Реферати українською » Культурология » Цивілізація Ацтеков


Реферат Цивілізація Ацтеков

Страница 1 из 2 | Следующая страница

РОСІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДРУЖБИ НАРОДІВ


                     КУРСОВАЯ РОБОТА НА ТЕМУ:

 

                              Цивілізація Ацтеков.


                     Студента підготовчого факультету,

                     групи ЮЮ-74,

                    Щербакова Олексія В'ячеславовича

 

                    Викладач: Савічева Олена

                    Михайлівна


                                            Москва1997год


                                            СОДЕРЖАНИЕ


   З ІСТОРІЇ ЦИВИЛИЗАЦИЙ АМЕРИКИ   

  

   1. АЦТЕКИ

 

   2. ПИСЬМЕННОСТЬ АЦТЕКОВ

 

   3. ЦАРСТВО АЦТЕКОВ

 

   4. АЦТЕКСКИЙ КАЛЕНДАРЬ

 

   5. МОВА АЦТЕКОВ

   

   6.РЕЗЮМЕ   

   

   ЛІТЕРАТУРА

 

 


                       



 

                            


                      З ІСТОРІЇ ЦИВИЛИЗАЦИЙ АМЕРИКИ.

 

     Континент Америка з періоду його відкриття і досі пір зберігає

у собі безліч загадок. До завоювання континенту європейцями -

це був самобутня згуртованість кількох культур.

     Вчені поглиблено займаються вивченням трьох, найяскравіших,

цивілізацій, історія яких налічує сотні років - це древні

цивілізації ацтеків, інків і майя.

     Кожна з цих цивілізацій залишила нам безліч свиде-

тельств свого існування, за якими можемо бачити про епоху

їх розквіту і раптовому занепаді чи частковому зникнення вооб-

ще.

     Кожна культура містить у собі вивчений і ще изучаемый ог-

ромный культурний шар, виражений в творах архітектури, сви-

детельствах писемності, в останках ремісничого мистецтва, а

й у дошедшем до нас мові.

     Зіштовхуючись щоразу зі старовинним культурою Латинська Америка

і рідко із сучасною, ми бачимо багато цікавого у ній і

ще більше нерозгаданого і оточеного ореолом містики. Чого

вартий лише міф про казковою країні "El dorado". Багато фрагменти

далекої епохи існування цивілізацій інків, ацтеків і майя, до

жалю, назавжди втрачено, однак багато із чим не-

посередньо стикаємося, але це також дає шляху до разгад-

ке багато чого, часом незрозумілого, нам, сучасним людям, відноси-

тельно мистецтва взагалі тих далеких світів.

     Проблема вивчення цих древніх культур до недавнього часу задо-

лючалась в "закритості для очей і умів учених усього світу" самої

Лат. Америки. Великими перешкодами і інтервалами на перервах

велися й працюють, пов'язані з розкопками і пошуками архи-

тектурных скарбів. Лише за останнє час, крім чи-

тературных відомостей, розширено доступом до територіям і місцях, свя-

занных з обитанием ними древніх племен і народів.

     Люди, побували то й розповідають про побачене, здаються

переповненими найбільш незвичними враження від пережитого і

побаченого. Вони із захопленням розповідають місця, де, нібито,

колись відбувалися релігійних обрядів, про древніх індіанських хра-

мах, багато що, чого ж ми могли б собі чітко уявити, не уви-


 

                            

дів на яву. Слухала їхні, уявляєш і розумієш все велич і

цінність пам'яток древніх цивілізацій, вони несуть з собою по-

істині величезний шар інформації, яка потрібна на усвідомлення і пра-

вильного сприйняття буття наших предків у цілому історії разви-

тия людства .

 

     У узагальнення трьох культур хотілося порадити загальний, подчеркива-

ющий їх своєрідність, словесний портрет каждой.Среди древніх циви-

лизаций Америки можна назвати ацтеків, майя і інків. Коріння у цих

великих цивілізацій губляться у глибині століть. Багато чого залишається не-

відомим про неї, але відомо, що вони високого рівня

розвитку. Майя, ацтеки і інки мали величезних досягнень у астро-

номии, медицині, математиці, архітектурі й будову доріг. Майя

мали дуже точний календар, хоча й мали телескопами і

іншими спеціальними пристроями для контролю над небом. Кален-

даруй ацтеків і інків дуже подібні, тим часом, на календар майя.

        Ацтеки були народом дуже войовничим, що у XIII столітті

жив в долині Анауак, де знаходиться місто Мехіко, терри-

торію якої був згодом розширено внаслідок тривалих

завойовних воєн та перетворено на основну політичну зону Ті-

ночтитлан, столицю ацтекського держави, чисельність населення

якого було 60000 людина на початок "конкісти".

  

  Мали ацтеки великі знання з астрономії, які

успадкували з більш древніх культур. Цивілізація ацтеків насле-

довала також архітектуру пірамід, скульптуру і живопись.Ацтеки

добували і обробляли золото, срібло, вугілля. Вони побудували

безліч шляхів та мостів.

     У ацтеків була розвинена мистецтво танцю і безліч видів

спорту; театр і поэзия.Ониэ мали гру у м'яч дуже схоже на се-

годняшний баскетбол. І, за легендою, капітану команди, кото-

раю якось програла, відрубали голову.

    У ацтеків було досить добре поставлена освіта, препода-

валися такі дисципліни, як: релігія, астрономія, історія задо-

новий, медицина, музика і мистецтво війни.

     Держава інків досягло свого апогею в XY столітті. Його

населення налічувало більш 12 миллонов людина. Релігія інків

мала культ бога Сонця, за яким вони призначали своїх

імператорів. Суспільство не будувалося на засадах демократії, оскільки

поділялося на класи. Народ мав займатися сільських хо-

зяйством чи ремеслами і він зобов'язаний обробляти землі. Торгівля

була розвинена погано. Столиця імперії інків мала комунікації зі

всієї територією імперії у вигляді чудових мостів і доріг.

(Власний переведення з іспанського мови фрагменти з книжки "Куль-

туру індіанців" стор. 5 - 6).

    Далі предметом мого докладнішого розгляду стане

цивілізація ацтеків. Не так просто зупинив свій вибір на ац-

теках, оскільки мене зацікавив те що, що й культура сіх-

ранилась досі і чималі племена ацтеків живуть у наше

час, проживаючи у своїх споконвічних землях.

 

                                           1. АЦТЕКИ.

 

     Ацтеки найбільш численний індіанський народ Мексики.

Чисельність близько 1,3 млн.человек (на 1977 р.). Мова - науатль.

Більшість ацтеків - сільськогосподарські і промислові рабо-

чие, лише невелика частина їхньої зберегла старий господарський ук-

лад. Спочатку ацтеки - бродячу мисливське плем'я. Історія його

починається з догляду у другій половині 12 століття з міфічної праро-

дині - острів Астлан ("місце чапель" - звідси назва племені;

друге назва ацтеків - теночки). Після тривалих мандрів ацтекі

оселилися на озеро Тескоко, перейшли до землеробства і заснували око-

ло 1325 р. місто Теночтитлан (сучасний Мехіко), став цент-

ром держави. Назва ацтеки стало застосовуватися всім носи-

телям ацтекской культури. Через війну численних завоева-

тільних походів правителів Теночтитлана ацтекская культура расп-

ространилась далеко межі долини Мехіко.

     У ацтеків Теночтитлана,вплоть до іспанського завоювання сіх-

ранялись старі племінні традиції, зокрема розподіл на виборах 4

фратрії і 20 пологів з виборними посадовими особами. На вищі

посади обиралися члени однієї сім'ї, існувало рабство, з

підвладних міст стягувалася данина. На озерах ацтеки розвинули орі-

гинальные прийоми землеробства - спорудження штучних острівців

("плавучі сади" - чинампа). Болота осушувалися з допомогою мережі ка-

налов. Ацтеки вирощували кілька сортів кукурудзи і бобів, ка-

бачки, гарбуз, томати, зелений і червоний перець, маслиничные лантух-

тури, бавовник. З соку агави виготовлявся оп'яняючий напій

кульці. Ремесла (обробка каменю й дерева, гончарне справа, тка-

чество) відокремились від хліборобства й досягли високого розвитку.

Знаряддя виготовлялися з каменю, головним чином із обсидіану. Метал

(мідь, золото) йшов виготовлення прикрас.

      Міста мали правильну планування, пов'язану почасти з

розділом землі між пологами на прямокутні ділянки. Центральна

площа служила місцем народних зборів. У Теночтитлане замість

вулиць були канали з пішохідними доріжками в протилежні боки - місто був

побудований на острові посеред озеро Тескоко і з'єднаний із берегом

численними дамбами і мостами. Питна воду подавали по ак-

ведукам. Найбільше вшановувались божества вітру, дощу, і посівів

пов'язані з землеробством, і навіть бог війни. Велике распростране-

ние у ацтеків мав ритуал людських офірувань Богу Уї-

цилопочтли.

     Культура ацтеків всотала у собі багаті традиції народів,

жили біля Центральної Мексики, переважно, толь-

теков, миштеков та інших. У ацтеків розвинулися медицина і аст-

рономия, були зачатки писемності. Мистецтво їх переживало

розквіт в 14 - початку 16 ст. Основними монументальними сооружени-

ями були чотиригранні кам'яні піраміди з храмом чи палацом на

усіченою вершині (піраміда в Тенаюке до Півночі від Мехіко). Будинку

знаті будувалися з адобов і облицьовувалися каменем чи штукатури-

 

        лисій; приміщення распологались навколо внутрішнього двору. Стіни

культових споруд прикрашалися рельєфами, росписями,узорной кладкою.

Монументальний культова скульптура - статуї божеств, орнаменти-

рованные вівтарі - вражає грандіозністю, тяжеловестностью (ста-

туя богині Коатликуэ заввишки 2,5 м). Знаменитий так званий "Ка-

мень Сонця". Всесвітньо відомі реалістичні кам'яні скуль-

птурные зображення голів: "Воин-Орел", "Голова мертвого", "Пе-

чальный індіанець". Особливо виразні невеликі кам'яні чи ке-

рамические фігурки рабів, дітей, тварин чи комах. На ряді

архітектурних пам'яток збереглися залишки стінних розписів з

зображеннями божеств чи шествующих воїнів. Ацтеки майстерно ви-

полняли прикраси із пір'їн, полихромную кераміку, мозаїку з

каменю й раковин, вази з обсидіану, найтонші ювелірні вироби.

Багата і самобутня культура ацтеків знищили в результа-

ті іспанського завоювання 1519-21 рр.

 

                                  2. ПИСЬМЕННОСТЬ АЦТЕКОВ.

 

     Пиктографическое лист із елементами иероглифики, яким

користувалися ацтеки, відомо з 14-ма століття. Матеріалом на письмі

служили шкіра чи паперові смужки, які складалися як ширми.

Певною системи розташування піктограм немає: вони

могли слідувати і горизонтально і вертикально, і методом бустро-

федон (протилежний зміст сусідніх "рядків", тобто. серій

піктограм). Основні системи ацтекской писемності: знаки для

передачі фонетичного образу слова, навіщо використовувався так

званий ребусный метод (например,для написання імені Itzcoatl

зображувалася стріла itz-tli над змією coatl); знаки иероглифи-

ческого характеру, передають певні поняття; власне

фонетичні знаки, особливо передачі звучання афіксів. До

моменту іспанського завоювання, який процес розвитку ац-

текской писемності, всі ці системи існували паралельно,

їх вживання був упорядочено.

 

                                       3. ЦАРСТВО АЦТЕКОВ.

 

     Державне освіту ацтеків в Мексиці 14 - початку

16 ст з центром в г.Теночтитлан (сучасний Мехіко) до 1348 на-

ходилось залежно від правителів г.Кулуакан в 1348-1427 рр.

        - від "тиранів" р. Ацкапоцалько. Наприкінці 20-х 15 століття прави-

тель ацтеків Ицкоатль очолив "союз трьох міст" - Теночтитла-

на, Тескоко, Тлакопана(Такуба) і завдав нищівної поразки правителям Ацко-

поцалько. Через війну завойовних війн, які діяли Ицкоатль

і наступники (Моктесума I Гневный, правив у Ауицотль 1440-1469

рр.; Ашаякатль 1469-1486 рр.; Ауицотль 1486-1503 рр. ), в

склад Ацтекського царства ввійшла як долина річки Мехіко, але

і весь Центральна Мексика. Найвищої розквіту Ацтекское царство

досягло при Моктесуме II (1503-1519 рр. ). У 15 -нач.16 ст. б-

ло значно розвинене рабство. Головний правитель Ацтекського

царства (тлакатекутли) формально був виборним вождем, факти-

чески само одержувати його влада змушена була спадкової. Формування основних

класів суспільства був завершено (становище члена суспільства оп-

ределялось його приналежністю як до класу, до касті,

що у Ацтекском царстві налічувалося понад 10). До 1521 року

Ацтекское царство було завойоване іспанцями.

 

                                  4. АЦТЕКСКИЙ КАЛЕНДАРЬ

 

    Камінь Сонця (Piedra del Sol). "Ацтекский календар", памят-

нік ацтекской скульптури 15 століття, є базальтовий

диск (діаметр 3,66 м, вагу 24 т) з різьбленими зображеннями, обознача-

ющими роки і дні. У центральній частині диска зображений образ бога

Сонця Тонатиу. У Камне Сонця знайшли символічне скульптурне

втілення уявлення ацтеків про час. Камінь Сонця знайдено

в 1790 м. Мехіко, і тепер зберігається у музеї антропології

(рис 3).

     Ацтекский календар (calendario azteca) - система літо-

обчислення у ацтеків, мав черты,сходные з календарем майя. Осно-

ву ацтекського календаря становив 52-річний цикл - поєднання

260-дневной ритуальної послідовності (з так званого свя-

щенного періоду чи тональпоуалли), яка з комбінації не-

ділового (13 днів) і місячного (20 дней,обозначались ієрогліфами

і числами) циклів, з сонячним чи 365-дневным роком (18-20-днев-

ных місяців, і 5 про нещасливих днів). Ацтекский ка-

лендарь був тісно пов'язані з релігійним культом. Кожна тиждень,

дні місяця, годинник дні й ночі були присвячені різноманітним божествам.

Велике ритуального значення мав обряд "нового вогню", роблю-

щийся після закінчення 52-летних циклів.

    

 

                                    5. МОВА АЦТЕКОВ.

 

     Мова науатль (nahuatl) входить у сім'ю макронауа юто-ац-

текской галузі таньо-ацтекской филии.Существуют та інші классифи-

кации (наприклад, американського вченого Н.Мак-Куаун включає мову

ацтеків в коранскую підгрупу юто-ацтекской ветви).Распространен

в Мексиці (може бути із шостої століття), число розмовляючих близько 1,3

млн на 1977 рік. З 14 століття відома писемність, із 16-го століття - на

основі латинської графіки.

     У граматичної структурі ацтекського мови відзначаються риси

аглютинації і поміркованого полисинтетизма. Форми словозміни і

словотвори утворюються : шляхом приєднання афіксів, глав-

ным чином суфіксів, до неизменяемому корені, наприклад: icxatl -

"вівця", icxacame - "вівці" (tl - суфікс немаркованої форми су-

ществительного); редупликацией (подвоєнням) початкового стилю корів-

ня: teotl - "бог", teteotl - "боги"; позиционно:tepostli - "желе-

зо",mecatl - "ланцюг", teposmecatl - "залізна ланцюг"; об'єднанням

цілих слів на єдиній словокомплексе: totolin - "курица",tell- "ка-

мень", axcalli- "хліб", totoltetl- " яйце", totoltetlaxcalli-

"яєчня" (буквально курица-камень-хлеб). Для висловлювання простий-

ранственных і тимчасових відносин широко використовуються послеслоги.

     Фонологическая система ацтекського мови виявляє риси

з так званого тихоокеанського типу: вокализм розвинений щодо

слабко (i:e:a:o),для консонантизма характерно протиставлення

нелабиализованных - лабиализированных задніх (k:k ), наявність афф-

рикат (c,c,te) і гортанної змички (?). У ацтекском мові сама

багата в юто-ацтекской сім'ї серія вибухових згодних. Современ-

ный ацтекський мову відчув великий вплив іспанського мови, осо-

бенно в лексиці. Ацтекский мову використовують у початковій школе,на

ньому видаються підручники, спеціальна література для читання (хресто-

матии, збірники фольклору та інших).

 

                                              6.Р Є З Ю М Є

 

     Наприкінці зробленого з вивчення народу ацтеків

хотілося порадити оцінку розтуленого матеріалу і обіцяв показати зберігаю-

щуюся актуальність цієї теми. Вивчаючи ацтеків та його культуру,

стає зрозумілим і видимим багатство їх традицій і моноліт-

ность накопиченого ними досвіду у період свого існування.

     Та все ж стоїть глибоко замислитися над тем,кто такі ацте-

кі ? Маючи те, що вчені світу можуть дати ясний у відповідь

багато явищ цій стародавній цивілізації, а головне, що неспроможні дати

пояснення рівню її розвитку часи. Насправді удиви-

тельно те що епоху, коли лише мріяла щодо багатьох отк-

рытиях у сфері різних наук, там, на Американському континенті,

мали такі цивілізації, які вже подолали

через бар'єр багатьох наукових здобутків і традицій розвивалися набагато бо-

лее все швидше, чому це робила Європа. Прикметний і той

факт, у світі древніх цивілізацій Америки первісність моралі

межувала із надзвичайною поінформованістю в багатьох наук, появ-

ление багатьох із них у суспільстві подібного типу взагалі уклади-

валось у свідомості умів тодішніх європейців, а втім і він

нас іще складніше зрозуміти цей парадокс древніх цивілізацій.

     Актуальність цієї теми виникає сам собою оскільки чого-

ловека завжди рухає почуття недостатності знань і він

не зупиниться у дослідженні різних явищ, якщо залишилося

хоч одна крапля незрозумілого.

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація