Реферати українською » Культура и искусство » Просвітніцтво. Культурна характеристика


Реферат Просвітніцтво. Культурна характеристика

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>ЧЕРКАСЬКИЙДЕРЖАВНИЙТЕХНОЛОГІЧНИЙ

>УНІВЕРСИТЕТ

>КАНІВСЬКИЙННВК


>Контрольна робота

іздисципліни >культурологія

на задану тему

«Просвітництво.Культурна характеристика»


>Канів – 2008 р


>ЗМІСТ

 

>Вступ

>1.Зарубіжна культураепохиПросвітництва

2. Українська культура, вумовахнаціональноговідродження

>Висновки

>Література


>ВСТУП

>Культурний рухПросвітництва бувзапочаткований вАнглії удругійполовині XVII ст., де подвпливомбуржуазноїреволюції зародилося багатоідей,характерних длявсієї ">епохиПросвітництва". У всіхкраїнахЄвропирозвиток культури у XVIII ст.тією чиіншоюміроюпроходив под знакомідейПросвітництва.Протенайчисленніший,осяяний талантамизагінпросвітителівсформувався уФранції у XVIII ст.Самезвідси,несучи насобівідбитокфранцузькогогенія, ідеїПросвітництвапоширились повсійЄвропі.

>Під їхньоговпливомрозвинувсяреволюційний рух вЗахіднійЄвропі, щозалишиловеличезнийслід усвітовійкультурі. УісторичнійзмінікультурнихепохПросвітництвопривертаєувагунапруженоюконцентрацієюідей узанадтостислому вартовпросторі, в основному XVIII ст.ПанівноюідеєюПросвітництваєрозум, йогоздатністьпізнатисутність промов йявищ.Мислячийрозум ставшиєдинимміриломусьогосущого наземлі.

>Ідеї,народженієвропейськоюкультуроюепохиПросвітництва,поширилися сталічастиною йогонадбання.Під їхнівпливом в УкраїніепохаПросвітництваприпадає на XVIII ст., середину XIXстоліття. Уцейперіодрозвиток української культури,її стан таголовнікультуротворчі заподіяння багато вчомузумовленісоціально-політичнимиподіямидругоїполовини XVIII ст.Втрачалисярештки українськоїдержавності. Українаперетворювалася впровінцію іздеякимиетнографічнимиособливостями двох великихімперій. Цепризвело дозанепадуренесансно-барокової (>козацької) культури,породившибароковерозмаїття таперехід дорококових йкласичних форм.


>Зарубіжна культураепохиПросвітництва

 >Соціально-економічнийрозвитокєвропейськихкраїннабувнапередодніепохиПросвітництвадоситьнерівномірного характеру:якщо вГолландіїбуржуазнівідносини ужеповністюсформувалися, аАнгліярішучерухалася доантифеодальноїреволюції, тоФранція переживала вХУІІ-ХУІПст.розквіт абсолютизму;Італія врезультатіперемогиКонтрреформаціївиявиласянадовговідкинутою ізпереднього краюсуспільногорозвитку.Такерозмаїттязагальноїсерцевинифілософських йсоціально-політичнихроздумівпросвітителівєтакож проблемавиховання,їхнябезмежнавіра урозумнадаєвихованнюфункцій основногоорієнтирулюдини. Таким чином,найістотнішоюрисоюПросвітництва з "поворот" долюдини.Мислителі-просвітникиголовнуувагузвертають налюдське сус-пільство,історію,біди тастраждання людей. У зв'язку ізцимосновний акцентробиться нарозум,шляхи ізасобиприведеннясуспільствавідповідно довимогрозуму,насамперед таких, якрівність,справедливість, свобода, братство тощо.

Отже,Просвітництвоповертається долюдини. Алі чиєце Поверненнясправдігуманістичним? Навідміну відперіоду Відродження, коли буливисунутігуманістичніідеалитворчої йнеповторноїлюдськоїособистості,Просвітництвоформуєсвоєрідний ">спільнийзнаменник", подякийпідводятьсяіндивіди йякийвиявляє собі як абстрактнаознака, щоє ">значущою" не із точкизоруособистісно-людського (>справдігуманістичного)змісту, а ізпозицій ">вузькотехнологічних" (>виробничих,управлінських тощо).Саметакулюдину - ">усередненуособистість",представника ">сурогатноїспільності", "машину ізкісток йм'яса" - й тавруватипередній планПросвітництво.

Однакспільнапозиціяпредставниківрізнихфілософськихшкіл,течій йнапрямківепохиПросвітництва невиключаларізноманітностіпідходів дорозв'язання ними яксвітогляднихпитань, то йконкретнихсоціально-політичних проблем.Крім того, укожній странепросвітницький рухмаввідбиток національноїсамобутності.

>Вже у XVII ст.соціально-економічний й політичнийрозвитокєвропейських держав, Незважаючи насвоєрідність шляхуобраногокожною,набув характерузагальногопроцесу,єдиного засвоїмитенденціями іспрямуванням.Процес генезисупродуктивних наснаги в реалізаціїАнглії таГолландіївнаслідокуспішнихбуржуазнихреволюційнабуваєнезворотного характеру.Вінстаєвизначальнимчинником уподальшомурозвиткуЄвропи.Ознакамиостанньоїфазизагальноїкризифеодалізму сталиглибокаповагадосвіду йлюдської думи тараціоналістичнесвітобачення, щоприйшло назмінутеологічному.Раціоналізм якфілософськийнапрям, згідно ізякимрозумвважалиосновоюпізнання іповедінкилюдини, ставши чи неголовнимджереломідеологіїПросвітництва.

Отже,панівноюідеєюПросвітництва буврозум.Відповідно до цогозмінивсятрадиційнийпогляд налюдину. На думкупросвітителів,всесвітнійрозумнакресливпараметрилюдськогоіснування.Людинакваліфікувалася якістотаполітична, а сус-пільство якспівтовариство такихістот. Добробутлюдствапросвітителі наводили запряму залежність відрозуміння івиконаннявимог закону,намагаючисьспрямуватиінтелектуальнізусилля увідповідному напрямку. УосновнихрисахполітичнапрограмаанглійськогоПросвітництва бувсформованафілософомЛокком (1632 - 1704).Найвідоміший йоготвір ">Досвід пролюдськерозуміння" (1690)містивпозитивнупрограму,сприйняту не лишеанглійськими, а іфранцузькимипросвітителями. Доневід'ємних правлюдини, заЛокком, належати триосновні права: на життя, свободу йвласність.Правоварівністьіндивідів ->необхідний результатприйняттятрьохневід'ємних прав.Згідно із йоготрактуванням "природного стану"людини й "природного" закону, наданіілюдині відприроди життя та свобода інабутапрацеювласністьпотребуютьпостійногозахисту.Подбати пронього людинадобровільно ісвідомодоручаєдержавнійвладі.Якщоостання неспроможнастворитинормальніумови дляіснування ісаморозвитку особини, людизмушенізамінити політичнийустрій. Так обгрунтовувалась потребабуржуазнихреволюцій.

У XVIII ст.етикусамолюбства, чирозумногоегоїзму,розвинуванглійськийфілософІєреміяБентам (1748 - 1832).Вінвважав, що задопомогоюморалі тазаконодавства можнарегулюватилюдськівчинки так,щоб смердоті приносилиякомога понадщастя.

Таким чином, зазнищеннякріпосництва й духовного рабства. З йогофілософськихтворівнайвидатнішимиє ">Філософськілисти", "Основифілософії Ньютона", ">Філософськийсловник", ">Метафізичний трактат". якісториквіннайбільшевідомийсвоїмипрацями ">ДобаЛюдовіка XIV', ">Досвід пронрави й духнародів".

>Останняпрацяєсправжнімманіфестомпросвітницькоїісторіографії XVIII ст. як йіншимпросвітителям, Вольтерупритаманнийідеалізм урозумінніісторії.Вбачаючиосновнийзмістісторичногопроцесу вборотьбі ізневіглаством й фанатизмом,вінвідводитьзначну рольпоширеннюосвіти.

>Новийетап урозвиткуфранцузькогоПросвітництва XVIII ст.знаменувавсвоєютворчістю Жан Жак Руссо (1712 - 1778),ідеологреволюційноїдрібноїбуржуазії.Його ідеї,висловлені утворах ">Юлія, чи НоваЕлоїза", ">Сповідь", "Мрію любителясамотніхпрогулянок", ">Міркування пропоходження і заподійнерівностіміж людьми", "Просуспільнийдоговір, чиПринципиполітичного права",забезпечилийомуособливемісцесередідеологівПросвітництва.Виступаючипротисоціальноїнерівності, деспотизму й рабства,визнаючизаконноюборотьбу народних маспротимонархії, Руссоспростовує якзлочиннебудь-якенасильство надприродою йособою. Усвоємуромані -трактаті ">Еміль",присвяченому проблемамвиховання, Руссовизначаєостаннє якспосіброзвинути влюдині наданііїйприродоюосновиздоров'я йморальності. Отже, одним ізосновнихнапрямівфілософських йсоціально-політичнихшуканьпросвітителівстає проблемавиховання,їхній громадський пафосреалізується узаклику достворення всуспільстві умів,сприятливих дляформуванняцілісної, нероздертоїсуперечностямиістоти.

>ЦьомуприсвяченозусиллянайвидатнішихпредставниківПросвітництва,їхні твористаютьпрограмоюсоціальнихперетворень,знаряддямформування нового типу особини,іншого способумислення,сприяютьрадикальнійзмінісвітоглядноїпарадигми уреалістичномууніверсалізмі, новихуявленнях просутність держави йрозумінні способуїї улаштую, уполітизаціїправовоїсвідомості,виробленніконцепціїгромадянськоїрівності,реальнійсекуляризаціїсуспільноїсвідомості,бурхливомурозвиткуприродознавства.

>Яскравесвідчення того ">Словник, чиЕнциклопедія наук, мистецтв й ремесел" у 28 томах, щовидавався уФранції заредакцієюДідро із 1751 по 1772 р. й бувподієюзагальноєвропейського масштабу.Відображаючитогочаснийрівень знань, ">Енциклопедія"об'єдналанавколо собіопозицію феодальногорежимові,захисниківсуверенноїлюдської особини,її свобод:д'Аламбера,Монтеск'є, Вольтера, Руссо,Гольбаха,Тюрго, Кене, Кондорсе,Бюффена таін.Переконливо і авторитетнопроникаючи вусісферисоціальноїдійсностіФранції, ">Енциклопедія"закликала дооб'єктивногодослідженняприроди ісуспільствавсуперечрелігійномуставленню до реального світу. ">Енциклопедія" так чиінакшепідтримувалановіпринципи, що вносилися упедагогічну науку ізпозиційпросвітницькогопогляду наформуваннялюдини: ідеївирішальноговпливусередовища,природноїрівностіздібностей,вимогиреальноїосвіти. 26серпня 1789 р.УстановчізбориФранціїухвалили ">Декларацію правлюдини й громадянина", Яка, грунтуючись наідеяхпросвітителів,виголошувала, що людинароджуються йзалишаютьсявільними тарівними у правах, щоприродними йнезаперечними правамилюдиниє "свобода,власність, безпека йопіргнобленню", щоверховну уладовісанкціонує народ, що усімгромадянамнезалежно відпоходженнямає бутидоступноюбудь-яка посаду.

>Проголошувалася свобода особини, слова, думи,совісті тадруку.Стверджувалося, щоосвітаробить людей практичнорівними перед законом й людьми.

Українська культура, вумовахнаціонального Відродження

>Діяльністьпредставниківпросвітницького рухусприяла боПросвітництвоувійшло доскарбницісвітової культурисвоєрідною йневід'ємноюскладовою.Ідеї,народженієвропейськоюкультуроюепохиПросвітництва,поширились у світі,зокрема і в Україні.

>Вонизбагатилиновеукраїнськекультурне йнаціональневідродження. У XIX ст.культурніпроцеси в Українівідбувалися вумовахзахоплюючого,різноманітного й широкогорозквіту новихідей йзростання на їхніоснові національноїсвідомості.

>Основнимичинникамиукраїнськоговідродження були ідеїПросвітництва таВеликоїфранцузькоїреволюції,німецький романтизм та ідеїслов'янськоговідродження,пам'ять про минуле України.Саме за годинупочалоформуватисяновепоняттяспільності, якуспиралось наспільністьмови та культури.Дедалі понад людейсприймаєідею про ті, щоносіємсуверенітетує народ,водночаспосиливсяінтерес до йогомови,історичногоминулого,побуту,звичаїв,традицій. З цого іпочинається процестворення національноїсвідомості.Неперевершену рольобгрунтуванні тапоширенніцихідей, умобілізації мас на їхньогоздійсненнявідіграютьінтелектуали, інтелі-генція, Якавиходить на авансценуполітичних йкультурнихзмін уСхіднійЄвропі, у томучислі і в Україні. Навідміну відімперськоїверхівки, якої малоцікавилинові ідеї івільнодумство,новопостала інтелі-генція,захоплюючись ними,намагаласяусунутинедолікиіснуючогосуспільства,змінити йогозвичаї,політику,побутпоширеннямідей добра,справедливості,наукових знань.

>Головним вїїдіяльності сталопрагненняспертися на народ,вбачаючи вньомуджерелосвідомості і національноїсили.

Упроцесізростання національноїсвідомостівирішальну рольвідіграловідтворення національноїісторії,адже беззнання свогоісторичногоминулого народ, неможе матір й свогомайбутнього.

>Вивченняминулогонеобхідне - було б і у тому,щобспростуватитвердження рядуросійськихісториків (У. Татіщева, М.Карамзіна, М. Ломоносова), що українськоїнації немає й щоМалоросія -споконвічнаросійська земля, котра немає анівласноїісторії, анімови, ані культури.Ці заподіяннявиконуваланаціональнаісторіографіянауковимдослідженнямісторичногоминулого. Тому якпідсвідомий протестпротирусифікаціїнаприкінці XVIII ст.середдворян-інтелігентівЛівобережжязростаєзацікавленістьсправжньоюісторієюукраїнського народу.

>Щобприслужитисяріднійісторії, групаосвічених українськихпатріотівпочалазбиратигетьманськіуніверсали,дипломатичнелистування,рукописні запискивидатнихдіячівминулого.

>Найвідомішими такимизбирачами сталиАндріянЧепа (1760 - 1822) йГригорійПалетика (1725 - 1784). НаосновізібраногоматеріалуЯківМаркевич (1776 - 1804)почавскладатиенциклопедіюукраїнознавства, але йвстигвидатилишеперший тому подназвою "Записки проМалоросію,їїжителів та'виробництва" (1798), вякіймістився короткийоглядгеографії таетнографії України.ГригорійПоле-тикаосновнуувагуприділяввивченнюдіяльності БогданаХмельницького таіншихгетьманів.Єприпущення, щовін був автором "ІсторіїРусів".Першіспробисинтезованоговикладуісторії Українизробили ДмитроБантиш-Каменський (1737 - 1814),який у 1822 р.опублікувавдокументованучотиритомну ">ІсторіюМалоїРосії", МиколаМаркевич (1804 - 1860),котрий у 1842 - 1843 рр.видавп'ятитомну ">ІсторіюМалоросії".

ІсторіюГаличиниприсвятив свої роботивідомийучасник ">Руськоїтрійці"ЯківГаловацький (1814 - 1888).

Узбірці ">Вінок русинам на мас на їхньогоздійсненнявідіграютьінтелектуали, інтелі-генція, котравиходить на авансценуполітичних йкультурнихзмін уСхіднійЄвропі, у томучислі і в Україні. Навідміну відімперськоїверхівки, якої малоцікавилинові ідеї івільнодумство,новопостала інтелі-генція,захоплюючись ними,намагаласяусунутинедолікиіснуючогосуспільства,змінити йогозвичаї,політику,побутпоширеннямідей добра,справедливості,наукових знань.Головним вїїдіяльності сталопрагненняспертися на народ,вбачаючи вньомуджерелосвідомості і національноїсили. Узбірці ">Вінок русинам наіншулюдину, поєзія таособистістьякої такоюповноюміроювтілиланаціональних дух, якце дляукраїнцівзробив наш Тарас.

>Початокнової доби вісторіїлітератури йсуспільно-культурномужиттіукраїнського народупоклала йогопершазбірка українськихпоезій "Кобзар", щовийшладруком у 1840 р.їїпалкопривітали як укра-їнські, то йросійські критики, назвавшигеніальнимтвором. ">Сямаленька книжечка, Ї писавши І. Франко, Ївідразувідкриланемовбиновий світлопоезії,вибухла,мовджерелочистої,холодної води,заясніланевідомоюдосі вукраїнськомуписьменствіясністю,простотою йпоетичноюграцієювислову". Унійукраїнська мовадосяглалітературноїнеперевершеності.Було завершено процесформування українськоїлітературноїмови нанаціональнійоснові тавідкрилисьнадзвичайноширокіможливості дляїїподальшогорозвитку,збагачення іудосконалення. Співаєспростувавтвердженняросійського критика У.Бєлінського таін., яківважали, що мова українських селян нездатнапередавативитончені думи іпочуття.Звертаючись із цого приводу доБєлінського, Шевченка писавши:Теплий кожух, лише школа не так на менешитий, арозумне ваше словоБрехнеюпідбите.

Шевченкаспростувавтакож подивися свогосучасникаукраїнця Миколи Гоголя,якийвважав, щоталановитіукраїнцізможутьздобутилітературну славулише вконтекстіросійськоїлітератури.Ціспростування думокрусофілів були великимнауковимдосягненнямвидатногопоета,доказом того, щобарвисто-чиста,кришталево -витончена,співоча й разом із тімдотепнаукраїнська моваздатнаблискучепередаватинайширшерозмаїттяпочуттів й думок й щоукраїнці немаютьніякоїпотребиспиратися наросійськумову якзасібдосягненнявеличі.

>ПоезіяШевченкафактично сталапроголошеннямлітературної таінтелектуальноїнезалежностіукраїнців, вон їхньогозцілила,відродила і затвердила.

У тяжкий годину дляукраїнського народу, годину, колидушилася його воля, мова,звичаї, духпоезії Т.Шевченказвеличувавпокривджених ">рабівнімих",повертаючиїмнаціональнусамосвідомість тагідність.

Сінселянина-кріпака, онук гайдамаками, самкріпак,він, якніхтоінший, знавшизлиднісвоїх ">знедоленихбратів" й,начебіблейський пророк,гучнотаврувавкріпацтво тасамодержавство,національнегноблення іімперськезагарбництво. Шевченка ізненавистю переносити до Петра,називаючи його "тираном" й "катом". Некраще йогоставлення й доКатерини II. Увідповідь навихвалянняцихсамодержавців Про.Пушкіним Шевченка писавши:Тепер ж знаю: Це тієїПервий, щорозпинав нашу Україну, а Друга доконалавдову-сиротину.Кати/Кати/Людоїди.

Збезмірноговболівання, ізбезмірноїлюбові до свогознедоленого краю співаєшлевиклик не лише царям йцарятам, а і самого Бога. Уцейісторичнийперіод, нахвилі духовногопіднесення було бтакожзасновано багатошкіл йтакождеякіуніверситети. НаБуковині Першісередні школизаснованінаприкінці XVIII ст. У 1808 р.відкритогімназію вЧернівцях, а 1828 р.семінарію дляпідготовки учителів. У всіхцихсередніх школахвикладалиукраїнськумову як предметнавчання. Протягомдругоїполовини XVIII ст.українське шляхетство прикожнійнагоді ставило запитання прозаснуванняуніверситету "за прикладом що у іноземних державах".

Однакусіціосвітніпроекти, на шкода, то йзалишилися напапері.Тільки в 1805 р було бвідкритоуніверситет уХаркові. Навідміну відіншихросійськихуніверситетів, котрізасновано заініціативою йпідтримкою царського уряду,Харківськийуніверситетвідкрито забажанням місцевого населення й на йогопожертвування. 6жовтня 1833 р Микола Іпідписав указ проутворенняКиївськогоуніверситету. Ууказі,зокрема,зазначалося, що "послепереведенняВолинськоголіцею ізКременця до Києваперетворитионий увищийнавчальний заклад ізвідповіднимпоширенням й натвердих засадах,переважно длямешканцівКиївської,Волинської йПодільськоїгуберній".Такаідея, очевидно,впершезародилася после польськогоповстання 1830 р., колиросійський уряд ізметоюпослаблення польськоговпливу наПравобережній Українірозгорнув наповну силуполітикурусифікації.Саме в 1831 р. Микола Ізапропонувавреорганізуватиосвіту на українських землях зпереведеннямусьогонавчання наросійськумову. 23грудня 1833 р. було бзатверджено статут йштати новогоуніверситету, аІЗ июля1834р.відбувся ">публічний актвідкриття" його.Університетспочаткумав двафакультети:філософський таюридичний. У 1841 р.відкритомедичний факультет, а 1850 р.філософський факультетподілено на два:історико-філологічний тафізико-математичний. У 1834 р. вуніверситетінавчавсялише 61 студент, із які нафілософськомуфакультеті 27.Першим ректором був30-річний М. Максимович,відомийенциклопедист, друг Гоголя таШевченка,дослідникісторії іархеології України.Третімуніверситетом в Україні бувНоворосійський (вОдесі),заснований у 1865 р.Складною був часткаЛьвівськогоуніверситету.У1774 р. прицерквісвятоїВарвари уВідні було бзаснованогреко-католицькусемінарію длянавчанняруського духівництва.У1783 р.її було б переведено до Львова. У зв'язкузіскасуванням орденаєзуїтів було бзакритоєзуїтськуакадемію уЛьвові,натомість 1784 р.відкритоЛьвівськійуніверситет,якийзавждизалишавсядуховним форпостомукраїнства й незраджувавнаціональнихідеалів. У 1805 р. його було бперетворено наліцей, а 1817 р. Їзнову науніверситет.У1849 р. вуніверситетівпершестворено кафедру українськоїмови талітератури, якоїочолив Я.Головацький, йлише у 1894-му р. Ї кафедруісторії України, якоїпосів М.Грушевський. НаБуковиніуніверситетзасновано в 1875 р. уЧернівцях ізнімецькою мовоюнавчання, але й булитакожкафедри українськоїмови йлітератури.


>ВИСНОВПроДо

 

Уісторіїсвітової культури XVIIIстоліттязаймаєособливемісце. Уцей година за всіх сферах життясуспільстваформуютьсяновісоціально-економічнівідносини йдужешвидко,протягом життядвох-трьохпоколінь,істотним чиномзмінюєтьсясвітоглядлюдини,зростаєїїтворчийпотенціал.Цяепоха, навідміну відпопередніх, сама даласобіім'я:термін ">Просвітництво"використовують Вольтер,І.Гердер.Остаточнозакріпила його внауцістаттяІ.Канта "КолитакеПросвітництво?" (1784).Найважливішимиприкметамицієїепохи були:секуляризаціясуспільноїсвідомості,поширенняідеалів протестантизму,зростанняінтересу донаукового йфілософськогознання,безмежнавіра вперетворюючіможливостіосвіти. КультураепохиПросвітництва,відбиваючинадзвичайноскладну атмосферу години,відзначається особливобагатимрозмаїттямхудожніхстилів.

Мистецтво все понадзосереджується налюдськійіндивідуальності ізусімаїїсуперечностями, проблемами.Одночасно для культуриперіоду бувхарактернийраціоналізм йцеякнайкращевідповідаловимогам новихсуспільнихвідносин.

>Слідзазначити, щоПросвітництворозумілосяширше, ніжпросте поширення знань йосвіти,містило всобіморальне йгромадянськевиховання, атакожутвердження ">істинних"ідей про світло, сус-пільство йлюдину - напротивагу ">хибним"ідеям Старого світу.ІдеїПросвітництва не несли всобіреволюційного запалу,протесаме смердотізапочаткували тісоціальнепіднесення, якузавершилосяФранцузькоюбуржуазноюреволюцією 1789-1794 рр.


СПИСОКВИКОРИСТАНОЇ >ЛІТЕРАТУРІ

 

1. Бойко Про. Д., «Історія України.Посібник.»,Київ «>Академвидав», 2003

 >2.Борисенко У., «Курс українськоїісторії.»,К.,1997.

 3. «>ЕнциклопедіяУкраїнознавства.Загальначастина.», До., 1995., З. 752.

 4.Рибалка І., «Історія України.»,Ч.1-2.-Харків, 1995,1997


Схожі реферати:

Навігація