Реферати українською » Культура и искусство » Практичний Внесок К.І.Рубінського в Розвиток бібліотечної справи на Україні


Реферат Практичний Внесок К.І.Рубінського в Розвиток бібліотечної справи на Україні

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Зміст

 

>ВСТУП.. 2

>Розділ І.БІОГРАФІЧНІВІДОМОСТІ ПРОКОСТЯНТИНАІВАНОВИЧАРУБИНСЬКОГО. 7

>РОЗДІЛ II.ПРАКТИЧНИЙВНЕСОКК.І.РУБИНСЬКОГО УРОЗВИТОКБІБЛІОТЕЧНОЇСПРАВИ НАУКРАЇНІ 13

2.1Діяльність До. І.Рубинського вбібліотеціХарківськогоуніверситету до 1917 року. 13

2.2ВнесокКостянтинаІвановичаРубинського в роботубібліотекиХарківського державногоуніверситету у 30-хроках XXстоліття. 31

2.3КОСТЯНТИНІВАНОВИЧРУБИНСЬКИЙ ПРОБІБЛІОТЕЧНИЙ ПЕРСОНАЛ ТАПРОФЕСІЙНУБІБЛІОТЕЧНУОСВІТУ.. 34

>РОЗДІЛ III.ТЕОРЕТИЧНИЙВНЕСОККОСТЯНТИНАІВАНОВИЧАРУБИНСЬКОГО УРОЗВИТОКБІБЛІОТЕЧНОЇСПРАВИ. 39

3.1К.І.Рубинський - основоположникХарківськоїбібліотечної школи. 39

3.1.1КОСТЯНТИНІВАНОВИЧРУБИНСЬКИЙ ПРОПРОЦЕСРОЗВИТКУБІБЛІОТЕКОЗНАВСТВАЯК НАУКИ.. 43

3.1.2ПОГЛЯДИКОСТЯНТИНАІВАНОВИЧАРУБИНСЬКОГО.. 47

НА РОЛЬ ІЗНАЧЕННЯСПЕЦІАЛЬНИХБІБЛІОТЕК. 47

>Висновки. 50

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ.. 55

 


>ВСТУП

 

>Актуальність тимидослідження.

>Розробкаісторико-бібліотекознавчої проблематикиє одним ізактуальнихзавданьсучасногобібліотекознавства.Вивченннявитоків тарозвиткуукраїнськогобібліотекознавствадаєможливістьглибшеосмислитиїїнаціональніособливості,бібліотекознавчіфакти йявища,вивчити тазасвоїтиспадщинувидатнихбібліотекознавцівминулого, до тогочислі й тихий, котрізамовчувались, чинапівзамовчувались,щобреалізувати їхнього ідеї,збагатитинаціональнебібліотекознавство.

Узв’язку ізцимособливийінтерес йактуальністьстановитьтворчаспадщинаКостянтинаІвановичаРубинського, котраохоплюєосновнінапрямибібліотекознавства,відображаєпошуки таздобуткиукраїнськогобібліотекознавства. Несправедливозабутий,вінлише в90-ті роктаповертається до нас, як учредительукраїнськогобібліотекознавства.Його ідеї й подивися наосмисленняролі тамісцябібліотеки.

>Розробкаісторико-бібліотекознавчої проблематикиє одним ізактуальнихзавданьсучасногобібліотекознавства.

Узв’язку ізцимособливийінтересстановитьтворчаспадщинаКостянтинаІвановичаРубинського, Якаохоплюєосновні напрямибібліотекознавства,відображаєпошуки таздобуткиукраїнськогобібліотекознавства.Його ідеї й подивися наосмисленняролі ймісцябібліотеки,бібліотечної справ йбібліотекознавства вжиттісуспільстваєважливими длясучаснихпрацівниківбібліотечноїсфери.

>Головноюсправою життяКостянтинаІвановичаРубинського бувбібліотекаХарківськогоуніверситету.

>Завдяки йогозусиллям впісляреволюційнийперіодвдалосязберегти фондбібліотеки,примножити зарахуноккнижковихзібраньгромадськихорганізацій тадеякихвідомиххарківськихучених.ЦентральнабібліотекаХарківськогоуніверситету -спадокРубинського,- фондякої тепернараховуєбіля 4 млн.томів,єтепер одним із великих,оснащенихсучаснимитехнологіямикнигосховищ.

Великуувагуприділявпитанню прозначеннябібліотекаря,повагу тапіклування пронього,створеннясистемипідготовкибібліотечнихфахівців.

>КостянтинІвановичРубинський давшивизначенняструктурибібліотекознавства якнеобхідноїдисципліни, урозв’язанніважливихтеоретичних йпрактичних проблембібліотечногобудівництва.

>Його діяльність вгалузібібліотекознавства сталаважливоюумовоюподальшогорозвиткутеорії й практикибібліотечної справ в Україні.

Узв’язку ізцимособливийінтерес йактуальністьстановитьтворчаспадщинаКостянтинаІвановичаРубинського, Якаохоплюєосновнінапрямибібліотекознавства,відображаєпошуки таздобуткиукраїнськогобібліотекознавства. Несправедливозабутий,вінлише в90-ті роктаповертається до нас, як учредительукраїнськогобібліотекознавства.Його ідеї й подивися наосмисленняролі тамісцябібліотекичасткововисвітлені успеціальнійлітературі.

>Актуальністьвивченнябібліотекознавчої спадщиниКостянтинаІвановичаРубинськогозумовлюєтьсятакожпідвищенимінтересомбібліотечної науки та практики до проблемнаціональногобібліотекознавства, про щосвідчатьприсвячені цьомунауковіконференції: „>Бібліотека йбібліотечнапрофесія вумовахінформатизаціїсуспільства” (1993 р.), „>Науковабібліотека всучасномусоціокультурномуконтексті” (1993 р.), „>Пріоритетні напрямирозвиткубібліотечної справ в Україні” (1993 р.), „>Бібліотека у демократичномусуспільстві” (1995 р.).

Наконференціяхпіднімалисьсаме тих запитання, котрієдомінуючими вбібліотекознавчійспадщиніКостянтинаІвановичаРубинського.ВажливістьдослідженнябібліотекознавчогодоробкуКостянтинаІвановичаРубинського бувобґрунтована тім, що насьогоднівідсутніузагальнюючі роботи про цоговидатногодіяча українськоїбібліотечної справ, анеобхідність розробкиісторико-бібліотекознавчої проблематики, яквідомо,є одним ізактуальнихзавданьсучасногобібліотекознавства.

>Розробленість тими.

>БібліотекознавчаспадщинаКостянтинаІвановичаРубинського російськоюбібліотекознавчоюнаукоювважаєтьсямаловивченою. ПрижиттіКостянтинаІвановичаРубинськогомайже не було бпублікацій, в які був б данаповнаоб’єктивнаоцінка його творчости.

>Середробіт українськихвчених, в яківисвітлюютьсярізноманітні запитанняісторіївітчизняноїбібліотечної справ вдожовтневий тапожовтневий годину, , проКостянтинаІвановичаРубинськогомістятьсялишеокремізгадки.

>Теоретична й практичнацінністьідейКостянтинаІвановичаРубинськогозумовилизначнийінтерессучаснихбібліотекознавців до йоготворчої спадщини. Цевідображено

а). узагальних роботів щомістятьбіографічнівідомості проКостянтинаІвановичаРубинського:М.П.Гуменюк,Н.М.Березюк,В.К.Мазманьянц ( 6-8,20-22, 30-32);

б). вдослідженнях, котрівисвітлюютьпрактичнийвнесокКостянтинаІвановичаРубинського урозвитокбібліотечної справ,зокрема,бібліотекиХарківського державногоуніверситету: БагалейД.І.,ГалицькаК.О., Беркович В.С.,Прокопова В.Д.,Фрідєва Н.Я.,Швалб М.Г. ( 3,4,11,12,37,42);

в).Роботи про діяльністьКостянтинаІвановичаРубинського вгалузібібліотечної справ:Березок М.М.,Козловський У.,Одинока Л. П.,ШестриковП.С.(10,27,36, 43).

>90-ті роктазнаменуютьсяпочаткомґрунтовноговивченняпрацьКостянтинаІвановичаРубинського вгалузібібліотечної справ.Булинадрукованізбірники статей таматеріалинауково-теоретичнихконференцій,учасники якіосмислювалитеоретичнуспадщинуКостянтинаІвановичаРубинського,систематизували його подивися ізосновних проблембібліотечної справ / 9,12, 39/.

>ОкреміматеріалиКостянтинаІвановичаРубинськогоподані внавчально-методичнійлітературі /3, 11, 22/.Ці роботиєзначнимвнеском урозробкутеоретичної спадщиниКостянтинаІвановичаРубинського вгалузібібліотечної справ, але ймаютьрізноплановий характер й недаютьцілісногоуявлення про системубібліотекознавчихпоглядівКостянтинаІвановичаРубинського.Спеціальногодослідження,присвяченогороліКостянтинаІвановичаРубинського уформуваннібібліотекознавства як науки немає. Томуданедослідження іробить одну із такихспробузагальнитипопереднідоробки в цьомуплані.

Метадослідження – >всебічнийаналіздіяльностіКостянтинаІвановичаРубинського

>Значення:

- длястановлення йрозвиткуукраїнськогобібліотекознавства (>20-30-і рокта);

- длятеорії й практикибібліотечної справ українськоїсучасності.

Автор неставив за міткудатиусестороннійаналіз спадщиниКостянтинаІвановичаРубинського вгалузібібліотечної справ. Придослідженнідипломної тимидипломної роботизустрічалисяпевнітруднощі (>неповнеознайомлення ізусіма роботамиКостянтинаІвановичаРубинського,частина якізберігається врізнихархівах України). Цезумовило характергрупуванняматеріалу урозділахдипломної роботи.

>Завданнядослідження:

-повнорозкритибіографіюКостянтинаІвановичаРубинського;

-показати його доля встановленні йрозвиткуЦентральноїнауковоїбібліотекиХарківського державногоуніверситету;

-визначитивнесокКостянтинаІвановичаРубинського врозробку проблембібліотечної справ;

-охарактеризувативнесокКостянтинаІвановичаРубинського взапочаткуванніХарківськоїбібліотечної школи;

-висвітлитивнесокКостянтинаІвановичаРубинського вбібліотекознавство.

Про`ктдослідження – діяльністьКостянтинаІвановичаРубинського.

Предметдослідження – >бібліотекознавчаспадщинаКостянтинаІвановичаРубинського, йогонаукова,теоретична та практична діяльність угалузібібліотечної справ.

>Булизалученіджерела,серед які:окремі роботиКостянтинаІвановичаРубинського,періодичнівидання, роботи ззагальних проблембібліотечногобудівництва в Україні.Залучилисьматеріаликолективнихдосліджень ізісторіїнауковоїбібліотекиХарківського державногоуніверситету.

Припроведеннідослідженнявикористовувалисьтакіметоди:

-конкретно-історичний,

-аналітичний,

-порівняльний,

-вивченнялітературнихджерел.

>Наукова новизнадипломної роботиполягає до того, що внійрозглядається маловивчена сторонавнескуКостянтинаІвановичаРубинського допроцесуформуваннябібліотекознавства як науки.Виявленіненадруковані з статтею таінші роботиКостянтинаІвановичаРубинського. Удипломнійроботісистематизовані подивисяКостяньтнаІвановичаРубинського ізважливих проблембібліотечногобудівництва, котріраніше не були предметомспеціальногодослідженнябібліотекознавців,розкритіпозиціїКостянтинаІвановичаРубинського прирозв’язанні ним проблембібліотечної справ.

 


>Розділ І.БІОГРАФІЧНІВІДОМОСТІ ПРОКОСТЯНТИНАІВАНОВИЧАРУБИНСЬКОГО.

>Ім’яКостянтинаІвановичаРубинськогостоїть в одномуряді ізіменамивидатнихбібліотекознавцівРосіїкінця ХІХ – початку ХХстоліття.НародивсяКостянтинІвановичРубинськийвм.БалтаПодільськоїгубернії />тепер-Одеськаобл./13травня1860р./довідкаРосійськогодержавноговійськово-історичногоархіву від20.01.97р.номер32/.Його батько запоходженням із ">священницьких"дітейвиховувався уруськійдуховнійсемінарії.В1831р.вінїдерядовим навійськовуслужбу,азавершуєкар'єрупідполковником 126ПензенськогопіхотногоРильського полку (6,7,8).

>ПочатковуосвітуК.І.Рубинськийотримав уКарачанській таНіжинськійгімназіях; у 1878 р. вступивши доНіжинськогоісторико-філологічногоінституту,звідки у1883р.перевівся наостанній курсісторико-філологічного факультетуХарківськогоуніверситету, де йоговчителями були0.Потебня,М.Сумцов,Д.Багалій таін. Ууніверситетівін бувстипендіатомМіністерстваосвіти, щозобов'язувало йоговіддатиотриманізнаннявчительськійдіяльності.Закінчившиуніверситет у 1 885 р.зіступенем кандидата конкретних наук тазваннямвчителяісторії тагеографії,КостянтинІвановичРубинськийвикладав ужіночійгімназії уХаркові, а й уПензенському реальномуучилищі таПензенськійгімназії,девінучителює, авечорамидопомагає унавчанніневстигаючимдітямбідняків.Йогопочинання було бпідхопленеколегами, а 1887 р.створюються йбезплатнівечірнікурси длямалозабезпеченихучнів.Педагогічна діяльністьРубинськогозумовила йогосталийінтерес допроблеминавчаннядітей,дитячогочитання,дитинствавзагалі.

>Наприкінці 1893 р.КостянтинІвановичРубинськийповернувся доХаркова, депрацював напосадіспочаткупомічникабібліотекаряХарківськогоуніверситету, а із 1900 р. -бібліотекарем. Про авторитетРубинськогосвідчить й тієї факт, що в 1897 р. указомімператора Миколи II його було бнагороджено орденом СвятогоСтаніслава IIIступеня (7).

У 1902 р. РадауніверситетувідрядилаКостянтинаІвановичаРубинського длявивченнядосвіду роботибібліотекМоскви, Петербургу, Києва,Юр'єва />м.Тарту/,Варшави.Вінознайомився іздіяльністю 25бібліотек йперш науніверситетських ,ретельновивчив їхнідосвід.Повернувшись доХаркова,він представивши радізвіт провідрядження йсвій проектперенесення йрозміщення фондубібліотекиуніверситету,який бувприйнятий. У1905р. /із 01.06. по 15.09/ Радауніверситету дозволилабібліотекарюКостянтинуІвановичуРубинськомузакордоннувідпустку до Парижу /ізпрослуховуванням курсуфранцузькоїмови дляіноземців/ дляоглядуєвропейськихбібліотек.Вінвідвідаввеликінауковібібліотеки Парижу,Берліну, Париж, Цюріха,Відня,Женеви, Берна таін. "Завдяки письма до консулам, яким спорядив мене університет, двері бібліотек гостинно відкривалися переді мною, бібліотекарі скрізь охоче знайомили мене з побудовою своїх бібліотек... Показати усі чеснотииностранцу-библиотекарю, здавалося, доставляло їм велике ж задоволення..." />4,с.13/. ПоповерненнюКостянтинІвановичРубинськийвиступив назасіданнібібліотечноїкомісії іздоповіддю "Становище питання про бібліотечному персоналі у Європі і ми”).

Останні за годиноювідомі намдані продореволюційну діяльністьКостянтинаІвановичаРубинськогозалишивбібліотекарНоворосійськогоуніверситетуП.С.Шестериков усвоїйкнизі"Постановка бібліотечного справи в самісінькийуніверситетах та інших бібліотеках Росії" />Одесса,тип.Б.Й.Сапожникова,І9І5/. Від щовін писавши просвійвізит доХаркова у 1913 р.:"... Вирушив до університету застав бібліотекаря Костянтина ІвановичаРубинского, який грунтовно ознайомив мене з бібліотекою. Завдяки його надзвичайної люб'язності 2004 року одержав запитання ... настільки докладні, що справа постановкирисуетея мені, що нададони.

>Матеріалів про діяльністьКостянтинаІвановичаРубинського востанні,передреволюційні рокта незбереглося,архівХарківськогоуніверситету бувзнищений в роктаВеликоїВітчизняноївійни;післяреволюційнийперіод практичноніким недосліджений.Подальшабібліотечна діяльністьКостянтинаІвановичаРубинськоговідтворюваласяспівробітникамибібліотекиХарківського державногоуніверситету шляхомвивченняспеціальної,місцевоїперіодики, окремихдокументів ізархівубібліотекиуніверситету,місцевих тадержавнихархівів, йогоробіт цогоперіоду,спогадів доньки -АнтоніниКостянтинівни, Якамешкає уХаркові.

>Відомості про станбібліотекиуніверситету в1917р.дужеобмежені.Бібліотекарі, що булиналяканіартобстріламиміста, погромами,залишилибібліотеку.КостянтинІвановичРубинський,якийволодівбагатьмаіноземнимимовами,мігнеодноразовоемігрувати, незалишив своюбібліотеку. Довгий годинувінзалишавсяєдинимїїштатнимпрацівником, а й у 1917 р.навітьмешкав уній.Міська рададоручилайомуочолитибібліотекувідновитиїї роботу.Він ставшипершим директоромбібліотекиХарківськогоуніверситету уважкі,драматичні роктаїїіснування (9).

УІ9І7-І9І9 рр.бібліотека разом ізуніверситетомважкопереживаєзмінурежимів на Україні,внаслідок чогоуніверситетзалишився практично безфінансування. Алі, Незважаючи на голод та холод, добібліотекипоступовоповертались працівники. Уцейважкий одну годину наумовахмасовогознищення тарозтяганняфондівбібліотек,КостянтинуІвановичуРубинськомувдалося не лишезберегти фонднайстарішоївітчизняноїуніверситетськоїбібліотеки, але й іпримножити його.Розпорядженняммісцевої влади уХарковістворенакомісія поврятуваннюбібліотек-емігрантів, у складякоїувійшовКостянтинІвановичРубинський.Одночаснойомудоручилизавідування складомконфіскованих у емі-грантів книжок;вінскладав спискицих книжок,розподіляв їхніміжрайонними,окружними,науковимибібліотеками;найціннішівидання передавши доуніверситетськоїбібліотеки табібліотекиімені В. Г.Короленка (9).

>Цятрудомістка тавідповідальна роботапізніше стала предметом тяжкихполітичнихзвинувачень на його адресою. /Про ті, щовідбувалося на самом деле вбібліотеках, особливонаукових, у 1920-1930-х рр.відомодуже мало.Історикамбібліотечної справщепотрібнооб’єктивновідновитицейперіод вбібліотеках, по якітакожпройшлабезжаліснарепресивна машина. І часткаКостянтинаІвановичаРубинського - одна ізбагатьох, щопотрапили донеї (30).

У 1920 р. в Українірозпочалася реформавищоїосвіти:університетизнищувалися якархаїчнаакадемічна вищий школа.Наприкінці 1920 р.Харківськийуніверситет уже неіснував,замістьньогостворюєтьсяАкадеміятеоретичних знань /черезрікприпиниласвоєіснування/, а й утравні 1921 р.Харківськийінститут народноїосвіти />ХІНО/ іздвома факультетами:соціальноговиховання тапрофесійноїосвіти.Політосвітфакультет, щовідкрився приХІНО у 1925 р. і ставшипрямимпопередникоммайбутнього Першого на Українібібліотечноговузу(41).

Зліквідацієюуніверситетубібліотеказалишилася безфінансування;Наркомосвітиперевівїї под своюопіку.Бібліотекаотримала статуспублічної,загальнодоступної тановеприміщення -Центральнанауково-навчальнабібліотека. У20-і рр. переднауковимибібліотеками було б поставлено заподіянняактивноїучасті уполітичному таекономічномужитті країни. Іцейуклінбібліотечної роботи ізпритаманнимийому формамивизнавався чи неєдинимзавданнямакадемічнихбібліотек,зруйновуючи їхніфункції.Мовчазнопротидієновимвимогамофіційних улад,КостянтинІвановичРубинський, людинанадзвичайно скромна тавитримана,він немігвписатися у "будні великих будівництв".Вінстоявосторонь відідеологічноїборотьби, не бравшиучасті умасовихзаідеологізованих заходах.Відомийбібліотекознавець незапрошувався дляучасті успеціальнихконференціях,нарадах, не бравшиучасті вобговоренніпитаньбібліотекознавства табібліографії, недрукувався.Йогознання тадосвідвиявилисянепотрібними (8).

У 1922 р.розпочалася чисткасоціального складунауковихустанов, їхньогопролетаризація.Безпартійнанаукова інтелі-генція накерівних посадахзаміщувалася членами партії. Зцимпов'язанозвільненняКостянтинаІвановичаРубинського із посади директора тапереведення його на посадустаршогобібліотекаря.

На 1-їВсеукраїнськійнарадіпрацівників книжки />Харків, листопад 1923 р./ЦНУБ представляла ужеО.Ольховська.Рубинський неопускає рук, йбібліотекапродовжуєпрацювати умайжезвичному для собіритмі.

>Звільнившись відадміністративних обовязків,КостянтинІвановичРубинськийзайнявсялітературноюроботою; у 1928-1930 рр. за його перекладом російською мовою було бнадрукованодекількароманівЕ.Золя (28).

>Наприкінці 1919 р.вийшлапостанова ЦК ВКП/б/ "Про поліпшення бібліотечної роботи", котравідзначаланезадовільний станбібліотечної справ,проникнення добібліотеки ">классово-враждебних елементів". ДлявиконанняпостановикомісіяполітосвітиХарківськоїміської зарадистворила бригаду поперевірціЦентральноїнауково-навчальноїбібліотеки, у складякої зарекомендацієюУкрнауки було б включено іКостянтинаІвановичаРубинського. Алі назаключномуетапіїї роботи було б сфабрикованорішеннямісцевкомубібліотеки, якуґрунтувалося назаявіспівробітниківбібліотеки />прізвища невказані/, згідно ізякимвін буввідізванийзі складубригади, яктакий, що проявившинеоб’єктивнийпідхід доїї роботи.

Заматеріалами, котрі були наданіібригадою,комісіяполітосвітроботиміської заради17.03.1930р.ухвалиларезолюцію, Яказвинувачувалабібліотеку увідірваності відзавданьрадянськоїнауки,наявності уштатікласово-ворожихелементів, аїїкерівництво - узберіганнінезареєстрованихбібліотекемігрантськоїпрофесури,приховуванніціннихрукописнихфондів тадокументів, котрірозшукуютьсявідповідними органами.Розцінювалося всеце якполітичнешкідництво,КомісіявимагалареорганізаціїЦНУБ йстворення"бібліотечногоколгоспу",передачі надодатковесудоверозслідування справ проприховуванняціннихдокументів йбібліотекемігрантськоїпрофесури,негайногозвільнення із роботи директораО.Ольховської йвченого секретаря />фактично покровителя директора/Рубинського тапроведеннядострокової чисткиапаратубібліотеки.

>Тяжкізвинуваченнявимагаливідписок,довідок,апеляцій увищіінстанції таслідчіоргани. Усіце разомзізрадоюдеякихколег,багаторічною, безвідпусток йвихіднихпрацею,занепокоєністьдолеюбібліотекипідірвалоздоров'яРубинського. Нам невідомо, на якої посаду його було б переведено после страшного вердикту, але йвінпродовжувавпрацювати вбібліотеці доти фатального дня - 20грудня 1930 р., колитуманнимранком подорозі наприміськустанцію "Зелений Гай" його було бзбитопотягом. Черезкілька часіввін помер у 1-їміськійлікарні.

 


>РОЗДІЛ II.ПРАКТИЧНИЙВНЕСОКК.І.РУБИНСЬКОГО УРОЗВИТОКБІБЛІОТЕЧНОЇСПРАВИ НАУКРАЇНІ

 

2.1Діяльність До. І.Рубинського вбібліотеціХарківськогоуніверситету до 1917 року

>Головноюсправою життяКостянтинаІвановичаРубинського бувбібліотекаХарківськогоуніверситету.

У 1893 р.вінприйшов вбібліотекуімператорськогоХарківськогоуніверситету йвіддавїй 40 років свого життя.

>Випускникуніверситету, що вивчавдосвід роботибагатьохнауковихбібліотекРосії й за кордоном,КостянтинРубинський ставшипершимбібліотекарем-професіоналом,здатним, яквважала Радауніверситету,покращити становище. "Ніпрофесори, аніпоети незмогли,попри своюсерйознуосвіту,налагодитибібліотечну роботу, якценалежить,оскільки у яких не було бпрофесійних знань.Навітьбібліотечнікомісії,визнавши своюнекомпетентність убібліотечнійсправі, убудь-якийспосібпідтримували в радіпочинанняРубинського, без чого його робота не могла бутидоситьпродуктивною", -підкреслюваввідомий Українськийісторик,професоруніверситету Д.Багалій (3, 4 ).

>Комплектуваннябібліотеки книжками наштатнікоштиуніверситету було бвкрайнедостатнім.Значнобільшакількістькнижокнадходила відрізнихосіб якпожертвування.Наприклад, в 1902 р. купленокнижок йжурналів дляфундаментальноїбібліотеки 1978томів, апожертвувано того ж рокурізними особами вцюбібліотеку 3809томів; в 1903 р. куплено 1483 млой,надійшлоподарованих 3187, в 1904 р. куплено 1806томів,подаровано 2893; в 1909 р. куплено 2814томів,подаровано 4137томів й т.д.

Алі,навітьберучи доувагипоповненнябібліотеки шляхомфілантропії,зростаннякнижковихфондівтребавизнати невеликим.Якщо на вушко 60-х років, за 55 роківіснуваннябібліотеки,книжковий фондледведосяг 60894томів, то, на І января 1895 р.,тобтоще за 40 роківзбільшився до 128065томів. Отже,пересічнабібліотекапоповнюваласящороку на 1680томів (41).

На І января 1905 р.книжковий фондбібліотекистановив 177879томів.

Уостаннєдесятиріччя передЖовтневоюреволюцієюуніверситетськабібліотекапоповнюваласяінтенсивніше:зростання фондустановитьмайже 5000томівщороку. Аліце збільшенняйшлопереважно зарахунокпожертвувань. На І января 1916 р. фондфундаментальноїбібліотекистановив вже 258256томів (26, 29).

Книжковий фондуніверситетськоїбібліотеки вминуломустоліттікомплектували, лишевиходячи ізінтересівпрофесорів йвикладачів. У основномукупувалася фундаментальналітература.Підручників було б мало, та і тих,звичайно,надходили лише в одномупримірнику.

З 1862p.спеціальнастудентськабібліотека бувзакрита, щодужепогіршувало становищестудентів.

>Нарешті Радауніверситетузвернула нацеувагу й із 1879 р.організувала прибібліотецістудентськихвідділ.Цейвідділ винен бувскладатися ізпідручників йпосібників. Когда сиебібліотекапочала роботу, вній було блише 2109томів (5, 28, 30).

>Керівництвоцієюбібліотекою було бпокладене накомітет зпрофесорів.Завідувати нею було бдорученоспеціальнійособі.Згодом такимизавідувачами булипомічникибібліотекаряфундаментальноїбібліотеки.Містиласьцябібліотека ваудиторії, девідбувалисьлекції. Цеобмежувало роботустудентського відділення -бібліотека моглафункціонувати лише вгодини, коли не було блекцій. Зцієї заподій пристудентськомувідділібібліотеки не було бчитальні.

>Студентськийвідділрістеждужеповільно. На 1895 р. уньомуналічувалось 7783 млой, в 1905 р.книжковий фондзріс до 12904томів, в 1916 р.він вжестановив 20884 млой. На І января 1917 р.книжковий фондфундаментальної йстудентськоїбібліотекстановив 296370томів (>Додаток 1).

>Великоюзаслугоюбібліотекиє ті, що воннагромаджувала йзберігалавеличезнукількістьнайціннішоїлітератури, якоїпротягликрізьусякі рогатки,створювані длялітературицарськоюцензурою.

>Кошти накомплектуванняфундаментальноїбібліотеки вцейперіодзбільшилися порівняно ізпопереднімперіодом,проте булищенедостатні у тому,щобзадовольнитипотребиуніверситету.

>Багатопрофесорів силипіклувалися проналежнекомплектуваннябібліотечного фонду.Виїздили взакордоннівідрядження смердоті брали у собі працюособистодомовлятися ізіноземнимиторговельнимикнижковимифірмамищодопридбаннянеобхідноїлітератури,закуповували тамцюлітературу, й врезультатібібліотекаодержувалацілі ящикикнижок, щойшлислідом завченими, котріповерталисяз-за кордону.

Алі всеце булинедостатніспособи,щобпоповнитинезначніресурси,асигновані накомплектуваннябібліотеки.Крім того,деякачастинаасигнованих торбвитрачалася наоправлення книжок,канцелярськіпотреби,пересилкулітератури.

Упершучергупередплачувалисябібліографічнівидання,енциклопедіїзагального характеру,посібники убібліотечнійсправі й книжки длякафедрибогослов’я.

>ПідкерівництвомРубинського в 1902 р. було бспоруджено, за проектомвідомогопетербурзькогоархітектора Величка,першу вХаркові й на Україні спе-ціальнубудівлюбібліотеки, вонаскладалася із двохкнигосховищ: старого –дерев’яного, у трьохяруси, й нового -залізобетонного, вп’ятьярусів.Міжцимидвомакнигосховищамизнаходитьсядвоповерховабудівля;їїверхній поверхскладається із великого читального залі, щоприлипають донього,кімнат; них зал длячитачівз'єднується ізновим йстаримкнигосховищами. Одна ізцихкімнат буввідведена под абонемент, друга - длякаталожної. Нанижньомуповерсі перебувалаканцелярія таіншіслужбовіприміщеннябібліотеки. Доосвоєння новогокнигосховищауніверситетпідійшовдоситьвдумливо йобережно.

>Студентськийвідділбібліотеки, що із годині на 1879 р.,протягом 25 роківпродовжувавтулитися ваудиторії,також немігрозгорнути роботу черезтіснотуприміщення. Нема за ті, що фондстудентського відділеннязроставповільно, усе ж таки такизайнята нимаудиторія був всязаповненашафами й книжками. Отже, дляподальшого зростаннюбібліотеки на цілком не було бніяких перспектив (5).

Уновій приміщенняфундаментальноїбібліотекиуніверситетувиявилосьвільнемісце, й в 1904 р.студентськийвідділ був перенесень укнигосховищефундаментальноїбібліотеки.Водночасстудентидістализмогукористуватись великимчитальним заломфундаментальноїбібліотеки.

У 1907 р.зновуставилося запитання пророзширеннябібліотеки йперебудову старогокнигосховища. Удоповіді пробудівельніпотребиХарківськогоуніверситетучитаємо:

"Старе книгосховище університету, незручне і небезпечне в пожежному відношенні, має бути перелаштовано на зразок нового, тобто. які з усуненням від іншого будівельного матеріалу, крімкамняіжелеза...(5).Нарасширение бібліотекипроектировалось 125000 крб. /Багалей Д. Доповідь про будівельних потреби імператорського Харківськогоуниверситета.//Записки імператорського університетуX.,1907 .- кн. І /.

Алі аніперебудови, анірозширеннябібліотечної приміщення несталося.Між тім, вже у 1913 р.зновугостро ставшивідчуватись шлюбмісця укнигосховищі. яксвідчатьсучасники, "вільного місця там залишається років п'ять". />Шестриков П. Постановка бібліотечного справи...: - Одеса, 1915. ––С.146/.

>Студентськийвідділтепер був перенесень дофундаментальноїбібліотеки. Книжки цого відділення булипідподілені нашістьвідділів.

До цого годині набібліотецізібралосьчимало книжок, наоброблених й незаписаних у каталогах.Точнукількість їхнього на 1904 р.встановити невдалося; в 1895 р. їхні було б 40000томів (32).

Добре знаючи станбібліотечної справ вРосії таЗахіднійЄвропі,К.І.Рубинськийвважав своїмгромадянськимобов'язкомзвернутиувагунауковоїгромадськості напроблемивітчизняногобібліотекознавства. 22 листопаду 1909вінвиступив вуніверситеті ізпублічноюлекцією ">Культурна рольбібліотеки та заподіяннябібліотеки".Розглядаючибібліотеку як "... чинниклюдської культури, яккапітал, й притомунайціннішийкапіталкожної країни,капітал, уякийвкладено усізнаннялюдства",К.І.Рубинськийвважав, щонеобхідна наука, Яка бзаймаласявивченнямоборотів цогокапіталу. ">Така наукаіснує.Вонаназиваєтьсябібліотекознавство." (7, з п'ятьма).

>К.І.Рубинськийпереконаний, щобібліотекознавствопотрібновключити до числауніверситетських наук;університет винен надатидопомогуційнауці,відвестиналежнемісцевивченнюминулого книжки табібліотеки,дослідженнюзначеннябібліотеки якчинника культури,людськогопрогресу.Виступ,якийпозначеногромадянськоюпозицієювченого,високимпрофесіоналізмом,мав широкого резонансу вХаркові й за його межами.

Докінця XIX ст.передовібібліотекаріРосії все понадвідчувалинеобхідністьконсолідаціїсвоїхзусиль. У 1908 р. уС.-ПетербурзіствореносамостійнеСуспільствобібліотекознавства,організаторамиякого сталипереважнобібліотекарінаукових йспеціальнихбібліотек. З самого початку йогоіснування у спискукерівного складупрізвищеєдиногопредставникапровінційногоуніверситету -К.І.Рубинського.Він один ізнайбільшактивнихчленів Товариство.

22 листопаду 1908К.І.Рубинськийвиступив назасіданні Товариствобібліотекознавства іздоповіддю ">Положення запитання пробібліотечну персонал за кордоном й ми". У 1910 р. назапрошення Товариствовін прочитавшиблискучулекцію ">Культурна рольбібліотеки й заподіяннябібліотекознавства".К.І.Рубинськийпідтримувавстворення Першого вРосіїспеціального журналу ">Бібліотекар",помістивши його вперших номерахстаттю ">Причинибезладу нашихакадемічнихбібліотек" (1910 р.).

>Суспільствобібліотекознавстваприйнялорішення проскликанняз'їзду ізбібліотечної справ.К.І.Рубинський як членкомісіїакадемічнихбібліотек активно бравши доля впідготовцідокументівз'їзду,зокрема,спільно із О.Н.Доброжінскім, "Записки із запитання про заходь,необхідні щоб поставитибібліотечної справ вакадемічнихбібліотеках".СуспільствобібліотекознавствадоручивК.І.Рубинськогопостановочнимвиступити іздоповіддю наз'їзді.

першийВсеросійськийз'їзд ізбібліотечної справвідбувся вС.-Петербурзі із 1 по 7червня 1911Післяофіційноговідкриттяз'їзду голова Товариствобібліотекознавства графІ.І. Толстойнадав словадоповіді ">Положеннябібліотечної справ вРосії таінших державах"бібліотекаряХарківськогоуніверситетуКостянтинуІвановичуРубинського.Доповідь -розгорнутаоб'єктивна картина станубібліотекРосії,намальованалюдиною мужнім, ічесним, усімсерцемхворіють упродовж свогосправу.К.І.Рубинський показавшизнання станусправ у всіх типахбібліотек,труднощі йшляхивиходу із них йголовне -позначивдвіосновніпозиції:

-бібліотечна справа вРосіїмає статі настільки жважливимдержавнимпитанням, як віншихкраїнах;

-бібліотечна справа -професія, доньогопотрібноготуватися то й довикладацької роботи.

>Жвавудискусіювикликав й другудоповідьК.І.Рубинського ">Бібліотечнікомісії вакадемічнихбібліотеках", ізякимвінвиступив насекціїакадемічних йспеціальнихбібліотек. ( "До. І.Рубинський й IВсеросійськийз'їзд ізбібліотечної справ" - темасамостійної з статтею.)

Останні за годиноювідомі намвідомості продореволюційноїдіяльностіК.І.РубинськогозалишивбібліотекарНоворосійськогоуніверситету П.С.Шестериков усвоїйкнизі "Постановкабібліотечної справ вуніверситетах таіншихбібліотекахРосії" (>Одеса, тип. Б. М. Сапожникова, 1915). Вісь щовін написавши просвійвізит доХаркова в 1913 р.: "...Відправився доуніверситету й заставбібліотекаря До. І.Рубинського,якийдокладноознайомив мене ізбібліотекою.Завдяки йогонадзвичайноїлюб'язності яотримаввідповіді на запитання ...настількигрунтовні, що вся справа постановкималюється Мені як надолоні ".Наводячистатистичнівідомості пробібліотеку, фондякоїналічував до 1913 р. 264 304 документа, П.С.Шестріковзазначив, що вбібліотецііснуєконкурсна системазаміщеннявакантних посад,чіткийрозподіл обовязківміжспівробітниками. З приходомК.І.Рубинського вштатібібліотекивпершез'явилисячотирижінки,прийняті на роботу послездачіспеціальногоіспиту, що того годину було бвинятком. П.С.Шестріковнавів словаРубинського: ">Продуктивність роботиосібжіночоїстаті не менше, ніжпродуктивність роботи чоловіків, й немаєпідставизакриватиїм доступ доштатних посад убібліотеці".

>Матеріалів про діяльністьК.І.Рубинського востанніпередреволюційні рокта незбереглося,архівХарківськогоуніверситетузнищений у роктаВеликоїВітчизняноївійни;післяреволюційнийперіод практичноніким недосліджено.Подальшабібліотечна діяльністьК.І.Рубинськоговідтворювала нами шляхомвивченняспеціальної,місцевоїперіодики, окремихдокументів ізархівубібліотекиуніверситету,місцевих йдержавнихархівів, йогоробіт цогоперіоду,спогадівдоньки -АнтоніниКостянтинівни, котраживе вХаркові.

>Нашівідомості про станбібліотекиуніверситету в 1917 р.дужеобмежені.Бібліотекарі,наляканіартобстріломміста, погромами, залишилибібліотеку.К.І.Рубинський,якийволодівбагатьмаіноземнимимовами, щомавкількаразовуможливістьемігрувати, не кинувши своюбібліотеку.Тривалий годинувінзалишавсяєдинимїїштатнимпрацівником, а 1917 р.навіть живий уній.Міська рададоручивйомуочолитибібліотеку,відновитиїї роботу.Він ставшипершим директоромбібліотекиХарківськогоуніверситету унайскладніші,драматичні роктаїїіснування.

УЄвропі уже впершійполовині XVIII ст. булиствореніпрофесійніоб'єднаннябібліотекарів,виходилисотніспеціальнихперіодичнихвидань, а особини, котрібажаютьслужити вбібліотеках, моглиотримати спе-ціальнуосвіту. Цездивувалоросійськихбібліотекарів йзмусилоіншимиочимаподивитися нарівеньбібліотечної справ вРосії.

>Такепотрясіння переживши йбібліотекарХарківськогоуніверситетуКостянтинІвановичРубінський,ознайомившись в 1905 р. ізроботоюнайбільшихбібліотекЗахідноїЄвропи. Алі цьомупередувавдесятирічнийперіод роботи вякостіпомічника, апотімбібліотекаря одного ізнайбільшихуніверситетськихбібліотек.Ще в 1896 р.,прийшовши добібліотеки,випускникісторико-філологічного факультету із головоюпоринає увивченняісторіїуніверситету.

У зв'язку ізнаближенням100-річчямуніверситету передК.І.Рубинського було б поставлено заподіяннявідтворенняісторіїфундаментальноїбібліотеки, якнайважливішогонауково-допоміжногоустанови.К.І.Рубинськийблискучевпорався ізцимзавданням,залишившинащадкамісторичнийнарис ">БібліотекаХарківськогоуніверситету за 100 роківїїіснування (1805-1905)".Глибокийаналізминулогобібліотекидопомігйомурозібратися щодо причин, щозаважаютьїїрозвитку.Простежуючиісторіюбібліотеки,К.І.Рубинськийбачить, як ізперших років свогоіснування вон,очолюванапрофесорами, приходити всебільшийбезлад.

>Бібліотекаршукає йзнаходитьрозгадку цогоявища. "Чи над бо набібліотечнусправудивилися ми, як на справадуже проста, непотребуєспеціальнихвідомостей, як насправу, якої можнадоручити кожномуосвіченійлюдині ...". [1,с.38].Завершуючинарис,К.І.Рубинськийзауважує: ">склалавеличезнабібліотека, щостоїтьпівмільйона.Мабуть, вона винна бувслужитиджереломосвіти длявсього краю,

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація