Реферати українською » Краеведение и этнография » Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати


Реферат Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>ГОЛОВНЕУПРАВЛІННЯОСВІТИ І НАУКИ

>ХАРКІВСЬКОЇОБЛАСНОЇДЕРЖАВНОЇАДМІНІСТРАЦІЇ

>ХАРКІВСЬКЕТЕРИТОРІАЛЛЬНЕВІДДІЛЕННЯ

>МАЛОЇАКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

>Історико-географічневідділення

>Секція:етнологія

>Специфікабудівництваслобожанськоїхати

>Роботувиконала:

>Возьна ГаннаМихайлівна,

>учениця11-А класу

>Харківськоїгімназії №47

>Харківськоїміської заради

>Харківськоїобласті

>Науковийкерівник:

>СтуденцоваНаталіяІванівна,

>спеціаліствищоїкатегорії,

>вчитель-методист

>Харківськоїгімназії №47

м.Харків – 2008 р.


>Зміст

>Вступ

1.Історіографіядослідженьукраїнського народногожитла

2.Технічні йтехнологічніприйомибудівництваслобожанськоїхати

3.Світоглядніуявлення слобожан,пов’язані ззабудовоюжитла

4.Сучасна хата наСлобожанщині (>пошукова робота)

>Висновки

Списоклітератури

>Додатки


>Вступ

>Актуальністьданогодослідження

>Народнаархітектура Україниоригінальна за формами,розмаїтащодотипів.Воназавждивтілюваланаціональнідуховні ціності народу,якийїїстворював. Унійвідбивавсяступіньрозвиткусуспільства, станбудівельноїтехніки.Крім того, народнаархітектураважливийзасібхудожнього, культурноговихованнялюдини.Житло було б длялюдинитрадиційної культури йзасобомзахисту відприроднихкатаклізмів, йвтіленнямрозуміння прекрасного, й центромВсесвіту, ізякогопочиналося таякимзакінчувалосяземне життя.

>НароднебудівництвоСлобідської Україниформувалося вруслірозвиткузагальноукраїнської культури, але ймає рядспецифічних рис як утехніцібудування, то й увикористаннітієї чиіншоїтехнології. На шкода, типслобожанськогожитлаще і до відома нашихднівзалишається недостатньовивченим.Майже не маємопрацьетнографів, котрі б комплекснорозглядалиособливостіслобожанськоїхати упорівнянні ізіншимирегіонами. У цьому ми йвбачаємоактуальністьнашої роботи.

Мета роботи:дослідититехнологічні тасемантичніособливостіхатньогобудівництваСлобожанщини.

>Розглядаючице запитання, авторставив собі за рядзавдань:

—проаналізувативнесокетнографів урозкриттятехнологічного аспекту та семантикиукраїнськогожитла наСлобожанщині (>виборумісцязабудови, типухати,матеріалів,особливостейстін,стелі,даху,інтер’єру);

—дослідитисучасний станжитловогобудівництва тадинаміку йогорозвитку;

—окреслитисвітогляднівірування нашихземляківвідноснобудівництвахати, ">примх",пов’язаних зцим;

—опрацюватиматеріалипольовихдосліджень,проведенихфольклорно-етнографічноюекспедицією учителів таучнівХарківськоїгімназії №47 у 2005 – 2006роках.

>Джерельна база:

—науковідослідженняетнографів таархітекторів ХІХ – ХХ ст.:Хв. Вовк [4] (>особливостіпланування українськоїхати,технологіябудівництвапечі,видиматеріалів), З. Таранушенка [31] (>описслобожанськоїхати),А.Данилюк [9] (>особливостіслобожанськоїхати упорівнянні ізіншимирегіонами), М.Красиков (>повір’я,пов’язані збудівництвомхати наСлобожанщині), У. Маланчук [19] (>інтер’єр українськоїхати), Т.Косьміна [16] (>опистрадиційногожитлаукраїнців, у томучислі й слобожан);підручники ">Етнографія України" заредакцією З.Макарчука та ">Народознавство" з статтею Ю. Гошко [12, з. 197 –220]та З.Макарчука [12, з. 67 – 76], [36, з. 456 – 473];

— комплектілюстрацій Т.Косьміної ">Традиційнеукраїнськежитло";

—фондовіматеріалиХарківськогоісторичного музею (>типи хат ">Малоросія XVIII ст.");

—опублікованіматеріалипольовихдослідженьфольклорно-етнографічноїекспедиції ">Муравськийшлях-97",проведених у селахБогодухівського,Валківського,Краснокутського таНововодолазькогорайонівобласті;

—матеріаливласнихпольовихдосліджень,проведенихСтуденцовоюНаталеюІванівною таучнямиХарківськоїгімназії № 47влітку тавосени 2005 – 2007 років уЦентральнійСлобожанщині (>Харківський йДергачівський р – ні) й дляпорівняльногоаналізу – уЛозівськомурайоніобласті.

>Територіальнімежідослідження:земліСлобожанщини.

>Хронологічнімежідослідження: XVIII –XXІ ст.

>Практичнезначеннянауковогодослідження.

>Дослідження йвивченнятрадиційної культурирідного краю –цеще одинкрок для шкірного з нас доусвідомлення іосмисленняісторії та культуриСлобожанщини.Роботамістить нелишепізнавальний йвиховний характер, але й ідаєможливістьвикористатиматеріали,зібраніучнямиХарківськоїгімназії № 47, вроботікраєзнавчихгуртків,заслухати натрадиційнихСумцовськихчитаннях, нащорічномудитячомуфестиваліучнівськоїмолоді ">Крокове коло".

>Дослідженняскладаєтьсязівступу,трьохрозділів, з висновками. До роботи автордодає списоквикористаноїлітератури йдодатки.

>житлослобожанськийсвітогляднийсемантичний


1.Історіографіядослідженьукраїнського народногожитла

>Першіспробидослідити народнуархітектуру булизроблені у XIX – на початку ХХстоліття. Це були роботи нашихземляків,етнографів таісториків М.Сумцова [28] та Д.Багалія [2], упевніймірі – Ф.Гумилевського [6],Г.Лукомського [18].

Великийунесок увивченняетнографіїСлобожанщинизробив М.Сумцов,який усвоїй роботи ">Слобожане" (1918 р.)дослідивзаселеннярегіону, життя, іпобут слобожан, їхнітрадиційну культуру.Вченийзупиняється й нааналізіспецифіки типуслобожанськоїхати,їїособливостях,інтер’єрі.Ціннимєописсволока ухаті М. Ф. Сумцова нахуторіБоромлі,ілюстраціїслобожанськоїхати. Цеґрунтовнапраця, котра йсьогоднідає нам ключ довивченняісторії й культуринашогорегіону.

Д.Багалій удослідженні "ІсторіяСлобідської України"порушуєпроблемиісторичноїгеографії іетнографії краю, йогосоціально-економічного іполітичногорозвитку,історіїдуховної іматеріальної культури,будівництва йпобуту слобожан. Укнизіє дварозділи (">ЗаселенняСлобідської України іздругоїполовини XVII докінця XVIIIстоліття" й ">Слобожанськийпобут"), котрідопомагають нам йсьогодніокреслитиспецифікутрадиційної культури нашихземляків, їхньогорозселення,будівництвожитла,побут. Намціннимєматеріал цогодослідника про типжитласлобідськихполковників тапростих селян йміщан. Д.Багалійдаєповнийописбудинків таінтер’єрузаможних людей того години – І.Шидловського,Хв.Шидловського та Іохтирського полковника У.Перекрестова.Матеріали цогоісторика іетнографа-аматораєнадзвичайноцінними нам,бодаютьможливістьпорівняти типслобожанськоїхати XVII – XX ст. зсучаснимибудовамирегіону.

Ключ дорозумінняспецифікитрадиційної культури слобожандають й роботиетнографів-аматорів У.Іванова,зокремапраця "Життя невпинно й творчість селян Харківської губернії" (1898 р.), та П.Іванова "Життя невпинно й повір'я селян Купянського повіту Харківської губернії" (1907 р.), "Народні звичаї російські, повір'я, прикмети, прислів'я і загадки, які стосуютьсямалорусской хаті" (>1889р.).Поряд зфольклорнимматеріалом, уцихпрацях маємоцілий комплекс ">примх",якийвизначав день для початкузабудови,місцемайбутньоїоселі,набір необходимих умів,виконання якізабезпечуваловдалебудівництво тащасливе життя вновійоселі [12, 13, 11, 24].

Усередині ХІХ ст. – початку ХХ ст.вийшлаґрунтовнапраця ">Українці:народнівірування,повір’я,демонологія", уякійє з статтею, щостосуютьсясвітогляднихуявленьслов’ян йвірувань,пов’язаних зжиттямукраїнців.

Р.Булашев укінці ХІХ ст.опублікувавдослідження ">Український народ усвоїх легендах,релігійнихпоглядах тавіруваннях:космогонічні укра-їнські подивися тавірування", Яка сталапідґрунтям наосвітлення комплексувірувань слобожан,пов’язаних зжитлом.

>Доситьцікавою, на форумі нашу думку,єпрацяХв. Вовка [4], уякійвінрозглядаєзагальнийвигляд та характерхати,матеріали таспособибудування на Україні,особливостібудівництвапечі,планування українськоїхати, щодаєможливістьпорівнятитехнічні татехнологічніпринципибудівництвахати.

>Заслуговують наувагу й роботиархітектора йвченого З.Таранушенка,який написавшидвіцінні, урозрізідосліджуваної нами тими, роботи – ">Монументальнадерев’янаархітектураЛівобережної України" [31] та ">СтаріхатиХаркова" [31]. Уостанній з них автор не лишеописує типслобожанськоїхати, але й йїїінтер’єр,особливостістін тастелі, їхнідекорування. В частности,подаєрозписистелі (набіломуфоні – птахи,зірки), котрідослідникзустрічав наХарківщині[31].

Зтридцятих роківдвадцятогостоліття буврозгромленарегіональнаетнографічна школа й до 1950 року нез’являлося жадноїетнографічноїстудіїщодослобожанськогожитла.

Досередини 60 – 70-х років ХХстоліття народнаархітектура Українитежмайже невивчалася. У 1968роціпочализ’являтися роботи,присвяченівивченню народногобудівництва в Україні. Це роботи, в якірозглядалисяособливостізабудови того чиіншогорегіону, тип хат, їхньогоінтер’єр;будівництвогосподарчихспоруд,облаштування двору.Серед них –С.Таранушенко ">Дивнеполіське життя" (>1969р.), П. Толочко ">ДревнійКиїв" (1976 р.), П.Манушенко ">Народнадерев’янаархітектура Закарпаття (XVIII – вушко ХХ в.)" (1976 р.), А. Данилюк ">Замкненідвері наПоліссі" (1975 р.), А. Данилюк та М. Шпак ">Бойківщина" (1972 р.), У. Маланчук ">Інтер’єрукраїнського народногожитла" (1973 р.),І.Добрянська ">НастіннийрозписЛемківщини" (1968 р.).

Ключ дорозуміннябагатьох проблем народногобудівництва,розвиткужитла, йогорозмірівзалежно від складусім’їдаєпраця З.Токарєва "До методиці етнографічного вивчення матеріальної культури" (1970 р.).Дослідник ставити запитання про потребузбереженнядавніхтрадицій, щоєпроявомсвоєрідностіетнічної культури [32].Розвиваючицю думку, можнасказати, щосвоєрідним осередком народнихтрадиційєжитло із йогооздобленням таобладнанням.С.Токарєвакцентуєувагу на божитловиконуєсоціальнуфункцію, воно та, як правило,об’єднує людей однугрупу [32].

У роботів українськихетнографів, котрівивчалинаціональнежитло,Г.Стельмаха [23] й М. Приходько [20]знаходимобагатийматеріалщодоплануванняселянськогопомешкання,технікибудівництва,класифікації згідно зон. УпрацяхМ.Приходько наосновівивчення йзіставлення робочого йселянськогожитласпостерігаємотенденцію й потребузбереження окремихпрогресивнихтрадиційсільськогожитла (>конструкціявікон, дверей,розташування промов) [20], щодає намможливістьобґрунтуватитехнічні татехнологічніприйоми народної архітектури.

Великуувагужитловомубудівництву врадянськийперіодприділявархітекторВ.Самойлович [21]. У йогопрацяхузагальнюєтьсясвоєрідність йбагатийдосвід увикористаннібудівельнихматеріалівстосовнотієї чиіншої територї України, атакожрозробляються запитання,пов’язані ізефективнимрозміщенням входу,вікон,тепловихдодатковихшлюзів,розмірупечі,оздобленнястін.Особливаувагаприділяєтьсятворчомувикористаннютрадиційних рис народногожитла всучаснихсільськихбудинках.

У 80 – 90-хрокахз’явились роботи,присвяченнівивченню народної архітектури. Це,перш на,праця Т.Косьміної [16], уякій вонрозглядаєтрадиційнежитлоПоділля,порівнює хату подолян зоселямиіншихрегіонів.Цікавимєілюстративнийматеріалцієїдослідниці, де вонаподаєкоментаріщодо типужитла, йогоінтер’єру,особливостейодягу населення.

У 1981роцівийшлонауковедослідженняА.Данилюка "Українська хата" [9]. Цеісторично-етнографічна книга, котравперше популярновисвітиланароднежитло всистеміпобутового,архітектурного йестетичного аспекту. Авторрозглянуврізнітипипланування,архітектурніособливостітрадиційної українськоїоселі,господарчихспорудрізнихрегіонів України. ">Народнабудівельнатворчість –явищеісторичне,багатовимірне, якурозвивалось урусліпоступузагальнолюдськихцивілізацій.Вонопостійновідчуваловпливрізнихфакторівсуспільного,соціально-економічного, морального характеру,вибираючи навікових шляхахнайцінніше", –зазначавдослідник [9, з. 3]. Авторописуєспецифіку українськоїхатирізнихрегіонівнашої країни,особливостіінтер’єра .Цяпрацядає намможливістьпорівняти народнуархітектурурізнихтериторій,знайтиспільне йвідмінне втрадиційномубудівництвіжитла.

У 40-хроках ХХ ст.з’явилосьдослідження Про.Воропая ">Звичаїнашого народу".Знаходячись за межами України,цейетнограф ізвустпереміщенихукраїнців записавшизвичаї,обряди,відомості пропобутнашого народу.Цейматеріалєцінним урозрізівивченнятрадиційної культуриукраїнців,зокрема слобожан.

>Важливимдослідженням народної архітектури сталапраця Л.Чижикової [37], уякій вонрозглядаєособливостібудівництва наСлобожанщині.Дослідницязупиняється на такихпитаннях:особливостірозвиткужитла врегіоні, тип хат,технологічніприйоми,художнєоформленняосель, атакожпростежуєзміни вструктуріжитловогобудівництва наСлобожанщині. Уроботіпорівнюютьсяматеріалиекспедиції,зібрані уХарківській,Воронезькій таКурськійгуберніях. Л.Чижиковарозглядаєособливості фундаменту,підлоги,стелі,дахівслобожанськоїхати.

>Наприкінці ХХ ст.розвиток українськоїетнологіїзначнопожвавився,вийшов рядцікавихетнографічнихпраць,присвяченихнароднійархітектурі,особливостямзабудови того чиіншогорегіону. Це,перш на,колективнапраця "Українськаминувшина" (1994 р.), уякійподаютьсятипи українських хат,описуютьсятехнологічніпроцеси,використані при їхнібудівництві. Укнизієінформація й проособливостіслобожанськоїоселі. Уцій роботивикористані іілюстрації Т.Косьміної.

Усвоїйроботі надданоютемою миспиралися на книжки, щовийшлидруком у 90-х та 2000-хроках ХХ ст. –етнографічнустудію ">Муравський шлях – 97:матеріаликомплексноїфольклорно-етнографічноїекспедиції",публікаціїВ.Сушко ">Народнаархітектура всвітогляднихуявленняхукраїнців (наприкладівірувань,пов’язаних ізбудівництвомжитла)" [20], М. Красикова [4], Р.Рибальченка ">Хутори,млини,вітряки шинкиСлобожанщини".

Урозрізідосліджуваної нами тимицікавимєматеріалщодовивченняслобожанськогожитла XIX – XX ст., щодаєфольклорно-етнографічнаекспедиція ">Муравський шлях - 97".Її членами буливикладачі тастудентиХарківськоїакадемії культури,фольклористи таетнографи:М.Красиков, М.Олійник,В.Осадча, М. Семенова.Ними булиобстежені селаБогодухівського,Валківського,Краснокутського таНововодолазькогорайонів.Слідвідзначити, щоцедослідження було б одним зперших уперіодвідродження національноїетнографічної школи наСлобожанщині.Матеріалетнографизбиралипротягомкількох років,досліджуючислобожанськежитло,страви,обряди, пісня.Зібранийматеріалстосується й народногобудівництва:виборумісцязабудови,особливостейзакладанняхати,деякихтехнологічнихприйомів.Ціданівикористані нами дляпорівнянняособливостейбудування хат удавнину йсучаснимжитлом.

>Цікавіспостереженнявідносно ">примх"будівництвахати наСлобожанщинізнаходимо упрацяхетнографа М. Красикова. Автораналізуєвірування нашихземляків,пов’язані звибороммісцязабудови,закладаннямсволока та поручіншихетапівбудівництвахати.

Таким чином,опрацьованіджерела талітература нерозглядаютьетнографічнийматеріал подкутомзорунашогодослідження, що йдає намможливість унаступнихрозділахнашої роботипредставитизібраний йопрацьований намиматеріалвідноснослобожанськоїхати.

2.Технічні йтехнологічніприйомибудівництваслобожанськоїхати

"Слобожанщинаохоплюєсхіднучастину України –теперішніХарківську,південно-східнучастинуСумської,північно-східнірайониДніпропетровської,східніПолтавської,північніДонецької,Луганської областей йсуміжнізахіднірайониБілгородської йВоронезької областей, котрісьогоднівходять у складРосії" [12, з. 124].ЗаселенняСлобожанщинипочалося у XVIIстолітті. ">Переселенці,пишеД.Багалій,цілком перенесли у Слобожанщинусвійнаціональний Українськийпобут йвиявили його у всіхсторінках свогонаціонального життя,підтримували його іпочали жити такимпобутом вСлобожанщині,яким жили, вЗадніпрянщині,боніхто їхні непримушував доіншогопобуту" [1, з. 163].Далі авторзазначає, що ">Слобожани було неможливозанехаятисвоїхпрадідівськихзвичаїв у приватногопобуті,котрий у йогоетнографічнихрисахзберігся до відома нашихчасів, недивлячись навпливросійської культури і новихобставин життя" [1, з. 163].

Таким чином йвизначивсяпевний типоселі в нашомурегіоні.Зразкомтиповоїслобожанськоїхатиможе бути хата, описана У. Далем: "…хати неліплятьсясуцільно одна додругоїзруб узруб, акожнавідсунена йвідділена двором, містом,покритасоломою, але й не так напотворнукопицю, авкрита гладко,рівно,зістріхою в обруб. Надахубілийдимар, двавіконця навулицю, два удвір,двері йвікнаобведені побілому полюсмугою ізжовтоїглини" [7, з. 30].Розглянемо типслобожанськоїхати XVIII – XXстоліття.

"Формування спільних рис у помешкання населення російсько-українського прикордоння сприяло взаємодія різноманітних чинників, у тому числі особливо треба сказати подібні природні умови, спільність історичного й будь-якого економічного розвитку, безпосереднє взаємодія культур у регіонах російсько-українського розселення", -зазначає Л.Чижикова [37, з. 70].Безумовно, набудівництво хат наСлобожанщинівпливалисуспільно-економічнівідносини, котрі в основномупозначалися наінтер’єрі.Безпосередньопланування,зведенняжитлаце нестосувалося.Зазначимо, що Слобожанщинамаєдуже багатоспільних рис успорудженнібудівель зіншимирегіонами України,бо народнаархітектуранашого краюввібрала у собі "всенайдоцільніше інайпродуктивніше ізіншихрегіонів" [9]:дво-,трикамернежитло,чотирисхильнийдах,будуваннязрубногожитла,деякіелементи декору,особливостібудівництвапечі (>глиняні йкахляні).

>Розглянемотехнічніприйомизабудовижитла наСлобідський Україні удавні від насчаси – XVII – XIX ст. – за такоюсхемою:

-плануванняжитла;

-зведенняжитла (йогоосновніетапи).

Узазначений намиперіод наСлобожанщиніпобутувало удвічітипижитла –двокамерне татрикамерне (>Рис. 4.11).Двокамерна хата – "хата" + ">сіни", котрі неопалювалися. Утрикамерній под однимдахомсіниз’єднувалидвіхати чи ж "хату" + ">кліть" (">комора"), Яка неопалювалася.Цей типжитла бувхарактерний длявсьогосхіднослов’янськогожитла.Такізабудови, якзазначаєЛ.Чижикова, буливідомі нашим предками давно [37, з. 93].Дослідникивважаютьтрикамернежитло ужеусталеним типомхати у XVI – XVIIстоліттях. "Судячи з уривчастим матеріалам з воронезьких документів XVII – XVIII ст., тоді існували хати з сіньми і хати з сіньми іклетью, але є багато був і однокамерних будинків", -пише Л.Чижикова [37, з. 95].Історик таетнографМ.Сумцов,досліджуючиособливостіслобожанськоїоселі,підкреслював: "Устаровину хатаскладалася ізодноїкімнати тасіней;потім черезстінибудували другу хату,чистішу,святкову, апоруч ізсіньмикомору.Такадвохкамерна хата сталанайбільшрозповсюдженою" [28, з. 123].

Отже, наСлобожанщинідесь у XVII – XVIIIстоліттях було б іоднокамернежитло,хочабільшістьетнографів [37, 9,]виділяютьдвокамерне татрикамернежитло яктрадиційний типслобожанських хат (>Рис. 4.11 а, б, в).

>Зазначимо, що вперіодзаселення іосвоєннянашого краю не було бсуттєвоїрізниціміжсільським йміськимжитлом.Історик Д.Багалій усвоїй роботи "ІсторіяСлобідської України"дає характеристикужитласлобідського полковникаХведіраШидловського,який живий уХаркові: "Унього було бподвір’я ізбудівлею.Усібудинки булидерев’яні й таммістилосячотирисвітлиці ізлазнею,чотирикімнаткилюдські (длячеляді) ізкоморами іповарнею.Будинок, укотрому проживав сам полковникШидловський,мав лише однусвітлицю йдвікімнатки; сепомешкання, як мибачимо, було бдужетісне дляполковницькогобудинку, але й іусіпанськібудинки тоді не булидужепросторні" [1, з. 163].Далі Д.Багалійподаєвідомості, щоцей жХв.Шидловськиймав йкам’янийбудинок "увісімсвітлиць ізвісьмомакам’янимильохами" [1, з. 163].Вікна такимбудинках булискляні. УселіРождественському у цого ж заможногокозацького полковника бувще одинбудинок здев’ятьмасвітлицями ікімнатками. Усвітлицях були ">залізнірешотки,печі ззеленихкахель,стіни булиобложеніцеглою івибілені" [1, з. 163].

>Хати простого люду наСлобожанщині у XVIII ст. були в основномудво-трикамерні йвідрізнялися лишерозмірами. ">Щодопобутусереднього танижчогостанів слобожан, товін був суто Український йвзагалі схожий зстаршинським.Відрізнявся віднього своїм убогістю", –пише Д.Багалій [2, з. 167].

>Аналізуючивнутрішній план українськоїхативзагалі в всіхмісцевостях й ізусімаспецифічнимирисамизабудови,зазначимо, щовнутрішнєпланування було бодноманітним. Це подчеркиваетХв. Вовк: "Доякої б українськоїхати, –починаючи іззахіднихчастинКурщини таВоронежчини йкінчаючизахіднимисхилами Карпат, – ми б не зазирнули,геть-чистоскрізьзнайдемо у тісаме.Вхід дохати – ізсіней, коло самого входу із одного боці –піч укутку, із іншого – в іншомукутку чибіляпечі –полиця (">мисник") для посуд,міжпіччю та такзваноюпричільною,цебтовузькоюстіноюхати,знаходитьсяпіл…" [4, з. 113].Нерідко всіняхдощатоюперегородкоювідгороджуваликомору ("прикомірок", ">хижа"). У українських селахїїщеназивали ">хатина".

>Сіни, як мизазначаливище, неопалювалися йвикористовувалися якгосподарчеприміщення.Заможніхазяїбудували їхні ">рубленими чи встовбовійтехніці з горизонтальнопокладених колод" [4, з. 114]. Убідняківсіни були ">плетневі" (">горожені").

>АрхітекторВ.Самойлович усвоїхпрацях [26, 27]простежує процесформуванняукраїнськогонаціональногожитла,відзначаючиспільність уплануваннісільськоїоселі.Поширена схема: хата +сіни +комора чи хата +сіни, де дляжитлавідводилася однакімната.Спальнячастина був запіччю, унайтеплішомукуточку (под ">глухоюстіною") [26, з. 3].Парадначастинакімнати –це болееосвітленавікнами й подсвятими образами.Робоча –біляпечі йвхідних дверей, де клалипаливо йпродуктихарчування.

Отже,заможніселяни уXVIIІ –XІХ ст.будувалижитло за планом: хата + хата +сіни, щообумовило йзмінутрадиційногоінтер’єрубудинку.Простий люд хатубудував наСлобожанщині за типом: хата +сіни, чи хата +сіни +комора.Хати селянвідрізнялися відосельміщан тазаможних людейхіба щорозмірами.

>ДослідницяЛ.Чижиковавідзначає, що у ХІХ ст. "у Харківської та Воронезької губернії поруч ізклетью чи натомість згадується "світлиця", "світлиця" - термін, ймовірно, досить древній тих місць" [37, з. 96]. У слобожансвітлиця був іншимжитловимприміщенням, якуосвітлювалосятрьомавікнами (>Рис. 6 в).Цякімната незавждиопалювалася, томувикористовуваласячастішевлітку, як ">параднеприміщення", авзимку могласлужитикоморою. Усередняків хата був іздвомажитловимиприміщеннями,розділенимисіньми (>Рис. 4, 11 б).

>Збільшеннярозмірівхати зарахунокприбудовидругоїжитловоїхатиспостерігаємо великі батьківщинах. якговорятьматеріалипольовихдосліджень тихийчасів [37, із чотирьох],майжеповсюди наСлобідській Українівідбувалосяускладненнядвокамерногожитла зарахуноквиділенняжитловоїкімнати всінях. Убагатьох селахнашогорегіонуїїназивали ">хатина", уросійських селах – "теплушка", "кухня" [37, з. 99]. У селахБогодухівськогоповітуХарківськоїгуберніїтаку хатуназивали "трійник" [37, з. 56].Хв. Вовкпише: ">Нормальнийрозвитоктрадиційного плану –цеперетвореннякомори вдругийпокій, дляперебування по людях тавиділеннякомори із планухати іприміщенняїї удворі.Ця змінубуває у двохвипадках: чи колижонатий сінживе ізбатьками, чи колизаможність господарязбільшується" [4, з. 112].Такізміни втрадиційномуплануванні хатспостерігаємо і уіншихрегіонах (>наприклад, Полтавщина,Київщина).

Отже, у ХІХ ст.слобожанська хата вплануваннізазналапевнихзмін: було б дважитловихприміщення,розділенихсіньми;двокамернежитлоускладнилось зарахуноквиділенняжитловоїкімнати усінях (">хатина", "трійник") (>Рис. 4, 11 а, б, в).

>Особливиммісцем ухатіздавнаєпіч – ">вариста"піч. Уукраїнськійхатіїї ">завжди наводили закутіміжзадньоюстіноюхати тастіноюсіней,біля самих дверей" [4, з. 104]. Частоїїробили ізглини, годиною – зцегли (особливо ізсирцю), угуцулів,наприклад, - ізкахель, що характерно й дляСлобожанщини. У нашомурегіоніпечіназивали ">мазані", узаможних людей –кахляні (>подібніпобутували і наПолтавщині, у селахпоблизурічок Псел, Хорол, Ворскла).Етнограф М.Сумцовпідкреслював: ">Окрімвирізнихсволоків встаровину наСлобожанщині попанським таміщанських будинках бувще однагарнапокраса –печі ізкольоровимикахлями. На шкода, смердотізнищеніцілком.Булижовті,синікахлі, ізптахами, із козаками на коней" [28, з. 119].

НаСлобідській Українінайдавнішими буликахлі ззображеннямсонця увиглядірозет,кругів, ізкозацькими мотивами,зокрема козак на коней [28, з. 124]. "Досередини XVIII ст. наСлобідській Українівживалисярельєфнікахлі, апізніше -розписні" [8, з. 38].Такікахлізафіксувавархітектор йвченийС.Таранушенко наХарківщині, смердотізгадуються й в ">Описаххарківськогонамісництва" [22, з. 120].

>Ставлячипіч ізглини,спочаткувиліплювали зземлі таглинивідповіднепідвищення, але внього, девласне й винна бутипіч, клали "великий лантухсоломи, чичастішебажаного дляпечіобсягумішок,який набивалисоломою,обліплювали із всіхбоків, стількитребазавтовшки,мокроюглиною. Колі вонзасохне,витягали полову чи солому" [4, з. 104].Потім ">ліпилиприпічок,прироблюваликомин чидимар.Останній клали ізлози,очерету,збивали іздощок" [4, з. 54].

З годиною наСлобожанщиніпочалиробитипечі ізцегли. ">Чорних хат" з печами безкомина чидимаря врегіоні, навідміну відбойків, не було б.

Таким чином,піч ухаті слобожаниназаймалаособливемісце.Їїробили ізглини,пізніше – ізцегли. Узаможних людейпобутуваликахляніпечі. Накахлях булизображенісонця, кола,козацькімотиви.Цікахлі в основному наСлободі булизнищені.

>Однією із деталейплануванняєдвері тавікна. яквідзначаютьдослідники, вукраїнськійхатііснує двавидинайстаріших танайпримітивнішихвікон. перший –маленькевіконце ізодноюшибкою,знаходилосядужевисоко віддолівки,майже под самоюстріхою (>Рис. 5.6). Ухаті їхні було бодне чи два. З годиноюцівікнавидозмінилися –з’явилисьвікна удві швидкі (>знайдені і наПолтавщині),потім учотири,вікна ізнижньою половиною, котрі "можнаоднімати" [4, з. 107].

М.Сумцовпише: ">Спочаткувікна в хатах колися булидужемаленькі, із одногошкла;потімпішли раме втричі швидкі, ізпідйомноюнизчою" [28, з. 122].

>Пізніше (>кінець ХІХ – вушко ХХ ст.)вікнапочалиробити начотири швидкі, ізвіконницями,щоб ">зачиняти відспеки чи холоднечі.Зимою, де небувавіконниць,роблять матки чикилимки ізсоломи,якими нанічзакриваютьвікназнадвору,щоб негаразднамерзали та не текли" [28, з. 123].

У ХІХ ст. наСлободіпрорубували 2 – 4вікна,розташування якізалежало відвнутрішньогоплануванняжитла (>Рис. 4.11 а, б, в).

На початку ХХ ст. старих хат із такимивікнамибезпосередньо уХаркові було б мало.Почали будуватихати із дерева тацегли,змінилися йвікна: смердоті сталичотири швидкі,росторчасті,іноді ізпрогоничами" [28, з. 123].

Отже, наСлобожанщині в основномупоширені буливікна у трьох –чотири швидкі, котрі із годиною маліподальшийрозвиток (>п’ять –шістьшибок).Вікон було б три: два із головного фасаду,однепричільне, навузькомубоціхати.Щодо дверей, то миможемосказати, що смердоті наСлобожанщині булиздавнавиключнопрямокутноїформи (>Рис. 5.2; 5.3; 5.4), навідміну відіншихрегіонів, де в старих хатах можназустрітидвері ззрізанимикутами (Гуцульщина,Бойківщина) (>Рис.4.8).

Отже,слобожанська хата маласпочаткумаленьківікна із одногоскла,пізніше –вікна в 3 – 4 швидкі.Вони були ізвіконницями й "матами".

>ЗведенняСлобожанськогожитла. НаСлобожанщиніпобутувало двавиди хат –зрубна йглиняна.Дерев’яна хатамаєтакірізновиди:зрубна йкаркасна, Яка у своючергуподіляється на ">сторчкову", ">хворостяну", ">миту".Глиняна хата наСлобожанщині був двохвидів – ">топтана" йсаманна. М.Сумцов писавши "Слобожанщинацілком входити у великий районрубленихдеревляних хат.Спершустіниклинцюють, чизабивають вполінякиклинці,потімобмазуютьглиною, Якапридержуєтьсяклинцями, азверхубілятькрейдою, чифарбуютьжовтоюохрою чисинькою;здебільшогобілять, аохроюобмазують лишепризьбу" [28, з. 119].Зрубна не маласуцільного фундаменту.Підвугли й серединупершої ">підвалини" ставилидубовістовпці (">підвалки") чи клаликаміння. ">Дерев’яні стояки (ізпівметратовщиною),стовпцівкопували в землю, апотімробилиобв’язку" [21, з. 183]. ">Простірміжстояками, щопіднімались надземлею на 20 – 30 див.,забивався

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Храми Краснодара
    Кубанський державний університет фізичної культури, сервісу і внутрішнього туризму Факультет
  • Реферат на тему: Національний костюм донський козачки
    >СОДЕРЖАНИЕ   ЗАПРОВАДЖЕННЯ §1. Витоки появи традиційної одягу донських козаків §2. Побутове
  • Реферат на тему: Церковне зодчество Брянщини
    План 1. Загальна характеристика церковного зодчества Брянщини 2. >Карачев 3. Брянськ 4. >Свенский
  • Реферат на тему: Етнічна культура
      >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА План 1. КУЛЬТУРА І ЇЇ >ЭТНИЧЕСКИЕ ФУНКЦІЇ 2. >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА 3.
  • Реферат на тему: Історія етнологічної думки
      Історія етнологічної думки План 1. >Эволюционизм 2. >Диффузионизм 3. Соціологічна школа 4.

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація