Реферати українською » Кулинария » Структура й екологічна безпека харчування школярів м. Біла Церква


Реферат Структура й екологічна безпека харчування школярів м. Біла Церква

Страница 1 из 3 | Следующая страница

 

>Кваліфікаційна робота

на задану тему: "Структура іекологічна безпекахарчуванняшколярів м.БілаЦерква"


>Зміст

 

>Реферат

>Вступ

>Розділ 1ОГЛЯДЛІТЕРАТУРИ

1.1Значення йфункціїїжі

1.2Харчування таздоров’я населення України

1.3Харчуванняшкільноїмолоді

1.4Екологіяхарчування якелемент національної безпеки

1.5Екотрофологія – нова система знань прохарчування

>Розділ 2МАТЕРІАЛ ІМЕТОДИКАВИКОНАННЯРОБОТИ

2.1 Мета та заподіяння роботи

2.2 Методикидосліджень

>Розділ 3РЕЗУЛЬТАТИДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Структурахарчуванняшкільноїмолоді

3.2Дотримання режиму та правилраціональногохарчування школярами

3.3Харчування йздоров’яшкільноїмолоді

>Розділ 4ОХОРОНАПРАЦІ

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури

 

>РЕФЕРАТ

>Роботавиконана наосновісоціологічногодослідженняструктурихарчуванняшколяріврізноговіку в двохзагальноосвітніх школах м.БілаЦерква.

Уогляділітературирозкритоосновні запитаннящодозначення йфункційїжі,особливостейхарчуванняшколярів,харчування йздоров’я населення України,екологічної безпекихарчовихпродуктів.

>Наведено структурухарчуванняшкільноїмолоді м.БілаЦерква,висвітленіекологічніпроблемихарчування,розглянутонауково-освітній аспект в сферіхарчування.

>Ключові слова: >раціональнехарчування,екотрофологія,нутрієнти,споживання,харчовий статус, структурахарчування.

 



>ВСТУП

>Всідосягненняцивілізаціїслідкваліфікувати яксукупністьтехнологічнихпроцесів,орієнтованихвинятково натравну систему

ОлександрУголєв

Длялюдинихарчування –цеосновний (й чи не Єдинийкерований)чинник, щозабезпечуєздоров’я,нормальнийрозвиток,довголіття,творчийпотенціал,продуктивність роботи.Рівеньвиробництвахарчовоїпродукціївизначаєякість життя спільноти людей, їхньогопрацездатність,впливає надоліцілихнародів [11].

>Аналіздинамікихарчуваннярізних груп населення Українисвідчить про ті, що заостаннєдесятиліттяістотнопорушилася структурахарчуванняукраїнців.Спостерігаютьсязначнівідхилення відформулизбалансованогохарчуванняпередусім зарівнемспоживаннявітамінів,хімічних макро- ймікроелементів,біологічноціннихпоживнихречовинрослинногопоходження таіншихбіологічноактивнихречовин, котрівиконуютьважливу роль в нормальноїобмінуречовин [13].

У Українідержавна політика вгалузіхарчуваннясьогодніперебуває настадіїформування. Зогляду нацефахівцямрізнихгалузейвиробництва й наукиналежитьвирішити низкуважливихзавдань,серед якіздійсненняосвітніхпрограм у сферіхарчування,пропагування основраціональногохарчуваннясеред населенняє одними ізнайважливіших. Навиконанняцихзавдань вБілоцерківському державному аграрномууніверситетіпропонуєтьсявивченнядисципліниекотрофології, котраузагальнюєнаукові тапрактичнідосягнення вгалузіхарчуваннялюдини.

>Екотрофологія – нова длянашої країни наука, котравиникла настикурізних наук,їїтеоретичний каркас лишеформується.Цей каркасмаєпостійнодоповнюватися,нарощуватися, у томущобпоступовосформуваласяструнка системааксіом, законів,концепційекотрофології [5].

Проблемараціональногохарчуванняскладна йширокомасштабна.Вонаєсвоєріднимвідображеннясоціальногодобробуту країни та населення йнаразі не виправлена.Протеслідзазначити, що причиноюпорушенняструктурихарчування населення Україниє не лишенизькакупівельнаспроможність, а інизька культураспоживання,неосвіченість угалузіхарчування, тому сферавивченняпредметів ізхарчуваннялюдини виннапоширюватись на усінавчальнізаклади.

Просправедливістьостанньоїтезисвідчатьрезультатипроведеного намидослідженняструктурихарчуванняшкільноїмолоді тавивченнярівняїїобізнаності щодо проблемраціональногохарчування.

>Зважаючи наце,вважаємо, що роботаєактуальною ймає наметівиявити таоцінитипроблемипов’язані ізхарчуванням вшколяріврізнихвікових груп.


>Розділ 1.ОГЛЯДЛІТЕРАТУРИ

 

1.1Значення йфункціїїжі

>ЕкспертамиВсесвітньоїорганізаціїохорониздоров’я (ВООЗ)встановлено, що станздоров’ялюдини на 50%визначаєіндивідуальнийспосіб життя [6].

>Харчування віндивідуальномуспособі життявідіграєнайголовнішу роль.Воно не лишемаєважливезначення воздоровленні окремих груп населення, але й івпливає надоліцілихнародів.

Насьогодні вхарчуванні Сучасноїлюдиниіснуєдилема: із одного боці –необхідністьобмежитикількістьїжі ізметоюдосягненнявідповідностіміжкалорійністюраціону йенерговитратами, із іншого –необхідністьзначногорозширенняасортиментупродуктів дляліквідаціїіснуючогодефіцитумікронутрієнтів. Цескладна проблема,проте всучаснихумовах вонможе бути виправлена.

Заостанні рокталюдстводоклало максимумзусиль у тому,щобповернутиїжіїїприродніінгредієнти,корисні дляздоров’я. Дляпоповнення йзбагаченняраціонухарчуваннялюдинивітамінами,мінеральнимиречовинами таіншимимінорними компонентами було бствореноновийкласпродуктів –біологічноактивні добавки (БАД). Зазовнішнімвиглядом смердотінагадуютьфармакологічніпрепарати (таблетки, порошки,екстракти,відвари тощо), але й завмістом йможливостямимасовогозастосування їхнівідносять дохарчовихпродуктів.

>Вирішити проблему забезпечення населенняхарчовими продуктамилише зарахунокрозширеннявиробництватрадиційнихнатуральнихнині непросто. Тому вструктуріраціону ХХІстоліттяпоряд ізтрадиційниминатуральнимихарчовими продуктамиважливемісцепосідатимутьмодифікованінатуральніпродукти згенетичномодифікованихджерел йпродукти ізмодифікованими,заданимивластивостями (>функціональніхарчовіпродукти,збагаченіесенціальнимихарчовимиречовинами ймікронутрієнтами), атакож БАД. разом із тім,впровадженнягенетичномодифікованихджерелїжівимагаєвирішенняпевнихбіологічних,медичних,психологічних йзаконодавчих проблем. У Українінаразі неіснуєсистемирегулювання та контролювикористання такиххарчовихпродуктів [13].

Дляпідтримки оптимальногохарчового статусулюдини враціоніповинні бутинаявні усіосновніхарчовіречовини впевнихспіввідношеннях.

>Основніхарчовіречовини –органічні йнеорганічнісполуки,необхідні для нормального зростанню,підтримання йвідновленнятканин, арозмноження. Томуїхнійвміст ухарчовомураціонілюдинимає бути ненижчим зазначеногомінімальногорівня.Водночасякщоприйманняхарчовихречовинперевершуєнеобхіднийрівень,цеможепризвести дорізнихінтоксикаційорганізму,включаючилетальнийкінець [6].

>Харчовіречовиниподіляють надвіосновнігрупи:

>   >макронутрієнти –білки,жири,вуглеводи ймакроелементи;

>   >мікронутрієнти –вітаміни ймікроелементи.

>Необхідноює й вода – один ізтрьохскладниківбіосфери, щоєнайважливішим для життя.

Воданалежить дохарчовихречовин, без які життянеможливе.Саме у водногосередовищівідбуваютьсябіохімічніреакції,зумовленіунікальнимифізико-хімічнимивластивостями води.

Живеклітина на 60–99,7%складається із води.Організмдорослоїлюдинимасою 65 кгмістить усередньому 40 л води [7].

>Від водизалежать структура йфункціональнівластивостіклітинних мембран.

Уразівтратиорганізмом водизішвидкістю 500 мл за годину чивтрати 1/10 відзагальноїкількості води,відбуваєтьсязневодненняорганізму.Втрата води воб'ємі 10–20%маситіланебезпечна для життя [19].

>Під годинузневоднюванняпорушується низькафізіологічнихфункційорганізму.Зменшуєтьсяоб'ємциркулюючоїкрові,знижуєтьсяартеріальнийтиск,кислотно-основнарівновагаорганізмузрушується в біккислоїреакції (>ацидоз)порушуютьсятравлення іобмінречовин.Відчувається сильнаспрага,зникаєапетит,з'являєтьсясухістьслизовихоболонок,хриплість голосу,загальнаслабкість,нудота,головнийбіль,порушенняпсихіки.

>Потреба уводі длядорослоїлюдини надобустановитьприблизно 40 мл на 1 кгмаситіла. Удітей грудноговікуцейпоказникзбільшується до 120–150 мл.

>Сумарнадобова потребалюдини уводі, Якастановить усередньому 2,3–2,7 л,визначається характеромвиконуваної роботи,умовамизовнішньогосередовища таякістюспожитоїїжі. Зхарчовими продуктами мищодняотримуємо 600–800 мл. 300–400 мл водиутворюється под годинуокисленнябілків,жирів йвуглеводів.Решту, 1–1,5 л води людинамаєотриматиззовні увиглядівільноїрідини [22].

>Білки –складніорганічнісполуки ізамінокислот, у склад яківходять карбон (50–55%),гідроген (6–7%),оксиген (19–24%),нітроген (15–19%), атакожможутьвходити фосфор,сульфур,ферум таіншіелементи [17].

>Білкихарчовихпродуктівнеможливозамінитиіншимиречовинами, й роль їхні ворганізмілюдининадзвичайноважлива.Вонивідіграютьключову роль ужиттіклітини,становлячиматеріальну основуїїхімічноїдіяльності.Функціїбілківтакі:

·          >структурна –здатнімимовільностворюватипевну,властивулише цьомубілкупросторову структуру;

·          >регуляторна –є регуляторами йкаталізаторами, щоприскорюютьперебігбіохімічнихреакцій упроцесіобмінуречовин;

·          >транспортна –переносять покровігормони,гемоглобін,ферум,ліпіди таін.;

·          >захисна – синтезантитіл;

·          >скорочувальна –м'язи в основномупобудовані ізбілків;

·          >енергетична –білкиможуть бутиджереломенергії длялюдини, але й смердотініколи невідкладаються про запас -надлишковакількістьбілкавитрачається дляотриманняенергії [7].

>Біологічнацінністьбілківхарчовихпродуктівзалежить відспіввідношення у якихнезаміннихамінокислот, котрі неможутьсинтезуватися ворганізмі ймаютьнадходити лише ізїжею.

>Потрібнозазначити, щорослинні йтвариннібілкинеоднаковоюміроюзасвоюютьсяорганізмом:білки молока йяєць – усередньому на 96%,м’яса йриби – 95%,хліба йхлібобулочнихвиробів ізборошна Першого й іншогосортів – 85%,овочів – 80%.

>Потребаорганізмулюдини вбілкузалежить відвіку,статі,кліматичнихособливостейрегіону й характерутрудовоїдіяльності.Оптимальнимвважаєтьсянадходженнябілка ізрозрахунку неменш як 1 р на 1 кгмаситіла.

>Потребадорослоїлюдини вбілках усередньомустановить 70–110 р надобу, потребадітей убілку – 1,5–4 р на 1 кгмаси [13].

>Жири належати догрупипростихліпідів йєскладнимиефірамижирних кислот йтриатомного спиртугліцеролу.

>Функціїліпідів ворганізмі, як йбілків,різноманітні:

·          >енергетична –єосновнименергетичнимматеріалом дляорганізму: под годинузгорання 1 ртриацилгліцеролів, головного компоненталіпідів,виділяється 38,9кДж (9 Ккал), щовдвічі більше, ніж под годинузгораннябілків чивуглеводів;

·          >резервна – ворганізмівикористовується под годинупогіршенняхарчування чизахворюваннях;

·          >структурна –входять у складклітиннихоболонок йвнутрішньоклітиннихутворень. Унервовійтканиніміститься до 25%ліпідів, уклітинних мембранах – до 40%;

·          >синтезувальна –єджерелом синтезустероїднихгормонів, котрізабезпечуютьпристосуванняорганізму дорізнихстресовихситуацій;

·          >транспортна –ліпопротеїни –сполукиліпідів збілкамиєпереносникамижиророзчиннихвітамінів (A, D, Є й До) ворганізмі;

·          >захисна –єджерелом для синтезупростагландинів,тромбоксанів йгрупиіншихсполук, котрізахищаютьорганізм.Крім того,ліпідисприяютьзакріпленню такимвнутрішніхорганів, якнирки, кишечник, йзахищають їхні відзміщення под годинуструсу;

·          >терморегулювальна –захищаютьорганізм від холоду [7].

>Найважливішийскладникжирів –жирнікислоти (>насичені йненасичені).

>Особливефізіологічнезначеннямаютьполіненасиченіжирнікислоти (>ПНЖК), котрівходять доструктуриклітинних мембран таіншихструктурнихелементівклітини.Ненасиченіжирнікислоти –лінолева йліноленова – несинтезуються ворганізмілюдини.Арахідонова кислотаможеутворюватися ворганізмі ізлінолевої занаявності У6 йбіотину.Цікислотинеобхідні для зростанню іобмінуречовинживихорганізмів,еластичностіїхніхсудин.ПНЖК, котрістановлятьвеликучастинурослиннихолій,відіграютьтакожважливу роль усинтезіпростагландинів –гормоноподібнихречовин, котріберуть доля врегуляціїбагатьохпроцесів ворганізмі. ЗаповноївідсутностіПНЖК ухарчуванніспостерігаєтьсяприпинення зростанню,некротичніураженняшкіри, змінупроникностікапілярів. Навідміну віднасиченихжирних кислотполіненасиченікислотисприяютьвидаленнюхолестеролу ізорганізму – запорушенняхолестероловогообмінувиникаєтакепоширенезахворювання, як атеросклероз.

>Рекомендованийвмістжирів ураціонілюдинистановить 90–100 р надобу, 1/3 їхніпотребимаютьстановитирослинніолії, 2/3 –тваринні.

Заданими ВООЗ,нижня межабезпечногоспоживанняжирівстановить длядорослих чоловіків йжінок 25-30г/доб [6].

>Вуглеводи –органічніречовини, котріскладаються ізкарбону,гідрогену іоксигену.Вониєосновнимскладникомхарчовогораціонулюдини,оскільки їхніспоживаютьприблизно вчетверо більше, ніжжирів йбілків.Функціївуглеводів ворганізмдоситьрізноманітні:

·          >енергетична –головнафункціявуглеводів.Упродовж життя людина всередньомуспоживаєблизько 14 твуглеводів, у томучислі более як 2,5 т моно- йдисахаридів. Зарахуноквуглеводівзабезпечуєтьсяблизько 60%добовоїенергоцінності, тоді як зарахунокбілків йжирів, разомузятих, –лише 40%;

·          >синтезувальна –вуглеводинеобхідні длябіосинтезунуклеїнових кислот,заміннихамінокислот якскладникструктурноїчастиниклітин;

·          пластична –вуглеводивходять у складгормонів,ферментів йсекретівслизовихзалоз;

·          >регуляторна –вуглеводипротидіютьнагромадженнюкетоновихтіл под годинуокисненняжирів,регулюютьобмінвуглеводів й діяльністьцентральноїнервовоїсистеми;

·          >захисна –глюкуронова кислота,поєднуючись здеякимитоксичнимиречовинами,утворюєрозчинні уводінетоксичніскладніефіри, котрі легковиводяться ізорганізму.

>Середньодобова потреба увуглеводахстановить 350–500 р [13].

>Вітаміни –низькомолекулярніорганічнісполукирізноманітноїхімічноїприроди, котрі несинтезуються (чисинтезуються внедостатнійкількості) ворганізмі людей йбільшостітварин.Вонинадходять ізїжею йнеобхідні длякаталітичноїактивностіферментів, котрівизначаютьперебігбіохімічних йфізіологічнихпроцесів у живомуорганізмі.Вітаміни належати донезаміннихмікрокомпонентівїжі навідміну відмакрокомпонентів -білків,ліпідів йвуглеводів.

>Вітаміниподіляють на водо- йжиророзчинні.

До >водорозчинних належативітаміни З,групи У, Р йРР, до >жиророзчинних –вітаміни A, D, Є й До.

>Виокремлюютьтакожгрупувітаміноподібнихречовин, до які належатихолін,інозит,вітамін U,карнітин,оротова,пангамова (>вітамін B15) йпараамінобензойнакислоти,вітамін F [3].

>Потребалюдини увітамінахзалежить відїївіку, стануздоров'я, характерудіяльності, пори року,вмісту вїжіосновнихмакрокомпонентівхарчування.

>Мінеральніречовини ураціональномухарчуванні так саменезамінні, як йбілки,ліпіди,вуглеводи,вітаміни. Занедостатності чинадлишкумінеральнихречовин ізорганізмілюдинивиникаютьспецифічніпорушення, котріпризводять дозахворювань.

>Мінеральніречовинистановлять порівняновеликучастинутілалюдини (>близько 3 кг золі). Укістах смердотіпредставлені увиглядікристалів, ум'якихтканинах – увиглядісировинного чиколоїдногорозчину впоєднанніголовним чином ізбілками.

>Мінеральніречовинивиконуютьпластичнуфункцію в процесівжиттєдіяльностілюдини,важливаїхня роль упобудовікістковоїтканини, депереважаютьтакіелементи, як фосфор йкальцій.Мінеральніречовиниберуть доля внайважливішихобмінних процесіворганізму –водно-сольовому,кислотно-лужному,підтримуютьосмотичнийтиск уклітинах,впливають наімунітет,кровотворення,згортаннякрові.Деякіферментативніпроцеси ворганізмінеможливі безучасті тихий чиіншихмінеральнихречовин.Приблизнотретина всіхферментівмістить метав чиактивуєтьсяметалом.

>Мінеральніречовинизалежно відїхньоговмісту ворганізміподіляються на макро- ймікроелементи. Домакроелементів належатинатрій,калій,кальцій,магній, фосфор, хлор,сульфур, домікроелементів –ферум,купрум,манган, цинк, йод, хром, кобальт,флуор,молібден,нікол,стронцій,кремній, селен,ванадій. Умікрокількостях смердотістимулюютьбіохімічніпроцеси, але й великі дозахможутьпроявлятитоксичнудію наорганізм.


1.2Харчування таздоров’я населення України

 

>Аналіздинамікихарчуваннярізних груп населення Українисвідчить, що заостанні роктаістотнопорушилася структурахарчуванняукраїнців.Знизилосяспоживанням’яса й молока,фруктів йовочів,риби йрослинноїолії.Зрослоспоживаннялише одного продукту,який з праваназиваютьнаціональним –картоплі. Заостанні два роктапопулярність "іншогохліба"збільшилася на 13,2 %. Отже,значнаверства населення (62,7 %),тобто люди ізнизькимрівнемсукупнихвитрат, атакож тих,хтоперебуває нарівніпрожитковогомінімуму,споживають, в основномукартоплю йхліб. якнаслідок,їхнійраціонзбіднів набіологічноповноцінніпродуктитваринногопоходження. На тому годину уньомузначнозрісвмістпростихвуглеводів татвариннихжирів;рівеньпектину таклітковини, щорегулюють діяльністьтовстого кишечнику,катастрофічнознизився (>дефіцитсягає 70 %) [21].

>Таблиця 1.1. >Споживанняосновнихпродуктівхарчування України 1990-го та 2003 рр., кг особу зарік [13]

>Продукти >Рекомендована норма 1990 р. 2003 р. >Зміни, %
>М’ясо там’ясопродукти 45 68,2 30 –56,0
Молоко ймолочніпродукти 291,6 373,2 205 –45,0
>Яйця (прим.) 231,3 272 175 –35,7
>Риба тарибнівироби 13,5 17,5 9 –48,6
>Олія 6,4 11,6 9,4 –19,0
>Картопля 93,2 131 138 +5,3
>Овочі табаштанні культури 110,4 102,5 102 –0,5
>Фрукти,ягоди,горіхи та виноград 42 47,4 25 –47,3
>Цукор 27,6 50 38 –24,0
>Хлібопродукти 117 141 129 –8,5

якзазначає СмолярВ.І. [19],одноманітнежиро-вуглеводнехарчуваннябільшоїчастини населенняпризводить до збільшеннямаситіла у 30 %жінок, 15 % чоловіків та 10 %дітей.Загальновідомо, щоцеприскорюєрозвиток атеросклерозу,призводить доартеріальноїгіпертензії,інсулінозалежногодіабету таонкологічнихзахворювань.Соціальнінаслідки цогоявищадужезначні,оскількизумовлюютьвтратипрацездатності таранньоїінвалідності.

>Дослідження,проведені у 2000-му р. уКиєвіспівробітникамиІнститутугігієни ймедичноїекології АМН України,свідчать прозначнепогіршенняхарчуваннядітейвіком 4–6 років, котрівідвідуютьдошкільнізаклади.Визначеновираженийдефіцит ураціонім’яса,риби, молока,молочнихпродуктів, атакожовочів йфруктів.Споживаннятваринногобілказнижене на 23 %,вітаміну А – 70 %,вітаміну З – 11 %,вітаміну У2 – 49 %. Широкорозповсюдженаполінутрієнтнанедостатністьхарчування, чи так звань ">прихований голод". До 90 %обстеженихмаютьнедостатність ураціонівітаміну З,дефіцитякогосягає 50–80 %; у 40–80 %,виявленанедостатнязабезпеченістьвітамінамигрупи У тафолієвоюкислотою, 95 %обстеженихмають 30–40 %-унедостатністьвітаміну А [6].Нестачажиттєвоважливихелементівпризводить допослабленнязахиснихфункцій ворганізмі, йогонеспроможностіпротистоятизахворюванням [9].

Невипадково заостанні роктадужепоширеноюінфекційноюхворобою ставшитуберкульоз,якийвиникає черезнедостатнюкількістьбілків ухарчовихраціонах.Найбільшеця кісточкапоширюється в Українісеред чоловіків.Загальніпоказникисмертності,пов'язані із нею,є одними ізнайвищих усучаснійЄвропі,втричіперевищуютьцейпоказник українахЄвросоюзу,вдвічі – українахЦентральної таСхідноїЄвропи й в 1,5 рази – на теренахколишнього СРСР [10].

У 2001 р.фахівці цого жінституту провелиепідеміологічнідослідження характерухарчуванняшколярів всіхвікових груп по всіх 5регіонах України.Вперше було бвивченофактичнехарчуваннядітей надмістах, але й і всільськіймісцевості.Порушенняхарчового статусупроілюструємо настаніфактичногохарчуванняшколярів 11–13 років. У всіхрегіонах удітей цоговікукількістьзагальногобілка враціоністановила 75–91 % відфізіологічноїнорми, при цьомутваринногобілка – 70–79 %.Співвідношеннябілків,жирів йвуглеводів було бістотно порушене накористьостанніх зарахунок їхньогорізкого збільшення йзменшення враціонібілків.Добовенадходженнявітаміну На 2,0–5,3 рази меншефізіологічноїнорми удівчат та в 1,5–4,0 рази – у хлопців.Добовенадходженнякальцію було бнижче в 3–4 рази. Цепов’язано ізвкрайнизькимрівнемспоживаннядітьми молока тамолокопродуктів: великімістах – всередньому до 90 р (прифізіологічнійнормібіля 500 р), всільськіймісцевості –120 р [6].

>Порушенняхарчового статусудітейпідтверджувалосязменшеннямзначеньсередніхантропометричнихпоказників заостанні 10 років. Ушколяріввиявленоуповільненнятемпів зростаннюдовжинитіла,зменшеннямаси таоб’ємугрудноїклітки.Такізмінисупроводжувалисяастенізацієюбудовитіла,затримкоюстатевогодозрівання.Зрозуміло, щосаме вдитинствізакладається основа дляхворобаліментарногоґенезу.

>ДослідженняминауковцівІнститутупедіатрії, акушерства тагінекології АМН Україничітковизначена залежністьздоров’ядитини,їїпсихічного тафізичногорозвитку від характеру йрівняхарчуваннявагітноїжінки,матері-годувальниці ісамоїдитини ізпершихднів життя.Дослідження показали, що вжінок, котрімешкають великімістах,значнознизиласяхарчовацінність грудного молока за всіма компонентами. В частности, вжінок, щопроживають у м.Києві, у грудномумолоцівизначаєтьсянизькийвмісткальцію, фосфору,заліза, цинку,міді (у 2 рази менше за норму ВООЗ),високийрівеньсвинцю,алюмінію,кадмію таіншихксенобіотиків. Цепризводить допригніченнязахиснихфункційорганізму,розвитку вдітейанемій [10].

Пронизькийрівеньпрофілактичної роботисвідчитьтакож тієї факт, що в Україніщорокународжуютьсядіти ізвадами,яким можназапобігти при забезпеченнюраціональногохарчуваннямматерів под годинувагітності (>вживання йоду,фолієвоїкислоти,есенціальнихмікроелементів).

>Дані військовихмедиківсвідчать, щомайже 30 %хронічноїзахворюваностівійськовослужбовцівстановлятьхворобиорганівтравлення.Простежуєтьсятенденція ">омолодження" тяжкихзахворюваньорганівтравлення тасерцево-судинноїсистеми,зростанняпатологіїнервовоїсистеми,психічнихрозладів.

>Військові медикидійшливисновку, щонизькийсоціально-економічнийрівень життя, вумовахякого жилапереважнабільшістьмайбутніхвійськовослужбовців, незабезпечувавїмдостатнього таякісногохарчування;можливостей для зайнятифізкультурою й спортом. У тієї ж годинувінсприявпроявамантисоціальноїповедінки,вкоріненню такихшкідливих дляздоров’язвичок, яквживаннянаркотиків,паління тазловживання алкоголем.

>Значнозбільшиласякількість ">захворюваньпохилоговіку",передумови якінакопичуютьсявпродовжусього життялюдини. До них належатисерцево-судиннізахворювання, рак,діабет,інсульт, катаракта й глаукома, остеопороз,пов’язані ізхарчуваннямнижчефізіологічних норм вумовахнесприятливоїекологічноїситуації, котрівизначаютьякістьхарчовихпродуктів йнормальнужиттєдіяльністьлюдини [10].

>Розбалансоване,полідефіцитнехарчуваннябільшості населенняпризводить дорозвиткухронічнихнеінфекційнихзахворювань, котрінабуваютьепідемічного характеру. Заперіод із 1996 по 2001 рр.спостерігалосязростаннязагальноїзахворюваності (на 36,4 %). Уїїструктуріодне ізперших місцьпосідаютьхворобикровообігу,захворюваність на котрі заостанні 5 роківзросла на 53,9 %, (у т.ч. нагіпертонічнухворобу – 58,7 %,ішемічнухворобусерця – 50,3 %).Рівеньзахворюваності нацукровийдіабетзріс на 6,5 % [21].

>Поширюютьсясоціальнозумовленіінфекційніхвороби,зокрематуберкульоз,розвитокякогопевноюміроютакожпов’язаний ізнедостатнімбілково-енергетичнимхарчуванням.Високазахворюваність наендемічний зоб тарістзалізодефіцитнихстанівсереддівчат тажінокдітородноговікусвідчать пронедостатнійрівеньпопуляційноїпрофілактикиаліментарних тааліментарнозалежнихзахворювань. І,насамкінець,раціональне,науковообґрунтованехарчуваннямаєнепересічнезначення длязапобіганнярозвиткуонкологічниххвороб (умежах 35–50 %, заданими ВООЗ).

Таким чином, ухарчуванні населення України можнавиділитинаступніважливіпорушення:

·надлишковеспоживаннятвариннихжирів;

·дефіцитполіненасиченихжирних кислот;

·дефіцитповноціннихтвариннихбілків;

·дефіцитбільшостівітамінів;

·дефіцит макро- ймікроелементів (>кальцію,феруму, йоду,фтору, селен, цинку);

·вираженийдефіцитхарчових волокон.

>Основними причинамипорушенняструктурихарчування населення Україниє із одного боцінизькакупівельнаспроможністьбільшості населення, ізіншого –низька культураспоживання (>недостатнійрівень культурихарчування,недотримання його режиму тощо).Відтаквирішенняпроблемихарчування населенняпотребуєконсолідаціїзусиль влади,виробників,науковців тапрактиків. Іцезакономірно.Адже длязбереження тазміцненняздоров’я народу,профілактикизахворювань,пов’язаних зпорушеннямхарчового статусулюдини,необхідностворитимедичні,правові,економічні тасоціальніпередумови.

>Порушеннябіохімічноїрівноваги, щовиникаєунаслідокнезбалансованогохарчування, якусклалосявпродовж життябагатьохпоколінь, записана в генах йвиявляється всильних йслабких сторониспецифічнихпроцесів, щовідбуваються ворганізмі.Якщонавколишнєсередовищенесприятливеособливостямнашогогенетичного коду,організм неможепристосуватися йхворіє.Якщо,навпаки,оточеннядає все, щонеобхідне нашомуорганізму,імунітетпідвищується, а разом із ним – йнашішанси нахорошездоров'я й статокжиттєвих сил.

>Харчовіпродуктимають рядкомпонентів, котріздатнізахищати нашорганізм відхвороб.

1. >Речовини, щоберуть доля в забезпеченнюфункціїбар'єрнихтканин. До нихвідносятьсявітаміни А, З, Р,групи У, Є.Наприклад, ретинол, атакож багатовітамінівгрупи Унеобхідні дляутворенняструктурнихкомпонентівслизовихоболонокдихальних,сечостатевихшляхів, травного каналу,шкіри. Упідтримціцілісності мембранкліток, забезпеченнюнормальноїеластичностістіноккровоноснихсудинберуть долятокофероли,аскорбінова кислота,біофлавоноїди.Цівітаміни, атакожлецитин,кефалін,сірковмісніамінокислоти,лимонна кислота йіншіречовинипроявляютьвластивостіантиоксидантів -гасятьперекиснеокисленняліпідів (СТАТЬ),оберігаючитканини відпоявивільнихрадикалів. Це особливоважливо пристресах, діїіонізуючоїрадіації,наявностівиробничоїшкоди.

2.Сполуки,поліпшуючізнешкоджуючуфункціюпечінки. До нихвідносятьсясполуки, котрізабезпечуютьпроцесигідроксилування,метилуваннятоксичнихречовин впечінці.Джереламирухомихметильних групєметіонін,вітамін U,вітамінВ15, чипангамова кислота,холін,лецитин,бетаїн,фолацин йвітамін В12.Бере доля взнешкодженніглутамінова кислота,якоюбагатийбуряк йіншірослинніпродукти. Длянормальноїфункціїпечінкинеобхідненадходження ізїжеюліпотропнихречовин, щозапобігаютьнакопиченнюліпідів впечінці, через щофункціяпечінкиможепорушуватися. Доліпотропнихречовинвідносяться усі тихречовини, котрісприяютьокисленнюліпідів докінцевихпродуктів. В частности, перед тимвідносятьсяніацин, чивітамінРР,рибофлавін (>вітамін В2),вітамін З,вітамін Р (>біофлавоноїди),лецитин,холін,іоникалію,ненасиченіжирнікислоти.

3.Речовини, щоберуть доля взахистіорганізму відмікроорганізмів йвірусів. Цефітонциди –речовини, щомістяться вбагатьохрослинних продуктах. Уфітонцидівєважливавластивість – смердоті незасвоюютьсяорганізмомлюдини, томупроходять транзитом крізь усешлунково-кишковий канал,знешкоджуючимікроорганізми.Фітонцидиє вгірчиці,хроні,часнику,цибулі,петрушці,капусті,буряці,моркві,цитрусових,обліписі,червоній йчорнійсмородині,суниці,журавлині,брусниці.Всіфітонцидидуженестійкі,лишефітонцидичасникудужестійкі йтривалозберігаються.

4.Речовини, щопроявляютьантиканцерогенніефекти:

· ретинол (>вітамін А),захищаєротовупорожнину йШКК,сечовийміхур;

· комплексаскорбіновоїкислоти,токоферолу,ретинолу йцистеїну,якийгальмуєнакопичення ворганізмінітрозамінів, щоутворюються ізпопередників, щомістяться вковбасі йінших продуктах.Нітрозамінивідносяться досильнтхканцерогенів;

·вітамін До йджерела, що йогомістять,зокрема,морква, капуста, паста ізокеанічної креветки;

·баластніречовини (>целюлоза),запобігаютьрозвитку ракутовстої кишки;

·бета-ситостерол, щоміститься врослинних мастила,зменшуєвірогідністьпояви ракутовстої кишки.

>Джереламизахиснихречовинє: сир,молочнокисліпродукти,нежирні сортім'яса йриби увідварномувигляді,яєчнийбілок,рослинні олії,вівсяна йгречанакрупи,буряк,морква,гарбуз, капустабілокачанна,листовіовочі,чорна смородина,аґрус,обліпиха,шипшина,цитрусові.Бажано,щобціречовинипотрапляли ворганізмлюдини вкомплексі.

>Сучасніпродуктихарчуваннядужерізноманітні, але йлюдині Якапіклується просвоєздоров’янеобхідноумітивибрати лише тихпродукти,споживання які максимальнозабезпечать баланс всіх їхньогоскладових:білків,жирів,вуглеводів,клітковини,мінералів,мікроелементів,вітамінів,лужно-кислих основ й води [1].


1.3Харчуванняшкільноїмолоді

 

>Життєдіяльністьорганізмупостійносупроводжується великимивитратамиенергії, Якавідновлюється зарахунокречовин, щопоступають ізїжею.

>Кисляковська В. Г. [14]зазначає: "Колимолодшеорганізм, тоінтенсивнішеперебігають вньомуобмінніпроцеси,диференціація окремихклітин йтканин, щопов’язано ізпідвищеноюпотребою венергії.Енергія, щовитрачається,залежить відвікудитини, виду способу життя,кліматичних умів, сезону року".

>Їжа дляорганізму не лишеджерелоенергії, але йперш напластичнийматеріал,якийвитрачається напобудовуклітинорганів й систем; вон служититакожджерелом тепла,сприяєпідвищеннюстійкостідитячогоорганізму донесприятливихдійзовнішніх йвнутрішніхфакторів,покращуєпрацездатність [22].

Приорганізаціїраціональногохарчуванняшколярівмають бутиврахованівіковіособливості. яквідомо,шкільнийперіодподіляється втричі:

·молодший – 6–10 років,

·середній –11–13 років,

· старший – 14–17 років.

>Співвідношенняміжмасоюбілків,жирів йвуглеводів ураціоні заенергетичноюцінністюмаєстановити 14:31:55.Потреба вбілках, жирах йвуглеводахзбільшується ізвіком. Однаклегкозасвоювані моно- йдимернівуглеводимаютьстановити не понад 20 % їхнізагальногоспоживання.Енергетичнацінністьхарчовогораціонупідвищується із 2000 до 3000 Ккал.Оптимальнеспіввідношенняміжкальцієм й фосфором ураціонахмаєстановити 1,2:1,5.Майже 60–80%добовоїпотреби вкальціюмаєзабезпечуватися зарахунок молока ймолочнихпродуктів [13].

>Крім тогослідвраховувати видтрудовоїдіяльності –школярів,певноюмірою, можнавіднести людямрозумової роботи, щотакожвизначаєособливостіхарчування. Прирозробціраціонухарчування для таких людейрозумової роботинеобхідноспиратися наосновираціональногохарчування й йогопрофілактичногозначення.Проявомцихособливостейєпевнаспрямованістьхарчування – забезпеченняпідвищеноїстійкостіорганізму до діївисокогонервовогонавантаження,тобтоантистресовийнапрямхарчування.Інтенсивнийрозвитокорганізму йзначненервово-психічненавантаженняшколярівобумовлюютьвисоку потребу увітамінах тамінеральнихречовинах.

Таким чином,харчуванняшколярівмає своїособливості, котріполягають узбалансованостіхарчовихречовин ізурахуванням зростанню йрозвиткудитячогоорганізму таактивнійрозумовій роботи.

1.4Екологіяхарчування якелемент національної безпеки

 

>Харчування – одна ізнайвагоміших формвзаємозв'язкуорганізмулюдини ізнавколишнімсередовищем. Алі всучаснихумовахпродуктихарчуванняможуть нести йнегативнийефект,враховуючизабрудненнянавколишнього природногосередовищатоксичнимиречовинами антропогенногопоходження (солямиважкихметалів,нітратами,нітритами, пестицидами,радіонуклідами тощо). разом ізїжеюцісполукипотрапляють ворганізмлюдини.Багато із нихдужестійкі,можуть ворганізмінакопичуватися чиперетворюватися неменш чинавіть болеестійкіпохідні.Вониспричиняютьгострі йхронічніотруєння,провокуютьвиникнення тяжкихендоекологічниххвороб, аокремі –віддаленінаслідки,уражаютьгенетичнийапарат йпозначаються наздоров'їнащадків [16].

Проблемараціональногохарчування йзбереженняздоров'янабуваєособливоїактуальності вумовахнинішнього тотальногозабрудненнянавколишньогосередовища.Антропогеннізмінисередовищазумовлюють нелишевиникнення нових форм йвидівзбудників, але й ізмінюютьепідеміологію ">класичних"хвороб. Уорганізмілюдинитоксикантиможутьвступати увзаємодіюміж собою, ізіншими токсикантами,харчовими добавками,лікарськими препаратами,біологічноактивнимиречовинамиорганізму,утворювати болеепотенційнонебезпечніметаболіти, ніжвихідніречовини, матірсинергічнийефект,акумулюватися в тихий чиінших органах.

>Екологічнаагресіязапускаєпатологічнийпричинно-наслідковийланцюг:факториагресії (>токсичніречовини +радіація +дефектихарчування й способу життя +соціальнийстрес +іншіфактори) =порушенняобмінуречовин,утворенняаутотоксинів,розвитокавтоінтоксикації,зривадаптації,клінічні проявиендоекологічногозахворювання. Цезахворюваннявирізняєтьсяодночаснимнакопиченнямбагатьохтоксичнихречовин-ксенобіотиків, котрінадходять увідносно невеликихкількостях знавколишньогосередовища, йтоксичнихметаболітів, котріутворюються врезультатіпорушенняобмінуречовин. Одним зосновнихджерелнадходження йнакопиченняхімічнихтоксикантів уорганізмлюдиниєхарчовіпродукти йпитна вода. З нимитакожможутьнадходити ворганізмлюдинирадіоактивні табіологічнізабруднювачі [2].

>Виробництвоекологічнобезпечноїпродукції –першочергове заподіяння приекологізаціїсільськогосподарськоїдіяльності.Підекологічнобезпечноюрозуміютьтакупродукцію, котрапротягом свого ">життєвого циклу" (>виробництво-переробка-споживання)відповідала бустановлениморганолептичним,загальногігієнічним,технологічним йтоксикологічним нормативам та негативно невпливала б наздоров'ялюдини,тварин й станнавколишньогосередовища.

>Важливоюумовою для покращанняякостіпродовольчоїпродукціїє контроль із боці держави нарізнихетапахїївиробництва йспоживання, згідно з законами України: "Проякістьхарчовихпродуктів", "Простратегіюсталогорозвитку України", "Про захист правспоживача", Указу Президента "Пронаціональнупрограму ">Репродуктивнездоров'я 2001-2005" [16].


1.5Екотрофологія – нова система знань прохарчування

 

Череззв’язкиглобалізаційного характеруособистість ХХІ ст.перебуває взначноскладнішомуекологічному,соціальному,професійномусередовищі, ніжраніше, і у болеесуперечливомусоціумі.Екологічна компонента при цьомунабуває всебільшогозначення,оскількисаме черезекологію, котрамаєсправу ізоб’єктамистихійно-природного характеру, таоб’єктами, щозазнали антропогенноговпливу, наука та сус-пільствонарештіпочинаютьпривертати своюувагу допроцесів, щовідбуваютьсяміж компонентамисистеми ">людина–природа–соціум".Важливимелементомвзаємодіїцих компонентєхарчування. Длялюдини –цеосновний (й чи не Єдинийкерований)чинник, щозабезпечуєздоров’я,нормальнийрозвиток,довголіття,творчийпотенціал,продуктивність роботи.

>Димань Т. М.,Барановський М.М. [11]переконані, що вумовахсьогоденнявиникає потреба надновійідеології життя, а й уновійсистемі знань,побудованій наєдинійтеоретичнійоснові, щоохоплює низкупитань, котрі вконтекстіхарчуваннявиходять замежібіології,екології,медицини,економіки.

>Такоюсистемою знань, котра полягає вдосягненняхприродничих,соціальних таекономічних наук,сьогоднівиступаєекотрофологія.Термін ">екотрофологія" (>грец.ойкос –місцепроживання,трофе –харчування, логос –учення)вперше бувзастосований уНімеччині 1960-х років повідношенню довчення, якуоб’єднувало науки прохарчуваннялюдини таекономікудомашньогогосподарювання [13]. У Україніцей науковийнапрям ставширозвиватися із 2003 року, коли вБілоцерківському державному аграрномууніверситеті наекологічномуфакультеті бувстворена кафедраекотрофології [5].Специфіка "української"екотрофології –це акцент наекологічнійкомпонентіхарчуваннялюдини, щобільшоюміроювідповідаєнинішньомубаченню проблем уційгалузі.Екотрофологія –цеміждисциплінарний науковийнапрям,якийохоплює весьхарчовийланцюг йвзаємодіюсистемихарчування ізнавколишнімсередовищем,суспільством,економікою,здоров’ямлюдини.

>Екотрофологіянавчає якстворитиумови, щоповністюзабезпечуютьпотребирізнихверств населення враціональному йзбалансованомухарчуванні, адекватномунаціональнимтрадиціям йзвичкам,віку,професії, стануздоров’я,економічномуположенню таекологічнійситуації,відповідно довимог Сучасноїмедичної науки [13].

>Традиційним йдомінуючимниніепістемологічнимпідходом увирішенні проблемхарчування населенняєредукціонізм. (>Епістемологія –церозділфілософії,якийвивчає природу,походження ймежі знаньлюдини.Вонавідповідає на запитання, щоєзнання, як воно таотримується й щоробить йогознанням). Зпоглядуредукціонізму,цілевиступає як сума окремих йогочастин. У такомуконтексті,наприклад,раціонвиступає якнабірпевниххарчовихпродуктів, ахарчовий продукт – як сумапевноїкількостіпоживних йнепоживнихкомпонентів.Дослідженнядієтологів уминуломустолітті булисфокусовані наконкретнихскладникахїжі та їхньоговпливі наздоров’ялюдини.Протераціонлюдини –це непросто

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація