Реферати українською » Краеведение и этнография » Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати


Реферат Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати

цурупалками колод,кілками,дошками" [37, з. 88]. Упівденній тацентральнійчастиніХарківськоїгубернії у XIX ст. ставили нависокі (до 1 метри надповерхнеюземлі) стояки.Глинобитнупідлогу набивали повінця.Пізніше подкам’яністінипочалипідводити "суцільні стрічкові фундаменти із каменю чи цегли, скріплені глиною чи вапном" [37, з. 88].Такіфундаменти могли Дозволитисобі вХарківськійгуберніїлишезаможні люди.

>Більшпоширеними були в нашомурегіонізрубніхати (>найчастіше із дуба).Конструкціїстелі уросійських та українських селахСлободи малі багатоспільного, але й разом зцим йвідрізнялисядеякимирегіональнимиособливостями.

>Матеріали длябудівництвахатибралися в основномумісцеві,підручні. Так, наСлобожанщині XVII – XVIII ст.основнимматеріалом були дубовадеревина тасоснова. З дубазводилизрубніхати, котріклинцювали йобмазувализзовні тазсерединисумішшюглиносоломи, астелю,підбитудранкоюзовнілишепоновляли.Козацькіхатиобмазувалисялишеззовні, азсерединистінивирівнювалися тарозмальовувались – такзвані ">хати ізмитимистінами". Дерево при цьомувсерединіідеальношліфувалося,змощувалосяолифою,зовністінивалькувалися.Такіхати були наСумщині.Починаючи ізкінця XVIII ст.хатиздебільшогобудуютькаркасні ізсосновоїдеревини ізподальшоюобмазкоюстінглиносоломою, впівденних районах –навіть зсаману талиті зглини (>хати із ">литими", ">натоптаними"стінами) [21, з. 183 – 184, з. 187 - 188]. У нашомурегіонібудувалихати із дуба,сосни,акації талипи.

>Експедицією ">Муравський шлях – 97" записано, що ">рублену хату вдавнинупланкували чиклинцювали.Оббивали тонким хмизом,щоб добро трималася глина" [21, з. 183].

Інший типхати,зафіксований наСлобожанщині, як мизазначали, –глиняна.Їїрізновидиназивалися урегіоні так: ">топтана" тасаманна [21, з. 163]. [21, з. 163].Топтана –це коливикористовували глину й солому,місили,тобто топтали. Так люди й показували: ">Стоптали хату" [21, з. 183].Щобзробити ">топтану" хатуслідволодіти великоюмайстерністю. Глинаклаласяміждошками, йчоловікивтоптувалиїї.Треба було б,щобстіни булирівними.Щоб така хатакращезберігала тепло,всерединіїїобмощували очеретом, апотімобмазували.Такіхати ідосізбереглися вІзюмськомурайоніХарківськоїобласті. Уостаннідесятиріччя ХХ ст. ">обгорталистіни таких хатзнадвору тюлем,руберойдом, бо, як показувалистарі вПолтавідощ, а нас потекло" [21, з. 183].

>Проаналізуємодеякіцікавіспостереженнямешканцівсіл, щорозташованіМуравським шляхом,стосовноконструктивнихособливостейслобожанськоїоселі.Призьби булитоптані. ">Стоякклався на грішну землю – достовпарівняласьпризьба" [21, з. 184]. ">Долівканасипалася зземлею на одномурівні,щоб було бтепліше.Стіниліпилисядолонеюзнаружі йвнутрі" [21, з. 184].

>Усіземлянібудовивідзначаються тім, що в склад "їхньогостін чизовсім, чимайжезовсім не входити дерево" [4, з. 98]. Іншийрізновидглиняних хат –хати зсаману. НаСлободі длябудівництвастінвикористовували саман: глинумісять зсоломою чиполовою ногами чикіньми,роблять змасицеглини, із які йскладаютьстіни. Усаманнійхатіє одиннедолік –міжсаманамизалишаютьсящілини,куди заходити вода, залазитикомашня [4].Такіхатизустрічались не так наСлобожанщині, але й і наПоділлі,Бессарабії,Херсонщині.

Досередини ХІХ ст. у хатах слобожан був, як правило,землянапідлога – ">долівка".Дерев’яназафіксованалише впівнічнихповітахгубернії.Долівкуробили так:утрамбовували землю,зверхузмазувалисумішшюглини ізсоломою чи ">кізяком".Подібнупідлогуподекудипосипалипіском (особливо у свята).

Одним зважливихетапівбудівництвахатиєвиведеннястін,прорубуваннявікон й дверей. Наверхнійкінецькладуть сволок,тобтотовсту балку, Якамає підгримувати всюстелю (>інодікладуть й двасволоки). "У зрубних будинках Харківської губернії й українських губерніях сволок мали і з довгої і по поперечної осі зрубу" [37, з. 90].Цікаво, що в українських селахХарківської таКурськоїгубернійстелюкріпили на двоххрестоподібнихпокладених ">матицях" [37, з. 96].Цейспосіб бувдосить-такипоширений й віншихрегіонах України (>Поділля, Полтавщина). М.Сумцов,описуючислобожанську хату,звертавувагусаме на сволок: "У будинках устаровину сволок вголовнійсвітлиці буввирізний ізнаписом" [28, з. 118].

>Дослідникописує сволок ухаті М. Ф. Сумцова (слободаБоромля),якиймав "6 аршиндовжиною й 5вершківзавширшки, ізнарізами наусьомупротязі й із такимнаписом із боцінасупротивхідних дверей,щобусякбачив" [28, з. 118].Піднаписами був хрест,який удавнічасимаввеликезначення,боосвячувавусюоселю, все життябогобоязливогоукраїнця.

У нашомурегіоніпоширеною бувсуцільнастеля іздощок чигорбилів, котрі ">приганяли" один до одного поверх балки (>сволока). Зкінця ХІХ ст.поширюєтьсястеля ізпиленихдощок. Там, дебудувалихати ізгарного дерева,дощанустелю необмазувалиглиною.Такіхати були не так наХарківщині, але й уВоронезькійгубернії,степових талісостеповихрегіонах України (>Київщина, Херсонщина,Кіровоградщина).

>Певніособливостімав йдах. М.Сумцов писавши: ">Лівобережна Українамає лишерівнідахи, безвиступів й безповерхового гребеня ізсоломи;Правобережна – ізвиступами й із гребенем, якзвичайноюприкрасоюхати" [28, з. 120]. Дахзводився накроквах. Навсій територїрегіонувін бувчотирисхильний (>Рис. 5.3).Дослідники-етнографипідкреслюють, що годинупоширення цого видудахівустановитиважко.Вірогідніше, щомасовапоявачотирисхильнихдахіввідноситься додругоїполовини XVIII ст. йпов’язана ізвикористаннямсоломи вбудівництвідахів вякості основногодаховогоматеріалу [7, з. 26].Приміщення поддахомназивали "горище" йвикористовували вгосподарчихцілях (яксховище для зерна).

>Термін ">крокви", на думку Л.Чижикової,з’явився наСлобожанщинідесь зкінця ХІХ – початку ХХ ст. – одна ізпоширенихбудівельнихконструкцій.

>Віддахуслобідських хатзвисаливеликінавіси –виноси. Зцієюметою узрубленійхатівипускали зарівеньстінкінціверхніхповздовжних йпоперечних колодзруба.Цейрозмірвиносів уХарківськійгуберніїзбільшувався попричілковійстініхати, под неюприбудовувалинавіс настовпцях – "галерея", ">піддашок" (>Рис. 5.3).Подібнуконструкціюзустрічаємо і наПолтавщині таЗахідній Україні [7, з. 21 – 23].

>Середматеріалів,якими крилідах,найпоширенішою був солома (>Рис. 5.4; 5.1).Булодекількаспособівсолом’яногопокриття в нашійХарківськійгубернії: "внатруску", "внатовп", "враструс" [37, з. 92]. Удеяких селахСлобожанщини крилідахсоломою,зв’язаною в снопики, котріпотімприв’язували рядками додаху.Десь укінці ХІХ ст.з’явивсяспосібпокриття – "подщітку", "подгузир" [37, з. 94]. Дляміцності соломутримали врозчиніглини йвкладали рядками ("под глинку").Слідзазначити, щоце бувзначнодорожчийспосібпокриття. Дляпокриття вдавнинувикористовували іочерет.

>Залізом йчерепицею крилідахилише на початку ХХ ст. йлишезаможні люди (>Рис. 7.6 р).Проте уХарківськійгубернії буввідомийще одинспосібпокриття (XVIII ст.) –ґонтом [22, з. 96]. У ХІХ ст. узв’язку ізнестачеюлісоматеріалів деревопочаливикористовувати дляпокриттязначнорідше. Уподальші роктаконструкціїстелі,даху,матеріали дляпокриттяпоступовоудосконалювалися,хочазберігалися паралельно йстарітехнологічні татехнічніприйомибудівництва.

>Димар удавнину бувхворостяним,обмазанийглиною. З годиною йогопочалиробити ізцегли.

Отже,слобідська хата мала в основномучотирисхильнийдах.Відньогозвисаливеликінавіси –виноси.Розмірвиносівзбільшувався попричілковійстініхати йдававможливістьприбудувати наставицях галерею. Дляпокриттядаху наСлобожанщинівикористовували солому,очерет,починаючи із ХХ ст. –залізо,черепицю,ґонт. Убудинкахсередини ХХ – початку ХХІ ст.дахчотирисхильний зусіченим фронтоном.Серед новихвидівпокриття –оцинкованезалізо й шифер.

УХарківській таСумській областяхсільськіхатироблятьстарим способом:це каркас,обмазанийглиною (>Рис. 3.11). Однакконструкціятрадиційного длянашогорегіону каркасного, як й су-цільноїдощаноїстелі, усучасномужитловомубудівництвідещовдосконалилася.Якщо уминулому настелі (>зазвичай)виступалисволоки (">матиці"), те в новихконструкціяхповерхнястелірівна.Стелю, як йстіни,нерідкомажутьглиною,білять,фарбують,використовуютьвапно, фанеру,пресований папір. У новихбудинках ХХ ст.інодіроблятьподвійнустелю.Переваганадаєтьсячотирисхильнимдахам (>зустрічається й влемків, й наПолтавщині),хочаостаннім годиноюпоширюєтьсячотирисхильнийдах зусіченим фронтоном (>Рис. 3.13).Середпокриттіввикористовують (>десь зсередини ХХ ст. ) шифер таоцинкованезалізо (>Рис.3.13).

>Зробимовисновки. Отже, удавнинуукраїнська хата був двохтипів –глиняна тазрубна.Поряд зкаркасноютехнікою бувпоширена йбезкаркасна (зцеглинсаману).Дерев’яністінизовні ">клинцювали" (забиваликлинці), апотім накидали глину (>змішану ізполовою чисоломою),зверхубілиликрейдою чифарбувалижовтоюглиною чисинькою.Охроюпідмазувалипризьбу.

>Важливимиетапамибудівництвахати були:

1.вибір годинибудівництва таматеріалів;

2.вибірмісця подбудівництво;

3.закладщини (>закладчини);

4.сволоковщини;

5.укриваннядаху;

6.вставляннявікон та дверей;

7.ліпленняхати,поновлення тамазання;

8.закінченнябудівельнихробіт, яку наСлобожанщинімаєназву ">одрубщини";

9.входини.

>Цікавимєпобутування в нашомукраїще одногоетапу,зафіксованогокомплексноюфольклорно-етнографічноюекспедицією ">Муравський шлях", - ">кроватщина",якийвідзначається передсволоковщиною, "коли ">зводили тієївугол, де будутьстоятикроваті" [21, з. 190].

Таким чином,середосновнихетапівбудівництвахати, котріхарактерні для всіхрегіонівУкрайни, наСлобожанщиніє ">кроватщина",якийвідзначається передсволоковщиною.

А відвідомий віншихрегіонах України обряд ">квітки" -завершеннябудівництва – в нашомукраї немаєтакоїназви вбудівництві таобрядовійкультурі [33, з. 140].

>Зупинимось надекоруванніслобожанськоїхати.Декоративно-художнєоздобленняхати урегіонах України було брізним (>Рис. 4.7; 4.4).Якщо мипорівняємо декорзрубногослобожанськогожитла з декоромкарпатського, топомітимо, щооздоблення каркасного й без каркасногожитла врегіоні було брізноманітним. Т.Косьміна,характеризуючи Слобожанщину,їїжитловебудівництво,зазначає, що ">декоративно-художніприйомиоформленняархітектурнихелементів (>виносних балок,стовпців), котріпідтримувалистріху,визначалисярізноманітністюрізьбленняорнаментальнихмотивів" [16, 37].Суттєвимархітектурнимприйомомзовнішньогооформленняжитла слобожан був галерея (>Рис. 7).Народнімайстриприкрашалиїїрізьбленням (>контурне,продольне), орнаментом, анижнюподовжену балку подвиносомстріхи – ">лиштвою", (>техніка, якоїбачимо і увишивці).

>Слобожанська хата в основномубілиласякрейдою якзовні, то йвсередині.Побіленими булистіни,стеля.Сіримизалишалисволоки. Узахідних жрегіонах хата бувбіленаповністю (>Полісся,Карпатськігоряни). Широковикористовуваласяпідводкакольоровоюглиною,найчастішежовтогокольору. як й віншихрегіонах,долівкатежзмазувалася, у святапосипалася пахучими травами. УкожніймісцевостіСлобожанщини (взалежності від типухати – мазане чизрубна) булипевніособливості, котрівиявлялися воздобленніпечі, окремихїї деталей. ">Піч був простою –мазаною чи (взалежності відгосподарів)кахляною" [7, з. 34]. До XVIII ст.кахлі булирельєфними, апізніше –розписні ізрізноманітним декором (>козацькімотиви, розетки,рослинний орнамент). В Україні наСлободіпічназивали ">вариста". Д.Багалій,описуючиінтер’єрслобожанськоїхати,зазначає, "що узаможних селянкахлі булизелені, аінших –побіленікрейдою" [2, з. 167].Такіпечівідзначає наСлобідський Україні (особливо наХарківщині)архітектор З. Таранушенка [31, з. 38].

як ми ужезазначали,стінихатибілили (>Рис. 4.11), але й наХарківщинізустрічалисястіни ">розмальованіолійнимифарбами,навколовікон й дверей –червонітюльпани назеленихвітах. Настелібілий птах, схожий наголуба, анавкруги –жовтізірки" [31, з. 15]. якбачимо,наші землякиприкрашали хату йзовні (>вікна обводиликольоровоюфарбою,різьба на галереях, ">дашках"), йвсередині (>Рис. 6.5; 5.2).

>Важливу рольвідігравав іінтер’єржитла. Один зописівінтер’єрівслобідськоїхатидають М.Сумцов та Д.Багалій. Цеопис хатполковниківХв.Шидловського, І.Шидловського таІв.Перекрестова, що живий уОхтирці, але й бувдоволібагатим: ">Стінисвітлицьвкриті булитріпомусякихкольорів, шкірами,килимами –українськими,польськими,турецькими,перським;столипокривализеленим сукном чи скатертинами; крамниціоббивалисязеленим сукном чивкривалисяквітчастиминаволошниками йсрібними чизолотими шнурівками.Коштовнихкрасивихмеблів було б мало, лишеобшитікожею іпозолоченістульці ізточенимизолочениминіжкам; подушки,перини із мереживом, матрацами; усвітлицях багатообразів" [2, з. 164].

Таким було бжитлозаможноїлюдини. У селянина хата малаіншийінтер’єр:білястін стоялилави ("лави"), де узапічку сушили зерно.Біляобразівстоявдовгий тавузькийстіл. Наньому –хліб йсіль. Убагатьох хатахзамістьдерев’яного столу стояласкриня чистіл,кованийзалізом [2, з. 24]. Уінтер’єріслобожанськоїхати було б багаторушників, котрі вбиралипокуть, особливоікони.Їхназивали ">божничковими".Рушникирозвішувалиміжвікнами й звали ">кілковими" [19, з десятьма].Стіл був сутовимитий чи жзастеленийскатертиною. "Нажердці, що надсімейнимліжком,барвистийодяг.Біляліжка –мальованаскриня", - такописуєслобідську хатудослідник А. Данилюк [7, з. 35 – 36]. Ухаті бувмисник –полиця, дезберігавсяпосуд (чидекількаполичок).

Отже,зробимовисновкивідносноособливостейдекоруванняслобожанськогожитла.

>Слобожаниоздоблювалисвоєжитло якзовні, такдбали про йоговнутрішнєоздоблення.Середдекоративних деталейвідзначалисятакі:різноманітнеоздоблення каркасного йбезкаркасногожитла (>виносних балок,стовпців),оформленнярізьбою галерей тапіддашка.Вікнаприкрашаливіконниці,обводилисяфарбою. Удекорістінвикористовувавсянайчастішебілийколір (>побіленістіни тастелі),підводкакольоровоюглиною (>найчастішежовтогокольору).Зустрічалисяхатизістінами,розмальованимиолійнимифарбами.Особливемісце вінтер’єріхативідводилосяпечі, якої наСлобожанщиніназивали ">вариста".Її мастилиглиною,потімбілили.Булипечі ізрельєфнихкахлів,різнихкольорів атакожрозписних зрізноманітним декором (розетки, кола,рослинний орнамент,козацькімотиви). Ухаті був великакількістьрушників, щоприкрашалиоселю.

>Середосновнихтехнічних йтехнологічнихприйомів,характерних длябудівництваслобожанськоїхати,визначимотакі:

— наСлобожанщиніпобутувало дватипижитла –двохкамерне йтрикамерне: хата +сіни (XVI – XVII ст.) та хата + хата +сіни (>XVIІІ – ХІХ ст.);

—Дерев’яна хатамаєтакірізновиди:зрубна йкаркасна, котра у своючергуподіляється на ">сторчкову", ">хворостяну", ">миту".Глиняна хата наСлобожанщині був двохвидів – ">топтана" йсаманна;

—побутуваликаркасна табезкаркаснатехнології;

—особливезначення вбудівництвіхатимав сволок,якийпідтримувавусюстелю.Вінрозташовувався подовгій й попоперечнійосізруба. Наслобожанськихсволокахвирізалинаписи, подякими був хрест, щоосвячував йзахищавоселю;

—стеля бувсуцільною іздощок чигорбилів, котрі ">приганяли" досволока.Стелю іздощокобмазувалиглиною, ізякісного дерева –залишали так;

—дахзводився накроквах, бувчотирисхильним.Віддахузвисаливеликінавіси –виноси, що даваломожливістьприбудувати ">галереї" та ">піддашок";

—середматеріалів, котрівикористовували дляпокриття, були солома,очерет, апочинаючи із ХХ ст. –залізо,черепиця,ґонт. Убудинкахкінця ХХ – початку ХХІ ст.дахчотирисхильний зусіченим фронтоном.Серед новихвидівпокриття –оцинкованезалізо та шифер;

—стінибілилисякрейдою,жовтоюглиною,вапном,рідше –фарбувалися.Сволокзалишавсясірим. У ХХ ст.почалиробитиподвійнустелю;

—вікнаспочатку булималенькі, до однієїшибку,потім 3 – 4 швидкі,прикрашенівіконницями,кольоровоюобводкою чирізьбою;

—підлога вдавнічаси бувземляна – ">долівка", якоїзмазувалисумішшюглини ізсоломою, чи ">кізяком".Дерев’янапідлогазафіксованалише упівнічнихповітахХарківськоїгубернії;

—середбудівельнихматеріалівнайбільшпоширеними були: дуб, сосна, липа, глина,камінь,цегла, солома,очерет,ґонт,залізо,черепиця;

— одним зцікавихетапівбудівництва наСлобожанщині був ">кроватщина", якоївідзначали передсволоковщиною.

3.Світоглядніуявлення слобожан,пов’язані ззабудовоюжитла

>Аналізуючиособливостібудівництваслобожанськоїоселі,необхіднозвернутиувагу нажитловуобрядовість. М.Красиковзазначає: ">Побудовахати був не лише ">виробничимпроцесом", а із самого початку і докінця –сакральнимдійством. Тому тут ">дрібничок" були бути" [17, з. 73].

>Наші предки прибудівництвіжитлавраховували все:місцезабудови, годинубудівництва,завершеннябудівництва. Зкожним з нихпов’язувалися тих чиінші подивися людей набудівництвохати,прикмети таповір’я,стосовно народної архітектури. Це бувцілий ">регламентований комплексобрядовості",якийзберіг йсьогоднідеякі своїелементи [33, з. 27]. "Досередини ХХ ст.,зазначаєетнограф У. Сушка,побутувавцілий комплекс ">примх":якийвдалий день для початкубудівництва;місцерозташуваннямайбутньої приміщення;вибір необходимих умів,виконання якізабезпечуваловдалебудівництво тащасливе життя в новомуприміщенні" [20, з. 136].

>Народнібудівничізавжди ">вписувалидім вприроднеоточення, тому йвін, й всегосподарство,навітьцілепоселеннястворювали Єдиний ансамбль" [33, з. 210].Вибірмісцярозташуванняоселіздійснювався за принципомподібності і контрасту.Білістінивиділяли хату, давалидоситьвеликунейтральнупляму нафонірослинності, ">солом’янийдах зстеблистоюбудовою,сіримкольором й тім, щонагадувавгорбика,зв’язував хату із всім комплексом,навколишністю" [9, з десятьма].Спадкоємністьтрадицій,накопиченнядосвіду нелишетехнічнихприйомів, але й іестетичних засідок дозволялинародним зодчимстворювати ">виразнеобличчя"сіл. Сіларозташовувались там, депроглядалисьдолинирік з луками,ліси,сусідні приміщення. ">Такийзоровийзв’язокпоселень ізоточеннямвіддавназгуртовував людей", -зазначаєдослідник Р.Булашев [3, із 18-ї].

Людидбали й про захистжитла відзвірів,сніговихзаметів, томузабудовам надавалифортечних форм.Зрубхати улісових йгірських районахвідкритий (>Рис. 4.6; 4.7; 4.10). Улісостеповій тастеповійзоніхатизавждидовгі йвсерединіпобілені.Червоні тажовтогарячіплями (обведеннявікон,призьб) надавалиїй веселоговигляду,віконцявизиралипривітно людям. Червонійколір –колір-оберіг відусього лихого, від вогню.

>Важлива рольвідводилась іоздобленнюхати: людивірили, що усінапасті –ценаслідокдій сил демона. ">Саме смердотіпосилаютьбурі, град,повені,хвороби, набиралиподобиупирів,вовкулаків, русалок" [9, з. 11].Магічну силу малірозписи настінах ізвикористаннямбарвінку,гілок зквітами,букетів,сови. Сова –охоронецьоселі,гілка ізквітів – ухатієдівчина [3, з. 17].

Один зважливихобрядів,якийпобутував наСлобожанщині таіншихрегіонах (>крімПівдня), -цевибірмісцязабудови. Не можна було б будувати хатуменшу зарозміром, ніж був (>щоб незменшуваласясім ’я);слід будуватиподалі відсадибп’яниць,злодіїв тощо; там, де людипомерли відякоїсь ">страшної"хвороби, декогось вбили, дераніше бувцерква; напустирях, де росла колися бузина,терен, груша, калина; де бувхлів йстайня. Не можна було б будувати хату наколишнійдорозі чистежці,бо батьківщина не викличеспокою [9, із 42-го].

Для новогожитланамагалисязнайтитакемісце, яку бзадовольнилоцілий рядвимог,зокрема:щоб місто виходив дорічки чи ставка,щобцемісце було б поможливості "націлині"; там, деранком небуває роси; де можнавдалорозміститигосподарчіспоруди [33, з. 74].

М.Красиков подчеркивает, щонаші земляки,перш ніж будувати хату, ">обачновибиралиділянку для цого, такимвипадках частозвертались дознахарів чирозпитували старих, що було браніше натіммісці, дезбиралися будувати хату" [17, з. 73].Перевіркаправильностіобраногомісцяполягала уподальшомууточненнірозміщенняхати наодній зпридатнихділянок. Для цого забиваликілки чи клаликамінці подкожним рогоммайбутньогожитла,таємно від людей после заходженнюсонцянасипали зерно.Посерединіжитла клалихліб йсіль. Нанаступний деньперевіряли, вякомустані були зерно,хліб,сіль.Якщо всезалишалосянезачепленим, тоце добраознака, й можна будувати хату.

Одним зцікавихелементів обрядового комплексубудівництва було бзакладання под один зкутівкаркасних чиглинобитних хат (чи ж подстовпи) грошей (>щоб смердотіводилися), подінший кут –вовни (для тепла), подтретій – жита (длядовголіття).Цей обряд своїмкорінням,безумовно,сягаєдавньогосвітогляду нашихпредків, котрівірили взлихдухів,намагалися їхньогозадобрити.

">Будівельна жертва увигляді грошей (тільки врегіонахХарківщинимідних, віншихвважається, щоміднігроші – "насльози", а кутслідкластилишесрібло [21, з. 189]) –найархаїчнішийелемент обрядузакладин та всіхіншихбудівельнихобрядовостей,своєріднийвідкуп на початкубудівництва новогожитла. Удавнину набудівництві новогожитла приносилилюдські татваринніжертви,згодом –їхнічерепи,пізніше –рослини йнарешті –дрібнігроші. У ХІХстоліттізафіксованепринесення на поталу збіжжя (>передусім –житнє зерно),вовнянихкольорових ниток (">гарус") тадрібних грошей" [13, з. 11].

>Наприкінці ХХ ст.експедиція наХарківщинівиявиламайжеповнутотожністьжертовних промов, але й перед тимдодалися записки ізіменамимайбутніхмешканців новогожитла.

Широкопобутував врегіоні обряд звикористаннямсковорідки чи глиняного посуд, подякийувечері клали тиснутьвовни, авранціперевіряли, чи "незложиласьвовна,якщо так, тожитло якщовогким й будувати тамнебажано" [33, з. 78]. І, щоцікаво,цімагічніобряди удавнинувиконуваличоловіки, й лише ізкінця ХІХ ст.цієїтрадиції недотримувалися.

>Етнограф М.Красиков подчеркивает, що наСлобожанщині ">здавнаіснувалитакізасобиворожіння:біоенергетичний ймагічний" [17, з. 74]. "перший,пишедослідник, –випускали худорбувільнопастися, й, де вонзалягла, там йбудували" [17, з. 74]. Убагатьохрегіонах господар наділянці подзабудову ">робив кошару йзапускав нанічлігтварин, депостійнолягала корова, там йзводилижитло,бо вважалось, щооселя завше якщосухою, адеревину непсуватиме грибок" [17, з. 74].Достовірність такихпередбаченьзумовлена тім, щотваринивміютьвідчуватимісце, де немаєповерхневихджерел. "Там, деприв’язана корова, якщонеспокійна, неляже,маючи присобіпоживний корм,можеш бутивпевненим – внизузлі духигніздособізвили" [17, з. 74].

">Вибір години длязакладинхативважавсяоднією зважливих умівуспішногобудівництва", – подчеркивает А. Данилюк [9, з десятьма].Закладати хату було бприйнятонавесні тавлітку.Найбільшсприятливідні –вівторок,четвер,п’ятниця,субота.Небажано було бпочинатибудівництво увисокоснийрік,понеділок,середу, у свята.Перш ніжзакладатижитло,довідувалися, чи неприпадаєце на деньякогось святого мученика,бо недоведешсправу докінця.Післязакладин можна було б ужепрацювати шкірного дня,крімнеділі, святий йпостів [33, з. 86].

>Великезначення для слобожанмав ухаті сволок. "Це всяоселявзагалі" [28, з. 12]. Томузакладинисволокатеж маліпевнезначення убудівництві. М.Красиков,наприклад, подчеркивает: малозначення,наприклад, ті,якимкінцем до порога бувпокладений сволок.Вінкладеться ізглухоїстіни вершками напоріг,щоб яктиуходив до хати, гоп! –відкрилася хата" [17, з. 73].Сволок ">клався доглухоїстіни, вершками напоріг.Якщонавпаки; до хати тоді не впуску,болезні тодінаносяться" [17, з. 72]. "Колі наснитися,пише М.Сумцов, що вхаті немаєсволока – навмируще" [28, з. 125].

У народнихповір’ях йзвичаяхчималезначеннямаєщепіч тапоріг ухаті.Ще М.Сумцов писавши: ">Піч устаровину малавеликезначіння через багаття , чивогонь.Хліб йусякастравазлучені ізпеччю.Домовий любитипічі, як колися думали,має внійсвоєжитло" [28, з. 124]. Тому ухаті не можнасказати лихого слова. Проце говоритиприслів’я: "Сказавши бі тапіч ухаті" [28, з. 124].Дівчина, коливиходилазаміж,колупалапіч,боце бувїї ">головнаохорона".Післяпохорону людибралися запіч,щоб небоятисяпокійника. Удійсності,щобочиститися.

>Наші предкивважали, що черезпоріг не можнавітатися. М.Сумцовзазначає у роботи ">Слобожане", що "нанього неслідплювати – усє,мабуть від цього устарічаси под порогомховалидітей, котрі помирали нехрещені" [28, з. 125].Шанувалась удавнину наСлобожанщині іпокуть –місце под образами за одним столом. Увеликі свята тутвечеряла вся батьківщина з молитвою,покрившистілспіном. На весілля молода і одногоспівають,сидячи напокуті.Поважнулюдину митежсаджали нацешановане вхатімісце. ">Важливемісцесеред тихий,хтовпливає намайбутню частку новогожитла й йогомешканців,займалимайстри-теслі, якінаймали зазвичай длязведеннядерев’яногозрубу чи каркасу", -підкреслюють члениекспедиції ">Муравський шлях - 97" [21, з. 122]. ">Невдоволеніпригощаннямхазяїв чиособистоворожі перед тиммайстри могли ">зарубати" хату "намокре", "нанедобре", бо і "до страти" [20, з. 136].Особливонебезпечними у слобожануважалисямайстри – ">москалі".

>Важливиметапомзавершеннябудівництває наСлобожанщині ">одрубщина". "Колізакінчувалиосновні роботи набудівництвіхати,пригощали тихий,хтоїїбудував.Взагалі,кінецьлюбоїважкоївеликої роботи: прибираннякартоплі,бурячку,скиртування,сінокіс –називаєтьсяодрубщина", -зазначають члениекспедиції ">Муравськийшлях-97" [21, з. 199]. Колі хатазбудована були ">входини".Єсвідчення, що наСлобожанщині перед тім, як занестиречі до хати, пускалитварин [21, з. 197].Більшістьстарожилівнашогорегіону утверждает, що смердоті ">повинніобжити хату".Інші людиговорять, що цогоробити неслід [21, з. 197].Побутуєзвичайпершимивпускатикішку чи кота, собаку чипівня [21, з. 197]. Уросійських селах

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Храми Краснодара
    Кубанський державний університет фізичної культури, сервісу і внутрішнього туризму Факультет
  • Реферат на тему: Національний костюм донський козачки
    >СОДЕРЖАНИЕ   ЗАПРОВАДЖЕННЯ §1. Витоки появи традиційної одягу донських козаків §2. Побутове
  • Реферат на тему: Церковне зодчество Брянщини
    План 1. Загальна характеристика церковного зодчества Брянщини 2. >Карачев 3. Брянськ 4. >Свенский
  • Реферат на тему: Етнічна культура
      >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА План 1. КУЛЬТУРА І ЇЇ >ЭТНИЧЕСКИЕ ФУНКЦІЇ 2. >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА 3.
  • Реферат на тему: Історія етнологічної думки
      Історія етнологічної думки План 1. >Эволюционизм 2. >Диффузионизм 3. Соціологічна школа 4.

Навігація