Реферат Київські мости

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Темареферату:

 

>Київські мости


План

 

>Вступ

>Основначастина

-Київ домостів

-ВідМиколаївськоголанцюгового до мосту Метро

-Міст Патона

-Маленькіісторії великихмостів

-Проблеми йрозвитоккиївськогомостобудування

>Висновок

Списоквикористаноїлітератури таіншихджерел


"Місто Київ прекрасний, місто щасливий.

Над розлитою Дніпром, весь в зелені каштанів, весь в сонячних плямах..."

Михайлом Булгаковим

>Вступ

Булгаков бувзакоханий вКиїв. І не лишевін.Багатовідомихсвітовихлітературних,політичних таісторичнихдіячів,приїхавши одного разу донашогоміста, уже було неможливозабути його красу йвишуканість. ПроКиїв написана багатокнижок,оповідань,віршів.Всі смердотівипромінюютьповагу ташануційперлині світу.Київ –це одна великаперлинаісторії, архітектури, тащебезлічірізнихгалузей. Усвоїйроботі хочузупинитися наодній із гранейперлини, котра неєнайяскравішою, але й безнеї Києва не було б б як такого. „Зачинателем” цого запитання,певноє Дніпро, щоділитьстолицю на два бережи. І чихіба були б смердоті був однимєдиним,якби не тихкрасені мости, що абистрілинависають надмогутньоютечієюрічки.

„...І міст Патона, як ракета пущено,

Уднігрядущі зсучаснихднів...” -

писавши прокиївські мости Український співає БорисОлійник. І дійсно,зважаючи нанеймовірнонасиченуісторіюстоличнихмостів, можнавпевненостверджувати, щосаме смердотіздійснюютьзв’язок не лишеминулого ізсучасним, але й ісучасного ізмайбутнім.

>Давня іцікаваісторіякиївськогомостобудування.Ще легендарногополянського князя Киялітописець назвавши ">перевізником",босамеперевізпоблизукняжого села Берестова, нанинішніхВидубичах,сприявстановленню Києва якстолиціРусі.

>Загальнадовжина всіхкиївськихмостівзаймаєпровіднупозицію уЄвропі. Устолиці 150мостовихпереходів. 33 через Дніпро, 82шляхопроводи, й более ніж 35пішохіднихмостів.*

Вімайже шкірного дняперетинаємо Дніпро,сидячі втранспорті, чиїдучи в метро. Алі чи хоч раз Візадумувалися над тім, що теперпропливає под вами?Скільки років тому чиіншому мосту, Яка вньогоісторія, йчомувінвзагаліпобудований. Аліпевно ві неодноразовомилувалися видами Києва ізлівого чи правогоберегів, й тому, особливо в ночі,помічалинаскільки красиво йповажно несуть собістоличні мости надДніпром.Кожен із них, то й люди –індивідуальність. У шкірного свояісторіянародження й життя.Більшість із нихописані убагатьох книгах не лишеукраїнськими, але й ііноземнимиписьменниками. Добудівництвадекількохкиївськихмостів булизалучені найкращіархітектори, адеякінавіть немаютьсвітовиханалогів.

>Ще запитання: а васніколи нецікавило, що було бзамість нихраніше, тоді коли людище не малі такихтехнічнихможливостей? як переправлялися із одного берега наінший? Вініколи незадумувались, щоможливо,самезавдяки мостам, чи їхньогоподобам вдавнічаси,Київ теперстоїть на двох берегах, а чи не на одному.

Ясподіваюсь, що прочитавшицю роботу, візнайдете не лишевідповіді на усіці запитання, але й ідізнаєтесь для собіще багатоцікавого. І тоді,проїжджаючибудь-якийкиївський міст, ві будете теплопосміхатися,аджезнатимете, почому віїдете.

* за Ю.В. Павленко „>Нарисісторії Києва”


>Київ домостів

>Сьогоднікожному із нас,щоб перейти наінший бікДніпра непотрібноробитинадмірнихзусиль.Достатньо простозловити маршрутку, чи пройтисяпішки. Алі вдавнічаси,наприклад в ХІХстолітті,перехідДніпрарозцінювався як подвиг. Історіязнаєвідомий факт, колидвоєвідомих українськихдіячів Микола Костомаров та Антарктикаледь не потонули уДніпріповертаючись ізБроварів. Але смільчаків як боєдиним способом, у тому годину,перетнутирічку - було б подолати нальоду.ЗнаючимогутнютечіюДніпра,якийнавіть всуворізими незамерзаєповністю, можнасобіуявитиякомуризикупіддаваликласикиісторію українськоїлітератури. Алііншого шляху не було б.Монументального мостуще неіснувало впроекті, апонтонні мости, що шкірного рокубудувалисьнові, перед холодамизнімали.Звичайноще позбавляласьможливістьпереправитися наінший бік задопомогоючовнів. Тавеликіпоромилід намертвоприковував доберегів, авласники маленькихчовників, знаючиноровливий характердніпровської водибоялисянавітьвиходити нариболовлю.

>Відсутність у тому годину чи якіспособівпереправитися наінший берегсуттєвовідображалась нажитті киян. Ос-кільки рух поосновній „>трасі” –Чернігівськійдорозіприпинявся, тозавізпродуктівсуттєвозменшувався, щопризводило дозростанняцін.Крім того, багато киян маломаєтки наіншомуберезі,інші -родичів.

Алі зимовищлід, та годину коливінпочинавтанутиозначавще і вушко народних забав.Ще доти, яквстигалипоставитипонтонні мости,київськігерої невтрачали шансхизуватися своїмвміннямперебігатирічку поглибамльоду, щопливли затечією. Натакігуляннязбиралися усіоколиці,щобпоспостерігати якчерговий парубок ізлегкістюдолаєкількаметровівідстані, нелякаючиськрижаної води ташвидкоїтечії.

>Після того, яклідтанув свою роботупочиналипороми, чи як їхнього тодіназивали – барки. Наобох берегахвишикувалисявеличезнічерги.Переправ було бкілька.Зображеннятакоїпереправи видно наплані Києва XVII ст.Працювалиодразу 3-4 :Магістратська (>біляколониМагдебурзькогоправа),Спаська (>напротиАскольдовоїмогили),Наводницька (>біляВидубицькогомонастиря) йЛибідська (>біля гирларічки Ли-бідь).Переправиобслуговувалисясолдатами-саперами, котрідопомагализагружати людей татовари, такиївськимиперевізниками, котрі знали Дніпро як своїп’ятьпальців.

>Незважаючи нашвидку роботу переправ,черги все одне булинеймовірнодовгі, йбувало, що люди, подекількаднівчекалисвоєїчерги.Тоді, бережиДніпрапочиналинагадуватициганськийтабір. Людирозкладали своїречі,готувалиїсти, велисвітськірозмови. Нарівнізізвичайними селянамисиділиповажні чиновники. На переправахрозкладалисьбалагани,зайшовши у котрі можна було бпоїсти, тавипити чаю.

>Більшзаможнімандрівникизалишалисвоємайно на рукичеляді, йпоки тачекала навідправленнячергової барки, заневеликуплатнювідправлялась до Києва на маленькихприватнихчовниках. Коли тодівиконували рольтаксі.Петербурзькафрейліна та драматургОлімпіадаШишкіна,завітавши одного разу до Києва,якраз одну годину початкупереправи написаланаступні рядки:

"В Україні, північ від, - помічає вона, - чи вилилася ця без спору і крику, але тут, у вигляді київських святинь, все підкорювалися необхідності... Люди різного звання і різноманітно одягнені сиділи в візках і возах чи спокійно походжали, начебто здавна звикли так ночувати".

>Загаломпереправи сталиневід’ємноючастиноюсуспільства.Сюди уже просто приходили люди,щобпоспілкуватися,приємно провести годину.

>Після того, яклід сходивши,цечастіше було бдесьнаприкінцітравня, береживисихали, й укиївськихсаперівз’являласьможливістьвстановитипонтонний міст.Частіше на його ставили наНаводницькійпереправі (якої можнавважатиматір’ю мосту Патона,бо вон стояласаме на йогосучасномумісці). Зобохберегівнатягувався міст,саменатягувався, а чи неспоруджувався, й задопомогоюплотів його „>випливали” напотрібнемісце, в якому було уже задопомогоюякорівзакріплювали.(фото1)

Фото 1

>Взагалікиївськісапери буливідомісвоєюмайстерністю будувати мости далеко за межами Києва. У 1877році, под годинуфорсуваннярічки Дунай, генералДрагомиров доручившиїмспорудити переправу, черезмісце якувзагалі було б непристосоване для цого.* І смердотівпорались ізцимзавданням, переправанавіть непохитнулась.Крім того,щераніше, доприїздуцариціЄлизавети ІІ до Києва, смердотізмоглизмайструватимайжекілометровуконструкцію із дерева талози.Воначудовотрималась наводі, непрогиналась подвагою, йвзагалідужесподобаласьімператриці. Вісь цитата ізщоденникаїїмандрів :

„...Для ходи через Дніпро, - у офіційному журналі подорожі, - зроблено за відстані 450 сажнів неабиякий дерев'яний міст, у якому ні судів (понтонів), ні заліза, ні канатів, і будь-якого іншого зміцнення, окрім однієї дерева і з тонких лоз сплетених мотузок, ніде вжито бо й який за тому був такий твердий і щільний, що, хоча під час ходи весь він від однієї кінця до іншого кіньми, людьми і колясками покритий був, проте ж не тільки ніякого ушкодження їй від того і не учинилося, а й мокроти ніякої у ньому видно був”.

>Звичайновміннясаперівнеможливопіддаватисумнівам, але йКиїв тім годиноюріс.Кількість людейзростала, йпереправилишалисянезмінними. Цепризводить доти, щочергизбільшуються довеличезнихрозмірів.Посталаважлива проблема,вирішити якої, можна було блише одним чином –побудуватикапітальний міст через Дніпро.

* за ОлександрАнісімов „Київ ікиевляни. Я виклику будь-який з століть...” 1-2 тому.

 

>ВідМиколаївськоголанцюгового до мосту Метро

 

20серпня 1848 року було бзакладенопершийкапітальний міст через Дніпро.Його було бзакладено умісцевостіАскольдовоїмогили,адже вонарозглядалосяінженерами якнайсприятливіше засвоїмигеологічнимипозиціями, йкрім цього у томумісці бувстриманийпотікДніпра,який немігпорушити міст.

>Будівництво було бдовгим йважким,аджеце був практичноексперимент.Довжина мостусклала 777метрів. Авагоювін був стотисячпудів.Нарешті у 1855році міст буввідкритий дляпостійного руху за наказомімператораОлександра ІІ,який самприбув навідкриття.Ланцюговий міст назвалиМиколаївським. Проподіювідкриття мостує багатоісторичнийфактів. В частности особливояскравоїїописуєісторик йлітераторЛєсков М.С. усвоємутворі „>Перськіантики”. Вісь щовінпише:

„...Тим більше що міст закінчився, і на відкриття його до Києва очікували государя Миколи Павловича. Нарешті государ прибув, і наступного дня не було призначене відкриття мосту. Тепер нічого так і не тріумфують, як тоді тріумфували. Вечір напередодні бувоживленний і веселий: все ходили, гуляли, тлумачили, але люди, які проводили ці годинник, і інакше.

На темномузадворкешияновских закуток і помори іфилипони молилися, одні зтропарем, інші безтропаря. Ті й ті чекали надзвичайної собі радості, що їх благочестю була ">возвещена упсалтире...".

„...Густі натовпу людей покривали все величезне простір міського берега, звідки було видно міст, який з'єднав Київ ізчерниговскоюстороною Дніпра. Тільки більш пристрасні до видовищ чи особливо які патронуються кимось із владних змоглипротесниться "за війська", розташовані внизу при в'їзді на міст і, нарешті, шпалерами вздовж самого мосту. Але таким щасливців було небагато, порівняно із величезними масами,покрившиминадбережние пагорби, починаючи з Видубицького монастиря і Аскольдовій могили до терас, що прилягають до монастирю Михайлівському. Здається, безпомилково можна сказати, що цей день вийшли з будинків все київське населення, чому тоді і пояснювали безлічблагоуспешно зроблених у вона крадіжок. І, всю довжину цієї страшно розтягнутої берегової лінії, важко було знайти зручне місце. Були люди, які прийшли сюдиспозаранка з харчами до кишенях і надійно зайняли все найкращі позиції. Тому глядачам, які прийшли пізніше, потрібно було переміняти безліч місць, поки вдавалося стати отож, була видно "церемонія". Були люди, яківзлезли на дерева, й такі сміливці, які приліпилися до піщанимвиступцам обривів і часом скочувалися вниз разом із своїм вутлимподножьем. Випадки у цьому роді викликали веселий регіт і жартівливі зауваження. Було доситьнеудовольствий щодо образливого звернення панів військових зцивическим елементом, але ще це близько судів не доходило. День відкриття "нового мосту", що нині у Києві називають вже "старим", був ясний, погідний чудовий за враженням. Люди тоді вільно гнітили ">аршинников, хамів іштафирок". Духівництво теж перетерплювало від рівня цьогозауряд з мирянами і також не нарікало. Це було гаразд речей...”.

Коли ж собоюпредставлявцейперший міст через Дніпро? Весь містспирався нап’ятьцегляних „>биків”, котрібіляоснови булиобкладенігранітнимиглибами (>залишки які,врешті-рештпішли нап’єдесталпам’ятника БогдануХмельницькому). (>фото2)

Фото 2

>Верхівки „>биків” були уформі арок ізбаштами ізобохбоків. Це аркиз’єднувалисяміж собою задопомогоюзалізнихланцюгів,кожна ланкавагою 192 кг.Всіметалевічастини мосту буливиготовлені йпривезені ізБірмінгему.

Ос-кільки Дніпрозавжди бувнаповненийчовнами, топостала проблемапроходження под мостомпароплавів. Аліїїшвидковирішили задопомогоюрозвідноїчастини мосту. Принципїї діїбазувався на засідках „>обертального кола” й тому легкоприводився удіючотирма людьми.Пізніше місттрохи „>підняли”, сурмипароплавівнавчилисяскладати, йрозвідначастина сталанепотрібною.

Сам міст бувнадзвичайногроміздкоюспорудою йпотребував насвоєутриманнянемалихкоштів. Для цогоМіська Думавстановиламито напроїзд мостом: запровезену корову – 6копійок, закобилу – 9копійок. Заоднокіннупідводу – 20 коп., та 40 задвокінну.Трохизгодомвстановилимито й напроїзд мостуавтомобілем.

>Крім того, щорозв’язали проблемупереправлення наінший берег, мостудовірилище однуважливуфункцію.Білянього перебувавдім караульного,якийоглядавдокументиосіб котрів’їжджали у місто. Доречі,вночі рух мостом незабороняли, але йдещообмежували.

>Біляв’їзду на міст із боці правого березі стояланевеличкакапличка Святого Міколаяпобудована у 1867році (>нажальзнищена под годину „>перебудови” Києвабільшовиками). Це бувсвоєрідний вушковсьогокиївського церковного комплексу, й прочани тавіруючі, котрі приходили до Києвасаме тутпочиналисвій духовний шлях.

Таніщо над нашому світі.Миколаївськийланцюговий місттакож.Під годинускрутногоположення України у 1918-1920роках, полякивідступаючипідірвали один із йогопрогинів. Ос-кільки смердоті булиз’єднаніміж собоюдужеміцнимиланцюгами, то „>поранений”прогінпотягнув за собоюусіінші. Начомуісторіясаме цого мостузавершилася.

Таоскількиспоруда бувнадзвичайноважлива й без мостукияни уже було неможливообійтися,аджезаселеним був йлівий берег, містпочаливідновлювати у 1921році.Було представлено багатопроектів, але йнайповніший тавтілений у життязапропонувавпрофесорПолітехнічногоінститутуЄ. Патон, у 1924році. За його проектомкам’янізалишки мосту булизамінені на болеевисокіметалеві, але йланцюгова система бувзбережена.Міст назвали на честьЄвгенії Бош, Яка померла до того жроці.

Ос-кількиподії вісторії Українизмінюються як погодавосени, то й цьому мосту не було б написано житидовго. У 1941році,залишаючиКиїв, Червонаармія,наче „назгадку” про собі,підірвала разом ізіншими йцей міст.

>Новий, ужетретій на цьомумісці, міст було бвідкрито аж у 1965році, разом ізчастиноюСвятошино-Броварськоїлінії метро.Цим проектомзаймавсяколективархітекторів, начолі із Р.Фуксом.Міст ставшисправжнім шедевром,аджевперше було бзастосованобезпроводнуарково-консульну схему.Вперше в СРСР дляпобудови цого мостуспеціальнорозробили системусітковогопланування йкерівництвавиробництвом длявсьогообсягубудівельнихробіт. Наархітектурномуаспектізастосували модель „>пружної дуги”. (>фото3)

Фото 3

>Довжина мостускладає 700метрів, йвключає у собітрасу для руху метро, йдвісмуги для рухуавтомобілів.Деякімонтажні блоки мостуз’єднувалиміж собою задопомогоюболтів. А опори мостувстановлені уводі набезкесонних фундаментахглибокогозанурення.

У такому ж самомустані мибачимо його йсьогодні.

 

>Міст Патона

>Ще одним мостом,який можнавважатиприкрасою Києває міст Патона.Звичайно, йогоісторія не такабагата, як у мосту Метро, але йзначимість неменша.Він бувзбудованийраніше за міст метро й доти години, яквідкрилиостанній,виконувавфункціюєдиногоавтодорожньогошляхопроводу.

>Міст Патона було б названо на честь,архітектора, йлюдини,завдякиякійіснування мостувзагалівідбулося. На шкода,він не доживши докінцябудівництвакількамісяців, помер усерпні 1953 року.Йогосправудовів докінця його сін. І уже 5 листопаду, цого ж року міст було бофіційно введено уексплуатацію.

>Чим ж таким,відомийцей міст?По-перше,він один ізнайбільших уЄвропі засвоїмирозмірами.Загальнадовжина мостускладає1543м., акількістьпрольотів – 26.Крім того,вперше всвітовійпрактицібудуваннямостів було бвикористанотехнологіюелектрозварювання.Вона буврозроблена самимЄ. Патоном, йотрималаназву „>зварочногостику”.Заразїї широковикористовують убагатьохгалузяхпромисловості,зокрема угазопровіднійпромисловості. Томувін самкерувавусіма роботами,починаючи від самого проекту йзакінчуючимонтажними роботами.Теоріярозробленавченим далаекономіюметалу 20-25%, що було бнеймовірним результатом для тихийчасів.

>Булозробленоцікавіпідрахунки, що протягом годинибудування було бвиконано 10,7кілометрівзварювальнихшвів, понад 500 тис. куб.м земельніробіт, йзмонтовано більше, ніж 17тисячрізноманітнихметалевихконструкцій.

>Містзбирали аби головоломку – ізбагатьохдрібнихчастинок. Алізакріпили їхніміж собоюдужеміцно, так, що смердоті йдосі стояти.

>Ще однимпоказникомвагомостівведення вбудівництво мостуелектрозварювання, було б ті, що містзакінчили на 1рікранішевизначеноготерміну.

>Важкособіуявити, що монументальна,велетенськаконструкція моступобудована без жадної клепки, всеповністютримається насварці. Іцевраховуючи ті, щопроектнаміць мосту 10 тис.автомобілів надобу.Крім того, послеперевірки мосту у 1976році, було бвстановлено, що йогопроектнуміць можназбільшитиледь над 3 рази.Важкоуявити,якоюмає бути система, щоможеперевиконувати своїплани. Наступного дня міствитримує 70 тис.автомобілів надобу.

>Зараз міст Патонаєключовоюавтомагістраллюстолиці й тому у тому,щобполегшити рух транспорту, у 2004році булиприбранітрамвайніколії,розширилипроїжджучастину.Вжеіснуєдетальний планмодернізації мосту.Якийплануєтьсявтілити у життя в 2008році.Вінвключає у собівстановленнявідеокамер,використаннясонячних батарей дляпідсвічення мосту, йзамінадеякихметалевихконструкцій нанові.

>Ще однимцікавим фактомє ті, щоцей міст – Єдинийстоличний міст,якийзнаходиться подохороною.Певноце все-такипов’язано із тім, що через містпроходятькабеліурядовогозв’язку. (>фото4)

>фото4

>Маленькіісторії великихмостів

 

>Також,Київмайоритьневеликими „>мостовимиепізодами”.Крім великихмостів,зісвоєюісторію, щопродовжується й досьогодні, уКиєві урізний годину жили мости, котрі за тихий чиіншихобставин булизруйновані.Нижче япропонуюкороткубіографію ізфотографіямидекількох із них.

>Залізничний міст (фото 5)


Фото 5

У 1863-1869роках бувпобудованаважливазалізнична трасуМосква-Курськ-Київ.Виходячи із цогопосталанеобхідністьбудівництваокремого мосту,спеціально подцюзалізничнугілку. Таким ставши містпобудований 1870 року.Цей проектмігналежатиінженеру С.В.Кербезу, чи його молодомуучневіінженеруБелемобському.Ймовірністьналежності цого проектусамецимдвомінженерамвизначається йогоконструкцією -ґратчастізалізніферми, котрі малірозкоси із плоскогоштабовогозаліза. Бо проектсаме такихмостів йрозробивКербез.

>Ймовірніше на, містзник ізнашоїісторії под годинувійнибільшовиків із поляками, у 1920році.Русанівський міст (фото 6)


Фото 6

>Цей міст ставшинаступникомдерев’яного мосту із голив, що бувспоруджений под годинубудуванняланцюгового (>Миколаївського) мосту. У 1904-1906роках черезРусанівськузатокупроклалидвохпролітнийметалевий міст. Автором проекту ставшиінженер Н.А.Белелюбский. Системабудування цого мосту буввперше представлена уРосії.Нажаль міст було бзруйновано под годинувійни, у 1941-1945роках*.

____________________________________

* заinteresniy.kiev.ua/old/transport/58

 

>Проблеми йрозвитоккиївськогомостобудування

 

>Милуючись нашими мостами, неслідзабувати, що усі смердотіперевантажені, йпотребуютьтерміновоїдопомоги.Необхідність переправ,дешевших успорудженні, затіплатних -зішвидкоюокупністю,дедалішвидшестаєактуальною.Приватнічовнярі-перевізники уже давноцезрозуміли,черга закиївськоювладою.

ВідПетрівськийзалізничний міст мибайдикує. Уся справа до того, щовінодноколійний, а й упозиціїзалізничноговідомства, якутерпіти неможеклопітних йзбитковихпасажирськихперевезень. Однак було б б добро,якби хоч разів замірялися вбити годину,хоча б відКиїв-Дніпровського (метро ">Лівобережна") доПетрівки,човникомбігаламіськакомерційнаелектричка,одразу бзниклипроблеми ізнатовпами людей. Вочевидь, колисядоведеться будуватиавтоміст напівнічнійоколиці, чи напродовженніміськоїокружної дороги (позовнішньому контуруОболоні), чи уВишгороді, черезГЕС (чи й там, й там).

>Найскладнішедолати Дніпро в самомуцентрі Києва: тутвіннайширший, ймаєвеличезні,постійнозабитиавтомобілямиCentralPark'и нанаддніпрянськихсхилах та наострові хана Тугорхана (>Труханівострів).

Колідивишся ізвисотВолодимирськоїгірки надалекуТроєщину,розумієш, щовитонченийпарковийпішохідний міст – уже минуле.Слідподумати про йогозаміну натрамвайний, ізвиходом черезДовбичку наЛівобережжя.

Апоки що,нашвидкуруч,простягтитроєщинським жителям хочякесьпрямесполучення із центром. Боінакше смердотівитрачаютьвеличезнукількість години,щобдібратися до центруміста. Ну хочканатну дорогу відВолодимирськогоузвозу, черезТруханівострів, наРусанівські сади. І вже рукою податі доновобудовишвидкісного трамваю.Звісно,канаткадужеповільна ймаломістка.Затеїї можнаспорудитишвидко і дешево, вонанікому незаважатиме,привертатиме купубажаючихпокататись й,головне, станінадзвичайноприбутковою.Туристи, та й самкияни невідмовлятьсякататися нею.

>Дуженезручно, щоГідропаркзав'язаний наодненькийметроміст!Невженеможливокинутити паруканаток через протоки?Вони окупилися бідужешвидко, уже ізвідомих вам причин. Наострівчудово було б бзробитиплатнийліфт із мосту Патона, зарахуноккомерційнихфірм, котрі могли брозташувати тут свої крамниці й кафе.

Упресізасвічуютьсявідомості, що вмайбутньому врайоні Жукова острова у новійавто-залізничному мосту пройдотрансєвропейськамагістраль, щовиведе транзит замежіміста. Апоки що ізБориспільськогоаеропорту до Обухова чи Василькова, вобхід Києва,швидше було б бдіставатисьповітрянимтаксітипідземнимишляхами.

Навряд чи скороз'явиться міст через гирлоДесни - ізБроварів наВишгород.Судноплавство поДеснінинінезначне, й надачний сезон тут простонеобхідний пором дляпереправиавтомобілів. Іщеоднепотенційнодохіднемісце прямонапрошується дляпаромноїпереправи -містечкоенергетиківУкраїнкабіляТрипільськоїДРЕС. ТаУкрРічФлоту не дуже домісцевихпасажирів, на

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Китай-город
    Виникнення Китай-города. Китайгородська стіна. Чотири зони Китай-города – Ногина, Старій, Нової,
  • Реферат на тему: Копор'є
    Копор'є На північному заході Ленінградській області за, край Іжорській височини перебуває одне
  • Реферат на тему: Короленка в Нижньому Новгороді
    Нижній Новгород дав привітний прийом тривалих мандрів, й ті дружні зв'язку, що в мене
  • Реферат на тему: Країнознавча характеристика Російської Федерації
    >Країнознавча характеристика Ро-сійської >Федерації   1. >Особливості >історичного >розвитку
  • Реферат на тему: Край рідний, земля сибірська
    Край рідний, земля >Сибирская. Конкурсне твір.   Рідне місто… Він сниться ночами, у ньому все

Навігація