Реферати українською » Культура и искусство » Своєрідність акцентів ілюстрацій до творчості Джона Мільтона


Реферат Своєрідність акцентів ілюстрацій до творчості Джона Мільтона

>Міністерствоосвіти й науки України

>МиколаївськийдержавнийЧорноморськийуніверситет ім. ПетраМогили

>Реферат

на задану тему:Своєрідністьакцентівілюстрацій до творчости ДжонаМільтона

>Виконала студентка 243групи

Мельникова Олена

>Перевірила

БерезаІннаЮхимівна

>Миколаїв 2011


1.Коротківідомості про життя, ітворчість

ДжонМілтоннародився в 1608році вЛондоні, в сім'їнотаріуса,близького допуританськихкіл.ДідМілтона був католикомякий черезнаверненнясина до протестантизмувідмовивйому успадку,тож тієївимушений був самзароблятисобі нахліб. Батьківщина був небагата але й і невбога.

У1625-мушістнадцятирічнийМілтон вступивши доКрайстс-коледжуКембриджськогоуніверситету. У 1632роціМілтонзакінчивуніверситет, деотримавступінь бакалавра, апізніше —магістрамистецтв[1]. Удвадцятьчотири роктавінзалишив Кембридж йвиїхав добатьківськогомаєткуГортон (графствоБакингемшир), депровівшість роківзаймаючисясамоосвітою. У 1638—39 живий тамандрувавІталією. У 1639 чуйні пронеминучугромадянськувійнузмусили йогопоїхати набатьківщину. 1640 року,напередодніАнглійськоїреволюції,повернувся вБританію,зайнявсяполітичноюдіяльністю.

>Улітку1642-гоМілтонвідпочивавпротягоммісяцяпоблизу Оксфорда йповернувсядодому ізнареченою,уродженоюМеріПауел.Йому було б 33 рокта,їй — 16.Усіїїродичі булипереконанимироялістами.Мілтон ж бувсупротивникоміснуючоїмонархії. Черезцей політичнийконфлікт дружина залишилаМілтона уже закількатижнів послеодруження йповернулася добатьків. Коліреволюційна владапочала їхніутискати,Мілтон,який ставши на порудіячемреволюційного табору,врятував їхнього.Мерівернулася дочоловіка после двох роківрозриву.Вона народилачотирьохдітей й в 1652 р. померла под годинупологів. Колі дружина залишилаМілтона,він написавши трактат пророзлучення (1645).

У1645—1649-муМілтонвідійшов відгромадськихсправ.Біографидумають, щовін бувзайнятийобмірковуванням йзборомматеріалів для «ІсторіїБританії» (>History ofBritain).

Уостанній день января1649-го вАнглії привселюдностратили Карла I; й непройшло і двохтижнів, якМілтонвиступив упресі із памфлетом «>Обов'язкигосударів таурядів» (TheTenure ofKings andMagistrates).Виступпролунавнадзвичайнорізко, і уберезні1649-гоМілтонапризначили секретарем приДержавнійраді.

У 1649—52працював уДержавнійраді,вівміжнароднукореспонденціюОлівера Кромвеля.

>Оскільк страта Карла Івикликалаобурення вЄвропіпотрібні булиновіпереконливівиправданняцаревбивства.Мілтон написавшилатиною триапологіїстрати короля: «>Захистанглійського народу» (>Defensio propopuloAnglicano, 1651), «>Повторний захист» (>Defensiosecunda, 1654) й «>Виправдання для собі» (>Defensio prose, 1655).

>1650-ті рокта стали дляМілтонаважкимдесятиліттям,нещастяйшлимайжебезперервноюнизкою. У лютому1652-говінмайжеповністюосліп, утравні померла дружина. Учервні, недоживши до року, помер Єдиний сін Джон. У1656-муМілтонодружився ізКатарінВудкок, але й на початку1658-го вонатакож померла. Тім годиною йполітичні, ірелігійні справ у странейшли, на думкуМілтона,дуже зле.Революція,покликанастворитивільнуреспубліку,обернуласядиктатурою.Неухильнонаростала потяг до Поверненнямонархії — вособі Карла Стюарта.

І коли зрозуміли, що революціяпровалилася, і напорозіРеставрація,Мілтонопублікував тризухвалі ідужевідвертіпамфлети на захистсвободи.

>Воцаріння Карла II ставМілтонакатастрофою. Наякийсь годину йогоув'язнили,навіть життя його було б внебезпеці, але йзусиллямидрузіввіннезабаромвийшов за грати. Уцей годинуМілтоносліп вжеповністю.

>Вінрозпочинаєголовнусправу життя —написаннябіблійноїпоеми проБога-Творця, про світлоангелів й проперших людей, про райвтрачений йповернутий.Сім роківвиснажливої роботивіддавосліплийМілтонвтіленню свогограндіозногозадуму. Заспогадамидрузів, співаєнерідко провівшибезсонні ночі вболіснихроздумах,очікуючинатхнення. І коли воно та спадало,вінодразукликавдоньку ідиктувавїйпронизливі рядки.

«>Втрачений рай» було б завершене 1665році. Один здрузівМілтона, прочитавширукопис, сказавшийому: «Ті багатоговориш провтрачений рай, ачомунічого нескажеш про райповернутий?»НезабаромМілтон показавшидруговіще одинрукопис. Заобсягомвінзначнопоступавсяпершому іназивався «>Повернутий рай». Ухудожніхописахбоїв у світі незримому, десвітломувоїнству Богапротистоять полчищатемнихсатанинських сил, явночуютьсявідзвукигромадянськихвоєн йрелігійнихзрад, щострясалиАнглію.

>Ці твори ДжонаМілтонадужеповільно пробивали дорогу до читача. За життя автора смердоті буливиданімізернимтиражем.

>ПомерМілтон уЛондоні 8 листопаду 1674 року.

2.Ілюстрації ГюставаДоре

>ТворчістьМільтона мала великийвплив як натогочасне сус-пільство, то й намистецтво багато років тому.ПідвпливомтворівМільтона й теперпишуться пісня.Малюютьсякартини танавітьзнімаютьсяфільми.Протенайбільшевідображуєвплив йоготворівсамеобразотворчемистецтво. До співаємоМільтона було бзроблено багатоілюстрацій,зокрема такимизагальновідомими художниками, як ГюставДоре,Вільям Блейк таУорікГобл. Іхочабільшість з них булистворенісаме до співаємоМільтона,кожна із них –оригінальна,оскількикожен митецьпоказувавсвоєбаченнянаписаного йпо-своємурозставлявакценти.

>Якщо детальнорозглядати шкірного ізілюстраторів, то можнавиділитипевніспільні тавідмінніриси. Так ГюставДоре,який якілюстратор,дивуєсвоєювинахідливою таневтомноюфантазією;створюючинизчисленнукількістьмалюнків,вінумівпридумуватинайрізноманітнішісцени, вздебільшогопросякнутіживим драматизмом,дужемайстернозображавподії натлістараннопідібраного пейзажу.РоботиДоре –гравюри – смердотіусівиконані вчорно-білих тонах,причому акцент у картинахзавждиробиться не так назображення головного персонажеві, але воточуючесередовище. Пейзаж абидопомагаєрозкритивнутрішній стан героя,передає йогонастрій.Кольорова гамамайстернопередаєзагальнийнастрійілюстрацій,більшість із які бувстворена допоеми «>Втрачений рай». Тутпануютьсмуток,печаль,злість,гнів тазневіра – усі тихемоції, котрі у нашійпідсвідомостіасоціюються зтемними,важкимибарвами.Впадає в окотакож ті, щорозмірперсонажів порівняно ззагальнимрозміромкартини –навмиснезменшений,хоча митецьдужеточнимилініямипередаєнавітьнайменшу деталь Автор аби подчеркиваетнікчемність всіхіншихстворінь порівняно із Богом –творцемвсьогосущого. Так, наілюстрації №14 до піснячетвертої (див. рис. 1.)Дорезображаю сатану,якийпіднявся на гору,роздумуючи, числідйомуіти до раю таспокушатилюдину.Гравюразображає сатану якмаленькуфігурку порівняно звеличністюрайського пейзажу. Перед нимлежить долина. Надякою сходитисонце. Іцесонце – символ того, що сатана невладен над тімсвітом, щолежитьбіля йогоніг,аджесонце –це символ великого Бога, що,сходячи нарайськоюдолиноюдаруєїйжиттєдайніпромені. А лише тієї,хтоєТворцем,маєсправжню уладові й декларація про уладові над своїмтворінням.

>Чіткість,точність тастрогість гравюр упорівнянні здомінуваннямпейзажів надзображеннями людей таянголівяскравовиявляєакценти, на якінаголошує автор –трагічністьдолі людей та ласихянголів, щовтратили рай,панування наусійземлі Бога, яктворцядосконалоїприроди.

 

3.ІлюстраціїВільямаБлейка

Одним зхудожників, дотворчогонаробку які належатиілюстрації дотворівМільтонаєВільям Блейк.Незважаючи тих, що Блейкпрославивсясамезавдякисвоїйтехнологіїрельєфноговідбитка, увласнійроботійомучастішедоводилосядотримуватися методуінталія, стандартного в XVIIIстоліття методугравіювання,якийполягавлише внанесеннінасічок набляшану пластину. Це було бскладною йтрудомісткоюроботою; у томущоб перенестизображення напластинипотрібна бувсила-силенна години,місяці, йнавіть рокта, але й, якзауваживсучасник Блейка ДжонБойделл,такийспосібгравіруванняробивїї продукт «>слабкоюланкою длякомерції»,дозволяючи художникам понад наблизитись до народу, йзробившиїїважливим виглядоммистецтва докінця XVIIIстоліття. Блейктакожвикористовував методінталія усвоїх роботів,зокрема дляілюстрацій.Роботи, якої завершивши перед самоюсвоєюсмертю.НововинайденийБлейкомтехніка, методрельєфноговідбитка,піддаваласясамої,жорстокійкритиці, яквтім всеноваторське вбудь-якійпрактиці, але йдослідження,проведені в 2009роціприділяютьвеликуувагузбереженим пластин Блейка,включаючи тих, що буливикористані дляБіблії: смердотісвідчать про ті , щовінтакож частозастосовувавтехнікуrepoussage,тобтобарельєфа, що дозволялозгладжуватипохибки,досить було бперевернути пластину йдекількома ударамирозрівнятинебажанунасічку,зробившиїїопуклою.Такатехнікатипова длягравіювальнихробіт того години, багато вчомупоступається болеешвидкомупроцесукарбування урідкомусередовищі, якоїзастосовував Блейк для свогорельєфноговідбитка, йпояснює,чому процесгравіювання був такимдовготривалим.Ілюстрації Блейкаістотновідрізняються віділюстраційДоре,причомуобидва митцізовсімпо-іншомурозставляютьакценти, щовідображається уїхніх роботів.Ілюстрації Блейка несуть усобідодатковенавантаження увигляді болеерізноманітної, ніж уДорекольоровоїгами.Переважаютьсвітлі (>білий,блакитний,зелений,жовтий)кольори, щосвідчить про болеепозитивнесприйняттяпоеми,хоча сценаспокусиЄвимаєтрохи затемнень фон, щопередає великийтрагізм моменту. Мовакольорів у Блейка, так саме як мовапейзажів уДоредопомагаєрозкритидуховніпереживаннягероїв.Кольоримістять усобіпевну,відомуще ізхристиянськихіконсимволіку:золотий,жовтий —найдосконалішийколірсонця,означаєБожуприсутність тає атрибутом Небесного Царства чидій Святого Духа;білий —колірчистоти,світла,радості,Божоїслави,якоюоточений Христос уПреображенні,Різдві,Воскресінні,Зішесті до пекла та уВознесінні;синій,насичений —колір “>небесноїтверді”,високого неба (у погідний день),асоціація до духовного,надприродного неба, де уславіпроживає Господь;блакитний —колір небабіля обрію, символ земного світу;зелений тасиньо-зелений —цекольориживоїприроди,фізичного земногобуття;зеленийтакожможесимволізуватидуховневідродження через ласку Святого Духа;пурпуровий тафіолетовий — символцарів;червоний,коричневий — символГосподньоїенергії, вогню,динамізму,життєдайноїсили,перемоги,мучеництва;чорний —відсутністьБожогосвітла, символскорботи,хаосу,смерті, зла, пекла,посланцівсатани,деяких сцен з Страшного суду. Так, накартині, дезображена сценаспокусиЄви (див. рис. 2)присутнійзеленийколір узображеннізмія (>земнебуттяспокушає),жовтий дляплодів дерева знань (символ того, що деревомаєбожественну й його плоди не дозволеновживати людям), тачорний длязображення фону (людистанутьсмертними та будутьвигнані з раю).Також уілюстраціях Блейкаприсутній антропоцентризм,основнаувагамитцязосереджується на головномугероєві (длякожноїгравюривінсвій). Природа, як й вхристиянськихіконах, невідіграєважливогозначення.Всігероїзображуютьсякрупним планом, щодозволяєзробитиприпущення, проважливістьрішеньлюдини (а чи не Бога) дляїїдолі.

>Тожакценти,розставленіБлейком усвоїх роботів можнатрактувати яктакі, щорозкривають йогоантропоцентричний із одного боці йдужеблизький доканонічногохристиянського із іншого,світогляд.

>мільтон поемаілюстрація гравюра


>Висновки

Урефераті було брозглянутоілюстрації допоеми ДжонаМільтона «>Втрачений рай» такихвідомиххудожників, як ГюставДоре йВільям Блейк.Акценти їхньогоілюстраційдужерізняться.Вільям Блейквдалопоєднуєхристиянську системупропорцій тасимволікукольорів зантропоцентричним,інодіблизьки до портретного,зображеннямперсонажів. Напротивагуйому ГюставДоревикористовуєчорно-білу гамукольорів здеталізованимзображеннямпейзажів, що явнодомінують назображеннямгероїв.

>Ілюстрації дотворівМільтонадужерізнятьсясвоїми акцентами,колористикою,технікоювиконання тазмістом,який вони було бзакладено. Хочаджерелом длянаписання картинобохмитцівслугувала поемаМільтона «>Втрачений рай», тадивлячись наілюстрації,зроблені донеї, можназробитивисновок що урозумінні мистецькихтворів неможу бутиоднієїправильної точкизору. Цезалежить відбагатьохфакторів: характеру читача, йогорелігійнихпоглядів, настрою у моментсприйманнятвору,рівняосвіченості табагатьохіншихчинників.Самесприйняттяпоемиєсутосуб’єктивним йстворюючиілюстрації авторвідображаєсуто особисту точкузору нацюпоему.Різноманітністьакцентів,зроблених художникамидає намзмогускластисвоєвласневраженнящодопоеми такращезрозумітиії уконтекстівласногоставлення допоеми таілюстрацій.


Списоквикористаноїлітератури

1.Доре Р. Гравюри до поеми Джона Мільтона «Втрачений рай».//Репринтное видання. — СПб.:Альфарет, 2006. — 40 з.

2. Степовик Д.Іконологія йіконографія.//Івано-Франківськ, 2003. – 256 з.

3. Некрасова Є. А. Творчість Вільяма Блейка // Вид-во Московського університету, 1962. – 181 з.

4. Мільтон Дж. Втрачений рай; Повернутий рай; поеми. //Эксмо, 2009. – 605 з.


Схожі реферати:

Навігація