Реферати українською » Культурология » Псіхологічній та соціальний портрет людини масової культури


Реферат Псіхологічній та соціальний портрет людини масової культури

План
 
 
1. Р. ЛебонПсихологіянародів та мас
2. З.Фрейд «>Масовапсихологія йаналізлюдського «Я»
3. Х.Ортега-і-Гассет «Бунт мас»
4. Х. Арендт «>Джерелатоталітаризму» -Безкласове сус-пільство
5. З.Московічі «>Століттянатовпів»
6.Висновки
7. Списоквикористаноїлітератури
 
Р. Лебон - «>Психологіянародів та мас»
>Французькийдослідник Густав Лебонвважаєтьсязасновникомпсихологіїнатовпу.Основним внеском Лебонає ті, щовін показавши, щонатовпє непростезібранняіндивідів, адещопринциповоінакше.Натовпєєдинимутворенням,єдиноюістотою,наділеноюсвоєюколективноюдушею.Характеризуючимасовупсихологію,він,по-перше,досліджуєзміну, котравідбувається ізіндивідом вмасі:
«>Якими б не булиіндивіди, щоскладаютьмасу,якими б не був їхньогоспосіб життя,заняття, їхнього характер чирозум, одного їхньогоперетворення внатовпдостатньо у тому,щоб у якихвиникрідколективної душі, Яказмушує їхнівідчувати,думати йдіятизовсімпо-іншому, ніж думавши бі тадіяв бікожен із нихокремо.Існуютьтакі ідеї йпочуття, котрівиникають йперетворюються на діїлише уіндивідів, щоскладаютьнатовп.Одухотворенийнатовпявляє собоютимчасовийорганізм, щоутворюється ізрізноріднихелементів,який однією моментпоєднується разомподібно доти, якпоєднуютьсяклітини, щовходять в склад живоготіла йстворює шляхом такогопоєднанняновуістоту, щомаєвластивості, котрівідрізняються від тихий, котрімаєкожнаклітинаокремо».
>Ізольованийіндивід, на думку Лебона,суттєвовідрізняється відіндивіда внатовпі, й томуєпевні заподій:
«Ащобхоча бтрохипояснитисобіці заподій, мимусимозгадатиодне зположень Сучасноїпсихології, асаме: щоявищанесвідомогограютьвелику роль надорганічномужитті, але й і увідправленняхрозуму.Свідоме життярозумускладаєлишеневеликучастину порівняно із йогонесвідомимжиттям.Найтоншийаналітик,найпроникливішийспостерігачздатенпомітитилишедуженевелике числонесвідомихрушіїв,якимвінпідкоряється.Нашісвідомівчинкивиникають з субстратунесвідомого, щоскладаєтьсявпливомспадковості. У цьомусубстратімістятьсячисленніспадковізалишки, котріскладаютьвласне душураси.Крімвідкритовизнаних нами причин, щокерують нашимидіями,існуютьтакож йтаємні заподій, в які ми сам незізнаємось, але й зацимитаємнимиєще болеетаємні, бо смердотіневідомі й нас самих.Більшість нашихщоденнихдійвикликаєтьсяприхованимирушіями, щовислизають ізнашоїуваги». Такимирушіями,несвідомим Лебонає «>глибокірозпізнавальнірисирасовоїдуші».
Лебонвважає, що вмасістираютьсяіндивідуальнідосягнення людей, йзавдяки цьомузникає їхніоригінальність.Расовенесвідомевиступає наперший план,гетерогенневтопає вгомогенному.Психічнанадбудова, щорозвиваласьпо-різному врізнихіндивідах,руйнується, й при цьомувиявляєтьсяоднорідний у всіхнесвідомий фундамент. Аліцеще не усі характеристики, котріскладаютьпсихологіюіндивіда вмасі - Лебонвіднаходить, що віндивідахпроявляютьсятакож йновіякості, які смердоті до цого моменту не малі.Обгрунтування цоговіншукає втрьохрізних моментах:
«>Перша ізцих причинзаключається до того, щоіндивід внатовпінабуває,завдяки лишечисельності,усвідомленнянепереборноїсили, йцеусвідомленнядозволяєйомупіддатись такимінстинктам,якимвінніколи недає волю, коливінбуває один. Унатовпі жвін тім меншесхильнийопановуватиціінстинкти, бонатовпанонімний й тому не так насобівідповідальності.Почуттявідповідальності, щостримуєзавжди окремихіндивідів, абсолютнозникає внатовпі».
«Друга причина –заразливість,такожсприяєвиникненню внатовпіспеціальнихвластивостей йвизначає їхнінапрямок.Заразаявляє собоютакеявище, яку легковказати, але й непояснити;їїтребазараховувати дорозрядугіпнотичнихявищ, до які ми теперперейдемо. Унатовпібудь-якепочуття,будь-які діїєзаразливими, й раніше натакіймірі, щоіндивіддуже легко давати у жертву своїособистіінтересиінтересуколективному.Подібнаповедінка,однак,суперечитьлюдськійприроді,отже людиназдатна наньоголише тоді, коли вонаскладаєодиницюнатовпу».
>Крім того Лебонвважає станлюдини внатовпігіпнотичним:
«>Третя причина, й доти жнайважливіша,обумовлюєпояву уіндивідів внатовпі такихспеціальнихвластивостей, котріможуть незустрічатись в них уізольованомустановищі,це –сприйнятливість донавіювання;заразливість, про якої ми лише що говорили служитилишенаслідкомцієїсприйнятливості.
>Щобзрозумітицеявищеслідзгадатидеякісучаснівідкриттяфізіології. Мизнаємотепер, щорізноманітними способами можна привестиіндивіда до лав, коли вньогозникаєсвідомаособистість, йвінпідкоряється усімнавіюванням особини, що змирилася його завітати уцей стан,здійснювативчинки за його наказом, якіінодіможутьпротирічити йогоособистому характеру йзвичкам.Спостереження жвказують, щоіндивід,пробувшидеякий годинусереддіючогонатовпу, подвпливомтоків, котріпоходять із цогонатовпу, - приходити до лав,котрийдуженагадує станзагіпнотизованогосуб’єкта…Свідомаособистість взагіпнотизованогозовсімзникає, як і як воля йрозум, й усіпочуття та думиспрямовуються волеюгіпнотизера.
>Таке жприблизно становищеіндивіда, щоскладаєчастинкуодухотвореногонатовпу.Він уже неусвідомлюєсвоїхвчинків, й внього, як узагіпнотизованого, саміздібностізникають,інші ждоходять докрайнього ступенянапруженості.Підвпливомнавіюваннятакийсуб’єкт якщокоїти дії ізнестримноюстрімкістю; внатовпі жцяневтримнастрімкістьпроявляєтьсяще ізбільшою силою,оскількивпливнавіювання,однакового для всіх,збільшується шляхомвзаємності».
Отже,зникненнясвідомоїособистості,перевагаособистостінесвідомої,однаковенаправленняпочуттів таідей, щовизначаєтьсянавіюванням, йнамаганняперетворитинегайно в діїнавіяні ідеї – вісьголовніриси, щохарактеризуютьіндивіда внатовпі, на думку Лебона.Індивідперестає бути собою йстає автоматом, уякого неіснуєвласноїволі.
>Також Лебонзазначаєще на одному моменті длясуджень проіндивіда, щобере доля вмасі, асамезниженняінтелектуальноїдіяльності: «Таким чином,стаючичастиноюорганізованогонатовпу, людинаспускається надекількаступенівнижче посходамцивілізації. Уізольованомустановищі вона,можливо, був бікультурноюістотою, внатовпі –це варвар,тобтоістотаінстинктивна. Унеївиявляєтьсясхильність досваволі, буйства,лютості, але йтакож й доентузіазму йгероїчності,властивихпервіснійлюдині».
як миможемопобачити вційцитаті,крім негативноговпливумаси наособистість, Лебонзазначає, що людина вмасі подвпливомнавіюванняздатна й навчинкивищого порядку:самовідречення,відданістьідеалові,безкорисливість. У тому годину як уіндивіда особіставигодазавждиєдужесильною,майжеєдиноюрушійноюпружиною, у мас вонрідковиступає наперший план,тож можна говорити прооблагороджуючийвплив діїмаси наіндивіда. Отже, тоді якінтелектуальна діяльністьмасизавжди далековідстає відінтелектуальноїдіяльностііндивіда,їїповедінка ветичномуплані чизначноперевершуєповедінкуіндивіда, чи далеко віднеївідстає.
 
З. Фрейд - «>Масовапсихологія йаналізлюдського «Я»
>Зігмунд Фрейд, щорозглядавпсихологіюмасовогоіндивіда із точкизорупсихоаналізу,погоджується ізЛебоном, щоіндивід вмасі внаслідокїївпливупотерпаєпевноїзміни всвоїйдушевнійдіяльності, Яка частобуваєдоситьглибокою.Ефективністьіндивіданадзвичайнозбільшується, а йогоінтелектуальна діяльністьпомітнознижується, -обидваціпроцесипротікають, очевидним, що напряміпорівняння ізіншимиіндивідами, щоскладаютьмасу.Здійсненняцихпроцесівможе бутидосягнутолише шляхомвідмінизатримок,властивихкожномуіндивідові, йвідмовою відспецифічних дляньогоособливостей й потягів.Тож Фрейдшукаєпсихологічнепоясненнятакійзмінііндивіда.
Дляпоясненняпсихології мас Фрейдвикористовуєпоняттялібідо.Лібідо –енергія таких потягів, котрімаютьсправу з усім, що можнаохопити словомлюбов. Ядромпоняттялюбовієстатевалюбов, щомаєметоюстатевез’єднання, але й віднього невідділяються ііншіаспектилюбові –любов добатьків,дітей, дружба,відданість предметів чиідеям.Всіціпочуттяєвираженням одних й тихий ж потягів,спрямованих насексуальнез’єднанняміжрізними статями,хоча віншихвипадкахціпотягиможуть не бутиспрямованими насексуальну мітку чиможутьутримуватись відїїдосягнення, при цьомузавждизберігаючидостатнючастинусвоєїпервинноїсуті,щоб вдостатніймірізберегтиідентичність.
Фрейд утверждает, щоемоційніприхильностіскладаютьсутністьмасовоїдуші.Вінаргументуєце,по-перше, тім, щомасаоб’єднана, очевидно,певною силою, йця силаможе бути лишееросом.По-друге,індивід,відмовляючись відсвоєїоригінальності вмасі йпіддаючисьвпливу із боціінших людей,робитьце бо вньогоіснує потребаскорішезнаходитись узгоді із ними, ніж бути впротиріччі,отже,можливо,вінробитьце «>їм задля». як основу для свогодослідження Фрейдрозглядаєвисокоорганізовані,довготривалі,штучнімаси, а конкретно –католицькуцеркву тавійсько. Уцеркві, як й ввійську,існуєілюзія, що главамаси, - вкатолицькійцеркві Христос, аармії –головнокомандуючий – любитиоднаково всіхіндивідів, щовходять вмасу.Відцієїілюзіїзалежить сам собою фактіснуваннямаси: безнеї вонрозпадеться. Голова церкви чиармії переносити до шкірного ізіндивідів якдобрий старшого брата,заміняє батька, а усівимоги доіндивідівєлишепохідними відцієїлюбові.Зв’язок шкірногоіндивіда ізцієювищою силоюєтакож причиною їхньогоприхильності один до одного. Отже,коженіндивід вмасіприв’язанийлібідінозно, із одного боці, до вождя (Христос,полководець), а ізіншого – доіншихіндивідів, щовходять вмасу.Підтвердженнясвоєї думи Фрейдзнаходить й вфеноменіпаніки, котравиникає до тоговипадку, колимасарозкладається.Їїосновноюхарактерноюрисоює ті, щоучасникимасиперестаютьслухатисьнаказівкерівника, й щокожна людинапочинаєопікуватисьлише собою, не так наінших.Тобтовзаємніемоційніприхильностіперестаютьіснувати, йвиникає великий страх. Фрейдспростовуєтезу, щолібідінознізв’язкируйнуються поддією страху,він утверждает, щонавпакипанічний страхпередбачаєпослабленнялібідінозноїструктуримаси йєправильноюреакцією нацепослаблення.Вінобґрунтовуєце тім, що увипадку, колиафективніприхильності, котрізменшували дляіндивідарозміринебезпеки,перестаютьіснувати,вінпочинаєпротистоятинебезпецісамотужки й,звичайно, сильноїїперебільшує.Звідси йвиникаєпаніка, котра посутієзнищеннямвсілякоїспільності, щоіснуваламіжіндивідами вмасі.Причиноюруйнаціїемоційнихзв’язків вмасіможе бутизникнення вождя, колизникає йлібідінознепочуття донього, а ще черезце -взаємніприхильностііндивідів, щоскладаютьмасу.
Фрейднаголошує, щопростезбіговисько людей неємасою, доки нескладутьсяцілібідінознізв’язки.Місце вождятакожможутьзаміщатипевні ідеї, чипевнінегативніявища – ненавистьпротипевної особини чиінституту тощо.
>Також,стосовно церкви, Фрейдвиділяєще однуособливістьмаси:витісненіегоїстичніімпульси шкірногоіндивіда, котрі неможутьпроявитись вмасі,завдякилюбові довищоїсили та один до одного,виплескуютьсяназовні. «Уосновікожнарелігіяєрелігієюлюбові для тихий, кого вонапоєднує, йкожнійрелігіївластиважорстокість йнетерпимість до всіх,хто неєїїпослідовником».Пояснюєцей феномен Фрейд так: «Ні одна людина не переноситинадтовеликоїінтимноїблизькостііншого.Інтимнийемоційнийзв’язокміждвома особами, щомаєбільшу чименшутривалість (>шлюб, дружба)залишає облогпротилежнихворожихпочуттів, щоскасовуютьсялише шляхомвитіснення.Ворожість, щопроявляється доіншого,викликана абиіснуваннямвідмінностей віндивідуальнихособливостях, яку приносити із собою критикуцихвідмінностей йбажанняперетворювати їхні.Існує великачутливістьіндивідів повідношенню детальнодиференціації, Яка йвикликає ненависть,агресивність». Усяцянетерпимістьзникає на короткий чидовгий годину привиникненнімаси й всаміймасі.Доти, докиіснуємаса,індивідиведуть собі уїїмежах так,якби смердоті булиоднаковими, смердотімиряться воригінальністюіншоїособистості,прирівнюють собі донеї й невідчуваютьніякоїагресії.Такеобмеженнянарцисизму, на думку Фрейда,може бутивикликанолишелібідінозноюприхильністю доіншихосіб,оскількисебелюбністьзнаходитьобмеженнялише влюбові доіншихоб’єктів.
 Отже, всвоїйроботі, Фрейд доводити, що вмасінаступаєобмеженнянарцисичногосебелюбства, неіснуючеззовнімаси, якуєнезаперечнимдоказом того, щосутністьмасизаключається вновоутворенихприхильностяхучасниківмаси один до одного,лібідінознихзв’язках.
 
Х.Ортега-і-Гассет - «Бунт мас»
 >Іспанськийфілософ ХосеОртега-і-Гасетвиступає ізгостроюкритикоюмасової культуриїіндивідів, що донеї належати. На його думку,масаскладається із людей «>загального типу», безіндивідуальності, тихий,хтонічим невирізняєтьсяз-поміжінших. «>Людинамаси – та, Яка невідчуває всобініякогоособливого дару чивідмінності від всіх,хорошого чи поганого, Якавідчуває, що вон точно така, якінші.Воназовсімцим незасмучена,навпаки, людинамаси счастливоевідчувати собі такою, якусі», -пишевін.
>Ортега-і-Гассетпорівнюєлюдинумаси ізлюдиноюелітарнихменшин йпостулює якрізницюміж ними ті, що людинаменшинсувора йвимоглива сама до собі,бере у собі працю таобов’язки, тоді як людинамасипоблажлива до собі,задоволена собою,живе беззусиль, ненамагаючись собівиправити чипокращити,пливе затечією. Цеподілення намаси тавибрануменшість -поділення не так насоціальнікласи, але втипи людей, -наголошує автор. «Укожномукласі, -пишеОртега-і-Гассет, - можназнайти «>масу» й «>вибрануменшість»».Такожвіннаполягає на бо «>масовий тип»переважаєнавіть втрадиційновибранихгрупах (такзваніпсевдоінтелектуали), тоді яксередробочого класунерідкозустрічаються «>аристократи духу».
>Ортега-і-Гассетаналізуєджерелавиникнення мас йобставини, щосформувалилюдинумаси .Вінназиває трифактори, котрізробилиможливимствореннямасовоїлюдини:ліберальнудемократію,експериментальну науку таіндустріалізацію. ХІХстоліття, на його думку, було бреволюційним, бозавдякиекономічному татехнічномузростанню воно тавивільнило для «>середньої»людини понадвільного години, понадкоштів,зробившиїї впевніймірінезалежною.Ще понадця зміну проявилася уцариніморалі та права: булискасованістани тастановіпривілеї, усі сталирівними прав. «Отже, -пишеОртега-і-Гассет, - народилася нова людина, людинамаси, й світло, щоїїоточує ані вякійміріїї неутискає, ані до чого непримушує, не ставитизаборон,навпакивін будити вньомубажання, котрітеоретичноможутьбезкінечнозростати. Світвселяєілюзію, що завтравін якщощебагатшим,щедосконалішим, абивінмаєбезкінечнийпотенціалрозвитку.Пересічна людина,бачачинавколотехнічно тасоціальнодосконалий світло,вірить, що йогостворила таким саму природу».ЗвідсиОртега-і-Гассетвиводитьдвіосновнірисипсихологічного портретамасовоїлюдини:нестримнезростанняжиттєвихпрагнень тапринципованевдячність довсього, що дозволилоїй так добро жити.Людинамаси, на його думку, схожа наневихованудитину, щорозпещенаоточуючимсвітом.Розпещувати длянього –це означативиконувати усібажання,привчити до думи, що все дозволено, що немаєніякихзаборон йніякихобов’язків. Невідчуваючиніякоготиску,індивідмасизвикає ані із кім нерахуватись, такнікого невизнавати старшим чивищим.
>Маса, заОртегою-і-Гассетом,сприймаєповну свободу життя якприродний стан,нічим неспричинений, йвнаслідок цого небажаєзважати ані на котрізовнішніавторитети.Людинамасизадоволена собою такою,якою вонає.Вонасхвалює ті,чим вона саманаділена – думи,прагнення,симпатії,смаки, боніщо йніхто незмушуєїївизнати собілюдиною іншого сорту,обмеженою йнездатною до творчости, нездатноютакож й підгримувати туорганізацію, Яка далаїйповноту життя.Людинамасизавждивідчуває собігосподаркою стану, нешукаєпостійнихавторитетів, тоді як людинаеліти,завждивідчуваєвнутрішню потребузвертатись нагору, до авторитету й принципу,якому вондобровільно служити.Саме людинаеліти проводитисвоє життя вслужінні, життя задлянеїінтересу безпевноївищої ідеї,якій його можнаприсвятити. Коліможливістьслужіннязникає, вонавідчуваєнеспокій йшукає нового заподіяння, более складного тавідповідального.Людинаелітиживежиттям,підкоренимсамодисципліні, йОртега-і-Гассет,називаєцедостойним,благороднимжиттям.Натомість людинамасиживе всвоєзадоволення, непрагнучи до порядку та закону. ДляОртеги-і-Гассета,благородне життя –це життяаскетичне,завжди вже були наготові до нових,вищихзвершень,перехід від «>сущого доналежного».Тоді як людинамаси –інертна,відстала,самовдоволена,самовпевнена, не так назусилля, й життяїїзамикаєтьсясаме насобі.Ще одна рисулюдинимаси, на думкуОртеги-і-Гассета, –ценепокірність; вона нездатнапідпорядковуватись, нею складноуправляти,оскількиосновна рисупсихіки мас –інертність,замкнутість всобі йвпертанепіддатливість. Масі відприродипозбавленіздатностіопановувати ті, щознаходиться поза їхнівузьким колом, - й людей, йподії. «>Вонизахочуть матір вождя – й незможутьйти його, смердотізахочутьчути, йпереконаються, щоглухі», -пише автор. Політичнатупістьлюдинимаси скидатися відтупостіінтелектуальної йморальної, що на думкуОртеги-і-Гасета,робитьлюдинумасивкрайнебезпечною.
>Ортега-і-Гасетробитьвисновок: як лише світло й життя широковідкрилисьпересічнійлюдині,її душавідразу їмзакрилась, йосновноюпроблемоюмасовоїпсихологіїєсамецязамкнутістьдуші.Людинамасивважає собідосконалою,ніколи несумнівається, тоді як людинаелітизовсім ввласнійдосконалості.Замкнутістьдушіпозбавляєлюдинуможливостіпізнативласнунедосконалість,оскільки Єдиний шлях додосконалості –порівняння ізіншими, але й дляпорівняння вон хоч намить виннавийти за своїмежі,переселитись вближнього. Душапересічноїлюдини натаке нездатна.Якщораніше плебсніколи неуявляв собіносіємпевної ідеї, йогореакціязавжди було бпасивною, то людинамаси тепер,опанувавшипевну низку «>загальних місць»,маєвласні думи разом узяте, щокоїться в світі.Вона пересталаслухатиінших,оскільки уже сама всезнає й самаможесудити йвирішувати, - йце авторадуженепокоїть. АліОртега-і-Гассеткаже, що ідеїтакоїпересічноїлюдини -несправжні ідеї,оскільки у яких немаєвищоїінстанції,системи норм, доякої можна було б бапелювати.Людинамаси – варвар, а й у варваро немає норм. А лишенормивизначаютьступіньрозвитку культури.
Отже,Ортега-і-Гассетнаголошує на боз’явивсяновий типлюдини,який не було запотрібневиправдовувати своїпретензії тавчинки передіншими чи собі за.Людинамасивідкрила всобі «ідеї», «думи», але й вона не дуже до творчости чи до конструктивногомислення.Всіїї ідеї –цематеріальніпрагнення,убрані всловесну форму.Замкнутістьмасовоїдуші, Якаштовхаємасу навтручання вбудь-якісуспільні справ,потребує йзагального способувтручання:прямої дії.Всі «>непрямі дії»натомістьскасовуються:наприклад, добровиховання. Прямадіявиражається врозпусті,відсутності нормввічливості,взаємоповаги,справедливості, тощо.Тож,якщопідсумувати, то тут дляОртеги-і-Гассетамасова людина –це варвар. А варварство, на його думку,спрямоване нарозкладаннясуспільства,цивілізації,елітарної культури.
 
Х. Арендт - «>Джерелатоталітаризму» -Безкласове сус-пільство
 
Х. Арендтдосліджуєджерелавиникненнятоталітаризму йпостулює, що усітоталітарнірухинацілені намаси ідосяглиуспіхусаме ворганізації мас, а чи некласів, якколишні партії, й негромадян, щомають свої подивися.Тоталітарнірухи,пише Арендт,залежать відмасовості дотакоїміри, щотакірухинеможливі в державах ізвідносномалимнаселенням.Тоталітарнірухиможливіскрізь, деємаси, котрі ізтієї чиіншої заподійнабулисмаку дополітичноїорганізації. Отже,наголошуючи на цьому, Ханна Арендтвимальовує портретмасовоїлюдини йнаділяєїї такимирисами:по-перше,масиоб’єднує неусвідомленняспільнихінтересів, смердоті немаютьчіткоїкласовоївиразності.Термін «>маси» можнавикористовуватилише людям, які чи черезїхнюкількість, чи черезбайдужість, не можнаоб’єднати вжоднуорганізацію,засновану наспільномуінтересі, уполітичні партії,органи місцевого самоврядування,організації зафахом чипрофспілки. Масі –цеполітичнобайдуже населення, якунайчастішенавіть небере доля вголосуванні, відякогоранішевідмовлялись усі партії, й на яку направили своюувагутоталітарнірухи.Життєвістандартимасовоїлюдиниобумовлюються не лишеприналежність допевного класу, стількитимивпливами та думками, котрімовчазноподіляються всімакласамисуспільства врівніймірі. Масіпоєднанізовсім неусвідомленнямвласнихінтересів,загальнийінтерес у якихвідсутній.
Арендтпише, щопоява мас не був результатомзростаючоїрівності умів для всіх,поширеннязагальноїосвіти йнеминучогозниженнястандартів йпопуляризаціїзмісту культури. Причинуперетвореннясуспільства намаси вонашукає вісторичнійситуації. Наїї думку,імперіалізмпризвів дорозкладаннясуспільнихкласів, доствореннябезкласовогосуспільства,суспільства мас.Крім зачасівімперіалізмамаємісцепостійневідчуттянестабільності, щоєфункціональноюнеобхідністю дляутворення мас татоталітарногопанування.Першасвітовавійна тапов'язані із неюнестабільності,стражданнявеликоїкількості людейнемов бі служилидоказом, що пересталидіятизагальноприйняті правила йнорми.Війна, слова,є великапрелюдія дорозпадукласів таперетворення їхнього намаси.Під годинувійни людина непростовиступаєгвинтикомвеличезноївійськовоїмашини,масовихдій, але й інамагається бутианонімною,безликою.
>Післявійниз'явиласьвеличезнакількість людей,викинутийзісвоїхкраїн,позбавленихгромадянства.Ці людивідкололись відсвоїхнаціональних тасоціальних груп, не маліглибокогокоріння втійземлі, наякій мешкали. «Парадокс, щоміститься увтратілюдських прав,такий, щоцявтратаодразу жсупроводжуєтьсяперетвореннямлюдини вбіологічнуособину, влюдину «>взагалі» - безпрофесії, безгромадянства, без думи, без справ, пояким можнавпізнати тавиділити самого собі зсобіподібних». Політичнадезорієнтація як результатпершоїсвітовоївійнизробиласотнітисяч людейбездомними,позбавила їхні держави. Черезбезробіттямільйони людейопинилисьекономічнозайвими йсоціальнообтяжними.
Отже,саме черезці заподій:розкладаннякласів,нестабільність,розчарування в інших формахіснування, що вподальшомувикликаєатомізаціюсуспільства, -виникають , на думкуХанни Арендт,маси. Алі вонанаголошуєще на одномуцікавомумоменті, але в співпрацю мас ізелітами.Висококультурних людей особливоманятьмасовірухи,оскількивисокорозвинутийіндивідуалізм йвитонченість непопереджують, аінколизаохочуютьбажаннясаморозчинення вмасі. Людиелітидолучались домаси,бажаючирозчинити всюіснуючу культуру, усізнання таспосіб життя вмасі.Такесамозреченнямасовоїлюдини –це потяг доанонімності,функціонування вякостігвинтика,жаданняперетворення, яку стерло бпопереднісамоототожнення ізконкретними ролями чифункціями всуспільстві.Тимчасовий союзміжелітою йюрбоюгрунтувався на томущиромузахопленні, ізякимпершаспоглядала, як другатрощитьреспектабельність.
>Головною причиноювиникненнямасовоїлюдини йодночасноїїголовноюхарактеристикою Ханна Арендтназиваєсоціальнуатомізацію такрайнюіндивідуалізацію. Отже,головна рисулюдинимаси,це небрутальність тавідсталість, аізольованість та шлюбнормальнихсоціальнихвідносин.Будь-якихтоталітарний режимнайпершим своїмкрокомзавждизнищуєсоціальністосункиміж людьми (чинамагаєтьсяцезробити).Наприклад,репресіїнацілені тих,щобцілковито ізметоювласної безпеки людиуникали,наскількиможливо,будь-якихособистіснихконтактів.
Отже,говорячи промаси, Ханна Арендт в основному подчеркиваетзагальнуізольованість людей їхнімежах та самітність йатомізованість якосновніумови для поширеннятерору.
 
З.Московічі - «>Століттянатовпів»
 
>Роботафранцузького автора З.Московічі «>Століттянатовпів»єсвоєріднимузагальненнямсучасних трактувань мас й їхніролі всуспільстві.Московічіфіксує, що світложиве вепохумасовогосуспільства,людини-маси, всуспільстві, вякомувідбуваєтьсязнеособлюванняумів, дерозумграєдопоміжну роль, неприймаєтьсяініціатива,відбуваєтьсяпоневоленняіндивідуальноїдушіколективною. У цьомупланідаєтьсявикладпоглядів Лебона, Тарда, Фрейда тощо. ДляМосковічінатовп,маса – «>цесоціальнатварина, щозірвалась ізланцюга.Моральнізаборонизметаються разом ізпідкореннямрозуму…Людськамаса, щознаходиться вневпинномурусі – вісь щотакенатовп. Ценеприборкана тасліпа сила, котра взмозіподолатибудь-якіперепони,зсунути міські чизнищитивитвористоліть».
>Звичайно,натовпиіснувализавжди, але й в ХХстолітті смердоті, говорити авторвслід заОртегою-і-Гасетом, стали «>видимими йчутними». Мовайде про «>масофікацію», подякоюМосковічі, як й Арендт,розумієстирання тазмішаннясоціальних груп.Місце народузайняла аморфнасукупністьіндивідів. Іцямаса, на його думку,стихійнопрагне не дуже додемократії, а до деспотизму.Всюди миспостерігаємо «>пануючі, а чи неправлячімаси». І невипадково,вважаєвін,виявилось, щоконцентраціямасипризвела доконцентраційнихтаборів.Маса –цеколективнабудова,колективна форма життя, вонаявляє собоюнезалежнуреальність.Московічі подчеркивает, що, згідноЛебону, було б бнеправильнимвважати, щоосвічені шарисуспільствакращепротистоятьколективномувпливу, ніжнеосвічені. «>Маса –це не плебс чи «чернь»,бідняки,невігласи,пролетаріат… котріпротипоставляли собіеліті,аристократії.Натовп –це усі: ві, я,кожен із нас. як лише людизбираються разом,неважливохто, смердотістаютьмасою».
>ОсобливозупиняєтьсяМосковічі намисленнінатовпу, якувінпротиставляємисленнюіндивіда.Натовпмислить світло таким,якимвінсобі йогоуявляє.Мисленнянатовпу – говоритивін –цезавждимислення ужебаченого й ужепізнаного. «Колі мипотрапляємо, якриби, всітьнатовпу, йпочинаємомріяти наяву, ідеїпроникають нашасвідомість увиглядіконкретних схем,кліше таіншихуявлень».Мисленнястаєавтоматичним, воно тадопомагаєзіслизнути ізуявного нареальне, прямо перейти від ідеї до дії.Логіканатовпупочинається там, делогікаіндивідузакінчується.Вонамаєсправу не ізідеями-поняттями, а ізідеями-образами.Натовп нерозрізняє сну відреальності,утопії від науки.Іноді станлюдини, щознаходиться внатовпі,порівнюють ізсутінковим станомсвідомості, якувтрачаєактивність,дозволяєпоринати вмістичнийекстаз,видіння,панічний страх.
НеменшуувагуМосковічіприділяєролівірувань,вважаючи, щонатовпу безвірувань неіснує, якбудинку без архітектури.Вірування –цескріплюючийнатовп цемент.Будь-якеколективневіруванняєбезкомпромісним,радикальним.Воноєсвідченнямтріумфупристрасті, фанатизму.Утопічнавіра, доводитивін,євираженнямінстинктусамозбереження,схильного докрайніхпроявів. «Длянатовпувірає тім,чиматомнаенергія – дляматерії:найбільшзначимою танайжахливішою силою,якою могла бволодіти людина.Віра активнодіє. І тієї,хто неюволодіє,маєможливістьперетворитимножину скептичноналаштованих людеймасувпевненихіндивідів, що легкопіддаютьсямобілізації та легкоуправляються».Самеціфакторидаютьлюдиніпочуттязахищеності внатовпу,вінвідчуває собірівним всім.Віннемов біздобуваєтиху гавань, девінзахищений відтягаря проблем.Чимтривожнішепочуває собі людина, тім болеевіннамагаєтьсявлитись внатовп.
 
 
 
>Висновки
 
Отже, мирозглянулип’ятьрізнихточокзору на отой портретмасовоїлюдини: Густав Лебоносновнимелементоммасовоїпсихологіївважавзаразливість йсхильність донавіювання,наголошуючи на бомаса недорівнюєсуміхарактерівіндивідів, щоїїскладають, амаєспецифічний характер.Зігмунд Фрейдставив основою характерумасовоїлюдиниспецифічнілібідінознізв’язки, котріпоєднуютьчленівмаси із вождем, атакож один із одним.Ортега-і-Гассетнаголошував наварварськомухарактерілюдинимаси,несхильної дослужіння,високихвчинків тавзагалі дороздумування, атакож активнопротиставлявлюдинумасилюдиніеліти. Ханна Арендт у главукута ставила запитанняатомізаціїсуспільства,надмірноїіндивідуалізації, через якоївиникає людинамаси,схильнапідкорятисьтоталітарнимрухам. ІнарештіМосковічіпідсумовує думи всіхцихдослідників й утверждает свою точкузору, заякоюбудь-якезібрання людейємасою, йназиває сумуїїхарактерних рис.
Списоквикористаноїлітератури
 
  1. Арендт, Х.Джерелатоталітаризму. – До.: Дух йЛітера, 2005. – З. 354 – 389.
  2. Лебон Р. Психологія народів та мас. – СПб.: Макет, 1995. - 311 з.   
  3. Московічі З. Доба натовпів. - М.: "Центр з психології та психотерапії", 1998, - 480 з.
  4. >Ортега-і-Гассет, Х. Бунт Мас. // Вибрані твори. – До.: Основи, 1994. – З. 15 – 60.
  5. Фрейд З. >Масовая психологія і аналіз людського Я // Психоаналіз. Хрестоматія. – СПб.: Пітер, 2001. – З. 408 – 436.
  6. >Хевеши М. Натовп, маси, політика. – М.:ИФРАН, 2001.
Автор -Топіліна Ганна, НАУКМА

Схожі реферати:

Навігація