Реферати українською » Краеведение и этнография » Різновіді українських народніх пісень


Реферат Різновіді українських народніх пісень

>Контрольна робота

Подисципліні Українськенародознавство

Тема

>Різновиди українських народних пісень

СтуденткиМикульските С.І.

р. Сімферополь

2008 – 2009уч. рік.


План

>Вступ

1.Календарно-обрядові пісня.Народні пісня про природу

2.Трудові пісня

3.Пісні-игри

>Висновок

>Література


>Вступ

Українська народнапісенність –дорогоцінненадбання народу,нев'януча забарвлення йогодуховної культури.

Українська народна пісня –знана ішанована вусьому світі. Один ізпершихзбирачів народної пісня М. Максимовичзазначав, що в українськихпісняхзвучить душаукраїнського народу йнерідко – йогоістиннаісторія.Високуоцінку нашійпісенності далисотнідіячів культурирізнихнародів.Наприклад, Лев Толстойтакуглибоку імісткуоцінку нашійнаціональнійскарбниці: „>Ніякийінший народ, невиявив собі упіснях такяскраво і гарно, як народ Український". „>Щасливі ві,народилисясеред народу ізбагатоюдушею, народу, щовміє таквідчувати своїрадощі й такчудововиливати своїдуми, своїмрії, своїчуттязаповітні.Хтомаєтакупісню, томунічогожахатись упродовж свогобудучність.Його годину незабаром настануть.Вірите чи ані, що ані одного народупростих пісень я - не люблю так, як вашого.Під їхньогомузику ядушеюспочиваю.Стільки у якихкраси йграції, скількидужого, молодогочуття ісили".

>Увесьвіклюдинусупроводять пісня – „відколиски домогили,бо немаєтакоїзначноїподії вжитті народу, немає такоголюдськогопочуття, яку б неозвалося вукраїнській пісня чиніжністюструни, чи рокотом грому", - мовивши М. Стельмах.Народні пісняєвагомимвнеском країни взагальнослов'янську ісвітовухудожнютворчість.Незліченне ірізноманітнеїхнєбагатство.Вважають, що лишецихтворів записано понаддвітисячі.

>Пісніпороджувалисьподіями таявищамисуспільного життя,громадського іродинногопобуту,трудовоюдіяльністю,боротьбоюпротиіноземнихзагарбників,національного тасоціальногогноблення йпалкоюлюбов'ю до Вітчизни. Ународній піснямайже немаєрозповідноїоснови,усяувагазосереджена навідтвореннівнутрішнього світулюдини (>психічного стану, думок,бажань,надій,страждань й т.ін.).


1.Календарно-обрядові пісня.Народні пісня про природу

>Календарно-обрядові пісня —це пісня, котрівиконувались под годинурізних народних святий таобрядів.Ці піснятіснозв'язані ізязичницькимивіруваннями.Слов'янивірили всилиприроди, вдухівприроди тавважали, щообрядовимипіснямиможутьвплинути ними тапримусити їхнідіяти вбажаному напрямі.

>Обрядова поєзіядужетіснозв'язана ізпрацеюлюдини, ізродиннимпобутом та ізнародним календарем. Урізні пори рокувиконувалисьрізніобрядові (>календарно-обрядові пісня).Ці пісняповинні були забезпечитиуспіхи вгосподарюванні,добрий врожай,щастя вродинномужитті.

Доцих пісень можнавіднести:

- веснянки ігаївки;

-русальні пісня;

-купальські пісня;

-жниварські пісня;

- колядки;

-щедрівки.

Веснянки (>гаївки,гагілки,ягілки,риндзівки) —назвастаровиннихслов'янськихобрядових пісень,пов'язаних ізпочаткомвесни йнаближеннямвеснянихпольовихробіт. Веснянкиспіваютьсямайжезавждиодночасно ізтанцями таіграми, котрімають «>закликати» весну тадобрий врожай. Узахіднихрегіонах України веснянкиназиваютьгагілками,гаївками, але вЯворівщині —риндзівками.Мелодії веснянокпобудовані набагаторазовомуповторенніоднієї-двохпоспівок умежахневеликогодіапазону.

>Класифікація

1.Розвійні веснянки.

2.Любовно-еротичні веснянки

3.Шлюбні веснянки

4.Сатиричні веснянки

А уже ж весна воскресла!

А що ж вонвинесла? –

>Весняную росу,

>Дівоцькую красу...

>Прийшла до нас весна червона,

>Гаївочку нам принесла,

Дляпанянокгаївочку,

Дляпарубківвандрівочку.

Станьте,панянки, в коло,

>Заспівайте сівесоло

>Русальні пісня —окремийрід української народноїобрядовоїпісенності ізчастимизгадками про русалок,зустрічі із ними й їхні «проведи»,подекуди із мотивами веснянок: проворожіння із голосузозулі,звиваннявінків, промилих йнелюбів тощо.

>Русальні піснявиконуються под годинуЗелених святий на початку чи всерединітравня, за годинунайбільшогозамаюванняземлізелами,квітами і травами (>впродовжРусального тижня). Ухристиянствіце святовідоме якТрійця йвідбувається ззначнимзапізненням черезвідставання ортодоксального календаря (>зміщується від початку докінцячервня, 50-й день после Великодня. Урусальськихпісняхпомітнісліди культу русалок й «>приносів» наполі,влаштовуваних дляприєднання душпомерлих.

Проведу ярусалочки до бору,

Самавернусядодому!

Проводилирусалочки, проводили,

>Щоб до нас ужерусалочки не ходили,

Такнашогожитечка неламали,

Так нашихдівочок нелоскотали,

Бо нашежитечко вколосочку,

Анашідівочки увіночку.

>Купальські пісня -обрядові пісня, котріспівали за годинулітньогосонцестояння, наІванаКупала,біля ритуальноговогнища.

>Настаютьнайкоротшілітні ночі - святоКупайла, йзвідусіль:лісів,гаїв,берегіврічоклинутькупальськіспіви. Черезхристиянськийвплив їхніподекуди сталиназивати «>петрівочнимипіснями».Купальські пісня —цепереважномріїдівчат прозаміжжя,прощання ізвільнимжиттям,бовосенинастає часвесіль.Змістцих пісеньязичницький,купальський.

Ой коли миПетрівочки (>Купайлочки)діждали,

Те миїїрусу косузаплітали.

>Тепер ж миПетрівочку (>Купайлочку)проведемо,

Ми жїїрусу косурозплетемо.

>Або:

Ой маланічка-петрівочка (>Купайлочка) —

Невиспалася наша Наталочка.

Невиспалася, ненагулялася

І ізкозаченьком ненастоялася.

>КолоМареноньки ходилидівоньки,

>Стороноюдощик іде,стороною.

Коли наморіхвиля, адолині роса.

>Стороноюдощик іде,стороною,

Над нашоюрожеючервоною.

Ой на горі жито, адолині просо,

>Стороноюдощик іде,ще ідрібненький,

Та на нашбарвінок зелененький.

Колідівчата ворожили навіночках,щобдізнатися про свогосудженого,співали:

>Заплетувіночок.

>Заплетушовковий,

Нащастя, частку,

Начорні брови. (2)

Ой пущувіночок

Набиструю воду

Нащастя, частку,

На милоговроду. (2)

Ойпоплинь,віночку,

>прудко за водою,

Нащастя, частку.

>Миломузо мною. (2)

>Жниварські пісня —музично-поетичні твори, щооспівують вухо,хід тазавершенняжнив.

>Жниварські пісняспівалипереважножіночігурти чиокремівиконавціодноголосно безінструментальногосупроводу.Нинівиходятьнавіть зпасивного репертуаруспіваківстаршогопокоління йнезабаромстанутьреліктовимкалендарним жанром.

Заобставинамивиконанняподіляються втричігрупи:

>oзажинкові, щовиконуються под годинузжинання Першого снопа;

>oжнивні —виконуютьсянайчастіше под годинуходьби на полі, Повернення ізнього і наперепочинку;

>oобжинкові —оспівують ритуалзжинанняостаннього снопа.


>Зажинкові пісня

>Зажинкові пісня —ритуально-принагідні і томуформульні заструктурою. У їхньогооснові —переважнодворядковістрофисемискладовоїбудовизіструктуротворчимповторенням Першогоречення, щозмістомрозкривають процесзажинання Першого снопа.Мелодикапереважноречитативна,вузького ладовогоамбітусу.

>Жнивні пісня

>Жнивні пісняздебільшогострофічноїбудови. Але вонипоєднанізаспів таприспівніелементи, щонагадуютьстаровиннийгуртовийспів.Мелодика, як правило,моторна, щовідповідаєобставинамвиконання. УЖнивнихпісняхфігуруютькількамотивів —висміюваннялінивихкосарів чиженців,розкриттяважкоїфізичної роботи под годинужнив тощо. Тому смердотімають багатоспільнихознак згрупоюжартівливих йтанцювальних пісень, особливо нарівніритмічної тасилабомелодичноїбудови.

>Обжинкові пісня

>Обжинкові пісня —близькі доколядкових,аджеїхнєголовнепризначення —заворожуватищастя йбагатство вродині.Середмотивів — хваланиві защедрийврожай,величання господаря ігосподині,обжинкової «>бороди»,плетеннявінка. Заструктурними компонентамиобжинкові пісняблизькі довесільних.

Там уполікриниченька,

>Навколопшениченька.

Тамженчики потискали,

Золотісерпи малі,

>Срібніїюрочки,

Колив’язалиснопочки.

>Добрії булиженці –

>Дівчата імолодиці.

>Дівчата —косаті,

А хлопці —вусаті,

>Молодиці —білолиці.

>Колядки—величальніобрядові піснязимового циклу, котріпоходять ізглибокоїдавнини.Колядкиприурочені донайголовнішого свята —Різдва Христового.З'явилися колядки, в якіархаїчнімотиви іобразиперепліталися ізбіблійними (>народження, життя, борошна, смерть йвоскресіння Христа).Окремемісцепосідаютьцерковніколядиавторського, книжковогопоходження («Тиханіч, святаніч»; «Новарадість стала»; таінші).

>Колядкиз'явилисяще уязичницькічаси йпов'язані із днемзимовогосонцестояння, якуназивали святомуКоляди, чиКоротуна.Йогосвяткували 25грудня.Вважалося, що щодняСонцез'їдаєзмій Коротун.Всесильна богиня Коляда вДніпровських водахнароджувалановесонце — маленькогоБожища.Язичникинамагалисязахиститиновонародженого.ВонипроганялиКоротуна,якийнамагавсяз'їстиновеСонце, апотім ходили відхати дохати,щобсповістити людей пронародження новогоСонця, йзображення цогосонця носили із собою.Цятрадиціязбереглася і досьогодні. А лише нанебі сходила зоря, колядники заходили вдвір, будили господаря йспівали йогородинівеличальних пісень просонце,місяць,зорі.Ці пісня і сталиназиватиколядами чи колядками.Згодом, зпоявоюхристиянськоїрелігії обрядколядування бувприурочений доРіздва Христового.Виниклиновірелігійні колядки ізбіблійними образами, котрітакожнабуливеликоїпопулярності внароді. Заобробку тавідновлення колядокбралисявидатнікомпозитори: Микола Лисенка,Станіслав Людкевич таін.Колядки, затрадицієювшановували всіхчленів родини: господаря,господиню,хлопця,дівчину.Колядуванняпоєднувалось звідповіднимиіграми,танцями,музикою.Колядувалигрупами: «отаман», «>звіздар», «>міхоноша» та «>ряжені».

>Добрийвечіртобі, пані господарю, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

>Застеляйтестоли, та всекилимами, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

Такладітькалачі ізяроїпшениці, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

Боприйдуть до тобі трипразники вгості, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

Аперший жпразник: РіздвоХристове, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

Адругий жпразник: Святого Василя, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився.

Атретій жпразник:СвятеВодохреща, радій,

Ой, радій, землі, Сін Божийнародився

>Щедрівки. Черезтиждень послеКоляди 31грудня, чи 13 января (зановим стилем),відзначалиЩедрийвечір (ДеньпреподобноїМеланії).Цей деньщеназивалиМеланки. Затрадицією,святкуваннясупроводжувалося обходом хат зпобажанням людямщастя,здоров'я йдобробуту в НовомуРоці.Щедрувалитежгрупами: «>Меланка» й «Василь» та «>Ряжені». Коліпорівняти колядки тащедрівки («Щедрик,щедрик,щедрівочка,прилетілаластівочка»), то можнапобачитиластівок, жито,посіви. Цесвідчить, щоНовийРікзустрічається із весною.

Щедрик,щедрик,щедрівочка,

>Прилетілаластівочка,

Сталасобіщебетати,

>Господарявикликати:

«>Вийди,вийди, господарю,

>Подивися на кошару, -

Там овечкипокотились,

Аягнички народилися.

У тобі товар весь хороший,

>Будеш матірмірку грошей,

>Хоч негроші, то полова,

У тобіжінкачорноброва.»

Щедрик,щедрик,щедрівочка,

>Прилетілаластівочка.

>Колядки йщедрівки вукраїнського народуіснуютьдуже давно.Вониберутьсвій вухоще вдохристиянськічаси, коли людипоклонялисябагатьом богам.Нашіпредки-язичникисвяткували святоколяди под годинузимовогосонцестояння. Зприйняттямхристиянства смердотізмішалися ізхристиянськимивіруваннями.


2.Трудові пісня

>Вчені давнопомітилизв'язокміжмисленням, мовою ймузикою.Лінгвісти й психологиприйшли довисновку, що усіціявищарозвиваються заєдиними законамилогіки.Мелодія, то й мовамаєпевний ритм. Епохастановлення простогоречення вмовісягаєглибинранньогопалеоліту.Саме за годину, на думкувчених,виникають Першітрудові йсигнальні пісня, котріритмічноузгоджуються ізпроцесами роботи.Найдовшетрудові пісняможутьзберігатися там, дещеіснуютьархаїчніформиколективної роботи,пов'язані ізпідійманням великихтягарів, котрівимагаютьпевних «команд» дляодночасногозусиллявсього колективу (прибудівництві,лісосплаві тощо). Тут піснявиконуєкомандно-організуючу роль. Паузаозначаєзмінуположення рук.Трудові піснянастількиархаїчнеявище, що в Українімайже незбереглися впервісномувигляді.Вониіснувалище всередині XX ст. наПоволжі таЄнісеї, дезастосовуваласяважкафізичнапраця. Це пісня типу «Ой, раз такще» (>АнатолійІваницький).

У Україні жіснує ряд пісень, котрі можнаназватиумовно-трудовими.Вонивиконуються не скільки под годинусамої роботи, як перед нею чи после роботи (>жниварські,косовицькі).Такі піснястворюютьпсихологічнийнастрій,спрямований науспішневиконання роботи вколективі. НаЗакарпаттізбереглисядіалогічніпісенькипастухів —гоєкання —якимиперемовляються пастухи, щопасутьотари нарізнихгірськихсхилах. Одна із таких пісень:

Агоя,гоя!Калинозеленейка! Гей, подай голос, гей подай голос,Тудусьомолодейка,Тудусьомолодейка! (>Запис У.Гошовського).


3.Пісні-игри

>Здавнамандрівники ідослідники,письменники тагромадськідіячісусідніхнародів та державвідзначали як одну ізнайтиповіших рис характеруукраїнців їхніневичерпнийгумор.Ця рису сталаледве неголовною йвизначальною прихарактеристиціукраїнського народу, якпісенного та такого щоможерозважатися, сміятися тавеселитись.

>Конденсуючисвітліемоції,гумор був для трудового народусвоєріднимзасобомсамозахисту вумовахгніту талихоліття. Уатмосферібуйнихвеселощів й всміхові,нерідкопройнятомусмутком,трудова людинапрагнулазнайти забуття відусього несправедливого й лютого,вдарити баскому про землю ідихнути наповні грудях.Несучиважкийтягарбіди,експлуатації,воєн, народ абиурівноважувавгуморомсвійнастрій,свійжиттєвий пульс,усвідомлював своюколективну силу,оберігавсвоєдуховне йморальнездоров’я.Цюсоціальнуфункцію народногогумору тонкопідгледів співає й фольклористІванМанжура йвисловивсвоєзахопленняцієюрисою характеруукраїнців врядках:

Ні! Я дух люблю свого народу,

Коли наусякувінпригоду,

Яка б його де незустріла,

>Прискажесміло та доділа.

>Слівцевеселеє поволі

Ікипить ізледачоїнедолі!

Тієї духнасмішкувато-щирий

Недастьприспати всерцівіри

Угромадську силу,їїрозум

І непоб’єнемов морозом,

>Надіюпевнуюдовіку

Накращу часткучоловіку.

>Стихіясмішного вукраїнськійнародній творчостинайбільшевиявляє собі угумористичних,жартівливихтворах-іграх.

>Середгумористично-сатиричнихжанрів української народної творчостипровіднемісценалежитьжартівливій пісня. Унійпереливають усібарви івідтінки народногогумору, усінюансисміху – відледьвловимоїпосмішки одними очима добурхливого,масовогонестихаючогореготу.Жартівливі пісня в основномурозробляютьгумористичносімейно-побутові тими. А ужевиходячи нагромадську арену,сміх, як правило,набираєсатиричноїспрямованості.

>Родинно–побутова тематикажартівливих пісеньнадзвичайнорізноманітна й колоритна.Спостережливі йдотепнітворці народногогуморузмоглипідгледіти усітіньовісторони свогоповсякденного життя,освітили їхнісміхом, щорозливається впіснях то легкимжартом, тоглумом йглузуванням, тосоромливимнатяком, тогострим гротеском, толедьвловимоюусмішкою, тозлоюіронією чиїдкимдотепом.

>Характеризуючигероїв українськоїжартівливої пісня то можнасказати, що чи ненайчастіше у якихзустрічається молодь –дівчата й парубки.Акцентуючи насмішних йнегативнихрисах окремихпредставників молодогопокоління,народнийгуморвідіграє рольсвоєрідноговихователя. разом із тім весела пісня –це одна із формзалицяння тавзаємопізнанняміжпарубками ідівчатами.Жартівливі пісня про молодькепкують наддівочими тапарубочимивадами,передусім надлінивством йбезгосподарністю, наднедбальством, наддурістю йнедотепністю, наднескромністю йлегковажністю, надрізниминедоречнимиситуаціями за годинудівування тапарубкування:комічнимиосвідченнями танепорозуміннямміж парубком тадівчиною,безглуздимисуперечками інадтовідвертимилюбощами.Причому в всіхцихвипадках народнаетикадозволяєзачіпати івадизовнішностіпарубків тадівчат.Особливогостровисміюються впісняхнедбайливіпестухи таодиначки ізбагатого роду.

>Поняттякраси внароднійестетиціорганічнопоєднане ізпоняттямипрацьовитості тасправедливості.Якщо героям піснябракуєцих рис,якщо говоритися про їхнінегативніриси, тоїхніпортретні характеристикидаються вповнійгармонії -тежнегативними. Убагатьохпіснях–діалогахважливимгумористичнимприйомомємимовільнесамовикриття героя.Скажімо, ізвідповіді парубкадівчині, що кличі його напобачення,вимальовуєтьсягумористичнапостатьнеабиякогобоягуза таподібне.Пісні такого характерупронизанім’якимінтимнимгумором, щоприкрашає життя івібруєбадьоримнастроємнепереможноїмолоді.

>Жартівливі пісня щедровідобразили й сферуродинногопобуту.Тількизрідкаоспівується у якихідиліясімейного життя,захопленнячоловікажінкою чинавпаки. Упереважній жбільшості тематика їхньогоприсвяченарізнимсмішним сторонамсімейнихвідносин

>Своєріднугрупужартівливих пісеньстановлять твори, щозображають життя старих химердідів табабів.Різніколізіївідносин йнепорозуміньродинного життя,відтворені черезпостатідіда йбаби,набираютьщеяскравішоїгумористичності ірельєфності.

Колистосуєтьсяроліжартівливої пісня вхудожньомужитті народові те вонанайрізноманітніша.Ця піснязнайшлапритулок в обрядах, взвичаях,танцях, вонприкрашає іповсякденнетрудове життя народу.Фактичножартівлива пісня просочилася вусікуточкимузичного життя народу.Вонаіснує якокремийсольний чихоровийтвір,пов’язана іздеякими хороводами, щовиконуються врухові, та такимипобутовимитанцями, якметелиці,гопаки,козачки,коломийки тощо.Окремістрофижартівливих пісеньвикористовуються всюжетнихтанцях.Весілля,вечорниці,вулиці,досвітки йнавітьдозвілляукраїнця, як правилосупроводжуютьсяжартівливими тасатиричнимипіснями,щоб,можливо,стимулювати наших молодих людей досамовдосконалення тасамореалізації.


>Висновок

Зплином годинидеякі піснянастількизмінюються всвоємузмісті йформі, що посутіперетворюються нанові пісня,стаютьновими жанрами,підвидамисвоїхпопередників.

Мова й стильтрадиційнихліричних пісеньзберігаютьдивовижнустійкістьнавіть тоді, колиці пісняістотнозмінюються всвоємузмісті,значнотрансформуються вкомпозиційномувідношенні. Та усе ж таки мова й стильтрадиційнихліричних пісеньвпродовжстоліть незалишаютьсямертвотнонерухомим.Відбуваютьсязміни як в самому словнику, то й встилістиці окремих пісень.Змінюютьсязастарілі словасучасними,з'являються йрізного родусоціально-професійнатермінологія.З'являютьсяновіепітети. Упісняхвтрачаєтьсяпочатковарозгорненаописова картина,перетворюючись накороткуоповіднуінформацію.Відбуваєтьсяспрощенняхудожньоїформи йускладненнязмісту пісня. Аліукраїнськалірична пісня був йзалишається більше, ніжпіснею дляпересічнихукраїнців.


>Література

1. Лозка Г.С. Українськенародознавство. — 3-тє вид., Х., 2005. — 472 з

2.Шумада М.С.Поетичнатворчістьукраїнського народу //Закувалазозуленька.Антологія української народної творчости. – До, 1989.

3.ЮцевичЮ.Є.. Музіка.Словник-довідник. — Тернополі: «>Навчальна книга — Богдан» 2003


Схожі реферати:

  • Реферат на тему: "Нівхи"
    Московський державний обласної університетКонтрольна робота. Предмет: Етнологія. Тема:
  • Реферат на тему: Пам'ятки м. Архангельськ
    Загальні відомості   Архангельськ — місто північ від європейській частині Росії,
  • Реферат на тему: Історія міста Троїцька в Челябінській області
    Запровадження   Уся історія Росії, починаючи з 40-х років вісімнадцятого століття донині, як у
  • Реферат на тему: Мирський замок
    Сьогодні ім'я міського селища Світ Гродненської області відомо далеко поза Білорусі завдяки
  • Реферат на тему: Екскурсія по Воронцовському парку Москви
    Природний історико-архітектурний і рекреаційний комплекс «Садиба >Воронцово», більш відомого як

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація