Реферат Історія Хуста

І.>Вступначастина.

Один ізнайцiкавiшихекскурсiйнихмаршрутiв в нашомумiстi таХустськомурайонiєтуристсько-краєзнавчий маршрут наЗамкову гору доруїнХустського замку.Чудовийкраєвидміставідкриваєтьсязвідси ізвисоти174метра вусі пори року.Екскурсіярозрахована втричігодини йпочинається на територїнашої школи. На мою думкуиexcuzzo-вибігаю)вказує, щонавчальнезаняття проводитися поза класом, позашколою.Основним методомнавчання тутєспостереженняпредметів,явищ,процесів.Вінпоєднується ізпоясненнямвчителя,виконанняробіттуристичного йдослідницькогоХарактеру .

        Основнимиетапамиекскурсіїє :

1.Підготовкавчителя доекскурсії .

2.Підготовкаучнів доекскурсії.

3.Проведенняекскурсії.

4.Підведенняпідсумківекскурсії .

>Екскурсіїілюструютьсловесніобрази йстворюютьповнішеуявлення пропредмети йявищанавколишньогосвіту.Різноманітніспостереження вприродісприяютьзбагаченнюмовиучнів.Наекскурсіяхучнінабуваютьнавичок йвміньдослідницьку роботу:спостерігати за предметами йявищамиорганічної йнеорганічноїприроди,аналізувати,порівнюватиціпредмети йявища,робитивисновки.Всецесприяєактивізації їхньогопізнавальноїдіяльності,набуттю йзакріпленню новихзнань.Вучніввиробляєтьсядослідницькийпідхід довивченняявищнавколишньогосередовища.Наекскурсіях вучніввиробляєтьсяорганізаційнінавички,розвиваютьсявинахідливість,витривалість,упевненість усвоїхможливостях.

Передекскурсієювчительознайомлюєучнів ізїїметою, планом, маршрутом,визначає годинупроведенняекскурсії.Дітиповинні знаті,куди смердотійдуть, щоїмтребаробити наекскурсії, на щопотрібнозвернутиувагу, щовзяти із собою наекскурсію.

>Учнімаютьусвідомити, щоекскурсія-це непрогулянка, анавчальнезаняття, яку проводитися наприроді, тому донеїтреба так саме переносити, як й доуроку.Ефективністьекскурсіїзалежить відорганізованості ідисциплінованостіучнів, то великаувагазвертвється на правилатехніки безпеки под годинупроведення цогопозакласного заходженню.

ІІ.>Основначастина.

 

>Замкова гора повідношенню донашої школизнаходиться навідстані =2 км, впівденно-східномунапрямку.Найшвидший маршрут, від школи доЗамкової міські, увулицям: Львівска,Крупської,900-річчя Хуста ізвиходом навулицюЗамкову.Інтенсивний рух автотранспорту,робитьцей маршрутдоситьнебезпечним.Найбезпечнішимє шлях із такихвулицям:Сокача,Ватутіна, Калина,переходимовулицюГвардійська,повертаємо на Кошового,потім черезвулицюБратівБращайків наПряму, ізвиходом на Пирогова довулиці900-річчя Хуста йвулиціЗамкова.Цей маршрутдовший запротяжністюневеликійінтенсивності руху автотранспортуєбезпечнішим.Проходитьпівгодини й мибіляпідніжжяЗамковоїгори.Тут мизнайомимося ізпам’ятникомросійським солдатом, котрізагинули в роктаІІ-оїСвітовоївійни, тамеморіальноюплитою,поставленою на честьпартизанів-розвідників, котрізагинули в нашомумісті.Взагалі самаЗамкова горамаєвисоту150м, а14метрівмають увисотуруїниХустськогозамку.Під годинупідйому, подосить добровикладенійкаменемдорозі, мислухаємо легенду, якбудувалиХустський замок.

Давно то було б,сімсот роківтому.Наш край бувукритий великимилісами, а де буврівнина йлісрозкорчований, то тамземлі булидужеродючі.

>Приїхавякосьсюдивоєвода Хуст налови.Полюбилисяйомусімісця.Ізахотів тут жити наякійсь горі,абивидіти всесвоєбагатство.А там, детеперстоїть замок, не було б міські,лишеневеликепідвищення.Іздумав Хуст на томупідвищеннівчинити гору, але в горі, на самомувершечку,вибудуватизамок.Ізавіввоєводапанщину.З всіхсіл мусілийти людивідроблятипанщину набудівництві замку.

>Дуже тяжко було бзводити тієї замок:камінняблизько не було б, носили й глинуздалека, йводу.Ікаміння, й глину носили вбесагах обов'язок,бо тодініякого транспорту небуло.Людиробили день йніч, доки не завдавалицілу гору,висотою понад стометрів.На вершку міськіпочали будуватизамок.Можна говорити, що замокпобудовано накістках людей,бо чимало помер натімбудівництві.

У окремихмісцях панрозпорядивсямуруватистіни змалтера,замішаного набілкові ізяєць,ботакиймалтердужеміцнодержить.Люди із голоду пухли,айбо усікурячі,гусячі,качачі,навітьпотячіяйця мусілиздавати набудвництво замку.

Колі замок бувготовий,зробилидовкола міськігвинтову дорогу,аби можна у замок возомв’їхати.Навипадок, коли бі вороги напали замком, уньому не було б двох промов –>колодязя тапідземногоходу.Примусили людейкопатиколодязь йпідземнийхід.Гайдуки стояли ізпалицями йпідганяли людей,абишвидшекопали.Стоп’ятдесятметрів углибинувикопали,покидійшли доводи.Три рокта витратили наколодязь.Апідземнийхід відХустського замкурилидев’ять років.

Колі все було б вже були наготові,воєвода Хустпоселився узамку.Привів із собою багатовійська,привів у замок своюжону Тису тадвоєдітей-донькуРіку йсинаХустеця.Абипідлеглі знали,хто ними правити,воєвода давшивибубнувати, шо на вшанування місто якщоназиватисьХустом,найбільшаріка-Тисою, адвіменшірічки, щовпадають у Тису-Хустцем йРікою.

Напівдень відЗамкової міськізнаходитьсярайонналікарня, автовокзал, й турбаза «>Нарцис», назахідвулицяІ.Франка, але в східміськекладовище.Черезпівгодинипідйому мипідходимо допідніжжяХустського замку,точніше йогоруїн, котріможливообійтинавколо полісовійдорозі.Востанні роктавсерединіХустського замку, поставили великийдубовий хрест,який видномайже у всіхкуточкахнашогоміста.Роздивляючисьчудовікраєвидидолинирічка Тиса тарічки ріка, миможемопобачити нашмісто,але йнавколишні села (>Іза,Городилово).Вцей годинуцікавопослухати проісторіюХустського замку.

>Пропонуємоще одинцікавиймаршрут-наЗамковугору.Чудовийкраєвидміставідкриваєтьсязвідси ізвисоти174метрів вусі пори року.

>Архівніджереластверджують, щоХустський замок бувпобудований длязахистусхідноїчастиниУгорської держави та дляприборканняпереможенихрусичів, абудівництворозпочалося в 1090 р. й було бзакінчено за короля Бейлі ІІІ в 1191 р.

>Пізніше вХустському замкурозташувавсякоролівськийгарнізон,якийочолював комендантфортеці.

>Утримувати замок вналежномустані,постачати йогопродовольством таремісничимивиробами мусіликріпаки,ремісники,дрібніторговці, котріперебували взалежності відадміністраціїфортеці.

У 1577 р.Хустський замок бувзначноукріплений,збудованіокреміфортифікаційніспоруди.До замку з заходженню, відрічкиХустця, веласерпантиннадорога.Напівдорозі дофортеці, де напівденнійчастині міськіпочинавсякрутийсхил,стоявсторожовийбудинок,руїниякогопомітні йзараз.Тут перебуваласторожа.З цогобудинку до замкувівпідземнийкоридор.Таким чином, замок бувз’єднанийтаємним ходом зсторожовим пунктом.

Привході узовнішній замок буливеликі йважків’їзніворота.Вонизнаходилися напівденномусході,куди веласерпантиннадорога.Воротазахищаламогутняпрямокутна вежа, щовисочить із правогобоку.А ізлівого-знаходятьсязалишкидругоївежі, котразахищала ворота йпівденний біккріпосноїстіни.Ціспорудиз’єднуваввузький коридор,якийслуживсвоєрідноюпасткою- увипадкупроникненнятуди ворога його можна було бпіддатиінтенсивномуобстрілу.

>Вежа надв’їзними воротами бувнайбільшукріпленою ізпівденного заходженню, дезамковастіназ’єднувалася ізбудинкамивнутрішньогозамку.Вздовждороги,що вела доворітвнутрішнього замку,знаходилисянадвірніжилібудинки.

Перед воротамивнутрішнього замкуіснувавглибокийрівзавширки8,5м, черезякийвівперекиднийміст.Піднятий містперекривпрохідміжзовнішнім йвнутрішнім замком йзакривав собоюв’їзні ворота увнутрішнійзамок.Зразу за воротами напівденномубоці булирозміщеніжилі таадміністративніприміщення,казарми йнавітькорчма.Над воротами пообидвабокиздіймалисявисокікілеподібнівежі, котрізахищалипідступ доних.Водній з них, ізпівнічного боці, перебувавпороховийсклад.Другийпороховий складмістився напівнічно-західномубоці замку.

Настінахвнутрішнього замку булиобладнанімайданчики дляважкихгармат.Тут стояланайбільшагармата,постріл ізякоївранціповідомляв проприхід новогодня.Білявежі ускелі буввикопанийколодязь,глибинаякогосягала160м.Вінзабезпечувавгарнізон водою вперіод облоги.

>Внутрішній замокмігзахищатися й послевзяття ворогомзовнішньогозамку.Ізсхідного боцівнутрішній замокзавершувавсядвомамогутнімибастіонами йвисокоюкілеподібноювежею.Північнучастинувнутпрішнього замкуохоронялаквадратнасторожова вежа,звернена доверхів’ярічкиРіки.

>Зимовіприміщеннявласників замку й комендантазнаходилися на іншомуповерсівнутрішнього замку,поряд зсторожовоювежею.Літніприміщеннязнаходилися напівденнійсторонізамку.Вони малівеликівікна, через котрі було б видноріку Тису й дорогу, щопроходтла под замком.

>Внутрішній замок бувпокритийдранкою.Впівденнійчастині його стояла вежа,збудована в 1554 р. за наказомавстрійськогоімператора Фердинанда І й тому носила йогоім’я.Верхнячастинавежі служила арсеналом,середня-каплицею, анижня-пороховим складом.

>Підхід до замку із боці селаБоронявиохоронялаБубнова вежа ізпросторим залом безвікон.Туттакож перебувавпороховийсклад.На іншомуповерсі бувсвітлий залзамковоїкаплиці, авище- склад ззброєю.

>Вежідомінували над замком й служили для оборони,якщовороговівдавалосяпроникнути усерединуфортеці.Вінший годинувежівиконувалисторожовуроль.Розміщені нанайвищих йнайменшуразливихмісцях, смердоті буликомандними пунктамизамку.Під годину облоги у якихперебуваливолодарі замкузісвоїмисім’ями.Звідсиздійснювалосякерівництвобоєм.

>Важливу рольоборонівідігравалиголовні воротазамку.Їхприкриваливежі йштучні таприродніукріплення.

Упівнічнійчастині замку,поблизуворіт, стоялицегляні приміщення ізсклепінням йвузькимивікнами.То булихліви йконюшні.Кухня йкількакімнатзнаходилисяпоблизуБубновоївежі.Вційчастині замку бувтакож казарма йкузня.Передглибокимровом стоялазамковапекарня.Білянеїпротікавструмок,завждиповнийсвіжоїводи.КрутісхилиЗамкової міськіробилинеможливим штурм замкуодночасно із всіхсторін.В 1594 р.татарська орда ханаГірея натрапила наМараморськужупу,дужеїїпограбувала, але й замоквзяти незмогла.

>Володарі замкумінялися, афеодально-кріпосницькийгнітдедаліпосилювався.Особливоважким стало життя трудящих Закарпаття послезапровадження в 1646 р.Ужгородськоїунії,тобтооб’єднаннякатолицької йправославної церков йстворенняновоїгреко-католицької церкви ізпідпорядкуваннямримськомупапі.Українське населення краюборолосяпротиунії, нехотілопідкорятисяримськомупапі,послідовновідстоювало свою, «>руську»,православнувіру.

У 1660 р.турецькевійськовторглося вМараморощину.Трансільванський князь ЯношКемень припідтримціавстрійськогоімператора Леопольда І,якийнадіславйомунімецькийгарнізон,укріпився вХустському замку.

>Фортеця у тому годину бувнастількимогутньою, що турки ненасмілилисябратиїї штурмом, авідправили дляпереговорівделегацію, вскладіякої буввідомийтурецькиймандрівникЕвліяЧелебі.Він написавши 10томів «Книгиподорожей», дерозповідається й проперебуваннятурецькоїармії в 1660-1666 рр. на територїУгорщини,зокрема наЗакарпатті.

>ЕвліяЧелебі так писавши профортецю: «>Хустський замокрозташований навершині міськіХасана.Мури йоговисокі ітовсті, йсвоєюмогутністювін схожий нафортецюІскандер,бовисота уже йогосягаєнеба.Житлові приміщення,поверненівікнами назахід,знімаються одна надодною.Дахипалаціввкритікольоровоючерепицею,дахи церков-залізом,хрести ними із чистого золота й таксяють, що в того,хто дивуватися ними,втомлюютьсяочі йвінзмушений ізповагою перед тимопуститипогляд».

Переговориуспіху немали.Туркивідступили із Хуста назахід,руйнуючизакарпатські села.

У 1677 р. заженикуруцівочоливугорський політичнийдіяч, один ізкерівниківборотьби занезалежністьУгорщинипротиавстрійськогогніту графІмреТекелі.Одним ізцентрів рухукуруців ставшиХустськийзамок.10жовтня 1677 р.біля села КорольоваСевлюського округувійськокуруців,керованеІмреТекелі,вщентрозбилоавстрійськевійськолабанців генералаШміда.Але 9травня 1687 р. череззрадуМараморського жупана до замку буливведеніавстрійськівійська.

На початкуХVІІІ ст. на територї Закарпаття активнодіялиповстанські зажениопришків начолі ізІваномПинтею, ФедоромБойком,ІваномБецею таіншими.Особливо активнодіяв на територїСхідного ЗакарпаттязагінопришківІванаПинті.ПроповстанцівПинті народстворив багатопереказів й пісень, особливо про його діяльність врайоніХустськогозамку.Упереважнійбільшості народнихтворів говоритися прозруйнуванняПинтею замку, вякому мешкалифеодали, щогнобиликріпосних селян.

У одному із народнихпереказів говоритися, щоПинтявидовбавіїдерев’яноїколодигармату йвстановивїї на іншомубоціТиси нависокій горіЧебрин.Вінвирішив розбитиХустськийзамок,бопросидів в йоготюмрі більше, ніжйому було бприсуджено.Вистрелив раз й пробившидах.Другимпостріломрозбив замок…

У 1717 р. на Закарпаттязробилиостаннійнападтатари.12-тисячна орда ізвеличезноюздобиччю йбагатотисячнимнатовпомневільниківповерталася в Крім после наскоку наДунайськунизовину.Татари ненаважилися напасті замком й,пройшовшилівим берегомТиси,намагалися безперешкодвідійти вКрим.ТагарнізонХустського замку самзробивсміливувилазку йбіля селаВишковазавдав татарампоразки.Вбитві брала доля всечоловіче населенняВишкова, ажінки йдіти за годинурятувалися вприміщенніцеркви.Татари перебили тамблизько 300жінок йдітей.Однак заце ворогижорстокопоплатилися.ВурочищіСтримтуранароднеополченнязавдалоїмжорстокогоудару.Вбитвізагинуло понад 6тисяч татар, було бзвільнено понад 7тисячневільників,серед які багатодітей.Переможцямдісталась й великаздобич, до тогочисліблизько 8тисячтатарських коней.

Це бувостаннійбойовийвиступгарнізонуХустськогозамку.На тієї годину замок ужезанепадав, хоч йвважавсященедоступноютвердинею.

3 июля 1766 р. про 6-їгодинівечора надХустомпронеслася сильна гроза, йблискавка втрьохмісцяхвдарила до замку.

>Післяпершихударівблискавкизагорівсядах.Мешканцібоялися,щобвогонь не проник допороховоїбашти.Однак другаблискавкавдарила впороховубашту, йвибухстрашенноїсили потрясземлю.Каміннямперекрило Єдинийвихід ззамку.Багато людейзагинуло відвибуху та увогні.Всібудинки булизруйновані чизгоріли.Розпочалисяремонтні роботи, але й нанововідбудувати замок було б уженеможливо, йвінпочавзанепадати.

Руїни сталиджерелом дешевогобудівельногоматеріалу.У 1799 р. було брозібраносхіднучастину замку дляспорудженнякатолицькогокостьолу тарізнихдержавнихбудинків умісті.

>Зворотнійпішохідний шлях попройденомумарщрутузаймаєблизькогодини.Якщоучністомлені, чинесподіванопогіршилисьпогодніумовиможливо пройти ізвершиниЗамкової міські помаркірованійлісовійдорозі дотурбазиНарцис,потім черезрайоннулікарнюдобратись доавтовокзалу.Автобусом за 15хвилин миприїдемо навулицю Львівска, дерозташована нашашкола.Вшколі мипідводимопідсумкиекскурсії, под годину якізгадуємовірш ДмитраПавличка:

Замок надХустом

Тієї замок – подвигдавньоїлюдини,

                                 Тамкостібудівникпоклав свої,

>Який на гору,начекінь, вшлеї

>Каміння тяг ізтисянськоїдолини.

Натімкаміннісірілишаї,

>Уламкистін у заростяхожини.

Уколишніх залахкняжноїдружини –

Норалисяча,кублищезмії.

Я усерпневідніпередосінні

>Ходив позанехаянійруїні

І думавши прохатинивівчарів.

Не замки, а смердоті на світівічні,

>Їх символ – працю, а чи немечідвосічні,

Ізавжди у якихвогонь життягорів.


–Література –

–                               

>1.Закарпатські замки м. Ужгород «Закарпаття» 1995 р.

>2.Хуст.Путівник м. Ужгород «>Карпати» 1982 р.

>3.Газета «>ВісникХустщини» 16 лютого 1991 р. «>Білявитоківісторії Хуста» Олег Мельник.

>4.Газета «>Світогляд» 21 июля 2003 р. «>Місто надХустцем»Сергій Федака.  


>Закарпатськийсловник(наньомурозмовляють ~40%Хустського району):

>Агац -акація

Ай - й, та ; так

>Айде - та ну, та де там

>Акурат -якраз,щойно

>Алдомаш -могорич

>Апо - батько

>Бавити -грати

Багов -тютюноважуйка

Балта - маласокира,топірець

>Барацка - абрикоси

>Бачі - дядько

>Баюса -вуса

Берег -схил

>Биля -бадилля,кукурудзяне полі

>Бичелювати -поважати,цінувати

>Бігарь -палиця, пруть

>Бідишний -смердючий

>Бізонь -справді, співуче

>Бірувати -могти

>Біцігля - велосипед

>Бовт -крамниця

Бога му! -чортвізьми!

>Богар - жук,комаха

>Бокс - крем длявзуття

>Бомбони -конфети

>Бумбак -хробак

>Бумбарішка -сонечко (>комаха)

>Бургови - контрабас

>Буяк - бугай

>Боцок -лелека

>Будар - туалет

>Буркут -мінеральнеджерело,мінеральна вода

>Вадь - чи, чи

>Валовшний -здатний

>Валув -ясла,спеціальнекорито длянапуванняхудоби

Валька - саман,невипаленацеглина

>Варош - місто

>Варувати -оберігати

>Вбаляти -валити,перевертати

>Вепирь -вепр

>Вецце - понад

>Віган -плаття,сукня

>Вілань -ліхтар

>Вильо - багато

>Вичурки -вечорниці

>Вракаши -вкупі, разом

>Вшиток - завісься

>Гий - так

>Гирчок -ховрах

>Горізнач -горілиць

>Гордув - бочка,барило

>Гризачка -кавун

>Гудак -музикант

>Гузиця -задниця

>Гурка -ковбасаліверна

Гуня -верхнійодяг зовечоїшерсті

>Гарадичі - сходи

>Гаті -підштаники

>Геренда - сволок,кроква

>Гомбиця -гудзик

>Гомбовци -бухти,кнедлі

>Гріс - манна крупа

>Грявчати -голосноскиглити,голосити

>Дако -дехто

>Дараб - шматок,кусень

>Даскильо -декілька

>Двигати -піднімати

>Декунок - окоп

>Деська -десь

>Ділі -дощанапідлога

>Дітвак -дитина

>Домак -повністю,зовсім

>Дриляти -штовхати,пхати

>Дуговка - кірок, пробка,затичка

>Дунгов - мопед

>Дуркати -гупати,гримати

>Дюгати -штрикати, колоти,бодати

>Жебаловка - носовик

>Жебня -кишеня

>Жіван -розбійник,злодій,розбишака

>Загонь -першийєвропейськийнаселений пункт в напряміУгорщини

>Закапчати -увімкнути

>Закля -доти,поки

>Заклястиса -щезнути

>Зворохобити -збурити,розтривожити

>Збізуватиса -понадіятись

>Здушений -впрілий,спітнілий

>Зухабити -покинути, облишити

>Идомні - до мене

>Изирь -тисяча

>Изясь,йзясь -знову

>Калап -капелюх

>Кальга -кахлянапіч

Канта -бідон,бідончик

>Кантув - дзбан

>Капура - ворота

>Катуна - солдатів

>Керт - сад, місто

>Кертиця -кріт

>Кеби -якби

>Кидь -якщо

>Кильо - стільки

>Кікля - мундир,кітель

>Клепач - молоток

>Клинець -цвях

>Ковдош -жебрак-каліка

>Команиця - стайня

>Конарь -гілка,галузка

>Копоня -довбешка, башка

>Коргаз -лікарня

>Коропаня -ропуха

>Корчолі -ковзани

>Коцур -кіт

>Кочоня -холодець

>Креденц -сервант-буфет

>Криж - хрест

>Крачун -РіздвоХристове

>Крумпля -картопля

>Куфер -валіза

Лаба - нога

>Лавор - тазик

>Ладичка - ящик, коробка

>Лампаш -ліхтар

>Лапати -ловити

>Лата -штахетка ізогорожі,дошка

Лем -лиш, лише

>Леквар - джем, повидло

>Лобда -м'яч

>Ломозіти -шуміти,тарахтіти

>Льогати -дудлити

Марга - великарогата худорба

>Мачка -кішка

>Машінгевер -кулемет

>Машлик -краватка

>Ментувка - кареташвидкоїдопомоги

>Мняцкати -трощити,здавлювати

>Мотлошити -тріпати

Мотор - автомашина

>Мурангля - мурашка

>Найрадше -найліпше,ліпшевсього

>Наладжувати -лаштувати,налагоджувати

>Нанашко -хрещений батько,батечко

>Наохтема -навіки

>Нач -нащо

>Недуйдавий -незграбний

>Нетрібний -бездарний

>Нигда-шуга -ніколи-ніколи

>Низач -нізащо

>Никиваний -незайманий

>Никус-нич -анічогісінько

Новинка - газета

>Ногавиці -штани

>Облак -вікно

>Обраща -фотографія,малюнок

>Олай -олія

>Онанджити - щосьчинити (>робити)

>Орвош -лікар

>Орвошаги -ліки

>Отпуст -храмове свято

>Оща -вафлі

>Паздіря -друзки

Паланки -огорожа,частокіл,штахетник

Пак -потім, после

>Паприга -перець

>Парадичка -помідор

>Пасo(у)ля -квасоля

>Пацкан -пацюк, щур

>Паця -порося

>Пеливня -стодола

>Печунки -нирки

>Пивниця -погріб

>Писок - морда, рот

>Пікниця -домашняковбаса

>Пінджурь -пуголовок

>Плафон -стеля

>Повісти -сказати

Погар - склянка

>Подобенка -фотографія

Співай -ідімо,ходім

>Пондьора - халат

>Порайбати -випрати

>Почливий -шанований,поважний

>Пструг - форель

>Регімент - полк

>Рехлик -піджак

>Рихтувати -готувати

>Рінча -рінь,гравій

>Рітя -задниця

>Рехлик -піджак

>Рихтувати -готувати

>Рінча -рінь,гравій

>Рітя -задниця

>Сакастув -дерев'яна ложка

>Санувати -шкодувати,жаліти

>Свербигузка -шипшина

>Сегінь -бідолаха

>Серинча -щастя

>Силгамошний -несерйозний,вітрогон

>Склеп -крамниця

>Скура - шкура

>Сокачка - кухарка

Стан - намет

>Сулак -стовп

>Сунюг - комар,москіт

>Талпа -підошва

>Танір -тарілка

>Тапловка -гаманець

Тварюка -обличчя

>Тенгериця -кукурудза

>Тепша - лист

>Тимітюв -цвинтар

>Топанки -черевики

>Трафити -втрапити,влучити

Вже -назварічки, щотече із України через м. Ужгород уЄвропу

>Унгвар -українське містопоблизу з.Баранинці,сучаснаназва - Ужгород

>Урватиса -надіраватися ;зірватися ізланцюга

>Учмелити -прибити (довтратисвідомості)

>Ушаліти -здуріти

>Файно,файен - гарно, добро

>Файта - порода, сорт,рід, батьківщина

Фана - прапор

>Фатюв - пацан,хлоп'я

>Фачлик - бинт

>Фивник - шеф,керівник

>Фийк -гальмо

>Фінджа -кухоль

>Фіркати -чиркати

>Фрас -чортівщина,чорт-зна що

>Фриштик -сніданок

>Фурик - тачка

>Фурт -постійно

>Хлопик -чоловічок

>Цабати -пересуватися рачки

>Церузка -олівець

>Цімбор,цімбора - приятель

>Цімент -бетоннадолівка ; цемент

>Цугсфірер - командирчети,четар

>Цурош -обідранець,жебрак

>Чижма -чобіт

>Чіга-біга -равлик

>Чікув -лоша

>Шаломіня -листя відочищеноїкукурузи

>Шаркань - дракон

>Шатя -одяг

Шваб -тарган, пруссак

>Швакати -бити,ударяти

>Шилиякий -усілякий

>Шіковно -спритно

>Шітемені -печиво,тістечка

>Шмарити -шпурнути

>Шовдарь -стегно ; генделика

>Шопа - клуня, сарай,навіс

Шор -черга, ряд

>Шпайз -комора

>Шпарга - шнур

>Штрімфля -панчоха


Схожі реферати:

Навігація