Реферат Бібліотека Як система

ПЛАН

1.ЕВОЛЮЦІЯПОГЛЯДІВБІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ

2.СУТНІСНАСИСТЕМНА МОДЕЛЬБІБЛІОТЕКИ

3.ПЕРШИЙКОНТУРСУТНІСНОЇСИСТЕМНОЇМОДЕЛІБІБЛІОТЕКИ

3.1Підсистема «>Бібліотечний фонд»

3.2Підсистема «Контингенткористувачів»


1.ЕВОЛЮЦІЯПОГЛЯДІВБІБЛІОТЕКОЗНАВЦІВ

>Вивченнябібліотеки яксистемипідготовленотривалоюістерієюрозвиткубібліотекознавства.Спочатку, наранніхїїстадіяхбібліотека якпоняття включалоякий-небудь одинелемент:приміщення длязберіганнядокументів,спеціальнеустаткування,набірдокументів (>бібліотечний фонд), контингентчитачів,бібліотечний персонал йін.Розвитоктеоретичнихуявлень пробібліотекупривів доформуваннярізноріднихконцепцій,кожна із яківносиввнесок доїї характеристики, але й не давалавсесторонньогоописуїїсуті.Деякі ізцихконцепційпродовжуютьіснувати й в даний годину.

титануукрайнечисленнідослідники, котрінамагалисяохопитипоняттябібліотека вцілому,навіть непідозрювали, що урядівипадківвикористовувалиелементи системногопідходу доїївивчення.Наприклад, характеристикабібліотеки якцілісноїсистеми мала місцьще XVII в. у Р. Ноде.Неврегульованізбори книжок,відзначаввін,наскільки великим бі воно та не було б, неможеназиватисябібліотекою, якнатовп 30тисяч Чоловік без командира йорганізації неможеіменуватися:армією, а купакаменів йматеріалів —палацом.Аналогічну думкувисловив в 1834році Ж. Намюр.

>Поступовофахівціприходять до думи, щобібліотекуутворюєвзаємодіядекількохелементів.Появачіткогоуявлення про ті, щоїїпороджуєвзаємодія два чидекількохелементів,відноситься на вухонашогосторіччя. Це бувякісноновийпогляд.Відомібібліотекознавці того години (Н.А.Рубакин,Л.Б.Хавкина, А.А.Покровський,пізніше Ю.В.Грігорьев,О.С.Чубарьян),найбільшбібліотеки якскладноїсистеми, щоблизькопідійшли дорозуміння,проте, то й не дуже докінцяподолатибагатовіковунауковутрадиціювизначеннябібліотеки наосновієдиногоелементу.

У 1948році І.Г. Марковвисунувновудвоелементнуконцепціїфункціонування книжки насуспільстві (>маючи наувазі,зокрема,бібліотеку) — книжку й читача.Починаючи із 1960 р.аналогічнупозиціюзаймав йО.С.Чубарьян. У тих ж роктадану точкузоруприйнялиокремізарубіжніфахівці. Так, Б.Пальмер й А. Уельс (>Великобританія)вважали, щобібліотечна справамає наметіз'єднати читача й книжку.Такої ж точкизорудотримувалися й Я.Дртина (ЧССР), X, Кунце (НДР), У.Пясецки (ПНР) йін.

>Паралельно ізназваним широкогопоширення вбібліотекознавствінабувпогляд,відповідно доякогобібліотекуутворюютьвзаємодіятрьохелементів.Одній ізперших доцієї думиприйшлаЛ.Б. Хавкіна.Вонауказувала набібліотекаря як наневід'ємнийелементбібліотеки,який, слова, ">єдушею справ",Цяпозиція,збагаченаположеннями системногопідходу,почаласвійрозвиток в1960-і рокта.

У 1967році М.С, Карташовпроаналізуваввзаєминибібліотекаря (Б), читача (Ч) й книжки (До),використовуючипоняття системногопідходу.Майжеодночасно із ним ізпозицій системногопідходупідійшла довивченнябібліотеки Н.І.Тюліна. На їхні бік в 1976році ставши А.Я. Черняк.Вінзначнопоглибивпозицію, лишенамічену М.С.Карташовим, давширозгорнену характеристикуролі шкірногоелементу всистеміК—Б—Ч.Далі систему До — Б — Чрозробляв І.М.Фрумін, що детальнорозкривзовнішні йвнутрішнізв'язкиміжелементами, атакожвитікаючі із нихфункціїбібліотеки йзакономірностібібліотечної справ. Концепціюбібліотеки яксистеми До — Б — ЧПризнаєтьсящепорядфахівців.

Уціломуслідзазначити, щоконцепціяК—Б—Чузагальнила всецінне, що було бздобутепопереднімидослідниками.Проте, на думкуЮ.Н. Столярова, привсійїїпрогресивностібібліотекознавство все-такище недосяглозавдякинійвсесторонньогорозкриттясутіявища, щовивчалося. Узабуттізалишилосянайперше,найранішеуявлення пробібліотеку якприміщення,будівлю,набірустаткуванняспеціальногопризначення, якутакожвинне було б б нарівних ізелементами До, Бі й Ч правахувійти до єдиноїсистеми.

>Базуючись натеорії системногопідходу,Ю.Н.Столярів на початку

1970-х роківвисунувконцепціюбібліотеки якчотирьохелементноїсистеми. На його думку,бібліотеку якоб'єктивнуреальність йнауковепоняттяутворюютьнаступніелементи (>підсистеми):бібліотечний фонд (БФ), контингенткористувачів (КП),бібліотечний персонал (>БП) йматеріально-технічна база (МТБ). Уподальших роботів Ю. М. Столярова дана модельотрималаподальшийрозвиток. На початку Першогодесятиліття XXI в.їм бувобгрунтованабагаторівнева (>багатоконтурна) модельбібліотеки.

>Фахівцямивисувалися йіншіконцепціїбібліотеки яксистеми.Найчастіше модель,запропоновануЮ.Н.Столяровим,доповнюютьп'ятимелементом —довідково-пошуковимапаратом. Авторами такихКонцепційє А.І.Остапов, С.В.Мамонтів, М. Ф.Меняєв, І.Г. Моргенштерн, Н.І.Тюліна,Я.Л. Шрайберг.Інодібібліотекущетрактують й як систему, щовключає понадп'ятиелементів.

>Зі всіхназванихконцепційнайбільшширокевизнання й поширенняотрималасутнісна модельбібліотеки яксистеми,запропонованаЮ.Н.Столяровим. Томуподальшийвикладданоїпроблемигрунтуватиметься на йоготеорії.


2.СУТНІСНАСИСТЕМНА МОДЕЛЬБІБЛІОТЕКИ

>Системнийпідхідєнапрямметодологіїнауковогопізнання йсоціальної практики, восновіякоголежитьрозглядоб'єктів як систем. Система, у своючергу,визначаєтьсяпредставникамиданогонапряму якбезлічелементів, щознаходяться увідносинах йзв'язках один із одним,створюючихпевнуціліснуєдність.Системнийпідхідорієнтуєдослідників нарозкриттяцілісностіоб'єкту,виявленнябагатообразнихтипівзв'язків йзведення їхнього вєдинутеоретичну картину. З початку 1950-х роківсистемнийпідхідзастосовується векономіці,управлінні,природознавстві. Убібліотекознавствіважливістьданого методу бувусвідомлена вдругійполовині 1970-х років.

>Системнийпідхіддозволяєвичленуватинайбільшзагальні йстійкімоменти вдіяльностібібліотек йгрунтується на бонайраціональніший шляхвивченняскладнихявищ —послідовнерозчленовування їхнього дотієїмежі, заякою смердотівтрачають своюякість.Такоюграничноюодиницеюділенняєелемент.Неподільністьелементувідносна,оскількинедільнимвінвважаєтьсялише на томурівніаналізу,якийприйнятий в конкретномудослідженні.Розглянутий наіншомурівні — як неелементу, асамостійно»системи ізсвоїмиелементами йзв'язками —вінтакожхарактеризується неменшоюскладністю йзаслуговує неменшретельногорозгляду.

>Сукупністьелементівутворює систему.Додавання чивиключенняяких-небудьелементівведуть доруйнуванняранішеіснуючоїсистеми йперетворенняїї віншу.Розрізняютьпрості йскладнісистеми.Проста системаєсукупністюодноріднихелементів, щовиконуютьнеобхідну дляїїіснуванняфункцію.Якщо ж всистемієдекілька такихсукупностей, токожна із нихнабуваєроліпідсистеми, а вся вонастаєскладною.Поняттясистеми так самевідносно, як йпоняттяелементу,оскількикожна системаодночасноєпідсистемою (>елементом)системивищого порядку (>метасистеми) йодночасновиступає якметаситеми для системнижчого порядку (>мікросистем).

>Вивченнясистемиполягає увиявленніїїелементів,підсистем йзв'язківміжелементами йпідсистемами,тобтоїїструктури;встановленніознак йпараметрів, щохарактеризують систему;визначенніфункції,виконуванихелементами (>підсистемами)усередині й поза нею (узовнішньомусередовищі),їївластивостей,тобтоякіснихвідмінностей, щообумовлюютьїївідноснусамостійність;з'ясуванні, довиникнення які новихінтеграційнихвластивостейсистеми,відсутніх ускладовихїїоб'єктів, приводитивзаємозв'язок йвзаємодіяелементів.

>Результатним (>аксіоматичним) длявивченняструктурибібліотекиєположення про ті, щобібліотека яксоціальнийінститутстворенасуспільством для поширення впросторово-часовомуконтинуумісоціальнозначущихдокументів ізметоюзадоволення йформуванняінформаційних потреб.Базуючись наданомуположенні,Ю.Н.Столярівпобудувавбагаторівневу (>багатоконтурну) модельбібліотеки.Відповідно до йоготеоріїбібліотеку як системуутворюютьнаступнічотириелементи:бібліотечний фонд (БФ), контингенткористувачівбібліотеки КП),бібліотечний персонал (>БП) йматеріально-технічна базабібліотеки (МТБ).Четирех'едінствоназванихелементівпредставляєперший контурсистеми. Інший контур уявлень моделямиелементів Першого контуру йскладається ізнаступнихелементів: модель БФ, модель КП, модельБП, модель МТБ.Наступнийрівеньсистеми уявлень моделямиелементів іншого контуру й т.д.

>Прості,історичнопервинніелементивластивікожнійбібліотеці безвиключення,присутні внійобов'язково йпостійно, безприсутності хоч біоднієї із них системафункціонувати неможе; смердотіволодіють характеристиками, щодозволяютьчіткообмежити їхнього один від одного.Середродовихелементіввиділяютьрезультатні — документ йкористувач.Наявність їхнінедостатньо дляутвореннябібліотеки, але й смердотіслужать причиноюпоявиіншихїїродовихелементів.

>Всіелементисистеми ">бібліотека"знаходяться втісній йнерозривноївзаємозалежності (малий. 1 — 3).

>Рис 1.Сутнісна системна модельбібліотеки (>перший контур)

Таобставина, щокожнапідсистема йїї модель не так наінші, але й й самазалежить від них менше,чим смердоті віднеї, недозволяє жадної із них бутинатуральною чиєдиною,створюючою систему ">бібліотека", Тому ані БФ, ані КП, аніБП, ані МТБ, ані тім понад їхнімоделі на іншому йнаступних контурах сам пособі) анінавіть їхнівідносини, щорозглядаютьсяізольованоодне відіншого,ще неутворюютьбібліотеку якцілісну систему.Органічнецілеутворюєтьсялише тоді, колиміжцимипідсистемамивиникаютьстійківнутрішнізв'язки,унаслідок чого системанабуваєінтеграційних,тобтонові,якості.Іншими словами, мовайде не про конгломератмеханічносполученихкомпонентів, але йсаме процілісність,розчленовуванняякої начастиниможливолише вабстракції. Кожнапідсистемарівноправна ізіншими бовиконує своювласну,якісновідособленувнутрьо- йзовнішньосистемнуфункцію, безякої система був бнедієздатна. Усвоїйсукупності усіціфункціїдодаютьсистемі ">бібліотека"стійкість йзакінченість.Ціпідсистеми йзв'язкиміж нимивластивібудь-якійбібліотеці до тихийпір,поки вонаіснує всвоїйвласнійякості.

>Бібліотекає нелінійною (числозв'язківрівне n — 1) й незамкнутою (числозв'язківспівпадає із числомелементів), аконтактно-променевоюсистемою,оскільки дозв'язків понад числаелементів. Ос-кільки вціймоделііснує шлях, щодозволяє ізбудь-якоїкрапки пройти добудь-якоїіншої у тійєдиномунапряму,якийвказанийстрілкою, тоцеозначає, щобібліотекаєзв'язаний граф,Іншими словами,бібліотека —жорстка система;включення чивиключення хоч бі одногоелементу,порушеннясталихзв'язків означало бїїперетворення вякісноіншу систему.

Малий. 2.Сутнісна системна модельбібліотеки (>другий контур)


Малий. 3.Сутніснадвоконтурна системна модельбібліотеки

Недивлячись наце,бібліотека неєзакритоюсистемою.Закритоюназивається система, щофункціонуєізольовано відзовнішньогосередовища, в якунічого непоступає "навході" (ані уматеріальному, аніенергетичному, ані вінформаційномувідношенні) й котранічого невидає "навиході".Бібліотека ж яксоціальна система за межі неможе бутизакритою.Навпаки,породженасуспільством й щовислужує його, вон нечужа йогозапитам йчуйнореагує ними.Взаємодіябібліотеки ззовнішнімсередовищеммаєдвосторонній характер.Основніпараметри ("навході")кожною ізчотирьохпідсистем Першого контурузадаютьсяумовамизовнішньогосередовища,видозмінюються впроцесі їхнівзаємодії й "навиході"надаютьдію насередовище, що породило їхнього.

Ос-кількикоженелемент (>підсистема)бібліотеки яксистемимаєзовнішнівхідні йвитікаючізв'язки, товиявляється, щоця системамає всвоємурозпорядженнічотириелементарні входь йвиходи. Ос-кількиелементизв'язаніміж собою, сигнал, щоприймається однимелементом,надаєдію на усіінші, таким, на систему вцілому. Так,надходження вбібліотеку документа ізновимзмістом (>вхіднийзв'язок доелементу Д)диктуєбібліотекаревінеобхідністьсповіщення проньогокористувача,вимагаємісця наполиці йналежних умівзберігання. Урезультатівикористання документаміняєтьсяінформаційний тезаурускористувача й йогоподальшаповедінка.Необхідністьвирішитиякусьнову завданняможерозглядатися якзовнішній сигнал доелементу П. Будучиперетвореним взапит,вінвимагає відбібліотекаряпошукупотрібного документа,технічнихзасобів його доставки й т.д. Те чиіншетехнічненововведення, щоз'явилося вбібліотеці (>вхіднийзв'язок доелементуМТУ),можезмінититехнологіюбібліотечногопроцесу,надатидодатковізручностікористувачеві, дозволитипридбатиновийвигляддокументів й т.д. Також активно впливають нафункціонуваннябібліотеки йнегативнізовнішніімпульси. (>Докладнішавзаємодіяелементіввнутрішнього йзовнішньогосередовищрозглядається врозділі 6.)

Ос-кількибібліотекуутворюєєдність фонду, контингентукористувачів, персоналу,матеріально-технічноїбази напершомурівні й їхнього моделей на іншому йподальших, то неює йокремаустанова, й комплекс такихустанов (>централізованабібліотечна система), й йогочастина (>наприклад, пунктбібліотечногообслуговування,бібліобус), йособистізборидокументів —адже вкожному ізцихінститутівприсутнявказанаєдністьелементів.Рішення ж про ті, котрісамедокументи,користувачі й т.п.повинні бути втій чиіншійбібліотеці,залежить відконкретно-історичних умів.

>бібліотека фондкористувач

3.ПЕРШИЙКОНТУРСУТНІСНОЇСИСТЕМНОЇМОДЕЛІБІБЛІОТЕКИ

 

3.1Підсистема «>Бібліотечний фонд»

>Виникненнябібліотечного фондузумовленеоб'єктивно самим ходомрозвиткусвітовоїцивілізації. як було бвідмічено врозділі 1.2,прагненнялюдствазберегтисвійсоціальнийдосвід йпередати йогоновимпоколінням привело достворенняпродуктівфіксаціїінформації, щоотрималиостаннім годиноюузагальнювальнуназву "документ". Умірурозвиткусуспільствапотрібно було б не лишефіксуватизнання задопомогоюдокументів, але й йзбирати в одномумісці самцідокументи йзабезпечувати їхньогозберіганняпротягомвсього години,поки смердотіпредставляютьсуспільнийінтерес. Ос-кільки в процесцевикористаннядуховні ціності, як правило, незнищуються, в світівідбувається процес їхнібезперервногонакопичення.Інакшекажучи,з'являєтьсясукупністьдокументів чибібліотечний фонд.Заразбібліотечний фондвизначається яксистематизованасукупністьдокументів,відповіднихзавданням, типу,профілюбібліотеки, атакожінформаційнимпотребамїїкористувачів йпризначена длявикористання йзберіганнядокументівпротягомвсього години,поки смердотіпредставляють дляабонентівреальну чипотенційнукористь.

Таким чином,функціяпам'ятілюдства, щозадається фондулюдством чи, впоняттях системногопідходу,зовнішнімсередовищемвластивайомуспочатку,генетично. Данузовнішньосистемнуфункцію БФназиваютькумулятивною.Технологічноцяфункціяреалізується увиявленні,зборі йзберіганні необходимихдокументів,термінзберігання якізалежить від години,протягомякого смердотіпредставляютьреальну чипотенційнуцінність.Усерединісистеми ">бібліотека" БФвиконуєфункціюпочатковоїфундаментальноїоснови, наякійбазується всяїї діяльність (табл. 1).


>Таблиця 1

>ЗОВНІШНІ ІВНУТРІШНІФУНКЦІЇПІДСИСТЕМСИСТЕМИ «>БІБЛІОТЕКА»

>Назвапідсистеми >Зовнішняфункціяпідсистеми >Внутрішняфункціяпідсистеми
>Бібліотечний фонд >Кумулятивна >Початковоїфундаментальноїоснови
Контингенткористувачів >Утилітарна >Цільіснування йрозвиткусистеми
>Бібліотечний персонал >Представницька >Управлінська
>Матеріально-технічна база >Матеріально-об'єктна >Матеріальногосередовища|середа|бібліотечноїдіяльності.

Основубібліотечного фонду врізніісторичніперіодискладали тихвидидокументів, котрі в тієї годину булинайбільшпоширеними.Свого годинице були йглиняні таблички, йпапірус-ресвити, йрукописні книжки. Зпочаткомери Ґуттенберґадрукарська книга на багатосторічмайжеповністювитіснила ізфондівбібліотекиіншівидидокументів. Аж докінця 1970-х років було б широко (>поширенопереконання, щобібліотечний фондпороджується книгою (у широкомусенсі цого слова),оскількивін тодіформувавсямайжевиключнотворамидруку. Зрозширенням вдругійполовині XX в. видового спектрудокументівпочавмінятися й складбібліотечнихфондів, в котрі разом ізтворамидруку сталивключатися йіншівидидокументів,зокремаграмплатівки,аудіокасети,слайди,відеофільми,електронні,зокремамультимедійні,документи.Еволюція видового складуфондівбібліотек й їхні «>тимчасовий стан дозволилизробитививід, щосистемоутворюючимелементом БФє документ.

>Поняття "документ"вимагаєособливихобмовок.Зівсьогорізноманіття вбібліотецізбираютьсялишедокументипортативні (>нестаціонарні,мобільні), як правило,неавтентичні (>тобто що несутьінформацію не своїмносієм, азафіксованою нанімзнаковий-кодовоюсистемою),такі, щовиконуютьпочатковуфункціюактуальною,оперативною, а чи неретроспективній (якархів чи музей)пам'яті;первинні,документологічні,концептографічні (навідміну від органунауково-технічноїінформації).

>Кожен ізвидівдокументів,складовихбібліотечний фонд,володієпевнимидостоїнствами йнедоліками. Так, творидрукупокиволодіють сутотехнічнимиперевагами передаудіовізуальними ймашиночитабельними документами.Вони легкопереносяться йзаймають маломісця,маютьвідносноневелику ваги й ">працюють" без галасу.Інформацію із нихкоженможезасвоювативідповідно досвоєїшвидкостісприйняття.Вонидозволяють убудь-який момент ">зупинити"мить,неодноразовоповернутися допотрібногомісця. Книгу можнавикористовувати безспеціальнихпристосувань, вслушний одну годину набудь-якійтериторіальнійкрапці.

>Аудіовізуальнідокументи, у своючергу,володіють такимидостоїнствами, які немає книга:безпосереднійзапис йавтентичневідтвореннязображення, звукуробить їхнінезаміннимджереломінформації.Укладена у якихінформаціязасвоюється безспеціальноїпідготовки —уміннячитати, часто — беззнаннямов й т.д.Цимиперевагамиаудіовізуальнихдокументів перед книгою йпояснюється їхністрімкийрозвитокостаннімироками.

>Ще понадпереваг уцифровихоптичнихдисків,якимипочалиформуватибібліотечніфонди.Немаєсумніву, що із годиноюнекнижковівидидокументівперевершать книжки з всіхтехнічних характеристиках. разом із тімодночаснеспівіснування всіхвідомих формзаписунеобов'язкове.Якщоновийспосібфіксаціїінформаціївиявляється в всіхвідношенняхкращеколишнього,він вісторичнокороткітермінивитісняєзастарілу форму. Таквідбулося,наприклад, ізглиняними табличками,папірусом.Магнітнібобіни буливитиснені компакт-дисккасетами, а тихий, у своючергу, тепертіснятьоптичні диски,кінострічкапоступиласямісцемвідеострічці, якоївитісняє ізвідеоринкуцифровийзаписзображення й звуку наоптичних дисках.

>Необхіднийзбалансованийпідхід доформування БФрізними видамидокументів ізурахуванням їхньогодієвоїролі вінформаційномупотенціалісуспільства. Неприпустима анінедооцінка, аніпереоцінкаякого б то ми не було б їхнівигляду.Принципово наяких-небудьінші характеристики документа,якийможе бути уявлень уфондібібліотеки,обмежень ненакладається ані ізпоглядугалузізнання, ані ізпоглядуматеріальноїконструкції,носія,способівзапису й т.д.Ціобставинизумовлюють, із одного боці,безуспішністьчисленнихспробтеоретичнообгрунтуватиісторичнуприреченістьбібліотек якспеціальнихінститутів, а ізіншої —зобов'язуютьбібліотекарівуважностежити запояву» все новоговиглядудокументів й оперативновключати їхнього досвоїхфондів.

>Питання пронеобхідністьконцентрації в одномумісцібезлічідокументівнабуваєособливоїгостроти вумовахінформатизаціїсуспільства, колипотрібнаінформаціяможе бутивикликана наекран дисплея ізтериторіальновидалених базданих. При ботериторіальномурозноситьсядіахронного (базового) й синхронного (>відтвореного) документастворюєтьсявраженнязникнення його самого, а із ним йбібліотеки якдокументний-комунікаційноїсистеми. Аліце не більше, ніжілюзія,оскільки й документ, йкомунікаціязберігаються,видозмінюютьсялише їхніформи. Притрансляції документаіснує ймісце йогопостійногознаходження,тобтонайчастішебібліотека —суспільна чи особіста, йбібліотекар —посередникміж документом йкористувачем.Міняєтьсялише формапосередництва.Якщо вролі хранителя й чипосередникавиступає самкористувач, щоволодіє методамипошуку,відбору,організації йзберіганняпотрібнихйомудокументів,маємісце Поверненняособистоїбібліотеки,здійснене наякісноновійпрофесійній йтехнічнійоснові.

 

3.2Підсистема «Контингенткористувачів»

>Збір йзберіганнядокументівєважливою, але йзовсім некінцевоюметоюдіяльностібібліотеки яксоціальногоінституту.Поява документаіманентноприпускалавиникненнякористувача,якомуцей документадресований.Документи, щоакумулюють запас знань,можутьповернутицізнаннясуспільству лише черезлюдину, щосприймає йпереробляєзмістдокументів й що таким чиномреалізовує їхньогоінформаційнуцінність. )більше,історичновиникнувши якнаслідокрозвитку знань, документ як іісторичноперетворюється нанеобхіднуумову їхнірозвитку. Урезультатівиникаєдіалектичнаєдністьвиробництва йспоживаннядокументів. У своючергу,творча діяльністьлюдини,включаючи процеспідготовки донеї (>освіта),опосередкує документами,починаючи від букваря йкінчаючилітературоюрізногоступеняскладності. Отже,обидваелементисистеми "документ —користувач"об'єктивнонеобхідні один одному.

Єдність абонента й документамаєдіалектичний характер, воно таніколи не досягатитотожності.Навпаки, увідносинахміж нимиспостерігаєтьсядіалектичнасуперечність. якджерелоінформації документ полярнопротилежнийкористувачеві —споживачевіцієїінформації. Унімміститься ті, чого немає, але й щоможе бутипривнесене всвідомістькористувача (із тім чиіншимступенемповноти чи [>рекватності).Покизберігаєтьсяцяпротилежність,зберігається й саме ставлення "документ — абонент", а як лише воно тазнімається,зникає йзв'язок. З свого боці, йновий документстворюєтьсялише тоді, коли тієї, щоє невідображає нових знань, щоз'явилися всуспільстві. Таким чином,розвитоквзаєминміжелементами "документ —користувач"здійснюється поспіралі, увідповідності закономпіднесення потреб.

Умірурозвиткусуспільства зростанні, із одного боці, числодокументів, а ізіншої — числокористувачів. Так було всуспільствіз'являється контингенткористувачів (КП),тобтооб'єднанняфізичних йюридичнихосіб, щомаютьспорідненіінформаційніпотреби.Соціальнепризначення -використаннязосереджених вбібліотечномуфондідокументів.Звідси йпочатковазовнішньосистемнафункціяпідсистеми КП -утилітарна.Вонаутілюється вобслуговуваннякористувачівнеобхідними ним документами.Усерединібібліотекипідсистема КПвиконуєфункціюсенсу,цілііснування йрозвиткусистеми (табл. 4.1).

>СистемоформуючимелементомпідсистемиБПєкористувач. Увітчизняномубібліотекознавстві дотеперішнього години недосягнутоповнутермінологічнуєдність увизначенніосіб; щокористуютьсябібліотекою. У XX в.найбільш широкогопоширеннянабувтермін "читач".Тривалий годину йогозастосування було бвиправдане,оскількикористувачбібліотеки був впершучергупов'язаний із книгою. Аліостаннім годиноюз'явилися ряд новоговиглядудокументів котрінеможливочитати, їхнінеобхіднослухати,дивитися, йцезначнозвузило сферузастосуванняпоняття "читач".

Нарубежі1950—1960-х роківз'явивсятермін ">споживачінформації",який, недивлячись нагроміздкість,вигідновідрізнявся відтерміну "читач"більшоюширотоюзмісту.Під ним можна матір наувазі якосіб, щокористуютьсябібліографічними,документними йінформаційнимипослугами, то йвласнеспоживачівінформації.

разом ізпоняттями "читач" й ">споживачінформації"отримай! поширення йтермін "абонент".Він бувнавіть назв яксистемоформуючимелемент КП.Ю.Н.Столярівприпускав, щослові? "абонент"отримаєвизнання якузагальнювального,оскількипозбавленанедоліків,властивихтермінам "читач" й ">споживачінформації".Протеце неузгоджується ізміжнародноютермінологічноюсистемою, й у зв'язку ізцимпоняття неотримало широкогопоширений вбібліотекознавстві.

>Найбільшприйнятним якузагальнювальнийєтермін ">користувач".Вінволодіє всімадостоїнствамипоняття "абонент" йпозбавленийнедоліків зрозуміти "читач" й ">споживачінформації".Запропонованийтермінвідображає сутьдіяльностібібліотеки яксоціальногоінституту —використаннянакопиченогоінформаційноюпотенціалу. При цьомувін незв'язанийбезпосередньо, навідміну відпоєднання ">споживачінформації", ізяким бі то ми не було б виглядомпослуг, щонадаютьсябібліотекою, йприпускаєзадоволення якдокументних, то йбібліографічних і, власнеінформаційних потреб. Утерміні ">користувач", як й "абонент", немає акценту наспособісприйняттяінформації,тобтовіндопускаєвикористання раюособистихвидівдокументів.Запропонованийтермін навідміну відслів "читач" й "абонент" непов'язаний ізякою б то ми не було бформоюобслуговування йпередбачає якбезпосереднє, то йкористуваннябібліотекою.Крім того, слово ">користувач"відповідаєанглійському ">user".Цівирази пасвітилишироке поширення взарубіжномубібліотекознавстві йзакріплені урядіміжнародних йзарубіжнихстандартів.

яккористувачівиступаютьфізичні йюридичні особини.Крім того, длязадоволенняінформаційних потреб непосередняприсутність вбібліотецікористувачазовсім необов'язково, а приобслуговуванніюридичної особини воно та явнонеможливе.Фізична особавимушенавідвідуватибібліотеку,щобскористатися документом намісці (у читальномузалі) читимчасовоузяти його із собою.Якщорозглядативикористаннябібліотечного фонду встервобібліотеки яквимушенунеобхідність,стає ясно, щобібліотекарпокликанийшукатиможливостіїїусунення.Американськібібліотекаріще у ХІХ в. образнопорівнювалибібліотеку із водогоном, щозадовольняє потребу уводі безпосередньо вбудинку,підкреслюючи, таким чином, щоабонементи йчитальні зачи —тимчасові (>випадкові,акцидентні)структури ворганізаційнійсистемібібліотеки.Дійсно, смердотіпідлягаютьвідмиранню умірурозвиткуможливостейбібліотекиобслуговуватикористувача до тогомісці, якуйомупереважно. Дотеперішнього годинице заподіяннявирішуєтьсярівним чиномсімейним абонементом,доставкоюдокументівдодомуокремимкористувачам чи їхньогогрупам,задоволеннямбібліографічнихзапитів телефоном й т.п.Зараз задопомогоюелектроннихбіологіїзберігання й доставкидокументівБПдіставможливістьнадати КП доступ додокументів вбудь-якомузручному длякористувачамісці за межамибібліотеки, впершучергу нароботі чиудома убудь-який одну годину набудь-який день тижня,включаючивихідні йсвяткові.

>Впровадження такого стилюобслуговування, приякомубібліотекар небачить читачасвоїмиочима, приводити допанічнихуявлень проприйдешнєвідмираннябібліотеки вінформаційномусуспільстві, тоді яксамезавдякиновимтехнічнимможливостямстаєреальніповсюднеповноціннезадоволеннязапитівкористувачів.Данебаченнясутібібліотечногообслуговуванняповністюпогоджує ізприведеноювищеперспективоюрозвитку БФ. Уінформаційномусуспільствіповністюзбережутьсяосновоположніпринципиформування фонду йобслуговуваннякористувачів,проте організація йтехнологія того йіншогоякісноміняються.


Схожі реферати:

Навігація