Реферати українською » Культура и искусство » «Чорна легенда» про Іспанію у російській культурі


Реферат «Чорна легенда» про Іспанію у російській культурі

Є. Про. Калугіна

Образ Іспанії російську культуру включав у собі як екзотику південної природи, де «ніч лимоном і лавром пахне», красу іспанських жінок, шалений напруга «балконно-кинжальных» любовних пристрастей, але сприймався також крізь призму «чорної легенди». Колись багатьом у Росії Іспанія уособлювала країну «забобони, деспотизму і релігійного гніту», у якій панувала зловісна і таємнича інквізиція, країну, де задля слави Божу горіло багаття і «У чудових автодафе / Спалювали злих єретиків» 1.

Цікаво, що це образ, початок якому поклала наприкінці XVI в. «чорна легенда» про Филиппе II, створена його особистим секретарем, та був смертельним ворогом Антоніо Пересом, і яку згодом розвинули французи, англійці і голландців, закріпився й у російську культуру.

--------------------------

1 Достоєвський Ф. М. Брати Карамазови // І. Повне зібр. тв.: У 30 Т. Л., 1976. Т.14. З. 226.

Цікаво, що раніше, ніж у західноєвропейської культурі сформувалася «чорна легенда» про Іспанію, на Русь вже проникали відомостей про іспанської інквізиції. Ці звістки, мабуть, взагалі були першими даними в Московії про цю далекої екзотичної країні. «Сказывал посол цесарев... про шпанского короля, а імені їй немає пам'ятає, той король очистив свій край від єресей жидівських...»— писав новгородський архієпископ Геннадій Гонзов московському митрополиту Зосиме, переказуючи йому «Промови» посла імператора Максиміліана I — Георгія Делятора (della Torre) 2. Посол, проїжджав через Новгород восени 1480 р., повідомив архієпископу про боротьбу Фердинанда Католика з єресями 3. У посланні Президента Геннадій висловив своє захоплення як і діяльністю іспанського короля, «що у хвацьких міцно стоїть» 4.

Висока оцінка інквізиційної практики Фердинанда Католика новгородським архієпископом то, можливо зрозуміла у зв'язку з щодо його власної боротьбу з єрессю жидовствующих, незадовго до того виявленої їм, і Геннадія те що, що досвід «шпанского короля» може уплинути антицерковную політику Івана III .

----------------------

2 Седельников А. Д. Розповідь 1490 р. про інквізицію// Праці комісії з давньоруської літературі Академії наук. I. Л., 1932. З. 51; Алексєєв М. П. Нариси історії испано-русских літературних відносин ХУ1-Х1Х століття // Російська культура і романський світ. Л., 1985. З. 7.

3 Див.: Седельников А. Д. Указ. тв. З. 49.

4 Саме там. З. 50.

5 Див. там-таки. З. 55.

У оповіданні Геннадія, відомому за назвою «Речей посла цесарева», вбачається кілька аналогій між іспанським і російською «жидовством», пояснюють загострений інтерес Геннадія до інституту інквізиції. Відповідно до «Речей», іспанська інквізиція виникла грунті боротьби з прихованим іудаїзмом новонавернених в християнство євреїв, про «marranos», — аналогія це була сприйнята Геннадієм то охочіше, що вона сама звинувачував жидовствующих в фальшивому християнстві 6. Можливо, що у своїх розправах з єретиками новгородський архієпископ надихався прикладом «шпанского короля»: влаштовував в Новгороді «ганебні водіння вулицями» засуджених жидовствующих, посаджених на коней, обличчям до хвосту, в вивернутому сукню, в берестяних гострих шоломах з мачульними пензлями, «у яких зображуються біси», в вінцях з сіна і соломи, з написом «Се є сатанино воїнство!». У цьому наряді їх возили вулицями новгородським, які плювали їм у очі й кричали: «Ось вороги Божий, огудники Христа!» На закінчення на єретиків запалювали шоломи 7.

Единомышленник Геннадія, головний представник «казнящего напрями», знаменитий Йосип Волоцкий у Москві досяг більшого: запылали не одні шоломи, а й єретики. «Дьяка Вовка Куріцина, Івана Максимова, Дмитра Коноплева, якогось Митю Пустоселова спалили у клітинах. Некраса Рукавова, по отрезании мови, відіслали в Новгород де він спалили разом із архімандритом Юрьевским Касьяном, братом Касьяна Иванкою Самочерным і багатьма іншими» 8.

----------------------

6 Седельников А. Д. Указ. тв. З. 56.

7 Див. там-таки. З. 57.

8 Хрущов І. Дослідження про творах Йосипа Саніна, преп. Ігумена Волоцкого. СПб., 1866. З. 193.

Проте «...видовище запалених єретиків не звернулося на Русі у постійне. Ні Геннадію, ні Йосипу зірвалася стати засновниками инквизиции»9. Як ступеня дивними представляли їхні діяння, це випливає з питання великого князя Івана Васильовича Йосипу Волоцкому: «Як написано, чи немає гріха єретиків казнить?»10 Проте відомо, що Іван III був дуже крутого вдачі. У самому ж «Иосифо-Геннадьевском инквизитствовании» було суттєва відмінність із Заходу. Там світські влади доносили про злочинців Церкви, а вже сама розправлялася із нею. Ми ж, за словами Карамзіна, єретиків судили по «градскому закону»11. Можливо, все инквизиционные відтінки у діях і писаннях Геннадія можна пояснити впливом домініканського ордена, відомого своїми переслідуваннями єретиків 12. Поселення доминиканцев були у Новгороді наприкінці XV — початку XVI в. Проте, це католицьке вплив неможливо було тривалим. Релігійна життя Московської держави спрямовувалася візантійською традицією і могла регулюватися західної Церковью.13

Як відлунння західних віянь можна розглядати і установа інституту інквізиторів Петром I в 1721 г.14 На чолі інквізиторського наказу спочатку перебували два протоинквизитора — петербурзький та московською суперкнигарнею, потім — один московський. По єпархіям учреждались провинциал-инквизиторы. Вони були вивідувати і доносити, чи добре виконують архієреї свої обов'язки, не мздоимствуют вони, доносити про злочини, стежити розкольниками. Їм доручалося також стежити,

----------------------

9 Міллер Про. Ф. Питання напрямі Йосипа Волоколамского // Журн. Мін. Нар. Просвітництва. № 2. 1868. З. 539-540.

10 Міллер Про. Ф. Указ. тв. З. 544.

11Там ж. З. 544.

12 Див.: Попов М. М. Афанасьевский ізвод повісті про Варлаама і Иоасафе. Изв. ОРЯС. 1926. З. 221.

13 Див.: Седельников А. Д. Нариси католицького впливу у Новгороді наприкінці XV — початку XVI ст. // Доповіді АН СРСР. Сер. У. №1. 1929. З. 16-19.

14 Див.: Православна Богословська Енциклопедія. Пг., 1904. Т. 5. С.915.

не з'являються нові «расколоучители», і навіть люди, «сказующие бачення чи слухання почуттєві чи сонні», яких слід було під вартою надсилати Синод. Право суду їм дано був, їм наказувалося «допитів в собі нікому нічого не лагодити, й нікого до того що не приваблювати і не примушувати, і не озлобляти, саме не кувати, не заарештовувати, не бить...»15 Отже, Петро зовсім не від думав насаджувати у Росії інквізицію за образом католицької і лише користувався її термінологією, займаючись упорядкуванням церковних справ. У 1727 р. Св. Синод всіх інквізиторів з посад отрешил. Відтоді інститут інквізиції не поновлювався 16.

Реальна інквізиція була допущена російську землю. Проте образ іспанської інквізиції як частину «чорної легенди» про Іспанію проник і був закоріненим у просторі російської культури.

У перший третину XVIII в. інформацію про далекої Іспанії Росію надходили з перекладних іноземних джерел, були дуже неповними і відбивали образ, сформований в західноєвропейської культурі, передусім протестантській, котрий мав антииспанский характер. Уславлений підручник за географією кінця XVII- початку XVIII в. Йоганна Гюбнера (Гибнера), переведений з німецької і виданий Москві 1719г., крім відомостей загального характеру включав й цікаві дані про інквізицію — жорстокому кривавому суді, «який єретиків не терпит»17 Гюбнер писав: «Незадовго

-------------------

15 Барро М. У. Торквемада («Великий інквізитор») // Будда. Конфуцій. Савонарола. Лойола. СПб., 1993. З. 288.

16 Див.: Православна Богословська Енциклопедія. Т. 5. З. 915.

17 Гюбнер І. Земноводного кола стисле опис з давні й нові географії. З питань і відповідям через Ягана Гибнера зібране і в німецькій діалекті в Лейпцике надруковано, нині <...> надрукований Москві... М., 1719. З. 14.

перед реформациею і суд, по гишпански инквизицион називається, від Фердинанда Католика в Ишпании зачался, від якої щастливо чи болше нещастливо перепона учинилася, що світло евангельския істини ніколи у Гишпании просяяти було» 18.

Таку думку поділяв і Самуїл Пуфендорф у «Запровадження до історії знатнейших європейських держав із примітками і з політичними міркуваннями». Описуючи історію Нідерландів, він стосується й питання установи там іспанської інквізиції: «Ця інквізиція справді почесться може страшне справа; за силою неї кожного життя, маєток і честь піддаються влади немилосердаго духівництва, що у нелюдської різанини чеченців суворості шукає особливої слави та з малого підозри чи помилкового доносу з усім ненавмисним образам позбавляє життя, не показавши тим більше ні злочин, ні донощиков, й у цьому випадку зраджує смерті, коли хто невинний» 19.

Навіть у «Дитячому атласі, чи Новому зручному і доказательном способі до вченню Географии...» згадується інквізиція. Відповідаючи на запитання «Яка є віра у Гишпании?» Наводиться наступний відповідь: «Католико-Римская є одна там терпима. Інквізиція там також дуже сувора. Вона стала засновано 1478 р. Королем Фердинандом Католиком для суду 4 вин, т. е. багатоженство, про єресі, про колдунстве і гріху Содомском!»20

---------------------

18 Гюбнер І. Указ. тв. З. 29.

19 Самуїла Пуфендорфа введення у історію знатнейших європейських держав із примітками і з політичними міркуваннями, переведена з німецької Борисом Волковим. СПб., 1767. Т. 2. З. 7.

20 Дитячий атлас, чи Новий зручний і доказовий спосіб до вченню Географии, виправлений і помножений Філіпом Генріхом Дилтеем... переведена з французької російський мову сержантом М. А. Новосильцевым і капралом І. Д. Карповим. М., 1768. З. 85.

Схожі реферати:

Навігація