Реферати українською » Культура и искусство » Схід і захід: протистояння чи діалог культур


Реферат Схід і захід: протистояння чи діалог культур

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Федеральне агентство за освітою РФ

Волзький політехнічний інститут (філія)

Волгоградського державного технічного університету

Кафедра: соціально-гуманітарних дисциплін

>Реферат з культурології.

Тема:Восток-Запад:противостояние чи діалог культур

>Виполнил: студент

групивха-146

>Ярвсалу Є.В.

Перевірив:ст.преп.

Касьян Є.В.

Волзький 2008


Зміст

1. Запровадження.

2. Оцінка учених і філософів Заходу та Сходу.

3. Суперечності Східної та Західній цивілізації.

4. Традиції Сходу та Заходу.

5. . Зійдуться Захід і Далекий Схід

6. . Особливості західну та східнукультур.Россия у діалозі культур.

7. Проблема розподілу культур на ”східні ” і “західні”

8. Специфіка Росії.

9. Укладання.

10. Використовувана література.


Запровадження

Для свого реферату я вибрала тему «>Восток-Запад:противостояние чи діалог культур.» , тому що цейвопрос,часто обговорюємо як мені здається має значення нашій країні. Поділ культур на західні і східні передбачає їм географічне розташування, а й різну ментальність які населяють території народів, тобто розбіжність у характеристиці засобів і методів пізнання світу, наукових, релігійних, художніх, естетичних і духовні цінності, основних світоглядів, суспільно – економічних і полі-тичних структур

Схід й Захід такий поділ, звісно, умовно для культурології. Це одні з головних культурних і духовних центрів у світі. Багато і поділяють культуру на Східну і Західну. Послідовників кожного із напрямів достатньо, важко, що більше воліє людство «Східну» чи «Західну» моделі культури. На сході з'явилися й Заході свої тенденції розвитку, відмінності, напряму, і навіть є подібності, хоча які й протистоять одна одній. Нині стрімкого зростання модернізації існуючих і навітьпостмодернизации важкоевропеизируется чи Схід, а Захід навпаки, цікавиться їм, або їх різні, не зрозуміти їм одне одного.

Під Сходом розуміється культура таких країн, як Японія, Китай, Індія, деякі арабських країн, а під Західної цивілізацією країни Західної Європи, і тепер першому місці виступає Америка, на мою думку.

Культури Заходу та Сходу багато в чому різняться навіть протилежні, і можна назвати властиві їм риси.

Звісно, східна цивілізація була й залишається більш стійкою, постає як суцільна лінія. Східна культура дуже гнучка, у ній основи цивілізації залишалися б і непорушні.

Західна культура є культуру, орієнтовану на динамічний спосіб життя, цінності розвитку, вдосконалення суспільства і культури, бурхливий розвиток всі сфери людської діяльності. Їх цивілізація рухалася вперед хіба що ривками, що з собою катастрофа старої системи цінностей, політичні й економічні структур. Нові віяння руйнували деякі підвалини цивілізації.

Схід, багато в чому на противагу Заходу являє собою втілення спокою, непротивлення. Боючись зруйнувати тендітну гармонію людина, культури сходу воліє стояти осторонь у розвиток світу, а стояти за пасивного споглядальника течії життя і буття. Схід – це якесь втілення приймаючої, жіночогопринципа-начала він не полишає що у світі заповідей (і ущемляючи існування плоті, та заодно завжди прагнучи існуванню гармонії та рівноваги у світі).

Західний людина, на відміну людини Сходу має менталітет, інші погляди життя, природу, бутність тощо. Чи Схід й Захід так протистоять одна одній, або їх асимілюють між собою.

Щоб порівняти культури заходу та Сходу слід врахувати відмінності за багатьма аспектам, тобто розбіжності у мистецтві, науці, релігії, моральних традиції, політичних пристроях, складовий цього. Наведемо основні порівняльні характеристики, у яких можна знайти загальне та різне в культурах Сходу та Заходу.


>2.Оценка науковців світу й філософів Сходу та Заходу

Захід є захід, схід

є схід, не зустрітися

їм ніколи. Лише біля підніжжя

Престолу Божа щодня

суду .

Ці рядки, належать великому англійської письменникуРедьярдуКиплингу, і з сьогодні, привертають увагу. Одні погоджуються зКиплингом, кажучи, що Сходу і Заходу справді не зрозуміти одне одного. Інші, навпаки, протестують, зазначаючи, що Східевропеизируется, а Захід виявляє дедалі більше інтерес до традицій сходу (філософії, мистецтвам, медицині).

Під східної цивілізацією мається на увазі, передусім, Індія, Китаю і Японія протягом гігантського тимчасового відтинку: з середини 2 тисячоліття е. - по 17 століття н.е. - 3000 років. Упродовж цього терміну у країнах встигли одна одною змінитися кілька цивілізацій.

2.1 Схід

У центрі уваги вчених сходознавців перебували історія та культура східного народу, Китай, Індія, і арабо-мусульманський світ. УХIХ в. було відкрито сліди древніх цивілізацій Близького Сходу, в ХХ в.- найдавніша цивілізація у Південної Індії. У загальних працях, створених класиками сходознавства Р.Масперо, Ед.Мейером,Б.А.Тураевим, головну увагу приділялося опису і характеристиці культурної релігійної і політичною історії древніх цивілізацій. Широке поширення отримала концепція феодального характеру давньосхідних товариств. У працях радянських істориків (В.В. Струве, В.І.Авдиев,Б.Б. Піотровський, М.А.Коростовцев, І.М.Дьяконов) було розроблено концепцію рабовласницького суспільства.

У філолофсько-історичному осмисленні (Гегель, Соловйов) Схід видавався як першої історичної щаблі всесвітнього розвитку людства («деспотія», «свобода одного» як крок до свободи у Гегеля, символ «нелюдського Бога» уСоловьева). У теоріях замкнутих культур і локальних цивілізацій (Данилевський, Шпенглер, Тойнбі) лінійна історична схема було відкинуто і здавався (на тлі європейському) більш-менш єдиним Схід став свого роду «розсипом» самобутніх культурно історичних утворень. У середовищі сучасних типологічних схемах, висхідних доВеберу, китайська, індійська і близькосхідна цивілізації були усвідомлені як основних та самостійних форм культури та суспільства – поруч із європейської, створила економіки, соціальної і політичною сферах, у сфері духовної культури таке своєрідність, яке виводить Захід далеко за межіобщецивилизованной «норми» що існує попри всі модифікаціях в суспільствах і культурах Сходу.

Це спричинило суттєвого переосмислення самої парадигмі «Схід-Захід». Місце уявлення про їхнє взаємної діалектичній зв'язку (як єдності протилежностей) зайняло тепер уявлення традиційність (нормальності) цивілізацій сходу і відхилень від традиції європейського (західного) способуцивилизационно-исторического існування.

Відповідно до цієї точки зору, саме «Схід» у сенсі слова, став колискою світової цивілізації і людської культури. Всім його локальних соціокультурних утворень характерне прагнення до збереження «століттями виробленої жорсткої норми» стійкого соціального порядку й сформованих релігійних і моральних стандартів поведінки. Сутність цих соціальних систем за Васильєвим, визначається азіатським способом виробництва, притаманним всіх неєвропейських докапіталістичних товариств (первинність – заснованого на влади - власності державного сектори й вторинність секторачастнособственного), і зводиться до консервативної стабільності. З іншого боку, поГенону, східні цивілізації істотно не суперечать один одному силу прямування споконвічному «вищому принципу» (хоча вже частково і втраченим й відкрито не оратора вмировоззрениях, розрахованих масову поведінка). Проте за обох поясненнях виявляється зрозумілим та обставина, у сучасному світі бачимо, з одного боку, цивілізації решта стояти на традиційних позиціях, такі цивілізації Сходу, з іншого боку –антитрадиционную цивілізацію чи цивілізацію сучасного Заходу.

 

2.2 Захід

Якщо Схід представлено культурі цілу низку локальних цивілізацій чи, по крайнього заходу, трьома основними потокамицивилизационно-исторического існування (Близькій Схід, Китай, Індія), тосоотносимая з нею європейська (західна) культурно-історична традиція являє нам, передусім, своєрідну послідовність епох (щаблів) розвитку цивілізації, яка зародилася в басейні Егейського моря внаслідок краху на основікритомикенской культури. Ця послідовність історичних епох така:

• класична еллінська культура;

•еллинистически-римская щабель;

•романо-германская культура християнського середньовіччя;

• новоєвропейська культура.

Три останні щаблі так можна трактувати (і натомістьантично-греческой класики) як і своєрідні варіативні форми вестернізації традиційної культури римлян і германців, та був — і всієї романо-германської Європи. У Гегеля і Тойнбі два перших і ще дві другі епохи об'єднують у самостійніцивилизационно-исторические формоутворення (античний і західний світи). Для Маркса європейські античність і середньовіччя, хоч і утворюють паралель товариствам Сходу, побудованим на азіатському способі виробництва, все-таки становлять водночас і єдинудокапиталистическую щабель історичного поступу, яку слід різко конфронтуюча їйуниверсально-капиталистическая епоха нової доби.

Так чи інакше, але в витоків й у самих засадах усіх товариств та культур європейської (західної) цивілізаційної традиції перебуває щось неймовірне із нормальною (традиційної чи східної) погляду: господарство, суспільство, держава, культура, повністю що лежать обов'язок одного єдиного, самостійно, на власний страх і ризик здійснює свої «праці та дні», власну діяльність і спілкування людини.Человека-общества,человека-государства,человека-мировоззрения, справді цілісної особистості, вільної громадської та самостійної подумки, словах та вчинках, Одіссея (як стверджуєМ.К.Петров). І, то, можливо, зовсім випадково починають і завершують шляху, пройдені європейської духовної культурою, «Одіссея» Гомера і «Улісс» Джеймса Джойса: разом ізОдиссеями на європейського культуру ввійшли зміцнилися у ній ринок та демократія, громадянське суспільству й так вільне особистісне світогляд.

Найважливішими винаходами європейської культури наязиково-знаковом рівні її представленості вдуховно-мировоззренческой сфері є філософія у зазначеному вище значенні цього поняття і наука як специфічна форма пізнавальної діяльності, характерна останньої епохи існування західної культурної традиції. Межа між «софійну» і «>сциентизированной» формами культури взагалі (соціальній та відношенні специфіки відповідних світоглядних форм) настільки значна, що часто-густо виділяють лише дві великих періоду рухається європейської культури, взятої у її відносної самостійності від соціально-економічної і національно-етнічній областей проявицивилизационно-исторической життя. Як-от:

• від середини І тис. до зв. е. зв до XVII в.;

• періодХVII-XX ст. (щодо його позначення використовуються дві основні терміна: період новоєвропейської культури чи період техногенної цивілізації).

З урахуванням інших критеріїв, і представленості у європейській культурі християнства, ця найпростіша періодизація ускладнюється: зазвичай, у цьому випадку кажуть (маю на увазі перший великий період) епохи античної, грецькою й римської, культури, культуру епохи середньовіччя і про культуру Відродження (з цим останньої епохи деякі автори починають відлік новоєвропейської культури). У межах другого великого періоду часто виділяють культуру Просвітництва, романтизму і класичну німецьку культурну епоху кінця XVIII — на початку ХІХ в. Цей початковий відрізок новоєвропейської культури збігається хронологічно з епохою буржуазних і національних революцій у Європі й Америці. Він є й часом затвердження економічне формації суспільства (капіталізму).

Друга половина XIX — XX в. характеризуються по-різному. Але річ цілком очевидна, що з ці півтора століття ситуація у культури і громадських сферах західної техногенної цивілізації — попри постійний потік оновлень і кілька соціальних і національно-державних катаклізмів — стабілізується. До того ж у питаннях дедалі більшого охоплення ціннісними орієнтаціями західної цивілізації неєвропейських культур. У результаті сучасна західна культура оцінюється то руслішпенглеровской міфологеми «Занепаду Європи», то оптимістичних і водночас явноевроцентристских тонах.


3. Суперечності Східної та Західній цивілізації

У стійкості Східної цивілізації і полягає перша особливість Сходу. Захід рухається уперед як б ривками. Отже кожний ривок (Античність, Середньовіччя тощо.) супроводжується катастрофою старої системи цінностей, і навіть політичні й економічні структур. Розвиток Сходу, навпаки, постає як суцільна лінія. Нові віяння не руйнують підвалини цивілізації. Навпаки, вони органічно вписуються старий і розчиняються у ньому.

Схід дуже гнучкий, він може увібрати і переробити багато чужі собі елементи. Так, за влучним зауваженням однієї з найбільших сходознавців, навали "варварів" (кочових племен, жили межах Китаю тапереживавших період розкладання первіснообщинного ладу ) як не знищили китайська держава, і навіть не перервали його існування... І у північній частині країни, де утворилися "варварські" королівства, ці королівства дуже швидко перестала бути "варварськими", перетворившись на самі китайські. Корінне китайське населення частини країниассимилировало прибульців і прищепило їм свою цивілізацію.

З іншого боку, на відміну Європи, сході співіснувало безліч релігій,' і навіть іслам, непримиренний щодо західного християнства, досить спокійноуживался з традиційними східними віруваннями. Отже, які б потрясіння походили, основи цивілізації залишалися непорушними.


4. Традиції Сходу та Заходу

Третьої особливістю Сходу є відданість традиції. Традиція зустрічалася у Європі, однак у цивілізаціях Сходу було зведено у минулому, в міфічний "золотом" столітті. І всі нове отримувало виправдання тільки тоді ми, коли можна було підшукати, щось подібне у минулому.

Усе безперестану повторюється, кілька видозмінюючись, але зберігаючи обов'язково риси подібності. Людині європейського Середньовіччя на думку були прийти писати у стилі Гомера. На Сході протягом 3000 років можуть натрапити у віршах одні й самі розміри, мелодії тощо.

Будь-яке невиправдане порушення традицій (навіть найбільш незначних) бралося, як справжній кошмар. Так, великий китайський філософ Конфуцій розповідає про один сановнику,устраивавшем "у храмі танці, у яких танцюристи вишиковувалися о восьмій рядів". Бо у давнини такі свята міг давати лише імператор, Конфуцій з обуренням заявляє: "Якщо це можна зробити винести, те, що ж і не можна виносити?!". Він також створив цілу теорію (досі має сході значний вплив) у тому, що має жити за назавжди і безповоротно встановленому ритуалу поведінки. Без ритуалу, на його думку, знецінюється все. ">Почтительность без ритуалу призводить до метушні. Обачність без ритуалу перетворюється на страх. Сміливість без ритуалу виглядає грубістю". Ритуал панує у людському суспільстві, а й у природі. Йому підпорядковано зміна пір року, розквіт і в'янення. Свою теорію Конфуцій також сприймав не новиною, а лише відродженням навчань колишніх століть. ">Излагаю, але з створюю. З французькою любов'ю і вірою належу до давнини".


5. Зійдуться чи Схід й Захід

НА майбутнє відносин європейської й ісламської цивілізаційможно,видимо,смотреть з досить обгрунтованимоптимизмом.Обьективние передумови їхнього зближення створює дедалі більше залучення мусульманських країн процесимодернизации.Там відбувається швидке розвиток в промисловості йкоммерцилизация сільського господарства, у містах виникають класи і соціальні верстви, аналогічні що у індустріальних країнах, доситьунифицированними світовими стандартами. Важливе значення, на думку американського орієнталістаМ.Хадсона, має і те, що на даний час прихильники ісламу поділяють знемусульманскиминародами”общий базис письмовійкультури.”Важную роль грають розвиток інформаційногообмена,наростание туристичних потоків із Європи в мусульманські країни й еміграції з цих країн Західної Європи, що вже розпочала змінювати образ багатьох європейських міст.

>Встают,однако,вопрос,не спричинить це у кінцевому підсумку до вестернізації ісламського Сходу. У світі справді відбуваються швидкі процеси уніфікації. Проте

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Схід, як тип культури
    >УРАЛЬСКИЙ >СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКИЙ ІНСТИТУТ АКАДЕМІЇ ПРАЦІ І >СОЦИАЛЬНЫХ ВІДНОСИНКонтрольна робота
  • Реферат на тему: Схід-захід-росія в діалозі культур
    Зміст Запровадження >1.Отношение >философов-историков до поняття схід-захід >2.Проблема
  • Реферат на тему: Східне середньовіччя
    Східне середньовіччя   1. Соціокультурні чинники формування східнохристиянською традиції.
  • Реферат на тему: Східні типи культур
    План Запровадження Східні типи культур. Культура і її розуміння сході >Формационное своєрідність
  • Реферат на тему: Східний і західний типи культури
    План Запровадження 1. Східний тип культури 2. Західний тип культури 3. Діалог східної й західної

Навігація