Реферат Товариство "Просвіта"

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Просвіти

>Дипломна робота


>ЗМІСТ

 

>Розділ 1.Виникнення Товариство "Просвіта" як українськоїпросвітницькоїорганізації

>Розділ 2.Діяльність Товариство "Просвіта"

2.1 Уперіод із 1868 по 1914

2.2 Уперіодпершоїсвітовоївійни,визвольнихзмаганьукраїнського народу та їхніпоразки

2.3 Уперіод із 1929 по 1939

>Розділ 3. ХарактеристикаВиданьЛьвівського Товариство "Просвіта"

Списоквикористанихджерел

>Додаток

 


>РОЗДІЛ 1.ВИНИКНЕННЯТОВАРИСТВА ">ПРОСВІТА"ЯКУКРАЇНСЬКОЇПРОСВІТНИЦЬКОЇОРГАНІЗАЦІЇ

"Веснанародів" 1848 р. нелишепризвела доскасуванняпанщини йствореннязародківконституційного ладу вАвстрійськійімперії, але й йсприяларозбудженню національноїсвідомостіукраїнського людуГаличини,Буковини, Закарпаття. ">Головна Руська Рада" та "Соборруськихучених" сталипершими форумами українськоїгромадськості, котрі поставили запитання продержавнусамостійністьукраїнського народу,злу-куєдинокровнихбратів від ">Сяну до Дону" тарозвиток національної культури йосвіти.

У тихчасирозпочаласьпобудова уЛьвові Народного Будинку,якийвідкрито в 1857році,утворювалиськультурніосередки вВідні,Перемишлі,Коломиї,Станіславові,Чернівцях,іншихмістах ймістечках.

На шкода,більшістьдіячівукраїнськоговідродження 40-50-х років XIXстоліття невитримувалиспротивуавстрійськогополіційно-бюрократичногоапарату тапольськоїшляхти йпіддалисьслов'янофільськимвпливамправославноївеликодержавноїРосії,розраховуючи напідтримку царського уряду. Живу народнумову увиданнях ">Ставропігійськогоінституту", ">Галицько-РуськоїМатиці"замінили наштучне ">язичіє",пояснюючиценеобхідністюборонитись віднав'язуваноготодішнімнамісникомГаличиниАгеноромГлуховськимлатинськогоабецадла таіншихколонізаційнихвпливів.

>Лишедекількавипробуванихпатріотів із 1848 р.ІванГушалевич, БогданДідицький, ЙосипЗаячківський, СтепанКачала — непіддавалисьмосковськомуочаруванню йнамагалисьзайматисьнародноюосвітоюдоступною для простого люду мовою. Нащастя, їхніпідтрималастудентська йучнівська молодь, молодапатріотична інтелі-генція,пробуджена ">Кобзарем" Т.Шевченка.

Напротивагу ">москвофілам"зароджувавсяновийсуспільно-політичний рух — ">Народовці-українофіли". У основу свогомислення й впрограмусвоєїдіяльностінародовці ставилиосвітню йорганізаційнупрацю в народнихмасах,вживали вмові й вписьмічисту народнумову танамагалисявпроваджуватиїї влітературнийвжиток йтовариське життя,пресу й театр, школу й науку.

>Народовецька молодьзахоплювалась нелишетворамиписьменників ізВеликої України,вишиванимисорочками тагарасівками, але й йдемократичнимикозацькимизвичаями.

>Після короткого життяпершихперіодичнихнародовецькихвидань ">Вечерниці" (1862 р.), "Мета" (1863 р.), "Нивка" (1865 р.) із апреля 1867 рокупочала ужепостійновиходити покількаразів намісяць "Щоправда".

У 1861роцізасновано Товариства "РуськаБесіда", яку сталопристановищем української думи уЛьвові, приньому в 1864роціутворено театр.

У 1867роцізаснуваличеськіпросвітителі вПразіосвітнєтовариство ">Матиця люду", аКраковіутворилось "Товаристваприятелівосвіти люду" ізфілією уЛьвові.Назріваланеобхідністьутворення українськоїосвітньоїустанови,ініціаторомякої і ставши. про. СтепанКачала.Йогозакликпідтрималанародовецька молодь. На початку 1868 року було бутвореноорганізаційнийкомітет, доякогоувійшлипрофесоригімназії іучительськоїсемінарії АнатольВахнянин,Юліян Романчук, ОмелянПартицький, ОлександрБорков-ський, урядникиКорнило Сушкевич, МихайлоКоссак,студентиАндрійСічинський, ОлександрОгоновський.

>Ще вберезні 1868 рокустворено статутмайбутнього Товариство, але йгалицькенамісництво його незатвердило. Нащастя, за годинуперебудовиАвстрійськоїмонархії,викликаноїпоразкою подСадовою від ">пруськогошкільноговчителя", влада встолиці був болеепоступовою, ніж намісцях, й 2вересня 1868 року Розпорядженням № 3491віденськеміністерствоосвітиприйняло статут довідома й дозволилозаснувати Товариства "Просвіта".

8грудня 1868 року уЛьвовіскликано першийЗагальнийзбір Товариство "Просвіта", наякому було бфактичнозапочатковано діяльністьцієїзаслуженої для Українигромадськоїорганізації. Загригоріанським календарем,якимще тоді, навідміну від Ро-сійськоїімперії, послуговувались на державномурівні вАвстро-Угорщині, 8грудня 1868 року буввівторок, але йодночасно й День НепорочногозачаттяПресвятоїБогородиці уримо-католицькійцеркві. Це буввихідний день длядержавнихурядовців,учнів йстудентіввищихшкіл тагімназій.Одночасно длягреко-католицькихсвящениківце був день,вільний відобов'язковоїнедільноїслужби.Отож,надіялися тих, що Прийде багатоучасниківз-поза між Львова.

На шкода,сподівання невиправдалось,бокрім 64львів'янсередзасновників бувлише одинпредставник ізпровінції — про.Й.Заячківський,парох із селаЛопянки колоДолини.

">Москвофіли", котріфактичнорозпоряджались тодіНародним Будинком, ненадалиприміщення дляпроведенняустановчихзборів Товариство, й тому першийзагальнийзбір "Просвіти"відбувся взаліпольськоїміщанськоїСтрільниці уЛьвові приКурковійвулиці (>тепервулиця М.Лисенка).

>Серед 65засновниківнайбільше було бмолодих людей —студентів,урядовців, учителів,журналістів, до якізвертавсяпредставникстаршогопокоління українськихдіячів про.Й.Заячківський: ">БіднаУкраїна-мати,бідні й ві, синіїї.Праця ->це вашкапітал, ізкотрогомаєтесплатитидовгнародові. Так, візнаєте, йнарід того свідомий, що вашанинішня наукаоплачується понайбільшій частини тіммізернимгрошем, накотрийнарідкриваво працює. А якдоробитеся шматкахліба,щоби вас Богохороняв відтоїсьогочасноїчуми, відогидного космополітизму,котрийєпогибеллювсякій народності,— тодержітьсясвойого народу,... хоч яквисокопіднесла бі вас частка, недайтесьвідорвати відвашоїматері — від народу!Тоділише ві будетесильні внароді, анарід вамиславний! Про то просити васнарідмоїми вустами".

СтудентАндрійСічинський мовивши усвоїйпромові на зборах: ">Кожнийнарід, щохочедобитисясамостійності,муситьпередусімдбати про ті,щобинижчіверствисуспільності,народнімасипіднести дотоїстепені просвіти,щобиця народнамасапочула собі членомнаціональногоорганізму,відчуласвоєгромадянське йнаціональнедостоїнство і дізналася потребуіснуваннянації, якокремішної народноїіндивідуальності,боніхтоінший, амаса народуєпідставоюусього".

На головуновоствореного Товариствопропонувалищирогонародовця,енергійногодіяча,професораакадемічноїгімназіїотця доктора ОмелянаОгоновського,однаквінвідпросився відвибору ізогляду на шлюб години, але всвоємісцезапропонував молодого, але йзагальновідомогомузиканта,диригента таписьменника,тежпрофесораакадемічноїгімназії АнатоляВахнянина, головуорганізаційногокомітету. Доречі, ОмелянОгоновськийочолював ">Просвіту" від 1877 до 1894 року.

Докерівного органу Товариство, так званоговиділу,обранопрофесорівакадемічноїгімназіїОлександраБорковського, ОмелянаОгоновського таЮліяна Романчука,професораучительськоїсемінарії ОмелянаПартацького, студентауніверситетуІванаКомарницького,урядників МихайлаКоссака таКорнила Сушкевича, докторанта прав МаксимаМихаляка, художника йписьменникаКорнилаУстияновича.Майже усі смердотівідіграливажливу роль надсамій ">Просвіті" (>троє були за годину головами Товариство), але й і вукраїнськомусуспільномужиттівзагалі.


>РОЗДІЛ 2.ДІЯЛЬНІСТЬТОВАРИСТВА ">ПРОСВІТА"

2.1 Уперіод із 1868 по 1914 рр.

>Успішнепроведення ПершогоЗагальногозібрання було бвідзначено вполітичномужиттіГаличини як великаперемоганародовського руху. До "Просвіти"потягнулася молодь,натхненнатієюобставиною, щозавдякиїхнійенергіївдалосявтілити в життя ідеїреволюції 1848 року.Зібраннявітали укра-їнські, атакожчеські,сербські тасловацькінародовськіорганізації.Несхвальневідгукнулася прощойнонароджене Товариствамосквофільська газета "Слово", назвавши його ">польськоюінтригою".

>Діяльність "Просвіти"регламентувалася статутом Товариство,зміни вкотрийвносилися вразінеобхідності.Згідно ізпершим статутом, "Просвіта" бувнауково-просвітницькоюорганізацією.Крімосвічення народу шляхомзбирання тавидання всіхздобутківусноїсловесності... йвсього, щодаєможливістьвивчити народ та йогоісторію, Товариства винне було б ">видаватипопулярніперекази із всіхгалузей науки, котрівідповідали бпоняттям народу та йогопотребам".Напрямкидіяльності Товариство,викладені впершомустатуті, непередбачализалучення до його роботи широких народних мас. Та іпросвітницька діяльність ізмайжепоголовненеписьменним народом надньомупередбачена.Обмеженість колачленів "Просвіти"зумовлюваласятакожвисокимвступним тащомісячнимичленськимивнесками.Бажаючі статі членом нового Товариствоповинні булизаплатити 4крони, апотімщомісячновиплачуватище 1,04крони.Якщоврахувати, що того годину за 2крони можна було бпридбативівцю, станізрозумілим, щоініціатористворення Товаристворозраховували лише назаможнуінтелігенцію, котра винна бувпрацювати для народу, але йще не із народом.

>Недоліки статутувиявилисяодразу после початку роботи, й уже одномузагальнезібрання (26травня 1870 р.)приймаєдругий статут,запропонованийкомісією подголовуванням доктора До. Сушкевича та Ю. Романчука.

>Головнізміниполягали вобмеженнінаукового характерудіяльності Товариство, якоївирішилизосередити уТоваристві ім. Т.Шевченка (>згодом НТШ),заснованому в 1873році.

Ззміною статутувідпаланеобхідність узбиранні тавиданніетнографічнихматеріалів, для чого було бстворено спе-ціальнуетнографічнусекцію.Упорядкований за 2 роктаетнографічнийматеріал "Просвіта" то й не бачила. 1871 року, недочекавшисьзаснування уЛьвовінауковоїорганізації,відправила до Києва, девін буввикористаний М.Бучинським,якийпрацював у "Південно-Західному відділі російського географічного суспільства".

Засвоєюструктурою Товариства "Просвіта"спочатку було бодноступеневоюорганізацією (1868—1870 рр.).Післяприйняття іншого статуту,крім ГоловногоВиділу, щопрацював уЛьвові, Товариства моглорозповсюджувати свою діяльність нарайони, деповинні булистворюватисясамостійнівідділи,наділені правамипроводитивласнізбори.Створенняновоїструктури винне було бсприятизалученню новихчленів до лав Товариство. Зцієюметою статутомпередбачалосязниженнявступноговнеску до 2 крон, ащомісячного — до 0,5крони.Крім того, усі члени Товариство малі правоодержувати 2примірники шкірноговидання "Просвіти" за половинуномінальноївартості.

Увересні 1869 року навнесок доктора До. Сушкевича "Просвіта" подалапетицію до сейму ізпроханнямсубсидуватипросвітницьку діяльність Товариство.Завдякистараннямвіце-маршала сейму Ю.Лаврівського, "Просвіта" в 1870році здобула від держави 2тисячі крондопомоги навиданнякнижок.Допомога від держави був великоюматеріальною таморальноюпідтримкою Товариство, що уставало на ноги.

>Можливістькупувати книжки запівціни невикликаларізкого припливучленів до Товариство,бовступний тащомісячнийвнескизалишалисядоситьвисокими задля селян, але й і для народних учителів, якіхотівоб'єднатиГоловнийВиділ.

>Основнимнапрямкомдіяльності "Просвіти" від початку і докінцязалишалосякнигодрукування.Приступаючи довиданнякнижок для народу,необхідно було бвирішити запитання тематики таправопису.Ще напершомуЗагальномузібранні було бвирішеновидавати книжкичистою російською мовою безпольських,російських тацерковнослов'янськихслів, в простому і доступномустилі. Перейти ж дофонетичногоправопису ">Просвіті"вдалосялише 1898-гороці,хоча йогопереваги булизрозумілимище від початку.Застосуванняетимологічногоправопису було бнеобхідним дляпідтримки авторитету Товариство,бо йоговикористаннязалишалосяпрестижним врегіоні, акрім того,обов'язковим длявивчення вшколі.Підтвердженням цьомує тієї факт, що после переходу дофонетичногоправопису "Просвіта"втратила вприрості новихчленів.Якщо в 1897році до Товариство вступило 1333 члени, то 1898 —1137, а 1899 —всього 944.

Друга проблема, Якавимагалавирішення до початкувидавничоїдіяльності —це стильвикладуматеріалу.Загальніположення невикликалисумнівів, але йтруднощі були люди, яківміли бвикладати популярно. першийвзявся зацюсправупрофесорвчительськоїсемінарії Про.Партицький.Весною 1869 рокувінуклав ">Читанку длясільських людей" подназвою ">Зоря". Це бувзбірникрізноманітних зазмістом статей,оповідань,байок, вкінціякого було бвміщенорозділ "всячина" та ">лікарськийпорадник". Про ті, щоперша книжечка буввдала в всіхвідношеннях,свідчить тієї факт, що весь тираж (2000 прим.) було брозпроданоупродовж двохтижнів.Першого июля 1869 року Про.Партицькийповідомив про ті, що тираж ">Зорі"розібрано,наче до однієїмить". Улисті від 6 июля 1869 р.заслуженийпросвітитель Про.Барвінський писавшисвоємубратові із м. Бережан: ">Висилаютобігроші за продажів ">Зорі"... Тутдуже за ">Зорею"питають.Сільськівчителі йнавітьселяниприходять до мене, а язмушенийвідправляти їхнього ані ізчим,бо не травняжодногопримірника. Таким чином, скажи,щоб як можнаскоріше 70примірників надіслали".

>Натхненніуспіхом,просвітителівидають другу книжку З.Качали "Коли нас занапащувати, а що помочиможе?".Написана вон вформідіалогів прозгубнийвпливпияцтва,необхідністьорганізаціїгромадськихкасвзаємодопомоги,комор й т. п.

8 зв'язку із великимпопитом, книжка З.Качалиупродовж 5-ти роківперевидаваласятричі (>загальний тиражїїдосягнув 9 тис.примірників) йрозійшлася із тім жуспіхом.

Унаступнихвиданнях — ">Катехизм длядітей" До.Се-лецького та ">Народнийкалендар" (заредакцією Про.Партиць-кого), тиражзбільшився до 3тисяч,поряд ззбільшеннямобсягу.

>Успіховіпершихвиданьсприяла добраредакторськапідготовка.Крім Про.Партицького,редакцієюкнижокзаймалисяВолодимирШашкевич (сінМаркіянаШаиікевича,засновника ">РуськоїТрійці") табуковинський письменник, що ставшикласиком українськоїлітератури,Юрій Федькович. Книжка Ю. Федьковича "СелоФармазони"перевидавалася 4 рази в 1873, 1874, 1884 та 1933роках йкористуваласянезміннимуспіхом.Крімнеї, "Просвіта" бачила твори Ю. Федьковича в2-х томах всерії "Українське Письменство", а 1934роцівшанувалапам'ять одного ізпершихсвоїхредакторіввипуском книжки У.Сімовича ">Юрій Федькович.Життя та діяльність" іздодаткомреферату І.Брика "Федькович у ">Просвіті".

>Перші 5 років булиперіодомнайбільшогопопитупокупців,якщоврахувати, що у зв'язку ізвисокимивнесками "Просвіта"нараховувала всвоїх лавахдосить малочленів: 1869— 100, 1870рік—204, 1872рік—145, 1874рік—289.

>Розповсюдженнявласнихвидань було бпов'язано ізчисленнимитруднощами.Своєїкнигарні "Просвіта" не мала, тому продажівкнижокздійснювали сам члени Товариство. У 1872році "Просвіта" черезавстрійський урядзвернулася із листом вросійськеміністерствозакордоннихсправ ізпроханням Дозволити продажівсвоїхвидань наНаддніпрянській Україні й здобулавідмову.

>Ситуаціязмінилася ізприйняттям нового статуту в 1876році.Згідно ззатвердженими ним правилами,кожний член "Просвіти"одержував зарахунокмісячноговнеску всередньомубіля 4книжок, котрірозсилалисяпоштою. Таким чином,відпаланеобхідність поширеннякнижок порегіону.Враховуючиумови, в якідоводилосядіятиТовариству, нова форма поширення бувявищемпрогресивним,бо дозволялазнайтиспоживача внайвіддаленіших від Львова селах. Длязалученнябільшоїкількостічленівновий статутпередбачавзменшеннящомісячнихчленськихвнесків ізодночасноюліквідацієювступних.Причомувпершезастосовуєтьсядифе-ренційнийпідхід домайбутньогоспоживача.Селяни тагородяниповиннівиплачувати по 2крони врік, аінтелігенції сумавнескузбільшена до запланованих 4 крон.

До цого години, асаме дотравня 1874 року, "Просвіта" бачила 81628книжок, із них було б продано 29436примірників.

>Розсиланнякнижокпоштою усім членам Товариство, якосновна форма поширення,збереглося до 1914 року.

>Зменшеннярозмірущомісячнихвнесківпризвело додосить великого припливу новихчленів до Товариство.Якщо до цого годиникількістьщорічновступаючихобмежувалася2—З сотнями Чоловік, то 90-хрокахситуаціядокоріннозмінилася. В частности, в 1890роціприбуло 770 новихчленів, а 1897—1333. Однак,розсиланнякнижокпоштою мало і своїнегативнінаслідки, асаме:унеможливлювало контролю надпопитом.Заплативши 2 чи 4крони,споживачодержував 10—12книжокрізних зазмістом, немаючиможливостівибору.

Та усе ж такиголовнимнедоліком ворганізаціївидавничоїдіяльності "Просвіти"70—90-х років буввідсутністьплановоїсистемивиданнякнижок. Заініціативою ГоловногоВиділу неодноразовоскладали іпублікувалипрограмувипуску книжок,проте вон невтілювалася в життя.

>Окрім продаж, апізніше —розсиланняпоштою, "Просвіта"доситьвеликукількістькнижокбезкоштовно передавала влікарні,тюрми,церковні братства таіншіорганізації. Книгидрукувалиспеціально дляпремій, якзаохоченнякультурно-просвітницької роботи врайоні. В частности, лише в 1883році ізцієюметою було бвидруковано 18назвкнижок,тиражем 50—100примірників. Накінець 1903 року було бобдаровано 380організацій, котрі здобули 23тисячікнижокзагальноювартістю 4тисячі крон.

>Розсилати своївидання Товаристванамагалосятакож замежіГаличини, ізметоюналагодженнясистематичногокнигообміну.

>Насампередпоглядпросвітителів бувспрямований на такзвану Велику Україну, котра перебувала вскладі Ро-сійськоїімперії.Недивлячись тих, щоукраїнське населенняНаддніпрянщини малонабагато менше умів длярозвитку національної культури,поодинокікниговидавцівсіляконамагалися підгримуватикнигообмін, про щосвідчить тієї факт, щолише за 1886рік "Просвіта" здобула із України 119книжок.

>Ще 1873 рокуГоловнийВиділ Товариствозвернувся із листом до уряду вБудапешті ізпроханням провикористанняпідручників,якимикористуються до шкілГаличини й наЗакарпатті.Післядворічноголистування ізугорськимміністерством "Просвіта" здобулавідповідь, вякійговорилося пронеможливість такогообміну.

>Багатозробив длявстановленняділовихконтактів ізукраїнськимЗакарпаттям І. Я. Франкозавдякиособистійдружбі ізписьменником Ю.Жатковичем.

>Тісний контактзав'язала "Просвіта" ізБуковиною.Завдяки співпрацю ізпрофесоромЧернівецькогоуніверситету доктором З.Смаль-Стоцьким тутвідкриваються укра-їнськічитальні, якіпідтримувалигалицьківидання. Завеликі заслуги вцариніпросвітництвасередбуковинського народу Товариства "Просвіта"іменувало доктора З.Смаль-Стоцького своїмпочесним членом (1925 р.).

>Діяльністьбудь-якоїорганізації багато вчомузалежить відїї голови.Від 1870 до 1873 рокурішенням іншогоЗагальногозібрання "Просвіта"обирає головоювіце-маршалаКрайового сейму Ю.Лаврівського. З цого години діяльність Товариствонабуваєполітичногозабарвлення.Яскравийпредставник такерівникнародовськогоспрямування, Ю.Лаврівський активнозаймаєтьсягромадськоюроботою йприлучає донеїочолюване ним Товариства.

>60—70-і рокта XIX ст. вГаличинінасиченібезліччюполітичнихподій. У 1861роціАвстріязнову стала наконституційний шлях. ">Коронним краях"австрійськоїмонархіїнадавалисьокремістатути йвиборнаординація доКрайового сейму.

Алізамістьвирішення давно уженазрілихнаціональнихпитаньвисувалося правоохорониінтересівгромадськихстанів. Таким чином, лишезаможніверствисуспільства таземлевласникиодержувалинові права. Цепризвело доти, що впершомуГалицькомуСеймібільшість голосів (101 із 150) було бвідданопольськійшляхті.Спочатку Сеймперевів напольськумову всюпочатковуосвіту врегіоні, а із годиною — йуніверситет,діловодство до судів таадміністрації.

Затакоїситуації Ю.Лаврівськийнамагавсядосягтивзаєморозуміння ізпольськоюстороною вСеймі,бозвернення впритул до монархаФранца-Йосифа І не привело добажаного результату.Ціспроби далипривід ">москвофілам"звинуватитинародовців удогідництві перед поляками. Для оборонипозицій Ю.Лаврівськийпочинаєвидавативласну газету "Основа",хочатрибуноюнародовців був йзалишалася "Щоправда", щовиходилащотижня від 1868 року заредакцієюпрофесора Про.Пар-тицького.

>Розколстався й всамій ">Просвіті", щопризвело довідмежування Товариство від політики свого голови. Процесвідчить тієї факт, щопостановою ГоловногоВиділу від 1червня 1872 рокуповідомлення про діяльність "Просвіти"вирішено було бпублікувати над ">Основі", а ">Правді",бо "Основа" неє органомнародовської партії.

Велику роботупровів Ю.Лаврівський всправіутвердженнясамостійності українськоїмови талітератури. Разом ізГоловнимВиділомвінпідготувавчималозвернень доміністерстваосвіти уВідні, начастину із якіотриманопозитивнувідповідь.

В частности, від 1867 рокузатвердженоукраїнськумовунавчання вчотирьохпочатковихкласахакадемічноїгімназії. Алі вцілому справаукраїнізаціїосвітипосуваласядоситьповільно. У 1907році,тобто через 40 років после початкуборотьби, із 66середніхшкілГаличини було б лише 6гімназій, ареальнихторговельної чипромислової української школи не було бзовсім.Можливо,щобзаповнити прогалину восвіченніукраїнського народу, "Просвіта" в 1871роціпочинає вестиперший курс українськоїмови —читання йправопис дляслужбовців. Курсмовивів вчитель народної школи пригімназії Адам Федорович.

>Періодично "Просвіта"влаштовуваламузично-декламаторськівечори,щорічно ізакадемічноюмолоддю —вечорниці на честь Т.Шевченка, М. Шашкевича, а 1873роціГоловнийВиділзайнявсяпідготовкою досвяткування25-річногоювілеювідмінипанщини. Таким чином, можнасказати, що "Просвіта" стоялабілякерма культурного тагромадського життяукраїнцівГаличини,залучаючи впершучергу доцієї роботи молодь, що маловеликевиховнезначення. "Просвіта"зав'язуєактивнелистування із Сеймом та йоговиконавчим органом —КрайовимКомітетом пронаданнякредитів навидавничу діяльність таіншіцілі.

>Завдякистаранням свого голови Товариствазміцнюєматеріальне становище.Якщо на 1871рікКрайовийКомітетвиплативйому 1 тис.ринських (2 тис. крон), то 1872році — 2 тис.ринських (4 тис. крон), а 1873році —5 тис.ринських (10 тис. крон), що того годину було бвідчутноюматеріальноюдопомогою.

>Завдякидержавнимдотаціям Товариствазнайшломожливістьвинайнятиприміщення, завестиканцелярію,взяти на роботуадміністратора, аголовне —оплачуваного редакторапопулярнихвидань.

>Саме за годинузасновуєтьсястипендіальний фонд длябідноїшкільноїмолоді, що, очевидно, сталоможливимтакожзавдякидержавнійдопомозі.

Та усе ж такиголовначастинадотаційішла навиданнякнижок й, впершучергу, навипускпідручників для українськихшкіл.

Пронеобхідністьвипуску тазначенняпідручників дляпочатковихшкіл говорити не доводитися. Одним ізаргументів перекладунавчальногопроцесу вГаличині напольськумову бувсамевідсутністьпідручників. Заліквідаціюцієїсуттєвоїпрогалинибереться Товариства "Просвіта".Головнийвиділсклав анкету,відібравокремікомітетиспеціалістів, якіповинні булизайнятисяопрацюваннямтермінології таупорядкуванняморигінальних чиперекладнихпідручників. Ос-кількице процесдоситьдовгий, Товариствапотурбувалося про перекладвикладудеякихпредметів йвидання йоголітографським способом. У 1870роціГоловнийВиділвипустивзвернення доспеціалістівписатипідручники танадсилати їхнього до Товариство, де якщодокладено всіхзусильщодовиплати гонорару.

Длядосягненняякісновисокогорівняукладанняпідручників "Просвіта"налагодилазв'язокмайже ізусімарегіонами компактногопроживанняукраїнців.

Для співпрацю ізнаддніпрянськимипросвітителяминеобхідно було бподолатизначніперепони.Царський уряднастількибоявсяпроникненнянаціонально-демократичнихідей ізГаличини, що в 1892році департаментполіціївидавтаємний циркуляр,якийзаборонявв'їзд доРосії Франка, Павлика,Шлея, а 1898році — Гнатюка та йогодрузів, боїхньоюметою могло бути ">встановленнястосунків ізкиївськими студентами всправі яксоціальної, то й українськоїпропаганди".

Аліпросвітяни усе ж такизнаходилиможливість дляспівробітництва.Незабаром рукописипідручниківпочалинадходити й ізВеликої України.

З годиноювдалосядомогтися оплати роботиавторів,котру взяла у собіавстрійськеміністерствоосвіти.

>Згіднозі "Спискомвидань Товариство "Просвіта" І.Ка-линовича, від 1869 до 1876 рокувийшло 22підручникизагальнимтиражем 15100примірників, із нихвидрукувано 300літографським способом. Це були Першіпідручники російською мовою длягімназій й народнихшкіл,видання якімаєвеликезначення надісторії "Просвіти", але й і вісторіїукраїнського культурногорозвитку вцілому. У.Барвін-ський наЗагальномузібранні Товариство в 1879році сказавши: "Одним ізнайтяжчих йважливихдосягненьнашої народноїборотьби заіснування було бвідкриття українськоїгімназії. Це було бпершимдійснимвизнанням того принципу, що наша мовамає правоволодарювати у школах Україні. Аліце був лише основа, право.Необхідноце правовиборотивласними руками, асаме:подбати прошкільніпідручники. Аце велика,важкапраця, протягом годиниякоїнеобхідномайже всетільки-ностворювати.Ця справа — одна ізнайбільших нашихздвигів... Мисьогодніще неможемособіуявитивсієїважливості цого факту. Аліісторіязапише його із такимпритиском, як всвій годинухрещенняРусі".

>Великі заслуги Товариство "Просвіта" нагрунтішкільногокниговидання булитакожвідзначені на Україні.

>Від 1876 рокувиданняшкільнихпідручників переходити доНаукового товариства ім. Т.Шевченка. З годиноювирішенняшкільних тапедагогічних проблемперебираєстворене 1881 року ">РуськеПедагогічне Товариства" (>пізніше "УкраїнськеПедагогічне Товариства").

>Окрімоб'єктивнихтруднощів, ізкотримизустрічаєтьсябудь-яка нова справа,видавцям українськихшкільнихпідручниківдовелосяпереборюватиідеологічніперепони.Року 1874 вКоломиїзусиллями І. Наумовичастворюєтьсяконкурентнепросвітницьке Товариствамосквофільськогоспрямування подназвою "Товариство ім. М. Качковського".Щоденнамосквофільська газета "Прикарпатська Русь" писала: ">Замістьприродноїнаціонально-руської школиавстрійський уряд, недивлячись напостійнімасові тагучніпротестируського населення,силоміць накинувшийомуантируську, такзвану ">українську" школу,— ізпотворнимпсевдомалоруськимштучним жаргономвикладання йнайбезглуздішим, такзванимфонетичнимправописом...".Успіхирозвиткумережі українськихучбовихзакладівоцінювалисямосквофілами якоплутуванняГаличини "відпочаткових училищ доуніверситетських кафедрвключно,цілоюмережеюзгубнихгнізд йрозсадниківмазе-пинськоїагітації...".

>Від 1873 року, после смерти Ю.Лаврівського, "Просвіта" наЗагальномузібраннівибираєтретього голову,котрим ставшимолодий,високоосвіченийземлевласникВолодислав Федорович.Чотири рокта подорудою У. Федоровичавідзначені вісторії "Просвіти" поворотом відполітичноїдіяльності доосвічення народу,розширеннягеографіїдіяльності Товариство. Усвоїйінаугураційнійпромові,виданій "Просвіти" 1874 року коштом Про. До.Селецькогоокремоюброшурою, голова сказавши: "Проекономічнезначенняосвітинайкраще сказавшиМон-тескьє, асаме: що культуру краювизначає неступіньродючостіземлі,— аступіньосвіченостігромадян. Та іполітикомможе бутилишеосвічена людина... Отже нам, русинам,необхідно впершучергуусвідомити, що стількиголівзавоюємо дляосвіти, скільки жосібскаже, щоця земля — Русь, а смердотіРусини.Нехай жполітикоюрусинівтепер станіпраця надосвіченням народу.Тількивласна діяльністьдопоможевибороти для собінаші права".Недивлячись навідсутністьвідповідногоположення встатуті, "Просвіта" в 1875роцівідкриваєпершуфілію вселіБортникахбіляХодорова йбере под своюопікупершу читальню вселіДенисові наТернопільщині.

Членамипершоїфілії,створеної ізініціативиМаркилаЖе-лехівського, булиздебільшогоселяни. З годиною смердоті сталипершимипредставниками широкихселянських мас, що взяли його вЗагальномузібранні Товариство (15червня 1876 р.). Навідкриттяфіліїзі Львоваприбулипрофесор А.Вахнянин,професор Про.Партицький, доктор У.Ганкевич.

>Слабкоюстороною ворганізації "Просвіти" бувконцентрація роботи уЛьвові йпоганийзв'язок ізпровінціямиГаличини. Тутпросвітницька роботавелася у вжеіснуючих читальнях,історіязародження якихсягає до середини XIX ст.Читальні наГалицькійземлістворювалися прицерковних братствах.Перша така

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація