Реферати українською » Краеведение и этнография » Черкаський обласний краєзнавчій музей


Реферат Черкаський обласний краєзнавчій музей

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Черка>>ськийобласни>ікраєзна>>вчий музи>і —обласнийкраєзнавчий музей умістіЧеркасах,найбільшезібранняматеріалів йдокументів ізісторії,етнографії й культуриЧеркащини,їїуродженців йперсоналій.


Історія заставі


>Черкаськийкраєзнавчий музей бувзаснований утравні 1918 року заініціативою місцевогоосередку Просвіти йвчительськоїгромадськостіміста якісторико-педагогічний музей ім. Т.Г.Шевченка.Керівникомініціативноїгрупи йпершим директором музею ставшиневтомнийдослідникісторії краю ДмитроПанасовичБочков.

>Основоюмайбутньоїмузейноїколекції сталиматеріали 35-гоОрловського йЗ6-гоБрянськогополківколишньоїросійськоїармії, котрідислокувалися уЧеркасах.Середполковихреліквій буливійськові прапори,зброя,золоті тасрібніречі.Крім цого дофондів музеюнадходиликартини,гобелени,килими,різнікоштовніречі, що булиреквізовані внавколишніхпанськихмаєтках.Населенняміста передавалопредметипобуту,знаряддя роботи тощо. Таким чином до музеюпотрапили колекціяопудал й картиндомівЛисакова йГаркавенка,мінералогічна колекціяКозловського,ентомологічна колекціяБалковського, колекція монет, медалей таінших промов, твориобразотворчогомистецтва ізмаєтківграфівБобринських,Балашових,Браницьких. Умузеїзберігалисякартинибагатьохвидатнихросійських та українськиххудожників, атакожмайстрів старихєвропейськихшкіл.

Усередині 20-х рр. XX ст.музейна колекціяналічуваламайже 15тисячекспонатів, акнижковий фондмузейноїбібліотекискладав понад 13тисячтомів й усіфондипостійнозростали.

Великихзбитків музеюзавдалавійна 1941—45 років. Уперіоднімецько-фашистськоїокупаціїфашистипограбували музей. Зниклоблизько 4тисячнайціннішихекспонатів. Алі уже 1травня 1944 року музейпершим в УСРРприйняввідвідувачівзвільненого відфашистів краю.

>Величезнимдосягненням нелише музею, а іусієїЧеркаськоїобласті сталовідкриттяекспозиції музею в новомупросторому (одному ізнайбільшихмузейних удержаві)приміщенні 8травня 1985 року (>напередодні40-оїрічниці ДняПеремоги).Новийобласнийкраєзнавчий музей було бзбудованобіляПагорбуСлави за проектоммісцевихархітекторівЛ.С.Кондрацького,М.Я.Собчука таС.М.Фурсенка (науковий консультант — О.М.Дубовий), й зазадумомавторівусябудівлямаєасоціюватися ізкозацько-гетьманськоюскринькою-скарбницею яксховищемматеріальних йдуховнихцінностейнароду[1]. Завтілення цогозначного проекту всяавторська група 1897 року бувудостоєна державноїпремії УРСР ім. Т.Г.Шевченка.


>Географічнеположення,геологічнабудова тагеологічнаісторія,кориснікопалини,рельєф


>Черкаська областьутворена 7 января 1954 року.Розташована вцентральнійчастині України, вбасейнісередньоїтечіїДніпра, напівночімежує ізКиївською, насході - ізПолтавською, напівдні ізКіровоградською, назаході - ізВінницькою областями.Протяжність ізпівденного заходженню напівнічний схід - 245 км.Площаобласті - 20,9 тис. км2, щоскладає 3,4% територї України. Унаціональномускладі населенняпереважаютьукраїнці (90%).

Областьлежить впівденно-західнійчастиніСхідноєвропейськоїрівнини, уЛісостеповійфізико-географічнійзоні, вДністровсько-Дніпровській таЛівобережно-Дніпровськійпровінціях, вчотирьохфізико-географічних областях. Це

1.Центральнопридніпровськависочинна область, чиЦентральналісостепова областьПридніпровськоївисочини;

2.Київськависочинна, чиЛісостепова областьКиївського плато;

3.Південно-Придніпровськависочинна, чиПівденнаЛісостепова областьПридніпровськоївисочини;

4.Північно-Дніпровськатерасово-низовинна область, чиПівнічналісостепова областьДніпровськоїтерасовоїрівнини.

>Черкаська областьрозташована врівниннійчастині України, напівденномузаходіСхідноєвропейськоїрівнини.Фізична карта тагеологічнийрозрізденноїповерхні полініїУмань-Чорнобайзнайомлять ізрельєфомобласті.Українському щитувідповідаєПравобережнаПридніпровськависочина -Правобережжяобласті (>найвища точка – 272 м на схід відсмтМонастирище).

>Дніпровсько-ДонецькійзападинівідповідаєПридніпровськанизовина –Лівобережжяобласті. Тутабсолютнівисоти неперевищують 150 м.

>Правобережжя –підвищене плато,розчленованерічковими долинами, балками,глибокими ярами.Канівський район – один ізнайцікавіших угеологічномуаспектірайоніврівнинної України. Тут, від з.Трахтемирів до з.Хмільна наденнуповерхнювиходятьдислоковані (>дислокації –порушення формпервинногозаляганнягірськихпорід)породи,утворюючигірськийкраєвид, котріназиваютьКанівськими горами.ДовжинаКанівськихгір – 70 км, ширина – 35 км,найвища точка - 255 мн.р.м. У ХІХ - на початку XXстоліття черезвирубуваннялісів тарозорюваннякрутосхилів наКанівщиніпочалась страшнаґрунтоваерозія. Закількадесятків роківутворилисятисячіярів,серед них дванайбільшіяри вЄвропі –Костянецький йХмільнянськийглибиною до 80-100 м.УспішнопротидіялиційстихіїспеціалістиКанівськоїгідролісомеліоративноїстанції.Вонистворилиунікальниймеліоративний комплексгідроспоруд, 400 кмводозатримуючихваліврізнихконструкцій, 13 тис. галісонасаджень.

>Фізична карту-схемуЧеркаськоїобласті


Уекспозиціїфотографіїтипіврельєфуобласті:плоскорівнинного (>Черкаський район),широкохвилястогодолинно-балковоговодоерозійного (>Уманський район) тавузькохвилястогодолинно-балковоговодоерозійного (>Канівський р-н).

>ЛедьхвилястийрельєфЛівобережжя тарівнинно-хвилястийрельєфПравобережжясприятливі длярозвиткусільськогогосподарства,розташуваннянаселенихпунктів,прокладенняшляхівсполучення.Матеріалиекспозиції залізнайомлять ізгеологічноюбудовою краю.

>Геологічнуісторію земліділять непевнівідрізки години, щохарактеризуютьсядокоріннимизмінами вбудовіпланети таїїорганічному світі. Цевідбиваєгеохронологічнатаблиця, якоїскладаєгеохронологічна шкала – шкалапослідовностіформування та абсолютноговікугірськихпорідземної кору,інакше шкалагеологічного години; танайважливішігрупирослин (>ліворуч) йнайважливішігрупитварин (>праворуч), щомаютьсуттєвезначення длявстановленнявікугірськихпорід й котріілюструютьпослідовністьрозвитку життя на землі.Доповнюєтаблицювиставкапалеонтологічнихматеріалів (>відбиткирослин,скам'янілостімолюсків).

>Територіяобластіформуваласьпротягомтривалогогеологічного години ймаєскладнугеологічнубудову. Угеологічнійбудові краюберуть долякристалічніпородидокембрію (>архейська йпротерозойськаери),осадовіутворенняпалеозойської,мезозойської йкайнозойськоїер.Уявитиприродніумови шкірногоперіодудопомагаютьреконструкціїпалеоланшафтів,палеогеографічнікарти,зразкигірськихпорід,скам'янілості.

УдокембріїсформувавсяУкраїнськийкристалічний щит,утворенняякогопредставлені векспозиціїзразкамигранітів,гнейсів,кварцитів. НаПравобережжіціпородивиходять наденнуповерхню по берегахрік Рось,Тясмин,ГірськийТікич. (Фото р. Рось у м.Корсунь-Шевченківський).Осадовіпородипалеозойської,мезозойської,кайнозойськоїерпредставлені глинами,пісковиками,мергелями.

Про тобі й маєш територїобласті вмезозойській йкайнозойськійерахіснувалиморськібасейни,свідчать численніскам'янілостіголовоногих,двостулковихмолюсків,зуби акул, котрізнаходять увідкладах того години.

>Середпалеонтологічнихзнахідокнайчастішезустрічаютьсякістки мамонта.Представлений векспозиції скелетцієїтваринизмонтований на 80% із натуральногоматеріалу,значначасткаякоговиявлена прибудівництвіКанівськоїгідроелектростанції наДніпрі.

>Мамонти –вимерліссавці із родинислонових.Існували вЄвропі,ПівнічнійАзії таПівнічнійАмериці.

>Вимерлиблизько 10 тис. років тому. Упівнічних широтах якрідкісна,зникаючатвариназустрічався на початкунашоїери.

>Висота мамонта до 3,5 м,маса - до 7 т.Тіло й голова буливкритідовгоюшерстю.Підшерсток бувгустим.Бивні -масивні до 4,5 мзавдовжки ймасою до 120 кг.Живилисьтравою,гілкамичагарників, авзимкуздобували їхніз-підснігу задопомогоюбивнів.

>Відпалеогеографічних умів тагеологічноїбудови територїобластізалежатьпоширення,глибина й характерзалягання, величиназапасівкориснихкопалин.

скелетМамонта векспозиції


>Мінерально-сировинну базуЧеркаськоїобластіскладаютьгорючі (>паливні),нерудні,руднікориснікопалини.

>Паливнікориснікопалини: бурівугілля, торф,горючісланці.Родовища буроговугілля уЗвенигородському,Тальнівському,Катеринопільському районах належати доДніпровськогобуровугільногобасейну.Запаси -близько 1 млрд. тонн.

>Поклади торфувиявлені околицяхобласті.Вонивиповнюютьвеликіплощіболіт.Найбільшими із нихє болотоІрдинь (>площа - 5000 га,глибинапокладу торфу - 3,6 - 6,5 м),торфовища порічкахСупій,Чумгак, Золотонішка.Орієнтовнізапаси торфу - 1 млрд. м3. У 1953роцібіля з.КосаріКам’янського району вмежахБовтиськоїзападинивідкритеродовище (>площа - 260 км2) горючихсланців: 8пластівпотужністю 2,5 - 4,6 м наглибині 40 - 270 м.

>Загальнізапаси -біля 4 млрд. тонннайбільші в Україні.Горючісланціпов’язані ізтовщею глин йалевритівкрейдовогоперіоду. Цепухкийглинистиймінерал,просоченийгорючоюнафтоносноюрідиною. Упорошкоподібномувиглядіпридатний длядобування бензину,різноманітних смол,мінеральнийзалишок -чудовасировина длякерамічноговиробництва.Наявнізапасипоки що невикористовуються.

Змінеральнихбудівельнихматеріалів наЧеркащинінайпоширенішіпокладиграніту,гнейсу,рідшелабрадориту.Вонипов’язані із Українськимкристалічним щитом, томузалягають околицяхПравобережжяобласті.Найчастішезустрічаютьсярожево-сірі,червоніграніти так званогоДніпровського типу (>басейнГірськогоТікичу,верхів’яУманки).

>Біля Звенигородки, вгору по р.ГнилийТікич,поширенийсірий татемно-сірийсередньо- такрупнозернистийграніт-рапаківі.Особливовеликізапаси добротногосірогозалягаютьбіля з.СтаріБабани, що вУманськомурайоні.

>Більшістьродовищгранітурозробляється на бут,щебінь.Бабанськийгранітйде навиготовленнятесанихвиробів.Експонуютьсярізнівидигранітів:дрібнозернистийсірийграніт з вибою в з.СтаріБабани,рожевийдрібнозернистий ізСтеблева,рожево-сірий ізберегівГірськогоТікича.

>Покладилабрадоритувиявлені вГородищенськомурайоні. Цецінна декоративноюкристалічна порода ізсинюватимвідтінком,чудовообробляється.Використовується длявиготовленняпам’ятників,обелісків, якоблицювальнийматеріал.Встановлено, щозапасилабрадориту - понад 3 млн. м3.

>Руднікориснікопалини. Напівнічно-західнійоколиці з.НосачевеСмілянського районурозвіданородовище (>площа - 5 км2)апатит-ільменітових руд. Цевисокоякісні рудій длядобування титану.

>Доповнює тему ">Кориснікопалини" колекціямінералів,знайдених припроведеннігеологорозвідувальнихробіт наЧеркащині.Представленімінералогічнізразки бокситу йфосфориту ізСміли,графіту ізСкаливаткиЗвенигородського району,моріону йфлюориту ізПрудянськогокар’єру, що вШполянськомурайоні.


>Кліматичніумови тафенологічніособливості,водніресурси,ґрунти,рослинний світлообласті


>КліматичніумовиЧеркаськоїобластівизначаютьсяїїположенням впомірномупоясі йформуються подвпливомсонячноїрадіації,циркуляційнихпроцесів ватмосфері, характеруземноїповерхні.

>Сонячнарадіація -основнеджерелоенергіїатмосфернихпроцесів. Усередньому зарікземнаповерхняЛівобережжя тапівнічно-східноїчастиниПравобережжяотримує 95ккал/см2, але впівденномузаходіобласті - 100ккал/см2сонячного тепла.

>Радіаційний балансскладає 40ккал/см2 усередньому зарік.

>Більшачастинасонячноїрадіаціїприпадає натеплийперіод року, особливо натравень-вересень.Циркуляціяатмосфери надтериторієюобластізумовленаповітряними потоками, щонадходять із Атлантики,Євразії та Арктики.Західна формациркуляціїзаймає 40%днів року.Вологіатлантичніповітрянімасивзимкуприносятьвідлиги,таненнясніговогопокриву,снігопади,ожеледі, авлітку тавосени -хмарну погоду ізтривалими.

>Вторгненняконтинентальнихповітряних масвзимкупризводить дозначнихпохолодань, авліткусупроводжуєтьсяжаркою тасухоюпогодою.Повторністьсхідноїциркуляціїскладає 34%днів року,найчастіше вонспостерігаєтьсявзимку прирозвиненомусибірськомуантициклоні.Циркуляціяарктичних масстановить 26%днів року.

>КліматЧеркаськоїобластіпомірно-континентальний. Зима вбільшості років несувора.Триває зима ізкінця листопаду до 1-2декадиберезня.Початокзимихарактеризуєтьсянестійкоюпогодою ізчастоюзміноюморозів навідлиги.Середнябагаторічна температураповітрянайхолоднішогомісяця января ->5,9°С. Частовзимку послеморозівспостерігаютьсявідлиги,іноді температураповітряпідвищується до +9-12°.Проте були рокта іздоситьсуворими зимами, коли абсолютнамінімальна температураповітрязнижувалась до –37° йнавіть –>41°С (>1935р.станціяїм. Т.Г.Шевченка)Літо теплі,дещопосушливе.Літопочинається всерединітравня йтриваємайже досерединивересня.

Улітній сезонспостерігаєтьсяспочатку тепла, апотім (улипні-серпні)спекотна погода.Середня температура июля - +20° С максимальна - +38°С.

Усередньому понад 160днів нарікбуває ізтемпературою +10°С тавище.Річнакількістьопадів – від 450 до 520 мм.Більше 70%опадівприпадає навегетаційнийперіод,якийтриває від 167днів напівночі до 210 напівденномузаходіобласті.

>Експозиціязнайомить ізобладнаннямЧеркаськоїавіаметеостанції.

>Метеорологічніштучнісупутники землівдосконалюютьзбірметеорологічноїінформації йдозволяютьпрогнозувати погоду ізточністю до 85% внайближчі 1-2дні.

>Водніресурси >областіпредставленіріками (1037),водосховищами (33), ставками, болотами,підземними водами.

Основуводноїмережіскладає Дніпро.Йогоголовні притоки - Рось,Вільшанка,Тясмин (>праві), Сула,Супій, Золотонішка (>ліві).Річкизахідноїчастиниобласті -ГірськийТікич,ГнилийТікич,Синюха, Ятрань, ВеликаВись належати добасейну Південний Бугу. 181річкамаютьдовжину понад 10 км.

За своїм режимомріки краюєрівнинними,переважноснігового тадощовогоживлення.

сучасний Дніпро від гирлаПрип’яті догребліКаховськоїГЕС -це каскад з шестиводосховищ. На територїобластізнаходитьсяпівденначастинаКанівського табільшачастина (126 км із 149 кмдовжини)Кременчуцькоговодосховищ.

>Демонструється макетКременчуцькоговодосховища -найбільшого із шестиводосховищдніпровського каскаду. У 1954ропірозпочалосябудівництвоКременчуцькогогідровузла, а 1961роцізакінченозаповненняКременецькоговодосховища.Йогоплоща 2252 км2,довжина 149 км, максимальна ширина 28 км,середня 15,1 км, максимальнаглибина - 20 м,середня – 6 м.Кременчуцькеводосховищезабезпечуєперерозподіл стокуДніпра,зрошування вприбережнійзоні. Деважливаділянка транзитногосудноплавного шляху.Використовується для комунального,промислового йсільськогосподарськоговодопостачання.

ЗнегативниминаслідкамистворенняКременчуцькоговодосховища.

1.Цвітіння води. Ускладіфітопланктонуводосховищапереважаютьсиньо-зеленіводорості, котрівикликаютьвліткуінтенсивнецвітіння води. Завегетаційнийперіод (70днів) однаклітинацихводоростейможедати 10-20потомств.

2.Створеннямілководних зон, щоєджереломхвороботворнихбактерій; причиноюзабруднення води тазагибеліриби. 18,4%площіводосховища -мілководдя до 2 м.

3. Череззамулювання,заболочуванняприбережноїчастиниводосховища йобваленняберегіввтрачено 1900,43 газемлі, із них поЧеркаськійобласті – 759,9 га.Найінтенсивнішеруйнуютьсялесові бережи внижнійчастиніводосховища.

>Водосховища й ставки, які понад 2000,використовуються дляриборозведення,зрошування,вирощуванняводоплавнихптахів.

>Безціннимбагатствомнашоїобластіє >підземні води.Підземні води -важливеджереложивленнярік, особливовзимкувикористовуються: дляводозабезпечення населення, й на шкода дляпромислових йтехнічних потреб. Уобластідіють понад 3тисячіартезіанськісвердловини, 440шахтнихколодязів,тисячіколодязівіндивідуальногокористування.

>ПравобережжяЧеркаськоїобластірозташовано вмежахгідрологічноїпровінціїскладчастоїобласті Українського щита.

>Води,прісні числабкомінералізованігідрокарбонатно-кальцієві,залягають наглибині 22-80 м. Урайоні з. Хрещатик, що наберезіДніпра -підземне море.Водизалягають наглибині 50 м. Морепоповнюється водами, котріпросочуються черезбагатометрові шариґрунтовихпідземнихфільтрів.

>Лівобережжязнаходиться на територїДніпровсько-Донецькогоартезіанськогобасейну.Водивиявлено наглибині 30-41 м,прісні числабкомінералізованігідрокарбонатно-кальцієві.


>Ґрунти


>Тематичнийрозділ ">Ґрунти"розпочинається словамизасновникагенетичногоґрунтознавства В.В.Докучаєва: ">Ґрунти -дзеркало ландшафту."Значнучастинуматеріалу длясвоєїфундаментальної роботи ">Російськийчорнозем"зібрав В.В.Докучаєв наЧеркащині, через якоїнеодноразовопролягалишляхи йогоекспедицій.

Уціймонографіїнаводяться опису йданіхімічногоаналізуґрунтів ізбагатьохпунктівЗолотоніського,Корсунь-Шевченківського,Смілянського,Уманського,Христинівськогорайонів.

>ҐрунтовийпокривЧеркаськоїобласті -складний йстрокатий: йогоскладають 719ґрунтовихвідмін. Уґрунтовомупокривіобластіпереважаютьчорноземитипові таопідзолені;сірі йтемно-сіріопідзоленіґрунти.Механічний складцихґрунтів - відсупіщаного доважкосуглинкового.

>Найпоширеніші наЧеркащинічорноземитипові (>потужністьгумусовихгоризонтів від 80 див до 130 див). Завмістом гумусучорноземималогумусні (гумусу менше 5,5%).Чорноземисформувалися подлучно-степовоюрослинністю, аясно-сірі,сіріопідзоленіґрунти - подлісами.Єтакожлучні,лучно-болотні,болотніґрунти,торфовища, тощо.Експонуютьсямонолітитиповихґрунтівобласті:сіріопідзолені,ясно-сіріопідзолені,темно-сіріопідзолені,чорноземреградований.

>Реградованіґрунти -цепереважноопідзоленісірі,темно-сіріґрунти тачорноземиопідзолені, сильнозміненіземлеробськоюкультурою, Якавідновила у якихчорноземний процес.

>Темно-сіріопідзоленіформувалисябілялісів. Уформуванніґрунтівпереважавспочаткучорноземний процес, азгодомопідзолення.

>Діаграмазнайомить ізрозподіломсільськогосподарськихугідь наЧеркащині.Сільськогосподарськіугіддяскладають 63,8% відзагальноїплощіобласті (2092 тис. га), із які 1202,1 тис. га (57,5%) -рілля.

>Рослинний світло


>Черкаська областьлежить уЛісостеповійфізико-географічнійзоні України. Удоагрокультурний годину понадполовини територїПравобережжя було бвкритолісами, але ввододілах та наЛівобережжі булипоширені степу.

>Природнарослинністьзалишиласялише на 16%площіобласті. Цепанівнішироколистяніліси,сосновілісирічковихтерас,заплавніліси тачагарники. Луки та болотавходять у складсільськогосподарськихугідь.Степоварослинністьмайжезникла.Залишкиприродноїрослинностідаютьуявлення проколишніландшафтиобласті.

>Лучно-степоварослинність:

Заданимидослідженьвченихпалеоботаніків,ґрунтознавців у Ітисячолітті на територїЧеркаськоїобластілучні степузаймаливододілиПравобережжя ймайже всеЛівобережжя.Нинілишеневеличкіділяночкилучно-степовоїрослинності можнапобачити насхилахрічкових долин йдавніх балок.

>Степ - типрослинності,утвореноїугрупованнями, вскладі якіпереважаютьбагаторічнітрав’янистірослинипосушливих місць. Улучно-степовомурослинномуугрупованніростутьвологолюбні (>лучні)рослини.

>Фотографії,гербаріїзнайомлять ізтиповими злакамилучного степу:ковилоюволосистою (>нині виглядомЧервоної книжки України),бородачемзвичайним,кострицеюборознистою,келерієюгребінчастою;багатимрізнотрав’ям:шавлієюстеповою,жабрицеюрівнинною,підмаренникомсправжнім,миколайчикамиполіськими,звіробоєм,степовимичагарниками:мигдалемстеповим,вишнеюстеповою.Степоварослинністьпротягом року частозмінюєсвійзовнішнійвигляд. Уберезнісередторішніхсіро-жовтих травз’являютьсяневеличкібіло-зеленкуватікилимки веснянкивесняної. Укінціберезня – на початку апрелярозкриваєшестипелюстковібіло-рожевівіночки ізяскраво-жовтимиприймочкамистеповийпідсніжник – шафрансітчастий (Червона книга України).

Лука - типрослинності ізпереважаннямбагаторічнихтрав’янистихрослин,пристосованих до умівсередньогозволоження.

Для територїобластіхарактернізаплавні луки,інодітрапляютьсясуходільні (>лісові).Всі смердотівходять у складсільськогосподарськихугідь.

>Заплава -цечастинадолиниріки, щоприлягає до русла йзаливаєтьсяповеневими водами.

Лукизбереглися в заплавахрікРосі, Тясмину,Сули,Золотоношки,Гірського таГнилогоТікичів,Ятрані,ВеликоїВисі.ПіслястворенняКременчуцького таКанівськоговодосховищплощадніпровськихзаплавних цибулюпомітноскоротилась. Назаплавних цибуляхзрідказростаютьпоодинокікущі та дерева. Уекспозиціїпредставленірослинисправжніх цибулю:китник (>лисохвіст)лучний,кострицялучна,конюшиналучна.

>Болотисті лукирозвинені поглибокихдужезволоженихзниженняхзаплави. Уекспозиціїпредставленірослиниболотистих цибулю: осокагостра,вербозіллялучне.

>Діорама ">Заплава р.Тясмин" (художникВ.Й.Біляк, м.Київ),знайомить ізрослинністю цибулю воколицях з.НечаївкиЧеркаського р-ну.Праворуч,вздовж берегарічки, -заростіочерету, осок.Різнотрав’ябарвисте таяскраве:бузковісуцвіттяплакун-травиверболистої,рожевіголівкисуцвітьконюшинилучної,золотистіквіткижовтеців;яскраво-жовтісуцвіттявербозіллязвичайного.Злакимітлицяповзуча,лисохвістутворюютьгустийкилим.Рослинність заплавдужезмінилась.


>Діорама ">Заплава р.Тясмин"

Болота >утворились в заплавахрічокТясмин,Супій,Ірклій, Золотонішка,ГнилийТікич,ГірськийТікич. як правило,ценевеликі ділянкиплощеюблизько 1 га. У старомурусліДніпрасформувалосянайбільше уПравобережномуЛісостепу (>площа – 5,5 тис. га) болотоІрдинь,стратиграфічнийпрофільякогознайомить ізпокладами торфу, його видами таумовамиутворення.

>Великіболотнімасивиє уверхів’їГірськогоТікичу -цеШуляцьке (понад 600 га) та узаплаві р.Конелки (>Конельське, 600 га).Рослинністьболітбагата:поширенівільшняки,переважаютьвисокі труй. Уекспозиціїпредставленіфотографії,гербаріїболотнихрослин. Основадеревостанувільховоголісу –вільхачорна. Упідліскуростуть вербапопеляста, крушиналамка,черемха, смородиначорна, утравостої -очеретзвичайний, осокадерниста,трапляєтьсяпапороть -теліптерісболотний.

>Високотравнийпокрив на болотахутворюютьочеретзвичайний,рогізшироколистий, осоки.Іноді осокиутворюютьокреміугруповання.Привертаютьувагутакіболотнірослини, як віхшироколистий, образкибілі,півникиболотні.

Болотаєрезерватамилікарськихрослин:оманувисокого (>дев’ясил),аїру болотного,алтеїлікарської,валеріани,живокосту,м’ятидовголистої.

БолотаЧеркаськоїобластіосвоєні.Післяосушення смердотівикористовуються якорніугіддя, читрансформуються увторинні луки.Деякі ізболіт,наприклад,Ірдинське,використовуються длядобування торфу. 87ділянокболітплощею 4700 га,серед якіІрдинське,Шуляцьке таКонельське,входять у складприродно-заповідного фондуобласті.

>Ліси.Черкаська областьлежить уЛісостеповійзоні України, й тому наїї територїпереважаютьлісостеповіландшафти ізшироколистянимилісами.Сосновілісизростаютьлише наборовихтерасахДніпра та його приплив.

>Лісизаймають 320,5 тис. га, 16%загальноїплощіобласті.Ще в І тис.н.е.лісистисть бувзначнобільшою й наПравобережжіскладала понад 50%.

>Ліси наЧеркащиніпоширенінерівномірно: взахіднійчастині й наЛівобережжідрібнимиострівцями, а долинахДніпра таТясмину - великимимасивами.

>Найбільшелісів уЧеркаськомурайоні (близько 65 тис. га),Канівському (понад 43 тис. га),Смілянському (29,8 тис. га),Чигиринському (29 тис. га) районах.Найменшезаліснені -Жашківський (1,6 тис. га) таДрабівський (1,2 тис. га). Уфлорішироколистянихлісівобластівиявленівидирослин,занесених в Україну".Фотографії,гербарійзнайомлять ізпівнічнимиорхідеями.Всівиди родиниорхідних занесено в Україну. Це любкадволиста, чинічнафіалка;сфотографованазбільшеним планомквіткалюбкизеленоквіткової,зозулинісльозияйцевидні.Гніздівказвичайна -безхлорофільнаорхідея.

УХолодноярських >лісахвиявленоорхідні (усівиди родиниорхідних, чизозулинцевих, занесено в Україну):гніздівказвичайна,коручкаморозниковидна,булаткадовголиста.Переважнабільшістьорхідей (90%) - жителітропічних широт.Орхідеїпомірних широт нетакіяскраві, як їхньогопівденніродичі.Протебулаткадовголиста одна ізнайбільшдекоративних нашихорхідей.Молочно-біліквітки, щонагадуютьнапіврозкритий пуп'янок,зібрані увеликесуцвіття (до 17 дивзаввишки).Високепряместебло, щонесевишуканесуцвіття ізвеликоїкількостіквіток (до 20)маєдовгіланцетні аркуші.Булаткадовголистарідкісна тазникаючарослинанашоїфлори. Зметоюохоронибулаткидовголистоїствореноботанічний заказник.

Ухолодноярськихлісахзростаютьдекоративнірослини,занесені в Україну:підсніжникскладчастий, тюльпандібровний.

>Цибуляведмежа, чилевурда.Цей видцибулівідрізняється відінших тім, щомає аркуші, котрінагадують аркушіконвалії.Цвіте утравні.Білізірчастіквіткизібрані усуцвіття-зонтик, щовінчаєквітконоснустрілку.Під годинумасовогоквітуваннялевурдастворюєсуцільнийкилим ізвеликоїкількостібілихсуцвіть,насичуючиповітрясильнімчасниковим запахом.

>Цибуляведмежа,вимоглива дородючості тагарногозволоженняґрунтів, добро собіпочуває уХолодноярськихлісах.Цибуляведмежа занесена в Україну, декоративною талікарськарослина.

>Сосновілісипоширені наборовихтерасахДніпра та його приплив, де сосназвичайна напіщанихґрунтах ізнестійкимрівнем їхньогозволоження немаєконкуренції із боцііншихдеревнихпорід.Найбільшіплощізаймаютьдубово-соснові (>субори) таграбово-дубові-сосновіліси. Нанайвищихелементахрельєфуборовихтерасзростаютьчистісосняки (бори).ОсобливостігеологічногорозвиткудолиниДніпразумовилиформуваннялісовихмасивів.Правобережначастинасосновихлісів:Михайлівськийліс (>Канівський район),Черкаськийбір,Чигиринськийбір приурочена додревнього руслаДніпра, алівобережнарозміщенавздовжсучасного руслаДніпра.

>ЛісамиЧеркащинивідають 44лісництва, щооб'єднані о 7-й великихлісовихгосподарств –лісгоспзагів.Лісиобласті порівняномолоді: молодняки йсередньовіковіскладаютьблизько 80%,стиглихлісів -близько 9%.Сучаснілісиобласті - результатлісонасаджень йлише внезначніймірі - природногосамосіву.Штучнихлісів наЧеркащині - понад 63%.Щорокунасаджується понад 1000 галісу,вирощується 14 млн.сіянцівдерев,заготовлюється 45-50 тоннлісовогонасіння. Зметоюотриманняякісногонасіння наплощі 95,5 гастворенілісонасіннєвіплантаціїголовнихлісоутворюючихпорід.

>Доповнюють тему ">ЛісиЧеркаськоїобласті"невеличківиставки,колекції ">Комахи -шкідникилісу" та їхніворогів ">Комахи-ентомофаги".


колекція ">Комахи -шкідникилісу" та їхніворогів ">Комахи-ентомофаги".

>Лікарськірослини -важливий компонентбіоценозів:степовихділянок,лучної таболотноїрослинності,лісів.Понад 20видіврослин наЧеркащинізаготовлюєтьсяпромислово:цегрицикизвичайні,кульбабалікарська, подорожник великий,чебрець,материнказвичайна,звіробій.Запаси такихрослин, якчебрець,конвалія,материнка,звіробій,золототисячник,валеріана,цминпісковийрізкоскоротились.Цірослинипотребують бережливогоставлення.Корисноознайомитись ізотруйнимирослинамиЧеркащини,щобуникнутиможливихнеприємностей усвоємужитті:це болиголовплямистий, дурманзвичайний,блекота.


>Селекційна роботанауково-дослідницькихустановобласті


>Свідомимвирощуваннямрослин йтварин людиназаймається не понад 10 тис. років. Напротязісвоєїісторії вїжу вонвикористовувала понад 5тисячвидіврослин, але йвідомезастосування здобулилише 1500, ашироке -всього 250видів.

>Народженню сортупередуєдоситьтривала йкропітка робота. Настворення нового сортувитрачається всередньому 8-10 років,цей рядківможе бути йвдвічібільший. Аліхороші сортідужешвидко собіокупляють. Томуговорять ">Немаєнічогодешевшого, ніж хороший сорт". Уекспозиції - схемаотримання сорту, девиділені триосновні йогоетаписхрещування,добір,випробування.

Загрунтово-кліматичнимиумовами вЧеркаськійобластівиділяють тризони:Північналісостепова (>Правобережна),Південналісостепова (>Правобережна) йлісостепова (>Лівобережна). Кожна зонамає своїсортодільниці, депроходятьсортовипробуваннянові сорті йгібридисільськогосподарських культур.

Уекспозиціїпредставлені сортізернових,кормових культур, котрірайоновані вЧеркаськійобласті.

>Пшениця - сортіМиронівськаостиста,Альбатросодеський,Лютесцене 7 (сорт НБО ">Еліта", м.Сміла).

>ЖитосортівВерхняцьке 32, НивкаселекціїВерхняцькоїдослідноїстанції.ПросоХарківське 27,ячмінь "Рось", ">Джорджія", соя ">Білосніжка".

>Створено й занесено доДержавногореєструсортіврослин України 80сортів йгібридів, із них 48гібридівкукурудзи, 23 сортіпомідорів й 7 ячменю.

>ВисокопродуктивнігібридиКолективний 244,Ювілейний 60,Акорд 72районуються в західних областях України.


>Тваринний світлообласті


>Матеріалиекспозиціїданої зачизнайомлять ізрізноманіттямтваринного світуЧеркаськоїобласті,якийоб’єднує 61 видссавців, 280видівптахів, 10видівплазунів, 10видівземноводних та 46видівриб.

Уприроді усівидитварин йрослинстворюютьпевні, порівняносамостійнікомплекси, склад якіобумовлений нелише їхніпотребами, а ітісноюзалежністю один від одного й від умівіснування.

>Основою такихвзаємозв’язківєхарчовізв’язки, котріпідтримуються шляхомсаморегуляції.Такісаморегулюючістійкіприроднісистеминазиваютьсябіоценозами.

>Біоценотичний принциппокладений основоюпобудовиекспозиції ">Тваринний світло".

>Ліс –складнасукупністьрізнихживихорганізмів.Фауналісурізноманітна, вонпов’язана ізмісцевимиприроднимиумовами,віком й складомлісовихнасаджень,ґрунтовимпокривом, атакожгосподарськоюдіяльністюлюдини.

>Тваринний світловпливає наґрунт,ріст йдовговічністьлісу,плодоношення,поширеннянасіння,зміну однихдеревнихпорідіншими.

>Опудалатваринлісузгруповані засистематичним принципом. Уекспозиції - групаземноводних йплазунів, життя якіпов’язане ізлісом.

>Земноводні, чиамфібії –найпримітивнішіназемніхребетні, дляіндивідуальногорозвитку які характерна змінусередовища вода – суша. Цехолоднокровнітварини,межіоптимальних температур для їхні життя в Україні +18-19° – +26-28°.

>Експонуєтьсявологий препарат тритоназвичайного -хвостатоїамфібії родинисаламандрових.Розмножуються у стоячихводоймах, у якіконцентруютьсяще коли незійшлакрига. Уперіодрозмноженнявиглядтритонузмінюється –хвістстає более широким увертикальнійплощині, щодозволяєїмдоситьшвидкоплавати,перебуваючи безповітря 2-3хв.Зимують под пеньками, в дуплахповаленихдерев,купахлистя.Живлятьсярізнимибезхребетними.

>Типовоюлісовоютвариноюєнайбільша нашабезхвостаамфібія – >ропухазвичайна, >найкориснішатваринасередземноводних. Ззимовихсховищвиходить уберезні.Живитьсяназемнимибезхребетними тадрібнимихребетнимитваринами.

Класрептилій (>плазунів) векспозиції уявлень>ящіркоюпрудкою,вужемзвичайним йгадюкоюзвичайною.Плазуни -це Першісправжніназемнітваринисередхребетних.Змії -цесвоєріднаспеціалізованагілкаплазунів ізвидовженимтілом, якувкритероговоюлускою чи щитками.Очі їхні немаютьповік йвкритіпрозороюшкірястоюплівкою, щонадаєїмпоглядунерухомості. Слабкорозвиненіоргани слуху, але йзміїмаютьгарний нюх.

>Гадюказвичайна >маєхарактернуознаку взабарвленні -темнузигзагоподібнусмугувздовж хребта.Оселяється влісовихценозах іздрібнимичагарниками налісосіках,лісових болотах,узліссях, ярах, балках.

>Живитьсяпереважнодрібнимигризунами, жабами,пташенятами,комахами.Гадюка –яйцеживородячатварина.Активніші гадюкивночі, усуньцемалорухливітварини.Зимуютьопускаючись упідземнісховища до 2 м великимигрупами (>іноді 300особин).

Уекспозиціїпредставленігрупирідкозалітних,гніздовихптахівЧеркащини,окремо >виділеніденні йнічніхижі

>Групагніздовихптахів

>Переважначастинагніздовихвидів,представлених векспозиції,належить до рядугоробцеподібних. Ценайбільш численний рядптахів,якийоб’єднує понадполовини всіхсучаснихвидів.Горобцеподібнівідрізняються від всіхіншихптахівсвоєюанатомічноюбудовою,зокремабудовою черепа йдеякихчастин скелетакінцівок.Заднікінцівки у якихчотирипалі,спрямовані томупершим пальцем, длягоробцеподібних характерна великарізноманітність форм.Цей рядналічує понад 5000видів, із нихблизько 4000видів належати допідрядуспівочих.Співочіоб’єднані в 49 батьківщин.Представники 21 родинипоширені на територї України, зокрема.переважнабільшість із нихгніздиться наЧеркащині.

Батьківщинаворонових векспозиціїпредставленагоріхівкою,сойкою,галкою,сорокою.

Уміськихумовах галкигніздяться вкоминах таіншихпорожнинахбудівель, алісі – у дуплах. НаЧеркащинізимує.Дужедружні птахи,навіть узграї триматися парами.Живлятьсякомахами таіншимибезхребетними,взимку -всеїдні.

>Доситьповно представленій уекспозиції батьківщинадроздових (засучасноюсистематикою –мухоловкових):>чорний таспівочий >дрозди,дрізд-чикотень,соловейкосхідний.Самцічорного дрозда гарноспівають. Упошукахїжі (>комахи,черв’яки) частосідають на грішну землю йриється влісовійпідстилці.

>Соловейкосхідний –звичайнийгніздовий птахЧеркащини, але йпобачити його вприродідужеважко. Птахсторожкий,тримаєтьсяпотай вгустихчагарниковихзаростяхпоблизурічок, увогкихлісових ярах.Маючитакийнепримітнийвигляд,соловейкознаменитий своїмспівом.Особливо доброчутнотьохкання,голоснийчистий свист йпереливчастітрелі.Навесні (втравні) співаєцілудобу, але йнайінтенсивнішеввечері йвночі.

Зчубатоюсиницею можназустрітися всосновихлісах,найчастіше в молодняках.Живитьсялісовимикомахами йпавуками,взимку -насіннямхвойних.Гніздабудує у дуплах йтріщинахдерев. НаЧеркащині -цезалітний вид.

>Довгохвостасиниця, чиополовник -мешканецьлистянихлісів,тримаєтьсязграйками чи парами.Зустрічаєтьсярідше.

Батьківщинав’юркових представленій уекспозиціїкостогризом,щигликом й зябликом. Це птахи, котрімаютьтовстийконічнийдзьоб,вирізанийпосерединіхвіст. Най-більший йнайсильнішійсеред нашихв’юркових -костогриз.Живитьсяпереважнорослинноюїжею:горішками,кісточкамиплодових,глоду,терену.Пташенятгодуєкомахами,частково -насінням.Післязакінчення сезонурозмноженняведутьмандрівнийспосіб життя впошукахїжі. Догоробцеподібних >відноситься й >вивільга. Длянашоїобласті –гніздовийперелітний вид йз’являється весноюостанньою - втравні.

>Середголубівзаслуговує наувагу >голуб-синяк, чиклинтух,який ставширідкісним дляобласті.Обирає длягніздування дупла старихдерев.Живитьсянасінням диких йкультурнихрослин,підбираючи його ізземлі.

Докориснихкомахоїднихптахівлісуналежитьстрокато>розфарбований одуд.Улюбленімісцягніздування –узлісся,острівнібайрачніліси,лісосмуги.

>Санітарамилісуназивають>дятлів.Ці птахи -дереволази.Шукаютьсобіїжу,лазячи задопомогоюміцнихкігтів подеревах. При цьому смердотіроздовбують деревосильнимдолотоподібнимдзьобом,добираючись досхованоккомах та їхні личинок йлялечок.

Велику йрізноманітну рольлісовихбіоценозахвідіграютьденні танічніхижі птахи

>Представники ряду сов належати донічниххижаків.Зовнішнійвигляд,будоватіла,спосіб життя – всесвідчитьпречудовепристосування їхнього донічного способу життя таполювання наживихтварин.Гачкуватийдзьоб,сильнілапи ізгостримизігнутимикігтями -зручнезнаряддя длязахопленняжертви.Безшумнийполітїмзабезпечуєм’якеоперення, точновизначитимісцезнаходженняздобичідопомагаєдужедобрий слух.Найпоширеніша ми совасіра (>неясить).Мешкає в дуплах, старихгніздахіншихптахів.Типовиймишоїдможеживитисятакожкомахами,дрібнимиплазунами йптахами.Активнапереважновночі,хочавзимку йнавеснізустрічається й усунь.

>Ще одинпредставник сов - совавухата. Наголовімає добропомітніпір’яні ">вушка".Полює лишеввечері йвночі. Недужеобережна,людинупідпускає наблизькувідстань.Ці двавиди совєосілимиптахамиЧеркащини.

>Лісові ділянки старого тасередньоговікувибирає длягніздуваннятакож канюкзвичайний –найчисельніший ізденниххижихптахівобласті. Навідміну відяструба, враціоні канюкапереважаютьмишоподібнігризуни, на яківінполює,ширяючи над полями.

Велика рольхарчовихланцюгахлісуналежитьссавцям.Добування корму -головнезаняттяцихтварин.Звірівитрачають наце до 90% того години, коли смердоті несплять.

Уекспозиції -представникикомахоїднихссавців.

Їжак -типовиймешканецьлистяних ймішанихлісів, де селитися взаростяхчагарників, нагалявинах,узліссях,вирубках.

>Живитьсяпереважнокомахами, їхнього личинками,дрібнимихребетними (>полівками, жабами,ящірками).Зрідкаможеїстиягоди.Полює на гадюк, якіз’їдаєцілими.Їхнюотруту переноситилегше, ніж людина. Наполюваннявиходить усутінках.Взимкуїжакисплять,ніякихзапасів не зиму нероблять.Сплячкаглибока,супроводжуєтьсязниженнямтемпературитіла,уповільненнямдихання йсерцебиття,зменшенняммаситіла натретину, бо у наполовину.Маєрозвиненийпідшкірний кулюпоздовжніхкільцевихм’язів, прискороченні якітілозгортається вголчастукулю.

Докомахоїднихналежить й >крітзвичайний,найбільшеходівякогозустрічається наузліссяхлистянихлісів, в заплавахрічок.

>Улюбленаїжа -дощовічерв’яки, рух яківінвідчуваєкрізьметровий кулюґрунту. Уже за трапезуможез’їсти їхні до 20 р.Йогоздобиччюможуть статі йдрібнігризуни.Голодувати понад 14-17 часів неможе -гине. На зимуробитьхарчовізапаси ізчерв’яків.Найактивнішікроти весною йвосени, апротягом доби –вночі йвранці.

Уекспозиції – >вовчоксірий, чи соня, Яканалежить догризунів. Дляпоселенняцейзвіроквибираєлистяніліси, де великакількість дуба, граба,ліщини,дикоїгруші йдуплистихдерев.

>Цятварина активналишепротягом теплогоперіоду року, Веденічнийспосіб життя.Живиться плодамирізнихрослин,жолудями,волоськимигоріхами, каштанами, ягодами, фруктами.Можеїстикомах та їхнього личинок,яйцядрібнихптахів тапташенят.

Рядпарнокопитнихо6’єднуєназемнихрослиноїдних йвсеїднихтварин великогорозміру.Найчастішецестрункідовгоногізвірі, у яківиробилисьпристосування дошвидкоготривалогобігу.

Лось >належить до родиниоленячих.

Лось легко ходити болотами,вільнопереплигує черезповалені дерева йканави, доброплаває,можепірнати годиною на5-метровуглибину.Обережний йбоязкийзвір,чуєнебезпеку за 100-200 м. Уприроднихумовахдоживають до 20 років. НаЧеркащиніцітвариниз’явились в 1957-1962 рр.

>Найменшимсередоленячих>єкозуля. >Віддаєперевагумішанимлісам ізпідліском,галявинами,вирубками.Живитьсялистям,бруньками,корою, мохом, лишайниками, ягодами. Усамцярогидосягаютьповногорозвитку натретьомуроці життя, самкибезрогі.Живутькозулі 10-15 років, але й вприроднихумовах їхньогосереднійвік 2-3 рокта.

Допарнокопитнихвідноситься>свиня дика

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація