Реферати українською » Культура и искусство » Меценати та благодійнікі та їх роль у будівніцтві та розвітку України та Чернігівщини у ХVII-XVIII ст.


Реферат Меценати та благодійнікі та їх роль у будівніцтві та розвітку України та Чернігівщини у ХVII-XVIII ст.

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
якої все життязбирав йогопокійний братЗой, (понад 18000золотих,срібних тамідних монет та медалей) МиколаЗосимнадіслав доАфін.

>Тривалий годинуцейщедрий дарбратів Зосимазберігався "усховищіДержавноїскарбниці ускрині,позначенійлітерою Z”. У 1857 р.цянумізматична колекціябратівЗосимів сталастворенняГрецькогоНумізматичного УАфінах.

Навічнузгадку про собі йсвоїхбратів Микола Зосимаподарував училищу,заснованому вЯніні, 180срібнихмедальонів та 20бронзовихзображеньгрецькихфілософів.Незважаючи нанедоброзичливеставлення із боцічастинигрецькоїгромади (>Миколі Павловичуприходилося частосудитися за Поверненняборгів),він, якщирийхристиянин,продовжувавжертвуватичималісуми грошей накористьГрецьких церков табіднихчленів братства, наприданедівчатам ззбіднілихгрецьких батьківщин.Отримуючи засудовимприсудомвідсотки ізпозичених колисярізним особам грошей,вінпередавав їхнього врозпорядженняНіжинськогоГрецькогоМагістрату наблагодійніцілі.

>Свідченнямвисокого авторитету,якимкористувався Микола ПавловичЗосимсередніжинськихгреків, був тієї факт, що йогонеодноразово, упродовждовгих років, оббиралистаростоюГрецьких церков.

18березня (застарим стилем) 1841 року,відчуваючинаближеннякінцяжиттєвого шляху, Микола ПавловичЗосим вприсутностісвідківсклавзаповіт, уякомурозпорядивсязалишкамиродинногокапіталу, щоналічувалиблизько 300000карбованцівсріблом. Ос-кільки МиколаЗосим, як й усііншібрати, бувнеодружений йпрямихнащадків немав,вінподіливгрошіпоміж далекими родичами танайближчими приятелями. Алі,залишаючисьвідданимпринесенійще в молодомувіціклятві,більшучастинусвоїхзаощадженьзаповідав наблагодійні справ: наутримання штату табудівництво новихприміщень для училищабратівЗосим,богадільні,лікарні, церков тамонастирівмістаЯніни, наутриманнясирітськогопритулку та школи наостровіПатмос, але вприданедівчатам ззбіднілих батьківщингреків ізЯніни танавколишніх селищ.

>Грецькому братерства вНіжинівінзалишивсвійкам’янийбудинок вприходіСпасо-Преображенської церкви, атакожвідказавгроші наутримання церквиКостянтина таОлени, наплатню сторожу таупорядкуванняГрецькогокладовища, насвічки дляпанікадилГрецько-Всіхсвятської церкви, навиготовленнякоштовних риз длягрецькихсвящеників таприданедівчатам ізбідних батьківщинніжинськихгреків. Великувласнубібліотеку, щоскладалася ізбогослужбових тасвітськихкнижокгрецькою таросійською мовою, у томучислівиданих коштомбратівЗосимів, Микола Павловичпросивпередати вкористуванняніжинських церков таГрецькогоОлександрівського училища.Чимало книжок, із числавиданихбратамиЗосимами,згодом ускладібібліотекиГрецькогоОлександріського училищапотрапили докнигосховищаНіжинськогоісторико-філологічногоінституту князяБезбородька, йтеперзаймаютьпочеснемісце векспозиції Музеюрідкісної книжкиНіжинського державногопедуніверситетуіменіМ.Гоголя.

Упам’ять просвоїхбатьків табратів Микола ПавловичнаостанокпросивсвящениківНіжинськогоГрецького братстващорічновідправляти наГрецьомукладовищі та вМихайлівській таВсіхсвятській церквахобідні.Влаштувавшиусіфінансові тадуховні справ,віддавшиостаннірозпорядженнядушеприкажчикам,він ізпочуттямвиконаногообов’язку тиховідійшов увічність 16 лютого (за ст. стилем) 1842 року й бувпохований ізусіма почестями всклепібілявівтаряпобудованої нимкладовищенської церкви,поруч із братомАнастасієм.

Колізвістка про смерть Миколи Зосимадійшла доГреції, вАфінахзібралисянайповажніші людиГреції,щобвшануватипам’ятьцих великихпатріотів тамеценатів.

яквідзначалося впостанові,прийнятійцимиобранцямигрецького народу 30березня 1842 року, "було бзвершене привсьомузагалісвятепоминання, наякомузгадувалисяіменаАнастасія,Феодосія, Миколи, Зоя таМихаїлаЗосимадів.Відразу ж було бвирішенозбудуватипам’ятник,достойнийбратів Зосима, наякому б було б написано про усі їхньогодобрі справ вім’яГреції”.

Добрапам’ять пробратівЗосимів йдосіживе вГреції.Вдячнінащадки досьогоднівшановуютьблагороднихпатріотів, котрізробили скількидобрихсправ длявідродженняеллінського духу тавідновлення державноїнезалежностіГреції. УмістіЯніні, набатьківщинібратівЗосим, їхньогоім’ям названовулицю,бібліотеку,ПедагогічнуАкадемію. Набазізаснованогобратами училищасьогоднідіютьдвігімназії таліцей, а усімвихованцямцихучбовихзакладів зазаповітом Миколи ПавловичаЗосими до цого годинисимволічнодаруєтьсятлумачнийсловникгрецькоїмови.Випускники школисьогодніживуть йпрацюють повсійГреції, але й їхніоб’єднує вАсоціаціювипускників школибратівЗосимвдячність йсвітлапам’ять довидатнихпатріотів тапросвітителівГреції.

На превеликий шкода, вНіжинітрадиціювшануванняпам’ятібратів-меценатів надеякий годину було бзабуто, аїхні погребениепо-варварськизруйновано.Кількадесятиліть пролежалибілявівтаря церквиКостянтина таОленинадгробки,скинуті із могилбратівЗосимів. Алі у 1991році Морозову ОлександровіСергійовичу, тодіщепрацівникуісторичного відділенняНіжинськогокраєзнавчого музею,пощастило послетривалихархівних танатурнихпошуківвідшукатимісце погребениебратівЗосимів, азгодом –знайти імасивнігранітнібази, на які стоялипам’ятники. У 1993роціНіжинськаміська Радавиділилакошти навідновленнянадгробків на могилахбратівАнастасія та МиколиЗосимів.Відтодіім’ябратівнаданоНіжинськомуміському товариствугреків таодній ізвулиць вісторичномуцентріНіжина.

>ГрецькетовариствоіменібратівЗосимів та громадаГрецько-Всіхсвятської церквивідновилодавнютрадиціювшануванняпам’ятівидатнихбратів-патріотів.Віднині на їхнього могилахщорокувідбуваєтьсязаупокійнебогослужіння.

>МеценатиЧернігівськогоколегіуму

>Важливемісцесередосвітніхзакладів у XVIII ст.займавЧернігівськийколегіум - один зцентрів духовного життяЛівобережної України.Створення й діяльністьЧернігівськогоколегіуму булинерозривнопов'язані ізсуспільно-політичним таекономічнимрозвиткомГетьманщини нарубежі XVII - XVIII ст., коли центрукраїнськогодержавотворення тафункціонуванняосновнихкозацькихінституційперемістився вЛівобережну Україну. На теренахбагатої наісторичнітрадиціїЧернігово-Сіверськоїземлі,постаютьгетьманськістолиці (Батурин,Глухів),відроджуєтьсястародавній центррегіону -Чернігів. Здругоїполовини XVII ст. тутутвердилисябагаті,впливові народикозацькоїстаршини -Лизогуби,Дуніни-Борковські,Полуботки, котрівідбудували місто,відновили йогостародавніхрами.

>ПіднесеннюЧерніговасприяло йвисокоосвічене духовенство.Чернігівськимархієпископам, щоволоділинайбільшою вГетьманщинієпархією,імпонувало матір своюрезиденцію вмісті, яку застародавньою славоюдорівнювалоКиєву.Перевівши із Новгорода -Сіверського вЧернігів свою кафедру,друкарню, школу,найвпливовіший із українськихієрархів ЛазарБарановичперетворив його назначнийкультурний осередок.СтурбованийзанепадомКиєво-Могилянськогоколегіуму под годину Руїни (">умалился, став як малаЗакхей "), владикахотів уЧерніговівідкритинавчальний закладвищогорівня,проте черезматеріальнінегараздийому невдалося цогозробити.Заснуваннявищого заставі сталоможливимзавдякигетьмануІвануМазепі,якийпротегував йогонаступникуархієпископуІоанну Максимовичу.Маючинамірреорганізувати школуЛазараБарановича вколегіум,Іоанн Максимович у 1700 р. засприяння тафінансування гетьманиІванаМазепирозпочав в кафедральномуБорисоглібськомумонастирібудівництвоцілого комплексуприміщень, щоскладався ізмонастирськоїтрапезної,дзвіниці та корпусушкільнихприміщень.Цейзадум бувпідтриманий йпродовженийнаступникамиБарановича.

>ПершугрупумеценатівстановлятьчернігівськієпископиАнтонійСтаховський (1713 - 1741),ІларіонРогалевський (1735-1738),АмвросійДубневич (1742 - 1750),ІраклійКомаровський (1752 - 1761),КирилоЛяшевецький (1761 - 1776).

>Післяєпископів впоменникуЧернігівськогоколегіумувписанийрідТимофія Максимовича,якийвикладав уЧернігівськомуколегіумі,перебував напосаді кафедрального писаря, апотім буввисвяченийархімандритомЄлецькогомонастиря.Згадується всинодику йрід Германа Кононовича -викладачаЧернігівськогоколегіуму, азгодомархімандритаТроїцько-Іллінськогомонастиря.

Упоменниквписані народи ііншихдуховнихосіб,настоятелівТроїцько-Іллінського,Єлецького,П'ятницького,Новгород-Сіверського,Максаківського,Клюсовського,Любецького,Домницького,Каташинського,Суразького,Рябцевського,Рихлівськогомонастирів, атакожчернігівського,новгород-сіверського,погарського,почепського,седнівського,семенівського,мглинськогопротопопів,ієромонахів,рідшерядовихсвящеників. Цепояснюється,насамперед, тім, щосаме відмонастирів тапротопопійнадходилигроші іпродукти наутриманнямалозабезпеченихучнівЧернігівськогоколегіуму.

>Середдуховнихосібвписанітакожімена учителів йпрефектівЧернігівськогоколегіуму,зокрема ДмитраСмяловського,якийнавчався вколегіумі, апотімвчителював вньомуПанкратіяЧарнуцького,ЄмеліанаВертелецького, ГерманаПанковського, ГаврилоОпнського. УпоменникзанесенийтакожрідГригоріяКремського, студентафілософії,який в 1754 р. бувкеруючимсправамистудентськоїконгрегаціїЧернігівськогоколегіуму.

УЧернігівськомуколегіуміздобувалаосвітупереважнабільшістьдітейкозацькоїстаршиниПівнічногоЛівобережжя. Так, досинодикавписанийрід генерального обозного Якова Лизогуба (1728-1749 рр. )

>Його сін,Ілля Лизогубнавчався у 30 -xроках XVIII ст. вЧернігівськомуколегіумі. У синодиквписанийтакожбунчуковийтовариш Семен Лизогуб —небіж генерального обозного Якова Лизогуба, атакож його дочка Пєлаґєя.

>Внесок накористьстудентськоїконгрегаціїЧернігівськогоколегіумузробив йФедір Лисенка -генеральнийосавул (1728-1741 рр.),генеральнийсуддя (1741-1751 рр.).Відомо, що йогоонук - Василь Лисенка -навчався вЧернігівськомуколегіумі й його батько бувкисилівським сотником (>1741-1760рр.)Чернігівського полку. Досинодикавписанийрід йІлліЖурмана - генерального судье (1756-1781 рр.), із 1781 року - губернатораНовгород-Сіверськогонамісництва.

Упоменнику значитисярід генеральногоосавула ПетраВалькевича (1741-1758 рр.).Внесок напотребистудентського товариствазробила графиняНаталіяРозумовська - матіростаннього гетьмани України,відтакїїрідтакожзаписаний досинодика.

>Чернігівськимколегіумомопікувалися йчернігівські полковники. Досинодиказанесені народиВолодимираІзмайлова (1740-1749 рр.),ІванаБожича (1750-1761 рр.), ПетраМилорадовича ( 1762-1782 рр.).

УпоменникЧернігівськогоколегіумувписанийрідАндрія Полуботка -сина наказного гетьмани,чернігівського полковника Павла Полуботка (1705-1723 рр.).Андрій Полуботок бувбунчуковимтоваришем (1728-1744 рр.),гадяцькимполковимобозним (1738-1742 рр.). Упоменник вписувати понад 80імен цого роду йсеред них як на четвертомумісціім'я Павла Полуботка. Допоменниказанесений йрідстародубського полковника ЯкимаБорсука (1757-1759 рр.),представникиякоготакожотримувалиосвіту вЧернігівськомуколегіумі. Досинодика занесеноім'яще одногостародубського полковника - СтепанаКаролько-Карновича (1762-1763 рр.).ПідтримувавстудентівЧернігівськогоколегіуму йполтавський полковникАндрій Горленка (1743-1774 рр.).

Досинодика занесенотакож родинибунчуковихтоваришівТимофіяСкоропадського,АндріяДуніна -Борковського,ІванаМиклашевського,АндріяМиклашевського,АндріяСтаховича,ІванаЛашкевича,ЙосипаРашевського,ІванаБерезовського,ІванаБорозди, СтепанаЄси-монтовського, СтефанаБутовича таін.

Записи всинодикуЧернігівськогоколегіумуфіксують йполкову старшину: ПилипаДанченка та Степана Косача -полковихосавулівСтародубського полку,ІванаБулавкіна -хорунжогоЧернігівського полку, Якима Миткевича таАндрія Миткевича -писарівЧернігівського полку, МаксимаТанського - полковогоосавулаКиївського полку.

Усинодикупоминаютьсячисленні народисотниківЧернігівського таСтародубськогополківІванаСахновського,АндріяПолянського,АндріяЛисенка,ІванаБобиря, ФедораПосудевського, ЯковаБакуринського,АндріяТризни, СтепанаСудієнка,Григорія Дубовика, ФедораРимші таін.

Упоменниквписані народи військових тазначковихтоваришівОлександраШрамченка,Григорія Ждановича, ВасиляСоболевського, СтепанаРиби,ІванаМолявки, СеменаЮницького,ФеодосіяПолешка, ВасиляГрембецького.Поминаються й народи військовихканцеляристів АнтонаФільченовського,ІванаРомановського,ІванаПолоницького.Зрідкатрапляються родинирядовихкозаків,зокрема АнтонаКуріки та ФедораМокренця.

>Внескиробила йчернігівськаміськаверхівка:КосьмаКаневський, НикифорШирай -війтиЧернігівськогомагістрату, Петро Лопата,ІванКрутень,Григорій Бублик -бурмистри, Василь Малахов -райцямагістрату. Допоменникавписаний йрід МиколиКостянтиновича -чернігівськогогородничого. Усинодикупоминаються й народиміщан РоманаРябого, Стефана Котляра, Романа Дитину.

>СинодикЧернігівськогоколегіумузафіксувавісторичнутрадиціюблагодійноїдіяльності широкихверств українськоїгромадськості,опікування неюсправамишкільництва, щозначноюміроюсприялозабезпеченнюдоступностіосвіти дляпредставниківрізнихпрошарків. Тому можна говорити що із годиною справаблагодійництвазахоплює все понадверств населеннятогочасної територї України, щосприяло культурному таосвітньомуїїрозвитку.


>Висновок

Темаблагодійництва за годину сталадоволіпопулярною, як на мене,цепов’язано ізбажаннямвідновленняісторичноїсправедливості,боці людипіклувалисянашоюкультурою йвсебічно в позитивномузначеннівпливали нанеї. Та усе ж такиця темаварта болееґрунтовногодослідженнясучаснихісториків такраєзнавців,боінформація проблагодійниківнашої країни та краюзнаходиться врозпорошеномустані.Багатьох людейвзагалірідкозгадують чинавіть смердотівзагаліневідомі широкомузагалу людей. Аці людизаслуговуютьнашоїувагинезалежно відїхньоїнаціональності чиставлення перед тимрізнихполітичнихрежимів.


Списоквикористаноїлітератури

>1.МорозовО.СБлагодійницька тавидавничо-просвітницька діяльністьбратівЗосимів. — Сайт Музеюрідкісної книжкиНіжинськогоуніверситету, —>nigin-museum.do.am/publ/

2. Павленко З.Іван Мазепа якбудівничий української культури. — До.:Вид.дім «КМАкадемія», 2005

>3.Субтельний Про.Мазепинці.Український сепаратизм на початку XVIII ст. — До.: Ли-бідь, 1994

>4.Травкіна Про.МеценатиЧернігівськогоКолегіуму. — СайтмістаЧернігів, —gorod.cn.ua/city_640.html

Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація