Реферат Феномен кімоно

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Зміст

>Вступ

>Розділ 1.Кімоно, якнаціональнийяпонський костюм

1.1 Історія тарезультатидослідженняяпонського костюму

1.2Етапиісторичногорозвиткуяпонськогокімоно

1.3Особливостікімоно, йоговиди тааксесуари

1.4Складовічастиниосновикімоно

1.5Аксесуари таскладовіелементикімоно

1.6Різновидикімоно

>Розділ 2.Особливостіфункціонуваннякімоно, якчастини національної культури усучаснійЯпонії

2.1Японськийнаціональний костюм, якобєктиваціятілесного вкультурі

2.2Кімоно усвітоглядіяпонців

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Кімоно (>яп.,кімоно, ">вбрання";яп.,вафуку, ">японськийодяг") -традиційнийодяг вЯпонії. Зсередини ХІХстоліттявважаєтьсяяпонським ">національним костюмом".

>Актуальністьдослідження.Японськийнаціональний костюм уже не першестоліттяпривертаєувагуфахівців. разом із тім упорівнянні ізіншимигалузямияпонської культури, такими як гравюраукійо-е,театральнемистецтво,література -він йсьогоднізалишаєтьсямаловивченимявищем.

>Декількадослідженьсутомистецтвознавчого напрямі, дерозглядаються йогоскладовіелементи, форма,крій тастислівідомостіпереважнодовідкового характеру - практично все, щосьогоднііснує внауковомуобігу.Втім, костюм якмедіаторнакатегорія, щопоєднуєтакіпротилежніпоняття, якЖиття та Смерть, Культура і Природа,Свій таЧужий -потребуєсамекультурологічногодослідження.

>Віддавніхчасів вЯпонії умежахсинтоїзмусформувалосяставлення доодягу, як доречі, щозберігає душу. Усинтоїстськомуритуалі ">увгамуваннядуші"померлогопроводився обряд ">зав’язуваннярукавів" (>тамафурі) ізметоюутримати душу.Тобтоодягмислився, якскринька длядуші.Тривалістьзбереженняданоїфункціїзнайшласвійвідбиток з текстівкласичноїпоезії тапрози.

>Цяритуальнафункціяодягу, як й віншіх культурах світу,свідчить про ті, ународнійсвідомостівін -природнєпродовженнялюдини, йогоДім, то йволосся чинігтівикористовувався умагічнихцілях, якїїсимволічназаміна. Уімператорськомуваріанті обряду ">увгамуваннядуші" богампідносилися тривиди священногоодягу (>місо),якийрепрезентувавімператора, його дружину танащадка.

Метадослідженняполягає уз'ясуваннісутностікімоно -японськогонаціональногоодягу якісторико-культурногоявища,виявлення йогохарактерних рис йособливостейфункціонування вконтекстісоціокультурнихпроцесів.

>Об'єктдослідження -японськийнаціональний костюм -кімоно, якісторико-культурнеявище.

Предметдослідження -розвиток таіснуваннякімоно вконтекстісоціокультурнихісторичнихпроцесів.

>Завданнядослідження:

>виявити йпроаналізуватинауковіджерела ізозначеноїпроблеми;

>узагальнитиосновнітеоретичніпідходи доосмислення феноменакімоно;

>охарактеризуватиісторичніформибуттякімоно;

>виявитиособливостіфункціонуваннякімоно, його роль ймісце вконтекстісоціокультурнихпроцесів.

>Наукова новизна роботиполягає до того, що:

>досліджуєтьсякімоно якціліснеуніверсальнекультурно-історичнеявище;

>простежуєтьсядинаміка (>еволюція)японськогонаціонального костюму вконтекстісоціокультурнихпроцесівісторіїЯпонії;

>виявляютьсятенденціїрозвиткукімоно ізурахуваннямнаціональнихкультурнихтрадицій таінокультурнихвпливів;

>Джерельна базадослідженнявключаєархівніматеріали тапублікації іздосліджуваноїпроблеми. Це роботивітчизняних йзарубіжнихучених ізісторіїяпонськогонаціональногоодягу, йогохудожньогоконструювання й дизайну.Функціонуваннякімонорозглядаютьсятакож наосновіматеріалу,якийміститьісторична,культурологічна,філософська,соціологічна,психологічна таін.література.

>Теоретико-методологічні засадидослідження.Відповідно дозавданькурсової роботивикористанізагальнонауковіметодианалізу й синтезу ізметоюпорівняння йузагальненняданих,отриманих упроцесівивченнякультурологічної,історичної,мистецтвознавчоїлітератури.Системний йструктурно-функціональнийметодисприяливиявленнюмісця ізначеннякімоно всоціокультурних процесів життяЯпонії.

>Практичнезначенняодержаних уходідослідженнярезультатівполягає до того, що смердотіможуть бутивикористаніісториками культури, культурологами,мистецтвознавцями принаписаннінауковихробіт,підручників ізісторії культури, костюму,національногоодягу.

Структуракурсової роботизумовленалогікоюдослідження, йогометою тазавданнями йскладаєтьсязівступу, двохрозділів, з висновками та спискувикористанихджерел,якиймістить 34найменування.


>Розділ 1.Кімоно, якнаціональнийяпонський костюм

Усучаснійяпонськіймовііснує тритерміни дляпозначенняяпонськоготрадиційногоодягу:

>кімоно (>) -вбрання

>вафуку (>) -японськийодяг

>ґофуку (>) - ">китайський"одяг

>Найстарішим із нихєпершийваріант. До початкувестернізаціїЯпонії усередині ХІХстоліття нимпозначалибудь-якийодяг.Ще у XVIстоліттіпортугальськімісіонери-єзуїтиповідомляли узвітах доЄвропи, щояпонціназиваютьодяг словом ">кімоно" (>Kimono).Цяназваперекочувала убільшістьіноземнихмов, й вукраїнськузокрема. Хоча удомодернійЯпонії ">кімоно" було б аналогомуніверсальногопоняття ">одяг", уЄвропі таАмериці воно та сталоасоціюватисясаме ізяпонськимвбранням. [24, 53]

>Наприкінці ХІХстоліття уЯпоніїзбільшиласькількість тихий,хтопочавносити ">західний" стрій.Відмінністьзахідного йяпонського костюмузмушувалаяпонціввиокремитиостанній іззагальногопоняття ">кімоно".Виникнеологізм дляпозначеннятрадиційногоодягу - ">вафуку". ДокінцяДругоїсвітовоївійнице слово ставозначенняяпонськоговбрання. Однак упіслявоєннічаси, подвпливомамериканського ">розуміння"японськоїдійсності,універсальнийтермін ">кімоно"почализастосовувати як один ізсинонімів ">вафуку".

>Відповідно, усучаснійяпонськіймові ">кімоно"отримало двазначення. У широкомурозумінні -цезагальнийтермін дляокресленнябудь-якогоодягу, авузькому -різновидвафуку.


1.1 Історія тарезультатидослідженняяпонського костюму

>Першіознакидослідницькогоінтересу дояпонського костюмаспостерігаються удругійполовині ХІХ - на початку ХХстоліття. Це був годинурозквітуетнографічнихдосліджень,появичисленнихісторій костюма тановоїхвиліорієнталізму вЄвропі. разом із тім,відомості прояпонський стрійпосідаютьнезначнемісце узагальнихпрацяхщодо костюма чи ветнографічнихзамальовках.Навіть уфундаментальній роботи У. Бруна та М.Тільке,присвяченій костюмурізнихчасів танародів світуподанілишеголовнітипияпонськогоодягу безвизначення їхніеволюції учасі такультурних іестетичнихособливостей [2]. Однак,якщонімецькідослідникибезоціночновиклаливідомості проформиодягурізнихсоціальнихпрошарків, тоіншінауковці,віддаючиданинунеповторностіяпонськогомистецтва, усприйнятті костюмавиказуютьєвропоцентристськупозицію.Наприклад, Є.Гессе-Вартегвважавжіночий костюмнезручним, ачоловічий -надтожіночоподібним [6].Схожісудженнявиказував іСадакіті Гартман: "…>взуття японкиможездатисяєвропейцюще болеенедоладним, ніжобі" [5, 46].

>Розвитокхудожньо-промислових форммистецтвазумовивінтерес дояпонськоїкласичної спадщини, вякійокремучастинустановлятьяпонськітекстильнівироби.Вже вперших уЄвропіпублікаціях,присвяченихмайстрамяпонськоїгравюри, було бзверненоувагу нацей аспекткольоровихестампів [26, 22].Інтерес допромислових форммистецтваспівпав ізновоюхвилеюєвропейськогоорієнталізму, вякомуяпонськийнаціональний костюмпосівпомітнемісце.Кімоностаєнадзвичайномоднимодягом уЄвропісередпредставниківрізноманітнихпрошарківсуспільства,виступаючиознакоюпаризькоїарт-богеми (портретдружини До. Моне уяпонськомувбранні),відвертого міщанства (твори А.Білого) тасамопочуття "ватажоктисячібудд" (М. Горький).

Широкапопуляризаціяяпонської культури у світізумовилапоявуцілої низьківиданьщодояпонськогоодягу, котрі належати такимяпонськиммистецтвознавцям як ХаяоІсімура,НобухікоМаруяма,ЯманакаНорьо,КавакацуКенісі,НомаСейроку таін.ЯкщопрацяЯманакоНорьоміститьстислийоглядрозвиткуяпонського костюма таспрямованаперш на нависвітленнясучаснихтенденцій умистецтвінаціонального костюма [34], токолективнапрацяяпонськихнауковців ХаяоІсімура,НобухікоМаруямаявляєблискучийвзірецьаналітичногопідходу довивчення цого складногоявища. Хоча авторамиохоплені не усівидитрадиційногоодягу,втімрозмаїттяпредставленихприкладіврозвиткуголовноїформи -косодестановитьвражаючу картину. Авторамивизначеноперіодизаціюрозвитку костюма,відзначені йогоособливості узв’язку ізпевнимісторичнимперіодом,зробленоаналізпам’яток цогомистецтва.

Неменшцікавоюуявляється іпрацяНомаСейроку ">японський стрій тамистецтво текстилю", де авторомтипологізованоосновнітипиоздоблень,технологічніособливостівиготовленнятканин,зробленіцінніспостереженнящодовідповідностізасобівдекоруванняодягупевнимтрадиціям урізноманітних видахяпонськогомистецтва. Авторомпредставленіпрямі ">цитати"відомихпам’яток урозписітканин длякімоно. Однакцейплідний ракурсдослідження ненабув узгаданійроботівсебічноговисвітлення, що,безумовно,пояснюєтьсяіншимзавданням роботи.

>Певніспостереженнящодо костюмумістяться вмонографіїСабуроІенага "Історіяяпонської культури" [24].Проте,захопленість авторапроблемоюсоціальноїнерівностіпозначилася й навкрайнегативнійоцінцінаціональноговбрання, якуйомубачитьсяпроявомпаразитуючоїсутностіправлячого класу, щостворивнезручний дляфізичної роботиодяг.

Уросійськомусходознавстві до 90-х років ХХстоліттяяпонський стрійрозглядається вконтексті болеезагальної проблематики, щосаме пособістворюєрозмаїттяракурсівосмислення цогоявищаяпонської культури. М.С.Ніколаєвавідзначаєвідповідність костюматрадиційномуінтер’єруяпонськогожитла [20],єдність йогохудожніхпринципів тапредметівдекоративно-ужитковогомистецтва [17], роль у жанровійживописі [19].Особливості театрального костюмарозглядає всвоємудослідженні ">Японська театральна гравюра" О.М. Сердюк [26],відзначаючивплив театру насмакигородян та моду.Грим,зачіска,візеруноктканин,обі та манераносіння костюма було бвинайденоакторами-оннагата ізКабукі, -зазначаєдослідниця.

>Окремуувагупривертаєпраця Р.Є.Свєтлова ">Колискаяпонськоїцивілізації", дерозглядається культураЯпоніїперіоду Нара [25]. Авторомкількасторінокприсвячено костюмуямабусі -мандрівногоченця, щоєнайдетальнішимвикладеннямголовнихелементів та семантикиодягуямабусі усучасномуросійськомусходознавстві.

>Першісистематизовані огляньяпонськоговбранняз'являються у90-ті рокта ХХстоліття.Т.Л.Соколова-Делюсінавпершерозглянула практично усівидиодягу зачасівХейан,відзначила йогоособливості,відповідністьвіку тапосаділюдини [27].Більш детальнорозглянутояпонський костюм у роботиІ.В.Петрової таЛ.М.Бабушкіної "Коли візнаєте прояпонський костюм?" [22], де представленоісторіюрозвитку костюма віддавніхчасів досьогодення,виявленіособливостіформи та кроюодягу,проведеніпевніпаралелі ізлітературними текстами. Здеякимиспостереженнямищодоіноземноговпливу наформуванняяпонського костюма можна непогодитися. Так,надто категоричновиглядаєтвердження пронаслідуваннякитайськихзразків уяпонськомуодязі. Хоча Китай йвідігравав роль культурноговзірця, усе ж такияпонськевбраннявиявилося його вельмипереосмисленимваріантом йнабулоспецифічних,притаманнихсамеяпонськійестетиці рис.Власнекитайськийваріантодягукращезберігся укорейськомукостюмі, ніж вяпонському:цежіночіфартушки,китьки тазагальнийсилует.

>Певноюспробоюкультурологічногоаналізуяпонського костюмаєстаття С.В.Брусиловської [3].Спираючись нащоденниковулітературучасівХейан тапублікаціїЛ.М.Єрмакової,авторкавстановилазв’язкиелементіводягу ізритуальноюпрактикоюсінтоїзму табуддійськимвченням. Хочапевніположенняцихцікавихрозвідокуявляютьсясуперечливими, усе ж такизапочаткований у якихнапрямокдослідженняєплідним йпотребуєподальшої розробки.

Отже, увітчизняномумистецтвознавствіяпонський стрійявляє практично недослідженугалузь навідміну відзарубіжного, денакопиченофактографічну базу,розпочатовивчення окремихаспектів цогоявища. Однак досьогодні неіснуєкомплекснихдосліджень костюма якхудожнього та культурного феномену, щопотребуєзміниметодологічноїпарадигми тарозширенняджерельноїбази.

1.2Етапиісторичногорозвиткуяпонськогокімоно

>Археологічнізнахідки наЯпонськомуархіпелазіпідтверджуютьтезу, щопрадавніяпонці носилипростийконоплянийодягнаприкінціепохиДзьомон. На початку Ітисячоліття по Р.Х., подвпливомконтинентальноїмоди, доЯпоніїпотрапивбавовняний йшовковийкостюмикорейсько-маньчжурського типу. У VI-VIIIстолітті жителіостровівперебували подвпливомкитайської культури, щовідбилося наодязі,який бувточноюкопієювбраннякитайськиханалогів. УдобуХейан (794-1185)японцівпершевідійшли від континентального канону,створивши прообразсучасногокімоно. З XIII по XVстоліттясформувалисяосновнітипиунікальногояпонськоговбрання длярізнихсоціальнихверств.Еволюціяяпонського костюмуперіодуЕдо (1603-1867)позначиласяспрощеннямконструкції йзбагачення декору, щопризвело допоявисучасногокімоно.

>Японський костюм відчасівКамакура (1185-1333)набуваєсуттєвихзмін.Прихід до владивійськовоїкастисамураївнаклаввідбитокмайже наyciсфери життяяпонців. Навідміну відаристократії добиХейан, щовважалавинахідновоїформикапелюшкаважливіше завоїнськувідвагу, новасамурайськаелітакеруваласяіншимицінностями.РомантичнийідеалодвічнозакоханогоГендзіпоступивсяідеалумужнього таспритноговоїна. Уодязі зазначеногоперіодуспостерігаєтьсязначнеспрощення не лишечоловічого, а іжіночого костюму.Пишнісукнітепервикористовуютьсялишепідчасдворцовихцеремоній.Параднимодягомстаєсуйкан, aкарігінупочинаютьноситисамураї якцеремоніальневбрання. Узвичайніднісамураї сталивикористовуватиодягхітатаре,котрийраніше носилилишепредставникинижчихверствсуспільства [22, 24].Жіночийодягвтративмасивність та ставшиобгортатитіло, що даломожливість не лишеповільноступатинемов пава, а ішвидкоходити.

ЗачасівКамакуранабуваєрозквіту театр Але, увиставікотрого костюмвідіграєособливу роль.Власнетеатральний костюм невідрізнявся від того, щозазвичай носилиаристократи та духовенство.Частіше накостюмидарувалиакторам наознакушани тазадоволенняіхньоювиконавськоюмайстерністю. Таким чином утеатрі Алезгодомзібралася велика колекціярозкішнихстаровиннихкостюмів, котрізберігають тапередають відпокоління допокоління.Найдавнішевбрання уреквізитісучасного театру Але - костюмсьогуна XVстоліття.

>ПеріодМуроматі (1333-1573)принісвійськовійаристократіїповну уладові у стране.Пожвавленняекономічного та культурногорозвитку,поширеннядзенськоїестетичноїконцепції, справиливплив і на костюм зазначеногоперіоду -стримановишуканого тамайстерновитканого.

>Приблизно усерединіперіоду, вчоловічомуодязі разомiзтрадиційнимвбранням із широкими рукавами та стоячимкомірцем,набувпопулярності короткийодяг із широкиминаплічниками -катагіну.Такий костюмприкрашавсяп'ятьмамонами (>родинними гербами), щорозташовувалися нашиї, груд (ізліва та із права) та на рукавах.Ще іздавніхчасів знативикористовуваламони насвоїхвізках,прапорах, наметах.Згодомїx сталивикористовувати і вкостюмі. Монявляє собоюзображенняумовнихідеограм,рослин,тварин тощо.Малюнок його суворовизначений тамає своюназву [22, 30].

>Сьогоднінараховуєтьсякількасотеньмонів. Один тієїсамиймонможеслужити знакомрізних батьківщин та матіркількарізновидів. Таким чиномїxкількістьсягає понадтрьохтисяч. Так,приміроммонімператорської родиниявляє собоюпавлонію ізп'ятьма тасьомаквітками.Вінможе бутиподарований наознакумонаршоїприязні, але й навідміну віддинастичного якщо матірпавлонію ізтрьомаквітками.

>Російськідослідники,характеризуючизміни, щовідбувалися укостюмі зазначеногоперіоду,стверджують, щосаме зацихчасівз'являєтьсяновий типодягу -косоде (>довгий,подібний до халатуодяг прямого крою ізвідносновузькими та короткими рукавами іневеличкимкомірцем) [22, 34]. ОднакІваоНагасакі наводитидокументальнісвідоцтва пропоявукосодеще всередині добиХейан.Щоправда,дослідник,пдкреслює, щопоширенняцей типодягунабувсаме вперіодиКамакура таМуроматі [23, 11].Власненазва „>косоде"перекладається як ">маленькірукави", щовідрізнялоцей типодягу відзвичайного ">осоде" (">великірукави").Зазвичайкосодевиготовляли ізшовку тапідбиваливатою.Підперезуваликосоде поясом (>o6i). Згодомкосоде сталиносити ічоловіки.

>Уявляєтьсяцілкомзакономірнимствердженнясамекосоде уякості основного типуодягу.Розвиток дзен-буддизму тапоширеннячайноїцеремонії, що являла собою приклад не лишеестетичногомоделюваннясередовища, а іспілкування, було неможливо непозначитися наконцепціївбрання.Такіпровідніпринципичайноїцеремонії якшанобливість, чистота, простота,гармоніяформувалиособливий типповедінки.Людина под годинудійствасиділа наколінах,чемносклавши руки поперед собі. Будьякий жест, рухпотребуваввизначеності таобов'язковомавпідкреслюватишану доприсутніх.Тожкосоде,котретеперобгорталотіло,вимагалодисциплінованоїповедінки.Можнастверджувати, що за костюмом таманероюсидітияпонцічасівХейан таяпонцівчасівМуроматіявляють собоюpiзнісоціокультурнітипи.

>Водночасiзкосодеіснував іверхнійодяг -утікаке. Законструкцієювіннічим невідрізнявся відкосоде, але й носили його без поясу.Підутікаке носилисукню -aiгi,котрупідперезували поясом -oбi.

>Церемоніальнимвбранням сталофурісоде (>яп.: ">довгірукави"), якувідрізнялося відкосодедовжиноюрукавів. якзазначаєІваоНагасакі,поява цого типусукнізафіксована узображеннях на ширмах XVIстоліття [23, 12].Спочаткуфурісоде носили як хлопці, так ідівчата додосягненняповноліття.Верхнімодягом,призначеним длянегоди сталоxaopi,котретакожприкрашалосямонами.

Уодязі широковикористовувалисятканини із декором ">катасусо" (ката -плечі,сусо -коліна),котрийрозташовувався уверхній танижнійчастинахсукні.Орнамент ткали,вишивалигладдю,поєднувалиокреміфрагментирізноманітнихматеріалів.Малюнокпарчевих ташовковихтканинмаврапортний характер.Витонченийвізерунокскладавсяiзквітів,метеликів чи бабок. Часто вньоговпліталисяшматочкизолотавої фольги.

ЗачасівМомояма (1573-1614)спостерігаються двапротилежнихнапрями умистецтві вцілому, тарозвитку костюму,зокрема.Вишуканістьодягупопередніхчасівпоступиласяяскравості тапишнійнарядності.Такийпідвищенийдекоративізмпроявився урізноманітнихгалузяхмистецтва і бувпов'язанийiзсуттєвимиполітичнимизмінами в стране.Післятривалихміжусобнихвійнталановитийполководець ОдаНобунагабере гору над кланомАсікага.Протягомчотирьохдесятирічкраїноюкерували почерзі тривоєначальники: ОдаНобунага,ТойотоміХідейосі,Іеясу Токугава.Стверджуючи своюнепереможність,кожен ізцихдиктаторівбудуваврозкішніпалаци тафортеці, що малостворювативідчуттянадійностікоренів тазаконностіїxтимчасовогонамісництва.

Дляурочистихцеремоній та святий, щовлаштовувалися великі,прикрашенихрозписом по золотому фону залах,потрібне було бвідповідневбрання. Длявиготовлення ошатногоодягувикористовувався якмісцевий текстиль, так ікитайський тадамаськийшовк.Новіволодарі країнитяжіли дояскравих,сміливихкольорів, широкоговикористання золота воздобленітканин.Головним виглядомодягузалишаєтьсякосоде, щозберегло свою форму табагатствоматеріалу.Відрізнялисячоловічікосоде віджіночихлишеаксесуарами.

>Найефектнішимелементомжіночоговбрання ставши пояс (>oбi).Поширеннянабули іплетеніпояси ізкитицями накінцівках.Oбiобгортавфігурукількаразів таскладав наспинівузол.Oбiзгодом ставшисприйматися як атрибутодягу дляекстер'єру,однаквживали йогопереважнопредставникивищихверствсуспільства.

яквідзначаєІваоHaгаcaкі, "зачасівМомоямакосодевиготовлялидужеякісно,використовуючирізноманітнітехніки,такі як ">вузловефарбування,гаптування, ">cypixaкy" (ізвикористанням фольги) тавільногорозписутканини" [23, 13].Kpiм того,цітехнікикомбінувалися, щонадавалокосодеще болееяскравоговигляду. Уціломувишивка узазначенийперіоднабуланадзвичайноїдекоративності тавикористовувалася задляствореннясвятковоговбрання, а іприкрашалавійськовийобладунок. [22, 41].

>Щодовзірцівкосодезазначенихперіодів, тослідвідмітити, щозбереглосяїxнебагато. Прохудожніособливостітогочасногоодягуінформуютьрозписи ширм (такзванітогосодебьобу).Зображені нимикосодевідзначаютьсякрупнимвізерунком,розташованим повсійповерхнісукніасиметрично, подіагоналі, чи поспіралі.Іноді орнамент бувши собоюокреміфрагменти -різні за мотивом такольоровимрішенням.Декоративнийефект тихийсуконьдосягався і зарахунокпоєднаннятехнікишиборі тавишивки.

>Якщо впопереднійперіод втканинікосодевикористовувалосялишедекілька окремихмотивів, то "зачасівМомоямаїxкількість необмежується.Фантастичнасумішрізноманітнихквітів,рослин,мушель,тварин тафігуративнихмотивівстаєнормою вдекоруваннікосоде.

ЗачасівМомоямаз'явилися іспеціальнікупони длявиготовленняодягу, девраховувалосярозташуваннямалюнку упевнихмісцях:попереду, наспині, рукавах.Змни ухарактері декору булипов'язані ізманероюсидіти наколінах, що дозволялооцінитималюноклише наспипі,подолі та рукавах.

Іншийнапрям умистецтвіодягупов'язанийiзрозвиткоместетикидзен інасампередтворчістюмайстраСен-ноРікю (1521-1591).Ідеяшляхетноїпростотизнайшлавираз ухудожньомумоделюваннісередовища таспілкування, декожнаpiч,pyx, жестуособлювали ідеїкраси,очищення,рівноваги таввічливості.Перевагадуховнихцінностей надматеріальними уРікю та йогопослідовниківвиражалась утяжінні до ">бідних"матеріалів, щопричаровуютьсвоєюприродністю,прихованою у яких ">правдою-істиною".Звідси ірозуміннякрасильняних табавовнянихтканин.

>ПротягомXII-XVIстолітьвідбувалосястановленнянаціонального костюму, що ставши прототипомсучасномукімоно: відпоширеннякосоде уякостіверхньогоодягу,обгортаннякімоно пофігурі (навідміну відпишних форм добиХейан) дозростанняpoлi поясу вжіночомувбранні.Саме узазначенічасиз'явилися ітакітиписвятковоговбрання, якфурісоде таутікаке.

>Революцію вяпонськомуодязіспричиниливестернізаційніреформи добиМейдзідругоїполовини 19століття.Європейська модапочалавитіснятияпонськийтрадиційний костюм.Цей процес бувпоступовим йповерховим до 1945 року,торкаючисьлишекерівнихпрошарківсуспільства.Протедемократизація й ">американізація" способу життяпростихяпонцівпризвела доти, щояпонськекімоно було бвитіснене ізповсякденного життя.

>Сьогодніяпонськийтрадиційний костюмвикористовується в основномулише под годину святий йофіційнихзаходів.

1.3Особливостікімоно, йоговиди тааксесуари

>Кімононагадує собоюТ-подібний халат.Йогодовжинаможерізнитися.Одягзакріплюється натілі поясомобі,якийрозташований наталії.Замістьєвропейськихгудзиківвикористовують паски ймотузочки.Характерноюрисоюкімоноєрукави соді, котрізазвичайнабагатоширші затовщину руки.Вонимаютьмішкоподібну форму.Рукавнийотвірзавждименший відвисоти самого рукави. Ос-кількияпонськетрадиційневбранняподібне до халату, уньому немаєвідкритогокоміру назразокєвропейськихкостюмів.Загалом воно тазручне й несковуєрухівлюдини.

>Тканини, із яківиготовляєтьсякімоно, як правило,нееластичні. Для поясувикористовують сукно.Викрійки дляодягузазвичайпрямокутні йвідрізняються відєвропейськиханалогівзіскладнимизаокругленими формами.Завдяки цьомудосягаєтьсяекономія й практичноповнаутилізаціяматерії.Їїпрямокутнізалишкиможуть бути повторновикористані угосподарстві. Дляпошиттякімоновикористовуютьсяпереважном'які нитки, котрізменшуютьризикперетягуваннятканини.Протетакебережнеставлення доматерії, Яка бувдефіцитом утрадиційнійЯпонії, негативновідбивається назбереженніконструкціїодягу. Увипадкуїїпорушеннякімоно можнаперешити наново ізтієїсамоїтканини. [2, 36]

Навідміну відтрадиційногоєвропейськогоодягу,який подчеркиваетконструкціютілалюдини,кімоновиділяєлишеплечі та перехопленняносія,приховуючинедоліки йогофігури.Західнийодягакцентує нарельєфі, аяпонський - нарівномірності йплощині. Цепов'язано ізтрадиційнимуявленнямяпонців проідеальнуконституцію - ">чим меншеопуклостей йнерівностей, тімкрасивіше".

>Наприклад, уЄвропіжіночікорсетивикористовувалися длязвуженняталії, абюстгальтери - дляпідкресленняпишнотижіночих груд. УЯпонії все було бнавпаки - навузькіталіїнамотували рушники,щобякосьзгладити ">потворні"нерівностіфігури, абюстгальтеризастосовувались дляпритискання великих груд.Дівчина укімономусилапоходити насвічку.

>Абивиглядатигарною укімоно, ">ідеальноїфігури" було бнедостатньо. ">Ідеальне особі" ймакіяжвважалисяневід'ємноючастиною антуражу. Упізньомусередньовіччівстановивсяеталон ">японськоїкрасуні".Обличчямусило бутипласкуватим, а його овал -видовженим.Красивимивважалисярозкосіочі ізвузькими йвисокимибровами. Рот винен був бути маленьким йпоходити наневеличкучервонуквітку. Змалопрофільованогообличчявідносно сильновиступавлишеніс.Шкіражінкимусила бутибілою яксніг, тому японкиздавнабілили особі таіншівиступаючі із подкімоночастинитіла.Такийідеалкрасунівдаловідображено наяпонських гравюрах XVII - XIXстоліття. [2, 47]

>Такі ж саместетичніпринципизастосовувалися длячоловічоговбрання уЯпонії.

Структуракімоно

>Накладнийкомір -какеері,томоері;

2.Основнийкомір -хон'ері,дзіері;

3. Правапереднянатільначастина -міґі але травніміґоро;

4.Лівапереднянатільначастина -хідарі але травніміґоро;

5.Лівазаднянатільначастина -хідарі алеусіроміґоро;

6. Правазаднянатільначастина -міґі алеусіроміґоро;

7. Рукав - соді;

8.Рукавний шлейф -тамото;

9.Лівий край -міґі алеокумі;

10.Правий край -хідарі алеокумі;

11. ">Вістря меча" -кенсакі; [18, 91]

 

1.4Складовічастиниосновикімоно

>Натільначастина -міґоро -основначастинакімоно, котраукриваєнайбільші ділянкитіла.Вонаподіляється на правупередню йлівупередню, атакож правузадню йлівузаднючастини. Засучасними правилами крою,ліва й правачастиникімоновиготовляються із двох окремихвідрізківматерії.Передня йзаднячастинилівоїз'єднані врайоні плеча.Тежсамедійсне дляправоїчастини.

>Переднянатільначастина - травніміґоро -переднячастинакімоно безрукавів,покриває грудях.Поділяється наліву й правучастини;

>Заднянатільначастина -усіроміґоро -заднячастинакімоно безрукавів,покриває спину.Поділяється наліву й правучастини.Виготовляється із одного чи двохвідрізківматерії.

>Краї -окумі -тонкі йдовгівідрізкитканини, котріпришиваютьсявздовжпередньоїнатільноїчастини відкоміравгорі до донизуодягузнизу.Поділяється наліву й правучастини;

>Горішня сторона -увамае -лівапереднячастинакімоно безрукавів,якоюпозначаютьлівупереднюнатільнучастину,лівий край, атакожлівучастинукоміра. як правило,кімонозапинають направо, томулівачастинавбраннязнаходитьсяззовні,віддаленіше відтіла, ніж права.Саме томулівий край йлівупереднюнатільнучастинуназивають ">горішньою",тобтозовнішньою.

>Нижня сторона -сітамае - правапереднячастинакімоно безрукавів,якоюпозначають правупереднюнатільнучастину,правий край, атакож правучастинукоміра. як правило,кімонозапинають направо, тому правачастинавбраннязнаходиться подлівою й,відповідно,ближче дотіла.Саме томуправий край й правупереднюнатільнучастинуназивають ">нижньою",тобтовнутрішньою. [18, 93-97]


1.5Аксесуари таскладовіелементикімоно

>Основнимискладовимиелементамияпонськоготрадиційного костюмує:

>спідня сорочкахададзюбан;

>власне "халат"кімоно чинаґаґі;

курткахаорі;

>спідній поясдатедзіме -вузький пояс, щозапобігаєрозхристуваннюкімоно;

>перехватнамотузкакосіхімо -мотузка, щозакріплюєкімоно наталії;

великий поясобі;

>поясна платівкаобііта -дощечкоподібна пластика, котравирівнюєлицьову (>передню)частину поясу;

>широкіштанихакама -шаровароподібніштани, як правило беззав'язок накінцігомілки;

>шкарпеткитабі -традиційніяпонськішкарпетки ізокремимвідділом для великогопальця назразок рукавички;

>сандалідзорі -традиційнеяпонськевзуття ізсоломи чиочерету;

>сандалі напідборах то ґета -традиційнеяпонськевзуття із дерева нависокихпідборахрізноманітноїформи.

>Існуєтакожчималоаксесуарів длякімоно - сумочки,гаманці,причіпністатуеткинецуке таінші.Найбільшдекорованимичастинамияпонськогоодягує "халат" (>власнекімоно) й великий поясобі донього.


>Канзаші - прикраса длятрадиційноїзачіски, якоїроблятьвдягаючикімоно. Такими прикрасамиможуть бутишовкові квітидерев’яннігребінці,нефритовішпилькі таін.

Черезпацифістськуналаштованістьбагатьохяпонців урезультатіпоразки послеДругоїсвітовоївійни,традиційнийодягвоїнів-самураїв, як йбудь-якийвійськовийодяг,виключається ізкатегоріїкімоно чивафуку.Протестародавніяпонськітекстифіксуютьтакийодягсаме подназвою ">кімоно". [22, 52]

1.6Різновидикімоно

>Сучаснекімоноподіляється надоросле (>жіноче йчоловіче) тадитяче.Кожне із нихскладається із парадного йповсякденноговбрання.Єдиногоспільноготрадиційногоодягу дляжінок й чоловіків неіснує.

 

>Емблемимон

>П'ятьмон Тримон Одинмон

>Ознакоюсвятковостівбранняєнаявність наньомуродовихемблеммон,своєрідних ">японськихгербів".Їхвідсутністьсвідчить проповсякденністьодягу.Ціемблеми,вписані у колодіаметром 2-5 див,прикріплюються докімоно унепарнійкількості - 1 (спина), 3 (спина й рукави), 5 (спина, рукави, грудях).Найбільшпарадним костюмомвважається тієї, наякийпричеплено 5емблем. [18, 123]

>Жіночекімоно.

>Жіночетрадиційневбранняподіляється насвяткове (>парадне) йповсякденне. УсьогоднішнійЯпоніїостаннєпоступововиходить ізужитку,оскількибільшість японоквіддаютьперевагу простомуодягузахідногозразка.Протесвятковекімонозалишаєтьсяеталономгарного йелегантного костюму дляжінки.Випускницішкіл йуніверситетів частоодягаютьбарвистехалатоподібнекімоно із широкими штанямихакама,учасникицеремоніїповноліття - багатодекорованевбрання іздовгими рукавамифурісоде, адівчата-наречені -білосніжнішати поверхдекількохрізнокольоровиххалатівкімоно.

>Практичнобудь-якийпараднийтрадиційнийодягробитьсявручну -починаючи відвиготовленнядорогоцінноїтканини йзакінчуючи пошиттям. Цеперетворюєпараднекімоно у предметрозкоші,який усучаснійЯпоніїінколикоштуєдорожчеавтомобіля чи приватногобудинку.

У зв'язку ізвестернізацією йглобалізацією, багатояпонцівзабувають своїзвичаї.Сьогодніжінка, Якаможесамостійно й правильноодягти у собікімоно,вважаєтьсярідкістю.Саме тому повсійЯпоніїіснуємережаліцензованихсалонів йперукарень, котрінадаютьпослуги поодяганнютрадиційнихкостюмів.Об’єктивація

>Кожнекімономаєсвійсимволізм, тому йоговибираютьприскіпливо подконкретнулюдину йвипадок.Зазвичай,основнимикритеріямивиборусвятковогоодягуєсімейний йсоціальний статусжінки, атакожступіньофіційностіцеремонії чи заходженню. Увідповідності доцихкритеріїжіночісвятковікімоноподіляються нанаступнітипи:

>Куротомесоде (">чорнакороткорукавка") -кімоночорногокольору із короткими рукавами й5-ародовимиемблемамимон, якупишнодекорованенижчеталії.Одягаєтьсяпереважнозаміжнімижінками насвітськіофіційні заходь,зокрема матеряминаречених под годину весілля.

>Іротомесоде (">кольоровакорткорукавака") -однокольоровекімоно із короткими рукавами й3-ма чи5-ародовимиемблемамимон, якупишнодекорованенижчеталії.Одягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусупереважно длявідвідинцеремоній усинтоїстських святилищах.

>Фурісоде (">довгорукавка") -кольорове йпишнодекорованекімоно іздовгими рукавами.Поділяється втричіпідтипи взалежності віддовжини рукави - "великадовгорукавака", ">середнядовгорукавка", "маладовгорукавка".Одягаєтьсяпереважнонезаміжнімидівчатами нацеремоніюповноліття,випускнийвечір й весілля.Найбільшпарадневбраннямає 5родовихемблеммон.Вважаєтьсянайбільшрозкішнимкімоно.

>Хомонґі (">одяг длявідвідин") -кольоровекімоно ізбагатимивізерунками.Одягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусу навечірки чиофіційні заходь.Інколизнайомінаречениходягаютьцевбрання на весілля.

>Цукесаґе (">недекорованийодяг") -монотоннекімоно безвізерунків, якуодягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусу нанезначнівечірки чиофіційні заходь.Вважаєтьсянижче закласом ніжхомонґі. Черезвідсутністьрозпису чивишивкиінколирозглядається якповсякденнийодяг.

>Траурнийодяг -кімоно безвізерунків із5-мародовимиемблемамимон.Сьогодні подвпливомєвропейськоїтрадиції йогошиють ізчорноїтканини,протетрадиційнимкольором жалобі вЯпоніївважавсябілий.Одягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусу. [18, 132-134]

>Окрімсвятковоговбранняіснуєповсякденне. Доньоговідносять:

>Комон (">дрібновізерунковийодяг") -кімоно,розписаневізерункамиоднакового дизайну.Одягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусу.

>Іромудзі (">однокольоровка") -однокольоровекімоно,переважностриманогом'якогокольору, неприкрашений й декору.Одягаєтьсяусімажінкаминезалежно відсімейного статусу.Вважається ">робочоюформою" учайнійцеремонії чиіншихтрадиційнихмистецтвах.

>Юката (">одяг дляванни") - легкийбавовняний халат,якийносятьпереважновліткунезалежно відсімейного статусужінки.Першопочатково йоговикористовували якодяг послеополіскування чи послеприйняттяванни.Проте із XVIIстоліттяцевбраннянабулопопулярностісеред простого люду якповсякденний костюм.Сьогодні із всіхвидів простогоповсякденногокімоносамеюкатакористуєтьсянайбільшимпопитом. [18, 147]

>Чоловічекімоно.

Навідміну віджіночого,чоловічекімоновиглядає болеепростішим йстриманішим.Йогоосновноювідмінністюєбудова рукави,якийвужчий йменший зааналогічні ужіночомувбранні. сучаснийчоловічийодягменшбарвистий.Переважаютьчорний йрізнівідтінкисірого,брунатного,синього та зеленогокольорів.Крім цого,чоловікичастіше зажінокносятьшаровароподібніштанихакама.

як йжіночий костюм,чоловічийтакожподіляється насвяткове йповсякденне,однакрізновидіввбраннянабагато менше. Так,святковий костюм практично один.Вінскладається із халату ">кімоно",смугастиххакама, курткихаорі ташкарпетоктабі.Ознакоюофіційностієнаявність 5 чи 3родовихемблеммон нахалаті йкуртці.Коліраксесуарів йсандалійрізниться від заходженню - насвятковихцеремоніях смердотібілі, натраурних -чорні.

>Повсякденнийодяг болеерізноманітний. Доньоговходять аналогижіночогооднокольоровогоіромудзі йлітнього халатуюката, атакож:

>Самуе (">робочийодяг") -чернечийповсякденний,чорного чисірогокольору длявиконанняфізичної роботи.

>Дзінбей (">одягДзінбея") -домашній чилітній костюм, щоскладається ізлегкої куртки йшортів.Назваодягу скидатися відвинахідника цоговбрання, що живий у XVIIстолітті.

>Тандзен (>одяг ">баніТандзен") -цупкийбавовняний халат іззав'язкою на груд йпишнимстрокатим декором.Назваодягу скидатися від ">баніТандзен".Носитьсяпереважно упрохолодну погоду як пальто.

>Хаппі -бавовняна куртка ізвузьким рукавом.Початкововикористовувалась ченцями й самураями якверхнійодяг.Сьогодніїїінколиносятьяпонськіробітники.

>Особливістюповсякденногочоловічогоодягує ті, що його можнаносити безпарадної курткихаорі йштанівхакама. [18, 156-157]


>Розділ 2.Особливостіфункціонуваннякімоно, якчастини національної культури усучаснійЯпонії

2.1Японськийнаціональний костюм, якобєктиваціятілесного вкультурі

>Віддавніхчасів вЯпонії умежахсинтоїзмусформувалосяставлення доодягу, як доречі, щозберігає душу. Усинтоїстськомуритуалі ">увгамуваннядуші"померлогопроводився обряд ">зав’язуваннярукавів" (>тамафурі) ізметоюутримати душу.Тобтоодягмислився, якскринька длядуші.Тривалістьзбереженняданоїфункціїзнайшласвійвідбиток з текстівкласичноїпоезії тапрози.

>Цяритуальнафункціяодягу, як й віншіх культурах світу,свідчить про ті, ународнійсвідомостівін -природнєпродовженнялюдини, йогоДім, то йволосся чи нігтівикористовувався умагічнихцілях, якїїсимволічназаміна. Уімператорськомуваріанті обряду ">увгамуваннядуші" богампідносилися тривиди священногоодягу (>місо),якийрепрезентувавімператора, його дружину танащадка [10, 31].

>Розповсюдження буддизму та разом із нимкитайської культури, ізбагатоїспадщиніякоїяпонці особливовпроваджуваликонфуціанськінорми упобудові держави,формуванніетики таморалі,безсумнівно,позначилося наставленні дотіла.Ієрархізованийконфуціанський світло із йогоритуальнимблагочестямзаперечував проявиоргіастичного,тож костюммавприховатиприроднє йвиявитисуспільно-значиме.

Разом ізконфуціанськимвченням та буддизмомяпонцізнайомляться й іздаоськимиідеями - як черезоригінальнітрактатидаоськихмислителів, то й урозчиненому вдзен-буддізміваріанті.Звідсиконцепціятілесностінабуваєщебільшогоускладнення: із одного боці,тіло, якпрояв цого життя -тимчасоваоболонка, Яказгодомзникне, а із іншого -тілоєвмістилищеммістичних сил. Невипадковосередпредставниківяпонського дзен-буддизму годину від годиниз’являлисятакіпарадигматичніпостаті, якбуддійськийсвятеникСінран,двадцятий настоятельДайтокудзі -КігакуМьосю,мислительІккюСодзюн тафігура ХХстоліття -майстерБоборосі.Вонипосмішкиставилися доцелібату,вважаючисексуальнеспілкування ізжінкоюважливоючастиноюдуховної практики та активновпроваджувалиідеютілесногодзен [11, 53].

>Тілесністьзнаходиласвоєвиправдання й всинтоїстськомукультіприроди, вякому, як й віншихпоганськихрелігіях,тіло ненабулонегативноїоцінки, а,навпаки,мислилось якуособленняжиттєвоїенергії.Можна із цого приводупригадатисинтоїстськукосмологію, згідно ізякою першеоголеннятіла було бздійсненоАме-ноІдзумо ізметою Повернення на небосвітла -богиніАматерасу-оо-но-мікамі. ">Тодівісімсотміріадбогівзібрались-зішлись уАме-ноясу-новака -НебесноїСпокійноїРіки…Аме-ноУдзуме-номікото -НебеснаБогіняВідважна,рукавипідв’язавшилозою ізнебесної міськіКагуяма, ізнебесноїлозисасакісіткукадзкразробивши,листясаса ізнебесної міськіКагуяма пучкамизв’язавши,пустий чан на дверях НебесногоСкелястогоГротуперекинувши,

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація