Реферати українською » Краеведение и этнография » Віяв менталітету українців у віборі та творенні народних назв лікарськіх рослин


Реферат Віяв менталітету українців у віборі та творенні народних назв лікарськіх рослин

>Вступ

>Виявменталітетуукраїнців увиборі татворенні народнихназвлікарськихрослин

Тема «>Виявменталітетуукраїнців увиборі татворенні народнихназвлікарськихрослин» унауковійлітературірозглянутанедостатньо. В частности, можназнайтифрагментарнізвернення до цого запитання укнизі «Українськенародознавство» заредакцієюС.П.Павлюка,Г.Й.Горинь,Р.Ф.Кирчіва.

Убільшостінауковихдоробок, дерозглядається запитання пролікарськірослини, мовайде про їхніцілющівластивості, анародніназвиподаютьсялише якдодаткові доосновних,щобдатичитачевіможливістьшвидшезорієнтуватися у великомурозмаїттірослин, при цьомуособливостівибору татворенняназви, як правило,взагалі незгадуються й непов’язується зособливостямименталітету. Однактребавідмітити, що народнаспостережливість,дотепність,мудрість,віруваннястворили багатонезвичайнихназврослин, котрієціннимматеріалом длямовно-етнографічногодослідження.

Уційроботірозглянутопринципи,покладені основоютворенняназврослин, атакожзробленоспробуз’ясуватимотиви,якимикерувались увиборіназви, таспособидериваціїцихназв.

>Проведенідослідженняпоєднуютьвідомості ізнародознавства,мовознавства,біології, фармацевтики. Ос-кільки темаранішемайже нерозглядалася, тодеякітвердженнявиведенігіпотетично, врезультатіспостереження надокремимигрупамирослиннихназв, їхніморфемноюбудовою, способомтворення,спорідненістю ізіншимиспільнокореневими словами.

>Вартозауважити, що мивикористовувалирізніджерела:науковіпосібники пролікарськірослини,етимологічнісловники із українськоїмови, атакожзаписані віджителівОвруччинимісцевіназвирослин. Це даломожливістьвстановитипевнізакономірності утворені народнихназврослин.

Проведено роботадопоможекращезрозумітисловотворчіможливості українськоїмови,етнічнийсвітоглядукраїнців,сприйняття ниминавколишньогоcвіту (>зокремарослинногосередовища) й,отже,глибшеусвідомитиособливостіменталітетунашого народу.


Ірозділ

>Вартозауважити, щотлумачення слова «>менталітет»єлише усучаснихтлумачнихсловниках. Так, «Великийтлумачнийсловник українськоїмови»пояснює: «>Менталітет –сукупністьпсихічних,інтелектуальних,ідеологічних,релігійних,естетичнихособливостеймислення народу, щопроявляються умові,культурі,поведінці.»

Увиборі татворенніназвлікарськихрослинпроявилисярізністоронименталітету таглибокізнання нашихпредків прозілля (>бо ународілікарськірослиниздавнаназивали словом «>зілля», якуутворилося віддієслова «>ллє»префіксальним способом йозначаєзасіб,якийможезілляти (>знищити)хворобу); упершучергу,цепрагненнязробити світло «>зручним», «подлаштованим» подпотребилюдини.

>Народніназвилікарськихрослинмають широкийдіапазонвідтінків. якзазначаєВалерій Войтович укнизі «Українськаміфологія»: «У народнихназвах трав й поєзія, йгумор, й тиха сум:нечуй-вітер, сон-трава,зозулинічеревички,плакун-трава,трава-мурава,розмай-зілля,чорнобривці таін.» [3]

>Першемовнеявище, якувідразувпадає в око, -цепоширенатенденція дополісемантикибагатьохназв.

>Розглянемоцеявище наприкладірослини,відомої як «>підмаренниксправжній».Корінь цого слова -мар-вказує наспорідненістьіменника «>підмаренник» ізіменемязичницькоїбогинізими, ночі,марення й смерти –Марени чи Марі. Начомуґрунтуєтьсявибіртакоїназвирослини?

>Можливо, на борослинаутворюєцілий рядгібридних, часторазючерізних, форм.Здавна,якщохтось немігвпізнатизнайомумісцевість чиранішебаченийоб’єкт (>скажімо, дерево чирослину), тоцепов’язували із чарами Марі,босамеця зла богиня моглаодуритилюдину,зробитиоточуючийїї світлозміненим доневпізнання.

Так йрослинапідмаренник,утворивши рядгібридів,зовнішньозмінюється й абистаєневпізнанною.Гадаємо, щозроблене намиприпущенняпідтверджує іінша народнаназвапідмаренникасправжнього - «>тай-зілля».Першачастина цого словаутворена віддієслова «>тане» («>тає»), щоозначає «>зникає», «>змінюється».

У основуінших народнихназвпідмаренникасправжньогопокладенепорівняння засхожістю, томуцярослинащевідома як «>батіжки» (>бозовнірослинанагадуєремінець,прикріплений додержака,якимпоганяють худорбу) та «>бобачик» (від слова «>біб»).

Отже, можнапростежити, щоназвилікарськихрослинтворилися за одним з такихпринципів,який йвиявлявпевніментальніриси:

-зовнішніознаки таподібність дочогось;

-лікувальнезастосування;

-використання упобуті;

-посилання назвичне длярослинимісцепроростання;

-яскравовираженісмакові,ароматичні чиіншівластивості;

-асоціативно-міфологічнийпідхід

-гумористично-практичнийвибір.

·Спостережливість

· Знаннярослинного світу

·Практичність

·Практичність

·Практичність

·Вірування

·Гумор

Длятвореннякожноїтакоїгрупиназвє й своїхарактерніїйспособидеривації.

ІІрозділ

>Розглянемокожнугрупуназврослинокремо йпроілюструємо наприкладах,чомусаме було бзробленотакийвибірназви та как онаутворена.

І. Так,найчастішерослинаотримувала своюназву запевнимизовнішнімиознаками,це ізрозуміло,болікувальнівластивостірослини людинавиявилапізніше, адеяківстановлює й до цого години, а цьомупроявиласяспоконвічнапрактичністьукраїнців – такрослину було блегшезапам’ятати й, принеобхідності,відшукати.

>Цікаво, щовідкриття новихцілющихвластивостейрослини часто Веде й допоявиновоїназви. До приклада можназгадатиехінацеюпурпурну, Яка засвоїмиімуностимулюючимивластивостями,виявленими укінці ХХстоліття, непоступаєтьсябагатьом, віддавнавідомим,засобам, й томуотримала народнуназву «женьшеньполіський», котравказує накількаприхованихособливостейукраїнськогоменталітету: «женьшень» -знання про силурослини, «>поліський» – нелишевказівка намісцепоширення, а ігордість за «>своє», «>дивовижне».

>Багаторослин зазовнішнімиознакамиотримали «>ім’я»залежно відкольору чиподібності дочогось, що говорити проспостережливістьукраїнців, так,певним словами чинавітьсловосполученнямнадаваласьбагатозначність.Розглянемоцеявище урядіприкладів.

1.Квітицминупісковогопухнасті йм’які,чимнагадуютьхутрокотиків, тому народ назвавши їхні «>жовті котики» чи «>жовтікотячі лапки».

2. Купиналікарськасвоїмиквітаминагадуєдзвіночки, тому імаєназву «>дзвіночки».

3.Народнаназварослинибобівникатрилистого –це «бобок», «>боб’янка», «>бобичник», «>бібник» -свідчить проподібністьлистківрослини долистків бобу.Щецярослинамаєпромовистуназву,утворену способомскладання, «>трой-зілля»,бо настеблах по три аркуші;цяназватакожоб’єднує слово «>зілля», щовказує націлющівластивості, ізмагічним числом «три».

4.Такийпоширений наПоліссі вересзвичайниймає своюособливість: філіжанкаквіточок не зелена, як убільшостірослин, арожева, тому ірослинущеназивають «філіжанка».

5.Гірчакзміїниймаєвигнутевузлуватекореневище –звідси й багатоспецифічнихназв:кривезілля,ужик,ужовник,рак-трава, рачки,кривезілля.

6.Рослину «>гірчакпочешуйний» заформою ташерстливимопушеннямлистківназиваютьведмежимвухом,бороданем,баранячим хвостиком,сорочиними лапками.

7.Синюхаблакитназовні особливогарнарослина, за що іотрималаназву – красуня.

8.Копильник –це народнаназва хвощапольового,бопагоницієїрослинидещоподібні докінського хвоста.

9.Рослина,відома подназвою «>ірис», що вперекладі ізлатинськоїозначає «>райдуга», ународіназивається «>півники»,боїї квіти –яскраві йхохлаті,начепівнячийгребінь.

10. Один звидівполину на Україніназивається «>чорнобиль», щопов’язано зтемнимстебломрослини, «>чорнобиль» - «>чорнабилина».

Отже, можнавідмітити, щоця групаназврослин особливопоширена,причомуназвитворилися зслів, котрі уже були умові,різними способами –здебільшогосуфіксальним чискладанням, щопідкреслювалозовнішнюсхожістьрослини ізконкретнимиоб’єктами, атакожнадаваннямбагатозначності словами, котрі уже були вмові.

ІІ. Другапоширена групаназв,пов’язаних злікувальнимивластивостямирослини.Такіназви аби «>говорять» сам за собі, щодопомагалошвидковідшукатирослину зпотрібноюлікувальноюздатністю.Наведемоприклади.

1.Шанований ународі за своїцілющівластивостіперстачбілий, що вперекладі ізлатинськоїозначає «сила», «>могутність»,використовується прилікуваннібагатьохзахворювань,вважається, щовінмаєп’ятьлікувальних сил, тому народнаназварослини – «>п’ятисил», «>п’ятипал», «>п’ятипальник», доти жквіткаперстачубілогомаєп’ятьпелюсток.

2.Перстачпрямостоячий – калган – ународіназивають «>дубрівка», «>дубрівник», «>дерев’янка», щобезпосередньовказує нанаявність урослинидубильнихречовин; їхнівикористовували длятамування зубногоболю,зубиначеніміли відвідвару калгану –дерев’яніли,звідси йназва «>дерев’янка».

3.Дужепоширена на Українірослинапижмозвичайне,назва скидатися ізгрецькоїмови йозначає «>довго жити».Пижмозвичайнездавнавикористовують якпротигільмітний йжовчогіннийзасіб,настійквітокрекомендують приглистянихінвазіях,захворюванняхпечінки,звідсинародніназви – «>глисник», «>глистник», «>боговагоробина».

4. Ряд народнихназвдеревіюзвичайногопов’язані зкровоспинними тазагоювальнимивластивостямирослини. Цетакіназви: «>кривавиця», «>кровоспинник», «>кровоспин», «>серпоріз», «>серпій» (>цевказує, щорослинадопомагалазагоюватиболючіпоранення серпом).

5.Іншарослина з такими жлікувальнимивластивостями –родовиклікарський – уперекладі ізлатинськоїозначає «притулок»,мається наувазілікувальневикористаннярослини. Доти ж ународі вонназивається «>кровостяг», «>сильник», «>кровоголовка», «>стягни- притулок».

6. Длялікуванняпошкодженихкістоквикористовуваличорнокоріньлікарський, народнаназварослини «>живокіст»закріпилася вмедичнійлітературі.

7.Народнаназваостудника голого –грижник, щовказує налікувальнезастосуваннярослини.

>Використаннялюдиноюлікарськихрослинмаєбагатовікову таскладнуісторію, як йтворенняназв шкірногоцілющогозілля. На шкода, багато народнихназврослин, котріпоширені на Україні тауспішнозастосовуються вмедицині,залишаються позаувагоюнашоїофіційноїлінгвістики. Тому мизвернулиувагу тих, щоназви ІІгрупирослинпо-своємуоригінальні: смердотіутворені,здебільшого,суфіксальним способом таскладанням основ, щодопомагаєчіткоокреслитилікувальнепризначеннярослини вже уїї «>імені» й ,відповідно,даєзмогушвидшевибиратипотрібне длялікуваннязілля.Вважаємо, що утакійособливостівиборуназвцієїгрупирослинвиявився практицизмукраїнців.

ІІІ.Деяківластивостірослинздавна булипідмічені нашими предками йвикористовувалися длящоденних потреб

1. Це,зокрема,цілий рядрослин звластивостями мила – «>мильнянкалікарська»,коріньякоїрозтирали уводі йвикористовували длямиттятіла, ународіотрималаназви «>мильнийкорінь», «>дике мило», «>мильна трава», «>пінка».Такі жвластивостімаєрослинаостудникголий, устебліякоївиявленозначнукількістьсапонінів, томурослинамаєще іназву «>собаче мило».

2. Дляукріпленнянігтіввикористовували квітикалендулизвичайної, томурослинаотрималаназву «>нагідки» чи «>ногітки».

3. Полінгіркийвикористовували длязнищенняшкідливихкомах (>молі,бліх,тарганів), через щоз’явилисянародніназви «>молин», «>бліхобіль».

4. Дляпідсолоджуваннянапоївздавнавикористовуваликорінь солодкизвичайної, що і було бпоштовхом дотакоїназвирослини, азаварювання чаювикористовували хорошиймедонос –іван-чай.

>Чомурослини,умовніоб’єднані нами втретюгрупу,отрималисаметакіназви,єзрозумілим,боце бувназва-підказка, Якавказувала напризначенняокремоїрослини.Цікаво, що в народнихназвахцієїгрупивпершевикористанііменники, щопоходять відприкметників(перехідслів ізоднієїчастинимови віншу): «солодець», «>молин».

>ІV. Велика групарослинотримала своїназвизалежно відмісця типовогопоширення виду.Вартозауважити, щобільшість такихназвутворенасловосполученням, уякомусамеприкметникєвказівкою тих, де можназнайтипевнурослину.Звернемося доприкладів

1. Так,шоломницювисокуназивають «>шоломниця (>тобто схожа нашолом)лісова».

2.Воловиклікарський –прекраснумедоноснурослину –називають ународі «>медункапольова».

3.Цминпісковий (>рослинаналежить досухоцвітів)маєназву «>безсмертникпольовий».

4. Кременагібридна (>рослинамаєбілуватезабарвленнянижньоїчастини листка) – «>підбілболотяний» чи «>болотянамати-й-мачуха» (засхожість ізпідбіломзвичайним).

5.Глечикижовті –лілеяводяна.

6.Гадючниколеговий –медункаболотна.

>Іншийспосібтворенняназвцієїгрупи –цепрефіксальний чипрефіксально-суфіксальний.

1.Переступеньбілий ународіназивають «>підтинник» , атакож «переступ»,оскількивін часто зростаннібіляогорож,тинів й йоголазячестеблонемов бі «>переступає» них.

2.Гравілатміськийназивають «>підлісник».

3.Назварослини «подорожник»тежвказує тих, денайчастіше можнапобачитицезілля.

4.Перстачпрямостоячий (калган)має народнуназву – «>піддубник».

5.Ранниквузлуватий – «>підлісник».

6.Цикорій дикий – «>придорожник».

Знаведенихприкладівбачимо, щоназвицієїгрупирослиндопомагалилюдинішвидшезнайтипотрібнезілля у природногосередовищі і малі своїособливостітворення.

V.Вартоокремовиділити тихназвирослин, котріпов’язанізі смаком, запахом,відчуттям надотик.

1.Скажімо,віскаріязвичайнапокритаззовні липким соком, тому народїї назвавши «>смолянкалипка», «клейкий», «смолка».

2.Нетребазвичайна носити народнуназву – «колючка».

3. Оманвисокий, черезсвоєшершавелистя,отримавназву «>шоршовник».

4.Кропивущеназивають – «>пекучка».

5.Плодигравілатуміського -гачкувато-зігнуті ічіпляються доодягу, за щорослинуназивають «колючка», «>причепа».

6.Підмаренникзвичайний, хорошиймедонос, плодисолодкуваті на смак,називається «>медівник», «>медова марена», «>медова трава», «>медяник».

7. У народнихназвахбарбарисузвичайноговідмічаєтьсякислий смакплодіврослини – «>квасениця», «>кисетка», «>кисличник», «>кисляк», «>кислич».

8.Гірчакперцевий,водянийперець,маєгіркийпекучий смак, за що йогоназивають «>горчиця», «>гірчак».

9.Щавелькінський ународіназиваютькисликом такислицеюжаб’ячою.

10.Підмаренникзапашниймаєсильний,приємний аромат, тому йогоназивають «>пахучою», «>мар’янкоюпахучою», «>жасминником».Цікаво ті, що ароматрослинидужеприваблюєкомах йодночасновідлякуєтравоїднихтварин,завдякичомупідмаренникпоширився навеликій територї.

11.М’ятаперцева засвійособливийдухмяний запах був названа «>пахучка», «>пахило», «>пахнячка».

Отже,бачимо, що увиборіназви неостанню рольвідігравалисмакові,запашні таіншівластивостірослини. як й впопередньорозглянутихгрупахнайпродуктивнішимєспосібскладання тасуфіксальноготворення,самеці дваспособидопомагають точновказати уназві напевнівластивостірослини.

>VІ. У особливоокремугрупу вартовиділити тихнародніназвирослин, котрісупроводжуються легендами тапереказами,звичайно,цеєпроявомдавньоївіри нашихпредків-язичників у світлодухів,оживленняприроди.

1.Розглянемо як прикладназву «>барвінокзвичайний». Слово «>барвінок»утворенескладанням двохслів «>барви» + «>вінок».Саме ізцієїрослини укра-їнськідівчатаздавна плеливінки. А відіншіназвибарвінку – «могильник», «>могильниця», «>відун-зілля» -пов’язують зрозповідями про ті, щоцярослинадопомагаєрозпізнативідьму тазахиститиобійстя відвсякоїзлоїсили.

2.Незвичайну народнуназвумаютьсокорикипольові – «>зозуленічеревички». Легендарозповідає, що птахи прогнали злісузозулю, колидізналися, как онапідкидає своїяйця учужігнізда. Та хитра птахавзулася учеревички зквітівсокориківпольових йнепомітноповернулася долісу.

3.Відомуцілющурослинучистотілзвичайний ународіназивають «>ластівчинезілля», «молоколастівчине».Повір’я утверждает, щоластівкапротирає сокомчистотілуочісвоїхпташенят,щоб смердоті стали видючими; ащепідмітили, щоперіодцвітіннярослиниспівпадає ізприльотом йвідльотомластівок.

>Потрібновідмітити, щочастинауставлених унауковійлітературіназвбере вухо із народногоджерела. Так, слово «>чистотіл»складене із двохслів - «>чисте» + «>тіло».Цікаво, щоцяназвавказує надіюрослини дляочищеннятіла відхвороби. У наш годину препаратом зчистотілулікуютьонкологічнізахворювання.

>Народних легенд тапереказів,пов’язаних ізрослинамиє багато. Мирозглянулилишедеякі ізфольклорнихрозповідей, якітлумачатьназвурослини.Бачимо, що внаведенихприкладахвикористовуєтьсясловоскладання числовосполучення якпродуктивнийспосіб, щодопомагаєчіткоувиразнитиназвурослини.


>Висновки

>назварослиналікарськийнародний

Темарозглянута уційроботіважлива тім, щодопомагаєглибшезрозуміти,хто миє,чимвідрізняємося відінших, котріособливостіукраїнськогоменталітету, як смердоті,ціособливості,проявляються увзаємодіїлюдини ізрослиннимсвітом.

Уційроботі вмежахїїобсягу мипояснювалирізнінародніназвилікарськихрослин,об’єднавшиціназви засемантикою вокремігрупи,обґрунтували заподійвибору такихназв,вказуючи напряму залежність такоговибору відменталітетуукраїнців. Урезультатіпроведенихдослідженьвдалосязробити рядцікавихспостережень тадійтипевних з висновками.

>По-перше,лише невеликачастинаназврослинєоригінальними (>первинними), арешта народнихназвтворилися відслів, котрі уже були вмові.Такаособливістьдериваціїдопомагала более точновизначити чилікарськівластивостірослини, чизовнішнюособливість, чимісцепроростання,залежно від того, котріментальнірисивиявилися увиборіназви.

>По-друге,найбільшпродуктивним способомтворенняназвєскладання, щодопомагаєувиразнити йконкретизувати народнуназву.Суфіксальнийспосіб широковикористовувався у тихийназвах, котрівказують націлющівластивостірослини.Суфіксально-префіксальнийспосіббачимо у тихийназвах, якіпов’язані змісцемпроростаннярослини.Меншпродуктивним утворенні народнихрослиннихназввиявивсябезсуфіксальнийспосіб таперехідслів ізоднієїчастинимови віншу: до приклада можна навестиназву «>чар-зілля» (дебезсуфіксальнийспосіб «чар»традиційновикористовують разом зскладанням); «солодець» (>перехідприкметника уіменник).

>По-третє,народніназвирослинвказують навеликіможливостідеривації українськоїмови, але впочатковідавнізнанняукраїнців пронавколишній світло.

>По-четверте,розглянуті уроботіназвидозволяютьзробитивисновок, що народ утворенні йвиборіназвивідмічав тихвластивості чиособливостірослини, котрідопомагалилюдинікращезорієнтуватися урізноманітності трав.

>По-п’яте,рослиннінародніназвипідкреслюютьтакіментальнірисиукраїнців, якспостережливість,дотепність,глибокашана доприроди,особливийгумор ( «>бабинівоші», «>кінськийхвіст», «заткниґудзь» й т.п.)

>Сподіваємося, щочитачівзацікавлятьдеякіоригінальнівідомостіщодо народнихназврослин таособливостітворенняцихназв, щодозволяєглибшезрозумітисловотворчіможливості українськоїмови,семантичнурізноманітністьїїслів таособливостіменталітетуукраїнського народу.


>Література

1.БулашевГ.О.Міфи України. –Київ: «>Довіра», 2003.

2.БоссьєСельві.Міфи талегендинародів світу:Дитячаенциклопедія. –Київ: «>Махаон», 2005.

3.Войнович У. Українськаміфологія. –Київ: «>Махаон», 2005.

4. ГубановІ.А., НовиковВ.С.Шкільний атласвищихрослин –Київ: «Просвіта», 1985.

5. КостомаровМ.І.Слов’янськаміфологія. –Київ: «Ли-бідь», 1994.

6. Кононенко А.А., Кононенко С.А., Кононенко В.А.Персонажіслов’янськоїміфології / Малий..словник./ -Київ: «Корсар», 1993.

7. Плачинда С.П.Словникдавньоукраїнськоїміфології. –Київ: «>Український письменник», 1993.


Схожі реферати:

Навігація