Реферат Традиції Великодня

>МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТАОСВІТИ УКРАЇНИ

>КРИВОРІЗЬКИЙДЕРЖАВНИЙПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ


Р Є Ф Є Р А Т

З предмета: >Етнографія України

На тему: «>ТрадиціїВеликодня»

>Роботувиконала:

студентка 2-го курсу

>групиУМЛ 06-1

>Колісник А. Про.

>МЕТОДИЧНИЙКЕРІВНИК

>Грабар М.М.

м.КривийРіг

2008 р.


>Зміст

>Вступ

>Розділ 1. СвятеВеликодня.Традиціїсвяткування

>Розділ 2. Про укра-їнські писанки

>Розділ 3.Символіка та семантика українських писанок

>Висновок


>Вступ

Кожнанація,кожен народ,навітькожнасоціальна групамає своїзвичаї, щовиробилисяпротягомбагатьохстоліть йосвяченівіками.

Алізвичаї -це невідокремленеявище вжитті народу,це -втілені врухи йдіюсвітовідчуття,світосприймання тавзаєминиміжокремими людьми. Ацівзаємини йсвітовідчуттябезпосередньовпливають для культуриданого народу, що на свійчергувпливає на процеспостання народної творчости.Саме тому народнатворчістьнерозривнозв`язана іззвичаями народу.

>Звичаї народу -це тихприкмети по якірозпізнається народ, не лише всучасному, а йогоісторичномуминулому.

>Звичаї -це тихнеписанізакони,якимикеруються внайменшихщоденних йнайбільшихвсенаціональнихсправах.Звичаї, атакож мова -це тихнайміцнішіелементи, щооб`єднують окремих людей один народ, до однієїнацію.Звичаї, як й мова,виробилисяпротягомусьогодовгого життя, ірозвитку шкірного народу .

У всіхнародів світуіснуєповір`я, що тієїхтозабувзвичаїсвоїхбатьків,карається людьми й Богом.Вінблукає по світі, якблудний сін, йніде неможезнайтисобіпритулку тапристановища,бовінзагублений для свого народу.

Наш великий співає Антарктика,звертаючись в Україну, як доматері, щовічностраждаєпитає:

Чити рано досхід-сонця

Богу не молилася ?

Читидіточокнепевних

>Звичаю невчила?

Ми,українці,націядуже стара й своюдуховну культурунашіпращурипочалитворити далеко дохристиянськогоперіоду на Україні. разом зхристиянствомВізантія принесла нас свій культуру, але йсаме свою культуру, а чи не культурувзагалі. В Україні на Україні уже бувнаціональна культура, йВолодимир Великий лишедодавхристиянську культуру досвоєїрідної,батьківської культури.

>ЗустрічВізантії ізУкраїною -це не бувзустрічбідного ізбагатим;це бувзустрічякщо нерівних, тоблизькихпотугою, але йрізних характером культур.Ще ітепер ми маємо усвоїхзвичаях йнароднійусній творчостиознакизустрічі,поєднаннястароукраїнської,дохристиянської культур. Алі ми до цого уже такзвикли, щоіноді неможеморозпізнати декінчається в народнихзвичаяхстароукраїнське й депочинаєтьсяхристиянське. Бостароукраїнськітрадиціїввійшли у плоть й притулок нашихзвичаїв, йтепер мисобі неуявляємоРіздва безкуті,Великодня - без писанки,СвятоїТроїці - безклечання,навітьназивємоцеостаннє свято «>ЗеленимиСвятами».Всі мивідзначаємо свято Купала, на «>Введіння»закликаємощастя намайбутнійрік на «>Катерини»кличемо частку, але в «>Андрія»хто із нас потребу некусавкалети (>це великий корж збілогоборошна) й Якадівчина не ворожила, чивийдезаміж цого року?

Усіце - нашадохристиянська тахристиянська культура, нашанайстарішатрадиція.


>Розділ 1. СвятеВеликодня.Традиціїсвяткування.

>Великдень,Паска,ХристовеВоскресіння. Такназивають свято, щовідображаєзвершеннянайзаповітнішоїмріїлюдства —подолання смерти. Условосполученні «Великий День»лунаєвідгомінміфів тавіруваньдавніхіндусів,єгиптян,греків, римлян, слав'ян таіншихнародів, щовтілювалиідеювічного життя в образахВішну,Озіріса, Фенікса, богаСонця...

>Вибраний Богомєврейський народ,з-поміжякогомав прийти Рятівник,найбільшим,встановленим пророкомМойсеєм, святомувважалиПаску.Воназнаменувалаперехідобраноголюдськогоплемені із рабства увільне життя надарованійВсевишнімземлі.Назва святадійшла і до нас,однакнаповниласьновимзмістом.Ісус Христос черездобровільну смерть йвоскресіннязвершивперехід длявсьоголюдства йкожноїлюдинизокрема із рабства смерти довічного життя. ТомуПаска стала святомунайбільшоїбуттєвоїрадості —відчуттяєдності із всімсвітом й ізЖивим Богом.

>Людствовідзначаєцей день вжетисячі років.ТождібралочималоспособіввшануванняВоскреслого Христа, щосформувалися утрадиції тазвичаї.Багата ними й наша ненька Україна.

 >ОсновнаознакаукраїнськогоВеликодня — писанка, Яка всвоїйсимволіціпоєдналадавнинудохристиянськихчасів, нашесьогодення йвіру увічність. Тому,готуючись вчасі Великого посаді догідноїзустрічіПаски,українціпротягомцілоїчотиридесятниці (>навіть й усвятковідні)пишуть писанки.Тоді ж людивишивають рушники йсерветки,якимизгодомпокриваютьвеликоднікошики.

Страсного тижнягосподиніпечутьособливийхліб —паску — назгадку проХристові слова: «ЯєХліб життя».Ці паскиєнайбільшоюокрасою йосновноюпоживоювеликоднього столу.

За тридні до святаЖивного четвергадітиходять «>грітидіда»,відвідуючихреснихбатьків таінші Господи, особливо тих, деєстаренькі люди. їхнідушімалечазігріває окликами: «>Гріємдіда.Печіть паски. За тридніВеликдень!».Діточоквіддячують за добрузвісткуспеціальноспеченими булочками ізхрестиками. Унашідніще іпригощаютьсолодощами.  

НаСтрастнуп'ятницю — у деньстрадницької смертирозп'ятого Христастарі імалі йдуть сьогодні до церкви,щобвклонитисяСвятійПлащаниці.Саме годинупосидітибілянеї, якбіляпомерлоїлюдини,міркуючи просвоє життя таслухаючичитання «>Дійсвятихапостолів».Багато людей, особливо молодь, ухраміпроводятьнічнічування, щорозпочинаються із «>Хресної дороги».Жодної справ не виннаторкнутися рука щодняскорботи,жоднезайве слово чижарт немаютьзірватися ізязика.   

АВеликоднясубота —цеостанній деньпідготовки до свята йостаннянагодависповідатися іприйнятиСвятіТайниТіла йКрові Христа. Без цого недосягнутиповноти свята. Негідносідати довеликоднього столу ізнеочищенимсерцем й вустами.Великденьє символомщорічноїможливостіпочатинове життя.   

УПасхальнуніч храмбуваєпереповнениймолільниками. Нацей годинусюдиприїздять й тих,хтоживе унайвіддаленішихкуточках й незавждиможебувати набогослужіннях.Аджейдеться про моментособливого духовногопережиттявеличногоВоскресіння.   

«Христос воскреснув!» —лунає насвітанку.Підпередзвінцерковнихдзвонів таспівпасхальних пісеньосвячуються паски, писанки та всепринесене вприкрашенихкошиках йкухлях. Людихристосуються йпоспішаютьдодому — до сім'ї, родини, особливоякщовдома ізнетерпіннямчекаютьсвяченогостаренькі іхворі,найменші... І вісь усіумиваютьсясвяченою водою, в якої опущений писанку тахрестик, алише тоді досвятковогосніданку,щоброзговітися (>Говіти —постити,відвідуватицерковніслужби,готуючись досповіді іпричастя,сповідатися,причащатися.)яйцем йпаскою.  

>Великоднійтиждень —Світлийтиждень. АзакінчуєтьсявінПровідноюнеділею, чиАнтипасхою. Це деньвідвідинпомерлих. Мало не усіродичі тихий,хтовідійшов увічність,збираються нацвинтарі,щобзгадатирідних йсповіститирадістьвоскресіння: «...Христосвоскресе змертвих йсмертію смерть зневаживши!».

>Розділ 2. Про укра-їнські писанки

>Фарбованіяйця -неминучаознакаВеликодньогорозговіння.Особливо смердотікористуютьсяповагою в Україні. Удеяких зслов'янських народностей,наприклад угуцулів,існуєсправжній культвеликодньої писанки,оточенийстаровинними легендами йбезліччюособливихзвичаїв.

>Великодні писанки непростофарбуються: смердотіпишуться,тобторозмальовуються задопомогоюособливихтехнічнихприйомів.Від цого й саманазва їхнього — писанки.

Пропоходженнявеликодніх писанок внародііснуєбезліч легенд.Згіднооднієї ізцих легенд,краплікровіРозп'ятогоІсуса Христа, упавши на грішну землю, стали яккуриніяйця йзробилисятвердими яккаміння.ГарячісльозиБогоматері,котра плакала упідніжжяХреста, впали націкриваво-червоніяйця йзалишили нимисліди навиглядпрекраснихузорів. Колі Христос бувзнятий ізХреста йпокладений до трунівіруючізібралиЙогосльози йподілили їхньогоміж собою. А колипронесласясеред нихрадісназвістка проВоскресіння, смердотівіталиодне одного: „Христос воскреснув" й при цьому передавали із рук до рукХристовісльози.ПісляВоскресіннязвичайцейсуворозберігався упершиххристиян, йзнамення великого дива —сльози-яйцясуворозберігалися вони й були предметомрадісного дару щодняСвітлогоВоскресіння.Згодом, коли людипочали понадгрішити,Христовісльозирозтанули йзникли із потоками йрічками вморі.

>Інша легендарозповідаєтаке.Ісус Христос, колище бувдитиною, любити кур,грався із ними йгодував їхні. ІБогоматір,щобзробитиЙомузадоволення,розмальовувалакурячіяйця йдарувала їхніЙому вякостііграшок. Колірозпочався з Христа судМатірБожапішла доПілата йщобзадобрити його принеслайому вдарунокрозмальовані із великиммистецтвомяйця.Вонапоклала їхнього всвійфартух, й, коли впала передПілатомдолі,прохаючи про Сіна,яйцявикотилися ізфартуха йпокотилися повсьому світі... З тихийпір смердотіслужать намспогадом простражданняХристові йЙоговоскресіння.

>Зображення йузори, що на писанках,дужерізноманітні йвиниклище вдавнину.Цікаво ті, щодеякі ізцихзображень йузорівхарактерні лишетій чиіншіймісцевості.Деякірозшифруватиєнепростоюсправою.Турботи ізвиготовленнями писанокрозпочинаютьсяще довербноїнеділі.Писанкаркарозшуковує вселіпринаймні трияйця, котрі були бзнесенімолодоюкуркою. Устраснийпонеділок вонрозбиває до одразу жсонця про деревоціяйця,відділяєжовток відбілка йзбираєжовток вчистийще небувший увикористаннігорщик.Цейжовток винензакріпитифарби наяйці йнадатийомуособливийблиск й красу.

На тому день вонвиготовляєособливийпристрій длямалювання, щонагадує собою ручку длянаписаннячорнилами.Вонаберешматочоклатуні,розплющує його на тоненький лист йобгортає йогонавколошвейноїголки так,щобвийшламаленька трубка. Черезнеї вонпротягуєкінський волосся; апотімвставляє трубку вдерев'яну ручкудовжиноюбіля 10сантиметрів йприв'язує трубку краюниткою. А,щоб роботайшла беззупинки, такихручокздебільшоговиготовляєтьсядві.Потім готуютьфарбистворені завласними рецептами.Фарбирозводяться лише на „>чистій"воді. Цеозначає, що вода винна бути принесена зкриниці до одразу жсонцяперш ніж донеїдоторкнетьсябудь-яка „нечиста"жінка, читварина.Тільки приційумови писанкивиходятьдужегарними.

>Найголовніший той час упроцедурівиготовлення писанок їхньогорозписування —починається встраснийчетвер.Художниця-писанкаркаобмиваєкожне яйці втеплійводі,обтирає його й скарб на теплімісце.Потімрозпускає на легенькомувогні в чистомугорщикувіск й, коливіскрозпуститься, скарб вгорщикобидві ручки,якими вонапотім якщорозмальовувати яйці.Попередньоприготованіфарби, в котріпідбавляєтьсявищезгаданийкурячийжовток. Вісь тоді йпочинаєтьсясвященнедійство.

>Помилково було б бдумати, щохудожниця якщомалюватифарбами. Заневеликимивинятками, вонамалює нефарбами, а воском.Вісквідіграє вїїмистецтвіактивну роль:створюєузори й всюграфіку писанки.Фарби ждіютьпасивно: смердотідаютьнеобхідний тон длямалюнка.Після свята писанкаперетворюється вокрасупомешкання.

Колистосуєтьсяцікавихмоментів,якимисупроводжувалосянаписання писанки, то їхнього було бдосить багато.Перш на, писанкарка мала бути ">чистою" (>відсутність ">menstruatio").Окрім того,обов'язковим було бприповіданнярізнихмолитов.Ганчірка,якою обтиралибджолинийвіск (зщойновийнятої ізпечі писанки),набуваламагічнихвластивостей - самі писанкаркиховалиїї,абирозпалитивогоньнапередоднінаступногоВеликодня,інші “... неювідкурюютьбешиху...”

Писанкидарувалися на знакпобажаннядобробуту,удачі,радості.Вонисимволізуваливиявзагальноїлюбові добратів й сестер уХристівзагалі,дарувалисядрузям, родичам,знайомим.

Писанка –це непростосувенір чи народнамініатюра.Адже писанканесе всобівисокий заряденергетики.Її писалилише в доброгонастрої та іздобримипобажаннями,щобподаруватиіншим нащастя, наздоров’я, набагатство,вкладаючи вце душу.


           >Розділ 3.Символіка та семантика українських писанок

Колесо - як знакєднаннянайвищогоспокою знапруженою силою -євершиноюдосконалості, чиномВічностіБожої йуявленням тогобезсмертя, яку уприродівираженеповтореннямвідродження життя. Узагальнохристиянськомурозумінні колесоє символомбезсмертя ймайбутнього небесногоіснування, чиномбезмежноїБожоїлюбові.
>Сонце - як центр й основа небесногопростору -єносіємсвітла й життя. Бог -цесвітло, й томусонцеє символом Бога. У нашихлітургійних молитвах ми частозвертаємося до Христа, як доСонця-Правди.
>Хрест -чотириріг, як символВсесвіту -є знакомчотирьохсторін світу,чотирьохвітрів,чотирьох под року йчотирьохтемпераментів. Ухристиянстві хрест -цесвятий знаквідкупу,якимцерква всепочинає,благословляє йосвячує. Томуналежитьйому першемісцесередхристиянськихсимволів.
>Трикутник - символ вогню,безсмертя, атакожчоловічої йматеринськоїсили. Ухристиянстві -це символПресвятоїТрійці. Звписаним утрикутник колесом -це символБожого ока.
Дерево життя - яккосмічне дерево -є символом небесногострижня йскарбницею життя:поєднує всобіподовженість йкороткочасність,стійкість йдинаміку, силу йслабкість, гору й низ;це символбезперервноговідродженняприроди. Деревозаймає у Святомуписьміцентральнемісце. Збагатьох зрозуміти можнавиділитинайсуттєвіше, асаме: дерево -цесукупністьусього доброго іцінного;це образБожоїмудрості,входження вБожу волю йБожудовіру.
>Спіраль - знаквегетативної йорганічноїплодючості, й як знакСонцяєво-лодарем години.Числа 7 й 12 належати до аспектуСонця. Цетакож символ порядкутаїнствалітургійного року.
>Триріг - знак святого числа 3 йтрибожества. Кількість 3є символомсимпатії та порядку й томуєкласичним числомкультовихповторень.
Зірка - знак неба,визначення порядкунебеснихтіл йпідтвердженнясонячного божества. Ухристиянствізірка -це знак царства Христа.Святий Апостол Павлоназивавзірку чиномвибраних увічності, йнайбільшяскравосеред нихсвітитьМарія-Мати.Ласкава, яквранішня зоря, вонсповіщає про східСонця-Христа.
>Свастика - знак святого вогню йсонця. Ухристиянстві свастикє символомБожественноїВеличі. Уранньомухристиянстві свастикаохороняла відзлихдухів.
>Блискавка -небеснийвогонь,одночаснокараючий йосвячуючий;цепоявасонячноїсили йпровісник божественного; до чого вондоторкається, тістаєосвяченим. Ухристиянстві -цеблискБожоїЛаски.
>Колосся й зерноєобразнимвідображеннямпредків,святоюїжею й пристановищемсонячного божества. УхристиянствіколоссясимволізуєВоскресіння,таїнство Христа йБожого царства.Пізнішеколоссястає символомСвятоїТайниЄвхаристії.
>Церква-Вежа - символсвятої міські, вершинаякоїсягає небес.Вонатакожє знакомпрагнення довисот.Церква йдзвіниця вхристиянстві -це символпрагнення людей довічності.
>Граблі - символдощу,верхньої йнижньої води, Якавийшла з неба йземлі. У СтаромуЗавітідощє прообразомобіцяного Спасителя; в НовомуЗавіті - символом пестощів й благвісті науки святогоЄвангелія.
>Гілка якчастинка дереваєважливим символом культури. Це образживучостіБожоїЛаски,завжди новихпроявівдобродійності тазаклик до новихдобрихсправ.Освячена лозаоберігає відхвороб тазлих сил.Гілка наТрійцюєпервісткомприроди, задармавесняногоцвітіння та символомбезкінечного життя таБожої пестощів.
>Дубовий листок, якчастинка дуба, щовважавсяпритулкомбожого грому,бо внього легкопотрапляєблискавка,символізує силуБогівприроди. У СвятомуПисьмі дуб -святий знакповноти життя ЛюдейБожих та символБожоїсправедливості.
>Півень,передвісник дня -провідникбожогосонця та сторож,якийохороняє добро відвпливу зла. Ухристиянстві півень, якпередвісниксвітла,є символом Христа,світла, щоперемоглотемряву.ПтахисимволізуютьблагочестяСвятих та їхньогопіднесення до Бога.
>Кінь. УархаїчнійміфологіїБог-Сонцеїде небом навогняних конях.Кінь - символневтомності рухусонця танестриманоїшвидкостіплинної води. Ухристиянствікінь -це образбезстрашного пророкавіри,якийлетить у світло,готовий дозагибелі.
>Риба >символізує воду, атакож, як й вода,є символом життя та смерти. Черезїїнезвичайнуякістьпримноження вонєпоширеним знакомщастя. Ухристиянстві -це символновохрещених.
>Олень.Ріг оленяє символомпроменівсонця, яку сходити. Зцієюсимволікоюсвітлапов'язанепоняттяпереможця-спасителя,охоронителя,вказівника шляху тапровідника. Ухристиянстві оленьє чиномпошуку Бога тавзаємноїдопомоги [8; 9; 26; 91].
>Зигзаг, >хвильки -символи води.
>Безкінечник -нескінченність життя.
>Квадрати таромби - знакиземлі таіснуючого нанійвсього, щопов'язане із числом 4: 4періоди життялюдини (1 -народжується, 2 -живе, 3 -старіє, 4 -помирає) -народження,юність,старість, смерть; 4 пори року (весна,літо,осінь, зима); 4стихії -вогонь, вода,повітря, земля; 4сторони світу (>південь,північ, схід,захід); умісяця 4фази; у дня - ранок, день,вечір,ніч. Усі, щопов'язано із годиною,пов'язували із числом 4, якугеометричновиражається квадратом чихрестом.Якщопотрібно було бзашифрувати годину, день, рокта -малювали квадратики, котріділилисянавхрест,утворювалося 4квадрати - означалотиждень (7днів),більший квадратикозначав 4тижні -місяць, пори року.Дівчата, колималювали писанку,хлопцям показували: ">Щобти живий такдовго, стільки ятобінамалювала". Івінрахував 1, 2, 3... й по палібезконечно.Знайомились йодружувались через писанку.
>Сігма - знакзмії.
>Баранячіріжки -відродженнярослинного світу. Таким чином, писанкарство якобразотворчийфольклормає колосимволічнихпредметів народногомистецтва, щозастосовувався длявисловленняпевнихетичних зрозуміти,матеріалізуючи їхні у конкретномувтіленні.

>Приклади див. вдодатках

 


>Висновки

>Стародавніхристиянивелике святоВеликодня святилиособливимисправамиблагочестя,милості йблаготворіння.Наслідуючи Господу,СвоїмВоскресінням щозвільнив нас від узгріха й смерти,благочестивіцарівідмикали впасхальніднітемниці й прощалив'язнів (але й некримінальнихзлочинців).Простіхристияни вціднідопомагалибідним,сирим й убогим.Брашно (>тобтоїжу),освячені доВеликодня,роздавалибідним й тімробили їхніучасникамирадості вСвітле свято.

>Стародавнійсвятийзвичай, щозберігається йниніблагочестивими мирянами,полягає до того,щоб у всюСвітлуседмицю непропускатижодного церковногоБогослужіння.

Коли жстосується писанкарства то тепер воно тазбереглосяздебільшоголише вЗахідній Україні. І тепер таміснуютьвизнаніцентри цого народногомистецтва,серед які Космач, наІвано-Франківщині, амістіКоломияєнавітьунікальний музей Писанки. Це Єдиний у світіспеціальнозбудований музей длязбереження іекспонуваннясаметворівписанковогорозпису.Колекцієюмістить понад 6000експонатів, а самабудівля музею, доречі,такожвиконана уформіяйця.Зберігаються писанки й вкраєзнавчих та музеях декоративногомистецтва. При цьомунайстарішіекспонати – ізкінця із які 19століття, коли писанку,власне,почалисприймати яквитвір народногомистецтва, аотжеколекціонувати тадосліджувати.Останнім годиноюмистецтвознавцізновудосить активнозвернулись довивчення цогоявища. На тому годину, тепер писанкарство активновідроджуєтьсяскрізь по Україні -створюютьсягуртки,здебільшого при школах.Чималохудожниківзвертаються до писанки всвоїйавторській творчости..

Авзагалікажучи, святоВеликодня дляслов’янськихнародів було б,є йзалишитьсянайвеличнішим танайзначущим із всіхіснуючих насьогодні святий!


Схожі реферати:

Навігація