Реферати українською » Культура и искусство » Поезія Французька сюрреалізму


Реферат Поезія Французька сюрреалізму

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
сталоможливимзавдякиабстрактностіостанніх від умівсоціального життя, іпрактичних потреб,внаслідок “>незацікавленості”своєюдіяльністю. Ухвилининатхнення задопомогоюінтуїтивногозусилля смердотіможутьзануритися в життя, ісприйняти його вбезпосереднійповноті іцілісності. Аінтуїціядопомагаєїм у цьому.Вонапостаєнавіть не якпізнання, а яксвітоспоглядання,спосіборієнтаціїлюдини в світі, ускладних ймінливихобставинах життя тадолі.Щобнавчитисяінтуїтивномислити,требавдатися дозусиль, котрізмінюють саму перспективуфілософськогоусвідомленняреальності.Інтуїціяспроможнавчинитиабсолютний “переворот” усвідомості,позбавитилюдину відфальшивихзвичок, установок йстереотипів, котрісковують нашу свободу. Миповиннілишезробитизусилля,щобпозбавитися путповсякденного життя, і тодіречіпостануть маємо в новомусвітлі, мизможемодоторкнутися до їхнінайглибшоїсутності. Тому бутиспроможниммислитиінтуїтивноозначаєзмінити сам образ життя,навчитися жити втриванні,побачити воригіналі світло й собі.Аджеможемосхопитиреальністьзсередини задопомогоюінтуїції, а чи не простогоаналізу.Цієюреальністює наше “я”, щотриває. Ілишезанурюючись утривання, миможемооволодіти собою,діятивільно.Аджеіснує дварізних “я”,одне із якіє абизовнішньоюпроекцієюіншого.Йогопросторовим йсоціальнимуявленням. Мидосягаємо Першого із нихпоглибленомурозмірковуванні, якурепрезентуєнашівнутрішністани якживі,неперервномінливіістоти, що непіддаютьсяніякомувиміру, йпослідовність які утриванні немаєнічогоспільного ізспівпокладенням воднорідномупросторі [22,151].

>Подібно доподвійностінашого “я”, можнарозрізнити дваваріантипам’яті. Одна із них,фіксована ворганізмі,єнічиміншим, яксукупністюраціональновлаштованихмеханізмів, котрізабезпечуютьвідповіднийрухомийвідгук нанайрізноманітнішізапити.Завдякиційпам’яті мипристосовуємося донаявноїситуації. Церадшезвичка, ніжпам’ять, вонзастосовує нашминулийдосвід, а чи невикликає його образ.Іншарізновидність –цесправжняпам’ять.Тяглістю вонзбігаєтьсязісвідомістю, вонавтримує йпослідовновишиковуєодне за одним,мірою їхньогонадходження, усінашістани,лишаючи за усім, щовідбулося, йогомісце, йсправдірухаючись усталому йвизначеномуминулому, навідміну відпершоїпам’яті, щодіє втеперішньому, якупостійноперебуває встановленні [22,255].

>Ця “>свідома” (спонтанна)пам’ятьмаєлегкістьпам’ятісновидінь, щоспричиненеїїмареннями.Такоюпам’яттюволодіютьдіти тадикуни.Якщо мивіддаємосяційпам’яті ізїїмареннями, миотримуємоможливістьподолатипорігсвідомості,переносячись у світломарень.Цімаренняпостають як результат природного чи штучного сну.Відбуваєтьсясвоєріднаекзальтаціяпам’яті, коли все,кріммарень,зникає. як говорити ГастонБашляр,буваютьмареннятакіглибокі, котрідопомагають намнастількиглибокозануритися лише у, що смердотізвільняють нас віднашоїісторії. “>Вонизвільняють нас віднашогоімені.Цясьогоднішня самітністьповертає нас досамотностіпершопочаткової.Першопочаткова самітність, самітністьдитинствалишає всвідомостідеяких людейнезнищеннісліди. І всеїхнє життястаєсприйнятливим допоетичнихфантазій,фантазій,якимвідомацінасамотності”.

>Занурення в світломареньстаєнаслідком “бунту”, впроцесіякоговідбуваєтьсяабсолютне,тотальнезвільнення “я”,оскільки воно та (“я”)скидає із собі (всвоїйуяві) путасуспільногоіснування,тягарсоціальних,моральних,політичних,сімейних норм йзв’язків,пересуваючись уплощинумрії,марення. Цемаренняозначаєіснування за межамилогіки йморальності, в особливому світірозкутоїособистості. Отже,бачимо, щосюрреалістичнепереміщення вплощинумаренькорелюється ізніцшеанським переходом “у тій бік добра та зла”:бунтівник-сюрреалістпрагнедосягти саме його, щоїніцшеанськанадлюдина. Алі,крім того,цепереміщення,перенесення у світломареньспричиняється доприголомшливоїсвободивираження,експериментального характерусюрреалістичної творчости.Зміна типу листи, типу автора,який, посуті,стаєлишефіксатором,приладом длязаписуваннявласнийвізій ймарень,даєсвітовізмогувитворювати світлоіншим чином.Гаслами, подякимивідбуваласяця зміну, були: “>Мандрувати.Пробуджувати.Займатисяокультизмом.”. А,щобвідбуласяця зміну,розум не потрібен.Вінскомпрометований, томутребазнайтийомузаміну,відкритиновіспособипізнання,віднайтиновуреальність,справжню –над-реальність.

Таким чином, “>трьома китами”сюрреалістичноїгносеологіїстають:звільненнялюдини,звільненнясвідомості,вивільнення духу.

>Сюрреалістивідкриваютьістину, Якаполягає до того,щобповернутися до “я”,зануритися внього,розкріпачити його. Урезультатірозкуте “я”встановлює:

1.Сутність промовніяк непов’язана із їхніреальністю;єінші,крімреальних,зв’язки;

2.Всевладністьвипадку,ілюзії, фантастики,марення.

 


>Висновки

>Сюрреалістипродукуютьособливий виддіяльності, котразавершаєтьсявіднайденнямсвоєрідної “>внутрішньоїдуховноїматерії”.Цяматеріянаближена досновидінь,галюцинацій,образів,породженихдушевнимизахворюваннями, й томудокорінновідрізняється відзвичайної думи. На думку Арагону,сюрреалізмзмінюєосновиіснування,занурюєіндивіда у морібуття, “>населене акулами шаленства”.

>Найбільшецінувалися тихобрази,якимпритаманнийнайвищийступіньдовільності, котріошелешуютьрозум. як говоритиП’єрРеверді: “Сила образу над йогонесподіваності іфантастичності, але й і увіддаленій йточнійасоціаціїідей”.Такіобразистворюютьефект “>подиву”,повертаючирозум у стандитинства,безпосередньогосприйняття, якунаближає нас доістинного життя. Томувідкритисюрреалістичнуістину можналишезіставляючи,зчленовуючи ті, щотверезийглузднеспроможнийуявити разом. Томунайпрекраснішими (>сюрреалістичними) образамиє тих, щозближуютьнайвіддаленішіелементиреальностінайбільш коротким йпрямим шляхом,внаслідок яківиникаєефектнесподіванки,ефектприсутності чудесного вреальності.Дивовижне,чудеснерозглядаєтьсясюрреалістіми якнесподіванийбезлад,диспропорція, щовражає.

>Сюрреалізмдаєефектнесподіваного, щовиникає припоєднаннівіддалених величин;постає як диво,поєднання реального та чудесного, їхні сплав,зв’язок йєсюрреалізмом.

>Сюрреалізмпрагневирішитиголовнісуперечностілюдськогобуття,звільнитилюдськусвідомість від рабства. Бретон у 2-го “>Маніфестісюрреалізму” (1929 р.)головнимзавданнямочолюваного ним рухувважає “>пошуки пунктусвідомості, вякомуперестаютьсприйматися яксуперечності – життя та смерть,реальне іуявне, минуле ймайбутнє,високе танизьке, не- йкомунікабельне”. Усюрреалістичнійдіяльності людинаможедосягти тотальногорозуміння – шляхомподолання абсурдногорозрізнення прекрасного йпотворного,істинного й фальшивого, доброго та лютого.Крім того,розмивається межаміжматеріальним йдуховним,зникаєрозрізненняміжоб’єктивним йсуб’єктивним;заперечуєтьсяможливістьраціональногопізнання світу.Адже усіреальніпредметиєлише образамибажання, якуєвсемогутнє йвсепроникне.

>Сюрреалісти, із їхнього “>абсолютним бунтом”повстаютьпротитрадиційнихмовленнєвихактів.Перш на,цестосуєтьсясюрреалістичноїконцепції “>автоматичного листи”, що, як ймовленняувісні,харктеризується як результатпсихічноїдіяльності. Результатцеймає бутинаскількиможливовідсторонений відбажання щосьзначити,звільнений від ідеївідповідальності (Якаєлишегальмом),наскількиможливонезалежний від того і неєпасивнимжиттямсвідомості.Щобдосягти цого, Бретонрадитьтаке: “>Створіть усобі станнайбільшпасивний чисприйнятливий.Абстрагуйтесь від вашогогенія, вашихталантів йталантівінших.Скажітьсобі, щолітература – один знайсумнішихшляхів, що довсьоговедуть.Пишітьшвидко, беззаздалегідьобраної тими,доситьшвидко,щоб незберегти впам’яті й ненамагатисяперечитати”. якбачимо,швидкістьстаєнеобхідноюумовою у тому,щобуникнутипідробки; вонперетворюється нахранителькудостеменності тексту,стаючиоб’єктомвибору,якийважливийще і бовінвизначаєсмисл й природунаписаного.Швидкістьнеобхіднаще і бо вонгарантуєбезпосереднезаписування думок,образів,асоціацій,тобтоспонтанність.

>Сюрреалістинамагаються не лишевилучити активноготворця ізвибудованої нимисистемивартостей (щознаходить своївтілення укультивованому нимипринципіспонтанності), але й ізмінитимісце та рольпредметів,знищивши непросто форму, а на саму думку пронеї. Томувеликезначення всюрреалістичномуекспериментіналежить “>дисформації”, колипредметизрушенозізвичних місць,примушено їхні до “>протиприродних”, “>злочинних”зв’язків, а світлодезорганізовано,щобдосягти йогосемантичногорозпаду,пом’якшити чидискредитуватиготовісмисли, щовідбиваються всловах-етикетках.

>Звідси, із цогопрагненняподолатитерормови,нав’язаноїсоціумомпостаєпрограмнавимогасюрреалістів:некомунікативністьпоетичного слова. Тому істворюютьсюрреалісти “>приголомшливіобрази”, котрієконструкціями, посуті,позбавленимиобразності: “>мертвийпацюк умозковішлунка” (Ж.Рибмон-Дессень), “>облізлесонцепоглинаєударисокири” (М.Лейрис), “>розіп’ятаїжа схожа наосінь” (>Ж.Арп), “>трояндовийкущ ізкошачою головоюзаколисує собі мосту”, “>твої ноги як низькаключів налиткахп’яничок-ремісників” (Бретон) тощо.

>Найбільшесюрреалістипоціновують тихобрази, котрістворено шляхомпоєднаннянайвіддаленіших зрозуміти,уявлень,ідей. Так, Бретон говорити: “>Можливезближеннябудь-якихслів безвинятку.Поетичнацінність такогозближення тімбільша,чим более воно тадовільне йнеприпустиме напершийпогляд”.

>Сюрреалістишукаютьсмисл убезглузді.Їх “>абсолютний бунт”означає й бунтпротизнаковоїсистеми тазнаковості культури вцілому.Звідсижорстокість йнасильство над знаком, якуможевиражатисянавіть усадистичному “>викривленні” знаку, як,наприклад,робивцеМ.Дюшан,пропонуючивикористовувати картину Рембрандта якдошку дляпрасування.Звідси –зневажання синтаксису,гразі знаками, складами та словами. Так,Луї Арагон усвоєму “>Трактаті про стиль”закликає “>попирати ногами синтаксис”,засобами до чогоє: “>фразипомилкові чинеправильні,непоєднаннячастинміж собою, забуття ужесказаного,непередбачуваністьвідносноподальшого,різноголосся,нехтування правилами,каскадинеправильностей, таких, як:міксаціячасів,замінасполучникаприйменником,недоконаногодієслова –доконаним” тощо.Сюрреалістична поєзія так самезаперечуєможливостітрадиційноїмови,руйнуючибудь-якіприписи,провокуючи смертьусталеного,намагаючисьвідкрити йзафіксувати “>істиннуреальність”.Поезіязавждиєвикривлення,лінгвістичнезміщення, але йзміщеннякреативне,адже воно тапороджуєновий йвідмінний відпопереднього порядок.

 


Списоквикористанихджерел

 

1.Шелер М. Обрані твори. – М.:Гнозис, 1994. – З. 110-113.

2. Фрейд З. Невдоволення культурою // Фрейд З. Психоаналіз. Релігія. Культура. – М.: Ренесанс, 1992. – З. 95-113.

3.Косиков Р. «Пекельний машина»Лотреамона //Лотрeамон. ПісніМальдорора. Вірші.Лотреамон післяЛотерамона /Ред.Г.Косиков. – М.: Ad Marginem, 1998. – З. 5-28.

4. Бретон А. Маніфест сюрреалізму // Письменники Франції про літературу. – М.: Прогрес, 1978. – З. 14-72.

5. Леслі Р. Сюрреалізм. Мрія революцію. – Мінськ:Белфакс, 1998. – З. 11-25.

6. Рубчак Б.Пробний років //Розсипані перли.Поети “>Молодоїмузи”. – До: Дніпро, 1991. – З. 18-24.

7.Павличко С.Д. Дискурсмодернізму вукраїнськійлітературі. – До.: Ли-бідь, 1997. – З. 13-30.

8. Ткаченко У. Метеорсвітовоїпоезії // Рембо А.П’янийкорабель. – До.: Дніпро, 1995. – З. 187-218.

9.Супо Ф. Мій милий другДюкасс //Лотреамон… - З. 407-423.

10.Кревель Р.Лотреамон, нас зберігає твій світанковий перстень // Там саме. – З. 420-437.

11. Бретон А. Надя // Антологія французького сюрреалізму. – М.: ГІТІС, 1994. – З. 221-250.

12.Вирмо А.,Вирмо Про. Метри сюрреалізму. –С.-Пб.:Академичесикй проект, 1996. – З. 10-280.

13. БалашоваТ.В. Французька поезія сучасності. – М.: Наука, 1982. – З. 14-36.

14. Барт Р.Сад-1 // Маркіз де Сад і ХХ століття. – М.: РВК “Культура”, 1992. – З. 201-215.

15. Якимець І.Магическая всесвіт. – М.:Галарт, 1995. – З. 7-30.

16. Краус У. Зігмунд Фройд і література // Питання літератури. – 1995. - № 2. – З. 125-138.

17.Волошинов В.М. По той бік соціального // Бахтін під маскою. Статті. – М.: Лабіринт, 1996. –Вип. 5. – З. 4-32.

18. Фройд З.Вступ допсихоаналізу. – До.: Основи, 1998. – З. 109-127.

19. Фройд З. Співає йфантазування // Слово. Знак. Дискурс.Антологіясвітовоїлітературно-критичної думи /За ред.М.Зубрицької. – Львів: Літопису, 1996. – З. 73-93.

20. Ніцше Ф. Воля до повалення влади. – М.: Одіссей, 1993. – З. 240-246.

21. Бергсон А.Вступ дометафізики // Слово. Знак… - З. 46-73.

22. Бергсон А. Досвід про безпосередніх даних свідомості. Матерія і пам'ять // Бергсон А. Зібрання творів. В. 4-х т. – М.: Московський клуб, 1992. – Т. 1. – З. 132-271.


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація