Реферати українською » Культура и искусство » Нерухомі пам'ятки Історії та культури незалежної України


Реферат Нерухомі пам'ятки Історії та культури незалежної України


>Контрольна робота на задану тему

 

>Нерухоміпам'яткиісторії та культуринезалежної України


Донерухомихпам’ятокісторії та культурипам'ятокархеології,історії, архітектури тамістобудування, монументальногомистецтва.Розташовані просто неба, смердотіоточуютьлюдинуповсякденно,становлячи таким чиномневідривнучасткуісторичносформованогодовкілля,етнопсихосферилюдськогобуття, і томумаютьвеликіможливостівпливу наформуваннясамосвідомостісуспільства.Водночас, навідміну відрухомихпам'яток,цячасткаісторико-культурної спадщинименшзахищена відруйнівних силприроди талюдськоїдіяльності.Забезпечення необходимих умів дляїїзбереження іефективноговикористання усуспільнійпрактицізазвичайпов'язанозізначнимифінансовимивитратами тавимагає розробкивідповідних нормзаконодавства.

Зазагальноюкількістюнерухомихпам'яток (понад 150 тис),наявністюшедеврів Україну ізповним правом можнавіднести докраїн збагатоюістори-ко-культурноюспадщиною.Чимало із нихмаютьзагальнодержавнезначення.Києво-Печерська лавра,СофіяКиївська таісторичний центр Львова зарішенням ЮНЕСКОвключені до спискуВсесвітньоїприродної такультурної спадщини.Крім окремихпам'яток йкомплексів, в Українінараховується 1399 міст й селищ таблизько 8 тис.сіл, щостановлятьзначнуцінність вісторико-культурній сфері. 46найвизначнішихансамблів,комплексів йцілихісторичнихсередмістьоголошенодержавнимиісторико-культурними таісторико-архітектурнимизаповідниками.Шістьом з нихнадано статуснаціональних.

>Протягомбагатовіковоїісторіїукраїнського народу йогоісторико-культурнаспадщиназазналазначнихвтрат.Пам'яткигинули нелише відприроднихфакторів,тривалих йжорстокихвоєн, а і відцілеспрямованогознищення — под годинуантирелігійних таіншихідеологічнихкампаній, черезпорушеннячинногозаконодавства. На шкода,цей процес неприпиняється і тепер.Загальний станзбереженняпам'ятокісторії та культуризалишаєтьсякритичним.Механізм контролю завиконаннямрішеньдержавнихорганівфактично недіє.Законодавство України вбільшостівипадків недаєзмогипритягати довідповідальностівинних упошкодженніпам'яток йтрадиційного характерусередовища, щопризводить допрогресуючогоруйнування національноїісторико-культурної спадщини.

>Значноюміроюцестосуєтьсяпам'ятокісторії та монументальногомистецтва, котрінерідкостаютьзаручникамиідеологічнихпротистоянь.Неодноразовимиєвипадкинищення чинаруги надпам'ятками іпам'ятними знаками — скульптурами, могилами,надгробками,меморіальнимидошками табудинками, щопов'язані ізвидатнимидержавними,громадсько-політичними івійськовимидіячами,представниками національної тасвітової культури,важливимиподіями вісторіїнашого народу, йогоборотьбою ізіноземнимизагарбниками,національно-визвольнимизмаганнями тощо.

>Чималотруднощівпам'ятко-охоронноїдіяльностізумовленіспецифікоюсучасногоетапурозвиткуринковоїекономіки,зокремарозгортаннямпроцесуприватизації, Яка далеко ще незавждимаєцивілізований характер. Томупам'яткам архітектури,меморіальнимбудинкам,містобудівнимутворенням ізцінноюзабудовоюсьогодні, якніколи,потрібен захист відзазіхань новихгосподарів —бізнесових структур, котрінамагаютьсяскупитинерухомість унайбільшпрестижних центральних районахнаселенихпунктів,ігноруючиїхнюісторико-культурнуцінність,нормизабудови,вимогипам'яткоохороннихорганів,положеннячинногозаконодавства.Відбуваєтьсятотальнийнаступ наісторичніцентри міст (>зокрема, Києва, Львова,Чернігова таінших).Чималооб'єктівкультової архітектурипошкоджено входіпротистояньміжокремимирелігійнимиконфесіями.

>Значнихвтратзазнаєісторико-культурнаспадщина й в зв'язку ізрізкимпогіршенням умівохорони ізбереженняпам'ятокОсобливоболісноця проблематоркнуласьархітектурнихспоруд,зокремавзятих подохорону держави.Майже 2 тис. із них же ваварійному чинезадовільномустані.Зниженнядержавнихасигнувань таінвестиційноїспроможностізамовниківпризводить доруйнуваннянауково-виробничоїбазиреставрації. Результатомзниженняїїпотужності сталозгортанняреставраційнихробіт.Упродовж 1990-х рр.обсяг їхньогозменшився вшестеро, іцей процес, на шкода,прогресує.

>Великезанепокоєннявикликає станзбереженнявітчизняноїархеологічної спадщини.Зростання міст,інтенсифікаціясільськогогосподарства,створеннясистемиштучнихводоймищ,масштабнібудівельні тамеліоративні роботистворилиреальнузагрозуіснуваннюбагатьохархеологічнихцінностей. Удеяких областяхкількістьпам'ятокархеологіїзменшиласьмайжевдвічі.

>Понад 90%малихкурганівукраїнського степу (йчастковолісостепу)знищенітракторноюоранкою.Масовогоруйнуваннязазнаютьстародавніпоселення, що немаютьвиразнихзовнішніхознак. Алі івідоміархеологічніпам'ятки, котріперебувають подохороною держави,протягомтривалого годинизалишалися практичнонезахищенимичинним урадянськічаси і Перші 9 роківнезалежної Українизаконодавством. Так, под годинусільськогосподарських йбудівельнихробіт,прокладання автострад було бзнищенонасипвідомого кургануПереп'ятихапоблизу Василькова,більшучастинуранньослов'янськогопоселенняУІІ-ІХ ст.білясХодосівка (>Київська область),давньоруський могильник та городище в з.Шестовиця (>Чернігівська область), городищеЗамкова Гора вБілійЦеркві,частину посадуВишгорода тощо.ПоступоворуйнуєтьсяДонецьке городище уХаркові,згадуване в ">Слові про полкуІгоревім",Кам'янське городище —унікальнапам'яткаV—III ст. доН.Х. уЗапорізькійобласті та багатоінших.

Неприпиняється іскарбошукацькахвиля. У1990-і рр. широкогорозголосунабулипограбуванняціннихархеологічнихзнахідок з могильникаЧерняхівської культури (>III—V ст.н.е.) наПолтавщині,курганівсвітовогозначення із могильникаархаїчноїСкіфіїбіля Ромен наСумщині тощо.

>Великоїшкодиісторико-культурнійспадщиніукраїнського народузавдалаЧорнобильська катастрофа. Умертвійзоні взабруднених районахВолинської,Київської,Житомирської,Рівненської та чернігівської областейзалишилисьблизько 2 тис.пам'ятокісторії та культури, частка які неможе нетурбуватигромадськість.

>Внаслідок всіхцихоб'єктивних йсуб'єктивнихобставинпорушується не лишеприродне, а іісторико-культурнесередовище,відбуваютьсянегативнізміни векологіїлюдськогоіснування,виникаєзагрозазбереженню культурногогенофондунації.Ця критичнаситуаціязобов'язує державувжитирішучихзаходівщодозахистуісторико-культурнихнадбаньнашого народу, необмежуючисьокремиминапівзаходами, які частосуперечать один одному. Начерзі дня — розробкачіткоїширокомасштабноїсистемипам'ятко-охороннихзаходів, щомаєвключити запитаннязаконодавчого,науково-методологічного,організаційного іфінансового характеру.

>Першочерговезначення длярозв'язаннявсього комплексузазначених проблеммаєрівеньзаконодавчого забезпеченняпам'яткоохоронноїсфери.

>УхваленийВерховноюРадою УРСР у 1978 р. "Закон проохорону йвикористанняпам'ятокісторії та культури", щофактичнодублюваввідповіднийсоюзний документ,виявивсятеоретичнонеспроможним й практичнонедієздатнимще врадянськічаси. Тому ізотриманнямУкраїноюнезалежностівиниклагостра потреба у новомупам'яткоохоронномузаконодавстві, щовідбивало бсучасніреаліїполітичного,соціально-економічного та духовногорозвиткунашої держави івраховувало бміжнароднийдосвід уційсправі. Алівпродовжмайже 9 роківвищівиконавчі тазаконодавчіорганизволікали ізвирішенням цого запитання,хоча на їхнірозгляд було б представленокількаваріантів нового закону проохоронупам'ятокТривала правованезахищеність національноїкультурної спадщини — одна зсуттєвих причин того критичного стану, вякомуопиниласьсучаснапам'яткоохоронна справа.

>УхваленийВерховноюРадою тапідписаний Президентом України учервні 2000 р.довгоочікуваний "Закон України проохоронукультурної спадщини"включаєцілу низкупринципововажливих статей йположень,необхідність якінеодноразововідзначалась упресі інауковійлітературі.Проте йогослідрозглядати якпершийкрок узаконодавчому забезпеченнюпам'ятко-охоронноїдіяльності.Найближчим годиною на йогоосновінеобхіднорозробитицілісну системупідзаконнихактів,чіткопродуманунормативну базу,котра дала бзмогу вповномуобсязіврегулювати усісферизазначеноїдіяльності.Передусімцестосується такихпринципововажливихмоментів, як розробканормативів й методикгрошовоїоцінкипам'яток, форм йметодів їхньогоцивілізованоїприватизації,конкретизація прав та обовязків держави,власників йкористувачівбудинків,споруд татериторійісторико-культурногопризначення для їхнізбереження тавикористання,визначенняосновнихджерелфінансуванняпам'яткоохороннихзаходів тощо.

>Розробленнярозгалуженоїсистемизаконодавчо-нормативного забезпеченняпам'яткоохоронної справ —одне ізпершочерговихзавдань, якувимагаєневідкладноговирішення. Проскладність таобсягицієї роботисвідчитьхоча б тієї факт, що, згідно ззатвердженоюДержбудом Україниконцепцієюзбереженняпам'яток архітектури тамістобудування, лише вційгалузіпам'яткоохоронноїдіяльностіпотрібнорозробитиблизько 100нормативнихактів.

Назаконодавчо-нормативномурівнімає бутирозв'язана низькаправових проблем, щовиникають под годинуремонтно-реставраційнихробіт,передусімпов'язаних звстановленнямюридичноївідповідальності заїхніякість та науковийрівень. Цестосується,зокрема,релігійних громад, убезкоштовнекористування які указом Президента України переданоокреміцерковніспоруди, щоєпам'ятками архітектури,історії, монументальногомистецтва.Останнім годиноюсправедливезанепокоєннягромадськостівикликаютьфактипроведення ремонтузазначенихспоруд безналежноїдокументації,дозволу і контролю із боціпам'яткоохороннихорганів. Цеможе негативнопозначитися настанізбереженняпам'ятоквітчизняноїісторії та культури,зокрема іусесвітньогозначення, щоперебувають подохороною ЮНЕСКО.

>Значноїшкодиархеологічнимпам'яткамзавдає шлюбзаконодавчо-нормативногорегулюванняпроцесунаданнятериторіям, на які смердотірозташовані,категорії земельісторико-культурногопризначення, що непідлягаютьприватизації.

>Розробленнянормативів й методиквизначеннягрошовоївартостіпам'ятоксприятимезапровадженню балансовогооблікувсієїархеологічної спадщини України. Цезначнополегшить процесюридичногообґрунтуваннякарнихзаходівщодопорушниківпам'яткоохоронногозаконодавства,встановленняконкретнихрозмірівзаподіянихсуспільствузбитків.

>Науковийпідхід до проблемпам'яткоохоронної справмаєбазуватися наврахуванніособливостей всіхвидівнерухомихпам'ятокВодночаскожен з нихслідрозглядати неізольовано, а якневідривнучасткуісторичносформованого культурногодовкілля,ціліснезбереженняякоготакожвимагаєсерйозногоюридичногозахисту. Томудоситьперспективнимуявляєтьсякомплекснерозв'язанняцієїпроблеми у новомупам'яткоохоронномузаконодавстві, вякомупозиціїщодоохоронипам'ятокдоповненоположеннями, щостосуютьсязахистутрадиційного характерусередовища.Ефективності їхніпрактичноїреалізаціїсприятиме розробканормативнихположеньстосовно порядкувизначення між та режимувикористання зонохоронипам'яток,охоронюванихархеологічнихтериторій,історичнихареалівнаселених місць таін.

>Принципововажливогозначеннянабуває розробканаукових засідокпам'яткоохоронноїдіяльності,теоретичних проблемсучасногопам'яткознавства.Адже одна ізосновних причин того, щопам'яткоохороннезаконодавство неспрацьовує, апродуманіпропозиціїгромадськостізалишаються напапері,полягає убраковічіткоїсистематизації таобліку,слабкійнауково-теоретичнійбазі,недосконалостіпонятійно-термінологічногоапарату,браковіуніфікованих йзагальновизнанихдефініцій окремихрізновидівпам'яток,науковихкритеріїв їхніпоцінування тавідбору длявзяття подохорону держави,класифікації ісистематизації. В частности,чіткерозмежуванняпам'яток за принципом їхніавтентичностідастьзмогувідокремитипам'яткиориґінали,історичніреліквії,безпосереднісвідкиреальнихподій відпам'яток-символів (такзваних ">пам'ятнихзнаків") чипам'яток-реконструкцій, що дозволити нанауковійосновівирішувати запитаннявзяття надержавнийоблік,знесення чиперенесення окремихоб'єктів,визначенняпріоритетів державної політики,передусім уфінансуваннідослідницьких йремонтно-реставраційних чивідновлювальнихзаходів.

>Цілкомзрозуміло, щорозв'язаннявсього комплексу проблемнауково-теоретичного таметодологічного характеруможливелише наоснові розробка єдиноїнауковоїконцепціїзбереження національноїісторико-культурної спадщини, щовраховувала бспецифіку шкірного ізїївидів.Важливим длязбереженняпам'ятокєповна,всебічнанауковоапробованаінформація про їхньогокількість, стан, характеристикукожної з них.Таке заподіяння було б поставлено передвиконавцямимасштабної державноїпрограми вгалузі культури ">Звідпам'ятокісторії та культури України",який бувзадуманий якчастина великогозагальносоюзноговидання вколишньому СРСР.

Цеенциклопедичневидання, вякому будутьпредставлені з статтею проосновніпам'яткиархеології,історії, архітектури тамістобудування, монументальногомистецтва. Україна винна знаті,якоюбагатющоюісторико-культурноюспадщиною вонволодіє.Знати —цевирішальнийкрок,щобналежноїїзберігати. Задумане 28томівЗводу — покожнійобласті,АвтономнійРеспубліці Крім,містахКиїв й Севастополь та українськихпам'яткахзарубіжжя. Цедастьможливістьпіднестисправуохоронипам'яток нановийрівень,скластидержавнийреєстрзбереженняпам'яток,гіднорепрезентувати Україну наміжнароднійарені.

Намісцяхтриває робота іздослідженнянерухомихпам'яток,написаннятекстівтомів, їхньогоілюстрування.Науково-методичнудопомогуобласним (>міським)редколегіям йчисленнимавторськимколективамнадаютьінститутигуманітарногопрофілю Національноїакадемії наук України —історії України (>провідна організація),археології,мистецтвознавства, фольклористики таетнології,українознавства, атакожархітектурніустанови.Після того, як Україна сталанезалежною Державою,виникланагальна потреба узмініконцептуальноїосновиЗводу. І така робота бувздійснена.Пам'яткивисвітлюються ізнауковихоб'єктивнихпозицій.Авторивідійшли відсуб'єктивниходнобічнихоцінок.

>Головноюредакційноюколегієювидання начолі ізакадеміком НАН України УАСмолієм бувздійсненазначнаузагальнююча робота.

>Інститутамигуманітарногопрофілю НАН України,їхнімипідрозділами,насампередвідділомісторико-краєзнавчихдослідженьІнститутуісторії України, буввироблена новасучаснаконцепція ">Зводу", методиканаписаннятомів.

В частности, булипідготовлені івиданізбірники статей проісторико-культурнуспадщину окремих областей таКиєва1.

>Чималоважливихтеоретичнихпитаньдовелосявирішитинауковцям под годину розробкановоїконцепції тавідповідних ">Методичнихрекомендацій"2. На їхнірозвиток було бпідготовленозбірник ">Типових статей" пропам'ятки, котріунаочнювалитеоретичніположення.ПроблемипідготовкиЗводуобговорювалися назагальноукраїнських тарегіональнихконференціях.ДосвідпідготовкиЗводупам'яток йвивченняісторико-культурної спадщиниузагальнено вколективнихпрацях3.

>Важливимпитаннямєпринципи такритеріївідбору іоцінкипам'яток, котрімаютьґрунтуватися нанауковійоснові, бутивільними відідеологічнихнашарувань йсуб'єктивнихуподобань.Основнимкритеріємвідборупам'яток до цогоунікальноговиданнямає бутиїхнєзначення длярозкриттявирішальнихетапівтеоретичного,соціально-економічного та культурногорозвитку України,процесуїїстановлення якнезалежної держави.

>Звід —цеенциклопедичневидання. У його короткихстаттяхзакладається максимумконкретноїінформації,пов'язаної ізокремимиоб'єктами.Доситьрізнобічноює йогоджерельна база. Цечисленнакраєзнавчалітература, написана наосновіпереважномісцевихджерел, котрависвітлюєосновніаспектирегіональноїісторії.Важливезначеннямаютьперіодичнівидання,музейнізібрання.

У 1999 Р-, послетривалоїтворчої роботичисельногокваліфікованогоавторського колективувийшлапершачастинапершої книжки тому ">Київ" (>відповідальний редактор —академікГронько.

>Вонаміститьінформацію промайже 700пам'ятокстолиці держави відсивоїдавнини досьогодення, 1366ілюстрацій (із них 385кольорових), 13кольорових карт. Укнизівисвітленоісторію та культуру Києва від стоянокпервісноїлюдини досучасності,духовно-реліґійніспоруди,осередки культури,декоративну скульптуру,пам'ятки Сучасноїісторії,історичнімісцяборотьби тамогиливидатнихдіячів. ПроКиїв бачено багатокнижок —академічних,популярних,путівників,фотоальбомів. Алі можна ізупевненістюсказати, щоподібної роботи не було б.Київ якщо подано черезвизначніспоруди, йоговидатних людей.

>Завершуєтьсяпідготовка тому поЧернігівськійобласті,підготовленіосновидругоїчастини книжки ">Київ", тому по Севастополю. Нарізнихстадіяхпідготовкиперебуваютьінші млойЗводу.

>Значення ">Зводу"важкопереоцінити,адже вньому будутьузагальненірезультатибагаторічної роботи ізвиявлення,дослідження танауковоїфіксаціївітчизняноїісторико-культурної спадщини. ">Звід" станіреальноюнауковою базою дляскладанняДержавногореєструпам'яток, щовключатимеоб'єктисвітового ізагальнодержавногозначення,пам'ятки місцевогорівня, атакож спискиархеологічнихтериторій таісторичнихнаселених місць України.Завдяки цьому великоюмірою якщорозв'язано проблемунауковоїдокументації таоблікупам'яток, без чогонеможливийефективнийрозвитокпам'ятко-охоронноїдіяльності.

Отже, розробканауковоїконцепціїзбереженняісторико-культурної спадщини іпідготовка ">Зводупам'ятокісторії та культури України" по всіх областяхєзавданнямпершочергової ваги, щовимагаєпріоритетногофінансового забезпечення із боці держави тамісцевихорганів влади,адже ">Звід" —цесвоєріднаохоронна грамотанаціональногонадбання,збереженого впам'яткахархеології,історії, архітектури імістобудування, монументальногомистецтва.

>Державнапрограмавідтвореннявидатнихпам'ятокісторії та культури України

Одним зініціаторів справвідродженнякультурної спадщини,пам'ятокісторії та культури усувереннійУкраїнськійдержаві буввидатний Український письменник Про. Гончар.Вінзапочаткував громадський фонд ізвідтворенняМихайлівського Золотоверхогомонастиря уКиєві,знищеного у 30-х рр. Утравні 1995 р.вінзвернувся в Україну ізпроханнямпідтриматицюсправу. ">Поетапневідтвореннямонастиря,починаючи з Золотоверхого собору, — писавши О. Гончар, — стало бнавіки славою йчестюнашого народу,засвідчило б, щонавіть уцихкризовихумовахперемагаєтворчийгеній народу,будівничамудрістьсуверенноїнації".

Президент України Л.Д. Кучманадавцій ідеїнаціональногозначення,видавши 9грудня 1994 р. Указ "Про заходьщодовідтвореннявидатнихпам'ятокісторії та культури". Указом було бствореноКомісію ізпитаньвідтвореннявидатнихпам'ятокісторії та культури приПрезидентові України, аКабінету міністрів України заучастю Комісіїдоручено було брозробитипершочергові заходьщодовідбудови комплексуМихайлівського Золотоверхогомонастиря таУспенського соборуКиєво-Печерськоїлаври уКиєві,Програмувідтвореннявидатнихпам'ятокісторії та культури,створити фонд дляфінансового забезпеченняреалізаціїцієї Програми тощо.

У 1996 р. указом Президента УкраїниствореноВсеукраїнський фондвідтвореннявидатнихпам'ятокісторико-архітектурної спадщиниімені Про. Гончара. Фондзбирає іспрямовує навідродженняпам'ятокдоброчиннікошти йпожертви відфізичних таюридичнихосіб.

Устолиці України надмальовничимисхиламиДніпра ужесяютьзолотими лазнямивеличні приміщеннявідроджених собору ідзвіниціМихайлівського Золотоверхогомонастиря таУспенського соборуКиєво-Печерськоїлаври.Триваєхудожнєоздобленняінтер'єрівсоборів.

Нареалізаціюцихскладних йвисоковартіснихпроектів Фондспрямувавкошти,зібрані в Україні та заїї межами.Виконувалисяпершочерговінауково-дослідні,археологічні,проектно-пошукові,консерваційні,реставраційні таінші заходь длявідтворенняцихпам'яток Це сталосуттєвоюдопомогою, колище не буливизначенііншіджерелафінансування.

>Зараз Фонд ім. Про. Гончаразбираєдоброчиннікошти іпожертви нареалізацію "Програмивідтвореннявидатнихпам'ятокісторії та культури України", котрасхваленаУрядом України 1999-го р. Програмувключає 56об'єктів-пам'ятокХ-ХІХ ст. практично із всіхрегіонів України:собори, церкви,костьоли,мечеті,палаци,садиби,містобудівніансамблі,фортеці, замки тощо.

>Звичайно,ця Програму невичерпуєсумногомартирологу нашихвтрат табажаннявідродитивтрачене. Целише вухо роботи ізвідродженнявтраченихпам'ятокісторії та культури України.Основнийтягарфінансових йматеріальнихвитрат нареалізацію Програминесе держава. Фонд ім. Про. Гончара,доброчинці в Україні та заїї межами,сприяючифінансовоюдопомогоюсвітлійсправі,допомагаютьвідродженнюдуховності та культуриукраїнського народу.


Схожі реферати:

Навігація