Реферати українською » Маркетинг » Стан і тенденції розвитку ринку дитячого приладдя в Росії


Реферат Стан і тенденції розвитку ринку дитячого приладдя в Росії

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Запровадження

Нині ринок іграшок для дітей став таким широкий, які можна виділити окремі сегменти збуту цього ринку. Як це і будь-які інші товари, іграшкові вироби бувають - зручними, якісними, ефективними, гарними, навіть ефектними і навпаки. Адже ігрова індустрія загалом теж удосконалюється, обновляється щодня і видозмінюється. Інтерес до дитячу іграшкову продукцію він був, є і, вона необхідна всім і кожному нас у окремішності.

У минуле відходять часи, що й виробники, і продавці, та й самі споживачі іграшок уваги таким важливим деталей розвитку та цікавого відпочинку не приділяли. Сьогоднішній ринок іграшок, необхідні дітей, постає у Росії такому розмаїтті, настількимногофункционален, що у першому плані виступає проблема вибору потрібної, добротно зробленою І що важливо, естетично красивою речі, здатної яка своїм виглядом підняти настрій навіть у похмурого дитини. Отож Європа диктує моду як у дитячій своєї продукції світовому ринку? На кого рівняються наші постачальники товарів для дітей?

Як це дивно, попит над ринком дитячих товарів, як і в індустрії одягу, залежить від віянь моди і батьківських переваг (споживача). У Росії її вона лише формується під впливом численних чинників. На початку 1990-х Росія відчувала справжній іграшковийголод.[1] Бо російські бізнесмени з'явилася можливість наочно переконатися, за яких працюють їх західні партнери і, природно, захотіли, щоб їхні діти проводили свої дні буде не гірший. Оскільки з'явився попит, незабаром виникло й пропозицію. Цей що виник попит спочатку невідь що сумлінні імпортери спробували задовольнити низькопробним китайським ширвжитком. Щоправда, елітний сектор, втім, як і він, заповнювався дорогими представницькими товарами із Європи. Але, тоді, як міцнішав російський бізнес, і ми стали розуміти, що надійні, естетично привабливі І що немало важливо, безпечні приналежності повинні служити як для цікавого процесу гри, про й сприяти ефективному і своєчасному розвитку дитини.

Тоді російські комерсанти звернули свої погляди на Гонконг, Тайвань, Малайзію, де, власне, і виробляється більшість європейських товарів для дітей. Знайти там підходящого виробника і безпосередньо поставляти з цих країн цілком конкурентоспроможну продукцію виявилося небагатьом дорожче, ніж із Китаю, а якість виробленої у цих країнах іграшкової продукції виявилося незрівнянно вищий китайської.

Російський ринок дитячих товарів лише починає розвиватися, цим, надаючи велике полі для діяльності маркетингу, збору маркетингової інформації, проведення та розробок програм стимулювання збуту дитячих (іграшкових) приладь.

Мета цієї праці полягає у тому, щоб, спираючись на теоретичні основи маркетингу проаналізувати розробку програм стимулювання збуту товарів та послуг, оцінити стан й розвитку ринку дитячих приладь у Росії, і запропонувати практичні рекомендації з його вдосконаленню.

У першій частині роботи розглядає питання про сутності маркетингу в сучасному бізнесі, проаналізовані проблеми ціноутворення і стимулювання збуту товарів.

Другий розділ присвячена становленню, перспективам розвитку та розробці конкретних програм стимулювання збуту ринку дитячих іграшок у Росії.

 


I Стимулювання збуту товарів та послуг як частину маркетингової діяльності

Маркетинг у перекладі англійського означає ведення ринку, тобто. діяльність у сфері збуту. Так розуміли маркетинг до 1950-х років. Пізніше під маркетингом стали розуміти філософію бізнесу, філософію всієї підприємницької діяльності. Перш, ніж виробляти продукт треба знати, чи потрібен він взагалі, тобто. знати потреба у тому чи іншому продукті. Далі потреба вихлюпнеться в попиті. Ні попиту - годі було орієнтувати продукт цей ринок, а досліджувати інші, де є ніша незадоволеного попиту, який ваша фірма може задовольнити. [2]

Задовольнити запити споживачів - непросте завдання. Насамперед необхідно добре вивчити споживача, тобто. запитання: хто купує, скільки, за яку ціну, із метою, задоволення яких потреб, де купує. Забезпечити, якщо це потрібно, сервіс. І тому проводять маркетингові дослідження. Вивчити всіх покупців продукту неможливо, та й непотрібно. Доцільно знайти той сегмент споживачів, що забезпечить основний збут. Відомий закон Парето, за яким 20 % споживачів забезпечують 80 % продажів. Завдання - визначити, хто ці споживачі, що є зазначені 20 %. [>3]Для визначення цьогорічних використовують сегментування споживачів, чи сегментування ринку, що одне те. Фірма ділить споживачів деякі групи (сегменти), які мають однаковою реакцією до дій маркетингового характеру, однаково належить до продукту, його дизайну, кольору, упаковці, ціні, доставці, сервісу.

>Сегментирование споживачів проводять за ряду ознак. Наприклад: по соціально-економічним чинникам (підлогу, вік, розмір сім'ї, освіту, належність до соціальному класу, рівень доходу). По географічним ознаками. По культурно-історичним ознаками.

З іншого боку, необхідно враховувати психологічні чинники поведінки споживачів: існують покупці, купуючи товари у великих і малих кількостях, покупці, котрі люблять новинки й ті, хто їх відкидає чи ставляться нейтрально.

Важливо вірно знайти цільовоїceгмент споживачів, котрі виявляють цікавість до товару і готові купити його. Неправильне сегментування призведе донепродуманному витраті ресурсів, і фірма не одержить необхідне прибуток.

Про важливість обліку психологічного чинника в сегментації споживачів можна судити з такого прикладу. Приступаючи до виробництва автомобілі з маркою «>Мустанг» компанія Форд провела сегментацію ринку (споживачів) по соціально-економічним ознаками, визначивши в такий спосіб, що й основні покупці - молоді люди дітей віком із 18 до 35, які мають середнім статком. Яке було подив фірми, коли цю марку автомобіля почали купувати сімдесятирічні. Тоді фірма внесла поправку до своєї критерії сегментації, визначивши основний сегмент покупців, як «психологічно молодики». Що й казати втратила фірма, у разі - прибуток, що вона недоотримала внаслідок ні правильної сегментації.

Відсутність сегментації чи його неправильна орієнтація можуть призвести до істотним втрат у бізнесі.

Визначивши свій сегмент споживачів, фірма намагається задовольнити їх потреба у продуктах чи послугах. Тут слід визначити за яку ціну готовий придбати продукт покупець цього сегменту. Ціна, якщо вона неправильно визначено, надасть вирішальне вплив на процес купівлі товару. Ринок Росії особливо чутливий до ціни. Проте низька ціна може асоціюватися із поганим якістю товару. Висока ціна, асоціюється з великим якістю продукту, проте істотно зменшує споживчий сегмент.

Зазвичай великі гроші призначають для особливо модних товарів. Називають це стратегією зняття вершків. Це досить ризикована стратегія. Американські виробники верхнього одягу, застосувавши таку цінову стратегію, стали банкрутами. Крім товарної й цінової політики важливо правильно побудувати збутову політику, навіщо необхідно лиш мати інформацію у тому, де воліють купувати товари ваші покупці, ваш цільової сегмент. І тому також проводять маркетингові дослідження, які проводять як опитувань споживачів. Кожен такого роду продукцію вимагає своїх каналів збуту, чи каналів розподілу.

 

1.1 Поняття, визначення та кошти стимулювання збуту

Стимулювання впливає поведінка споживача, перетворюючи його з потенційного в реального покупця. Є операції з стимулюванню збуту, які належать до жорсткому типу - істотне зниження цін, продаж додаткової кількості товару при незмінних цінах. Це ефективно, якщо йдеться про короткому відрізку часу, але дорого обходяться виробнику.

Нині ці операції з стимулюванню збуту мають більш м'який характер (гри, конкурси покупців тощо.). Вони ефективніші у створенні позитивного іміджу товару. Поєднання «жорстких» і «м'яких» методів стимулювання збуту спонукає покупця до здійснення негайної купівлі й якщо стимулювання відповідає очікуванням покупця узгоджується зі специфікою товару, воно вселяє споживачеві симпатію, інтерес і "відданість з меншими, проти рекламою, витратами. Вибір каналу розподілу (кого взяти як посередників чи здійснювати збут через власну мережу) впливає комерційний успіх фірми. На вибір каналу розподілу впливають такі чинники: такого роду продукцію, розмір компанії та мети діяльності компанії над ринком. Наприклад, продукцію виробничо-технічного призначення краще продавати через власнихсбитовиков, добре навчений і кваліфікований персонал компанії, оскільки потрібно потрібна допомога і консультації користувачам товару. Товари повсякденного попиту доцільно продавати черезоптово-розничную мережу. Торгові посередники краще, аніж сама підприємство знає споживачів продукції і на зможе краще задовольнити їхні потреби.

Розмір компанії також впливає вибір каналу розподілу. Великі компанії воліють поводитися з гуртовиками, ніж із численної роздрібної торгівлею. Дрібні підприємства будують свої торговельні відносини зі системою роздрібної торгівлі безпосередньо.

Що ж до цілей діяльності компанії над ринком, вони можуть бути сформульовані так: проникнення ринку, збільшення ринкової частки, доведення ринкової частки до 35 % (за законодавством РФ нині ринкової частці має місце факт домінування над ринком).

Отже, коли їхня мета компанії - виходити ринок, - компанія використовує посередників, мають популярність над ринком і хороший знання споживачів.

Якщо ринок представляє великий інтерес для фірми, і її налаштована довгострокову роботу в ринку й постійне зростання ринкової частки, компанія організує паралельні канали розподілу: здійснює збут через посередників і безпосередньо дбає про ринку. 

>Спонсоринг також відрізняється від стимулювання збуту. Це означає підтримку будь-яким виробником певного індивідуума, виражену до прийняття він витрат. У обмін підопічні стають живої рекламою торговельну марку, наприклад, спортсмени чи топ-моделі, що широко представляється у засобах масової інформації. Однак це спосіб доведення інформації до споживача далекий до безпосереднього спонукування придбання товару.

Стимулювання збуту може переслідувати багато мети. Вибір залежить від цього, ким спрямоване стимулювання (цільових аудиторій). Споживач, безсумнівно, має найбільшої значимістю. Усю політику маркетингу зводиться до впливу саме у споживача. Широкого спектра прийомів стимулювання збуту створили з метою - найефективнішим чином залучити споживача до товару і задовольнити його запити.

Цілі стимулювання споживачів зводяться ось до чого:

- збільшити кількість покупців;

- збільшити кількість товарів, куплених у тому ж покупцем.

Див. Таблиця 1 в Додатку доКурсовой роботі. [4]

Продавець ні бути обійдений увагою виробника, тому що від її здібностей і вміння продати товар залежить успіх підприємства. Мета стимулювання продавця - перетворити інертного і байдужого до товару продавця в ентузіаста. Торговий посередник, будучи ланкою між виробником і споживачем, є специфічний об'єкт стимулювання, виконує регулюючі функції.

У цьому мети стимулювання можуть бути різними:

- надати товару певний імідж, щоб зробити його легко упізнаваним;

- збільшити кількість товару, що надходить мережу;

- підвищити зацікавленість посередника в активному збуті тій чи іншій марки товару.

Вибір коштів стимулювання залежить від поставленої мети. Всі кошти можна поєднати у трьох великі групи:

- цінове стимулювання (продаж за зниженим цінами, пільгові купони, що дозволяють знижку);

- пропозиції у натуральній формі (премії, зразки товару);

- активне пропозицію (конкурси покупців, гри, лотереї).

Основні кошти стимулювання можна поєднати відповідно до об'єктом впливу. Див. в Додатку Таблиця 2.[5]

Що стосується торговій точці різні види стимулювання можна класифікувати з їхньої походженню і впливу на клієнтів:

• Загальне стимулювання. Застосовується дома продажу. Служить інструментом загального пожвавлення торгівлі. Цей вид стимулювання одночасно об'єднує продаж за зниженим цінами, демонстрацію товару, дегустації, гри, використання ряджених, святкове оздоблення торгових залів, афіші, таблички з поясненнями, помітні рекламні оголошення, а як і рекламну компанію у пресі (поширення листівок з купонами, дають декларація про купівлю із знижкою, вручення подарунків у разі придбання певної кількості товару, конкурси, гри).

• Виборче стимулювання - розміщення товару поза місць загальної викладки на вигідною позиції.

Товар зосереджена й у якомусь місці торгового залу, наприклад, виставка-продаж товарів що для школярів початкових класів. Цей вид стимулювання входять також розміщення товарів на виносних лотках чи візках, розміщених у проходах чи перетині торгових ліній. У цьому реклама використовують у меншою мірою. Використовуються лише рекламні планшети і покажчики.

• Індивідуальне стимулювання - ввозяться місцях загальної експозиції товарів хороших і, зазвичай, походить від виробника.

Рекламна афіша, покажчик, планшети, показують, що стосовно певного товару і групи товарів здійснюється стимулювання у вигляді зниження цін, конкурсів, ігор, премій.

Заходи зі стимулювання сприймаються споживачем лише той час, що він зупиняється перед магазинної полицею з конкуруючими товарами.

Приступаючи до стимулюванню збуту, слід:

1. Стимулювання ефективна лише тоді, що його застосування ув'язується зі життєвим циклом товару і цілком узгоджується з чітко певними цілями.

2. Ефективнішим є щодо нетривалий стимулювання збуту.Кратковременность заходи спонукає споживача швидко скористатися вигодою. Що стосується канцелярським товарам стимулювання може здійснюватися у протягом від однієї до двох місяців. Товар, набуття раз на рік, потребує короткостроковому стимулюванні (4-6 тижнів) в останній момент, коли купівля найбільш імовірна.

3. Заходи зі стимулювання і товар мали бути зацікавленими тісно ув'язані між собою. Стимулювання необхідно зробити складовою або самого товару, або його найближчого оточення (магазину чи групи товарів однієї з нею марки).

 

1.2 Роль стимулювання збуту в життєвому циклі товару (послуги)

Будь-яка операція з стимулюванню збуту має відповідати поточному етапу в життєвому циклі товару.

1. Фаза випуску. У час випуску, збуту товару перешкоджають три основні чинники: торговий персонал похвалитися не може бути відразу «прибічником»товара-новинки. Тому не виникає необхідність зацікавити які торгують організації з допомогою стимулювання і передбачити спеціальні заходи переконання торгового персоналу в цінності нового товару. Представники торгівлі неохоче роблять ризик, пов'язаний із збутом нового товару.

Численні невдачі змушують посередника вичікувати аж до останнього, як «затвердити» новий товар. Торговельна мережу вітає стимулюючу підтримку з період «затвердження» товару. Споживач

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація