Реферати українською » Краеведение и этнография » Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати


Реферат Спеціфіка БУДІВНИЦТВА слобожанської хати

Предыдущая страница | Страница 3 из 3
краю "пускали таргана йкішку" [21, з. 197].Середмешканціврегіону іниніпобутує точказору, що ">слідпускати собаку чипівня,бокішка шкідлива, погана" [21, з. 198].Щоб було б добро вхаті,тваринимусять унійпереночувати.

Убагатьох селахСлобожанщини после того, яктваринипереночували, до хати заходити зхлібом-сіллю господар,хочаєсвідчення, щопершою входила йжінка [21, з. 199], заносилаікону йвіник.Важливим моментом упобудовіхатиєїї ">посвячення". Зазвичаємцеробитьсвященик. "Навходини гукали півчих, панотця,вінсвяченою водоюкропив" [21, з. 202]. У. Сушказазначає, що ">нову хатуобов’язковоосвячували як уже в готовомувигляді, то йпочинаючи відвиборумісця длянеї. Уобжитійгосподі дляунебезпечненнямешканців відтемнихсілслід було брозвішувати упевнихмісцяхкімнати (>покуть, насволоці, надвікнами) рушники,хрестити нанічвікна тадвері, невиноситисміття после заходженнюсонця" [20, з. 137]. якбачимо, й вбудівництвіхатинаші предкивірили внечисту силу,остерігалисяїї,зокремасатани.

До народнихуявленьукраїнців,пов’язаних ізнародноюархітектурою табудівництвом,входять як абсолютнораціональніпрактичніміркуваннябудівничих –практиків, то й ті, щосучасна людинасхильнавідносити дозабобонів. Так, ">вимога народногобудівництваставити хату одним зкутів на східвиправдананеобхідністюкращоїінсоляціїжитла;заборона будувати намісцігноїщ, ям,колодязівєтакожцілкомзрозумілоюгігієнічноювимогою.Приписробити хату, якоїзводять намісцістарої, буцайтрохибільшою зарозмірами,належитьрадше дозабобонів" [33, з. 76].

З годиною,десь зсередини ХХстоліття,частиназабобонів,пов’язаних збудівництвом йвикористаннямжитла ігосподарчихспоруд,відмерла.Деякі з нихзбереглися до відома нашихднів, про що ми будемо говорити внаступномурозділінашої роботи.

Таким чином,слобожани прибудівництві хатвраховували деньзакладин, оббирали запевнимиприкметамимісцебудівництва,уникаючи ям,гноїщ, небудували намісцідоріг таіншихнесприятливихмісцях.Уважалося, щогрошідрібні неслідкласти подстовпці (>бо насльози).Протеслобожанивірили у ті, щотваринидопоможутьвибратимісцезабудови,щобжитло було бтеплим й сухим.Важливо було б, якклався сволок,боневірне йогоположення могло принести вдімнеприємності,хворобу.Хазяї булидоброзичливими ізбудівельниками,бо тих моглизробити щосьпогане людям.Важливим моментом упобудовіжитла вважалось йогоосвячення.

якбачимо,наші землякидотримувалисяпевних правилзабудови, малівласніуявлення про ті, якоберігати хату відзлихдухів,нечистоїсили тощо.Вони малі свої подивися набудівництвожитла, ряд ">примх", якіпрагнулидотримуватисядовгий годину (>десь досередини ХХ ст.).Хата був для слобожанинафортецею,житлом, томувін такдбав проїїбудівництво,оберігав,пов’язував із неюмрії прощасливеродинне життя. Тому ісьогоднібудівництвохатимаєвеликезначення вжиттілюдини,саме з нимпов'язанийцілий комплекссвітогляднихуявлень тавірувань,якийзберігся й до відома нашихднів.

4.Сучасна хата наСлобожанщині

>Експедиціяучнів та учителівХарківськоїгімназії № 47 проводила у 2005 – 2006рокахпольовідослідження уЛозівському,Дергачівському таХарківському районахобласті.Булозроблено триекспедиційнихвиїзди.

Метаекспедиції:виявити, котрі з старихзабудов ХХстоліттязбереглися до відома нашихднів,зафіксувати,який типхатининіпобутує наСлобожанщині, щовпливає насучаснебудівництво, котрі з народнихвірувань,пов’язаних зпобудовоюхати,збереглися до відома нашихднів.

>Експедиціяпрацювала у селах, що колисямежували ізХарковом, аниніє районамиміста (>Шишківка, Велика й МалаДанилівка), уДергачівськомурайоні (з. РуськаЛозова) а й уЛозівськомурайоні, щорозташований напівдніобласті, болеевіддалений відХаркова й колися бувтериторіальновідмежований відСлобожанщини (>належав доЗапоріжчини), (селищаКраснопавлівка, з.НижняКраснопавлівка, з.Герсеванівка).

>Слідзазначити, що у ХХстоліттівідбуласякількаразова зміну якекстер’єрів, так іінтер’єрівукраїнськогожитла йслобожанського у томучислі. На вушко ХХ ст.основнимпланувальним принципом убагатьох зобстежуваних намисіл був "хата надвіполовини" ізпобудовоюінтер’єру заосновнимидіагоналями (>покуть –піч –мисники -піл).Подальшимрозвитком такогожитла (>наприклад, у з.КраснопавлівкаЛозівського району) сталоподрібненнявнутрішньогопросторуспочатку зарахунокдовгихсіней. Галереяробиласявздовжчільної тапричілковоїстін.Пшенична Р. Т. (79 років), щомешкає у з.НижняКраснопавлівка,розповідає, щогалереїприбудовували й до хат.Будувалиспочатку іздощок, апотім ізбілої тачервоноїцегли.Влітку таким галереяхобідали, ">щоб ухаті несмітити" [>Додаток Б 2].

УселищіКраснопавлівканинієхати,збудованізі шлакоблоку,цегли [>Рис. 12]. УНижнійКраснопавлівцієдвіхати ізсаману,обкладеніцеглою.Вонизначнонижчі відцегляних,складаєтьсявраження, що смердоті аби "приросли доземлі".Вікна у хатахп’ятишибкові,чотиришибкові,тришибкові тадвошибкові (узалежності від годинипобудовихати). Убільшостісіл (>Герсеванівка)будинки начотири,рідше – втричікімнати (болеестароїзабудови).Хативкриті шифером,залізом,рідшечерепицею (>Рис. 3.13; 3.14; 3.15). якбачимо, хат,укритихсоломою і очеретом, немає,бо ізсередини ХХ ст. наСлобожанщинізмінилисяпокрівельніматеріали. Уселищах з. РуськаЛозова (>Дергачівський район) таШишківка (>м.Харків)зафіксованоекспедицієюхати з шлакоблоку таобшиті деревом (>планковані) (>Рис. 3.7; 3.10). Одна з них – у з. РуськаЛозовазовніпофарбована вбілийколір.

УселіГерсеванівка (>Лозівський р-н)мешканка селаРиженко М. П.розповіла, щопам’ятає, якбудували ізбатьками хату:допомагаламісити глину зсоломою, набирала вцеберку йпідносила,щобжінки, якінайняли, мастили хату. ">Тоді ту хату ми ізмамою под дощечкупідмазували,вирівнювалистіни, аж потім, коли гарновисохне,двічібілиливсередині" [>Додаток Б 2].Їїсусіда, Петренко Василь Гнатович (87 років),згадує, якбудувавсаманову хату.Каже, що таких уїхньомуселі було бнебагато. "Убільшостісаманові булихліви, ахати тодіробили із дерева" [>Додаток Б 2].Дід Васильрозповідає: "Язробивсобісаманову:накопавчорнозему навигоні,соломоюзамісив. Знаю, щороблять саман зглини.Чув від людей" [>Додаток Б 2]. Ідодав: ">Кирпичних хат вселі не дуже довійни". НаШишківці намМасалітіна ГалинаІванівна (78 років)розповіла, що наїхнійвулиці був хата іздахом,спущенимнизько удворі – "неї, чиповітка.Заразхати немає,бочужі людизбудувалинову хату" [>Додаток Б 4]. Сарай,розповідала нам ГалинаІгорівна,ранішебудували накількавідділів: длякорови, для свиней, для корму.Підтакий сарай ">підводилипогріб".Окремо бувкомора, дезберігали зерно,городину.

>Слідзазначити, що й вЛозівському, й вХарківському, й вДергачівському районах багатоцеглянихбудинків (убільшості ізчервоноїцегли), девікнаприкрашені лиштвами й віконицями,щоб ">влітку було б вхатіпрохолодно, а зимоювітер недув" (записанозіслівБіліченко В.В., 84 рокта).

УселищіНижняКраснопавлівкаєсараї зсаману,білені.Є стара хата вселіКраснопавлівка (>поблизу вокзалу),вибудованавздовжвулиці.Хата надвіполовини, на двавиходи.Білена,призьбапідведеначорнимкольором.Господарка померлакілька років, а хатапустує.Хату "на двахазяїни"зафіксовано у з. МалаДанилівка:цегляна, іздвома галереями,вікнапідведенісинімкольором (>Рис. 3.5).

Усучаснійхаті в основномучотирикімнати (2спальні, залу, кухня) + коридор (галерея).Прибудовуютьсяще догалереїневеличкінадбудови –дашки (віддощу,снігу).Їхприкрашаютьрізьбою з дерева, ">ковкою".Єбудинки на 6 та понадкімнат, котріпочали будувати люди по селах укінці XXстоліття. УВеликій йМалійДанилівці,Шишківці (села, щонинівідносяться домістаХаркова)поширенийтакийспосібреставраціїжитла якобкладаннястароїхатицеглою,прибудова новихкімнат (>щоброзширитижитло),цілихповерхів (>Рис. 3.15).

Убагатьох селахщезбереглосяпічнеопаленнявуглем, дровами,хмизом. Усучаснихбудинках,збудованих укінці ХХ –поч. ХІХ ст. –газовеопалення.Поряд збудинками,збудованими у50-60хроках XXстоліття,з’являютьсясучасніцегляні якодноповерхові, то йдво-,триповерхові зрізноманітноюконфігурацієювікон та дверей (>Рис. 3.14).

Уобстежуваних нами селах на запитання, яквибирали йвибирають людимісце длябудівництвахати,відповідалипо-різному.Одні показували, що земля дорога,місцябудуватись мало, тому ">ставлять хату, де садибудають" (>с.Краснопавлівка). Алі у цьомуселі (>нині таммешкаєдесь 10тисяч населення)старі людикажуть, щослід,перш ніж хату будувати,вибратимісце удворі. ">Можна будувати й вгороді,аби не так на поганомумісці.Тай на старому неслідставити хату,бо жити будуть зле" (записанозіслівБіліченко В.В.). Людивважають, що не можна будувати хату, де колися проходила дорога чи бувпровулок (з.Краснопавлівка, записанозіслівЄгоровоїВіриГнатівни, 89 років). Досьогоднівважають, що і увисокоснийрік неслід ">женитися та будувати хату,бовмре господар".

>Зберігся наЛозівщині йзвичайкластигроші (">дрібні йбумажні"),щоб жити багато йщасливо. УМалійДанилівці нам сказали, що грошей некладуть призабудові,бо "насльози". На нашу думку,це один зархаїчнихелементівпобудовижитла, щозберігся увіруваннях слобожан до відома нашихднів.

Велику роль у усічаси людивідводиливиборуумільців длябудівництважитла.Розповідають, що чуйні прогарнихбудівельників йпічниківрозлітаютьсяшвидко. "Колінаймали, тообговорювали, якоїхазяїхочуть хатупостроїти, із чогокраще, якдахзробити, депічкуставити. А тихсовітували.Слід було б їхніслухати, бо показували, щопороблять щось ухатіпогане:підсиплятьсолі йщечогось под хату,міжстінаминакидають цементу, й хата якщо мокра" (записанозіслівРиженкоР.Т.).Дехто із людей йниніостерігаєтьсялаятись збудівельниками,боможутьпомститися. Колі тихзбудували хату, ">ставлятьмогорич",щоб усє було бгаразд. У селахЛозівського таХарківськогорайонів люди ">справляютьвходини", колиприкрасятьжитломеблями,дехтопускаєкішку впустунову хату,іншівходинироблятьвідразу, якзакінчилибудівництво. УГерсеванівці нам сказали, щокішку непускають воселі,бо "вон погана, шкідлива". титану ж,хтовпускавїї,примічав: "деляглакішка чикіт, там ліжкоставлять" (записанозіслівЄгоровоїВіриГнатівни, з.Краснопавлівка).Нині багатохтовважає, щонову хатуслідпосвятити. Зазвичаємцеробить "панотець".Іноді людибризкають хатусвяченою водою,щобніхто нехворів й гарно внійжилося (записанозіслівМасалітіноїГ.І.).

якбачимо,нашоюфольклорно-етнографічноюекспедицієюзафіксованотакіособливості народної архітектури:наявністьзалишків старихархітектурнихспоруд,зокрема хат зсаману, дерева (>с.Краснопавлівка),ємазані (ізглини)хати, (з.НижняКраснопавлівка);поряд зцимбудуютьсяоселі з шлакоблоку,цегли (>червоної йбілої),старіхатиобкладаютьцеглою,прибудовуютьокремікімнати йціліповерхи. Таким чиномйдереконструкція старихбудівель.Будинкимають 4 – 5 – 6 й понадкімнат (>залежно відматеріального забезпечення йогомешканців),рідше – трикімнати.Прибудовуютьгалереї,веранди,невеличкі ">дашки". Убудинкахє двавидиопалення:пічне (дровами,вугіллям,хмизом) тагазове.

>Дахивкривають шифером,залізом,черепицею.Хат,укритихсоломою та очеретом , незафіксовано.

>Вікнаприкрашають лиштвами, віконицями,різним орнаментом. Усучаснихбудинках,котеджахвікнамаютьрізнуформу(овальну,закруглений гору,прямокутні).

Уобстежуваних нами селах людивірять у ті, щомісцезабудови, годинумаєвеликезначення,остерігаються прибудівництві ям,доріг,провулків. Призакладанні хаткладуть вкуткигроші (>дрібні тапапірці), небудують хат увисокоснийрік та на старомумісці.

Досьогодні ізповагоюставляться до народнихумільців, щобудуютьхати, допічників,бовважають, що ізцими людьмислідповодитисялюб’язно,бо "щопороблять ухаті". Усвоїйбільшостінову хатуосвячують,зберігсязвичайпускатикішку до хати.


>Висновки

>Опрацювавшипевний пластнауковоїлітератури, мипобачилидеякіпрогалини ухарактеристиці типуслобожанськоїхати, окремихетапівїїбудівництва. Не маємоетнографічнихстудій, де брозглядаласьслобожанська хата,їїбудівництво упорівнянні ізіншимирегіонами України. Це дало намможливість внестивласнікоментарівідносно народногобудівництва наСлобожанщині,залучитиматеріалипольовихдослідженьучителів таучнівХарківськоїгімназії № 47,зібрані под годинуфольклорно-етнографічноїекспедиціївлітку –восени 2005 – 2007 років селамиСлобожанщини.Обстежувалисятакі села: Велика й МалаДанилівка,Шишківка (>Харківський район), РуськаЛозова (>Дергачівський район), що належати доцентральноїчастинирегіону, атакож селаКраснопавлівка,НижняКраснопавлівка,Герсеванівка (>Лозівський район,якийувійшов доСлобожанщинилише у 1926році,історичноналежить до земельЗапоріжчини).Всьогообстежено 7сіл,опитано 20 Чоловік 1920 – 1930-х роківнародження.

>Опрацювавшизібранийматеріал заданоютемою, миприйшли до таких з висновками.

як й віншихрегіонах, наСлобожанщині на характербудівництвавпливалиісторичні,економічні тагеографічніфактори.Народнаархітектура,зокрема тип й характержитла,ввібрала у собі усенайдоцільніше інайпродуктивніше ізіншихрегіонів, тім самимвизначивши модельслобожанськогожитла.

>Важливимиетапамибудівництвахати були:

—вибір годинибудівництва таматеріалів;

—вибірмісця подбудівництво;

—закладщини (>закладчини);

—сволоковщина;

—укриваннядаху;

—вставляннявікон та дверей;

—ліпленняхати,поновлення тамазання;

—закінченнябудівельнихробіт, яку наСлобожанщинімаєназву ">одрубщини";

—входини.

>Середосновнихтехнічних йтехнологічнихприйомів,характерних длябудівництваслобожанськоїхати,визначимотакі:

— наСлобожанщиніпобутувало дватипижитла –двохкамерне йтрикамерне: хата +сіни (XVI – XVII ст.) та хата + хата +сіни (>XVIІІ – ХІХ ст.);

— врегіоні було б двавиди хат –дерев’яні йглиняні.Дерев’яна хатамаєтакірізновиди:зрубна йкаркасна, котра у своючергуподіляється на ">сторчкову", ">хворостяну", ">миту".Глиняна хата наСлобожанщині був двохвидів – ">топтана" йсаманна;

—побутуваликаркасна табезкаркаснатехнології;

— сволокмав не лишевеликетехнологічнезначення, але й ісвітоглядне,бовиконувавфункцію обережуоселі;

—дахзводився накроквах, бувчотирисхильним.Відньогозвисаливеликінавіси –виноси, що даваломожливістьприбудувати ">галереї" та ">піддашок";

—середматеріалів, котрівикористовували дляпокриття, були солома,очерет, апочинаючи із ХХ ст. –залізо,черепиця,ґонт. Убудинкахкінця ХХ – початку ХХІ ст.дахчотирисхильний зусіченим фронтоном.Серед новихвидівпокриття –оцинкованезалізо та шифер;

—стінибілилисякрейдою,жовтоюглиною,вапном,рідше –фарбувалися;

—вікнаспочатку булималенькі, до однієїшибку,потім 3 – 4 швидкі,прикрашенівіконницями,кольоровоюобводкою чирізьбою;

—підлога вдавнічаси бувземляна – ">долівка", якоїзмазувалисумішшюглини ізсоломою, чи ">кізяком".Дерев’янапідлогазафіксованалише упівнічнихповітахХарківськоїгубернії.Різновидпідлогизалежав відмайнового стану людей;

—середбудівельнихматеріалівнайбільшпоширеними були: дуб,акація, сосна, липа, глина,камінь,цегла, солома,очерет,ґонт,залізо,черепиця;

—характерноюособливістю вбудівництвіхати був ">кроватщина", якоївідзначали передсволоковщиною.

>Слобожаниоздоблювалисвоєжитло якзовні, такдбали про йоговнутрішнєоздоблення.Середдекоративних деталейвідзначимотакі:різноманітнеоздоблення каркасного йбезкаркасногожитла (>виносних балок,стовпців),оформленнярізьбою галерей тапіддашка.Вікнаприкрашаливіконниці, обведенняфарбою. Удекорістінвикористовувавсянайчастішебілийколір (>побіленістіни тастелі),підводкакольоровоюглиною (>найчастішежовтогокольору).Зустрічалисяхатизістінами,розмальованимиолійнимифарбами.

>Особливемісце вінтер’єріхативідводилосяпечі, якої наСлобожанщиніназивали ">вариста".Її мастилиглиною,потімбілили.Булипечі ізрельєфнихкахліврізнихкольорів, атакожрозписних – зрізноманітним декором (розетки, кола,рослинний орнамент,козацькімотиви).

>Середвірувань,пов’язаних збудівництвомхати,важливими булитакі:

- моментвиборумісця длябудівництвахати;

-закладанняоселі;

-будівельна жертва;

- моментстягненнясволока;

-дотримування правилзабудови;

-освяченняоселі;

-доброзичливеставлення добудівельників.

якбачимо,наші землякидотримувалисяцілого комплексусвітогляднихуявлень,пов’язаних ізбудівництвомхати.Більшість з нихзбереглася й до відома нашихднів.

>Фольклорно-етнографічноюекспедицієюзафіксованотакіособливості народної архітектури ХХІ ст.:наявністьзалишків старихархітектурнихспоруд,зокрема хат зсаману, дерева (>с.Краснопавлівка),ємазані (ізглини)хати (з.НижняКраснопавлівка);поряд зцимбудуютьсяоселі з шлакоблоку,цегли (>червоної йбілої),старіхатиобкладаютьцеглою,прибудовуютьокремікімнати йціліповерхи. Таким чином,йдереконструкція старихбудівель.Єзміни уплануванні хат:будинкимають 4 – 5 – 6 й понадкімнат (>залежно відматеріального забезпечення йогомешканців),рідше – трикімнати.Прибудовуютьгалереї,веранди,невеличкі ">дашки". Убудинкахє двавидиопалення:пічне (дровами,вугіллям,хмизом) тагазове.

>Дахивкривають шифером,залізом,черепицею.Нашоюекспедицією незафіксовано хат,укритихсоломою та очеретом.Вікнаприкрашають лиштвами, віконицями,різним орнаментом. Усучаснихбудинках,котеджахвікнамаютьрізну форму (>овальну,прямокутну,закруглений гору).

Уобстежуваних нами селах людивірять у ті, щомісцезабудови, годинумаєвеликезначення,остерігаються прибудівництві ям,доріг,провулків. Призакладанні хаткладуть вкуткигроші (>дрібні тапапірці), небудують хат увисокоснийрік та на старомумісці. Досьогодні ізповагоюставляться до народнихумільців, щобудуютьхати, допічників,бовважають, що ізцими людьмислідповодитисялюб’язно,бо "щопороблять ухаті". Усвоїйбільшостінову хатуосвячують,зберігсязвичайпускатикішку до хати.

Таким чином,будівництвохати для шкірного слобожанинаєважливим моментом ужитті. Дооселіставляться як досвятині.Хата ісьогодніє длялюдинифортецею, із неюпов’язуютьщасливе життявсієї родини.


Списоклітератури

1. Астахова Про. У.,Крупа Т. М., Сушка У. А. свята тапобутСлобожанщини. – Х.: Колорит, 2004 – 125 з.

2.Багалій Д. ІсторіяСлобідської України. –Харків: Основа, 1991. – 256 з.

3.Булашев Р.Український народ усвоїхпоглядах тавіруваннях. – До.;фірма ">Довіра", 1992. – 414 з.

4. ВовкХв.Студії із українськоїетнографії таантропології. 1992

5.Воропай Про.Звичаїнашого народу.Етнографічнийнарис. До.:Оберіг, 1993. – 592 з.

6.Гумілевський Ф.Історико-статистичнийописХарківськоїєпархії. – Х., 1853.

7. Данилюк А.Замкненідвері наПоліссі //Народнатворчість таетнографія. – 1975. - №4. – З. 12-18

8. Данилюк А., Шпак М.Традиційне йнове вбойківськомужитловомубудівництві. //Народнатворчість таетнографія. – 1972. - №4. - З. 9-11

9. Данилюк А. Українська хата. – До.:Наукова думка, 1991 – 108 з.

10.Добрянська І.НастіннийрозписЛемківщини. // Жовтень. – 1968. - №7

11.Добрянська І.Хатнірозписиукраїнцівзахідних Карпат.Матеріали ізетнографії тахудожньогопромислу. – До., 1954. – 50 з.

12.Етнографія України / За ред. З. А.Макарчука . – Львів: Світ, 1994. –520с.

13. Іванов У. Життя невпинно й творчість селян Харківської губернії.Старобельский повіт. Нариси з етнографії краю / Т. 1. - Харків, 1898. – 1012 з.

14. Іванов П. Життя невпинно й повір'я селян Купянського повіту Харківської губернії // ЗбірникХИФО. – Х., б. вид., 1907. – З. 74 – 109.

15. Іванов П. Народні звичаї, повір'я, прикмети, прислів'я і загадки, які стосуютьсямалорусской хаті // Харківський збірник.Вип. 3. – Харків, 1889. – З. 35 – 66.

16.Косьміна Т.СільськежитлоПоділлякінець ХІХ – ХХ ст. – До.:Наукова думка, 1980.

17.Красиков М.Дещо прослобожанськізвичаї,пов’язані ізбудівництвомхати. 1999. – З. 73 – 76.

18.Лукомський Р.СтариннісадибиХарківськоїгубернії. П. 1917. Ч. І.

19. Маланчук У.Інтер’єрукраїнського народногожитла. – До., 1973. – 46 з.

20.Міжнароднанауково-практичнаконференція ">Традиційна культура:збереженнясамобутності вумовах глобалізацію". – Х.Регіон-інформ, 2004. – 204 з.

21.Муравськийшлях-97:Матеріаликомплексноїфольклорно-етнографічноїекспедиції / Наголос.Красиков М.,Олійник М.,Осадча У., Семенова М. –Харків, 1998. – 360 з.

22.Описихарківськогонамісництва. – До., 1991. –310с.

23.Парамонов А.,Рибальченко Р.Хутори,млини,вітряки, шинкиСлобожанщини. – Х., 2007. – 103 з.

24. Приходько М.ЖитлоробітниківДонбасу. – До.:Наукова думка. – 1964 – 67 з.

25. Самойлович У.Народнатворчість вархітектурісільськогожитла. – До., 1961

26. Самойлович У. Українськенароднежитло. – До., 1972

27. Стельмах Р.Історичнийрозвитоксільськихпоселень на Україні. – До., 1964

28.Сумцов М.Слобожани:історико-етонографічнарозвідка. – Х.: Союз, 1918 – 240 з.

29. Сушка У.,Чугаєва У.НароднаархітектураСлобожанщини. – Х., 2006

30. Таранушенка З.Монументальнадерев’янаархітектураЛівобережної України. – До.: Мистецтво, 1976. – 335 з.

31. Таранушенка З.СтаріхатиХаркова. – Х., 1992.

32.Токарєв З. до методикиетнографічноговивченняматеріальної культури. – ">Радянськаетнографія", 1970. - №4. –С.5. – 12.

33. Українськаминувшина:Сл.етнографічнийдовідник. – 2-ге вид./А.П.Пономарьов, Л. Ф.Артюк, Т. У.Косьміна,інші. – До.: Ли-бідь, 1994. – 256 з.

34.Українці:народнівірування,повір’я,демонологія. – До.: Ли-бідь, 1991. –640с.

35. Українськенароднежитло: Комплектлистівок.Упорядник та автор тексту Т. У.Косьміна: худий. З. Про.Васіна. – До.:Мистецтво,1986.

36. Українськенародознавство / За ред. Павлюка З. П.,Горинь Р.Й.,КирчіваР.Ф. – Львів:Фенікс, 1994. – 599 з.

37.Чижикова Л.Русско-украинское кордоні: Історія Комсомольця та долітрадиционно-битовой культури. – М.: Наука, 1987. - З. 70 – 115


Предыдущая страница | Страница 3 из 3

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Храми Краснодара
    Кубанський державний університет фізичної культури, сервісу і внутрішнього туризму Факультет
  • Реферат на тему: Національний костюм донський козачки
    >СОДЕРЖАНИЕ   ЗАПРОВАДЖЕННЯ §1. Витоки появи традиційної одягу донських козаків §2. Побутове
  • Реферат на тему: Церковне зодчество Брянщини
    План 1. Загальна характеристика церковного зодчества Брянщини 2. >Карачев 3. Брянськ 4. >Свенский
  • Реферат на тему: Етнічна культура
      >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА План 1. КУЛЬТУРА І ЇЇ >ЭТНИЧЕСКИЕ ФУНКЦІЇ 2. >ЭТНИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА 3.
  • Реферат на тему: Історія етнологічної думки
      Історія етнологічної думки План 1. >Эволюционизм 2. >Диффузионизм 3. Соціологічна школа 4.

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація