Реферати українською » Культура и искусство » Алфавітний каталог: його функції, призначення та організація на прикладі центральної бібліотеки


Реферат Алфавітний каталог: його функції, призначення та організація на прикладі центральної бібліотеки

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Саратовське обласне училище культури

Курсова робота з предмета «Бібліотечний каталог»

>Алфавитний каталог: його функції, призначення і організація з прикладу центральної бібліотеки

Саратов 2006


>СОДЕРЖАНИЕ

 

Запровадження

Глава 1.Алфавитний каталог, його функції, призначення, організація

Глава 2. Аналіз функціонування алфавітного каталогу Центральної міської бібліотеки

2.1Карточний алфавітний каталог

2.2 Електронний каталог

Укладання

Список літератури


Запровадження

 

>Алфавитний каталог є важливим частиною системи каталогів у сучасній бібліотеці. Актуальність теми у тому, що алфавітний каталог з одного боку, є найпростішим інструментом для пошуку потрібної інформації для користувача, з другого боку – це цілковита система накопичення інформацією алфавітному порядку.

Метою моєї курсової роботи є підставою показати важливого значення алфавітного каталогу у сучасній бібліотеці, з прикладу центральної бібліотеки позначити організацію. У сучасному бібліотеці каталоги – основа будь-який бібліотечної діяльності. Значення каталогів проявляється будь-якою ділянці бібліотечної роботи. Без каталогів неможливо хороше обслуговування користувачів. За каталогом бібліотекар разом із користувачем здійснює інформаційний пошук. Каталоги допомагають бібліотекарю в рекомендації книжок, каталоги працівники бібліотеки користуються при комплектуванні книжок, при обробці нових надходжень літератури. Проте важлива роль каталогів у тому, що користувачі мають можливість самостійно, без посередництва бібліотечного працівника, встановити його присутність серед даної бібліотеці літератури з цікавого для їх питання. Система каталогів і картотек разом із довідковими і бібліографічними виданнями утворюєсправочно-библиографический апарат, готовий до пошуку необхідної інформації користувачів бібліотеки.

Завданням моєї курсової роботи є підставою опис структури сучасного алфавітного каталогу, виявлення його функцій, призначення.

Бібліотечні каталоги – динамічно розвиваючись область бібліотечної практики. Інноваційні процеси, що розвиваються у сприйнятті сучасних бібліотеках, торкнулися як сфери обслуговування читачів, а й галузі обробки і каталогізації літератури. Комп'ютеризація бібліотечних каталогів дає можливість оперативного обслуговування користувачів, точного задоволення їх запитів. Проте із комп'ютерними, залишаються затребуваними і каталоги.

>Алфавитний каталог є каталогом, який відбиває собі формальні пошукові ознаки.

>Алфавитний каталог (АК), з визначення тлумачного словника 1992 року видання - це «бібліотечний каталог, у якому бібліографічні записи (>БЗ) містяться у алфавітному порядку імен (прізвищ) індивідуальних авторів чи заголовківдокументов»[1].

ЕдуардРубеновичСукиасян 2003 року визначає алфавітний каталог так: «Алфавитний каталог, АК, у якомуБЗ містяться у алфавітному порядку імен осіб, найменувань громадських організацій і (чи) заголовків документів. У деяких країнах АК функціонує як двох самостійних каталогів – авторського (імен осіб і найменувань організацій) і заголовківдокументов»[2].

Порівнюючи дві ці визначення алфавітного каталогу, можна простежити еволюцію поглядів сучаснихбиблиотековедов до цієї проблеми: лаконізм і простота визначення 1992 року поступається місце великому значенням 2003 року. Тут бачимо, як під впливом часу й зі зміною суспільства взагалі, в поняття алфавітного каталогу входить не тільки алфавітний порядок імен та заголовків документів, а й найменування організацій.

У бібліотечних каталогах відбиваються що у фондах бібліотек твори друку (видання), відео- і аудіо- матеріали, електронні носії з повнотекстовими базами даних (CD, дискети,флеш-карти, жорстких дисків персональних комп'ютерів), і навіть неопубліковані матеріали, котрі становлять у сукупності документи – матеріальні об'єкти з туристичною інформацією. За призначенням каталоги ділять на читацькі і службові, і навіть поєднують одночасно функції читацьких і службових. Внутрішнє єдність системи каталогів і картотек спирається застосування стандартизованих правил складання бібліографічних описів всім каталогів ікартотек[3] і забезпечується спільної бібліотек країни системою класифікації –Библиотечно-библиографической класифікацією (>ББК)[4].

У сучасному наукової бібліотечної пресі стоїть питання щодо паспортизації каталогів, наявних у найбільших бібліотеках країни, позаяк у тепер каталоги (зокрема і алфавітні) розглядаються як національного надбання країни. Відомібиблиотековеди, такі, як: Еге. Р.Сукиасян, Є. Кузьмін, І Р. Моргенштерн, М. У.Перегоедова, - висловлюються за паспортизацію каталогів національних бібліотек Росії. У найближчому майбутньому планується розробляти національний проект, підтримуючий розвиток книгозбірень у цьому напрямі.


Глава 1.Алфавитний каталог, його функції, призначення, організація

>Алфавитний каталог, у якому бібліографічні описи творів друку вміщено у порядку алфавіту прізвищ авторів, найменувань установ і закупівельних організацій, які у ролі авторів, і заголовків творів, є обов'язковою складовою системи каталогів кожної книгозбірні.

Завдання алфавітного каталогу – з відповіддю на дві основні питання:

1. чи є бібліотеці певна, заздалегідь відома читачеві книга (журнал, нотне, картографічне чи інший видання;

2. яким книжкам даного автора є у бібліотеці.

До алфавітному каталогу звертаються до тому випадку, коли необхідно одержати у відповідь приватні питання: якими виданнями представлена книга, у яких виданнях ту чи іншу обличчя брало участь у ролі співавтора, редактора, упорядника, ілюстратора. Перші двоє ключових запитань відповідає будь-який алфавітний каталог. На інші – залежно потреб читачів відповідно до кордонів застосування допоміжних описів.

Функції алфавітного каталогу:

1. інформаційна,

2. пошукова,

3. довідкова.

>Алфавитний каталог виконує на бібліотеці інформаційну, пошукову і довідкову функції.

Специфіка його побудови дозволяє зібрати щодо одного місці всі твори певного автора незалежно від своїх змісту, і навіть від цього, виступає чи особу як індивідуального (самостійного) чи співавтора, редактора чи перекладача, упорядника чи коментатора. Отже, в каталозі створюються авторські комплекси.

Інформаційна і пошукова функції алфавітного каталогу полягають у тому, що він розкриває фонд бібліотеки по авторському ознакою і відданість забезпечує пошук відомих читачеві книжок з прізвища автора, найменуванням колективу чи назві (чи іншому ознакою, застосованому як заголовка допоміжного описи) видань.

>Алфавитний каталог також називають авторським. Проте термін «авторський комплекс» досить умовний, позаяк у алфавітному каталозі вказуються далеко ще не все автори, чиїх робіт представлені у фонді. Наприклад, в описах книжок, написаних чотирма і більше авторами, додаткове опис лише прізвище першого автора. Не виявляються зазвичай все прізвища авторів статей, включених на збірки, праці, вчені записки. Теоретично можливо повне розкриття авторського складу фонду бібліотеки в алфавітному каталозі, але у традиційному (картковому) каталозі практично це реалізувати неможливо.

Довідкова функція алфавітного каталогу реалізується з допомогою генерального алфавітного каталогу. У ньому наводять різноманітні довідки, пов'язані з комплектуванням бібліотек (наприклад, коли не треба перевірити, чи є у фонді, конкретна книжка, і скільки примірників), з обробкою нових надходжень, з упорядкуванням бібліографічних посібників.

Особливо велика роль алфавітного каталогу у крупних бібліотеках.Алфавитние каталоги Російської Державної бібліотеки, Бібліотеки Академії наук Російської Федерації, Бібліотеки Конгресу навіть інших всесвітньо відомих бібліотек є репертуари національної книжки.

>Алфавитний каталог може також надавати читачам допомогу у виборі цікавих для них творів і тим самим будити нові інтереси. З допомогою алфавітного каталогу можна популяризувати як окремі твори, і знайомитимуть із творчістю тієї чи іншої автора загалом, звернути увагу читача на невідомі йому праці даного його автора. Наприклад, праці Ключевського ВасиляОсиповича залежно від своїх змісту будуть розосереджені в систематичному каталозі у кількох відділах: історії, релігієзнавстві, філософії. У алфавітному ж каталозі все описи цих робіт об'єднуються у його прізвищем і опиняться щодо одного місці.

>Ценное властивість алфавітного каталогу – простота роботи з нею. Користувачу,разискивающему описи цікавих йому видань, необов'язково орієнтуватися у системі класифікації, без чого замало під час використання систематичного каталогу, чи вміти сформулювати предмет книжки, як того вимагає звернення до предметного каталогу. Знання основних бібліографічних даних про розшукуваної книзі цілком достатньо швидкого її перебування. Навіть тому разі, якщо користувач немає усіма необхідними даними щодо книжки, він знайде її з допомогою допоміжних описів та допоміжних карток.

Завдання допоміжних карток алфавітного каталогу – полегшити користувачеві орієнтування в каталозі. Допоміжні картки істотно відрізняються від допоміжних описів: вони містять бібліографічного описи, пов'язані із будь-яким певним виданням.

Види допоміжних карток в алфавітному каталозі:

1.ссилочние (загальні та приватні),

2. довідкові.

Загальні посилання (посилання) з допомогою скороченого слова «див.» (дивися) відсилають користувача від відкинутої форми прізвища чи найменування установи до форми, ухваленій у заголовку описи.

Загальновідомо, що навколо лише автори видають свою працю під справжньої прізвищем, інші – під псевдонімом або під кількома псевдонімами. Деякі письменники друкуються й під справжньої прізвищем й під псевдонімом (псевдонімами). У алфавітному каталозі твори однієї й тієї ж автора відбиваються під однакової, найвідомішої формою його від імені: або під справжньої прізвищем, або під псевдонімом. Тому, щоб орієнтувати користувача, під заголовком описані роботи даного його автора, до каталогу включаються загальні посилання: тільки в випадках від псевдоніма до справжньої прізвища, за іншими – від прізвища до псевдоніму.

Приватні посилання (перехресні) з допомогою слів «див. також» взаємно відсилають від однієї заголовка описи до іншого, також ухваленого даному каталозі. Цей вид посилань застосовується переважно в описах офіційних видань установ і закупівельних організацій з зміненими найменуваннями. Описание матеріалів таких випадках, відповідно до існуючих правилам, стоятимуть в каталозі на різних роботах – відповідно найменувань установ. Проте користувач, що звернувся лише у одній з форм заголовка описи, з допомогою приватних посилань буде скеровано решти заголовкам, під якими відбиті потрібні видання. У великих бібліотеках приватні посилання можна застосовувати, ще, для зв'язку однакових заголовків у різних алфавітних лавах. Так, за наявності книжок окремих авторів російською і іноземному мовами, до каталогу російських книжок корисно включити приватну заслання,отсилающую користувача при цьому заголовку в каталозі іноземних книжок.

Довідкові картки, як і посилання, не містять описи. Вони призначаються для відшукання в каталозі твори певного індивідуального чи колективного автора. Коли потрібно лише відіслати користувача до іншого заголовку, а й дати певні пояснення, довідкові картки можуть замінити спільні смаки й приватні посилання. Так, при відсилання від старої найменування установи до нового корисно вказати, коли відбулася реорганізація, з якими установами воно об'єдналося під новим найменуванням та інші відомості. Нерідко довідкові картки йдуть на розкриття колективних псевдонімів, виявлення справжнього автора книжок, помилковоприписивавшихся іншим особам чи відомих тільки як анонімні.

У генеральному алфавітному каталозі мають бути вся інформація фонд бібліотеки й розкритті їх у каталогах. Це досягається з допомогою бібліотечних позначок – службових записів, одні у тому числі поміщаються на на лицьовій стороні карток, інші – на зворотному. До бібліотечнимпометкам ставляться: шифр, інвентарні номери, довідки про допоміжних описах, повний індекс, предметні рубрики.

Правильна організація каталогу можна досягти за умови точного застосування, як загальних правил розстановки карток, і спеціальних прийомів відображення в каталозі видань, мають наукову чи художньої цінності. У алфавітний каталог книжок включаються основні допоміжні (додаткові, аналітичні, серійні) описи, посилання й довідкові картки. Усі картки,включаемие в алфавітний каталог, розставляються загалом алфавіті, відповідно до буквеним складом їх початкових слів. [5]

Якщо перша слово одного описи збігаються з початком першого слова іншого, то картка з описом,начинающимся з коротшого слова, ставиться попереду. За повної збігу початкових слів різних описів (карток) розстановка проводиться у разі алфавіту других, третього і т.д. слів.

Якщо тотожні початкові слова тільки в описах позначають прізвище автора, а інших – служать першим словом заголовка або назви колективу, попереду ставляться описи під індивідуальним автором, потім під колективом й під заголовком. Якщо найменування колективу самих картках є заголовком описи, але в інших – початковими словами заголовка, то описи під назвою ставляться після описів, зроблених під колективним автором.

Застосовувані в заголовку описи чи заголовку скорочені найменування країн, республік, організацій та установ при розстановці розглядаються як один голос.

Авторські описи розташовуються за алфавітом прізвищ і ініціалів, які у заголовку описи. Що стосується збіги прізвища автора з цим словом найменування колективного чи заголовка, описи, зроблені під індивідуальним автором, ставляться попереду інших.

Описание творівавторов-однофамильцев розставляються в алфавітному порядку ініціалів. Якщо за прізвища зазначений лише одне ініціал, картка ставиться попереду інших ж початковим ініціалом. Описание, які мають у заголовку лише прізвище (без ініціалів), ставляться попереду від усіх описів, що мають у заголовку таку ж прізвище.

Описание творів авторів, мають подвійні чи складові прізвища, розставляються після описів творів авторів, прізвища яких збігаються з першого частиною подвійний чи складовою прізвища.

Якщо заголовку описи перед прізвищем автора є приставка (прийменник, член тощо.), при розстановці прізвище з часткою сприймається як одне нероздільне слово.

Описание творів авторів народів Африки й Азії розставляються за алфавітом прізвищ імен, причому всі вони, по загальними правилами, сприймається як самостійне слово.

Описание творів одного автора розставляються за алфавітом заголовків. Але тоді як каталозі поруч із окремими його творами є зібрання творів, то описи розташовуються двома послідовними рядами. Перший ряд становлять описи зібрань творів, в спадному порядку повноти видання. Решта видання (окремі твору чи збірники) розставляються у другому ряду, в загальному алфавіті заголовків.

Описание однойменних зібрань творів чи різних видань одного твори, якби них складаються самостійні описи, розставляються вобратнохронологическим порядку років видання і низхідній послідовності порядкових номерів видання.

Основні описи творів двох й трьох авторів розставляються в каталозі на прізвище першого автора. Зібрання творів, за загальним правилом, виносяться вперед, а описи окремих творів ставляться загалом алфавіті заголовків твори, написаними одноосібно першим автором.Добавочние описи на співавторів розставляються загалом алфавіті заголовків їх творів. Отже, заголовок основного описи, повторений в додатковому, до уваги непринимается.[6]

>Добавочние описи на першого автора книжок, що належать чотирьом і більше авторів і описаних під назвою, також розставляються загалом алфавіті Шевченкових творінь.

>Добавочние описи на укладачів, редакторів та інших осіб,

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація