Реферати українською » Краеведение и этнография » "Домострой" - енциклопедія родинного життя, домашніх звічаїв, традіцій російського господарювання


Реферат "Домострой" - енциклопедія родинного життя, домашніх звічаїв, традіцій російського господарювання

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>ЗМІСТ

 

>ВСТУП

>СЕМЕЙНІСТОСУНКИ

>ЖІНКАЕПОХИДОМОСТРОЮ

БУДНІ ІСВЯТАРОСІЙСЬКИХ ЛЮДЕЙ XVIСТОЛІТТЯ

>ПРАЦЯ УЖИТТІРОСІЙСЬКОЇЛЮДИНИ

>ЕТИЧНІЗАСАДИ

>ВИСНОВОК

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

 

На вушко XVIстоліття для культури йпобутросійського народу малавеличезнийвпливцерква йрелігія.Православ'язігралопозитивну рольподоланнясуворихвдач,неуцтва йархаїчнихзвичаївстароруськогосуспільства. В частности,нормихристиянськоїморалі надавалидію народинне життя, шлюб,вихованнядітей.

>Мабуть,жоден документ середьновічноїРусі невідобразив характерпобуту,господарства,економічнихвзаємин свого години, як «Домострой».

>Вважається, щопершаредакція «>Домострою»складена у ВеликомуНовгороді вкінці XV – початку XVIстоліття й на початкувініснував якповчальназбіркасередторговельно-промислового люду,оброставпоступовоновимиповчаннями йпорадами. Другаредакція,значноперероблена,зібрана й нанововідредагованавихідцем із Новгорода попом Сильвестром,впливовимрадником йвихователем молодогоросійського царяІвана IV, Грозного.

«Домострой» -цеенциклопедіяродинного життя,домашніхзвичаїв,традиційросійськогогосподарювання –всьогобагатообразного спектрулюдськоїповедінки.

«Домострой»мав міткунавчитикожнулюдину «благо –розсудливому йакуратномужитію» й буврозрахований нашироківерстви населення, йхоча в цьомуповчанніще багатопунктівпов'язаних ізцерквою, але й у якихміститься уже чимало й сутосвітськихрадих йрекомендацій ізповедінки впобуті й всуспільстві.Передбачалося що,зведеннямвикладених правилповедінки, винен бувкеруватисякожен громадянин країни. Напершомумісці вньомуставитися заподіянняетичного йрелігійноговиховання, якуповинні матір наувазі батьки,піклуючись пророзвитоксвоїхдітей. На одномумісцевиносилося заподіяннянавчаннядітей бонеобхідне в «>домашньомуужитку», й натретьомумісці стоялонавчанняграмоті,книжковим наук.

Таким чином, «Домострой»є нелишевигадуваннямповчального йродинно-побутового типу, але й йсвоєрідним кодексомсоціально-економічних нормцивільного життяросійськогосуспільства.


>СІМЕЙНІСТОСУНКИ

Уросійськихнародівдовгий годинуіснувала великасім'я, щооб'єднувалародичів попрямій йбічнимлініям.Відміннимирисамивеликоїселянської сім'ї буликолективнегосподарство йвжиток,загальневолодіння майномдвома йсамостійнішимишлюбними парами. Уміського (посадника) населення сім'ї булименші йскладалисязазвичай із двохпоколінь – батьки йдіти.Сім'ї людейслуживих були, як правило,малими,оскільки сін,досягнувши 15 років, винен був «>служити державну службу йміготримати яксвійокремиймаєтковий оклад, то йподаровану вотчину». Цесприялораннім шлюбам йвиділеннюсамостійнихмалихсімей.

Звведеннямправослав'я шлюби сталиоформлятися через обряд церковноговінчання. Алітрадиційнийвесільний обряд – «>вісілля»зберігся наРусіщеприблизнопротягом шести-семистоліть.

>Розірвання шлюбу було б вельмискрутним.Вже вранньомусередньовіччірозлучення – «>розпуст»вирішувавсялише увинятковихвипадках. При цьому праваподружжя булинерівні. Чоловікмігрозвестися іздружиною вразіїїзради,причому дозрадиприрівнювалосяспілкування із чужими людьмизовніудома бездозволучоловіка. Упізньомусередньовіччі (із XVIстоліття)розлученнявирішувалося ізумовоюпостриження вченці одного ізподружжя.

>Православнацерква дозволялаоднійособіодружуватися не понадтрьохразів.Урочистий обрядвінчанняздійснювавсязазвичайлише припершому шлюбу.Четвертий шлюб категоричнозаборонявся.

>Новонародженого дитини належалохрестити вцеркві навосьмий день посленародженняім'ям святого цого дня. Обрядхрещеннявважавсяцерквоюосновним,життєвоважливим обрядом.Нехрещений немав жадних прав,навіть права на погребение.Дитяти,померлогонехрещеним,церквазаборонялаховати накладовищі.Наступний обряд послехрещення – «>постриження» -вироблявсярік тому послехрещення.Цього дня кум чи кума (>хресні батьки)вистригали у дитини пасмоволосся й дарували рубля.Післяпострижекщорокусвяткувалиіменини,тобто день того святого, на честьякого людина був названа (>пізніше ставшиназиватися «День ангела»), а чи не деньнародження.Царськііменинивважалисяофіційнимдержавним святому.

Уепохусередньовіччя в сім'ї бувнадзвичайно велика рольїїглави.Вінпредставлявсім'ю вцілому у всіхїїзовнішніхфункціях.Лишевінмав декларація про зборахжителів, вміськомувіче,пізніше – в зборахкончанських йслобідськихорганізацій.Усередині сім'ї владаглави був практичнонеобмеженою.Вінрозпоряджався майном й частками шкірного ізїїчленів. Цеторкалося йособистомужиттюдітей, які батькомігодружувати чивидатизаміжпроти їхніволі.Церквазасуджувала йоголише до тоговипадку,якщовін при цьомудоводив їхнього досамогубства.

>Розпорядженняглави сім'їповинні буливиконуватисябеззаперечно.Вінмігзастосовуватибудь-якіпокарання, аж дофізичних.

>Важливоючастиною «>Домострою» -енциклопедіїросійськогопобуту XVIстоліттяєрозділ «промирськубудову, як жити із дружинами,дітьми йдомочадцями». якцарєбезроздільнимвладикоюсвоїхпідданих, так чоловікє паномсвоєї сім'ї.

>Віннесе відповідальність перед богом й Державою засім'ю, завихованнядітей –вірних слуг держави. Томущонайпершийобов'язокчоловіка –глави сім'ї –вихованнясинів.Абивиховувати їхніслухняними йвідданими «Домострой»рекомендує один метод –палицю. «Домострой» прямовказував, щогосподаревіслідбити увихованихцілях дружину йдітей. Занепокорубатькамцерквазагрожувалавідлученням.

У «>Домострої» в 21главі подназвою «якдітейучити й страхом рятува-а-ти»міститисянаступніповчання: «>Карайсина свого вюності його, йупокоїть тобі встаростітвоїй, йдодасть красудушітвоїй. І нежалій,немовлятибити:якщо жезломпокараєш його, непомре, але йздоровіше якщо,боти,стратив йоготіло, душу йогопозбавляєш від смерти.Люблячи жсина свого,робичастішоюйомурани – йпотім ненахвалишся ним.Карайсина свого ізюності йпорадієш занього взрілості його, йсереднедоброзичливцівзможешїмнахвалятися, йпозаздрятьтобі ворогитвої.Виховайдітей взаборонах йзнайдеш у якихспокій йблагословення. Так криййомуволі вюності, але йпройдися по ребрах його,покивінзростає, й тоді,змужнівши, не завинити перед тобою й не станітобідосадою йхворобоюдуші, йрозореннямбудинку,погибеллюмайна, йдокоромсусідів, йкепкуваннямворогів, йпенею влади, йзлоюдосадою».

Таким чином,необхідно ізранньогодитинствавиховуватидітей в «страхубожому». Томуслід їхнікарати: «Непокаранідіти від богагріх, а від людейдокір йпосміх, асобіскорбота йзбиток, а від людей продажів й сором». Главабудинку виненучити дружину йсвоїх слуг,яким чиномтребанаводитивдома лад: «йпобачить чоловік, щонеакуратно удружини й слуг,умів бі свою дружинупокарати всякимміркуванням йучити Алише,якщо великапровина йкручиновата справа, й свої, що невеликестрашнепослухалося йнехтування,бо кийкомввічливийпобити за рукитримаючи із звинувачуйдивлячись, таотримавшипримолвити, агнів бі не був, а люди б того і невідали й не чув».

>ЖІНКАЕПОХИДОМОСТРОЮ

У «>Домострої»жінка,з'являється увсьомуслухняноюсвоєму чоловіку.

>Всііноземціприголомшувалисянадлишкомдомашнього деспотизму чоловіка наддружиною.

>Взагаліжінкавважаласяістотоюнижче зачоловіка й вдеякихстосункахнечистим; таким чином,жінці недозволялосярізатитварину:вважали, щом'ясо його не якщо тодісмачне.Пектипросфоридозволялосялишестарим. Увідомідніжінкавважаласянегідною,щоб із нею разомє. За законамипристойності,породженимвізантійським аскетизмом йглибокутатарськимиревнощами, вважалосьнегожимнавіть вести ізжінкоюрозмову.

>Внутрішньосадибнийродиннийпобут середьновічноїРусідовгий годину був порівнянозамкнутим.Російськажінка бувпостійноневільницею іздитинства дотруни. Уселянськомупобуті вона перебувала подгнітомважкихробіт.Протепростіжінки – селянки, посадники, –зовсім не велисамітницькийспосіб життя. Укозаківжінкикористувалися порівнянобільшоюсвободою;дружиникозаків були їхніпомічницями йнавіть ходили із ними походи.

Узнатних йзаможних людейМосковської державижіноча стати перебувалаузаперті, як вмусульманських гаремах.Дівицьмістили всамоті,вкриваючи відлюдськихпоглядів; дозаміжжя Чоловікмає бутиїм абсолютноневідомий; ввдачах було б,абихлопецьвисловивдівчині своївідчуття чиклопотавособистоїїзгоди на шлюб.Найблагочестивіші люди булитієї думи, щобатькамслідбитичастіше задівиць,аби смердоті невтратили свогодівування.

У «>Домострої»єнаступнівказівки, яктребавиховуватидочок: «>Якщо дочка у тобі, й нанеїнаправ своюстрогість, тімзбережешїї відтілеснихбід: неосоромиш особу свого,якщо вслухняності донькиходять, й не твояпровина,якщо подурості порушити вонасвоєдитинство, й станівідомознайомимтвоїм вкепкування, й тодіосоромлять тобі людей. Боякщовидати дочку своюбезвадною –немоввеликусправузробиш, вбудь-якомусуспільствігордитимешся,ніколи нестраждаючиіз-занеї».

>Чимзнатнійше буврід, доякого належаладівиця, тім понадстрогостічекалоїї:царівни булинайнещасніші ізросійськихдівиць;заховані в теремах, несміючипоказуватися насвітло, безнадіїколи-небудь матір праволюбити йвийтизаміж.

Привіддачізаміждівицю незапитували пробажання; вона сама не знала, проти всіхйде, небачила свого нареченого дозаміжжя, колиїї унове рабство.Зробившисьдружиною, вона несміланікудивийти ізбудинку бездозволу чоловіка,навітьякщойшла вцеркву, й тодізобов'язана бувзапитувати.Їй ненадавалося прававільногознайомства посерцю йвдачі, аякщодозволялосядеякого родуповодження ізтими, із кім чоловікузавгодно було б Дозволитице, то й тодіїїзв'язувалиповчання йзауваження: що говорити, про щоумовчати, щозапитати, чого нечути. Удомашньомупобутіїй перешкоджали правагосподарства.Ревнивий чоловікприставляв донеїшпигунів зслужниць йхолопів, а тих,бажаючипідроблюватися вмилістьпанові,незрідкаперетлумачувалийому всі уінший біккоженкроксвоєїпані. Чивиїжджала вона вцеркву чи вгості,невідступнавартастежила закожнимїї рухом й разом узяте передавали чоловіку.

>Дуже частотраплялося, що чоловік по обмовіулюбленого холопа чижінки бивши свою дружину із одноголишепідозріння. Алі в всіхсім'ях така роль був ужінок. Убагатьохбудинках нахазяйці лежало багато обовязків.

>Вона винна бувпрацювати йпоказувати собою прикладслужницям,раніше всіхвставати йіншихбудити,пізніше за всіхлягати:якщослужниця будитипані,це вважалось над похвалупані.

Притакійдіяльнійдружині чоловік ані про що непіклувався подомашньомугосподарству; «дружина винна був знатівсякусправукраще за тихий, котріпрацювали поїї наказу: йстравузварити, йкисільпоставити, йбілизнупрати, йвиполоскати, йвисушити, йскатерті, йполавочникипостилати, й таким своїмумінням вселяла до собіпошану».

При цьомунеможливопредставитипобут середьновічної сім'ї безживоїучастіжінки, тім понад ворганізаціїживлення: «>Панові ж провсякі справдомашніхрадитися іздружиною як челядьгодувати щодня: ум’ясоїд –хлібрешітний, каша ізшинкоюрідка, аінколи,змінюючиїї, й крута із салом, йм'ясо дообіду, але в вечерющі та молоко чи каша, а піснядні ізваренням, коли горох, а коли йсущік колипеченаріпа,капустяніщі, толокно, бо йрозсольник.

Повоскресіннях йсвятах дообідупірогигустікаші чиовочі, чиоселедцева каша,млинці,кисіль, й що Богпошле».

>Умінняпрацювати ізтканиною,вишивати,шити було бприроднимзаняттям впобутікожної сім'ї: «сорочкузшити чивишити убрус тавиткати, чишити напальцях золотом йшовками (для чого)відміряти пряжу йшовки,золотої йсрібноїтканини, йтафти, й камки».

Один ізважливих обовязків чоловіка – «>поучати» свою дружину, Яка винна вести вседомашнєгосподарство йвиховуватидочок. Воля й особажінкицілкомпідкоряютьсячоловікові.

Суворорегламентуєтьсяповедінкажінки на погостинах йудома, аж доти, про що вонаможе вестирозмови.Регламентується «>Домостроєм» й системапокарань.

>Недбайливу дружину чоловікспочатку винен «всякимміркуваннямучити».Якщословесне «>покарання» недаєрезультатів, то чоловіку «>достоїть» свою дружину «>пользовати страхомнаодинці», «із звинувачуйдивлячись».

БУДНІ ІСВЯТАРОСІЙСЬКИХ ЛЮДЕЙ XVIСТОЛІТТЯ

Пророзпорядок дня людейсередньовіччявідомостейзбереглосянебагато.трудовий день була в сім'їпочинався рано.Обов'язкових трапез люди було бдві –обід й вечеря.Опівднівиробнича діяльністьуривалася.Післяобіду застароюросійськоюзвичкоюслідувавтривалийвідпочинок, сон (що вельмидивувалоіноземців).Потімзновпраця довечері. разом ззакінченнямсвітлового дня усівідходили до сну.

>Росіянипогоджувалисвійдомашнійспосіб життя ізбогослужебним порядком й в цьомувідношенніробили його схожим начернечий.Встаючи від сну,російськийнегайношукавочима образ,абиперехреститися йпоглянути нанього;зробитихреснезнамення вважалосьпристойнішим,дивлячись особу; вдорозі, колиросійськийночував вполі,він,встаючи від сну,хрестився,звертаючись на схід.Негайно,якщопотрібно було б, послезалишенняліжкунадіваласябілизна йпочиналосяумивання;заможні людимилися милому йрожевою водою.Післяобмивань йумиваньодягалися й бралися домоління.

Укімнаті,призначеній длямоління, -хресний чи,якщоїї надбудинку, тотій, де стояло понадобразів,збиралася всясім'я й обслуга;запалювалисялампади йсвічки; палили ладаном.Господар якдомовласника читавши перед всімавголосуранішнімолитви.

Узнатнихосіб, в які були своїдомашні церкви йбудинковісвященнослужителі,сім'ясходилася вцеркву, демолитви, заутреню йгодинникслуживсвященик, аспівавдячок, щодивився зацерквою чикаплицею, й послеуранішньогобогослужіннясвящениккропивсвятою водою.

>Закінчившимолітвословіє, усірозходилися додомашніх зайняти.

Там, де чоловік дружинудопускав доуправліннябудинком,хазяйкатримала із господаремпораду, щоробити вмайбутній день,замовляластраву й задавала націлий день уроки в роботівслужницям. Алі не всіх дружиндолею було бтакедіяльне життя;більшоючастиноюдружинизнатних йбагатих людей поволімужівзовсім невтручалися вгосподарство; усімзавідувалидворецький й ключник ізхолопів. Такого родухазяйки послеуранішньогомоліннявирушали в своїспокої йсідали зашиття йвишивання золотом йшовкамизісвоїми прислужниками;навітьстраву дообідузамовляв сам господарключникові.

>Після всіхдомашніхрозпоряджень господарприступав досвоїхзвичайних зайняти:купецьвирушав в крамницю,ремісникбрався засвоє ремесло,наказові людинаповнювалинакази йнаказовіхати, абояри вМосквістікалися до царя йзаймалисясправами.

>Приступаючи на вушкоденногозаняття, чи ценаказове Письменство чичорна робота,російськийвважавпристойнимвимити руки,зробити перед чином трихреснізнамення зземними ухилами, аякщомаєвідбутисявипадок чиможливість,прийнятиблагословеннясвященика.

У десять часівслужбиобідні.

>Опівднінаставав годинуобіду.Неодруженікрамарі, парубки ізпростолюддя,холопи,приїжджі вмістах й посадахобідали в харчевнях; людидомовитісідали застілбудинку чи уприятелів на погостинах.Царі йзнатні люди, живучі вособливих покоях всвоїх дворах,обідалиокремо відіншихчленів сім'ї:дружини іздітьмитрапезували особливо.Незнатнідворяни,дітибоярські, посадники йселяни –господаріосіліялини разом із дружинами й ізіншими членами сім'ї.Інколиродинні члени, щоскладализісвоїмисім'ямиоднесімейство із господарем,обідали віднього й особливо; у годину жзванихобідів особинижіночоїстатініколи необідали там, десидів господар із гостями.

>Стілнакривавсяскатертю, але й незавждицедотримувалося:дуже часто людинезнатніобідали безскатерті й ставили наголийстілсіль, оцет,перець й клаликуснямихліб.Двоєдомашніхслужбовихчинівзавідували порядкомобіду взаможномубудинку: ключник йдворецький.Ключник перебував у куховарні привідпустцістрав,дворецький – пристолі й примиснику ізпосудом, щостоявзавждипроти столу вїдальні.Декілька слуг носилистрави із куховарні; ключник йдворецький,приймаючи їхнього,розрізали на шматки,куштували й тоді ужевіддавали слугамставити перед паном й щосиділи за одним столом

>Післязвичайногообідулягаливідпочивати. Це бувповсюдний йосвяченийнародноюпошаноюзвичай.Спали,пообідавши, йцарі, йбояри, йкупці;вулична черньвідпочивала навулицях. Неспати чи,принаймні, невідпочивати послеобіду вважалось вдеякомурозуміннієрессю, як всякийвідступ відзвичаївпредків.

>Вставши відпісляобіднього сну,росіянизновубралися зазвичайнізаняття.Царі ходили аж довечерні, агодинника із шестивечоривдавалися уже забавам йбесідам.

>Інколибояризбиралися в палац,дивлячись поважливості справ, йувечері.вечір вдомашньомупобуті був годиноюрозваг; зимоюзбиралися один до одногорідні йприятелі вбудинках, авлітку внаметах, котрірозкидалися передбудинками.

>Росіянизавждивечеряли, а послевечеріблагочестивий господарвідправляввечірнємоління.Зновузасвічувалисялампади,запалювалисясвічки перед образами;домочадці й обслугазбиралися намоління.Після такогомолітвословія вважалось уженедозволеннимє йпити: усі скоролягалиспати.

Зприйняттямхристиянстваофіційнимисвятами стали особливошанованідні церковного календаря:Різдво, Великдень,Благовіщення таінші, атакожсьомий день тижня –воскресіння. Поцерковних правилахсвятковідніслід було бприсвячуватиблагочестивимсправам йрелігійним обрядам.Працювати всвятковідні вважалосьгріхом.Протебідніпрацювали й в свята.

>Відносназамкнутістьдомашньогопобутуразнообразіласьприйомами гостей, атакожсвятковимицеремоніями, котрівлаштовувалисяпереважно под годинуцерковних святий. Один ізголовниххреснихходіввлаштовувався наХрещення.Цього дня митрополитосвячував водуМоскви-річки, а населеннямістаздійснювало обрядІордані – «>обмиваннясвятою водою».

У святавлаштовувалися йіншівуличнівистави.Бродячіартисти, блазнівідоміще вКиївськійРусі.Окрімгри нагуслях, дудках,виконань пісень,представленняскоморохів включалиакробатичніномери,змагання ізхижимитваринами. Ускомороську трупу входилизазвичай катеринщик, акробат,лялькар.

>Свята, як правило,супроводжувалисясуспільнимибенкетами – «>братчинами».Протеуявлення пронібитобезпробудномупияцтвіросіян явноперебільшені.Лише под годину 5-6найбільшкрупнихцерковних святийнаселеннюдозволялосяварити пиво, а шинки булидержавноюмонополією.

>Суспільнийпобутвключавтакожпроведенняігор й забав – як військових, то ймирних,наприкладузяттясніговогомістечка,боротьба йкулачнийбій, містечка, чехарда,піжмурки, бабки. Зазартнихігорнабулипоширеннягра вкісті, а із XVIстоліття – вкарти,привезені з заходженню.Улюбленоюрозвагоюцарів й бояр було бполювання.

Таким чином, життялюдини вепохусередньовіччяхоча й було б порівняноодноманітним, але й далеко ще невичерпуваласявиробничою йсоціально-політичною сферами, включала багатоаспектівповсякденногобуття, на котріісторики далеко ще незавждизвертаютьналежнуувагу.

>ПРАЦЯ УЖИТТІРОСІЙСЬКОЇЛЮДИНИ

>Російська людинаепохисередньовіччябезперервнозайнята думками просвоєгосподарство: «>Всякійлюдині, багатою й убогою,ве –лицю й малу,розсудити собі йсметити, попромислу й поприбутку й посвоємумаєтку, анаказовійлюдині,змівши собі поплатнігосударині й по прибутку, йтакийдвірсобі тримати йвсякездобувається й всякий запас, у тій й люди тримати й всякийужиток; у тій йести йпитті й із людьмисходитися іздобрими».

>Праця якдоброчесність йетичнедіяння:всякерукоділля чи ремесло, по «>Домострою»,слідвиконуватиприготовляючись,очистясь відвсякоїскверни й рукивимивши суто,перш на – святимо образамвклонитися в землю – із тім йпочативсякусправу.

По «>Домострою»,кожна людина винна жити згідно своїм статкам.

>Всігосподарськізапасислідкупувати за годину, коли смердотідешевші, йзберігати їхніретельно.Господар йхазяйкаповинніходити покоморах йльохах йдивитися, котрізапаси, й як смердотізберігаються.Заготовляти йпіклується разом узяте длябудинку винен чоловік,зберігати жзаготовленеповинні дружина –хазяйка.Всізапасирекомендуєтьсявидавати порахунку йзаписувати, стільки чого бачено,аби незабути.

«Домострой»рекомендуєпостійно матірвдома люди,здатних дорізного роду ремесел:кравців,чоботарів,ковалів,теслярів,абинічого нетреба було бкупувати нагроші, проте матір вбудинку готуємо. Попутновказані правила, яктребаготувати тих чиіншізапаси: пиво, квас,заготовляти капусту,зберігатим'ясо йрізніовочі й так далі

«Домострой»є свого родумирськимобіходником,вказуючимирськійлюдині, як й колийомутребадотримувати пості, свята й так далі

«Домострой»даєпрактичніпоради поведеннюдомашньогогосподарства: й як «>устрюти добро й суто» хату, якповіситиікони й як їхньогомістити вчистоті, якприготуватиїжу.

>Відношенняросійських людей до роботи якдоброчесності, як доетичногодіяннявідбивається в «>Домострої».Створюєтьсясправжнійідеал трудового життяросійськоїлюдини – селянина,купця, боярина йнавіть князя (в годинукласоверозділенняздійснювалося не було заознакою культури, а й зарозміроммайна й числом слуг). Усебудинку – йгосподарі, йпрацівники –повинніпрацювати, непокладаючи рук.Хазяйка,навітьякщо унеїгості, «>завжди б надрукоділлямсиділа сама».Господар винензавждизайматися «>праведноюпрацею» (>ценеодноразовопідкреслюється), бутисправедливим,бережливим йпіклуватися просвоїхдомочадців йпрацівників.Хазяйка-дружинамає бути «добра,працелюбна ймовчазна». слуги –хороші,аби «знали ремесло,хто когогідний йякому ремеславчений». батькизобов'язаніучити роботисвоїхдітей, «>рукоділлю – матірдочок ймайстерності – батькосинів».

Таким чином, «Домострой» був нелишезведенням правилповедінкизаможноїлюдини XVI ст, але й йпершою «>енциклопедієюдомашньогогосподарства».

>ЕТИЧНІЗАСАДИ

>Абидобитися праведногожитія, людина виннаслідуватидеяким правилам.

У «>Домострої»приведенітакі характеристики йзаповіти: «>Розсудливий батько,якийторгівлеюгодуватися, – вмісті чи за морем, - чи вселіоре,такий від будь-якогоприбуткувідкладає на дочку » (гол. 20), «любите батька свого й матір свою йстарість їхньогошануєте йнеміч йстражданнявсяке відщирогосерця у собіпокладете» (гол. 22) «слідмолитися про своїгріхи йвідпущеннягріхів, проздоров'я царя йцариці, й чад їхні, йбратів його, й прохристолюбивевоїнство, продопомогупротиворогів, прозвільненняув’язнених, й просвящеників,ікони йченців, й проотцівдуховних, й про болящих, проув'язнених втемницю, й за всіххристиян» (гол. 12).

Углаві 25 «Наказ чоловіку, йдружині, й працівникам, йдітям, як годити жити» «>Домострою»відбитіетичні правила,якимповинніслідуватиросійські людиепохисередньовіччя: «Та самомутобі,панові, йдружині, йдітям йдомочадцям – не красти, нерозпусничати, небрехати, необмовляти, незаздрити, неображати, ненашіптувати, начуже незазіхати, незасуджувати, небенкетувати, невисміювати, непам'ятати зла, ані ким негніватися, до старших бутислухняним йпокірним, досередніх –доброзичливим, домолодших йубогіших –привітним ймилостивим,всякусправуприщепити безтяганини й особливо неображати воплатіпрацівника,всяку ж образу ізвдячністюзазнати заради бога: йганьбу, йдокір,якщо заслужено паплюжили йдокоряють, ізкоханнямприймати йподібноїбезрозсудностіуникати, а й увідповідь немстити.Якщо ж ані неповинний, заце від богавинагородуотримаєш».

Глава 28 «Пронеправедне життя» «>Домострою»містить всобінаступніповчання: «Апо-божомуживе, непо-християнськи,лагодитьвсяку неправду йнасильство, й образу наноситивелику, йборгів не платити, анезнатнулюдину увсьомуобразить, йхтопо-сусідському недобрий чи вселі насвоїх селян, чи внаказісидячи привладінакладаєтяжку данина йрізнінезаконніподатки, чичужу нивурозорав, чиліспосік, чипереловив всюрибу вчужійсажалці, чи борті, чиперевесище йвсякіловецькіугіддянеправдою йнасильствомзахопить йпограбує, чипокрадєть, чизнищить, чи когочомупомилковозвинуватить, чи вчому обдурити, чи ані за щокогосьзрадить, чи в рабствонеповинних лукавством чинасильствомохолопить, чинечесно судити, чи неправедновиробляєрозшук, чипомилковосвідчить, чикінь, йвсякатварина, йвсякемайно, йсіла чи сади, чидвори йвсякіугіддя силоювіднімає, чи задешево в неволю купити, й біля різноманітнихнепотрібнихсправах: урозпусті, вгніві, взлопам'ятстві, - сам пан чипані їхнітворять, чидіти їхнього, чи люди їхні, чиселяни їхнього -обов'язково усі разом будуть в пеклу, але вземліпрокляті,бо у всіх тихийсправахнегідних господартакий богом непробачив й народом прокльонів, аображеніїмвопіють до бога».

>Етичнийустрій життя, будучи такою, щостановитьщоденнихтурбот,економічних йсоціальних,єнастільки жнеобхідним, як йтурботи про «>хліб насущному».

>Гіднівзаєминиміжподружжям в сім'ї,упевненемайбутнєдітей,благополучнеположення людейпохилоговіку,шанобливе ставлення до влади,шануваннядуховнихосібєнеодміннаумова «>порятунку»,успіху вжитті.


>ВИСНОВОК

Таким чином,реальніособливостіросійськогопобуту ймови XVIстоліття,замкнутесаморегульованеросійськегосподарство,орієнтоване нарозумний статок йсамообмеження, якуживе поправославнихетичних нормах буливідбиті в «>Домострої»,значенняякогополягає до того, щовінмалює нам життязаможноїлюдини XVI ст.. –городянина,купця чинаказовулюдину.

«Домострой»даєкласичнусередньовічнутричленнупірамідальну структуру:чимнижче наієрархічних сходахкоштуєістота, тім менше його відповідальність, але йтакож й свобода.Чимвище – тім понад влада, але й й відповідальність перед Богом. Умоделі «>Домострою»царвідповідає упродовж свогокраїну разом, а господарбудинку, голова сім'ї – за всіхдомочадців й їхнігріхи;чому йз'являється потреба в

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація