефективний длядослідженнясуспільнихвідносин. При маршрутномуметоді роботипотрібнонамітитиI-2 тими,найбільшхарактерні йцікаві дляданого району й,зосередивши власнуувагу,досліджуватисуцільно усірізновиди цогоявища назначній територї.Якщо вроботібере долякілька людей, можнанамітитикілька тим.

Передпольовоюроботоюпотрібноознайомитися ізосновноюетнографічноїлітературою із цого району й із тихийпитань, котрінамічаються длядослідження,потімскласти план роботи й маршрут. При цьомубажаноскластитакождетальнийзапитальник напідставіпрочитаноїетнографічноїлітератури й послеконсультаціїфахівця іздосліджуваної тими,щоб неупуститинічоговажливого йдослідити темуможливоповніше.Необхідноюумовоюуспішної роботиетнографа-дослідникає йогозближення ізнаселенням.Легшевсього цого можнадосягти, включившись вповсякденне життя, і роботу місцевого населення.Приїжджийдослідник,який Веде собі уколгоспі вжнивну порупольовихробіт якстороннійспостерігач,відволікаючий від справколгоспниківсвоїмирозпитуваннями, нездобудесобідовіри йповаги населення.Дослідження районутребапочинати із обласного чи районного центру.Бажано,щобетнограф самбезпосередньоспостерігавдосліджуванеявище, напр.,Вивчаючиполювання,знайомився ізмісцевимимисливцями,ходив разом із лицарями уполювання, чи,спостерігаючивесняний виловриби,докладноописував його, апотімвстановлював уже шляхомрозпитуваньособливості йвідмінністьлітнього тазимового лову.Отримуванівідомостіпотрібноперевірятирозпитуваннямкількохосіб,записуватирозповідькожної особини, апотімзаписатиокремовстановлений факт.Спостерігаючияку-небудь біксучасногопобутуколгоспу,потрібнорозпитуватитакож людейпохилоговіку,яким було бцеявище вминулому, котрівідбувалисязміни за годину. Так, прививченні обряду народного весілля, девінщезберігся,бажано,щобдослідник сампобував надекількохвесіллях, шляхомрозпитуваньусвідомивсенс йзначення всіх деталей обряду, роль окремихучасників,зміст пісень,особливостівесільногоодягу,оздобленнясвяткового столу йстрав, атакожзазначивзіслів людейпохилоговіку, якцей обрядсправлявся за старихчасів, як доньогоготувалися,хто помиляюся наньомуприсутнім.


2.Методиетнографічногодослідження

 

2.1Польоваетнографія

>Польоваетнографія -дослідження, щоведутьсясередживихнародів ізметоюзборупервиннихетнографічнихданих про окремихструктурних компонентахтрадиційно-побутової культури та їхньогофункціонуванні якпевноїсистеми.Польоваетнографічна практика,націлена назбір добротногоматеріалу -джереланаукових знань - утверждаетнаступніметоди:опитування - роботу ізобґрунтованообранимінформатором чиінформаторами вданоїетнічноїспільності;експеримент -співучастьетнографа всоціальному чисімейномудійстві,обряді,подію, природновиникли вперіодекспедиційної роботи;спостереження -ретельневивчення йфіксаціявсього комплексуетичносвоєрідних культури тапобуту.

2.2Спостереження

>Спостереження - методзборуінформації,заснований набезпосередньомуконтактідослідника йоб'єктадослідження.Розвитокетнографії як науки було бпов'язано із переходом відзбору окремихвідомостей про культурународів достаціонарногоспостереження, приякомудослідникдоситьдовгоживе всередовищідосліджуваноїгрупи.Розрізняютьпросте йвключенеспостереження (упершомувипадкудослідник ">пасивно"фіксує йогоцікавлятьдані, у іншому -проникає усерединудосліджуваноїгрупи йбере доля вїїдіяльності.Останнім годиноюспостереженнязазвичайвикористовується як один ізелементівпольовогоекспедиційногодослідження,здійснюваного заспеціальнорозробленоюпрограмою ізвикористаннямстандартнихсимволічнихприйомівфіксаціїелементівобрядовості,танцю й т. буд.Спостереженняможепроводитися задіями, якокремої особини, то йгрупи (>наприклад, привідправленні обряду). Упроцесіспостереження всечастішевикористовуютьсятехнічнізасобизапису:диктофони,кінокамери йвідеомагнітофони.

2.3Опитування

>Опитування - один ізосновнихметодівзборупервинноїінформації ветнографічному йетно -соціальнихдослідженьпорядзіспостереженням йаналізомдокументів.Опитуваннязаснований насоціально-психологічномувзаємодіїдослідника йопитуваного.Отриманнявербальноїінформаціїздійснюється задопомогоюопитувальникабезпосередньо впроцесі інтерв'ю чиопосередковано, шляхоманкетування. якетнографічний методопитуваннязазвичайвиступає увиглядііндивідуальноїбесіди ізінформатором позаздалегідьскладенійпрограмі чи безнеї. З 1960-х років ветнографії таетно -соціологіїотрималивеликепоширеннямасовірепрезентативніопитування, щоносятьстатичний характер йпотребують дляаналізуотриманоїінформаціїзастосування математики йЕОМ.

2.4Анкетування

>Анкетування -різновидопитування. Прианкетуваннізбірвербальноїпервинноїінформаціїздійснюється, як правило, задопомогоюанкети, безбезпосереднього контактудослідника й респондента (>інформатора).Анкетуванняможе бутипресове (у цьомувипадку текстанкетидрукується в газеті чижурналі),поштове (анкетарозсилається респондентомпоштою),роздане (>анкетивручаються респондентамособисто).Великоюпроблемоюанкетуванняє забезпечення Повернення анкет, атакожрозрахунокрепрезентативностіотриманоїінформації. Уетнографіїанкетуванняпресове іпоштовемайже невикористовується,розданеанкетуваннязастосовуєтьсялише приопитуванніекспертів.


2.5Інтерв'ю

>етнографічнийспостереженняанкетування інтерв'ю

>Інтерв'ю -поряд ізанкетуванням один ізрізновидівопитування приетнографічних таетно-соціологічнихдослідженнях. Навідміну відспостереження таанкетування інтерв'юпередбачає особистубесідудослідника й респондента.Інтерв'юбуваєформалізованим (зазаздалегідьскладенимзапитальника),напівформалізованим йвідкритим, колизаздалегідьнамічаютьсялишеосновнібесіди. УЕтносоціологіячастішевикористовуютьсянапівформалізованіпрограми - інтерв'ю, аетнографії -відкриті.Якістьінформації,одержуваної впроцесі інтерв'ю,залежить відпрограмиопитування та відвзаємодіїдослідника й респондента. Приетносоціологічномувивченніетнічнихорієнтаційвелику рольграє,наприклад,співвідношення національноїприналежностідослідника й респондента.

2.6 Методпережитків

Методпережитків -прийомдослідження,висунутийспочаткуросійськимісториком йетнографом До. Д.Кавеліним, а ще через 20 роківще раз,самостійнорозробленийанглійськиметнологом Є.Тайлор. Увідповідності ізосновноюідеєю методупережитків укультурі шкірного народузберігаютьсязалишкиминулого, заякими можназробитивисновки про стан промов на болееранньомуісторичномуетапі. На думкуТайлора, пережитки могли матіродне ізтрьохзначень: 1)незміннозалишки; 2) подивися йзвичаї, щозмінилися впроцесіпристосування до нових умів, 3)відродженізвичаї тауявлення. У XIX ст. Методпережитків послужившиосновою длявиникненняцілого рядутеорій, щовідносяться допервісноїісторіїлюдства. Так,наприклад, Дж.Мак-Леннанвикористовував його дляреконструкціїосновнихетапівпервісноїісторіїшлюбу й сім'ї,зробивши напідставінеодноразовозустрічавсясередвесільнихзвичаївсимволічноговикраденнянареченоївисновок прозагальнустадіїрозвитку, наякійшлюбвзагаліґрунтувався навикраденнінареченої.

2.7Структурно-функціональний метод

>Структурно-функціональний метод -спосібаналізусистеми, приякомуприймається, щоспостережуваніелементарніструктуривиконуютьпевніфункціївсерединісистеми чи для структур болеевисокого порядку. Так,відповідно до А.Радкліфф-Браунувідносиниміж дядьком із боціматері йплемінникоммають своюфункцію у межахорганізації. Б.Малиновський, М.Фортес, Р.Ферт таіншіфункціоналістівзастосовувалиподібний метод не дуже доаналізугармонійноїрівновагивсерединісуспільноїсистеми, але й й длярозкриттямеханізмувиникнення йподоланняконфліктіввсерединінеї.Структурно-функціонального методуможе бутипротиставленийсистемнийпідхід, приякомупоняттяструктури йфункції ажніяк невідкидаються, але йвизнаннянаявність всистемірізнихзміннихувазі, що под їхнівпливомфункціяпевноїструктуриможезмінюватися.

2.8Порівняльно-історичний метод

>Порівняльно-історичний метод (узахіднійлітературізазвичай:порівняльний метод,крос-культурний метод,компаративний метод) - методдослідження, щодозволяє шляхомпорівняннявиявлятизагальне йособливе врозвиткукраїн йнародів світу й заподійцихподібностей тавідмінностей.Кожнепорівняльно-історичнедослідження ставити собі законкретніпізнавальніцілі, щовизначають колоджерел таособливостівикористовуванихспособівпорівняння.Застосовуються у трьохвидиісторичнихпорівнянь: 1)історико-типологічні (>вивчаютьсхожістьконвергентнихявищ); 2)історико-генетичні (>досліджуютьявища, щомаютьгенетичнийзв'язок у їхнірозвиток,тобтодіахронії); 3)історико-дифузійні (>вивчаютьявища, щорозповсюджуються врезультатізапозичень). Уостаннідесятиліття всебільшогозначення, особливо взахіднійетнографії,набуваютьматематико-статичніміжкультурні (>крос-культурні)дослідження длявивченняваріабельності йкореляції тихий чиінших рис культуринародів світу, щодозволяєвиявитигрупиознак йпроектувати їхні в минуле аж допервісності.Застосуванняпорівняльно-історичного методу дляпроведеннякультурно-генетичнихдосліджень вісторичнійетнографії ставити за міткувивченняпоходження таформуванняетнічних культур, атакож тихий чиіншихкультурнихявищ у межах як одногоетносу, то йвсієїісторико-етнографічноїобласті,кудивін входити (атакожїї межами). При цьомуспочатку проводитисяпорівняльно-типологічнедослідження окремихкомпонентів культуриетносу, атакожтипологічно схожихкомпонентів віншихспоріднених культурах ізобов'язковимкартографуванням йвиявленнямареалівтипологічно схожих форм (на синхронному тадіахронномурівнях).Потімведетьсяпорівняльнедослідження,типологічно,можливо, йрізняться, але йгенетичнопов'язанихкомпонентів аж до їхньогонайдавнішихвихіднихпрототипів (>архетипів). У колодосліджуванихджерелвключаються як реальноіснуючіоб'єктиетнічних культур, то йреконструйовані наосновіспогадівосібстаршогопокоління,письмовихджерел таін, атакожархеологічніматеріали (>останнєголовним чином прививченніматеріальної культури), щодозволяєвиявитиісторичнийрозвиток тихий чиіншихкультурнихявищ. Уостаннідесятиліття СШАотримавдеякепоширеннянеоеволюціонізма.Представникицієї школи (Д. Стюард, Л. Вайт, М.Фрід, М.Салінса таін.)такожвикористовуютьпорівняльно-історичний метод усвоїхдослідженнях, котрі особливо впрацяхСалінсапов'язані із гакзванимнапрямомкультурноїекології. Усучаснійзахіднійетнографіїпорівняльно-історичний методзастосовується як методкультурноїтипології,якийзаперечуєєдинізакономірностіісторичногорозвитку, щовиділяєголовним чином незагальні, аособливіриси в культурахнародів світу. Таких направліннях ветнографії, якісторична школа,диффузіонізм йфункціоналізм,порівняльний метод посуті,позбавленийісторизму. Усучаснихзахідних школахісторичного синтезу такомпаративістики, щонабулипоширення всуспільствознавстві,роблятьсяспроби наосновіСі м. прийти до ">історичного синтезу"картинирозвиткународів світу, але йдосягнення вційобластіпокищедуженевеликі.

2.9Типологічний метод

>Типологічний метод - один ізосновнихзастосовуваних усучаснійетнографіїметодіваналізузагального йособливого вемпіричномурізноманіттіетнічнихявищ.Центральнепоняттятипологічного методу - типзазвичай якідеальна модель, щовідображаєдеякіістотніознакипевноїмножиниявищ, але йсвідомоігноруєіншіознаки, щорозглядаються вданомувипадку якнесуттєві. Зцієї точкизору восновітипологізації, щомаєсправу із тім чиіншимсинхроннимзрізом, лежатизагальніпринципи, врівніймірінеобхідні пристворенніперіодизації (>діахронний аспектдослідження):по-перше, яктипологія, то йперіодизаціяповинні бутиодноаспектнимі, їхнього предмет винен бутичітковизначений,по-друге, й до того й віншомувипадкуобов'язководотриманнялогічного принципурівностіпідставиподілу.Навпаки,типологізаціюслідвідрізняти відкласифікації яксамостійноїдослідницькоїпроцедури: под ">класом"розуміється та чиіншасукупністьреальнихоб'єктів, тоді як "тип"представляє собоюякийсьідеальнийоб'єкт,сконструйованийдослідником наосновіпоєднання рядуознак.Типологічний методдозволяє не лишеаналізувати ужезафіксованіявища, але й йприпускатиіснування такихконкретнихоб'єктів, котріще невідомінауці. Таким чином,типологічний методдозволяєдослідити всюсукупністьоднопорядковихявищ якпевнуцілісність,розглянуту вякостізакритоїсистеми (навідміну відтипологіїкласифікаціявиходить іземпіричноданого й томунеминучевипадкового за складом йобсягомбезлічіявищ). Процедуратипологічного методуполягає увиявленні йформулюваннідеякого числаознакдосліджуванихоб'єктів (">диференціальнихзмінних").Чим понад їхні число, тімнижчерівеньстворюваноїтипології й тім болееприватний характерносятьконструюютьсядослідникомтипи. Цеозначає, щотипологіязавждимаєієрархічний характер. У зв'язку ізцимоднією із,найважливіших проблемзастосуваннятипологічного методуєвизначеннявідносноїзначимостідиференціальнихзмінних, атакожвиявленняпровідногорівня в їхньогоієрархії,якомувідповідаєосновна модель ("тип" увузькомусенсі слова;моделі болеевисокогорівняпозначаютьсязвичайно як ">групитипів , болеенизького - як ">підтипи" й т. буд.). Засвоєюпроцедурою йцілямтипологічний методтіснопов'язаний ізпорівняльно-історичним методом ветнографії.

2.10Компонентнийаналіз

>Компонентнийаналіз - метод характеристикицілісноїсутностіявища задопомогоювиявленняскладових йогоструктурнихкомпонентів. Широкезастосуванняотримав прививченні системтермінівспорідненості. Доформулюванняпроцедури компонентногоаналізу вданійобластіетнографічної наукивпритулпідійшовще А.Кребер (1876-1960);детальнарозробка компонентногоаналізу бувздійснена в 50-хроках XX ст. У.Гуденафом й Ф.Лаунсбері.Основніпринципи компонентногоаналізусходять дофонологічноїтеорії М. З.Трубецького,який писавши: "Уфонологіїосновна рольналежить нефонемам, азмісторозбіжнимопозиціям.Будь-яка фонемамаєпевнимфонологічнихзмістомлишеостільки,оскільки системафонологічнихопозиційвиявляєпевний порядок чи структуру.Щобзрозумітицю структуру,необхіднодослідитирізнітипифонологічнихопозицій "(Трубецькой. 1960. З. 75). Так само саме, позначка компонентногоаналізусистемитермінівспорідненостіполягає до того,щобпредставитикожентермін увиглядіспецифічногопоєднанняознак (>диференціальнихзмінних),побудованих за принципомзмісторозбіжноїопозицій.


>Висновок

Впродовж годинитривалоїісторії наукиетнології,вченимвдалосявиявитимасунайбільш дійовихметодів длязборуінформації вгалузіетнології. Усукупності усіціметодидаютьнайбільшповнуінформацію продосліджуваномуоб'єкті (>етносі).


Списоклітератури

1. Обручев С.В. «>Довідникмандрівника йкраєзнавця». тому 2.

2.Учебнік / Під ред. Ю. У.Бромлея та Р. Ю. Маркова. -М.:Вищ. школа, 1982. - 320 з,іл.

3. Ю. У.БромлейСучасніпроблемиетнографії (>нариси таісторії). - М., 1981.


Схожі реферати:

Навігація