Реферати українською » Краеведение и этнография » Культура Поділля у Другій половіні ХІХ - на початку ХХ Століття


Реферат Культура Поділля у Другій половіні ХІХ - на початку ХХ Століття

>Міністерствоосвіти й науки України

>Вінницькийдержавнийпедагогічнийуніверситетімені МихайлаКоцюбинського

>Інститутісторії,етнології й права кафедраісторії


>Реферат із тими:

«КультураПоділля удругійполовині ХІХ – на початку ХХстоліття»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

>Вінниця 2009


План

 

>Вступ

1.Освіта наПоділлі удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.

2.Бібліотечнізаклади наПоділлі

3.ТеатральнаспадщинаПоділля

4.Кінематограф

5.Народнийдім

6. Громадському життя вмістах тамузейнізаклади

>Висновок

>Використаналітература


>Вступ

У 1861 р. вРосійськійімперії було б дано вушко реформам, котрістворилипевніумови дляшвидкогосоцiально-економiчногорозвитку.Розпочате в 60-х рр.ХIХ ст.реформування вцарськійРосіїпоступово у своюорбіту включило ітериторіюПоділля.Реформиторкнулися всіх сфер життя,включаючикультурно-освiтнiгалузі. як і повсій Україні,осередкамиосвіти та культури тутвиступалинасампередміста.Щебільшогозначення уцій сферімістанабули на початку ХХ ст., коли у якихсформувалось культур.Освітнєсередовище, яку включалорізноманітніоб’єкти -навчальнізаклади,театри,бiблiотеки, товариства,розважальнiзаклади.

>Зазначимо, щорозвитокосвіти та культури наПодiллi удругійполовиніХIХ ст. - на початку ХХ ст.доволідокладновисвiтлюєтъся упрацяхбагатьохдослiдникiв.Передусім,виокремлюютьсягрунтовнiдослідження ізісторіїподільськоїосвіти Т.Сесака.Такожзаслуговують наувагу роботи, авторами яківиступають Л.Анохiна, З.Баженова, М.Вролiс, Про.Завальвюк, Про.Комарнiцький, А.Лисий, Є. Мельник таiн. Алі убiльшостiдослідженьнауковцізвертаютьувагупереважно назагальяiпроблемирозвиткуосвіти та культуриПоділля та йогорегiонiв, але вiсторiю окремихкультурно-освітніхзакладів.Отож,актуальним длядослідженьзалишаєтьсящечималоаспектівзазначеної тематики і,зокрема,формуваннякультурно-освітньогосередовища містПоділля удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.


1.  >Освіта наПоділлі удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.

>МістаПодільськоїгуберніїпротягом зазначеногохронологічногоперіодувиступали,передусім, якосередкиосвіти.Мережанавчальнихзакладів уподільськихмістах включала якпочаткові, так ісередні, атакождеякіпрофесiйнi школи.

як і вусійімперії, смердотіпідпорядковувалисярізнимвідомствам, духовенству,приватним особам тощо.Вiдповiдно іфінансувалися смердоті ізрізнихджерел: зарахунок держави, церковноговідомства,міської влади,приватнихнадходжень, чи жпоєднувалирiзнiджерелафінансування..

>Найбільшпоширеними вмістахПоділля ізпочатковихшкіл булимiськiдвокласні училища заположеннямвiд 26травив 1869 р.Мiськi училища малі двавiддiлення -чоловіче тажіноче.Тривалий годинукiлькiстьміськихдвокласних училищ заположенням 26травня 1869 р.залишаласьнезмінною.Лише у 1888 р. було бзаснованоміськедвокласне училище уБарі.

>Діяли наПодiллi імiськiчотирикласні училища наосновіположення 31травня 1872 р.Призначеніпереважно длянеімущихверствміського населення, смердотівважалисязагальноосвітніми й дозволялипродовжитиосвіту тім,хтозакінчивнижчіпочаткові школи. Однак уПодiльськiйгуберніїподібнінавчальнізакладипочалистворюватисялише на початку ХХ ст.

>Післявведення вПодiльськiйгубернії у 1904 р.земськогоуправлінняз’явивсяновий типпочатковихнавчальнихзакладів –нижчіремісничі школи.Їхпоява буввикликанаприскоренимрозвиткомпромисловості тапотребою упрофесійнихробочих кадрах. Призакінченніцихшкіл, їхньоговипускникипрацювали вприватнихмайстернях, на фабриках, заводах,залізниці тощо.

Уумовахвідсутності наПоділлівищихнавчальнихзакладівпровідну роль урозвиткуосвіти вдругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.середнінавчальнізаклади.Центральнемісце всистемисередньоїосвіти наПоділлізаймалигімназії.ПротягомдругоїполовиниХIХ ст. вгуберніїдіялодвічоловічігімназії - уКам’янці –Подільському (>відкрита у1833р) тамістечкуНемировіБрацлавськогоповіту (>відкрита у 1838 р)Лише із початку ХХ ст.. наПоділліпочинаютьмасовоз’являтисячоловічігімназії.Напередоднісвітовоївійни 1914 р. наПодiллiнараховувалося 9чоловічихгiмназiй,iз них 8діяло умістах.

УдругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.подiльськiміставідчувалигостру потребу ужіночихнавчальних заставах.Вона буввикликаназагальнимпіднесеннямсоцiально-економiчногорозвитку міст, якувимагалоширшогозалученняжінок досуспільного іекономічного життярегіону, атакожзмінами уставленні дожіноцтва всуспiльствi вцілому.

>ПротягомдругоїполовиниХIХ ст., це угуберніїдіяловсьогодвіжiночiгімназії - уКам’янці –Подільському тамістечкуНемировіБрацлавськогоповіту.Лише із початку ХХ ст. наПодiллiпочинаютьмасовоз’являтисяновіжiночiгімназії.Станом на вухо 1914 р. наПодiллiнараховувалося 14жіночихгiмназiй, 12 із нихдіяли умістах. Упорiвняннi ізчоловічимигiмназiями доляприватнихосіб тагромадськихорганiзацiй узаснуванніжіночихсередніхшкіл умістахПоділлявиглядала болеевагомою.

>Підвпливомсоціально-економічнихзрушень, щовідбувались наПодiллiнаприкiнцiХIХ - на початку ХХ ст.,масововиникаютьсереднінавчальнізаклади нового типу -реальні,технiчнi такомерційні училища тощо.

>Першимподібнимначальним закладом сталоМогилівськереальне училище яку було бвідкрито у 1885 р.Влітку 1890 р., зацарським указомцей заклад перевели доВiнницi, і училищезамістьчотирикласного сталошестикласним.

>Втілення в життяреформизагальноїосвітивикликало потребу впедагогічних кадрах. Для їхніпідготовкистворювалисяучительськіінститути іучительськісемінарії атакожпедагогічнікурси приміських училищах. перший та Єдиний наПодiллiучительськийінститутпочавдіяти уВiнницiлише учервні 1912 р.Він ставши чвертям уКиївськомунавчальномуокрузі івосьмим в Україні.Першуучительськусемiнарiю наПодiллiвідкрито1907р. в з.ПотокахВінницькогоповіту.Учителівпочатковихшкілготувалидворiчнiкуси, котрі булизасновані приміських училищахКам’янця-Подiльського,Балти, Проскурова таВiнницi.

>Єдиним учбовим закладом, щоготувавкадри длямедицини, бувфельдшерсько-акушерська школа уКам’янці-Подiльському. То вгубернськомумiстiдіялаєдина наПодiллiхудожньо-ремісничанавчальнамайстерня.

>Певнунішу всистеміосвітніхзакладів наПодiллiзаймалидуховно-навчальнiзакладиПодільськоїправославноїєпархії.Найбільшзначнемісцесеред нихпосідалаКам’янць-Подiльська духовнасемінарія.

>Відчутнезростаннямережінавчальнихзакладів умістахПоділляспівпало ізперіодомнайбільшінтенсивногосоцiально-економiчного ідемографічногорозвитку,ознакиякогопочалипроявлятися вХIХ - на початку ХХ ст.Прискореннярозвиткуподільських міст удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.вимагалозначнорівняосвіченого населення.Вiдповiднозростали і йогокультурніпотреби.задовольнити котрі малідоступні для широкогозагалузаклади культури -бiблiотеки,театри,музеї тощо.

2.  >Бібліотечнізаклади наПоділлі

УКам’янці-Подільському у 1866роцівідбулосявідкриттяпершої наПоділліпублічноїросійськоїбібліотеки.БiблiотечнізакладимасовопочалипоширюватисянаприкiнцiХIХ - на початку ХХ ст.Виникали смердотіпереважно умістах, а їхнізасновникамивиступали якприватні особини, так ігромадськіорганізації. На початку ХХ ст. доцієї роботи активнозалучилися товаристватверезості, котріпочалиорганізовуватибiблiотеки при народнихчайних.Окремікнигозбiрнi за годинуіснували приблагородних ігромадськихзібраннях.,церковних братствах.Серед цогорiзноманiттявиокремлювалисямiськiпублiчнiбiблiотеки, щозасновувались заініціативоюміськихсамоврядувань.

>Важливоюподією укультурно-освітньомужиттіміста Бара сталовідкриття 7 апреля1899р.міськоїпублічноїбiблiотеки, котраутримувалася зарахунокміста.Міська владапостійнозбільшувалавидатки наутриманнябiблiотеки. Так, 1900 р.вiдміста анадійшло 300 крб., у 1901 р. - 600 крб. Це дозволялозбільшуватикнижковий фонд (на 1.01.1902 р.вінскладав 923 млой 350найменувань),оформлятипідписку на 18періодичнихвидань.

як не чудово, в одному ізнайбільших містПоділля –Вінницітривалий годину не було ббібліотеки.Лише в1902р.міська дума подтискомгромадськостізмушена бувпідтриматиідеюзаснуванняпублічноїкнигозбірні. 12 января 1903 р.міністерствовнутрішніхсправзатвердило Статусбiблiотеки, аМіська влада приступила доспорудженняокремогоприміщення.УрочистевідкриттяВінницькоїміськоїбібліотеки ім. Гоголявідбулося 2 лютого 1907 року.

>Такожзустрічаютьсявідомості проіснуванняпублічнихбібліотек уЛiтинi,Летичевi,Балтi. На початку ХХ ст.мережубібліотечнихзакладівПодільськоїгуберніїскладали 102бібліотекирізних формвласності,причому народнихбібліотек-читаленьналічувалось 60,бiблiотек товариств - 19,приватних - 16,державних - 7.Відзначимо, щонайбiльшi із нихмайже усірозміщувались умістах,сприялипідвищенняосвітньогорівня населення тазіграливідчутну роль у культурномужитгi краю.

3.  >ТеатральнаспадщинаПоділля

Уцейперіод жителіподільських містпочали активнодолучатися і до театральногомистецтва.Відомо, щоперший театр наПодiллi бувзаснований в 1798 р. уКам’янцi-Подiльському. якзазначавСiцiнський, “театр до 1831 р. бувпольським, после того до 1861 р.змішаним,тобтопольським таросійським, а із 1861 р. -лишеросійським.Він бувнезадовільним, як заприміщенням, так і за силоютрупи ”.Тривалий годинутеатральнеприміщенняперебувало ужалюгідномустані. У 1869-1871 рр.коштамиміської влади проведенаповнаперебудова театру. Проектрозробивархітектор М. Романович, роботипровівпідрядник –проскурівськийкупецьБиховський.НаприкiнцiХIХ ст.фінансовупідтримку театру надавала ідержавнаскарбниця,щорокуперераховуючи на йогоутримання до З тис. крб.

У 1860-х - 1880-х рр.існував театр уБалтi.Йоговиникнення тадiяльнiсть бувпов’язана ізБалтськимТроїцькимярмарком. якзазначалось уралортiповітового військового начальникавiдI883р.: «УБалтiє театр,якийдієлишевлітку, под годину ярмарки, колиз’являютьсязаїжджіакторськітрупи.Розміщується театр уприватнійдерев’яній приміщення». У 90-х рр.ХIХ ст.відомостей про театр уБалтi незустрічається.

>Театри віншихмістах сталивиникатинакрикiнцiХIХ - напоч. ХХ ст. як правило,зводилисятеатральні таінодісценічнімайданчики вмістахПоділляпереважноприватними особами. То в 1892 р. уПроскурові буввідкритийприватний театрШильмана,якийрозташовувався вдерев’янийнеобладнанійбудiвлi повул.Кам’янецькiй. Театр немаввласноїтрупи танадававприміщеннязаїжджимакторам. З годиною сталозрозуміло, щотакеприміщення невiдповiдаєтеатральнимвимогам іперешкоджаєприїзду вПроскурів нагастролі «>зоряних» труп. Заручившисьпідтримкоюміської влади, у 1907 р.Шильманазводить повул.Олександрiвськiйновубудівлю театру,якийвiд того години всечастіше сталиназиватиміським.Театральне життя вПроскуровіпожвавилося.

>Серед всіхтеатральнихспоруд наПодiллiнайкращою бувВінницькийміський театр.Побудований за проектомміськогоархітектора Р.Артинова у 1910 р.,вінобійшовсямісту в 160 тис. крб.,мав зал на 1000 місць та бувши собоюфактичнозменшенукопіюКиївського театруопери та балету.

Узв’язку із тім, щотеатриперебували урізних формахвласності та не було бчіткоговизначення, щовважатитеатральноюустановою, а щосценічно-концертним залом, устатистичних тадовідковихвиданнях початку ХХ ст.зустрічаєтьсярізнакiлькiстьтеатрів.Найбільшближчою до істини можнавважатиiнформацiю, щоміститься удовідковомувиданні МВС поПодiльськiйгубернії станом на 1911 р. Знього можназ’ясувати, що тогоріктеатридіяли внаступнихподільськихмістах:Кам’янцi-Подiльському,Вiнницi,Проскурові,Могилеві,Гайсині,Жмеринці.

4.  >Кінематограф

На початку ХХ ст. умістахПоділляз’являться йдоситьшвидконабуваєпоширеннякінематограф. У 1901 р. вгубернськомумістівпершепобувавпересувнийкінотеатр, анаприкінці 1901 р. уКам’янцi-Подiльському вжедіяли двамаленькістацiонарнiкінотеатри - на 25 та 35 місць. У 1908 р.комітет “Імператорського людинолюбного суспільства”влаштував повул.Бульварнійпросторийтеатр-синематограф. Завідомостямиадресних книжок, у 1911 р. вгубернськомумiстiдіяло трисинематографи - “Імператорського людинолюбного суспільства”,Вільногопожежного товариства таШ.Зiньковського, у 1913 р.зазначено 5кiнотеатрiв - “Імператорського людинолюбного суспільства”,Вільногопожежного товариства, “>Iлюзiон” (>власникШ.Зiньковський), “Модерн” (>Марцикевич) та “>Гiгант” (>М.Розенталь).Останнійкінотеатр - “>Гiгант”, бувнайбільшим умісті -мав зал на 200мiсть,відкритий у 1912 р. убудинкуКрайза повул.Бульварній (>нині -Шевченка, 41). УВiнницiпершийкінотеатр - “>Амбрось” - буввідкритийспіввласникамиЄ.Добржанською та й До.Ловицьким у 1911 р. на територїсадибивідомоголікаря ідомовласникаМ.Недєльського повул.Б.Хмельницького. Закілька років умiстiвідкрилося багатокiнотеатрiв,зокрема у 1913 р.кінематографи “Люкс”, “>Мініатюр”, “>Патеграф ”, “>Стела” таміський.Поступовокінотеатривідкривались вменшихмістах. На вухо1911р удев’ятиподільськихмістахдіяло 16кінотеатрів.


5. >Народнийдім

На початку ХХ ст.виникаєновий тип заставі культури -Народнийдім,призначений дляорганізаційдозвіллярізняхпрошарків населення в які були, як правило, зачи длявиставок,лекцій йзборів,бібліотекакнижковакрамниця,приміщення длягуртків, атакож великийглядацький залiзтеатральноюсценою.Новіустановиорганізовувались тапідпорядковувалиськомітетами “Піклування про народнутверезiсть” котрі булистворені у1894р. узв’язку ізреформоюшинкової справ і малі наметі захист населеннявiдпияцтва тастворення умів для Культурногодозвілля народу.

УКам’янці-ПодільськомуНароднийдім носившиназвуПушкінського, тавпершевідчинив своїдвері 3 января 1901 р. длясвяткуванняноворічноїялинки.Його простабудівля із Першого дняіснування стала осередком культуригубернського центру - тутчиталисялекції,організовувалисяурочистості тасвiтськiвечори,відбувалисятеатральнівистави,працювалабiблiотека. На початку ХХ ст.саме вПушкінському домі бувнайкращий уКам’янці-Подільськомуглядацький зал, і томудоволі часто,гастролюючи,трупивиступалисаме на йогосцені, а чи не вміськомутеатрі. Колі утравні 1918 р.згорів театр у Старомумiстi, й усітеатральнівиступипочалипроводитися уПушкінському домі,вінгюступововтратив своюназву і ставшиіменуватися театром.

>Народнийдім уВінниці буввідкритий у 1902 р. і так самемавпросторубудівлю, вякійрозмастилися чайна,бiблiотека, залзiсценою, школаграмоти,книжкова лавка. НавiдмiнувiдКам’янецького дому,Вінницький незмігзадовільноналагодити свою роботу.По-перше,незручнимвиявилося йогорозташування -майже наоколиціміста, наЗамостіпоруч зтюрмою та складами. Усіцевідвертало яквiдвiдувачiв, так іпотенційнихорендарівсцени таіншихприміщень, що могло біприноситиприбуток. якнаслідок,місцевийкомітет “Піклування про народнутверезiсть”,який немаврегулярнихдержавнихсубсидій, немігутримуватиНароднийдім таорганізовуватиактивну йогодiяльнiсть. За такихобставинкомітетвимушений бувзакритичайну, а 1907 р.запропонуватимiськiйуправівзяти зазнала школа ібiблiотеку. 3 1 января 1908 р.постановоюВінницькоїдумиНароднийдімперейшов урозпорядженняміста.Протеперехід уведеннямістазбитковоїустанови ненабагатопокращив йогодiяльностi. Зпочаткомпершоїсвітовоївійнибудинок бувпереданий урозпорядженнякомітетуЧервоногоХреста подзбірний пунктратників та лазарет.

>Євідомості проіснування упершомудесятилітті ХХ ст..Народнихдомівіншихподільськихмістах –Брацлаві,Літині,НовійУшиці.

6. Громадському життя умістах тамузейнізаклади

>Досліджуванийперіодхарактеризуєтьсяпоступовимрозширенням спектругромадського життя вмстах. Однимiз йогопроявів бувбагатогранна діяльністьрiзноманiтних товариств, котріспрямовували роботу свою на троянд виток науки, культури,освіти.Бiльшiсть їхньогодіяло угубернськомумiстi.Середперших було бПодільськецерковнеісторико-археологічнетовариство, яку було бзасноване у 1903 р. набазіПодільськогоєпархіальногоiсторико-статистичногокомітету.ТакеперетворенняКомітету на Товариствасприялооб’єднаннюкраєзнавцівПоділля - у 1912 р. уньомуналічувалося 136членів. Увересні 1911 р. вКам’янці-Подiльсъкомувиникло Товаристваподільськихприрододослідників якунаступного року мало 213членів.Воноорганізовувалоекспедиції,видавало “Записки товариства”, малобiблiотеку, уПушкінському домі проводилочитаннябезплатнихлекцій.Успішнопоєднувалонаукову,просвітницьку ігромадськудiяльнiсть Товаристваподiлъськихлiкарiв.Воно було бзасноване вгубернськомуцентрі у 1859 р.,нараховувало 123 члени, малобiблiотеку (у 1865 р. - 3526томів) тарозпочалоформуванняколекцій длямайбутнього музею. У 1865 р.товариствосередчленівякогопереважали поляки, було бзакритовнаслідокреакції на одномупольськеповстання.Згіднорозпорядження генерал-губернатораО.Безака,бiблiотека тамузейніекспонати Товариство булидоставлені вКиїв тапередані генерал-губернатору тауніверситету Св.Володимира.Проте із 1878 р. Товаристваподільськихлiкарiввідновилодiяльнiсть,зосередивши свою роботу не так насанітарно-гiгіенічних тамедичнихпитаннях, а іохопилокраєзнавчу тадiяльнiсть.Окремослідзгадатидiяльнiсть Товариство мистецтв, статусякого бувзатверджений усічні 1908 р.Йогоорганізатором ставшивідомий наПодiллi художник У.Розвадовський,якийодночаснозавідувавхудожнімикласами. Товариства мистецтврозгорнуло наПоділліширокупросвітницькудiяльнiсть,влаштовуючипересувнівиставкихудожніхтворів умістах табагатьохмістечкахгубернії.Крім того, уКам’янці-Подільськомудіялапостійнавиставкатворів мистецтв.

 >Слідвідзначити, що Українськийосвiтнiй рух наПоділлі,репрезентувалоєдинетовариство - “Просвіта”створене в1906р. вКам’янці-Подільському.Значнафiлiя товаристваутворилась уМогилеві.РядиПодільської “Просвіти”об’єднувалиукраїнськуінтелігенцію дляспільної роботи зазарадиосвіти народу, що івизначаловідмінність цого товариства відінших - воно та необмежувало своюдiяльнiстьлишемістом, а проводилотакожвелику роботу населі. Алінацiонально-просвiтницька діяльність “Просвіти”зустріла ворожкоставлення із боці уряду і уже 2 июля1907р.Подільськегубернськеприсутствієзаборонилодiяльнiсть товариства. Уберезні 1908 р.надійшовдозвіл навідкриття товариства, і “Просвіта”відновила своюдiяльнiсть уКам’янці-Подільському.

>Невід’ємновiддiяльностiзгаданих товариствгюв’язанезаснування удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст. вмістахПодільськоїгуберніїмузейнихзакладів. перший музей наПодiллiз’явився у 1890 р. вКам’янці-Подільському.Iнiцiатором йогоствореннявиступивПодільськийєпархіальнийiсторико-статистичнийкомітет,який 29жовтняI889р.створивкомiсiю ізорганізації церковногоДавньосховища. 30 января 1890 р.Комітет затвердивши правилаДавньосховища,оголосивши тім самим простворення музейного заставі,якийрозмістився угалереї Кафедрального собору.Давньосховище маловiддiлстарожитностей,архів ібiблiотеку,завідувачем бувпризначенийсоборнийсвященикВ.Якубович, секретаркою всправах -протоієрейЄ.Сiцiнський -відомийдослідникстарожитностей таiсторiїПоділля. На вухо1896р. уДавньосховищіналічувалося 4281експонат, у томучислі 862 книжки, 69рукописів, 36 грамот таактів, понад 800церковних промов, 40 картин, 398фотографій, 1239 монет, медалей таiн.предметів. У1903р., Узв’язку ізперетвореннямiсторико-статистичногокомітету вісторико-археологічнетовариствоДавньосховищеофіційноперейменовано до музею.


>Висновок

>Розвиток життя наПоділлі удругійполовиніХIХ - на початку ХХ ст.,зумовленийнасамперед,соціально-економічнимипроцесамипородженими реформами 60-х рр.ХIХ ст. танаступних років,дозволивсформувати уподільськихмістахпевнекультурно-освітнєсередовище. якнаслідок,самеміставiдiграваливизначну роль урозвиткуосвіти та культури на територїПодільськоїгубернії.Адже у якихсконцентрувалисянавчальнізакладирізнихтипів,бібліотеки,театри,музеї, котріобслуговувалипотреби нелишеміськихжителів, а і населенняповiтiв.Усецеперетворюваломіста наосередки культури таосвіти краю.Середвизначних такихосередківпередусімслідназватигубернське містоКам’янць-Подільський, атакожВінницю,ПроскурівМогилів. Убагатьохподільськихмістахіснуючамережаначальнихзакладів таустанов культури невiдповiдалазростаючимпотребам їхньогожителів.Більшість містПоділля упорiвняннi ізмістамиінших “>малоросійських”губерній, явновідставали закількістюкультурно-освітніхзакладів.Причини цогослідвбачати внедостатньомусоціально-економічномурозвиткуподільських міст, врезультаті чогоорганиміського самоврядування було неможливоналежним чиномфінансуватикультурно-освітнізаклади йповністюбрати насвоєутримання, а й удовготривалійвiдсутностi на територїПодільськоїгубернії земств.


>Використаналітература

 

1.Наукові запискиВДПУ.Вип. ХІІІ.Серія: Історія –Вінниця, 2008.

2.НарисиісторіїПоділля. За ред.Л.Баженова. –Хмельницький, 1990.

3.Освіта, наука й культура наПоділлі.Збірникнауковихпраць. –Т.11, –Камянець-Подільський, 2008.


Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Ремесло Київської Русі
    року міністерство освіти Російської Федерації Федеральне агентство за освітою >Марийский державний
  • Реферат на тему: Візначні Місця Поділля
    >Міністерство >освіти й науки України >Вінницький >державний >педагогічний >університет >імені
  • Реферат на тему: Історія села Табаки
    Запровадження З чого починається Батьківщина… Це може видатися несучасним. Але поняття Батьківщина
  • Реферат на тему: Руська провінція: місто Усольє-Сибірське
    Запровадження Коли оголошувалося список тим рефератів на уроках «Краєзнавство і російська преса»,
  • Реферат на тему: Походження етносів
      >ПРОИСХОЖДЕНИЕ >ЭТНОСОВ План 1. >Этногенез та її основні чинники 2. Методи дослідження

Навігація