Реферати українською » Культурология » Этикет і гостинність


Реферат Этикет і гостинність

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Західний адміністративний округ

ПРОЕКТ

ПО ТЕХНОЛОГІЇ НА ТЕМУ:

«ЭТИКЕТ І ГОСТИННІСТЬ»

Ученицы 9 «А» класу

Середньої школи №888

Макарової Катерини

Викладач Дьячкова Г.Н.


Москва 1999-2000 навчальний рік


 

СОДЕРЖАНИЕ.

 

ЩО ТАКЕ ЭТИКЕТ 2

ІЗ ИСТОРИИИ ЭТИКЕТА 5

СУЧАСНИЙ ЭТИКЕТ 7

ПРОВЕДЕНИЕ СВЯТ І ТОРЖЕСТВ 8

СЕРВИЗ ФРАНЦА –ИОСИФА 8

ПРАВИЛА СЕРВИРОВКИ 9

ПРЕДМЕТЫ СЕРВИРОВКИ 11

СТОЛОВОЕ БЕЛЬЕ 11

СКАТЕРТЬ 11

САЛФЕТКИ 12

ПОСУД 14

СТОЛОВЫЕ ПРИБОРЫ 17

СТЕКЛО (ХРУСТАЛЬ) 22

ОКРАСА СТОЛУ ЦВЕТАМИ 24

ПРАВИЛА ПОДАЧИ БЛЮД 25

ХОЛОДНЫЕ НАПИТКИ 25

ХОЛОДНЫЕ ЗАКУСКИ 27

СУПЫ І БУЛЬОНЫ 28

ГОРЯЧИЕ ЗАКУСКИ 29

БЛЮДА ІЗ РИБИ 30

МЯСНЫЕ БЛЮДА 31

ЧАЙНЫЙ СТІЛ 33

ПРИЙОМ ГОСТЕЙ 34

МОЄ СТАВЛЕННЯ До ТЕМЕ 36

СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННОЙ ЛІТЕРАТУРИ 37

 

 

 

 

ЩО ТАКЕ   ЭТИКЕТ.

 

Этикет слово французького походження, що означає поводження.

       В одному з пишних і вишуканих прийомів у короля Людовіка чотирнадцятого гостям вручили картки з переліком кількох обов'язкових правил поведінки. Від французького назви карток – «етикеток» і сталося слово “етикет”.

      У Росії її в 1717 року під час Петра Першому було видано книжку “Юності чесне зерцало чи показання до житейському обходженню”. У ньому за абеткою і арифметикою викладалися правила, як сидіти за одним столом, давати раду ножем і виделкою, якою відстані знімати капелюх під час зустрічі зі знайомим…

      “ Над ествою не чавкай, як свиня, і голови не чеши, не проглотя шматка не кажи, оскільки роблять нечеми. Часто чхати, сморкать і кашляти негарно”.

      Звісно, згодом правил поведінки змінилися, але що незмінно з глибокої давнини.

      Після Стародавнього Риму вдирався до нас звичай гостинності. Столові прилади був у пошані вже в єгиптян. А вміння є він красиво й безшумно завжди вважалося великим гідністю, важливим елементом культури поведінки.

Як слушно і гарно сидіти за одним столом під час їжі, користуватися їдальнями приладами й посудом, як естетично їсти та пити – й інші ці запитання зовсім не від пусті, особливо враховуючи, що впродовж останніх рік ми все стали багато комунікабельні, багато спілкуємося з різними людьми, їздити, отже, і їмо а поза домом. І який інколи незручно почувається людина, запрошений на кликаний вечір чи офіційний прийом, не знаючи значення багатьох із розташованих проти нього приладів. У який чарку налити, який виделкою є, якщо їх у кожну персону доводиться по два чи навіть із три, й різні – і вже втрачено почуття комфортності, а можливо зіпсований увесь вечір. Та й удома, у сімейному колі зовсім не зайве вміло орудувати виделкою і ножем, правильно користуватися серветкою.

      З усіх нехитрих правил поведінки багато засвоїли лише одне – “коли їм, то глухий і ньому”, яке, між іншим, не найголовніше.

І це знати, як правильно розставити на столі страви, послідовність їх подачі, вміти доглядати за гостями – усе це багатьом людей загадка. Може годі її розгадувати, адже можна обійтися по обід і ножа, і серветки – досить тарілки з ложкою? Ну, якщо виходити із цього, то ми не гріх згадати часи, коли тарілки з ложкою були «примхою», їх, як і всю сервіровку заміняли ножа і великий окраєць хлібини. Але і придумали люди столові прибори і правил поведінки, щоб і комфортніше почуватися за одним столом.

 

      Правил поведінки багато, але є найпростіше правило: людина своєю амбіційною поведінкою і зовнішніх виглядом ні доставляти незручності людям, оточуючим його.

Этикет  – вихованість, гарні манери, вміння поводитись суспільстві.

      У російській мові є слово ввічливість. Вежливым називають людини, знає правил поведінки і – головне! – хто ці правила.


 

 

 

 

 

З ІСТОРІЇ ЭТИКЕТА.

Этикет – правила поведінки, поводження, які у певних соціальних колах.

      За часів абсолютної монархії етикет представляв систему правил поведінки при дворі монарха, спрямовану на закріплення знаків уваги перед його персоною.

      У Марка Твена в «Принці і злиденному» є вражаюча сцена вдягання короля:

      «Насамперед, лорд обер – шталмейстер взяв сорочку і її першому лорду егермейстеру, той передало її другому лорду опочивальні, цей у своє чергу – головному лісничому Віндзорського лісу той – третьому обер – камергеру, цей – королівському канцлеру герцогства Ланкастерського, той – зберігачу королівської одягу, цей – герольдмейстеру Норройскому, той коменданту Тауера, цей – лорду завідувачу двірським господарством, той – головному спадкоємному подвязывателю королівської серветки, цей – першому лорду адміралтейства, той архієпископу Кентерберійському і, нарешті, архієпископ – першому лорду опочивальні, який наділ сорочку – чи, вірніше, те що від неї, - на короля.

      Кожна приналежність його туалету піддавалася до того ж повільному і урочистому процесу».

     

Повторювані щодня – з нашого погляду зору безглузді – церемонії були складовою придворного етикету. Але з погляду этиета, вони потрібні були. Дотримання різноманітних церемониалов, підкреслювало унікальну роль королівської особи, сприяло (навіть зовні) її винятковому соціальному становищу, підкреслювало як і залежність нижчестоящих від вищих.

      Правила етикету були детально розробити й подати вимагали неуклонительного виконання.

 

СУЧАСНИЙ ЭТИКЕТ.

Сучасна культура успадкувала справжні багатства людства, вона виділила з різноманітного спадщини минулого усе, що зберегло справжню вартість. Естественную цінність. Зрозуміло, і з етикету, який прийшов з минулого, взяли і раціональні правил поведінки, поводження, поштивості і розумні традиції.

Зміст нашого етикету визначається нашими моральними і моральними нормами, виходить із рівноправності, взаємного поваги.

Невипадково фахівці, звертаючись до вивчення етикету, виявляють багато подібного й у неписаних ритуалах горців, й у звичаї російського народу, й у правилах поведінки східних національностей. Усім їм притаманно повагу до старших, закони гостинності, вимога стриманості в манерах й багато іншого. Саме ця, а чи не формальні церемонії взято нами.

 

ПРОВЕДЕНИЕ

СВЯТ І

ТОРЖЕСТВ

 

СЕРВИЗ ФРАНЦА-ИОСИФА.

У австрійської столиці Відні є палац Хофбург, а ньому – «Камера столового білизни і приладів». Тут зберігаються скатертини, серветки, столові прибори і сервізи (повні набори їдальні чи чайної посуду), кришталь і порцеляна, які використовували династія Габсбургів. Загалом у колекції 177558 предметів.

        Салфетки і скатертини зроблено понад сто тому з кращого чеського льону. Довжина найбільшої скатертини – понад двадцять метрів (уявіть, який стіл вона покривала!). Салфетки діляться на «імператорські» – розміром метр на метр і «придворні» – 70 на70 див.

        Предмети колекції використовуються часом і тепер у час державних прийомів і бенкетів. «Імператорські» серветки кладе лише монархам, а президентам, главам урядів, міністрам – лише «придворні».

        У цьому серветки складають особливим, «фірмовим» способом – як це робилося при Габсбургах. Це фахівець співробітник колекції.

        З сервізів зараз найчастіше використовується той, що належав останньому австро-угорському імператору Францу-Йосипу.

 

ПРАВИЛА СЕРВИРОВКИ.

 

Сервировка столу – це підготовка його до снідання, обіду, вечері чи чаю, т. е. правильна, у порядку, розстановка усіх предметів – посуду, приладів, серветок та інших.

      Сервировка столу має відповідати наступним вимогам:

відповідати заходу – снідання, обіду, вечері, чаю, банкету, фуршету тощо. буд.;

      бути естетичної – гармоніювати з формою столу, скатертиною, серветками (формою їх згортання і), інтер'єром;

      суворо поєднуватися з меню поданих закусок, страв і напоїв;

      відбивати тематичну спрямованість застілля, наприклад торжество щодо дні народження чи зустрічі року тощо. буд.;

      всі речі сервірування повинні прагнути бути перебувають у відповідність до прийнятими правилами.

Щоб навчитися правильно і гарно сервірувати стіл, потрібно запам'ятати численні предмети сервірування, знати їхні назви, а головне – призначення. Від господині у своїй потрібно лише акуратність, а й художній смак, бажання доставити приємне всіх учасників застілля.

Красива чиста посуд, повний комплект усіх приладів, білосніжне столове білизну допоможуть прикрасити і саме стіл, і всі приміщення, призначене для застілля, створити атмосферу урочистості і затишку, усе це – запорука доброго апетиту й настрої.

При сервіруванні столу рекомендується дотримуватися певну послідовність:

спочатку накривають стіл скатертиною;

розставляють тарілки;

розкладають столові прибори;

ставлять скляну (кришталеву) посуд;

розкладають серветки;

розставляють прилади зі спеціями, вази з квітами й т. буд.

Сповідуючи настільки сувору послідовність, можна лише швидко і розставити численні предмети сервірування столу, а й уникнути такого неприємної речі, як бій посуду, особливо кришталю.

Насамперед, тарілки і столові прибори треба добре оглянути, протерти і відшліфувати до блиску рушником чи серветкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРЕДМЕТЫ СЕРВИРОВКИ.

Щоб впевнено поводитися за одним столом, треба, передусім, знати предмети сервірування та його значення.

СТОЛОВОЕ БЕЛЬЕ.

  До столовому білизні, яким користуються всі учасники застілля, ставляться скатертини і серветки.

СКАТЕРТЬ.

Чисті, добре проглаженные і акуратно постеленные скатертини надають столу святковий, урочистий вид. Кінці скатертини повинні звисати приблизно за 25-30 див, і з торців прямокутного столу – трохи більше. Для урочистих випадків рекомендуються білосніжні скатертини, а чайного столу – кольорові.

Скатерть беруть двома руками по ширині, різко встряхивают від поверхні столу" й, опустивши до столу, протягають в себе. Новоутворена при струшуванні між столом і скатертиною повітряна прошарок дозволяє легко зрушувати скатертину у потрібному напрямку, щоб їх центральні складки лягли виключно за центру столу. Кожен кут скатертини повинен опускатися суворо проти ніжок столу" й закривати їх.

Краще не вирівнювати скатертину, витягаючи за кути чи погладжуючи руками з її поверхні.

 

 

 

 

 

САЛФЕТКИ.

Неодмінною деталлю при сервіруванні столу є серветки.

 Сьогодні в розпорядженні безліч матеріалів, із яких серветки. Крім тканинних і паперових серветок, існують ж серветки з флизелина. Усі бувають різною величены, кольорів та малюнків.

Залежно від призначення їх поділяють на столові і чайні. Столові серветки розміром 46 на 46 див необхідні за одним столом практично завжди, і лише сервірування столу до чаю рекомендується чайні серветки розміром 35 на 35 див, переважно кольорові.

Для урочистих застіль краще полотняные серветки

      Є багато способів згортання серветок, але найкраще використати найзручніший та простий спосіб, щоб якнайменше торкатися до неї саме руками і щоб у розгорнутому вигляді вона виглядала м'ятою. Свернутые серветки кладуть кожному гостю на закусочну тарілку.

Ось лише кілька способів формування серветок: ролик, хвиля, кишеню, шапка, треуголка, кулечек, віяло, піраміда, свіча, лілія.

      Крім цього є багато способів прикраси серветок кільцями.

      Вишукано виглядають кільця, виготовлені з срібла, мармуру, фаянсу і порцеляни. Проте гарні саморобні кільця з штучних перлин, срібних платівок чи квітів.

      Завдяки цьому оформленню стіл виглядатиме неповторимо-индивидуальным і запам'ятатися гостям надовго.

1. КОЛЬЦА ІЗ ЦВЕТОВ.

      Основою кільця з квітів служить дріт. До дротовому кільцю тонкими нитками щільно до іншому прив'язують свіжі квіти. Квітами можна увити лише видиму частина кільця. Кільця з штучних чи сухих квітів можна використовувати кілька разів.

      Кільця з живих квітів дуже оживляють стіл.

2.  ІНШІ ПЛАНИ КОЛЕЦ.

      Як кілець для серветок добре підходять і дерев'яні і металеві кільця. З іншого боку, серветку можна перев'язати тюлевої чи шовкової стрічкою, прикрасивши бантом.

      Це дуже романтично.

      Штучний перли більше адресований празднично-элегантного столу. Дерев'яний «перли» швидше пасуватиме для столу, огорнутого в сільському стилі. Пестрым штучним перлами можна прикрасити веселе карнавальне застілля. Можна приготувати кільця із листя. Їх використовують будь-яку недорогу біжутерію. Такі кільця підходять для срібної чи золотий 

весілля.

ПОСУД.

 Для їжі за одним столом використовують різноманітну порцелянову чи фаянсову посуд:

закусочні тарілки діаметром 200 мм всім холодних і спроби деяких гарячих закусок;

столові глибокі тарілки (великі діаметром 240 мм ємністю 500 кубічних див і маленькі діаметром 200 мм ємністю 300 кубічних див) – всім супів і каш, особливо тих, що подають з молоком чи рідким киселем;

бульйонні чашки ємністю 250-300 куб. див для бульйонів, пюреобразных та деяких менших заправних супів, що подають з гарніром, нарізаним шматками;

дрібні столові тарілки діаметром 240мм всім других гарячих страв. У окремих випадках тарілку підставляють під їдальню глибоку тарілку з супом, але в прийомах і бенкетах – під закусочну тарілку;

 

пирожковые тарілки – для хліба, булочок, ватрушок, пампушок, грінок та інших хлібобулочні вироби, призначених кожного учасника застілля. Пирожковые тарілки, якщо застілля сімейне, а чи не офіційне усунути паперовими серветками;

десертні тарілки (дрібні й глибокі діаметром 200мм) – для солодких (десертних) страв. Від закусочних малих та глибоких їдалень тарілок вони різняться тим, які зазвичай розмальовані фруктами, ягодами та квітами. На десертних дрібних тарілках подають солодкі пироги, фрукти і ягоди, і навіть різні печиво, але в десертних глибоких – звані об'ємні солодкі страви (наприклад, мус, самбук) і солодкі каші з фруктами, варенням та інших.

Десертные тарілки цілком можливо замінити закусочними і малими їдальнями глибокими тарілками;

креманки – металеві чи скляні – багатьом солодких страв (киселів, компотів, фруктів чи ягід в сиропі, морозива та інших.). Креманки зі солодкими стравами перед подачею за стіл ставлять на пирожковые тарілки.

Вищевикладена посуд є основним. Є й інша посуд, у якій готують, подають страви куштував і з якої його їдять. Це одно-порционные сковороди, кокильницы, кокотницы й багато іншого.

 

      Потому, як стіл накритий скатертиною, можна розпочати розстановці тарілок. Суворо проти кожного стільця ставлять закусочну тарілку, стежачи те, щоб відстань від краю столу краю тарілки становило приблизно 1,5-2см.

      При сервіруванні столу із нагоди особливих урочистостей спочатку у ролі підставки ставлять дрібні столові тарілки, але в них – закусочні тарілки (щоб закусочна тарілка не сповзала по дрібної їдальні, можна покласти з-поміж них серветку). Заодно слід дотримуватися те відстань від

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Этикет керівника та її авторитет
    Красноярський державний технічний університет Этикет керівника Выполнил: ст. грн. ЭМ 38-1 Куимов
  • Реферат на тему: Етнологія Л. Н. Гумільова
    ИНИСТЕСТВО ВИЩОЇ І ПРОФЕССИОНАЛЬОГО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ МОСКОВСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦИОНАЛЬНЫХ І
  • Реферат на тему: Етруски. Сивилла. Карфаген
    Італія, 650—204 рр. е. Культури - не відособлені острова, а гребені на великих хвилях історії. З.
  • Реферат на тему: Юридична особа у цивільному праві
    Міжнародний Незалежний Эколого-Правовой Університет Тверській Інститут Екології і Права КУРСОВАЯ
  • Реферат на тему: Мова і мислення
    РОСІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДРУЖБИ НАРОДІВ грудень 1996 р Тема: Мова і мислення. СОДЕРЖАНИЕ:

Навігація