Реферати українською » Культура и искусство » Культура світу На межі ХХ-ХХІ століть


Реферат Культура світу На межі ХХ-ХХІ століть


Культура світу намежі ХХ-ХХІ ст.

>Реферат зкультурології


>ЗМІСТ

>Вступ

1. Культура ХХ-ХХІ ст.:визначніфеномени,художнітечії тастилі.

1.1Модернізм –художній феномен ХХ ст..

1.2Течіяпостмодернізму вкультурімежі ХХ-ХХІ ст..

1.3Сучаснамасова культура.

>Висновки.

Списоклітератури.


>ВСТУП

>Періодзмінистоліть –завждизнаменнийперіод,якомухарактерніпереосмислення культурипопередньої доби тадодавання новихкультурнихстилів,течій.Деякікультурнітечіїпопередньої добирепрезентуютьсяпо-іншому,набувають нових рис.

ХХ ст.характеризуєтьсябурхливимрозвитком науки йтехніки,зрушенням укультурній сфері. У ХХ ст. якніколиранішевиявив собівеличезнийінноваційнийпотенціал культури,здатноїдокоріннозмінювати життя людей. Упершучергуцепов'язано ізнауково-технічноюкультурою. Заоцінкоюфахівців,сучаснийнауково-технічнийпрогреспризводить доти, щокожні 5-6 роківвідбувається змінупоколіньтехніки. Цеозначає, щовідповідним чиномповиннізмінитисяпрофесійнізнання йнавички людей, їхньогоспосіб життя,потреби. Разом з тім,з'ясувалася йвеличезнанебезпекастихійногорозвитку культури,використаннядосягненьлюдської творчости увузькокорисливихінтересах, длястворення новихінструментів й формпригнобленнялюдини. Тому одним знайважливішихзавданьфахівців угалузі культури,широкоїгромадськості,керівників державиєвироблення йпроведенняпродуманоїкультурної політики,тобто політики в сфері культури, котравизначаєцілі культурногорозвитку,основніпринципи,методи йзасобирегулюваннякультурнихпроцесів усучасномусуспільстві.

>Багато чого вкультурі ХХ ст.робитьїїзовсіміншою впорівнянні ізусієюпопередньоюісторієюлюдства. Знебаченою силоюпроявиласязакономірністьприскоренняісторичногопроцесу.Перестаютьвідіграватипопередню рольпростори йвідстані, апротягом життялише одногопоколіннявідбуваютьсязмінитакоїглибини йзначущості, що смердотізмінюють й образ світу, йспосібмислення.Якщоостанні 50тисяч роківіснуваннялюдствавиміряти числомпоколінь (>тривалість життяпоколінняумовноприймемо за 62 рокта,хоча удавнинулюдині було бвідведено у 2-2,5 рази менше), товсього одержимоблизько 800 такихпоколінь. З них 650 провелисвоє життя упечерах.Тількипротягом 70останніхпоколінь ставшиможливим болеетіснийзв'язокміж людьмизавдякиписемності.Лишепротягом життяостанніх шестипоколінь мипознайомилися іздрукованим словом, а причотирьох —навчилисядосить точновимірювати годину.Лишеостанні двакористуємосяелектромотором. Апереважнабільшість всіхматеріальнихцінностей, зякими ми маємосправу вповсякденномужитті, буввпершестворенапротягом життясучасногопокоління.Відзначимо, що призбереженнінинішніхглобальнихдемографічнихтенденцій років через 40-50кількість людей, котріживуть наземлі,вперше вісторіїперевищитькількість всіхпомерлих разомвзятих. Іце нефантастичнеприпущення — вІндії йКитаї вкінці ХХстоліття ужепроживає помільярду Чоловік.

Світ культуриускладнився йрозширився. Людиною сталипідвладнінебаченіранішевидиенергії.Породженілюдиноютехніка йтехнологіївирішальним чиномвизначаютьумовилюдськогоіснування,змінюючи ландшафт йклімат.Створюютьсяновівидимистецтва.Зовсім невипадковосучаснузахіднуцивілізаціюіменуютьтехногенною (>тобтопородженоютехнікою,вирішальним чиномзалежною відтехнологічного базису, умів йспособівлюдськоїдіяльності).Розвиток культуривідбувався удуже зграбному глобальномуполітичномуконтексті:двісвітовівійни,виникнення й крахтоталітарнихрежимів,розкол світу надвісуспільнісистеми йбагаторічневійськово-політичнепротистоянняміж ними («холоднавійна»), кризу й крахсоціалістичного ладу,розпад держав ізбагатовіковоюісторією (на початкустоліття –Австро-Угорщини, укінці –Радянського Союзу),формування «>третього світу» із його проблемами,існуваннявогнищбагаторічних військовихконфліктів. Не могло б невикликатидраматичні (а часто —катастрофічні)потрясіння.

>Століттяпідійшло до свогозавершення, чого не можнасказати про тихтенденції, котріспостерігаються у сфері культури.Відкритихпитань й проблем, щочекають своговирішення, насьогоднішній деньнабагато більше, ніж на початкусторіччя.


1. Культура ХХ-ХХІ ст.:визначніфеномени,художнітечії тастилі

 

1.1Модернізм –художній феномен ХХ ст.

>Кінець XIX – вушко XX ст.позначаєтьсязагальноюкризою, щоохопиларізнісфери життя –економіку,політику, культуру. Однакідейнебродінняумів,невпевненість умайбутньому,передчуттяблизькихісторичних йсоціальнихперетворень,хоча йсповнювалитривогоюдуші людей, але йзаохочували допошуків новихідеалів ужитті й творчости.Митці, незадовольняючисьзасобами романтизму йреалізму,намагалисявіднайтиновіадекватніформивідображеннязмін, щовідбулисяпередусім улюдськійсвідомості, йвийти нановийрівеньтворенняхудожніхцінностей.

Мистецтвопершоїполовини XX ст.передусімвизначаютьтакіявища, як декаданс,ранній йзрілиймодернізм.

>Зрілиймодернізм –складається в 10-хроках XX ст. Уньомупростежуєтьсявідхід відпозиціїзневажливогозапереченнядійсності доїїосвоєння,пошуку нових формодухотворенняреальності, щонайвиразнішевиявилося упоезіїпізньогоР.-М.Рільке,Г.Аполлінера,Т.-С.Еліота, Б.Пастернака таін. Дозрілогомодернізму належатитакітечії, яксюрреалізм,імажизм,акмеїзм, футуризм,експресіонізм таін. Упершійполовині XX ст. остаточносформувалисязагальнірисимодернізму:увага довнутрішніх проблемособистості,проголошеннясамоцінностілюдини тамистецтва,прагнення дороз’єднання години іпростору,осмисленнязагальнихтенденцій духовногобуття, щонайвиразнішевиявилися в творчости Ф.Кафки,Дж.Джойса,М.Пруста,У.Фолкнера таін. Назмінумодернізму востаннійтретині XX ст. приходитиепохапостмодернізму.

>Саме слово «>модернізм» (від франц.moderne –новітній,сучасний) –це нелишетермін, щопозначаєпевнийнапрям ухудожнійлітературі. Узагальному культурномуконтексті воно танабулосилистрижневогопоняття, щофіксуєдокоріннізміни умистецтві,філософії, йширше – усвіторозуміннілюдини XX ст.

>Англійськаписьменниця-модерністкаВ.Вулфнапівжартівливодатувалавиникненнямодерністськогомистецтвагруднем 1910p.,оскількисаме тоді, заЇЇ словами,зміниласялюдська природа.Звісно, неслідрозумітиїїтвердження буквально,адже процесмодерністськогооновлення, щовідбувався уцаринігуманітарної культури, навряд чимігз'явитисяякогось конкретногомісяця чинавіть року.

Автім,дослухатися дозауваження У. Вулф усе ж таки таки варто.Цілкомслушно вонвказала назв'язокміжновимнапрямом умистецтві XX ст. тазмінами «>людськоїприроди»,тобтозмінами усприйнятті тарозуміннідійсності, усистеміцінніснихпріоритетів, й,зрештою, ухудожньомумисленні.

Темазрушень вестетиці початку XX ст. бувнастількинагальною, що проникаланавіть насторінкихудожніхтворів. То вромані «Упошуках втраченого години», щоналежить одному ізкорифеївмодерністськоїлітературиМ.Прусту, мизнаходимохарактерніміркування із цого приводу.Оригінальний маляр чиоригінальний письменник, говоритися утворі, «>діютьмов тихокулісти.Лікуванняїхніммалярством,їхньоюпрозою незавждиприємнепацієнтам. Позавершенні курсулікарнаказує нам: ">Тепердивіться". І вісь світло (>створений неодноразово, ащоразуперетворюванийновиморигінальниммитцем)постає маємозовсімінакшим йводночасцілкомясним...Такий відвін,новий,свіжостворений йнедовивченийУсесвіт.Вінпроіснує донаступногогеологічногозсуву, що йоговикличеновийоригінальний маляр чиновийоригінальний письменник».

Маларацію У. Вулф й коливиділяла як «годинумодернізму»саме10-і рокта XX ст.Адже уцейперіод вступили у порутворчоїзрілостітакізнаковіписьменники тапоети, як М. Пруст, Дж. Джойс, Ф.Кафку,Т.С.Еліот,P.M.Рільке таінші.Новийетап урозвиткузахідногомодернізмурозпочався у20-і рокта, коли булизавершені танадрукованіцентральні творизазначенихмайстрів слова.Неймовірноплідним був,зокрема, 1922 р.Вінувійшов доісторіїзахідноїлітератури, якрікнародження рядумодерністськихшедеврів –романів “>Улісс” Дж. Джойса та “Упошуках втраченого години” М. Пруста,поеми “>Спустошена земля” Т.С.Еліота та циклу «>Дуїнянськіелегії»P.M.Рільке.

>Естетичнівитокимодернізмусягаютьще доби декадансу, коли вуніверсальниххудожніх системах романтизму тареалізмузародилисяновінапрями татечії: від критичногореалізмувідбрунькувалисянатуралізм таімпресіонізм, а від романтизму – неоромантизм тасимволізм. На початку ж XX ст.цінапрями татечії, що ужевичерпалисвійдуховно-естетичнийпотенціал, булисинтезованімодернізмом нановійоснові.Внаслідок такого синтезувизначилась одна ізнайхарактерніших рисмодерністськоїлітератури – принциппоєднанняелементівжиттєподібногозображення (>натуралістичних таімпресіоністичних) ізелементамиумовними,символічними.

Отже,модернізімхарактеризуєтьсярозривом ізідейними йхудожніми принципамикласичногомистецтва.

>Художники-модерністи Є.Кірхнер, Д.Енсор, Є.Шунк, Є.Нольде,В.Кандінський, П.Клеє, Про.Кокошка,частково Ж. Шлюб, Ф.Пікабія, К. Малевич таін.проповідували, врізнихмодифікаціях,інтуїтивізм та автоматизм утворчомупроцесі,використанняфізичнихвластивостейгеометричнихфігур йкольору вформі,відмови віділюзіїпростору,деформаціюпредметів узображенні,символізм йсуб'єктивізм узмісті.

Уукраїнськійлітературі под прапороммодернізму на початку 20 ст.виступали М.Вороний,В.Пачовський.

>Визначальнірисимодернізму:

- новизна таантитрадиціоналізм (>хочамодерністиніколи непоривають злітературноютрадицієюцілком );

- утворах затверджуєтьсяперевагаформи надзмістом;

-запереченняматеріалістичногодетермінізму,визнанняінтуїтивногопоруч злогічним шляхомпізнання;

-індивідуалізм,зосередження на «Я» автора, героя, читача;

-психологізм,пильнаувага допозасвідомих сферпсихіки, довнутрішньоїборотьбироздвоєноголюдського «Я»;

- широковикористовуютьсятакіхудожніприйоми, як «>потіксвідомості» та монтаж, щоприйшов улітературу ізкіномистецтва;

-використання символу якзасобупізнання йвідтворення світу;

-ліризм (>навіть упрозі,драматургії,публіцистиці);

-естетизм.

1.2Течіяпостмодернізму вкультурімежі ХХ-ХХІ ст.

>Постмодернізмвиник незненацька. Вжерядітворівмистецтвакінця 50-х й особливо 60-х роківнамітивсявідхід від окремихположеньмодерноїестетики йдеякихфундаментальнихконцептуальних установокмодернізму, таких як герметизм таіндивідуалізм,самоізоляція відоточуючого світу тувідхід художник, а й упластичнихмистецтвах –геометризація табезпредметність.Цейвідхіднайбільшяскравопроявися вдокументальнійпрозі,поп-арті. Однакестетичнийутопізм,індивідуалізм,програмовийелітаризмконцепційпродовжувализалишатисявизначними длямодерністичногомистецтва вцілому, доки контркультура й особливомолодіжний рухдругоїполовини 60-х поставила подсумнівідейно-художні ціностімодернізму.

Безусвідомленняролі ймісця, атакож моментупідйомуконтркультури не можназрозумітипостмодернізм та йогоісторичну частку. Длядослідженняпроблеми генезис ймайбутньогопостмодернізмуважливимє тієї факт, що контркультурапоєднувала усобіпротилежнітенденції. Це, із одного боці,звернення до мас,пошуквиходу „навулицю”, критичнапозиція повідношенню до порядку промов, що породило сплескіронії, гротеску,своєрідноїкарнавальності. Зіншого боці,критичність повідношенні досуспільства й допануючогомистецтва сягалагранідеструктивності, дозакликів (й практичногоздійснення) досамознищеннямистецтва (>тимчасове,зникаюче таіншівиди „концептуальногомистецтва”).Тобто вконтркультуріпоєднувалисяелементиантимодерні ізмодерними зазмістом йформою.

>Постмодернізм,безумовно, бувхудожньоюреакцією наконтркультуру.Сприйнявшиїї уроки,він багато вчомупоглибив,посилив,перевів іземоційного наконцептуальнийрівеньконтркультурну критикумодернізму,спираючись на подивисяпрофесійно непідготовленогоспоживача,простоїлюдини ізвулиці.

Для переходу допостмодернізмунеобхідне було бпоєднаннясоціально-культурних умів.Напевно,необхідною був „>стряска”контркультури длясвідомості ісамосвідомостівсерединімистецтва глухихкутівмодернізму.

>Контркультура бувграничноюстадієюмодерністичноїреволюції: вон дозволила й змириласяпобачити вмистецтвімодернізму непросто незрозумілу чинеприйнятну форму, апомилкову йнавітьоманливуконцептуальнусутність. І ретроспективапостмодернізму – не простореакція, а Поверненнятрадиційногомистецтва.

Укультурно-естетичномупланіпостмодернізмвиступає якосвоєннядосвідухудожнього авангарду. Однак навідміну від авангарду, рядтечійякого непоривав зхарактерними длякласикидидактичнимрозумінняммистецтва,постмодернізмповністюстирає міжміжранішесамостійними сферамидуховної культури тарівнямисвідомості –між „>науковою” та „>повсякденною”свідомістю,високиммистецтвом такітчем.

>Постмодернізм остаточноздійснюєперехід від „>твору” до „>конструкції”, відмистецтва якдіяльності поствореннютворів додіяльності із приводуцієїдіяльності.Постмодернізм узв’язку зцим –реакція назмінумісця культури всуспільстві.

>Постмодерністична установка повідношенню до культуривиникає як результатпорушення „>чистоти” такого феномена, якмистецтво.Умовою йогоможливостівиступаєпочатковосмислопородження, що сходити дооригінальноготворчогодіяння.

>Якщо жціумовипорушуються – асамецевідбувається упостіндустріальномусуспільстві із йогобезкінечнимиможливостямитехнічноговідтворення, тоіснуваннямистецтва в йогоминулих (>класичних чимодерних) формахопиняються подпитанням.

>Іншим бокомзміни статусу культуриє ті, щосьогоднішній художникінколимаєсправу із „>нечистим”матеріалом –останнійзавжди так чиінакшеосвоєний.Його „>твір”ніколи неєпервинним,існуючилише якмережаалюзій наінші твори, а означати, яксукупність цитат.

>Постмодернізмсвідомопереорієнтовуєестетичнуактивність з „творчости” накомпіляцію тацитування, зстворенняоригінальнихтворів наколаж.

При цьомустратегіяпостмодернізмускладається не ізутвердженнядеструкції напротивагу творчости,маніпуляції тагри з цитатами, адистанціюванні від самихопозицій „>руйнування –створення”, „>серйозність –гра”.

>Постмодернізмзобов’язанийсвоєюпопулярністю не скільки авторам, котрі дійсноінспіруваливідповіднийзсув укультурі, стількилавиноподібнійкритичнійлітературі, щосформуваладещо назразокідеологіїпостмодернізму.

Філософіяпостмодернізмупокликанаобґрунтуватипостмодерністиніновації вмистецтві,виправдати йогосамознищення, але й нездатнавитлумачити болеесерйозніпозитивніявищанинішнього духовного життя,хоча б ту ж такиархітектуру.Постмодернізм Ведеборотьбу ізцілим.

Вісь комплексна характеристикапостмодернізму, якої давшиІ.Хассан:

1.Невизначеність, культ неясностей,помилок,пропусків.

2.Фрагментарність та принцип монтажу.

3.Деканонізація,боротьба ізтрадиційнимиціннісними центрами:сакральне вкультурі, людина,етнос, логос,авторськийпріоритет.

4.Усевідбувається наповерхні – безпсихологічних тасимволічнихглибин.

5.Мовчання,відмова відмімесису таобразотворчого початку.

6.Іронія,причому позитивна, що утверждаетплюралістичнийусесвіт.

7.Змішуванняжанрів,високого інизького, синкретизмстилів.

8.Театральність Сучасної культури, робота напубліку,обов’язковеврахуванняаудиторії.

9.Іманентність –поєднаннясвідомості ззасобамикомунікації,здатністьпристосовуватися до їхньогооновлення тарефлектувати з них.

>Незважаючи наеклектизм тасхематичність цогопереліку,вінпередаєнапружений дух культурипостмодернізму,сповненогопротиріч,їїапокаліптичнінастрої, пафос веселогоруйнування,епатажний характер,іронічність.

>Міжіншим,поняттяпостмодернізму востаннічаситрактуєтьсядосить широко, так що йогомежі сталидоситьневиразними.Вартолишезгадатимузику Шенберга,абстрактнікартини ДжексонаПоллока,романи КлодаСімона,щобвідчути, що вкультурінашого годинивтрачають силутрадиційніуявлення прогармонію,художнюілюзію,цілісність,органічність тазрозумілістьтвору.

 

1.3Сучаснамасова культура

До числапринципово новихявищ,пов'язанихсаме із ХХ ст.,належитьвиникнення такого культурного феномена, як “>масова культура”.Цейтермін був уведеньамериканськоюсоціологією йпочав широковживатися. Фактіснуваннямасової культуриніхто незаперечує, але йїїрозуміння йставлення донеїдужерізне.АмериканськийсоціологБ.Розенбергпише: “Чиємасова культурамерзенністю,нешкідливимзаспокійливимзасобом чи жблагословеннямбожим? Це – запитаннягострихдискусій, у якініхто нехочепоступатися...Навітьтепер, колибільшість з насвтомилася відполеміки один із одним, запитання непросунулося”.

>Поняття “>масова культура”єчастиною болеезагальноїконцепції “>масовогосуспільства”.Сумарневизначеннямасовогосуспільстваприблизнотаке.Особливостісучасногосуспільствапов'язані ізвиникненняммасовоговиробництва ймасовогоспоживання.Бурхливезростання населення, особливоміського, збільшеннясередньоїтривалості життя людейзмінили саму структуруранішероз'єднаногосуспільства, арозвитокзасобівмасовоїкомунікаціїпривів,уперше вісторії, до йогооб'єднання вєдинеціле.

>Тривалий годину культурарозпадалася на народну (>традиційну) йпрофесіональну культуру. Уумовахіндустріальногосуспільства практичноповсюднотрадиційна культура,пов'язана ізсільським укладом,пішла в минуле.Утвердилисяіншістандарти.Незрівнянно понад число людейзайнятетепервиробництвом йспоживаннямпродуктівпрофесіональної культури.Відразу жвиникає запитання:який характер носитиця культура, котрііснуютькритеріїмасової культури?

>Зрозуміло, щонедостатньовказати нарозміраудиторії – вона,безперечно,непропорційновиросла впорівнянні ізпопереднімиперіодами. На думкубільшостісоціологів,вирішальноюмежею увизначеннімасової культуриєринковіумонастрої, котрітрактуютьмистецтво, науку,релігію як предметспоживання,підпорядкованийекономічнимміркуванням.Саме в цьомупунктімасова культураназавждирозходиться зсправжньоюкультурою.Справжні художникизайнятівнутрішнімпроцесомсвоєї роботи.Навпаки, художника ізсферимасовогомистецтваоцінюють за “>продуктивністю”, зареакцієюаудиторії й, якпідсумок, заприбутком чизбитком.Оцінкамасовогомистецтва непов'язана із йогоестетичнимзначенням,маєзначення лишеступіньвпливу нааудиторію. Навивченнярезультатіввпливувитрачаютьсязначнікошти.3нанняринкуобов'язкове для всіхвиробниківмасової культури.Дуже характернаїїознака –циклічність:якщощо-небудьмаєуспіх, вони відразувиготовляєтьсясеріяподібноїпродукції.

Однаккритерійкомерційногоуспіхущенедостатній.Адже творивисокогомистецтваможуть матір не лишетворчий, але й ікомерційнийуспіх. У своючергу,працюючи в інших формахмасової культури, художникможевиразитисвій годину,піднятися досправжньої творчости.

Вжесклалосяуявлення, яку колоявищналежить домасової культури. Це тачастинапопулярнихрозважальнихжанрів (>детективно-“поліцейських”,пригодницьких,мелодраматичних,комедійнихроманів,п'єс йфільмів,естрадноїмузики,коміксів й т.п.), Якавідміченапечаттю шаблоном йстереотипів,розрахована наспоживча, а чи несамостійне,творчесприйняття.Крім того,цезначначастинапродукціїзасобівмасовоїінформації (колиінформаціявтрачаєоб'єктивність,набуваєкомерційногозабарвлення),певніявища вмоді.

>Масова культураможевбирати у собі йперероблятинайрізноманітнішіявища.Наприклад, рух “>хіппі”, щосклався як рухсоціального протесту,доситьшвидко бувувібраниймасовоюкультурою.Або болеевузький приклад: у 1968 р. уПарижі, после великихстудентськиххвилювань, упродажіз'явилисяприкраси увиглядіпластмасових “>булижників”. Усувеніриперетворилисяуламкизруйнованої 1989-го р.Берлінськоїстіни.Справжнє шоу було бвлаштованелітом 1999 р. ізостаннього в ХХ ст.сонячногозатемнення.

>Масова культурамиттєвовикористовує усітехнічні новинки.Справжнім зачинателеместетикимасової культури бувГолівуд.Незмірнорозшириламожливостімаскультурипоявателебачення,технікивідео.Неймовірноїпопулярностінабули такзвані “>мильніопери” –нескінченнітелевізійнісеріали.Особливоспеціалізується нимикіновиробництвокраїнЛатинської Америки.Упершесхожі постановкиз'явилися на радіо в30-і рокта, сюжет ізпродовженнямвключав й рекламукомпаній, щовироблялимийнізасоби,оскільки смердотіфінансувалитрансляції.

>Історично ізкінематографомпов'язанийтакийважливийелементмасової культури, як культзірок.Розцвіввін верутелебачення. “>Створення”зірок угалузімистецтва, особливоестрадного, спорту,модизробилосясправжньоюіндустрією.Ключовоюфігурою не сам митець, а продюсер.

>Комерційнемистецтво йлітература із їхні штампами, реклама,комікси,бульварнадрукованапродукціяотрималиузагальненевизначення – “>кітч”. Це слововиникло нарубежі XIX-XX ст. внімецькомулітературномусередовищі яксинонімвульгарнихлітературнихвиробів.Зараз воно тарозуміється широко –несмаквзагалі,різніформипідробок подсправжнємистецтво.

>Ще одиннегативнийчинник,пов'язаний ізмасовоюкультурою, –зниженнявіку людей, щоохоплюютьсявпливомзасобівмасовоїпропаганди, аж допідлітків йдітей.Могутнім каналом такоговпливу сталакомп'ютернагра.Впадає вочірізниця узмістівітчизняних таамериканськихмультиплікаційнихфільмів.Найбільшчастісюжети,наприклад, “>Качинихісторій”, –це чиспробазбагачення, чизагрозарозорення.Середмолодірізнихкраїннайпопулярнішим ставшискладенийвиключно ізмузичнихвідеокліпівтелевізійний канал MTV.

У рамкахмасової культурирозгортаєтьсяамериканська культурнаекспансія в масштабахвсього світу. Рядкраїн –Франція,Італія –намагаються на державномурівніприпинитицей процес, але йпоки що безпомітнихрезультатів.ВнаслідокпевноїізольованостіРадянського Союзувітчизняна культурараніше невідчувала насобітиску, тепер миможемоспостерігатицей процес й в Україні.

Свою рольпосиленнівпливумасової культуривідіграє йпозиціяхудожньоїінтелігенції ізїїпереважаючимиелітарниминастроями.

>Підсумкомрозвиткулюдства накінець XXсторіччяє культурнаситуація, якоїхарактеризуютьтакіпроцеси:

-перетвореннялюдства увзаємопов'язану,взаємозалежнуцілісність, щопов'язано ізякісноновимитехнічними,технологічними,інформаційними,комунікативнимиможливостями;

-набуттяглобальнимрозвиткомяскравовиражених рискатастрофічності (>наростанняагресивності йнасильства,появазасобівмасовогознищення, геноцид,світовівійни,глобальніпроблеми);

-різкерозширенняможливостейлюдинивпливати наумови свогоіснування, особливо на природу,створювати йперетворювати по однійматеріально-речовесередовище.

>Звідсивипливають характеристики Сучасноїхудожньої культури:

-уніфікація йстандартизація (>принциповоновіможливостіпоширеннязумовлюютьспрощенняявищ культури,посиленняролі “>масової культури”);

-інтернаціоналізація культурного життя,глобалізаціяпроцесів;

-виникнення нових,синтетичнихвидівтворчоїдіяльності, новихжанрівмистецтва йспособівтворчогосамовираження:кінематографа, дизайну,мультиплікації (>анімаційногокіно),взаємопроникненнявидів йжанрівмистецтва,стирання гранейміж стилями;

-диференціаціякультурних форм (>появабезлічі новихстильовихнапрямів,прагненняпредставниківнаціональних культурзберегти своюсамобутність).

 


>ВИСНОВКИ

Отже, нарубежі ХХ-ХХІ ст.людство перейшло лишеновуінформаційнудобу, котравідзначаєтьсялавиноподібнимнаростаннямзмін у всіх сферахсоціальногобуття,зокрема укультурі.Виникаєновий світло, вякомувідбуваєтьсяпереструктуризаціявідносинвиробництва, влади йдосвіду, на якібазується сус-пільство.Інформаційно-технологічна революціяспричиниланадзвичайнушвидкістьсоціальнихзмін,чимало із якімаютьрадикальний характер.Відповідноінформаційно-технологічне сус-пільствопостає якнадзвичайноскладна система,головноютенденцієюякоїєкардинальнеоновлення всіх структур таінститутів, якузачіпаєусісферисуспільного таіндивідуального життя. У такомусуспільствімаємісцерозмаїттярізноплановихтенденцій, котрівідображаютьскладність,неоднозначність танепередбачуваністьсоціальнихпроцесів.

Системацінностейєосновою культури,визначаємотиваціюдіяльності,регулює таінтегруєповсякденнуповедінку усуспільстві,акумулюєобґрунтуванняраціональностіпевного способу життя талегітимуєсуспільніінститути.Наявність тавідмінністьсвітогляднихцінностей відінструментальнихспричиняєіснуваннярізних закритеріємдинамізму тамасштабівсоціальнихзмінтипівсуспільства:традиційного, статичного тасучасного,динамічного.Якщо вмежахтрадиційнихсуспільств великогозначеннянабуваютьсвітоглядні ціності, щоспричиняєбезумовнедотриманнятрадицій танедовіру досоціальнихінновацій, тосуспільствахсучасногоґатункузавдякипровіднійроліінструментальнихцінностей, котрінадаютьдіяльностіцілераціональноїспрямованості,домінуютьінноваційніпроцеси.Процесмодернізаціїсуспільствапередусімґрунтується натрансформаціїіснуючихсоціальнихцінностей й норм.Мінливомусуспільствупритаманнадинамікацінніснихуявлень,вихід ізкризовоїситуаціїзавждипов'язується із пошуками новихцінніснихорієнтацій тарозробкамисоціальних йморальнихтехнологійповедінкилюдини,виробленням новихкультурнихстилів татечій.

Так, намежі ХХ-ХХІ ст.спостерігаємовідхід відтрадиційнихканонів культури в всіхїїпроявах.Сучасна людинапрагне досамовираження. Цеяскравознайшловідображення вхудожніхтечіях, якмодернізм тапостмодернізм зусімаособливимирисами, атакожвиникнення Сучасної культури мас.

 


СПИСОКЛІТЕРАТУРИ

 

1.Гулига А.В. Що таке постсучасність? // Питання філософії. – 1988. – № 12.

2.Дженкс Ч. А. Мова архітектури постмодернізму. – М., 1985.

3. Польова В.М.,Макрузон В.Ф. Популярна художня енциклопедія. – Москва, 1986.

4. Постмодернізм // Сучасна західна філософія: Словник. – М., 1991.

5.Теорія таісторіясвітової йвітчизняної культури. Курслекцій. – До.: Ли-бідь, 1993. – 390 з.

6. Українська йзарубіжна культура. –Донецьк:Східнийвидавничийдім. – 2001. – 372 з.


Схожі реферати:

Навігація