Реферат Архітектура Візантії

>КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

ім. ТАРАСАШЕВЧЕНКА

>Реферат

">АрхітектураВізантії"

Студентки 1 курсу 3групи

>історичного факультету

КононенкоУляни

>Київ 2009


>Зміст

>Вступ

>Розділ І. Історіявізантійської архітектури

>Розділ ІІ.Особливостібудівництва

>Розділ ІІІ.Архітектурніпам’ятки

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

Темареферату ‘‘>АрхітектураВізантії’’. КультураВізантії –цесвоєріднеявищесвітової культури.Архітектуразаймає тутокремеважливемісце. Те ж незгадати пронеї просто більше неможливо.

УрефератірозглядаєтьсяархітектураВізантії усвітліісторичнихподій,розкриваютьсяособливостібудівництва тависвітлюютьсяокреміпам’яткивізантійської архітектури.


>Розділ І. Історіявізантійської архітектури

УкінціІV ст. послерозділуРимськоїімперії й переносуімператоромКонстянтиномсвоєїрезиденції вгрецькуВізантіюпровідна рольполітичному,економічному йсуспільномужитті переходити досхідноїчастини. З того годинипочинаєтьсяепохавізантійської держави, центромякої стала його новастолиця –Константинооль. Історія архітектуриВізантіїподіляється втричіперіоди:

1)ранньовізатійский (V –VІІ ст.)

2)середньовізантійський (>VІІІ – ХІІІ ст.)

3)пізньовізантійський (ХІІІ - Х V ст.)

>Часомнайвищогорозквіту бувпершийперіод, особливо роктацарюванняЮстиніана (20 – 60 р.VІ ст.), колиВізантіяперетворилась вмогутню державу, ЯкаокрімГреції таМалоїАзіїпідкориланародиПередньоїАзії,південногоСередземномор’я,Італії таАдріатики.

>Продовжуючиантичнітрадиції,Візантіянаслідувалатакожкультурнідосягненнязавойованихнародів.Глибокий синтезантичних йсхіднихелементівскладаєхарактерну рисувізантійської культури.

>Перевагахристиянськоїідеологіївідобразилась нарозвиткудомінуючихтипів монументальногокам’яногобудівництва.Пошукикомпозиції церкви ввідповідності ізпризначенням приміщенняпоєднувались іззавданнямутвердженняімператорськоїмогутності. Цеобумовиловідомеєдинствопошуків йвідноснуспільністьрозвиткутипівкультовихбудівель, недивлячись нарегіональнівідмінності, в які виявлялисяособливоті йтрадиції окремихнародів.

>Важливим внескомВізантії вісторіюсвітового зодчестваєрозвитоккупольнихкомпозиційхрамів, щовиразилося впояві новихтипів структур –купольноїбазиліки,центричної церкви із куполом на восьми опорах тахрестово-купольноїсистеми.Розвитокперших двохтипівприпадає наранньовізантійськийперіод.Хрестово-купольна системахрамівотримала широкого поширення вперіодсередньо-візантійської архітектури.

Довізантійськоїепохивідноситься йскладаннямонастирів якособливого типуархітектурнихкомплексів.Найбільшсвоєріднимиєзагороднімонастирі, котрізазвичай представляли собоюобнесеністінамиуріпленіпункти, всередині якіокрімжитлових тагосподарськихбудівельмонахів,споруджувалась великатрапезна тадомінуючабудівля –церква.Будівлі йкріпості, котріздебільшогорозташовувались напідвищенняхасиметрично, являли собоюгармонічноузгодженніпросторовікомпозиції –ансамблі.

Умістобудівництві до 6 ст.складувалисьсередньовічніриси. УмістахБалканськогопівостровуз’явивсяукріплений Верх – місто,біляякогорозросталисяжитловіквартали.МістаСирії частобудувалися занерегульованим планом, щовідповідаврельєфумісцевості. Типжитловогобудинку ізвнутрішнім двором врядірайонівВізантіїдовгозберігавзв’язок ізантичним зодчеством. УКонстантинополіспоруджувалисьбагатоповерховібудинки, часто із аркадами на фасадах.

>Поступовий процесфеодалізації,гострасоціальнаборотьба танароднірухи в VII – на початку ІХ ст.визвалиістотний перелом вхудожнійкультуріВізантії.

Усередині ІХ – ХІІ ст., вперіодрозквітумистецтваВізантії, тип храму, із куполом на ">барабані", остаточноутвердився.Хрестово-купольний храмєзавершенимархітектурним типом. Укласичномуваріантіхрестово-купольного храму куполпідіймається задопомогоюпарусів навільно стоячих опорах (церквимонастиряЛіпса таМірелейон Х ст.,монастирПантократора ХІІ ст. вКонстантинополі,церкваБогоматері в Салоніках 1028 р. таін..). На територїГреціїрозвинувся тип храму із куполом натромпах. Умонастирях Афонаоформивсятриконховий вид храму.

>Післянашестяхрестоносців у 1024 р.візантійська культуразновувідроджується увідвойованому у 1261 р.Константинополі йзв’язаних із ним державах на територїГреції таМалоїАзії.ЦерковнаархітектураХІV –ХV ст. в основномуповторюєстарітипи. УМістрібудуються церкви, котріоб’єднували всобібазиліку тахрестово-купольний храм (>2-яруснацерквамонастиряПантанасса 1428 р.).Середньовічна восновіархітектураінодівбираєдеякімотивиіталійського зодчества тавідображаєстановленнясвітських,ренесанснихтенденцій.

>Пізнійперіодвізантійськогомистецтваспівпав ізготикою й годину, й застильовоюнаправленістю. МистецтвоВізантіїперестаєіснувати ізпадіннямвізантійськоїдержавності, але йпродовжуютьжи йогохудожнітрадиції, котрізначновплинули для культуриДавньоїРусі.

>Розділ ІІ.Особливостібудівництва

>АрхітектураВізантіїнаслідувала від Римуусі йогодосягнення вобластіарково-звіднихконструкцій. Однакбетоннатехніка не бувприйнята вВізантії;стіниздебільшогоскладувались ізцегли чи тесаногокаменю, атакож ізцегли ізкам’яними прокладками чи ізкаменю із прокладками ізцегли.Перекриттяздебільшогозвідні,іноді іздерев’янимиконструкціями. Поряд із банями тациліндричнимизводами широко булирозповсюдженіхрестовізводи. Успиранні бані наквадратну основунерідковикористовувавсясхіднийприйом –тромпи.

>Найбільшвагомимконструктивнимдосягненнямвізантійської архітектури -розробкасистемиспирання бані наокреморозташованічотири опори іздопомогою вітрильногозводу.Спочатку куполспиравсябезпосередньо на вітрила тапідпряжні арки, апізнішеміж куполом йопорноюконструкцієюпочалиробитициліндричнийоб’єм – барабан, встінахякогозалишалипройми дляосвітленняпідкупольногопростору.

>Ця конструктивна система дозволилазвільнитиінтер’єрбудівель відгроміздкихстін йще болеерозширитивнутрішнійпростір.Тій ж ідеїпросторовостіінтер’єруслугувавприйомпідпиранняпідпружних арокнапівкуполами, що азомкуоломстворюють Єдинийпростір, щоінодідосягавдуже великихрозмірів.Взаємнеурівноваженнязводів -одне ізвидатнихдосягненьвізантійської архітектури.Використанняпросторових форм, котрі згеометричної приміщеннянаділялисяжорсткістю йстійкістю, дозволилозвести домінімумумасивністьопірнихконструкцій,раціональнорозподілити у якихбудівельніматеріали,отриматизначнуекономію втрудових таматеріальних витратах.

>Основнимбудівельнимматеріалом бувпласкацегла –плінфатовщиноюблизько 5 див, якоїукладали нарозчині. Усхіднихрегіонахімперії, що булибагатими навапнякові татуфовікар’єри,застосовувалась кладка ізтесанихкаменів нарозчині (>Сірія,Закавказзя).

Урозчинівикористовуваливапно, доякогопримішувалимілкорозточенуцеглу –цем’янку дляприданнярозчинувеликоїміцності тагідравлічноїстійкості. Устінахрозчинукладавсягоризонтальними кулямитовщиною вкількасантиметрів. Длязменшення ваги в кладкузводів вводилисяпористікам’яніпороди, до тогочислі і пемза. Бані ізводипокривалисячерепицею.

Длясприйняттярозпору арок йзводів упроцесі їхньогоспорудження увізантійськихбудівлях частовикористовувалисьметалічні тадерев’яні затяжки, котріінодізалишались й у вжезведенихбудівлях. У баняхзакладалирозтяжнікільця,виготовлені іздубовихбрусків чизаліза.

Широкозастосовувались уВізантіїхрестовізводи.Найчастіше смердоті малівспарушену форму, щоз’явилася врезультатівідмови віделліптичногоокресленнядіагональних реберзвичайногозводу й переходу до более простогонапівциркулярного абрису, що легкоокреслювався іздопомогою коробу.

>Наступнимкроком веволюціїзводу буливідмова віддіагональних ребер таперетвореннявзпарушеногозводу впарусний.

Усхіднихрегіонахімперії, де укладціпереважавприроднійкамінь,зводи й банізводились покружалам. Поряд ізтесанимпримінявся ібутовийкамінь нарозчині.

>Середзвідних форм, щовиконувалися ізкаменю, вартовідмітитизімкнуті іхрестовізводи, атакож арки ізводизістрілчастимначертанням, щоз’явилися вСирії таЗакавказзі.

>Загальнийпрогресбудівельноїтехніки та архітектурисупроводжувавсярозвиткомтеоретичної думи.ЗодчіВізантії булизнайомі із трактатомВітрувія.ВідомаоригінальнапрацяєпископаІсідора "20 книжок почав, т. е. істинних знань" (>рубіжVІ –VІІ ст.), уякомумістятьсявідомості поархітектурно-будівельнійсправі.Цяпраця, що вбільшіймірізасновується наВітрувії,такожвідображаєпотребивізантійського години.

>Художнєосмислення новихконструктивних систем ввізантійськомузодчествівідбувалося подвпливоммісцевихархітектурнихшкіл й,перш на, подвпливомгрецькихтрадицій.Вияв укомпозиціїконструктивноїформи,характернедавньогрецькому зодчеству, ввізантійськуепохутакож сталоосновнимтектонічним принципом. Однакцей принципвиявився в новихумовах,підготованихгігантськимрозвиткомзвідно-купольнихфрм придомінуючомузначеннівнутрішньогопростору.Основнимизасобамивиразностіслугували самконструктивніелементи – бані,зводи,аркади, котрі ясночитаються вінтер’єрі ізпідкресленовиявленимиповерхнями беззайвої пластики та декоративногоперевантаження.Стіни частопокривалисяфресковимживописом чиоблицьовувалисьрізнокольоровими плитамимармуру. Широкозастосовувавсямозаїчнийживопис, щозазвичайрозташовувався навигнутихповерхняхстін, в банях йзводах.Різнаскульптурнаобробкастінсприймається як легкийрельєфниймалюнок, що непорушувавплоскостістіни.

Учіткихподілахінтер’єрузбереглисьордернімолитви, але йзникла й уДавнього Римуордерна арокада.

Аркада на колонах, щоз’явиласяще вперіодРимськоїімперії, стала ввізантійськійархітектуріпереважаючим мотивом. Формааркади – конструктивна.Відримського ордерузалишилась лише колона.Змінилась й формакапітелі, що передавалазосередженізусилля від арки ізпрямокутноюосновою накруглу колону.Більшмасивна, ніж вримських колонах, вонаотримала форму перекинутогопівшару ізусіченими сторонами.Їїскульптурнаобробкавиконувалась увигляді легкогогеометричноговізерунку, форма й пластика булирізними. Стволколони часторобивсямонолітним, в окремихвипадках наобидвакінцяколонинакладалисьсвинцеві прокладки.Всіелементисистемивідрізнялисядоречністю.

Уранньовізантійських рамахзастосовуютьбазиліки –подовжені приміщення ізвиділеним поширині тависотісереднім нефом,відділених відмалихаркадою на колонах.Великезначення длярозвиткувізантійського зодчества малібазиліки щобудувалися всхідних районах – вСирії,МалійАзії,Закавказзі.

Великийвплив нарозвитоквізантійськихцентричнихбудівель малікупольніспоруди (>церква вЕсрі 510-515 р. (>додаток 1),церква вРусафе вМесопотамії 569-586 р.).Особливогозначеннянабуває купол начотирьох чи восьми опорах (купол на ">барабані"). Одним ізранніхприкладів цого типу вСіріїможеслугуватицерква вБосрі 513 р., вякій куполспирався начотири опори.

Зачасів, коли куполпереважав укомпозиції,великезначаннявідігравалиніші-ескедри. Упоєднанні із колонами смердотістворювалипросторовіустої, якисприймалирозпір бані вдіагональному напрямі. Уційрозвинутійструктуріцентричноїкупольної приміщення рольінтер’єру сталаголовною увідповідності доособливостейхристиянського ритуалу, щопроходивголовним чином вцентрі храму под куполом – символом небо одразу ж.


>Розділ ІІІ.Прикладивізантійської архітектури

СоборСофії

>Вершиноюрозвиткуарочно-звідних структурєвеличнакупольнабазиліка соборуСофії уКонстантинополі,побудованагрецькимиархітекторамиАнфімієм зТрал таІсидором ізМілету в 532-537 р. зачасівправлінняЮстиніана. Ценайбільшвеличне йнайбільшвідоме твірвізантійського зодчества.

СоборСофії бувголовноюбудівлеюВізантійськоїімперії тапридворним храмомімператора. Тутімператор виходив до народних мас воточеннісвіти та духівництва. Устворенні сильногоемоційноговраженняархітектурівідводилосяосновнемісце.

>Купольнабазиліка храму (>додаток 2) абипоєднувала усобіособливостіструктуривидатнихримськихспоруд –базилікиКонстянтина та Пантеону. Однакзагальнірозміри соборуСофіїзначноперевищують їхні, а конструктивна основазначновідрізняється відпрототипів.

Уплані храмявляє собоюпрямокутникзі сторонами 74.8 Х 69.7 м.Центральнийпростірформуєтьсячотирмамасивнимипілонамивисотою 23 м,пов’язанихміж собоюпідпружними арками та вітрилами, на котріспираєтьсяцентральний куполдіаметром31м. Уцілях максимальногооблегшенняконструкції ребра купола тазаповненняміж нимивикладалосьзіспеціальновиготовленоїпемзовоїцегли натовстих кулях цементногорозчину.Створеначіткоспівдіюча система купольного й подкупольнихпросторів, щозливаються в був одним великийпростір головного нефу.

>Інтер’єривідрізнялисябагатством форм іобробки (>додаток 3). Тутпросторовість таповітряністьпоєднуються ізгігантським масштабом. Однак недивлячись награндіознірозміри,архітектурніформи неподавляютьлюдину.

>Важливоюособливістюінтер’єрує йоготектонічнаясність,підкресленаобробкою таосвітленням.Просторова, пластична таурівноваженаконструкція – основавиразності. Системасферичнихповерхонь – купол, вітрила,півкупола таконхиескедр –акцентованімозаїчнимизображеннями на золотому фону (>додаток 4).Світоверішеннякомпозиціїтакожпідкреслювалозначеннясферичних форм, особливо куполу. Дляцієїціліслугуютьчисленніпройми,влаштовані внижнійчастині куполу та півкуполів, атакожнаростаюча відпериферії до центруінтенсивністьсвітовихпотоків, котрадосягаєсвоєїкульмінації вдостатньомуосвітленні под купольногопросторуз-підсфери черезпройми уїїоснові.Освітлений купол абипарируєнд всімінтер’єром,підкреслюючи йогоповітряність тапросторовість.

СоборСофії вКонстантинополізначновплинув нанаступнийрозвиток архітектури. Іхочажоднабудівля уже недосягаларозмірів цого храму, йогокомпозиція бувзразком,якомуслідувалипротягомбагатьох років.

>Церква св.Ірини

>Своїм планом таінтер’єромподібна до собору св.Софіїменшмувигляді, але й куполїї не плаский, аявляє собоюзаглиблення.Цікава вонатакож тім, що унеїокрім головного куполаєще іінший,який перебував надтрапезноючастиною ймаврідку формуеліпсу, щодоситьрідкозустрічалась увізантійськомумистецтві.

>Кафолікон (собор) вАфінах

>Цей соборспоруджено уVІІІ чи ІХ ст.Має формухреста із главою надсереднім простором.Цей невеликий храмявляє собоювидозміненнявізантійського стилю, щозустрічаєтьсязагалом впівденно-грецьких тапелопоннеських церквах, вякомузначноюскладовоюєфасади ізфротонами та мезонінами, щонагадуютьфасадибазилік.Середхрамів, щовідповідають на кшталтКафолікону можнаназватицеркву св.Нікодима,церкву св. Феодора тадекілька церков у Салоніках.


>Висновки

 

УРефератірозглянутовідомості проархітектуруВізантії. якбачимо вон бувдоситьвеличною тарізноманітною,значновплинула наархітектуруДавньоїРусі.Такожвідіграєважливу роль усвітовійархітектурі послезагибелісамоїВізантійськї держави.Відображеннявізантійської архітектуриможемопобачити й всучаснійархітектурі.

>АрхітектураВізантіїзмінювалася подвпливомісторичнихподій.Змінювалися не лишезовнішніхарактерніриси, атакожінтер’єр таокремібудівельніособливості, що надавалиїйлегкості,повітряності таособливоївеличності.


Списоклітератури

 

1. Бичков В.В. Мала історія візантійської естетики. - Київ, 1991 р.

2. Каждан О.П. Візантійська культура (>Х-XII ст.). – М., 1997 р.

3. Культура Візантії. У 3-х т. – М., 1984-1991 р.

4.Поляковская М.А.,Чекалова А.А. Візантія: побут і чесноти. – Свердловськ, 1989 р.

5.Удальцова З.В. Візантійська культура. – М., 1988 р.


Схожі реферати:

Навігація